CC BY
58
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.711.6+616.748.13]-009.7-085.837
ВОЛОШИНА 1.М.1, ДЕЙНЕГА В.Г.1, КРИВЕНКО В.1.1, ОНЩЕНКО А.В.2, МАЛЯРЧУКД.Л.2
1Запор'!зький державний медичний ун'!верситет, кафедра смейноi медицини, терапИ iкард'юлогИ ФПО, м. Запор'жжя, Укра/на
2Клiнiка «ТОВ «Медифаст», м. Бердянськ, Укра/на
ефективнють екстракорпоральнот ударно-
хвильовоТ терапп в лкуванн мюфасц1ального люмбошалпчного синдрому
Резюме. Проведено рандомiзоване вдкрите клiнiчне дослд<ення з оцнки ефективност застосування екстракорпоральноi ударно-хвильовоi терапП в лiкуваннi 34 хворих з мофас^альним люмбоiшiалгiчним синдромом. Встановлена висока ефективнють фiзютерапевтичноi методики в комплекс з базисною ме-дикаментозною тера^ею, що асоцюеться зi зменшенням iнтенсивностi больового синдрому, зниженням потреби в анальгезуючих препаратах i значним полпшенням суб'ективноi оцнки ефективност лкування. Ключом слова: екстракорпоральна ударно-хвильова тера^я, мофас^альний люмбошалпчний синдром.
Вступ
Бть у нижнш частиш спини е одшею з найбтьш поширених скарг, з якою пащенти звертаються до лiкарiв рiзних профiлiв [3]. Основними причинами доброяысного болю в спиш е рефлекторнi м'язово-фасцiальнi больовi синдроми (МФБС), що най-частше клiнiчно манiфестують при дегенеративно -дистрофiчнiй патологи хребта [2]. За визначенням, люмбоiшiалгiчний МФБС — бiль у попереку з iррадiа-цiею в ногу без невролопчного дефiциту [9]. Джерелом рефлекторно! iмпульсацii е дегенеративно-дистро-фiчнi змiни м'язово-зв'язкових структур хребетно-рухового сегменту, включаючи змiни у фiброзному кiльцi диска, мiжхребцевих (фасеточних) суглобах, мшропошкодження сухожильно-зв'язкових структур тощо [14]. Для лiкування МФБС широко використо-вують як фармакологiчнi, так i немедикаментознi те-рапевтичнi заходи: лшувальну фiзкультуру, мануальну терапiю, ш'екцп анестетика в тригернi точки, фiзiоте-рапiю тощо [3, 9, 10]. Нещодавно екстракорпоральна ударно-хвильова терапiя (ЕУХТ) була запропонована як один iз методiв лiкування захворювань опорно-ру-хового апарату, деяы автори називають методику ор-тотрипсiею [1, 10]. Рашше в клiнiчних дослiдженнях було доведено високу ефективнють ЕУХТ в лшуванш ешкондилггу, пiдошовного фасциту, хронiчного тазового болю, синдрому хрошчно! болючо! п'яти, лiмфе-деми, ошково! рани i кальцинуючого тендинiту [5, 7, 8], водночас лгтературш данi про застосування ЕУХТ при МФБС поодиноы.
Вщповщно, метою цього дослщження стало вивчен-ня ефективностi та кшшчно! корисностi ЕУХТ в комп-лекснш терапи люмбоiшiалгiчного мiофасцiального больового синдрому.
Матер\али \ методи
У дослщженш взяли участь 68 пацiентiв (33 чоловь ки, 35 жшок), середнш вiк 52,0 ± 2,7 року, iз дiагнос-тованим больовим люмбоМалпчним синдромом, що супроводжувався формуванням мюфасщальних три-герних зон.
Критери включення:
— скарги на поперековий ^або сiдничний бiль про-тягом 3 мюящв або бiльше;
— наявнють больового синдрому вiд помiрноi до сильно! штенсивностк оцiнка за вiзуальною аналого-вою шкалою (ВАШ) > 40 балiв;
— дiагностика мюфасщального больового синдрому в поперековому вщдш i/або сщнично! локалiзацii;
— авторизащя згоди на вiльну i усвщомлену участь у дослiдженнi в письмовш формi.
Критери виключення:
— оргашчш або психiчнi розлади, що е протипока-занням до участi пащенпв у дослiдженнi;
— метаболiчнi, шфекцшш, онкологiчнi або ревма-тологiчнi розлади;
— фiбромiалгiя;
— наявнiсть протипоказань до ЕУХТ;
— коагулопапя та/або прийом антикоагулянтав;
— вагiтнiсть;
— гостра шфекщя м'яких тканин або исток;
Адреса для листування з авторами: Волошина 1рина Миколагвна E-mail: [email protected]
© Волошина 1.М., Дейнега В.Г., Кривенко В.1., Он1щенко А.В., Малярчук Д.Л., 2016 © «Травма», 2016 © Заславский А.Ю., 2016
— системш iнфекцii;
— наявшсть виразок у мюцях л^вання;
— наявнiсть великих судин або ropBÍB в мiсцях ль кування;
— полiнейропатii;
— злоякiснi новоутворення;
— серцевi аритмй' або використання кардюстимуля-тора;
— епiлепсiя.
Методом просто' рандомiзацii хворi були розподiленi у двi клiнiчнi групи, порiвняннi за вшом i статтю. Паць ентам першо'' групи (n = 34) призначали базисну меди-каментозну терапш (нестеро1дш протизапальнi засоби (НПЗЗ), мюрелаксанти, анальгетики, вiтамiни групи В). У другш групi (n = 34) на xni базисно'' медикаментозно'' терапй проводили курс ЕУХТ, починаючи з другого дня лiкування, 1з частотою один раз на тиждень, у середнш дозi 2700 ± 500 iмпульсiв та з енергiею 1,8 ± 0,5 бар на апаратi Masterpuls MP50 (Storz Medical, Швейцарiя). Тривалiсть лiкування становила 3—6 тижшв (у серед-ньому 4 тижш). Оцiнка ефективностi лiкування про-водилася за ВАШ iз максимальним показником штен-сивностi болю 100 балiв i модифiкованою суб'ективною оцiночною шкалою Макнаб [12]. Динамша самопочуття хворих i необхiднiсть прийому НПЗЗ та анальгетиков оцiнювалась до лiкування (V0), на наступну добу пiсля першого сеансу ЕУХТ (третiй день лiкування, V1) i пiсля завершення курсу фiзiотерапii (V2).
Отриманi результати представлен у виглядi серед-нього (M), похибки середнього (m) або 95% довiрчо-го штервалу. Внутрiшньо- i мiжгруповi вiдмiнностi оцшювали за допомогою двовибiркового Т-тесту або %2-тесту залежно вiд виду даних у рамках програми StatPlus 2009. Статистично значущими вважали вщмш-ностi мiж показниками при вщхиленш нульово'' гшоте-зи i рiвнi значущостi p < 0,05.
Результати
На початку л^вання (V0) пацieнти обох кпiнiчних груп мали схожу вираженiсть i тривалють больового синдрому (табл. 1). KnÍHÍ4HÍ групи були порiвняннi за середньою кiлькiстю супутнiх захворювань.
У процеш лiкування у бiльшостi пацieнтiв обох кль нiчних груп було вщзначено позитивну динамiку, зо-крема зменшення iнтенсивностi больового синдрому i необхадноста прийому знеболюючих засобiв (табл. 2). З представлених даних видно, що застосування ЕУХТ на rai базисно'! терапй' сприяло вiрогiдно бiльшому ре-гресуванню кшшчно! симптоматики. Згiдно з даними в1зуально-аналогово! шкали, вже шсля першого сеансу iнтенсивнiсть больового люмбоiшiалгiчного МФБС зменшувалася на 27 % (p < 0,05), у той час як на rai базисно! терапй' цей показник знижувався лише на 14 % (p > 0,05). За чотири тижш лшування штенсившсть больового синдрому вiрогiдно зменшилася в обох клшч-них групах: у першш — на 60 % (p < 0,05), у другiй — на 68 % (p < 0,05) порiвняно з показником до лшування.
Частота застосування НПЗЗ у груш комбшовано-го лiкування порiвняно з першою групою була нижче на 6 % (p > 0,05) тд час першого клшчного вiзиту i на 14 % (p < 0,05) — другого. Динамша застосування анальгетиков на rai ЕУХТ була бiльш вираженою: при першому кпiнiчному вiзитi необхiднiсть у знеболюван-нi зменшувалася на 44 % (p < 0,05) i на 85 % (p < 0,05) — наприкшщ четвертого тижня порiвняно з початковою частотою застосування. У першш груш ктьысть пащ-eнтiв, як! потребували призначення анальгетиыв, пiд час першого вiзиту знизилася на 6 % (p > 0,05) i на 76 % (p < 0,05) — другого.
Вщповщно до суб'ективно! оцiнки пащентами ефективностi лiкування за модифiкованою шкалою Макнаб (табл. 3), застосування ЕУХТ в комплекс з медикаментозною терашею призвело до двократного
Таблиця 1. Кл'1н'1чна характеристика хворих на початку досл1дження
Показник Перша група (базис-на терапiя), n = 34 Друга група(базисна терашя + ЕУХТ), n = 34 Р
BÍK, poKÍB 52 [44; 59] 54 [43; 65] > 0,05
Стать (Ж/Ч) 20/14 15/19 > 0,05
Тривалють больового синдрому, дыв 12 [5; 21] 15 [7; 29] > 0,05
1нтенсивнють больового синдрому (ВАШ), бали 82 [65; 90] 79 [55; 90] > 0,05
Ктькють супутых захворювань 1 [1; 3] 2 [1; 4] > 0,05
Таблиця 2. Динамка ефективност л1кування
Показник Перша група (базисна терашя), n = 34 Друга група(базисна терашя + ЕУХТ), n = 34 Р
1нтенсивнють больового синдрому (ВАШ), бали V0 82 [65 90] 79 [55; 90] > 0,05
V1 68 [58 87] 52 [35; 64] < 0,05
V2 22 [15 30] 11 [5; 20] < 0,05
Частота застосування НПЗЗ/анальгетиюв, % V0 100/91 100/88 > 0,05
V1 88/85 82/44 < 0,05
V2 32/15 18/3 < 0,05
122
Травма, ISSN 1608-1706
Том 17, №1 • 2016
Таблиця 3. Оцнка ефективност л1кування за
модиф1кованою шкалою Макнаб
Результат Перша гру-па (базисна терашя) n = 34 Друга гру-па (базис-на терашя + ЕУХТ) n = 34 Р
Вщмшний 4 6 > 0,05
Гарний 12 25 < 0,05
Задовтьний 15 2
Незадовтьний 3 1
збтьшення результапв з оцшкою «добре» i в1рог1дного зменшення результат1в терапй з оц1нкою «задовтьно» i «незадовтьно».
Обговорення
Аналiз отриманих результатiв показав доцтьнють застосування ЕУХТ в комплекснш терапй' люмбошь алгiчного МФБС. Вона е високоефективним методом фiзiотерапii i призводить до вiрогiдного зменшення штенсивносп больового синдрому, потреби в аналь-гезуючих препаратах i скорочення строив одужання. У проведених ранiше експериментальних дослщжен-нях було встановлено, що ефективнють метода ЕУХТ пов'язана зi стимуляцiею ангiогенезу, полiпшенням мiкроциркуляцii тканин в iшемiзованiй зонi, приско-ренням диференцшвання клiтин, протинабряковим ефектом, завдяки чому полiпшуеться загоення ран i зменшуеться iнтенсивнiсть болю за рахунок змши бо-льовоi' iмпульсацii [5, 8, 13—15]. Натепер наукова база стосовно клшчно! ефективносп ЕУХТ в лшуванш МФБС е несистематизованою. У дослщженш Hye Min Ji (2012) i ствавт. було показано, що курсове застосування ЕУХТ два рази на тиждень у монотерапи сприя-ло ефективному лiкуванню хворих iз МФБС трапещ-еподiбного м'яза. В шшому клiнiчному спостереженнi [6] було продемонстровано, що призначення ЕУХТ в лшуванш пащенпв з дiагнозом МФБС рiзноl локалiза-цй' е бтьш ефективним при одночасному застосуванш з електроакупунктурою. У проспективному дослщжен-нi [4] порiвнювалась ефективнiсть i безпека застосування рiзних режимiв ЕУХТ. Автори дiйшли висновку, що метод мае добрий профть безпеки, причому бтьш ефективним е застосування курсового трисесшного режиму в лшуванш МФБС порiвняно з однократною аплшащею. Отриманi нами данi стосовно високо'1 ефективностi методу ЕУХТ при люмбоiшiалгiчному МФБС узгоджуються з результатами вищезазначених клiнiчних спостережень.
Перспективним вважаемо проведення подальших дослiджень застосування методу ЕУХТ при скелетно-м'язовiй патологй' як у монотерапи, так i в комплекс з медикаментозною терапiею та шшими методами лшу-вання. Для формування доказово'1 бази використання ЕУХТ доцтьним е планування мультицентрових ран-домiзованих дослiджень з бiльш численною вибiркою пацiентiв, яи страждають вщ хронiчного болю.
Висновки
1. Екстракорпоральна ударно-хвильова терапiя е не-швазивним високоефективним фiзiотерапевтичним методом у л^ванш люмбоiшiалгiчного мюфасщаль-ного больового синдрому.
2. Застосування ЕУХТ на rai базисно! медикамен-тозно! терапй' призводить до вiрогiдного зменшення iнтенсивностi больового синдрому i потреби в аналь-гезуючих препаратах порiвняно з ефективнютю лише базисного лiкування вже з першого сеансу.
3. Курсове лкування люмбоiшiалгiчного мюфасщ-ального больового синдрому з використанням методу ЕУХТ удвiчi полшшуе суб'ективну оцiнку ефективнос-т лiкування i мiнiмiзуе ризик незадовтьних результа-тiв терапй'.
Конфлiкт штереав: вiдсутнiй.
Список л1тератури
1. Дейнега В.Т., Кривенко В.1., Волошина 1.М. Ф1зште-рамя i eidHoeHe лкування в практищ амейного лжаря. Навчальний поабник/ Запор1з. держ. мед. ун-т (Запо-рiжжя), кафедра амейноИмедицини i терапй. — Елек-трон. текстовг даш. — Запoрiжжя: ЗДМУ, 2014. — 269 с. — (1,60 МБ). — ISBN 9781312505094.
2. Bennett R. Myofascial pain syndromes and their evaluation //Best Practice & Research Clinical Rheumatology. — 2007. — Vol. 21 (3). — P. 427-445.
3. Chou R.., Qaseem A, Snow V. et al. Diagnosis and treatment of low back pain: a joint clinical practice guideline from the American College of Physicians and the American Pain Society // Ann. Intern. Med. — 2007. — Vol. 147(7). — P. 478-491.
4. Gur A., Koca I., Karagullu H. et al. Comparison of the Effectiveness of Two Different Extracorporeal Shock Wave Therapy Regimens in the Treatment of Patients With Myofascial Pain Syndrome // Archives of Rheumatology. — 2014. — Vol. 29, Iss. 3. — P. 186-193.
5. Hammer D.S., Adam F., Kreutz A., Rupp S., Kohn D., Seil R. Ultrasonographic evaluation at 6-month follow-up of plantar fasciitis after extracorporeal shock wave therapy // Arch. Orthop. Trauma Surg. — 2005. — Vol. 125. — P. 6-9.
6. Huang F., Chen X., Mu J. Clinical study on extracorporeal shock wave therapy plus electroacupuncture for myofascial pain syndrome // J. of Acupuncture and Tuina Science. — 2014. — Vol. 12, Iss. 1. — P. 55-59.
7. Hye M.J., Ho J. K., Soo J.H. Extracorporeal Shock Wave Therapy in Myofascial Pain Syndrome of Upper Trapezius // J. of Acupuncture and Tuina Science. — 2012. — Vol. 36(5). — P.675-680.
8. Liang H.W., Wang T.G, Chen W.S., Hou S.M. Thinner plantar fascia predicts decreased pain after extracorporeal shock wave therapy //Clin. Orthop. Relat. Res. — 2007. — Vol. 460. — P. 219-225.
9. Müller-Ehrenberg H., Licht G. Diagnosis and therapy of myofascial pain syndrome with focused shock waves (ESWT)//Med. Orthop. Tech. — 2005. — Vol. 5. — P. 1-6.
10. Ogden J.A., Alvarez R.G., Levitt R., Marlow M. Shock wave therapy (Orthotripsy) in musculoskeletal disorders // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2001. — Vol. 387. — P. 22-40.
j Aiêapro, ùo npaKTèKye / To General Practitioner
11. Ottomann C., Hartmann B, Tyler J. et al. Prospective randomized trial of accelerated re-epithelization of skin graft donor sites using extracorporeal shock wave therapy // J. Am. Coll. Surg. — 2010. — Vol. 211. — P. 361-367.
12. Price D.D., McGrath P.A., Rafii A., Buckingham B. The validation of visual analogue scales as ratio scale measures for chronic and experimental pain // Pain. — 1983. — Vol. 17. — P. 45-56.
13. Rompe J.D., Hope C., Küllmer K., Heine J., Bürger R. Analgesic effect of extracorporeal shock-wave therapy on chronic tennis elbow // J. Bone Joint Surg. Br. — 1996. — Vol. 78. — P. 233-237.
14. Shah J.P, Danoff J.V., Desai M.J., Parikh S, Nakamu-ra L.Y., Phillips T.M., Gerber L.H. Biochemicals associated with pain and inflammation are elevated in sites near to and remote from active myofascial trigger points // Arch. Phys. Med. Rehabil. - 2008. - Vol. 89. - P. 16-23.
15. Wang F.S., Yang K.D., Chen R.F., Wang C.J., Sheen-Chen S.M. Extracoporeal shock wave promotes growth and differentiation of bone-marrow stromal cells towards osteo-progenitors associated with induction of TGF-beta-1 // J. Bone Joint Surg. Br. - 2002. - Vol. 84. - P. 457-461.
OmpuMaHO 24.02.16 ■
Волошина И.М.1, Дейнега В.Г.1, Кривенко В.И.1, Онищенко А.В.2, МалярчукД.Л.2 1Запорожский государственный медицинский университет, кафедра семейной медицины, терапии и кардиологии ФПО, г. Запорожье, Украина Киника «ООО «Медифаст», г. Бердянск, Украина
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЙ УДАРНО-ВОЛНОВОЙ ТЕРАПИИ В ЛЕЧЕНИИ МИОФАСЦИАЛЬНОГО ЛЮМБОИШИАЛГИЧЕСКОГО СИНДРОМА
Резюме. Проведено рандомизированное открытое клиническое исследование по оценке эффективности применения экстракорпоральной ударно-волновой терапии в лечении 34 больных с миофасциальным люмбоишиалгическим синдромом. Установлена высокая эффективность физиотерапевтической методики в комплексе с базисной медикаментозной терапией, что ассоциируется с уменьшением интенсивности болевого синдрома, снижением потребности в анальгезирующих препаратах и значительным улучшением субъективной оценки эффективности лечения.
Ключевые слова: экстракорпоральная ударно-волновая терапия, миофасциальный люмбоишиалгический синдром.
Voloshyna I.M.1, Deineha V.H.1, Kryvenko V.I.1, Onishchenko A.V.1, MaliarchukD.L.1
1Zaporizhzhia State Medical University, Department of Family Medicine, Therapy and Cardiology of the Faculty of Postgraduate Education, Zaporizhzhia, Ukraine
2Clinic «LLC «Medifast», Berdiansk, Ukraine
THE EFFICACY OF EXTRACORPOREAL SHOCK WAVE THERAPY IN THE TREATMENT OF MYOFASCIAL LOW BACK PAIN SYNDROME
Summary. A randomized open clinical study evaluating the efficacy of extracorporeal shock wave therapy in the treatment of 34 patients with myofascial low back pain syndrome has been performed. The high efficiency of physical therapy techniques in conjunction with baseline drug therapy which associated with a decrease in pain intensity, reduction of need for analgesic drugs and a significant improvement of subjective evaluation of treatment effectiveness had been revealed.
Key words: extracorporeal shock wave therapy, myofascial low back pain syndrome.
124
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 17, №1 • 2016
