CC BY
14
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-156-160 УДК 616.24-07:616-089.163-036.8 Кузьменко Т. С., Воротинцев С. I. ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СПОНУКАЛЬНО1 СШРОМЕТРП У ПЕРЕДОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1 Запорiзький державний медичний унiверситет (м. Запорiжжя)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження е фрагментом науково дослщницько'| роботи кафедри xipyprii та ФПО Запо-pi3bKoro державного медичного унiверситету: «Пе-риoперацiйне лiкування пацiентiв похилого та старе-чого вшу», № державно'1 реестрацп 0117U006955.
Вступ. Пiсляoперацiйнi легеневi ускладнення (ПЛУ) - основна причина захворюваност та смерт-нoстi пащетчв пiсля абдомшально'| хiрургií [1]. За результатами дослщження Guimaraes та ствавт. [2], частота ПЛУ пiсля оперативних втручань на органах черевно'| порожнини в межах вщ 17% до 88%. Пере-дoперацiйна oптимiзацiя функци легень допомагае зменшити кiлькiсть цих ускладнень, до не'| вщносять-ся - вщмова вiд палiння за 4-6 тижшв до операци, корекщя фармакотерапп брoнхiaльнoí астми та хро-нiчнoгo обструктивного захворювання легень перед плановими оперативними втручаннями та рiзнi ме-тоди дихально'| фiзioтерaпií, включаючи тренування дихальних м'язiв i спонукальну строметр^ (СС) [3]. CC - це метод розправлення легень, при якому сти-мулюеться максимальне зусилля на вдиху з метою найбтьш повного заповнення альвеол пов^рям, шляхом iмiтaцií зiвання. Вихiдна функцiя легень -важливий фактор для попередження ПЛУ [4]. При проведены СС залучаються у газообмш попередньо невентильоваш альвеоли, що може збiльшити шст-раторну емнiсть легень (1£Л). ^м того спонукальн1 спiрoметри е доступними та простими у викорис-танш, е мoжливiсть самoстiйнoгo використовування його, тсля попереднього навчання, як у перед- та i пiсляoперацiйнoму перюд^ що дае змогу найскори ше розпочати тренувальнi вправи, а це, у свою чергу, дозволяе уникнути порушення дихання та зменшен-ня дихальних oб'емiв [5]. 1снуе вiзуальний звoрoтнiй зв'язок для пацiента, що дае змогу самостшно фтсу-вати отримаш показники 1£Л.
Данi багатоцентрового рандoмiзoванoгo досли дження 2018 року показали, що проведення передо-перацшно'| фiзioтерaпií у пацiентiв перед плановою oперацiею на органах верхнього поверху черевно'( порожнини, вдвiчi знизило частоту виникнення ПЛУ, зокрема пневмони [6]. Проте на сьогодшшнш день кнують суперечливi данi щодо ефективнoстi застосу-вання СС у передoперацiйнoму перioдi [5,7,8,9].
Мета дослщження: oцiнити вплив передопера-цiйнoгo застосування спонукально'| строметри на показники шстраторно'| емнoстi легень та розвиток тсляоперацшних легеневих ускладнень у пащенлв з пoмiрним та високим ризиком ¡х розвитку в абдоми нальнiй хiрургií.
Об'ект i методи дослщження. Пiсля погодження протоколу дослщження кoмiсiею з питань бюетики при ЗДМУ та пiдписання вщповщно'| шформовано'( згоди, було пoслiдoвнo включено 47 пащенлв вiкoм >18 рошв та oцiнкoю ризику розвитку ПЛУ за шкалою ARISCAT >26 балiв, яким було проведене оперативне втручання на верхньому повера черевно'| порожни-
ни, тривaлiсть котрого бiльше 2 годин. Критерп ви-ключення: вш <18 рoкiв, вaгiтнiсть, ASA V, нестабть-нiсть гемoдинaмiки (серцевий шдекс <2,5 л/хв/м2, потреба у шотропнш пiдтримцi), внутрiшньoчерепнi ураження або пухлина головного мозку, проведення ШВЛ в aнaмнезi за oстaннi два тижш, нaявнiсть в aнaмнезi операцш на легенях, захворювання легень будь-яко'| етюлоги, вiдмoвa пaцiентa та припинення тренувань СС з будь-яких причин.
Пащенти були розподтеш на двi групи, до пер-шо'| групи (n=23) увiйшли пaцiенти кoтрi розпочинали тренування СС за 2 доби до оперативного втручання та продовжували ¡х протягом 7 тсляоперацшних дiб. До групи 2 (n=24) вщносились пащенти, що займали-ся СС у перший тсляоперацшний тиждень.
У пащенлв обох груп фiксувaли там показники - стать, зркт, вагу, шдекс маси тта (1МТ), oцiнку ризику розвитку ПЛУ за шкалою ARISCAT, тривал^ь оперативного втручання та ШВЛ, висновки сумiжних спецiaлiстiв щодо супутньо'| патологи (рентгенолог, лтар УЗД-дiaгнoстики, терапевт, кaрдioлoг, невропатолог, ендокринолог, гшеколог), клас операцшно-анестезюлопчного ризику по ASA. Для пащенлв обох груп розраховували iдеaльну масу тта (1дМТ) за формулою Devine [10].
Загальна aнестезiя вам патентам проводилась за наступною схемою: премедикащя - метоклопра-мiд 10 мг, дексаметазон 4 мг, атропш 0,3-1 мг/плати-фiлiн 1,0, фентант 1-1,5 мкг/кг; iндукцiя - фентант 2-3 мкг/кг, тioпентaл нaтрiю 3-6 мг/кг/пропофол 2 мг/ кг, мюплепя - aтрaкурiум 0,3-0,6 мг/кг; тдтримання анестезп - пропофол 4-12 мг/кг/год або севоран 1-4 об/%/2-4 л, фентант 3-10 мкг/кг/год, aтрaкурiум 0,20,4 мк/кг. У частини пащенлв обох груп (1 гр. 6/23 (26%) та 2 гр. 4/24 (17%) була комбшована анест^я. Глибина анестези та ступiнь мюрелаксацп визнача-лися при дoпoмoзi BIS-мoнiтoрингу апаратом UTAS, рiвень свiдoмoстi пiдтримувaвся у межах 40-60.
Вам патентам штраоперацшну ШВЛ проводили апаратами «Leon» у примусовому режимi з контролем по об'ему. Проводилася протективна вентилящя ДО 7 мл/кг 1дМТ, з використанням маневру рекруту-вання альвеол та тдбором iндивiдуaльних значень ПТКВ. Бaзoвi параметри вентиляцп: FiO2 - >40% для пiдтримaння SpO2 >93%: вiднoшення вдих/видих -1:2; ЧД - визначаеться величиною СО2 в кшщ видиху (EtCO2) 35-37 мм. рт. ст.
Для дештрогешзацп та збтьшення часу безпечно-го апное, проводилася преоксигенащя потоком 8 л/ хв протягом 5 хвилин, тсля чого виконували оротра-хеальну штубацш. Рекрутуючий маневр (РМ) проводили одразу тсля штубаци трахе та при визначенн iнтрaoперaцiйнoгo зниження легеневого комплаенсу >30%, за наступною схемою: на дихальному апара-т виставляли рiвень максимального тиску на вдиху - 35 см вод. ст., вщношення вдих/видих 1:1, ЧД >6 вдихiв за хвилину, тсля чого проводили покрокове збтьшення ДО на 4 мл/кг 1дМТ до досягнення Pplat
- 30 см вод. ст. та тдтримання його на цьому piBHi протягом трьох вдихiв, пiсля чого параметри венти-ляцп повертали до вихщних значень. Одразу пiсля проведення РМ виставляли оптимальний ПТКВ.
Принципи розрахунку шдив^уального ПТКВ: у режимi вентиляцп з контролем по об'ему, на рест-раторi першочергово виставляли ПТКВ 0 см вод. ст., тсля чого збтьшували ПТКВ кожнi 30 секунд на 1 см вод. ст. до досягнення оптимального рiвня динамiч-ного легеневого комплаенсу (Сдин) (40-50 мл/мбар), до цього рiвня додавали 2 см вод. ст.
Псля оперативного втручання, в залежност вiд показникiв зовнiшнього дихання, гемодинамти та ASA-статусу, пацiенти переводились або до палати хiрургiчного вiддiлення, або до палати штенсивно'Т терапп до стабЫзацп стану пацiента.
Тренування проводились спонукальним строме-тром Coach 2 (Smiths Medical International, Велико-бриташя), що складаеться з двох цилiндрiв, до яких приеднана гнучка трубка з загубником (рис. 1). Ве-
Рис. 1. Спонукальний сшрометр Coach 2.
ликий цилшдр з розмiченою в мiлiлiтрах шкалою, мае поплавок, який тдшмаеться при вдосi та пока-зуе об'ем останнього. М^мальне значення об'ему вдиху вiдповiдно шкалi - 500 мл, максимальне -4000 мл, точшсть вимiрювання ±50 мл. На великому u^^pi знаходиться регулювальна планка, за до-помогою якоУ виставляеться належний об'ем вдиху. Об'ем належноУ 1€Л розраховувався по номограмк Шкала меншого uилiндpу pозмiчена на три piвнi та вдображае швидкiсть вдиху. Веpхнiй piвень вщпови дае занадто швидкому вдиху, нижнш - занадто по-вiльному, середнш piвень - оптимальнiй швидкостi.
Етапи проведення СС:
Пщготування до вправи, визначення належноУ 1€Л регулювальною планкою.
Патент, у сидячому або натвсидячому положен-нi, розташовував спipометp перед собою, тримаю-чись одною рукою за ручку строметра, а шшою три-маючи гнучку трубку з загубником.
Виконувався глибокий вдих через загубник строметра, на висот вдиху затримка дихання 3-6 секунд. Паценти вдихали з такою швидшстю, при якш поплавок залишався у середньому положеннi.
Звичайний видих у атмосферу.
Сеанси СС проводили по 10 хвилин кожш 2 годи-ни, починаючи з 10:00 до 20:00. Було не рекомендовано виконувати вправи протягом одшеУ години тсля Ужк
Для оцшки стану дихальноУ системи та як кри-терiй ефективностi методики, використовували 1€Л. Перед початком тренувань за допомогою спонукаль-ного спiрометра визначали початкову 1€Л. Тренування СС починали у вах пацieнтiв незалежно вщ почат-ковоУ 1€Л.
Кшцевими крапками дослiдження були зафтсо-ваш ПЛУ, що розвинулися протягом 7 тсляоперацш-них дiб. До них вщносили: ателектази, пневмонiю, пневмоторакс, плевральний витт, гiпоксемiю. На-явнiсть ателем^в визначали за допомогою такоУ кл^чноУ ознаки, як зниження SpO2 <96% при диханн1 кiмнатним повiтрям протягом 5 хвилин, а також при наявност ультразвукових (УЗ) ознак консолщацп' ле-геневоУ тканини. Якщо рiвень SpO2 був нижчим, нiж 92% - цей випадок фiксували як ппоксем^. Для дiагностики пневмонп', о^м клiнiчних проявiв, використовували рентгенолопчш та УЗ-данi. Наявнiсть пневмотораксу визначали за допомогою ключного обстеження (аускультаця та перкусiя легень) та, за необхщностЬ виконуючи рентгенографiю ОГК. Плевральний витт визначався при наявност рентгеноло-гiчних або ультразвукових ознак скупчення рщини в плевральнiй порожниш.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакету програми «Microsoft Excel 2013» та «Statistica for Windows 6.0». В залежност вщ розподту даних, вони були представлен для шль-кiсних показнимв у виглядi середньоУ та середнього в^дхилення (M±SD) або медiани та штерквартильно-го розмаху (Ме [Q25; Q75]), для номiнальних якiсних показнимв - як абсолютнi значення, для порядкових ямсних - у виглядi медiани та iнтерквартильного розмаху. При порiвняннi даних використовували методи непараметричноУ статистики, а саме U-критерш Ман-на-Уiтнi. При порiвняннi груп за кл^чним результатом визначали вщносний ризик (ВР), вiдношення шанав (ВШ), для яких розраховували довiрчi штер-вали (95% Д1). Рiзницю величин вважали значущою при p <0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Характеристика пацieнтiв наведена в таблиц 1.
Як видно з таблиц 1, бтьшкть хворих першоУ групи були похилого вшу, мльмсть жiнок переважала чоловiкiв. Переважна частина пацен^в групи 1 мали помiрний ризик розвитку ПЛУ, групи 2 - високий. В обох групах кардiальна патолопя переважала над шшими супутнiми патологiями. При порiвняннi двох груп було доведено Ух репрезентатившсть за усiма показниками.
Характер та мльмсть оперативних втручань наведено в таблиц 2.
Бтьшкть пацен^в групи 1 були оперованi на жовчному мiхурi та жовчовивiдних шляхах, а також товстш кишцi. У другш групi переважали оперативн1 втручання на шлунку, тонкiй та товстш кишцк
В таблицi 3 представлеш показники шстраторноУ емностi легень першоУ групи на передоперацiйному етапi.
Виявлено, що у грут 1 у 91% (21/23) пацен^в по-чаткова О була нижче належноУ на 11-68%.
Динамта змiн 1€Л у передоперацшному перiодi наведена на рисунку 2. Пкля першоУ доби тренувань СС 1€Л в групi збiльшилась в середньому на 228±149 мл (p=0,000062). В кiнцi другоУ доби занять вiдмiча-
Таблиця 1.
Характеристика пащенлв дослiджуваних груп
Таблиця 2.
Характеристика xipyprnHoro лiкування по трупам
Показники Група 1 (n=23) Група 2 (n=?4) Р
В1к, роки 66±11 54±15 >0,05
Стать, ч/ж 9/14 14/10
Зркт, см 169±9 175 [171; 178]
Вага, кг 78±14 80±16
1ндекс маси т1ла (1МТ), кг/м2 27±4 26 [23; 29]
1деальна маса т1ла (1дМТ), кг 62±10 69 [62; 72]
Оцшка за шкалою ARISCAT 34 [34; 42] 42 [39; 42]
Клас по ASA I/II/III/IV -/9/13/1 1/8/13/2
Патолог1я
Кард1альна патолопя: 11 9 >0,05
1шем1чна хвороба серця
Артер1альна ппертенз1я 13 6
Серцева недостатн1сть 12 8
Порушення ритму (ф1бриляц1я передсердь) 1 2
Дисметабол1чна кардюмн опат1я 1 1
Церебральна патолопя 8 2
Церебральний атеросклероз
ДЕП 5 3
Патолопя ШКТ 3 2
Патолопя опорно-рухового вшлшу - 3
Ендокринна патолопя 4 -
Вид оперативного втручання Група 1 (n=23) Група 2 (n=24)
Оперативн втручання на шлунку 2 6
Оперативш втручання на жовчному м1хур1 та жовчовивщних шляхах 8 3
Оперативш втручання на тонкому кишечнику 2 6
Оперативш втручання на товстш кишц1 9 6
Гернюлапаротом1я 5 4
Показники 1£Л групи 1 у передоперацшному перiодi
Таблиця 3.
Пациент Належна 1£Л Початкова 1£Л (% в1д належноТ' 1£Л) 1£Л в к1нц1 1Т доби Р 1£Л в к1нц1 2Т доби Р
1 1950 1500 (77%) 1750 1950
2 2900 2500 (86%) 2750 2900
3 2250 2250 (100%) 2250 2250
4 1800 1800 (100%) 1800 1800
5 2750 2000 (73%) 2250 2500
6 2300 2000 (87%) 2000 2300
7 3000 2500 (83%) 2500 3000
8 2050 1500 (73%) 1500 1750
9 3200 2500 (78%) 2750 3000
10 2200 1500 (68%) 1750 1750
11 2500 1000 (40%) 1250 1750
12 3300 2500 (76%) 2750 0,000062 2750 0,000013
13 2300 1500 (65%) 1750 2000
14 1750 1250 (71%) 1500 1500
15 1650 750 (45%) 1000 1250
16 2750 1250 (45%) 1750 2000
17 1750 1250 (71%) 1500 1750
18 2200 1250 (57%) 1500 1750
19 2000 1500 (75%) 1750 2000
20 3000 2000 (67%) 2500 2750
21 2250 2000 (89%) 2250 2250
22 3250 2750 (85%) 3250 3250
23 2250 1500 (67%) 1750 2000
лось дост^рне збiльшення 1£Л на 419±202 мл вiд початковоТ (p=0,000013), 43% (10/23) пацieнтiв дося-гли належноТ 1£Л. Слiд зазначити, що у всiх пацieнтiв з початково зниженою 1£Л показник в процес занять СС збiльшувався. У пащетчв в початково належним рiвнем 1£Л цей показник залишився сталим.
Рис. 2. Динамика змш |£Л у передоперацшному перюд| (мл).
У тсляоперацшному перiодi не було виявлено статистично значущих вiдмiнностей мiж рiвнями 1£Л по дням дослiдження (табл. 4).
Протягом перших 7 дiб тсля оперативного втру-чання у грут 1 ПЛУ розви-нулися у 3 пащетчв (13%), з них у 3 пащетчв (100%) -ателектази легеневоТ ткани-ни, у одного патента (33%) - пневмошя, у двох (67%) визнанений плевральний випiт. В груш 2 ПЛУ були зафтсоваш у 6 пацiентiв (25%), з них у 4 пащенлв (67%) - ателектази, у 3 па-щетчв (50%) пневмонiя та плевральний вишт.
Аналiз порiвняння кли шчних результатiв показав, що кiлькiсть ПЛУ була мен-шою у грут, що займалася СС у периоперацшному пе-рiодi, але вiдмiнностi мiж групами е статистично не-значущими (ВР 0,78 [95% Д1 0,19-3,12], ВШ 0,75 [95% Д1 0,15-3,79] - для ателек-тазування; ВР 0,35 [95% Д1 0,039-3,10], ВШ 0,32 [95% Д1 0,031-3,31] - для пневмонп; ВР 0,69 [95% Д1 0,13-3,79], ВШ 0,66 [95% Д1 0,10-4,40] -для плеврального випоту).
Доа нема одностайноТ' думки щодо застосування СС передоперацiйному перюдк Kundra Р та спiвавт. [5] виявили значне покращення легенево'Т функци при застосуваннi СС у передоперацшному перю-дi. При порiвняннi з групою, котрiй СС проводилась
пiсля оперативного втручання. було виявлено, що функцгя легень краще збережена у груш передопе-рацшноУ СС. В дослгдженш [8] було доведено, що передоперацшна СС знижуе кiлькiсть шсляоперацш-них ускладнень та термгн перебування у лгкуваль-ному закладi. Balandiuk A. та спгвавт. [7] виявили, що передоперацшна СС значно покращую дихальну здатнгсть легень та аpтеpiальну оксигенацгю. Проте Cattano D та ствавт. [9] не виявили покращення ¡н-спграторноУ функцГГ легень у баpiатpичних пацгентгв, та вважають цю процедуру марною. Результати на-шого дослгдження показали покращення легеневоУ функци у передоперацшному пеpiодi, що визнача-еться ростом !£Л. Кiлькiсть ПЛУ у груш, що застосову-вала СС у периоперацгйному пеpiодi була меншою, нiж у гpупi шсляоперацшноУ СС, однак ми не виявили статистично значущих вiдмiнностей.
Висновки. Використання спонукальноУ спгро-метри у пеpедопеpаuiйному пеpiодi призводить до збiльшення ¡нсшраторноУ емностг легень у пацГентгв з початково зниженим УУ ргвнем, однак не впливае на
Таблиця 4.
1£Л у шсляоперацшному перiодi в трупах дослiдження
Група 1 (n=23) Група 2 (n=24) Р
День 1 1750 [1500; 2500] 1572±379 0,28
День 2 1750 [1500; 2500] 2000 [1500; 2250] 1
День 3 2000 [1750; 2750] 2054±453 0,45
День 4 2000 [1750; 2500] 2185±534 0,07
День 5 2239±475 2375 [1900; 2750] 0,61
День 6 2250 [2000; 2900] 2600 [1900; 2750] 1
День 7 2250 [2000; 2900] 2700 [2125; 3000] 1
розвиток легеневих ускладнень у шсляоперацшному перюдг
Перспективи подальших дослщжень полягають у оц1нц1 впливу шдив1дуал1зованоУ ресшраторноУ п1дтримки з периоперац1йним застосуванням СС на розвиток п1сляоперац1йних легеневих ускладнень в абдомшальнш х1рурги. Лггература
1.
Souza Possa S, Braga Amador C, Meira Costa A, Takahama Sakamoto E, Seiko Kondo C, Maida Vasconcellos A, et al. Implementation of a guideline for physical therapy in the postoperative period of upper abdominal surgery reduces the incidence of atelectasis and length of hospital stay. Rev Port Pneumol. 2014;20(2):69-77.
Guimaraes M, El Dib R, Smith A, Matos D, Gomes B. Incentive Spirometry for Prevention of Postoperative Pulmonary Complications in Upper Abdominal Surgery. Anesth Analg. 2009;109(5):1700.
Azhar N. Pre-operative optimisation of lung function. Indian J Anaesth. 2015;59(9):550.
Ozalevli S, Ilgin D, Ersoz H, Agababaoglu I, Onen A, Sanli A, et al. The clinical importance of preoperative incentive spirometry value in lung resections. Eur Respir J. 2011;38(55):4323.
Kundra P, Vitheeswaran M, Nagappa M, Sistla S. Effect of Preoperative and Postoperative Incentive Spirometry on Lung Functions After Laparoscopic Cholecystectomy. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2010;20(3):170-2.
Boden I, Skinner EH, Browning L, Reeve J, Anderson L, Hill C, et al. Preoperative physiotherapy for the prevention of respiratory complications after upper abdominal surgery: pragmatic, double blinded, multicentre randomised controlled trial. BMJ. 2018;360:j5916. Balandiuk A, Kozlov I. Incentive spirometry for preoperative preparation of cardiac patients. Eur J Anaesthesiol. 2004;21(33):3-4. Bergin C, Speroni K, Travis T, Bergin J, Sheridan M, Kelly K, et al. Effect of Preoperative Incentive Spirometry Patient Education on Patient Outcomes in the Knee and Hip Joint Replacement Population. J Perianesth Nurs. 2014;29(1):20-7.
Cattano D, Altamirano A, Vannucci A, Melnikov V, Cone C, Hagberg C. Preoperative use of incentive spirometry does not affect postoperative lung function in bariatric surgery. Transl Res. 2010;156(5):265-72. 10. Soft m. rascheta ideal'noy massy tela po metodu Devine. Professional'nye medicinskie kal'kulyatory, algoritmy, shkaly [Internet]. Medicalc.ru. 2019 [cited 28 February 2019]. Dostupno: https://medicalc.ru/devine [in Russian].
2.
5.
6.
7.
9.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СПОНУКАЛЬНО1 СП1РОМЕТРП У ПЕРЕДОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1
Кузьменко Т. С., Воротинцев С. I.
Резюме. В робот була проведена оцгнка впливу передоперацгйного застосування спонукальноУ сшрометрп (СС) на показники ¡нсшраторноУ емностг легень та розвиток шсляоперацшних легеневих ускладнень. В дослгдження були послгдовно включен 47 пацгентгв з помгрним та високим ризиком розвитку шсляоперацшних легеневих ускладнень за шкалою ARISCAT. Учасники дослгдження були розподгленг на дв1 групи, до першоУ (n=23) увгйшли пацгенти котрг розпочинали тренування СС за 2 доби до оперативного втручання та продовжували Ух протягом 7 шсляоперацшних дгб. До групи 2 (n=24) вгдносились пацгенти, що зай-малися СС у перший шсляоперацшний тиждень. Показано, що використання СС у передоперацшному пергод1 призводить до збгльшення ¡нсшраторноУ емностг легень у пацгентгв з початково зниженим и ргвнем, проте не впливае на розвиток легеневих ускладнень у шсляоперацшному пергодг.
Ключов1 слова: спонукальна спгрометргя, шсляоперацшнг легеневг ускладнення.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОБУДИТЕЛЬНОЙ СПИРОМЕТРИИ В ПРЕДОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ
Кузьменко Т. С., Воротынцев С. И.
Резюме. В работе была проведена оценка влияния предоперационного применения побудительной спирометрии (ПС) на показатели инспираторной емкости легких и развитие послеоперационных легочных осложнений. В исследование были последовательно включены 47 пациентов с умеренным и высоким риском развития послеоперационных легочных осложнений по шкале ARISCAT. Участники исследования были разделены на две группы, в первой (п=23) вошли пациенты которые начинали тренировки ПС за 2 дня до оперативного вмешательства и продолжали их в течение 7 послеоперационных суток. В группу 2 (п=24) относились пациенты, занимались ПС в первую послеоперационную неделю. Показано, что использование ПС в предо-
перационном периоде приводит к увеличению инспираторной емкости легких у пациентов с исходно сниженным ее уровнем, однако не влияет на развитие легочных осложнений в послеоперационном периоде.
Ключевые слова: побудительная спирометрия, послеоперационные легочные осложнения.
THE EFFECTIVENESS OF THE USE OF INCENTIVE SPIROMETRY IN THE PREOPERATIVE PERIOD
Kuzmenko T. S., Vorotyntsev S. I.
Abstract. The aim of the study was to assess the effect of preoperative use of incentive spirometry (IS) on inspiratory lung capacity (ILC) and the development of postoperative pulmonary complications in patients with moderate and high risk of their development in abdominal surgery.
Object and methods. The study consistently included 47 patients aged >18 years and with ARISCAT rating of more than 26 points, that underwent surgery on the upper floor of the abdominal cavity for more than two hours. Exclusion criteria: age <18 years, pregnancy, ASA V, hemodynamic instability (cardiac index <2.5 l/min/m2, need for inotropic support), intracranial lesions or a brain tumor, history of mechanical ventilation for the last two weeks, history of pulmonary operations, lung disease of any etiology, patient's refusal to participate in the study and discontinuation of spirometry training for any reason.
The patients were divided into two groups, the first group (n=23) included patients who began training IS 2 days before surgery and continued them for 7 postoperative days. Group 2 (n=24) included patients who were engaged in IS in the first postoperative week.
The training was conducted with a Coach 2 spirometer (Smiths Medical International, UK). The patient performed a deep breath through the mouthpiece of spirometer in a sitting or half-sitting position, the incentive spirometer was placed in front of the patient. At the height of inhalation, the breath is held for 3-6 seconds, then the usual exhalation into the atmosphere. IS sessions were performed for 10 minutes every 2:00, starting from 10:00 to 20:00. It was not recommended to perform the exercises for one hour after eating. To assess the state of the respiratory system and as a criterion of the effectiveness of the technique was used ILC. Before starting training, the initial ILC was determined with the help of an incentive spirometer. IS training was started in all patients, regardless of the initial inspiratory capacity of the lungs.
The end points of the study were recorded pulmonary complications that developed within 7 postoperative days. These included: atelectasis, pneumonia, pneumothorax, pleural effusion and hypoxemia.
Statistical processing of the data was performed using the software package Microsoft Excel 2013 and Statistica for Windows 6.0.
Results. After the first day of training the ILC in the first group increased on average by 228±149 ml (p=0.000062). At the end of the second day of training, there was a significant increase in inspiratory lung capacity by 419±202 ml from the initial (p=0.000013), 43% (10/23) of patients reached the proper value of inspiratory lung capacity. It should be noted that in all patients with initially low inspiratory capacity of the lungs, the indicator increased during the sessions. In patients with initially the proper level of inspiratory capacity of the lungs, this indicator remained constant. Analysis of the comparison of clinical results showed that the number of pulmonary complications was less in the group engaged in stimulating spirometry in the perioperative period, but the differences between the groups were statistically insignificant (relative risk (RR) 0.78 [95% CI 0.19-3.12], odds ratio (OR) 0.75 [95% CI 0.153.79] - for atelectasis; RR 0.35 [95% CI 0.039-3.10]; OR 0.32 [95% CI 0.031-3.31] - for pneumonia, RR 0.69 [95% CI 0.13-3.79], OR 0.66 [95% CI 0.10-4.40] for pleural effusion).
Conclusions. The use of incentive spirometry in the preoperative period leads to an increase in inspiratory lung capacity in patients with initially reduced levels, but does not affect the development of pulmonary complications in the postoperative period.
Key words: incentive spirometry, postoperative pulmonary complications.
Рецензент - проф. Ксьонз I. В.
Стаття надшшла 06.02.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-160-163 УДК 616-053.31-089.5-031.83
Курочкн М. Ю., Давидова А. Г., Городкова Ю. В., KanycmiH С. А.
МУЛЬТИМОДАЛЬНА АНЕСТЕЗ1Я У НОВОНАРОДЖЕНИХ, РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ НЕЙРОАКС1АЛЬНИХ БЛОКАД Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри дитячих хвороб ЗДМУ «Особливост перебку захворювань та розробка програм рацюнального харчування, удосконалення лтувальних, реабЫ-тацшних заходiв i профтактики вщхилень в стаж здоров'я д^ей рiзного вту, мешканщв промислово-го мiста», № державноТ реестрацп 0109U003985.
Вступ. Проблема вибору методу загальноТ анес-тези при хiрургiчних втручаннях у новонароджених
залишаеться актуальною у зв'язку з тим, що бть та и наслщки ускладнюються незршстю i виснажливк-тю багатьох систем у немовлят, ям реагують i вщпо-вщають на операцшний стрес [1,2,3,4] (симпатична, опюТдерпчна та шш.). НезрЫсть ошоТдноТ системи, особливiсть вмiсту води в органiзмi i розподтення ТТ по секторах (експаная позакл^инного сектору у щеТ категорп хворих) потребуе призначення дуже висо-ких доз наркотичних анальгетимв для досягнення адекватного рiвня аналгези. При об'емних оператив-
