активности в сыворотке крови маркера неирональнои деструкции -нейронспецифической энолазы. Установлено, что все исследуемые органопротекторы обладают нейроцитопротекторной активностью в условиях модельной контузии глаза, вызванной действием потока углекислого газа под давлением, что проявлялось в достоверной деэскалации активности исследуемого маркера. Наибольшее защитное действие продемонстрировали мелатонин и адемол. Их терапевтическое использование в предлагаемых дозах способствует сохранению целостности нейронов сетчатки при данной патологии. Полученные результаты могут являться основанием для внедрения данных лекарственных средств в практическую офтальмологическую практику с целью лечения травматических поражений зрительного анализатора различного генеза.
Ключевые слова: мелатонин, адемол,
нейроретинопротекция, контузия глаза.
Стаття надшшла 14.10.2016 р.
activity in serum marker of neuronal destruction -neuron-specific enolase. It was established that all studied organoprotectors had native neucytoprotective activity in terms of the model of eye contusion caused by the action of carbon dioxide under pressure that is developed in the reliably de-escalation of activity investigated marker. The greatest protective effect was found in Melatonin and Ademol. Their therapeutic use in the proposed doses helps to preserve the integrity of retinal neurons in this condition. The data is the basis for the implementation of these drugs in ophthalmic practice for the practical treatment of traumatic lesions of the visual analyzer different genesis.
Key words: melatonin, Ademol, neuroretinoprotection, eye contusion.
Рецензент Непорада К.С.
УДК 615.015.42:615.322:615.357:616.441
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НАСТОЙКИ ЛИСТЕЦЯ РЯСКИ МАЛО1 ДЛЯ КОРЕКЦП Л1П1ДНОГО ПРОФ1ЛЮ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ Г1ПОТИРЕОЗ1
Проведет експериментальш дослщження ефективносп застосування 30% настойки листеця ряски мало! на показники лшщного обмшу в умовах гтотирео!дного стану у щурiв. Експериментальний гтотиреоз у щурiв викликали введенням 1% розчину перхлорату иатрш замють питио! води протягом 20 дтв. Через 20 дтв експериментальним тваринам з ппотиреозом вводили настойку листеця ряски мало! в дозi 1 мл/100 г маси тша тварини, препарат порiвняння Йодомарин в дозi 12 мкг йоду/кг та розчин 30% етанолу як групи негативного контролю. В результат проведених дослщжеиь встановлений виразний коригуючий вплив 30% настойки листеця ряски мало! на синтетичну фуикщю щитоподiбно!' залози та лшдиий спектр сироватки кровi в умовах ппотиреозу, що проявлялося в нормалiзацi!' рiвня тирео!дних гормотв, зменшент вмюту загальних лшвдв, загального холестерину, лтопроте!тв низько! щшьиост та триглiцеридiв. Виявлено, що введення розчину 30% етанолу не призводило до позитивних змш в лшщному спектра Таким чином, 30% настойка листеця ряски мало! може бути рекомендована в якост регулятора ппофуикцп щитоподiбно!' залози та лшдного профшю i е перспективною для подальшого поглибленого вивчення !! ефективностi.
Ключовi слова: 30% настойка листеця ряски мало!, експериментальний гтотиреоз, перхлорат натрш, тирео!дт гормони, лшщний обмш
Робота е фрагментом НДР «Фармакологiчне вивчення бiологiчно активних речовин i лжарських 3aco6ie», № держ. реестрацн 0114U000956.
Метабол1чи1 процеси контролюються нейроендокринно! системою, завдяки цьому в оргашз]ш шдтримуеться гомеостаз i забезпечуеться швидка реакщя на змши ¡з стороии зовиiшиього середовища, що сприяе ефективиiй адаптацй оргаиiзму. Порушеиня фуикцюиальио! активиостi будь-яко! залози виутрiшиьо! секрецй призводить до змiии метаболiчиих процешв i, як иаслiдок, дисбалансу в системш гомеостазу [12, 15, 16]. Особливу роль в забезпеченш адаптацй грають гормоии, сиитезоваиi щитоподiбиою залозою, - тироксин i трийодтироиiи, яю впливають иа широкий спектр метаболiчних i фiзiологiчиих процесiв. Дисфуикцiя щитоподiбно! залози -одиа з ендокринних патологiй, що в бiльшостi випадюв асоцiюеться з порушеииями обмiиу лшщв. Тирео!диi гормоии грають ключову роль в метаболiзмi холестерину, атерогеииих i аитиатерогеииих фракцiй лiпопроте!дiв шляхом активацй осиовиих фермеитiв !х метаболiзму: лецитин-холестерол-ацштрансферази та печiиково! лiпази [2, 3, 6, 12, 13].
Корекщя показииюв лiпiдиого обмiиу при дисфуикцi! щитоподiбно! залози може бути пов'язаиа з надходженням тирео!диих гормоиiв або бюлопчио активиих речовии у кровоток ¡з засобiв, що використовуються для лшуваиия порушеиь метаболiчиих процесiв [3, 6, 10]. Найбшьш перспективиим джерелом бюлопчно активиих речовии е лшарсью рослиии. Доцшьшсть вивчеиия в цьому иапрямку лшарських рослии визиачаеться широким спектром !х фармакологiчио! дi! та вщиосиою безпечиiстю при тривалому застосуваииi [9, 14]. Одшею ¡з перспективиих лшарських рослии, що мiстить комплекс бюлопчно активиих речовии е ряска мала (Lemna minor S.F. gray). Проведет фiтохiмiчиi дослщження показали, що листець ряски мало! мютить фiтостериии, насичеш вуглеводиi, альдегiди та кетоии, жирш кислоти, амiиокислоти та ¡и. бюлопчно активш речовиии, а також сполуки йоду, макро- та мшроелементи [1, 5].
Метою роботи було вивчення впливу 30% настойки листеця ряски мало! на показники метаболiзму лшщв у щурiв при експериментальному гшотиреозу
Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослiдження була 30% спиртова настойка листеця ряски мало! (Lemna minor), отримана на кафедрi якостi, стандартизаци та сертифшацп лшв НФаУ та стандартизована вiдповiдно до вимог Державно! фармакопе! Укра!ни та Свропейсько! фармакопе!. Дослiди були проведет на нелшшних бiлих щурах масою 120-150 г з дотриманням вимог комюи з бiоетики НФаУ та «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах» (Ки!в, 2001), що узгоджуються з положениями «Свропейсько! конвенцi! по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цшей» (Страсбург, 1986). Щури утримувалися у стандартних умовах вiварiю при природному осв^ленш та рацiонi, рекомендованому для даного виду тварин.
Експериментальний гшотиреоз вiдтворювали щоденним введенням перхлорату натрда у виглядi 1% розчину замють питно! води протягом 20 дшв [17]. Експериментальнi тварини були подшеш на 5 груп по 10 щурiв у кожнiй: 1-а - штактний контроль, 2-а - щури, що отримували перхлорат натрiю (позитивний контроль), 3-а - щури, що на фот гшотиреозу отримували екстрагент 30% етанол в дозi 1 мл/100 г маси тша (негативний контроль), 4-а - щури, що на фот гшотиреозу отримували 30% спиртову настойку листеця ряски мало! в дозi 1 мл/100 г маси тша, 5-а - щури, що на фот гшотиреозу отримували препарат порiвняння Йодомарин. Препарат порiвняння вводили в дозi 12 мкг йоду/кг маси тша, яку розраховували за методом Ю.Р. Риболовлева [7], виходячи з середньо! добово! дози йоду для людини 200 мкг/добу. Дослщжуваш засоби тварини 3-о! - 5-о! експериментальних груп отримували внутршньошлунково з 21 -о! по 41-у добу експерименту. Пюля закшчення термiну дослiджения тварин виводили з експерименту шляхом миттево! декапiтацi! тд тiопенталовим наркозом (20 мг/кг) та збирали кров. В сироватцi кровi визначали концентрацiю йодовмiсних тирео!дних гормошв - трийодтиронiну (Т3) i тетрайодтирошну (Т4) методом iмуноферментного аналiзу з використанням тест-систем «Хема» (Росiя). Лшщний профiль у щурiв оцiнювали за вмютом загальних лiпiдiв (ЗЛ), триглщерищв (ТГ), загального холестерину (ЗХС), лшопроте!шв низько! щiльностi (ЛПНЩ) та лшопротеадв високо! щiльностi (ЛПВЩ) у сироватщ кровi ензиматичним колориметричним методом з використанням тест-наборiв Biosystems (Iспанiя).
Статистичний аналiз отриманих результатiв проводили за допомогою стандартного пакета статистичних програм «Statistica 6,0». Отриманi експериментальнi дат представлет як середне
арифметичне (х), його похибка (±Sх). Для отримання статистичних висновюв застосовували непараметричний метод Манна-У^ш. Вiдмiнностi мiж групами вважали вiрогiдними при прийнятому рiвнi статистично! значущост Р<0,05 [2, 4, 8].
Результати дослщження та Тх обговорення. Результати iмуноферментного аналiзу сироватки кровi щурiв показали, що вживання перхлорату натрда призводило до зниження синтетично! функцп щитоподiбно! залози, що проявлялося у зменшенш рiвня тирео!дних гормонiв в порiвняннi з даними iнтактно! групи тварин (рис. 1, 2). Рiвень Т4 знизився на 56,6% (р<0,05), Т3 - на 47,5% (р<0,05). Курсове введення 30% настойки листеця ряски мало! сприяло пiдвищенню синтетично! функци щитоподiбно! залози, що проявлялося у шдвищенш рiвня Т4 та Т3 в 2,2 та 1,7 рази, вщповщно, порiвияно з групою позитивного контролю. Варто вiдмiтити, що за впливом на вмют тирео!дних гормонiв дослiджувана настойка перевищувала ефект препарату порiвняння Йодомарину, застосування якого призводило до вiрогiдного збiльшення вмюту Т4 та Т3 порiвияно з групою позитивного контролю в 1,7 та 1,5 разiв, вщповщно. Введення екстрагенту не супроводжувалося пiдвищениям функщонально! активностi щитоподiбно! залози - концентращя йодовмiсних гормонiв залишалась на рiвнi групи позитивного контролю (рис. 1, 2).
Вщомо, що гiпотиреоз часто супроводжуеться тдвищеною концентрацiею холестерину в плазмi кровi. Гiперхолестеринемiя, пов'язана з гшотиреозом, у людини i тварин в значному ступеню, як правило, вщбуваегься за рахунок пiдвищення вмюту ХС у складi ЛПНЩ i ЛПДНЩ, хоча iснують данi i про збiльшення концентрацi! ЛПВЩ [3, 6, 10, 13]. У нашому експеримент гiпотирео!дний стан, викликаний введенням перхлорату натрiю, також супроводжувався змшами лiпiдного спектру сироватки кровi (табл. 1). Вмют ЗЛ тдвищувався на 57,1%, ЗХ - на 26,9%, ЛПНЩ - на 42,1%, ТГ - на 65,2% (р<0,05). При цьому, варто зазначити, що вмют ЛПВЩ залишався на рiвнi групи щурiв штактного контролю. Мехашзмами розвитку дислшщеми при гiпотиреозi прийнято вважати низку бiохiмiчних змiн: порушення структури ЗХС, зниження активностi ХС-ефiрного транспортного бшка та печiнково! лiпази, що забезпечують приблизно 30
% зворотного транспорту ХС; порушення структури ХС ЛПВЩ й апоА1 (збшьшення piB^ фосфолшщв i апоЕ), що призводить також до порушення зворотного транспорту ХС; зниження кшькост та чутливосп pецептоpiв ХС ЛПНЩ у печшщ, що спричиняють зниження печiнковоï екскрецн ХС i в подальшому - тдвищення piвнiв ХС ЛПНЩ та ХС лшопроте1тв дуже низькоï щшьносп, а також порушення функцiï ниркових клубочкiв (зниження швидкостi клубочковоï фшьтрацн) та уповiльнення швидкостi клipенсу ХС ЛПНЩ [3, 6, 12, 15].
■fU
CD -û CL ^
* i ^ i x о
Рис.
80 60 40 20 0
И ES
*/* i
*/* */***
cç 'j •
y
¥
.o^
X
eu J X
о
.о
о
**/**/* I
, e
¥
S?
1. Вмкт тироксину у сиpоватцi кpовi щуpiв piзних експериментальних груп. Пpимiтки: * - вщмшност статистично значущi вщносно групи контролю, p<0,05; ** -вщмшносп статистично значущi вiдносно групи позитивного контролю, р<0,05; *** - вщмшност статистично значущi вiдносно групи 30% етанолу, р<0,05.
Рис. 2. Вмкт трийодтирошну у сироватцi кровi щурiв рiзних експериментальних груп. Примаки: * - вiдмiнностi статистично значущi вiдносно групи контролю, р<0,05; ** -вщмшносп статистично значущi вщносно групи позитивного контролю, р<0,05; *** - вщмшност статистично значущi вщносно групи 30% етанолу, р<0,05.
Таблиця 1
Показники лiпiдного обмiну у сироватщ кров1 щурiв при застосуванш 30% настойки
Показник 1К ПК 30% етанол НЛР Йодомарин
ЗЛ, г/л 4,68±0,21 7,35±0,52* 7,55±0,43* 5,26±0,50**/*** 5,60±0,44**/***
ЗХС, ммоль/л 2,71±0,16 3,44±0,25* 3,52±0,26* 2,87±0,11**/*** 2,93±0,12***
ТГ, ммоль/л 0,69±0,04 1,14±0,11* 1,09±0,11* 0,74±0,05**/*** 0,88±0,09
ЛПНЩ, ммоль/л 1,07±0,05 1,52±0,09* 1,49±0,12* 1,14±0,08**/*** 1,17±0,08**
ЛПВЩ, ммоль/л 0,92±0,05 0,95±0,06 1,03±0,06 0,92±0,04 0,89±0,05
*
*
*
Примаки: * - вщмшносп статистично значущi вiдносно групи 1К, р<0,05; ** - вiдмiнностi статистично значущi вiдносно групи ПК, р<0,05; *** - вiдмiнностi статистично значущi вiдносно групи 30% етанолу, р<0,05
Пюля 21-денного застосування 30% настойки листеця ряски у щур1в з експериментальним гшотиреозом сиостер1гались позитивш змши в лшщному спектру Вмют ЗЛ у сироватщ кров1 дослщних тварин знижувався в 1,4 рази, ЗХС - в 1,2 рази, ЛПНЩ - в 1,3 рази та ТГ - в 1,5 рази (р<0,05) пор1вняно з тваринами групи позитивного контролю. Дослщжувана настойка за впливом на лшщний обмш не поступалася препарату пор1вняння Йодомарину, { нав1ть була бшьш ефективною за деякими показниками. Йодомарин зменшував вмют ЗЛ та ТГ в 1,3 рази пор1вняно з тваринами групи позитивного контролю (табл. 1). Варто вщм1тити, що вплив препарату пор1вняння на р1вень ТГ був нев1рогщним (р>0,05). Введення дослщним тваринам групи негативного контролю екстрагенту - 30% етанолу - не чинило коригуючого впливу на стан лшщного спектру. Показники лшщного обмшу у сироватщ кров1 щур1в залишалися на р1вш групи тварин позитивного контролю. Отримаш даш свщчать, що 30% настойка ряски мало! чинить коригуючу д1ю на лшщний профшь за рахунок вмюту комплексу бюлопчно активних речовин, а не за рахунок екстрагенту.
Експериментальний гшотиреоз, шдукований введенням 1% розчину перхлорату натрда, характеризуеться зниженням синтетичноï функцiï щитоподiбноï залози та, як наслщок, змiнами лiпiдного спектру, що проявляеться у зменшеннi концентрацп тироксину i трийодтиронину та шдвщенш вмiсту ЗЛ, ЗХС, ЛПВЩ i ТГ у сироватщ кpовi дослщних тварин. Застосування 30% настойки листеця ряски мало1' в дозi 1 мл/100 г маси тша сприяло шдвищенню piвня тиреощних гоpмонiв та зменшенню вмiсту показникiв лiпiдного обмiну у сиpоватцi кpовi тварин з експериментальним гшотиреозом. Таким чином, 30% настойка листеця ряски мало1' може бути вщнесена до pегулятоpiв гшофункцн щитовидно1' залози i лiпiдного профшю та е перспективною для подальшого вивчення ïï ефективностi та механiзмiв дн на iнших моделях експериментального гiпотиpеозу.
1. Vladimirova I. N. Biologicheski aktivnyie soedineniya Lemna minor S.F. gray / I. N. Vladimirova, V. A. Georgiyants // Himiko-farmatsevticheskiy zhurnal. - 2013. - T. 47, No.11. - S. 29-31.
2. Kravchenko V. I. Dinamika zahvoryuvanosti na patologiyu schitopodibnoyi zalozi v Ukrayini / V. I. Kravchenko, S. V. Postol // Mezhdunarodnyiy endokrinologicheskiy zhurnal. - 2011. - No.3 (35). - S. 26-31.
3. Kadzharyan V. G. Otsenka sostoyaniya lipidnogo obmena pri disfunktsii schitovidnoy zhelezyi / V.G. Kadzharyan, A.I. Melnik, P.P. Bidzilya [i dr.] // Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. - 2014. - No.1 (82). - S. 20-22.
4. Lapach S.N. Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem Excel / S. N. Lapach, A. V. Chubenko, P. N. Babich // - 2001. - 320 s.
5. Nikiforov L. A. Izuchenie aminokislotnogo sostava ryaski maloy (Lemna minor L.) / L.A. Nikiforov, M.V. Belousov, N.S. Fursa // Byulleten sibirskoy meditsinyi. - 2011. - No.5. - S. 74-77.
6. Polyakov L. M. Pokazateli lipidnogo obmena i belkovyiy sostav lipoproteinov plazmyi krovi gipotireoidnyih kryis pri eksperimentalnoy giperholesterinemii / L.M. Polyakov, E.L. Lushnikova, L.M. Nepomnyaschih [i dr.] // Fundamental research. -2010. - No. 10. - S. 342-345.
7. Ryibolovlev Yu. R. Dozirovanie veschestv dlya mlekopitayuschih po konstantam biologicheskoy aktivnosti / Yu.R. Ryibolovlev, R.S. Ryibolovlev // Dokladyi AN SSSR. - 1979. - No. 6. - S. 1513-1516.
8. Rebrova O. Yu. Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih. Primenenie paketa prikladnyih programm STATISTICA / O. Yu. Rebrova // - M.: Media Sfera, -2006. - 312 s.
9. Fadeev V. V. Problemyi zamestitelnoy terapii gipotireoza: sovremennost i perspektivyi / V. V. Fadeev // Klinicheskaya i eksperimentalnaya tireoidologiya. - 2012. - T. 8, No.3. - S. 12-17.
10. Fediv O. I. Stan lipidnogo obminu pri hronichnomu pankreatiti u hvorih na gipotireoz / O. I. Fediv, V. V. Ratsa // Mezhdunarodnyiy endokrinologicheskiy zhurnal. - 2013. - No.6 (54).
11. Halafyan A. A. STATISTICA 6. Statisticheskiy analiz dannyih. 3-e izd. Uchebnik / A.A. Halafyan // - M.: OOO «BinomPress», -2007. - 512 s.
12. Sharipova E. M. Issledovanie vliyaniya mildronata i ego proizvodnyih na uroven tireoidnyih gormonov i nekotoryie pokazateli lipidnogo i uglevodnogo obmena u giper- i gipotireoidnyih kryis / E.M. Sharipova, E.V. Salna, M.Ya. Dzintare [i dr.] // Biomeditsinskaya himiya. - 2007. - T. 53, Vyip. 6. - S. 672-682.
13. Jin T. Update on Lipid Metabolism and Thyroid Disorders / T. Jin, X. Teng // J. Endocrinol. Diabetes Obes. - 2014. - Vol. 2(3). -1043 p.
14. Javed Z. Levothyroxine treatment of mild subclinical hypothyroidism: a review of potential risks and benefits / Z. Javed, Th. Sathyapalan // Ther Adv Endocrinol Metab. - 2016. - № 7(1). - P.12-23.
15. Mostaghni K. Pathological and biochemical studies of experimental hypothyroidism in sheep / K. Mostaghni, K. Badiei, A.Khodakaram-Tafti [et al.] // Veterinarski Arhiv. - 2008. - № 78 (3). - P. 209-216.
16. Pramfalk C. Role of thyroid receptor ß in lipid metabolism / C. Pramfalk, M. Pedrelli, P. Parini // Biochimica et Biophysica Acta. - 2011. - Vol. 1812. - P. 929-937.
17. Yu K. The pharmacokinetics of perchlorate and its effect on the hypothalamus-pituitary-thyroid axis in the male rat / K. Yu, L. Narayanan, D. Mattie [et al.] // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 2002. - Vol. 182, № 2. - P. 148-159.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ НАСТОИКИ ЛИСТЕЦА РЯСКИ МАЛОИ ДЛЯ КОРРЕКЦИИ ЛИПИДНОГО ПРОФИЛЯ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ГИПОТИРЕОЗЕ Кононенко А.Г., Кравченко В.Н.
Проведенны экспериментальные исследования
эффективности применения 30% настойки листеца ряски малой на показатели липидного обмена в условиях гипотиреоидного состояния у крыс. Экспериментальный гипотиреоз у крыс вызывали введением 1% раствора перхлората натрия вместо питьевой воды в течение 20 дней. Через 20 дней экспериментальным животным с гипотиреозом вводили настойку листеца ряски малой в дозе 1 мл/100 г массы тела животного, препарат сравнения Йодомарин в дозе 12 мкг йода/кг и 30% раствор этанола как группы отрицательного контроля. В результате проведенных исследований установлен выраженное корректирующее действие 30% настойки листеца ряски малой на синтетическую функцию щитовидной железы и липидный спектр сыворотки крови в условиях гипотиреоза, что проявлялось в нормализации уровня тиреоидных гормонов, уменьшении содержания общих липидов, общего холестерина, липопротеинов низкой плотности и триглицеридов. Выявлено, что введение 30% раствора этанола не приводило к положительным изменениям в липидном спектре. Таким образом, 30% настойка листеца ряски малой может быть рекомендована в качестве регулятора гипофункции щитовидной железы и липидного профиля и является перспективной для дальнейшего углубленного изучения ее эффективности.
Ключевые слова: 30% настойка листеца ряски малой, экспериментальный гипотиреоз, перхлорат натрия, тиреоидные гормоны, липидный обмен.
Стаття надшшла 28.09.2016 р.
ADMINISTRATION EFFICACY OF TINCTURE FROM LEMNA MINOR FROND FOR LIPID PROFILE CORRECTION IN EXPERIMENTAL HYPOTHYROIDISM Kononenko A.G., Kravchenko V.M.
The experimental study of influence of 30% tincture from Lemna minor frond on lipid metabolism in rats with hypothyroid state carried out. Experimental hypothyroidism in rats induced the introduction of a 1% solution of sodium perchlorate instead of drinking water for 20 days. After 20 days the experimental animals with hypothyroidism administered 30% tincture from Lemna minor frond at a dose of 1 ml/100 g body weight, reference drug Iodomarin at a dose of 12 ^g iodine/kg and 30% ethanol solution as a negative control group. Results of study showed significant corrective action of 30% tincture from Lemna minor frond on synthetic thyroid function and lipid profile of blood serum in hypothyroid state, which manifested in the normalization of thyroid hormones level, decreasing of total lipids, total cholesterol, LDL and triglycerides. Found that the introduction of a 30% ethanol solution did not lead to positive changes in the lipid spectrum. Thus, 30% tincture from Lemna minor frond can be recommended as a regulator of thyroid gland hypofunction and lipid profile and are promising for further study of its effectiveness.
Key words: 30% tincture from Lemna minor frond, experimental hypothyroidism, sodium perchlorate, thyroid hormones, lipid metabolism.
Рецензент Бобирьов В.М.