Ефективність та переносимість препарату „паноцид” в лікуванні пептичної виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Мосшчук Л.М., ПетшкоО.П., Демешкша Л.В., Кушыренко I.B., Васильева I.O. УДК 616.33-002.44:615.24

ЕФЕКТИВН1СТЬ ТА ПЕРЕН0СИМ1СТЬ ПРЕПАРАТУ „ПАН0ЦИД" В Л1КУВАНН1 ПЕПТИЧН01 ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛ01 КИШКИ, АС0Ц1Й0ВАН01 3 НЕЫСОВАСТЕР PYLORI

Мосшчук Л.М., Пет0ко О.П., ДемешкЫа Л.В., Куштренко 1.В., Васильева 1.О.

ДУ „1нститут гастроентерологп АМНУ" (Днтропетровськ)

В статье представлены результаты применения у 30 больных препарата из группы пантопразола - паноцида. Показана его достаточная эффективность и хорошая переносимость, что подтверждено положительной динамикой клинической симптоматики, данных эндоскопического исследования, показателей внутрижелудочной рН-метрии и результатом эрадикации Helicobacter pylori.

Ключевые слова: пептическая язва двеннадцатиперстной кишки, лечение Helicobacter pylori, паноцид.

Пептична виразка (ПВ) дванадцятипалоТ киш- празол - 46 годин), вщсутнють суттевого впливу ки (ДПК) займае одне з перш мюць в структур! на ендокринний статус, можлив1сть п1дсилення

захворюваност1 хвороб травления [1]. Доведенный е основн1 механ1зми розвитку цього захво-рювання: вплив на слизову оболонку (СО) соля-HOi кислоти шлункового соку та ¡нф1кування Helicobacter pylori (H.pylori), що д1агностуеться у 70-90% пащент1в з пептичною виразкою [2]. Тому актуальним на сьогодышнш день залишаеться Bn6ip оптимально!' схеми лкування ПВ ДПК з включениям препара^в, спроможних одночасно блокувати ц1 мехаызми. Незважаючи на широкий арсенал антисекреторних 3aco6iB ¡Hri6iTopn протонно! помпи (1ПП) е найбтьш потужними i широко застосовуються в кл1н1чн1й практицк При цьому, IX здатнють ефективно та надшно галь-мувати шлункову кислотопродукцш е визнача-льною [3]. KpiM того, 1ПП входить в стандартну схему ерадикаци H.pylori згщно Маастрихтських узгоджень. Завдяки цьому створюються оптима-льш умови для дм антиб1отик1в, яю швидко руй-нуються в середовищ1 з рН менше 3. До того ж 1ПП володшть власною антигелкобактерною д1ею, що пщвищуе ефективнють ерадикацшноТ терапп [4]. Пептична виразка ДПК - довготрива-ле хрон1чне захворювання, схильне до рециди-вування [5]. Тому при застосуванш того чи ¡ншо-го 1ПП особливе значения мае ймов1рнють вини-кнення негативних поб1чних вплив1в та його фа-рмакоеконом1чна характеристика.

В цьому вщношенш нашу увагу привернув препарат паноцид ф1рми "Фламшго", д1ючою ре-човиною якого е пантопразол. Основними перевагами пантопразолу е стаб1льн1сть в нейтральному або слабо кислому середовищ1, швидка активац1я nifl впливом сильнокислого середови-ща, гальмування кислотно! продукц|| на бтьш тривалий nepiofl пор1вняно з ¡ншими 1ПП (лансо-празол - 15 годин, омепразол - 30 годин, панто-

захисноТ функц|| СО ДПК за рахунок зб1льшення продукци простагландин1в та наявност1 радика-л1в сульфидр1лу у шлунковому слизу, менш ви-ражена ¡нг1буюча д1я на систему цитохрому Р450, в1дсутн1сть взаемодп з ¡ншими 61олог1чни-ми структурами завдяки активацп пантопразолу т1льки у пар1ентальних кл1тинах [6, 7]. На вщмшу в1д ¡нших 1ПП пантопразол волод1е передбаче-ною л1н1йною фармакшетикою та не взаемод1е з препаратами, як1 одночасно призначаються для лкування супутньоТ патолог1|, що дуже важливо для людей похилого в1ку [8].

Метою нашого досл1дження була оцшка ефе-ктивност1 та переносимост1 препарату паноцид у хворих на ПВ ДПК, асоцшовану з H.pylori.

Матер1али та методи досл1дження

Результати лкування були вивчен1 у 30 хворих на ПВ ДПК у фаз1 загострення, як1 знаходи-лися на стац1онарному л1куванн1 у клшщ1 ДУ „1н-ститут гастроентеролог1| АМНУ". Серед обсте-жених було 19 (63,3%) чолов1к1в i 11 (36,7%) ж1-нок у в1ц1 вщ 23 до 54 рок1в, середнш в1к склав (41,4+3,7) poKiB. Тривалють захворювання коли-валася в1д 2 до 18 рок1в, становлячи в серед-ньому (7,31+1,24) poKiB.

Анал1з суб'ективного огляду та результати об'ективного досл1дження оц1нювали за частотою та вираженютю ознак: 0 - немае, 1 - слабо виражен1, 2 - пом1рно виражен1, 3 - значно ви-ражен1. KpiM того, проводили лабораторш анал1-зи за загальноприйнятими методиками.

Макроскоп1чний стан СО езофагогастродуо-денально'1 зони вивчали за допомогою гастроф1-броскопу ф1рми "Olympus" GIF Q20 (Япон1я). Для стандартизацп результат1в ендоскоп1чного до-слщження використовували „Минимальную ста-

ндартную терминологию в эндоскопии пищеварительной системы", яка рекомендована для використання Всесв1тньою оргашзац1ею ендо-скопп травноТ системи [9]. Наявнють у пац1ент1в H.pylori виявляли за допомогою цитолопчного, пстолопчного або швидкого уреазного тесту. Н.ру1огннф1кованими вважали пац1ент1в, якщо результати не менш двох метод1в були позитив-ними. Дослщження секреторноТ функци шлунка виконували за допомогою внутр1шньошлунково-го багатогодинного рН-мошторингу. Оцшку результате здшснювали за методикою В.М.Чорнобрового [10].

Анал1з ефективносп терапп проводили на основ! пор1вняння даних, отриманих до i пюля лкування за такою шкалою: висока ефективнють (в1дсутн1сть кпш1чних симптом1в захворювання, загоення виразкового дефекту, ерадикац1я Н.ру1огннфекцп); пом1рна ефективнють (наяв-н1сть невеликого виразкового дефекту у стадп рубцювання при мш1мальних проявах клУчноТ симптоматики, вщсутнють rinepeMii СО ДПК, ерадикац1я Н.ру1огннфекци); низька ефектив-HiCTb (наявнють виражених клш1чних прояв1в захворювання, ендоскотчно виявляються rinep-ем1я, набряк або виразков1 ураження СО ДПК, наявнють Н.ру1огннфекцп).

Переносимють лкування вважалася хоро-шою у випадках, коли не спостер1гали поб1чних явищ; задовтьною - при наявност1 незначних поб1чних ефект1в, ям не спричиняли серйозних проблем патенту i не потребували вщмши препарату; незадовтьною - при наявносп небажа-ного поб1чного ефекту, що негативно впливав на загальний стан хворого, потребував вщмши препарату та застосування додаткових лкува-льних заход1в. Статистична обробка результате дослщжень здшснювалася методами вар1ацшноТ статистики [11], реал1зованими стандартним пакетом прикладних програм SPSS 13.0.

Пюля обстеження yciM патентам признача-лася антигелкобактерна терашя протягом 7 дыв

згщно рекомендацш Маастрихтських консенсуав 2-2000 та 3-2005, до складу якоТ входили пано-цид по 40 мг 2 рази на добу, кларитромщин по 500 мг 2 рази на добу та амоксицилш по 1000 мг 2 рази на добу. Дал1 призначали паноцид у ви-гляд1 монотерапи протягом 14 дыв.

При об'ективному дослщженш шмра та сли-зов1 оболонки були звичайного кольору, патоло-пчних висишв як до лкування, так \ пюля нього не визначено. Температура тта, показники ар-тер1ального тиску та частота серцевих скоро-чень у хворих до лкування та в перюд проведения терапп була у межах норми.

При пальпацп бть у ешгастральнш та шло-родуоденальнш дтянц1 спостер1гався в 100% випадш. Також в ус1х пац1ент1в межи печшки були в норм1, а симптоми Ортнера, Кера та Ме-рф1 визначалися як негативш.

Для оцшки динамки клш1чних симптом1в та даних об'ективного обстеження, а також для ви-значення поб1чних ефект1в пац1енти вели що-денники, в яких записували наявнють та вира-женють (в балах) клш1чних прояв1в захворювання та появу нових симптом1в, ям могли бути роз-цшеы як поб1чш ефекти.

Результаты та '¿х обговорення

У результат! проведено! терапп мала мюце позитивна динамка суб'ективних даних, яка проявлялася значним полтшенням самопочут-тя, загального стану пац1ент1в, а також зникнен-ням в перважноТ бшьшосп випадш пальпатор-но1 болючост1 в ешгастральнш та шлородуоде-нальнш зонах.

Характерним клш1чним симптомом при ПВ ДПК е больовий синдром, який вщм1чали 100% пац1ент1в до початку лкування, при цьому найбн льша частота випадш припадала на виражений ступшь його прояву (рис. 1).

Пюля проведеноТ терапЛ бть перестав тур-бувати бтьшють хворих \ лише в 6,7% випадмв залишався слабкого ступеня.

60,0%

до Л1кування

шсля Л1кування

33,3%

6,7%

Ш виражений

□ пом1рний

□ слабкий

□ вщсутнш

93,3%

6,7%

Рисунок 1.

Наявн/'сть та ¡нтенсивнють больового синдрому в динам1ц1 лмування

В результат! комплексного лкування з застосуванням паноциду вщзначена також позитивна динамка диспепсичних явищ (табл. 1).

Таблиця 1

Динам/'ка диспепсичних симптом1в у обстежених хворих

Диспепсичы прояви До лкування Пюля лкування

абс.ч. % М±т абс.ч. % М±т

печт 11 36,7 0,70±0,19 2 6,7* 0,07±0,05*

вщрижка 9 30,0 0,57±0,18 1 3,3* 0,03±0,03*

здуття живота 14 46,7 0,90±0,20 2 6,7* 0,07±0,05*

закреп 19 63,3 1,37±0,22 3 10,0* 0,10±0,06*

порушення апетиту 15 50,0 0,97±0,20 2 6,7* 0,07±0,05*

Прим1тка. * — р<0,05 — достов1рнар1зниця показнитв до та теля Л1кування

Як видно з таблиц! 1, пюля лкування в 5,5 рази рщше турбувала дослщжених пац1ент1в пе-ч1я (р<0,05). На 26,7% зменшилися випадки вщ-рижки (р<0,05). Здуття живота перестали вщмн чати 40,0% пац1ент1в (р<0,05). В 43,3% випадш встановлено вщновлення апетиту (р<0,05). Но-рмал1зац1я стулу спостер1галася у 53,3% хворих на пептичну виразку ДПК (р<0,05).

Анал1з даних клш1чних та бюх1м1чних доелн джень кров1 \ сеч1 не показав достов1рних вщмш-ностей показниш до та пюля лкування (р>0,05).

до лкування

Динамка показниш рН евщчила про достовн рне пщвищення базального р1вня рН з 1,12+0,71 до 3,48+0,03 (р<0,05). Якщо у бтьшосп хворих (76,7%) до лкування спостер1галася пперацид-нють, причому майже з однаковою частотою во-на рееструвалася як виражена (43,5%) \ пом1рна (56,5%), то пюля комплексно! терапи з включениям паноциду в половин! випадмв мала мюце нормоациднють, у 40,0% пац1ент1в вщзначалася ппоациднють \ лише у 3 хворих встановлена п-перациднють (у 2 - пом1рна \ у 1 - виражена) (рис. 2).

пюля лкування

□ нормоацидн1сть

Ш гтоацидшеть

■ виражена гтерацидшеть

□ пом1рна гтерацидшеть

Рисунок 2.

Стан секреторно! функцп шлунка в динамо лмування

Контрольне ендоскотчне дослщження вщзначило позитивний вплив лкування на частоту виявлен-ня запальних змш СО ДПК (рис. 3).

с100 п

80 -

60 -

40 -

20 -

0 -

26,7

73,3

30,0*

36,7

33,3

Н 3 ст. запалення

□ 2 ст. запалення

□ 1 ст. запалення

Ш запалення вщеутне

до Л1кування

П1сля Л1кування

Рисунок 3.

Зм/'ни частоти виявлення / р/'вня вираженост/' запалення СО ДПК ухворих в результат/' лмування

Так, у 33,3% пац1ент1в зникли ва прояви запалення СО ДПК, у решти - вщзначено зменшення його ступеня (р<0,05). Поряд з цим загоювання виразкового дефекту спостер1галося у 90,0% хворих. В трьох випадках залишалися виразки цибулини ДПК, але Тх розм1р зменшувався \ вони характеризува-лися як виразки у стади рубцювання (табл. 2).

Таблиця 2

Показники ендоскоп/'чного досл1дження верхнього в1ддту травного каналу в динам/ц лмування

Показник До лкування Пюля лкування

абс.ч. % абс.ч. %

неповне змикання кард1альноТ розетки 10 33,3 7 23,3

гастроезофагеальний рефлюкс 15 50,0 8 26,7

дуоденогастральний рефлюкс 11 36,7 6 20,0

rinepeMifl слизовоТ оболонки ДПК 30 100,0 4 13,3*

набряк слизовоТ оболонки ДПК 26 86,7 3 10,0*

виразковий дефект 30 100,0 3 10,0*

epo3ii слизовоТ оболонки ДПК 10 33,3 0 0

Прим1тка. * — р<0,05 — достов1рнарьзниця показнитв до та теля Л1кування

Пюля лкування неповне змикання кард1аль-но1 розетки виявлялося в 1,4 рази рщше, дуоде-ногастральний рефлюкс - в 1,8 рази. Кр1м того, частота визначення гастроезофагеального реф-люксу, який до лкування мав м1сце у половини пац1ент1в, пюля проведения антисекреторноТ те-рапп зменшилася в 1,9 рази. У бтьшосп хворих зникли гтерем1я та набряк цибулини ДПК (р<0,05). В ус1х випадках мало мюце загоення ерозивних ушкоджень СО (р<0,05).

Застосування паноциду у склад1 антигел1кобактерно1 терапЛ дозволило досягти ерадикацп у 86,6% випадк1в. Уреазний тест залишався позитивним у 13,3% хворих, причому цей факт не вплинув на рубцювання виразок, тому що в ус1х випадках неповного рубцювання

огляду

виразки на момент контрольного уреазний тест був негативним.

Ефективнють паноциду була оц1нена як висо-ка в 60,0% випадк1в, пом1рна - 30,0%, низька -10,0%.

П1д час проведения антигел1кобактерно1 те-panii мали м1сце no6i4Hi ефекти: 2 пац1ент1в в1д-м1чали нудоту, 2 - зм1ну смакового вщчуття, 3 -послабления стулу до 3 раз1в на добу, 1 - поси-лення метеоризму, 1 - головний б1ль. Bei ц1 по-6i4Hi ефекти не здшенювали суттевого негативного впливу на стан хворих, не вимагали вщмши л1кувального комплексу або додаткового при-значення медикаментозних 3aco6iB i зникали самост1йно п1сля зак1нчення курсу антигелкобак-терного л1кування, отже, незадов1льно1 перено-симост1 препарату не було (рис. 4).

30,0%

70,0%

□ хороша 1 задовшьна

Рисунок 4.

Переносимють паноциду досл1дженими пац/'ентами Нами не вщзначено випадш необхщносп в1дм1ни будь-яких 3aco6iB, як1 були призначен1 патентам для л1кування захворювань ¡нших ор-ган1в (д1азепам, д1гоксин, дикпофенак, шфедипш та ¡н.).

Вмсновкм:

1) Препарат паноцид, який в1дноситься до групи ¡HriöiTopiB протонно! помпи, у доз! 40 мг на добу е ефективним та безпечним при лкуванш пептичноТ виразки дванадцятипалоТ кишки, асо-ц1йовано1 з Н.pylori.

2) Застосування паноциду призводило до позитивно! динамка клш1чних прояв1в завдяки швидкому зменшенню та зникненню больового i диспепсичного синдром1в в загальноприйнят1 термши.

3) Лкування з використанням паноциду спри-яло загоенню виразок слизовоТ оболонки ДПК в 90,0% випадш, а також зменшенню частоти ви-явлення та ¡нтенсивносп запальних змш в нш.

4) Використання паноциду як антисекреторного засобу сприяло пщвищенню базального р1вня pH у середньому до 3,48.

5) Ефективнють ерадикацп в результат! комплексного лкування, до складу якого входив па-ноцид, скпала 86,6%, що задовольняе вимогам антигелкобактерноТ' терапп.

6) Паноцид не викликав тяжких поб1чних ефе-кт1в, як1 потребували б вщмши препарату, не впливав на показники периферичноТ' кров1 та добре переносився патентами.

Л1тература

1. Калинин A.B. Язвенная болезнь: от патогенеза к лечению // Фаматека. - 2000. - № 9. - С. 64-73.

2. Дегтярева И.И. Клиническая гастроэнтерология. - М.: Медицинское информационное издательство, 2004. -850 с.

3. Лопина О.Д. Механизм действия ингибиторов протонного насоса // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колоп-роктол. - 2002. -№2. - С. 38-44.

4. Eradication of Helicobacter pylori and use of antisecretory drugs - a population based study / A. Lassen, J. Hallas, O. Muckadell et al. // Ugeskr. Laeger. - 2004. - Vol 166 (39). -P. 3405-3407.

5. Харченко H.B., Бабак О.Я. Гастроентеролопя. - К., 2007. - 718 с.

6. Comparative pharmacokinetic/pharmacodynamic analysis of proton pump inhibitors omeprazole, lansoprazole and pantoprazole in humans / M. Katashima, K. Yamamoto, Y. Tokuma et al. // Eur. J. Drug. Metabol. Pharmacokinet. -1998. - Vol. 23. - P. 19-26.

7. Ткач C.M., Кузенко Ю.Г., Марусанич Б.Н. Цитохром р450 и метаболизм ингибиторов протонной помпы // Сучасна гастроентеролопя. - 2006. - № 1 (27). - С. 50-55.

8. Poole P. Pantoprazole // Am. J. Health-Syst. Pharm. -2001. - Vol. 58 (11). - P. 998-1008.

9. Минимальная стандартная терминология в эндоскопии пищеварительной системы /Авторский коллектив издания на русском языке: Е.Д.Федоров, С.Ю.Орлов, П.Л.Чернякевич и др.// Пособие для врачей. - М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2001. - 80 с.

10. Внутршньопорожнинна рН-метрт шлунково-кишкового тракту: Практичне кершництво / Пщгот.: В.М. Чорнобро-вий та ¡н. - ВЫниця, 1999. - 27 с.

11. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. -М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 143 с.

Summary

EFFICIENCY AND BEARABLE OF THE «PANOTSID» AT THE MEDICAL TREATMENT OF PEPTIC ULCER OF THE DUODENUM, ASSOCIATED WITH HELICOBACTER PYLORI Mosiychuk L.N., Petishko O.P., Demeshkina L.V., Kushnirenko I.V., Vasileva I.A. Key words: peptic ulcer of the duodenum, helicobacter pylori, «panotsid».

In article presented the results of application at 30 patients of drug from the group of pantoprazol - panotsid. Its sufficient efficiency and good bearable was shown, that was confirmed by the positive dynamics of clinical symptomatic, data of endoscope research, indexes of pH and result of eradication of Helicobacter pylori.

Academy of Medical Sciences of Ukrainian, State Institution «Institute gastroenterology», Dnipropetrovs'k

Матер1ал надшшов до редакцП 11. 01. 08