CC BY
9
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 658.8 Доц. М.В. Одрехiвський, д-р екон. наук - Дрогобицький
державный педагогiчний утверситет м. 1вана Франка
ЕФЕКТИВН1СТЬ НОВОВВЕДЕНЬ У РЕКРЕАЦ1ЙНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ П1ДПРИСМСТВАХ
Здiйснено аналiз економiчного, науково-технологiчного, оздоровчого, фшансо-вого, сощального, ресурсного та екологiчного ефекпв нововведень у рекреацiйних iнновацiйних тдприемствах, де оздоровчий i економiчний ефекти взаемозумовлю-ють один одного, а штегральним запропоновано вважати економiчний ефект.
1нновацшна д1яльшсть шдприемства супроводжуеться р1зномашгни-ми результатами (ефектами). Шд ефектом розумдать досягнутий результат у його матер1альному, грошовому та сощальному вим1рах. У науково-методич-нш л1тератур1 трапляються р1зш погляди щодо вид1в ефекпв вщ шновацшно! д1яльность Так, у [12, с. 432; 23, с. 379] розглянуто чотири види ефекпв: еко-ном1чний, науково-техшчний, сощальний та еколопчний. У дослщженнях [19, 20], пропонують враховувати шють вид1в ефекпв: економ1чний, науково-техшчний, фшансовий, ресурсний, сощальний та еколопчний. У робот [11] враховуються п'ять вид1в ефекпв шновацшно! д1яльност1, як-от: сощально-полггичний, економ1чний, науково-техшчний, еколопчний та етшчно-куль-турний. I, нарешт1, у робот [10] розглянуто можливють врахування еконо-м1чного, наукового, науково-техшчного, техшчного та сощального ефекпв.
Нововведення у рекреацшних шновацшних тдприемствах [2, с. 22] можуть давати таю види ефекпв: економ1чний, науково-технолопчний, оздоровчий, фшансовий, сощальний, ресурсний, еколопчний. У цьому випадку оздоровчий та економ1чний ефекти мають бути взаемозумовленими, хоча ш-тегральним вважаеться економ1чний ефект. Оздоровчий ефект може бути складовою частиною сощального ефекту [26], хоча шд час ощнювання ефек-тивносл Р1П !х можна роздшяти. Оздоровчий ефект Р1П отримують завдяки оздоровленню населення регюну чи краши загалом. Вш може бути складовою частиною сощального ефекту тих шдприемств та оргашзацш, пращвники яких оздоровилися в умовах Р1П. Оздоровча складова сощального ефекту для самих Р1П виявляеться шд час оздоровлення в умовах Р1П сво!х пращвниюв.
У раз1 виявлення ефекпв вщ шновацшно1 д1яльност1, необхщно сфор-мулювати критери та показники, за допомогою яких можуть бути ощнеш результата шновацшно! д1яльност1, а також врахувати об'ективно юнуюч1 взаемозв'язки - 1ерарх1чну шдпорядковашсть ефекпв шновацшно! д1яльност1.
Результати рекреацшно! шновацшно! д1яльност1 можуть бути яюсни-ми й кшьюсними, зокрема в натуральному, трудовому чи вартюному вимь рах. Будь-який результат рекреацшних шновацш у вартюному вираженш уза-гальнюеться економ1чним ефектом. Науково-техшчш, сощальш, еколопчш та шш1 результати, що не можуть бути ощнеш у вартюному вираженш, не поглинаються економ1чним ефектом та юнують самостшно.
Ефекти рекреацшних шновацш взаемопов'язаш. Безпосередньо еконо-мiчнi результати рекреацшно1 шновацшно1 дiяльностi пов'язаш з науково-технiчним, податковим i соцiальним ефектами. Своею чергою, ресурсний й еколопчний ефекти виникають лише як наслщок науково-технiчного прогре-су й опосередковано впливають на економiчний ефект шновацшно1 дiяльнос-тi. Iерархiчну пiдпорядкованiсть ефектiв рекреацшно1 шновацшно1 дiяльностi та 1х взаемозв'язок зображено на рис. 1.
Рис. 1. Ieрархiчна мдпорядковашсть та взаемозв 'язок ефектiв
рекреацшних шновацш
Економiчний ефект визначаеться перевищенням вартюно! ощнки результат шновацшно1 дiяльностi над вартiсною ощнкою пов'язаних з нею витрат. Тобто економiчний ефект рекреацшно1 шновацшно1 дiяльностi [17, 27] можна оцiнювати прибутком вщ: реаизаци рекреацiйних iнновацiйних продуклв та продукци; впровадження нових технолопчних процесiв; полш-шення використання виробничих (послугодавчих) потужностей; запрова-дження винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв, ращонашза-торських пропозицiй тощо; лщензшно1 дiяльностi.
Економiчний ефект розраховують за формулою
Е = ]Г (Р -З) ■ аи Е = (Р - З) ■ аи (1)
г=1
де: Е - економiчний ефект рекреацшно1 шновацшно1 дiяльностi за розрахун-ковий перiод; Ег - економiчний ефект рекреацшно1 шновацшно1 дiяльностi у г-му роцi; Рг - вартюна оцiнка результатiв шновацшно1 дiяльностi у г-му роцi; Зг - вартюна оцiнка витрат на шновацшну дiяльнiсть у г-му роцi; аг - коефь цiент дисконтування:
а = 1/(1 + п), (2)
де гг - ставка дисконту у г-му рощ.
Базова концепщя сучасних швестицшних розрахункiв передбачае вра-хування змiни вартостi грошових потоюв за певний промiжок часу. Тому не-обхiдно визначати поточну (дисконтовану) вартюну оцiнку результатiв i затрат на шновацшну дiяльнiсть.
Економiчний ефект виникае не лише у дослщниюв i виробникiв шновацш, але й у 1хтх споживачiв. Насамперед це стосуеться продуктових шновацш у виглядi вщповщно1 продукци виробничого призначення (товарiв чи послуг), зокрема може стосуватися i Р1П як виробникiв оздоровчих послуг та
засобiв. При цьому виникае мультиплiкативний ефект (ефект примноження), який позначаеться у нагромадженш додаткового прибутку вщ подальшого використання шновацш у виробництвi товарiв та послуг [5, 6, 16].
На рис. 2 схематично зображено формування мультиплжативних ефекив: шновацш обсягом V використовуе споживач 1 (споживач першого порядку), який, своею чергою, виробляе продукцш виробничого призначен-ня. Кожен споживач ьго рiвня отримуе рiчний економiчний ефект Е1 i. Деяк споживачi першого порядку завдяки використанню iнновацiй також можуть випускати нову продукцш. Тодi всi споживачi ново! продукцп (споживачi другого порядку) можуть отримати економiчний ефект вiд И придбання й використання тощо.
Для врахування невизначеност умов реалiзаци варiантiв iнновацiйних рiшень обчислюють показники очжуваного iнтегрального економiчного ефекту [18]:
МЕт = тах £ Ет ■ Р,
(3)
де: МЕт - математичне сподiвання iнтегрального економiчного ефекту, тис. грн; т - варiант iнновацiйного рiшення; Ет - економiчний ефект за ¿-о! умови ре^зацй, тис. грн; Р^ - iмовiрнiсть реалiзацil ¿-о! умови, виходячи з невизна-ченостi та ризику, пов'язаного з досягненням технiко-економiчних показниюв на рiзних етапах НДДКР, ризику щодо технолопчно! реалiзацil результатiв наукових дослщжень на пiдприемствi та ризику, зумовленого ринком.
Рис. 2. Формування економiчних ефектiв вiд використання шновацш
У випадках, коли вщомий лише штервал, у межах якого може змшю-ватися ефект, рекомендують таку формулу очжуваного (потенцшного) еко-номiчного ефекту [4]:
Et -Л- ET max + (1-Л) • ET min, (4)
де: ЕТтах, ETmin - найбшьше i найменше значення eK0H0Mi4H0r0 ефекту за умо-вами його ре^заци; к - спецiальний норматив для врахування невизначенос-Ti ефекту, що встановлюеться галузевими iнструкцiями залежно вщ типу заходу та стади його реалiзацil (0 < к < 0,5). За вщсутност його значення у га-лузевих шструкщях рекомендують приймати к = 0,3.
Науково-техшчний ефект супроводжуеться приростом науково!, на-уково-техшчно1 й техтчно1 шформаци. Проте кiлькiсно оцiнити його практично неможливо [25]. Науково-технiчнi результати шновацшно! дiяльностi [21] Р1П мають вiдповiдати таким критерiям: вiдповiднiсть науково-техшч-них рiшень сучасним технологiчним вимогам у промислово розвинених кра-!нах; новизна шноваци, яка визначаеться використанням нових ресурЫв, но-вими технолопями, отриманням принципово нових видiв товарiв i послуг, ступенем автоматизации новою оргашзащею (застосування нових технологiй) оздоровчого процесу, новизною для охорони здоров'я у свгговому масштабi або ж конкретно: краши, новизною лише для Р1П, значущiстю iнновацiй для Р1П, яка визначаеться метою та очжуваними результатами.
Науково-технiчнi результати можуть бути яюсними й кiлькiсними. Науково-технiчний ефект рекреацшно1 шновацшно1 дiяльностi можна оцшю-вати показниками [5, 12, 16]: шдвищення науково-технiчного рiвня вироб-ництва товарiв курортного попиту, надання оздоровчих i сервiсних послуг; пiдвищення оргашзацшного рiвня працi, iнновацiйних та технолопчних про-цесiв; можливим масштабом застосування (народногосподарським, галузе-вим, на рiвнi окремих Р1П та санаторно-курортних комплекЫв); ступенем ймовiрностi успiху (значним, помiрним, низьким); кiлькiстю зареестрованих охоронних докуменлв (авторських свiдоцтв, патентiв, ноу-хау, лщензш то-що) [13-15]; збiльшенням частки нових шформацшних технологiй; збшьшен-ням частки нових технолопчних процеЫв; шдвищенням рiвня автоматизаци виробництва товарiв та послуг; зростанням кшькосп науково-технiчних пуб-лiкацiй; пiдвищенням конкурентоспроможностi Р1П, 1'х товарiв та послуг на в^чизняних i закордонних ринках.
У тих випадках, коли науково-техшчш результати можна ощнити у вартiсному вимiрi, стае можливим визначити економiчний ефект. Науковий ефект, що е результатом фундаментальних та прикладних дослщжень, ощню-ють через потенцiйний економiчний ефект. Науково-техшчш результати прикладних i дослiдницько-конструктивних розробок ощнюють, зазвичай, через очжуваний економiчний ефект. У роботi [10] зазначено, що 15 % резуль-талв прикладних дослiджень характеризуються потенцшним економiчним ефектом i 85 % - очжуваним (щодо подальшого використання прикладних дослщжень). Технiчний ефект, отриманий завдяки впровадженню дослщниць-ко-конструкторських розробок та 1хнього використання в нацюнальнш еконо-мiцi, оцiнюеться фактичним економiчним ефектом. При цьому результати на 70 % визначаються фактичним економiчним ефектом, i на 30 % - очжуваним.
Податковий ефект виявляеться в економп готiвкових коштiв суб'екта господарювання завдяки комплексу податкових та шших пiльг, що надають-
ся виконавцям шновацшних програм i проектiв зпдно iз законодавством Ук-ра1ни [9]. Основними пшьгами, згiдно з чинним законодавством, е:
1. Пшьги з податку на прибуток: оподаткування у розм1р1 50 % вщ д1ючо! ставки прибутку вщ продажу шновацшного продукту, заявленого за реестрацп в шновацшних центрах, створених вщповщно до Закону "Про шновацшну д1яльтсть"; 50 % податку на прибуток, отриманого вщ вико-нання шновацшних проектов, залишаеться у розпоряджент платника по-датюв, зараховуеться на його спещальний рахунок { використовуеться ним винятково на фшансування шновацшно!', науково-техтчно! д1яль-носп, розширення власних науково-технолопчних та дослщницько-ек-спериментальних баз; суми податку з прибутку, одержаного вщ виконан-ня технолопчними парками проекив за прюритетними напрямами, як зареестроват належним чином, зараховують на спещальт рахунки суб'екив та використовують винятково на наукову та науково-техтчну д1яльтсть, розвиток власних науково-технолопчних { дослщницько-ек-спериментальних баз.
2. Звшьнення вщ земельного податку вгтчизняних заклад1в культури, науки, освгти, охорони здоров'я, сотального забезпечення, ф1зично! культури { спорту. 1нновацшт тдприемства сплачують земельний податок за ставкою у розм1р1 50 % вщ д1ючо! ставки оподаткування.
3. Пшьги з податку на додану вартють (ПДВ): вщ оподаткування звшьня-ються операцп з оплати вартост фундаментальних дослщжень, науково-дослщницьких та дослщницько-конструкторських робгт, як здшснюють-ся за рахунок Державного бюджету Украши; вщ оподаткування звшь-няеться вартють виконання проектно-конструкторських робгт, як здшснюють вгтчизнят розробники за контрактами з тдприемствами ко-раблебуд1вно! промисловостц суми ПДВ за операщями у рамках швести-цшних та шновацшних проекив технопарюв зараховують на спещальт рахунки й використовують винятково на наукову та науково-техтчну дь яльтсть, розвиток власних науково-технолопчних та дослщницько-екс-периментальних баз; технопарки звшьняються вщ сплати ПДВ у раз1 ввезення в Укра1ну певних товар1в, що використовуються тд час виконання швестицшних та шновацшних проектов; 50 % ПДВ за операциями з продажу товар1в (виконання робгт, надання послуг), пов'язаних з вико-нанням шновацшних проекпв, залишаються у розпоряджент платника податюв, зараховуються на його спетальний рахунок { використовуються ним винятково на фшансування шновацшно!, науково-техтчно! дь яльност та розширення власних науково-технолопчних та дослщно-ек-спериментальних баз; вщ оподаткування звшьняеться вартють ввезених в Укра1ну певних товар1в для виконання шновацшних проекив.
4. Митт пшьги: у раз1 ввезення в Украшу протягом терм1ну чинного свь доцтва про державну реестратю шновацшного проекту звшьняються вщ сплати вв1зного мита сировина, матер1али, устатковання, обладнання, комплектуюч1 для використання технолопчними парками, !хтми учас-никами, доч1ртми та спшьними тдприемствами.
5. 1нновацшним тдприемствам даеться прискорена амортизатя основних засоб1в { встановлюеться щор1чна 20 % норма прискорено! амортизацп.
Ощнка сощального ефекту науково-техшчних iнновацiй належить до найбшьш складних у методологiчному аспект проблем ефективностi шнова-цiйноï дiяльностi. Деякi прояви соцiального ефекту важко або i взагалi не-можливо ощнити, тодi ïx беруть до уваги як додатковi показники ефектив-ностi галузей нацiональноï економiки i враховують пiд час прийняття ршень про прiоритетнiсть проекту та його державну шдтримку.
Соцiальнi цiлi проеклв мають превалювати передовсiм у формуванш державноï iнновацiйноï полiтики, результатами реалiзацiï якоï мають стати [12, с. 440]: досягнення високого рiвня сощально1" спрямованостi iнновацiй; якiсно новий рiвень життя населення; докорiнне перетворення структури на-цiональноï економiки i зовшшньо1" торгiвлi у напрямi розвантаження сиро-винного сектору економжи i збшьшення внеску обробних галузей; подолання техшчного вiдставання краши; реалiзацiя розвинених сощальних гарантiй, якi базуються на новому, вищому рiвнi економiчного розвитку. 1нноващйш проекти всix суб'егав господарювання також повинш мати соцiальну спря-мовашсть.
На окремi компоненти соцiального ефекту, як мають вартiсну оцiнку, зважають при розрахунках економiчного ефекту. Сощальний ефект шнова-цiйноï дiяльностi ощнюеться: змiнами кiлькостi робочих мiсць на об'ектах, де впроваджуються iнновацiï; полшшенням умов працi робiтникiв; приростом доxодiв персоналу фiрми; змiнами у структурi виробничого персоналу та його квалiфiкацiï, у т.ч. змiнами чисельностi пращвниюв, зокрема жiнок, зайнятих шкiдливими видами пращ, змшами чисельностi працiвникiв рiзноï квалiфiкацiï, та тих, хто потребуе ïï пiдвищення; змiнами у сташ здоров'я пра-цiвникiв об'екта, що визначаються за допомогою рiвня втрат, пов'язаних з виплатами iз фонду сощального страхування, та витратами на охорону здоров'я; збшьшенням тривалост вiльного часу населення тощо. Основним методом ощнювання соцiального ефекту е експертний.
Експертиза очжуваних сощальних наслщюв iнновацiй може бути ор-ганiзована у рiзниx формах: iндивiдуальна або колективна експертиза кваль фжованими фаxiвцями рiзниx сфер дiяльностi; сощолопчш опитування пра-цiвникiв i населення; всенародш референдуми за проектами, що стосуються штереЫв рiзниx верств суспшьства чи регiону.
Ресурсний ефект вщображае вплив iнновацiй на обсяг виробництва i споживання того чи шшого виду ресурЫв. Вiн виявляеться у вившьненш ре-сурсiв на тдприемств^ зокрема матерiальниx, трудових, фiнансовиx. Цей ефект виникае внаслщок появи ново1' теxнiки, теxнологiï, рацiоналiзаторськиx пропозицiй, тобто тюно пов'язаний з науково-теxнiчним ефектом шнова-цiйноï дiяльностi. Ресурсний ефект, зазвичай, може бути ощнений у вартюно-му вираженнi та повшстю входить до складу економiчного ефекту.
Ресурсний ефект може бути воображений показниками полшшення використання ресурсiв: зростанням продуктивност працi (або зменшенням трудомюткост^; зростанням фондовiддачi основних засобiв (або зменшенням матерiаломiсткостi); зростанням матерiаловiддачi (або зменшенням матерь аломiсткостi); прискоренням обповост виробничих запасiв, дебiторськоï за-боргованост^ грошових коштiв тощо.
Екологiчний ефект характеризуе вплив шновацшно! дiяльностi суб'ектв господарювання на довкiлля [24]. Створення складних технолопч-них систем призводить до значного збшьшення техногенного навантаження та еколопчного ризику. Особливо! актуальност в екологiчному оцiнюваннi iнновацiй набувае !хня екологiчна безпека. Через це необхщно пiдвищувати вимоги до якост проектування, виготовлення, експлуатацi! складних техшч-них систем, !хньо! надiйностi; створення техшчних засобiв, що автоматично блокують наслщки недолiкiв у рiвнi оргашзацй працi, технiки й технологi!, що запобшае аварiям i лiквiдуе !хш наслiдки.
Екологiчний ефект iнновацiйно! дiяльностi оцiнюеться: зменшенням забруднення атмосфери, земл^ води шкiдливими компонентами; зменшенням кшькосп вiдходiв виробництва; полiпшенням ергономiчностi виробництва (зниженням рiвня шуму, вiбрацi!, електромагштного поля тощо); забезпечен-ням високо! екологiчностi продукцi!; зниженням сум штрафiв за порушення екологiчного законодавства i нормативних документiв.
Екологiчний ефект тюно пов'язаний iз соцiальним. Вартiсну ощнку со-цiальних i екологiчних результатв (Р), яка входить до складу економiчного ефекту, можна здiйснювати за формулою
Р = 1 Щг ■ а,и (5)
}
де: Яр - величина р-го результату у натуральному вираженнi у г-му рощ; -вартiсна оцiнка одинищ окремого результату у г-му рощ.
Економiчний ефект вiд розроблення новацй, впровадження !! безпосе-редньо у тому ж Р1П (перетворення на шноващю) чи вiд продажу може бути потенцшним або фактичним (реальним, комерцiйним), а науково-технологiч-ний, оздоровчий, сощальний та екологiчний ефекти можуть мати форму тшь-ки потенцшного економiчного ефекту [3]. Якщо брати до уваги тшьки кiнцевi результати впровадження чи продажу новинок, то будь-який вид шнова-цшно! дiяльностi можна оцiнити у вартiсному виглядь Критерiями остаточ-но! оцiнки тут е: час отримання фактичного економiчного ефекту; рiвень ризику вкладення iнвестицiй в iнновацi!.
За аналiзу ефективностi iнновацiйно! дiяльностi органiзацiй врахову-ють фактори зiставленостi варiантiв аналiзу та оцiнки, а саме: час; яюсть; масштаб; освоенiсть об'екта; метод отримання шформацп; умови застосуван-ня об'екта; фактор шфляцй; ризик i невизначенiсть. Однак критерiем прийняття управлшських рiшень у Р1П мають бути оздоровлювальний та еко-номiчний ефекти. На сьогодш, вiдповiдно до рекомендацш ЮН1ДО (Органi-зацi! Об'еднаних Нацш з промислового розвитку), вже розроблеш та викорис-товуються на практищ показники оцiнювання ефективностi iнновацiйно! дь яльностi [1], але вони мають лише економiчний характер. У Р1П оздоровлювальний та економiчний ефекти взаемозумовлюються. Тому тут необхщш та-кi пiдходи до оцiнки ефективност рекреацiйних iнновацiй, якi б враховували цю взаемозумовленiсть.
Економiчна ефективнiсть шновацш [10, 12, 16] визначаеться порiв-нянням результатiв з витратами, що забезпечили цей результат. Водночас, у
деяких наукових публжащях висловлюеться думка, що необхщно розрiзняти ефективнiсть i результативнiсть. Результатившсть, на думку П. Друкера [7, 8], е наслщком того, що "робляться потрiбнi, правильнi речiм, а ефектив-нiсть - того, що "правильно створюються щ самi речГ'. I перше, i друге одна-ково важливi. Стосовно питання визначення ефективносп iнновацiйноï дiяль-ностi, такий шдхщ е особливо актуальним. Справд^ отримуючи iнновацiю (у виглядi нового продукту, технологи, методiв органiзацiï й управлшня), що е результатом шновацшного процесу, важливо не тiльки отримати нововведен-ня з мiнiмальними витратами, а й саме нововведення як щншсть, що мае бути корисною i потрiбною, тобто вщповщати певним вимогам i з боку шд-приемства, що шщдае його впровадження, i з боку споживачiв ще1" iнновацiï.
Таким чином, нововведення у рекреацшних iнновацiйниx шд-приемствах дають економiчний, науково-теxнологiчний, оздоровчий, фшан-совий, сощальний, ресурсний та еколопчний ефекти, де оздоровчий i еконо-мiчний ефекти взаемозумовлюють один одного, а штегральним вважаеться економiчний ефект.
Лггература
1. Аиискии Ю.П. Инновационный менеджмент / Ю.П. Анискин. - М. : Изд-во "Мерку-ри", 2000. - 120 с.
2. Аитоиюк Л. Л. 1нноваци: теор1я, мехашзм розробки та комерщашзаци : монограф1я / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 394 с.
3. Аиьшии В.М. Менеджмент инвестиций и инноваций в малом и венчурном бизнесе : учебн. пособ. / В.М. Аньшин, С. А. Филин. - М. : Изд-во "Анки", 2003. - 360 с.
4. Борман Д. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике / Д. Борман, Л.И. Воротина, Р. Федерман. - Гамбург; Лейпциг; Киев, 1992. - 261 с.
5. Василенко В.О. 1нновацшний менеджмент / В.О. Василенко, В.Г. Шматько / за ред. В О. Василенко. - К. : Вид-во ЦУЛ, Фенкс, 2003. - 440 с.
6. Власова А.М. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / А.М. Власова, Н.В. Красно-кутсъка. - К. : Вид-во КНЕУ, 1997. - 92 с.
7. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты / Питер Друкер : пер. с англ. - М. : Технологическая школа бизнеса, 1994. - 200 с.
8. Друкер П. Як забезпечити устх у б1знес1 : новаторство i тдприемництво / П1тер Друкер : пер. з англ. - К. : Вид-во "Украша", 1994. - 197 с.
9. Закон Украши "Про шновацшну д1яльнють" // 1нновацшне законодавство Украши: Повне з1брання нормативно правових акпв. - У 3-ох т. / за заг ред. В.В. Костицького. - К. : Вид-во "Либвдь", 2003. - Т. 1. - С. 35-55.
10. Економжа й оргашзащя шновацшно'1 д1яльносп : пщручник / О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ш. / за ред. О.1. Волкова i М.П. Денисенка. - К. : Вид. д1м "Професь онал", 2004. - 960 с.
11. Ильдеменов С.В. Инновационный менеджмент / С.В. Ильдеменов, А.С. Ильдеме-нов, В .П. Воробьев. - М. : Изд-во "Инфра", 2002. - 208 с.
12. Инновационный менеджмент : справ. пособ. / под ред. П.Н. Завлина. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во ЦИСН, 1998. - 558 с.
13. Интеллектуальная собственность: основные материалы : пер. с англ. - В 2-ох т. -Новосибирск : ВО "Наука", 1993. - 357 с.
14. Козырев Н. Оценка интеллектуальной собственности / Николай Козырев. - М. : Изд-во "Экспертное бюро - М", 1997. - 289 с.
15. Копща Ю.М. Рекомендаци з оцшки вартосп штелектуально!' власносп / Ю.М. Кот-ца. - К. : Вид-во "Либвдь", 2001. - 40 с.
16. Краснокутська Н.В. 1нновацшний менеджмент : навч. пос1бн. / Н.В. Краснокутська. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 504 с.
17. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э.И. Крылов, И.В. Журавкова. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 384 с.
18. Лескин А.А. Системы поддержки управленческих и проектных решений / А. А. Лес-кин, В.Н. Мальцев. - Л. : Изд-во "Машиностроение". Ленингр. отд-е, 1990. - 167 с.
19. Лисенко Л.А. Пщхщ до ощнки ефективносп шновацшно'1 дiяльностi пiдприeмства / Л. А. Лисенко // Коммунальное хозяйство городов : науч.-техн. сб., 2007. - № 78. - С. 94-100.
20. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент : учебник / В.Г. Медынский. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2004. - 295 с.
21. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра1'ш / Держкомстат. - К. : Вид-во "Либщь", 2007. - 360 с.
22. Одрех1вський М. Маркетинroво-орieнтоване управлшня рекреацшними шновацшни-ми пщприемствами / Микола Васильович Одрехiвський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.
23. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 400 с.
24. Хар1в П.С. Активiзацiя шновацшно'1 дiяльностi промислових пiдприeмств регiону / П.С. Харiв, О.М. Собко. - Тернопiль : Вид-во ТАНГ, 2003. - 180 с.
25. Шейко В.М. Оргашзащя та методика науково-дослщноi дiяльностi : пщручник / Шейко В.М. - К. : Вид-во "Либщь", 2003. - 295 с.
26. Эффективность муниципальных социальных программ: возможность и необходимость оценки / А.Л. Александрова, З.Л. Садовская, Д.Р. Страйк, К.Г. Чагин. - М. : Изд-во "Меркури", 2003. - 352 с.
27. Яковлев А.1. Методика визначення ефективносп швестицш, шновацш, господарсь-ких ршень в сучасних умовах / А.1. Яковлев. - Х. : Вид-во '^знес-1нформ", 2001. - 56 с.
Одрехивский М.В. Эффективность нововведений в рекреационных инновационных предприятиях
Осуществлен анализ экономического, научно-технологического, оздоровительного, финансового, социального, ресурсного и экологического эффектов нововведений в рекреационных инновационных предприятиях, где оздоровительный и экономический эффекты обуславливают друг друга, а интегральным предложено считать экономический эффект.
OdrekhivskyiM.V. The efficiency of novel introductions into the Recreational Innovation Enterprises
The paper presents the analysis of economic, scientific-technical, health, financial, social, resource and ecological effects of novel introductions into the recreational innovation enterprises where the health and economic effects mutually cause each other, but it is suggested that economic effects are integral._
УДК635*928:712*252 Ст. викл. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук;
ст. викл. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЕКОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЗОНОТВ1РНИХ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН ПАРКОВО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Нашi дослщження стосуються особливостей використання звичайних травосу-мшей в озеленены парково! зони Львова, а також встановлення конкретно! приуро-ченосп газонотвiрних видiв рослин до умов мюцезростання, !х приналежносп, життевосп та декоративносп окремих ценопопуляцш.
Ключов1 слова: газон, паркова зона, еколопчш фактори, життевють ценопопуляцш, декоратившсть.
З року в рш зелене господарство набувае значного розвитку та вдоско-налення. Композицп квтв, групи деревно-чагарниково! рослинносп не бу-дуть мати естетичного значення без наявносп газону. Газон - один з найваж-ливших елементiв i оформлення садiв i паркiв iз рiзноманiтними можливос-тями та функцiями.
