CC BY
12
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-92-95 УДК 617.58-005.4-022-085:533.5 Вихтюк Т. I.
ЕФЕКТИВШСТЬ Л1КУВАННЯ 1НФЕКЦГГ Д1ЛЯНКИ Х1РУРГ1ЧНОГО ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ ПРООПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ КРИТИЧНО1' 1ШЕМП НИЖН1Х К1НЦ1ВОК 13 М1СЦЕВИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ВАКУУМ-АСИСТОВАНО'' ТЕРАПП Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького (м. Львiв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Дане досл1дження е фрагментом науково-дослщно!' роботи кафедри х1рурги № 2 Льв1вського нацюнального медичного ун1верситету 1мен1 Данила Галицького «Прогнозування, д1агнос-тика та л1кування гемодинам1чних розлад1в та ш-фекцшно-запальних ускладнень у х1рург1Т, серцево-судиннш х1рургп та трансплантолог!'!», № державно! реестраци 0115и000038; 1Н. 21.00.0001.15.
Вступ. Частий розвиток шфекци д1лянки х1рур-г1чного втручання (1ДХВ) у хворих тсля реконструк-тивних втручань з приводу критично!' шеми нижн1х к1нц1вок (К1НК) обумовлюе потребу у тдвищенш ефективност1 та розпрацюванн1 нових схем л1ку-вання. Наявн1сть функц1онуючих судинних рекон-струкц1й в д1лянках шф1кованих п1сляоперац1йних ран глибоко!' локал1заци створюе особлив! ризики для усп1ху оперативного втручання, життездатносп к1нц1вки 1з збереженням вщновленого кровоплину та життя патента [1]. Розвиток локально!' х1рург1ч-но!' шфекци значно пог1ршуе стан хворого та вщтер-м1новуе його одужання [2]. На сьогодш, особливий штерес становить використання для очищення ¡н-ф1кованих ранових порожнин I пришвидшення пе-реб1гу ранового процесу вакуум-асистовано!' (ВАК) терапи [3]. Наукове пщтвердження усп1шного використання даного способу л1кування у загальн1й х1рурги створюе передумови для вивчення ефектив-носп його використання у судинн1й х1рурги, зокре-ма у хворих прооперованих з приводу К1НК [4].
Тому метою нашо!' роботи стало оцшити ефек-тивн1сть л1кування шфекци дтянки х1рург1чного втручання у хворих прооперованих з приводу критично!' шеми нижшх к1нц1вок 1з м1сцевим застосу-ванням вакуум-асистовано!' терапи.
Час загоення тсляоперацшно'|' рани у хворих
залежно вщ
Об'ект i методи дослщження. Нами проведене вивчення показникiв ефективност лiкування 1ДХВ i3 мiсцевим застосуванням ВАК-терапГ! у oci6 пiсля реконструктивних оперативних втручань з приводу К1НК i3 глибокими iнфекцiйними ураженнями м'яких тканин. До дослщження були включен па-цieнти i3 II та Ill стадiями за класиф1кац1ею Szilagyi (1972 p.). В залежност вiд методики лiкування хворих i3 II та Ill стадiями 1ДХВ подiлили на двi групи
- основну i контрольну, ям практично рiвноцiннi за важкiстю та клш1чним перебiгом. У основнiй груп1 у лiкувальному комплексi мiсцево застосовували ВАК-терапiю (схема лiкування №1), у контрольнш
- загальноприйняте лiкування iз використанням пасивного дренування ранових поверхонь (схема лiкування №2). До основно! групи увiйшли 41 патент, серед яких у 23 оаб глибина ускладнено! тсляоперацшно! рани вщповщала II стади та у 18 оаб - III стади за класиф1кац1ею Szilagyi. До контрольно! групи увшшли 38 пацiентiв, серед яких у 21 оаб ЩХВ вщповщала II стади та у 17 оаб - III стади зпдно класиф1кацГ! Szilagyi. Результати дослщжень аналiзували методом вар1ац1йно! статистики за до-помогою програми STATISTICA 8.0 (Statsoft, USA).
Результати дослiджень та Тх обговорення. Результати дослщження Гз визначенням показникiв ефективностi застосування для мкцевого л1кування ВАК-терапГ! продемонстрували р1зний час загоення шф1кованих тсляоперацшних ран у хворих обох груп дослщжування (таблиця 1).
Загоення тсляоперацшно! рани у хворих Гз III стад1ею IДХВ проходило достов1рно тзшше, н1ж у хворих Гз II стад1ею як при застосуванш ВАК-терапи (на 38,61±3,12 добу проти 22,49±0,90 добу, р<0,001), так i при застосуванш пасивного дренування (на 43,06±2,87 добу проти 28,14±1,07, р<0,001). У хво-
Таблиця 1.
i3 II та III стадiями перебiгу хiрургiчноТ iнфекцíi схеми терапи
Переб1г х1рург1чно! 1нфекц1! за класифГ-кацГею Szilagyi Схеми л1кування в залежност1 в1д методу мГсцево! терап1! рани Достов1рн1сть р|зниц| м1ж показниками основно! та контрольно! груп (р)
Схема лГкування № 1 (основна група) Схема л1кування № 2 (контрольна група)
n Доба загоення рани (M±m) n Доба загоення рани (M±m)
Стад1я II 23 22,49±0,90 21 28,14±1,07 <0,001
Стад1я III 18 38,61±3,12*** 17 43,06±2,87*** >0,05
Разом 41 29,56±1,91 38 34,82±1,85 <0,01
Примггка. Достов1рн1сть р1зниц1 м1ж показниками часу загоення шсляоперацтно! рани у хворих при II та III стад1ях переб1гу х1рург1ч-но! шфекци: *- p<0,05,**- p<0,01, ***- p<0,001.
Таблиця 3.
Споаб загоення шсляоперацшно! рани в залежност вiд схеми лiкування
Таблиця 2.
Середня тривалiсть загоення шсляоперацшноТ рани у хворих i3 II та Ill стадiями nepe6iry хiрyрпчноi'
iнфекцíi залежно вiд схеми терапм
Переб1г хфурпчноТ шфекци за класифта-ц1ею Szilagyi Схеми лтування в залежност1 в1д методу мкцевоТ терапп рани Достовфшсть р|зниц| м1ж показниками основноТ та контрольно'!' груп (р)
Схема л1кування № 1 (основна група) Схема лтування № 2 (контрольна група)
n Тривалкть загоення рани (M±m) n Тривалкть загоення рани (M±m)
стад1я II 23 18,26±0,90 21 23,57±1,09 <0,001
стадт III 18 34,11±3,10*** 17 38,71±2,94*** >0,05
Разом 41 25,22±1,90 38 30,34±1,88 <0,05
Примггка. Дoстoвipнiсть р1зниц1 м1ж показниками середньоТ тpивалoстi загоення шсляоперацтноУ рани у хворих при II та III стадiяx перебку х1рурпчноТ Ыфекци : *- p<0,05,**- p<0,01, ***- p<0,001.
Споаб загоення шсляоперацшноТ рани Схеми лтування в залежност в1д методу мкцевоТ терапп рани
Схема лlкyвання № 1 - 1з застосуванням ВАК-терапГт' (основна група) Схема лlкyвання № 2 - 1з застосуванням пасивного дренування (контрольна група)
n % n %
Вторинний натяг 28 68,29±7,27 36 94,74±3,62
Накладання вторинних шв1в 13 31,71±7,27 2 5,26±3,62
Разом 41 100,00 38 100,00
рих i3 II стадieю xipypmHoT шфекци загоення шсля-операцшноТ рани наступало швидше при застосуванш ВАК-терапи, нiж при застoсyваннi пасивного дренування (на 22,49±0,90 добу проти 28,14±1,07 добу, р<0,001). Хоча у хворих i3 III стадiею 1ДХВ загоення шсляоперацшноТ рани вщбувалось швидше у oснoвнiй груш, нiж у кoнтpoльнiй груш, однак piзниця м1ж показниками була недоа^рною (на 38,61±3,12 добу проти 43,06±2,87 добу, р>0,05).
Результати визначення тpивалoстi загоення шсляоперацшноТ рани представлено у таблиц 2.
У хворих iз III стадiею IДХВ середня тpивалiсть загоення пiсляoпеpацiйниx ран була вищою, нiж у хворих iз II стадiею, як у основнш (34,11±3,10 дiб проти 18,26±0,90 дiб, р<0,001), так i у контрольнш групi (38,71±2,94 дiб проти 23,57±1,09 дiб, р<0,001). При застосуванш для мiсцевoгo лiкyвання методу ВАК-терапи середня тpивалiсть загоювання ран хворих, у яких була II стадiя ЩХВ, була дoстoвipнo меншою, нiж у пацiентiв, iнфiкoванi рани яких лту-вались методом пасивного дренування (18,26±0,90 дiб проти 23,57±1,09 дiб, р<0,001). У хворих iз III ста-дiею IДХВ при застосуванш ВАК-терапи рани заживали в середньому за 34,11±3,10 дiб, а у пащен^в, якi лтувались методом пасивного дренування - за 38,71±2,94 дiб (р<0,05).
Як свiдчать данi, наведенi у таблицi 3, при застосуванш ВАК-терапи, у пopiвняннi iз пасивним дре-нуванням, рани часлше загоювались накладанням вторинних швiв (у 31,71±7,27 % проти 5,26±3,62 %, р<0,01) та рщше вторинним натягом (у 68,29±7,27 % проти 94,74±3,62 %, р<0,01).
Отже, можна зробити висновок, що локальне використання у комплекснш лiкувальнiй схемi ваку-умно' асшраци ранових поверхонь у хворих iз II та III стадiями 1ДХВ за класифтащею Szilagyi прооперо-ваних з приводу КЖК дозволило покращити показ-ники ефективност лiкування у основнiй груш досли дження в порiвняннi iз контрольною групою. Так, у хворих, яким мкцево було застосовано ВАК-апарат, позитивний ефект характеризувався дост^рно швидшим часом (р<0,01) та достовiрно меншою тривалiстю загоення (р<0,05) iнфiкованих шсляопе-рацiйних ран вiдносно контрольно'!' групи. Одержан! даш показали, що як у основнш, так i у контрольнш групах дослщження у пащен^в iз II стадiею IДХВ загоення шсляоперацшно' рани проходило досг^р-но швидше (р<0,001) та середня тривалiсть загоення була дост^рно нижчою (р<0,001), нiж у хворих iз III стaдiею IДХВ. Шляхом використання негативного тиску вдалось досягти бтьшо' частоти загоення шфекцшно ускладнених шсляоперацшних ран за допомогою накладання вторинних швiв, нiж при застосуванш методу пасивного дренування.
Перспективою подальших дослiджень е вдо-сконалення схем комплексного лiкувaння ЩХВ у пащенлв пiсля реконструктивних оперативних втру-чань проведених з приводу К!НК шляхом корекци загального лтування iз пiдбором антибютикотера-пи вщповщно до aнтибiотикогрaм та оцiнкa 'х ефек-тивностi.
Лiтератyра
1. Vykhtyuk TI, Orel YuG, Gavryliv BM, Xorkavyj YuZ. Klinichnyj vypadok likuvannya infikovanoyi rany stegna z urazhennyam syntetychnogo sudynnogo proteza. Shpytalna xirurgiya. 2017;1:106-9. [in Ukrainian].
2. Oberhuber A, Lohr B, Orend K-H, Schelzig H, Muehling B. Outcome of Infrainguinal Prosthetic Graft Infections Depending on the Surgical Management. Surgical Infections. 2014;15(5):606-12.
3. Goatman C, Antoniou GA, Vincent Smyth J, Murray D. Vacuum assisted closure therapy for infected groin wounds following vascular surgery. International Journal of Surgery. 2013;11(8):739.
4. Monsen C, Wann-Hansson C, Wictorsson C, Acosta S. Vacuum-assisted wound closure versus alginate for the treatment of deep perivascular wound infections in the groin after vascular surgery. Journal of Vascular Surgery. 2014;59(1):145-51.
ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1КУВАННЯ 1НФЕКЦИ Д1ЛЯНКИ Х1РУРГ1ЧНОГО ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ ПРООПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ КРИТИЧНО" 1ШЕМП НИЖН1Х К1НЦ1ВОК I3 М1СЦЕВИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ВАКУУМ-АСИСТОВАНО1 ТЕРАПП
Вихтюк Т. I.
Резюме. У статт представлено результати локального л1кування iнфекцiйнo ускладнених шсляоперацшних ран II та III стади за класиф1кац1ею Szilagyi п1сля реконструктивних втручань з приводу критично!' шеми нижн1х к1нц1вок (К!НК). Пор1вняно результати локально' терапп методом ВАК-терапи (основна група) та кла-сичним методом пасивного дренування (контрольна група).
Отримаш даш вказують на те, що загоення шсляоперацшно! рани у хворих Гз II та III стад1ями ЩХВ проходило достов1рно швидше при використаш для м1сцево1 терапи методу ВАК-терапи, шж у хворих Гз застосуванням пасивного дренування (на 29,56±1,91 добу проти 34,82±1,85 добу, р<0,01). Под1бно в1др1знялась середня тривал1сть загоення шфекцшно ускладнених п1сляоперац1йних ран. Так, достов1рно менше тривало загоення ран у пац1ент1в при використан1 для мiсцевoT терапи методу ВАК-терапи у пор1внянш Гз хворими кoнтpoльнoT групи (25,22±1,90 доби проти 30,34±1,88 доби).
Ключовi слова: критична Гшем1я нижн1х к1нц1вок, Гнфекц1я д1лянки х1рург1чного втручання, вакуум-асисто-вана терап1я, л1кування.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ ИНФЕКЦИИ УЧАСТКА ХИРУРГИЧЕСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА У БОЛЬНЫХ ПРООПЕРИРОВАННЫХ ПО ПОВОДУ КРИТИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ С МЕСТНЫМ ПРИМЕНЕНИЕМ ВАКУУМ-АСИСТИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ Выхтюк Т. И.
Резюме. В статье представлены результаты локального лечения инфекционных осложнений послеоперационных ран II и III стадии по классификации Szilagyi после реконструктивных вмешательств по поводу критической ишемии нижних конечностей (Кинки). По сравнению результаты локальной терапии методом ВАК-терапии (основная группа) и классическим методом пассивного дренирования (контрольная группа).
Полученные данные указывают на то, что заживление послеоперационной раны у больных с II и III стадиями ИДХВ проходило достоверно быстрее при использовании для местной терапии метода ВАК-терапии, чем у больных с применением пассивного дренирования (на 29,56±1,91 суток против 34, 82 ±1,85 суток, р <0,01). Подобно отличалась средняя продолжительность заживления инфекционных осложнений послеоперационных ран. Так, достоверно меньше продолжалось заживления ран у пациентов при использовании для местной терапии метода ВАК-терапии по сравнению с больными контрольной группы (25,22 ± 1,90 суток против 30,34 ± 1,88 суток).
Ключевые слова: критическая ишемия нижних конечностей, инфекция участка хирургического вмешательства, вакуум-асистированная терапия, лечение.
TREATMENT EFFICACY OF SURGICAL SITE INFECTION IN PATIENTS OPERATED FOR CRITICAL LIMB ISCHEMIA WITH LOCAL APPLICATION OF VACUUM-ASSISTED THERAPY Vykhtyuk T. I.
Abstract. The frequent development of the surgical site infection (SSI) in patients after reconstructive surgery for critical limb ischemia (CLI) necessitates the increase of efficacy and development of new treatment approaches. The presence of functional vascular reconstructions in the areas of infected postoperative wounds of deep localization creates certain risks for the success of the surgical intervention, the viability of the limb with the preservation of the restored flow and the patient's life. Currently, the application of Vacuum-Assisted Therapy (VAC) for the cleansing of infected wound cavities and promoted wound healing in patients operated for CLI is of special interest.
Therefore, the aim of our study was to evaluate the treatment efficacy of surgical site infection in patients operated for critical limb ischemia with local application of vacuum-assisted therapy.
The object and study methods. We studied the indicators of the treatment efficacy of SSI with the local application of VAC therapy in patients after reconstructive surgery for CLI with deep infectious lesions of soft tissues. The study included patients in the second and third stages according to Szilagyi classification (1972). Depending on the treatment approach, patients in II and III SSI stages were divided into two groups, the study and the control. VAC therapy (treatment scheme number 1) was applied locally in the treatment complex in the study group (41 patients), and passive drainage (treatment scheme number 2) - in the control (38 patients). The study results were analyzed by variation statistics using the STATISTICA 8.0 (StatSoft, USA) software.
Study results and discussion. The results of the study determining the efficacy of the application of VAC therapy for local treatment showed different healing time of infected postoperative wounds in patients of both study groups. The postoperative wound healing in the III SSI stage patients was significantly later than in II stage patients both with the application of VAC therapy (on 38.61±3.12 day versus 22.49±0.90 day, p<0.001), and in the case of passive drainage (on 43.06±2.87 day versus 28.14±1.07, p<0.001). Wound healing was faster in patients with the second stage of surgical infection in the application of VAC therapy than in the case of passive drainage (on 22.49±0.90 day versus 28.14±1.07 day, p<0.001). In III SSI stage patients, healing was faster in the study group than in the control one (on 38.61±3.12 day versus 43.06±2.87 day, p>0.05).
Determining the duration of postoperative wound healing showed the following. The average duration of postoperative wound healing was higher in III than in II SSI stage patients both in the study (34.11±3.10 days versus 18.26±0.90 days, p<0.001), and in the control group (38.71±2.94 days versus 23.57±1.09 days, p<0.001). With the application of VAC therapy, the average duration of wound healing in patients of the second stage of SSI was significantly shorter than in patients with infected wounds treated with passive drainage (18.26±0.90 days vs. 23.57±1.09 days, p<0.001). The wounds healed for 34.11±3.10 days on average in patients of the III SSI stage with the use of VAC therapy, and for 38.71±2.94 days (p<0.05) in patients treated with passive drainage.
When using VAC therapy, compared with passive drainage, wounds more often healed by suturing secondary sutures (31.71±7.27% vs. 5.26±3.62%, p<0.0l) and less frequently by secondary intention (in 68.29±7.27% versus 94.74±3.62%, p<0.01).
Conclusion. Local application of vacuum aspiration of wound surfaces in the complex therapeutic scheme for patients with II and III stages of SSI according to Szilagyi classification operated for CLI allowed to improve the success rate of treatment in the study group compared with the control one. Thus, a positive effect was characterized by a significantly faster time (p<0.01) and a significantly shorter healing period (p<0.05) of the infected postoperative wounds in patients who underwent VAC locally compared to the control group. By using negative pressure, it was possible to achieve a higher rate of healing of infectious complicated postoperative wounds by suturing the secondary stitches, rather than using the method of passive drainage.
Key words: critical limb ischemia, surgical site infection, vacuum-assisted therapy, treatment.
Рецензент - проф. Малик С. В.
Стаття наджшла 23.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-95-98 УДК 618.14+57.041 Воробй В. Д.
АНАЛ1З КЛ1Н1КО-АНАМНЕСТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ЕНДОМЕТР1ОЗУ ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри акушерства та гшекологп 1м. I. Д. Ланового 1вано-Франк1вського нацюнального медичного уш-верситету «Кл1н1ко-патогенетичн1 шляхи зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та пе-ринатальних ускладнень жшок Прикарпаття» (дер-жавний реестрацшний № 0114и004747).
Вступ. Сьогодш поширення ендометрюзу серед жшок репродуктивного в1ку становить 5-10 % [1], а за деякими даними його частота складае до 45 % [2]. В формуванш ц1е!' патологи визначають дектька фактор1в, серед яких надають значення генетичним мехашзмам, гормональному дисбалансу, змшам 1муштету, оксидантного статусу, а також обтяженому гшеколопчному та акушерському анамнезу, в тому числ1 наявност запальних процеав репродуктивних оргашв, оперативних втручань на органах малого тазу та ш. [3,4,5,6,7]. Вивчення передумов розвитку ендометрюзу сьогодш залишаеться надзвичайно актуальним, адже це пов'язано не ттьки 1з зростан-ням його поширення серед жшочого населення, але I формуванням неплщдя на його фонт
Мета дослщження. Проанал1зувати клшто-анамнестичш фактори формування гениального ендометрюзу.
Об'ект i методи дослщження. 65 жшок з д1агно-зом зовшшнього гениального ендометрюзу (ЗГЕ)
становили I групу. До II групи увшшло 38 хворих на внутршнш гештальний ендометрюз (ВГЕ). 30 практично здорових жшок репродуктивного BiKy без вка-заного дiагнозy склали контрольну групу. Дiагноз ендометрюз встановлювали на основi Наказу № 319 МОЗ Украши [1]. Стади ЗГЕ визначали вщповщно до вимог класифтацп Американського Товариства з Ре-продуктивно! медицини, ВГЕ - зпдно класифтацп Л. В. Адамян [8]. Критери включення: репродуктивний вш (18-44 рошв), наявшсть ендометрюзу, письмова згода патента. Критери виключення: ваптшсть, лак-тащя, вогнищевi ураження молочно! залози, важка соматична патолопя в анамнезi, органiчна патологiя центрально! нервово! системи, психiчнi захворюван-ня, екстрагештальш гормональнi пухлини, злоякiсн¡ пухлини в даний час або в анамнезг
Для статистично! обробки результат використо-вували програму Stаtistica 6.0. Вираховували серед-ню арифметичну величину (М), стандартну похибку середнього (m), вiрогiднiсть рiзниць резyльтатiв до-слщження (p), критерiй х2, спiввiдношення шанав (odds ratio (OR)) та довiрчий iнтервал (Confidence Interval (CI)). Для порiвняння двох незалежних груп за одшею ознакою застосовували непараметричний критерш Манна-Уiтнi. Рiзницю мiж величинами, ям порiвнювали, вважали достовiрною при р<0,05.
Результати дослщження та ix обговорен-ня. Cереднiй вiк жiнок в груш контролю становив
