3. Левицкий, Д.О. Кальций и биологические мембраны // Биохимия мембран / Под ред. А.А. Болдырева.- М.: Высшая школа.-1999.- кн.7.-С.7-16.
4. Маличенко, С.Б. Первичный остеопороз: взаимосвязь патологии костной и сердечно-сосудистой системы у пожилых/ С.Б Маличенко., И.Р. Колосова, И.А. Варежкина // Русский медицинский журнал-2004.-Т.06.-№12.-С.20-24.
5. Мицура, Д.И. Взаимосвязь уровня кальция в плазме крови и выраженности клинических симптомов перфоративной гастродуоденальной язвы/ Д.И. Мицура // Клінічна хірургія.- 1995.-№4.-С.46-47.
6. Скрипникова, И. А. Взаимосвязь генерализованного остеопороза и сердечно-сосудистых заболеваний, обусловленных атеросклерозом у женщин постменопаузального периода/ И.А.Скрипникова //Остеопороз і остеопатии.-2007. -№ 3-С.27-33.
7. Шипулин, В.П. Опыт применения Дуспаталина в лечении синдрома раздраженного кишечника/ В.П. Шипулин // Сучасна гастроентерол.— 2007.— №3(9).— С. 80—82.
8. Farbner, J.I. Colonic motility in man/ J.I. Farbner // Life Sci.-2007.-Vol.29/-P. 1289-1295.
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО КОЛИТА У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Андруша А.Б., Пасиешвили Т.М., Паровина А.В.
Хронический колит и гипертоническая болезнь -«кальций-дефицитные» заболевания, которые имеют общий механизм патогенеза - дисбалланс кальциевого гомеостаза на уровне трансмембранного обмена. Целью исследования было изучить состояние кальциевого обмена и минеральной плотности костной ткани у больных хроническим колитом, который протекает на фоне гипертонической болезни. Получены данные о нарушении кальциевого обмена и минеральной плотности костной ткани у таких больных, выраженность которых коррелировала с морфологическими изменениями в слизистой оболочке кишки.
Ключевые слова: хронический колит,
гипертоническая болезнь, патогенез, кальцій,
трансмембранный обмен.
Стаття надійшла 20.04.10
PATOGENETIC PECULIARITYS OF CHRONIC COLITIS IN PATIENTS WITH HYPERTENSION
Andrusha A.B., Pasieshvili T.M., Parovina A.V.
A chronic colitis and hypertension is «calcium-scarce» diseases which have a general mechanism of pathogenesis - imbalans of calcium homoeostasis at the level of transmembrane exchange. A research purpose was to study the state of calcium exchange and bone mineral density in patients with chronic colitis and hypertension. In these patients disorders of calcium exchange and bone mineral density take place. These changes are more expressed at atrophy colitis, what at catarrhal.
Key words: chronic colitis, hypertension, pathogenesis, calcium, transmembrane homeostasis.
УДК 616.24-007.272:616.33/.342-002.44-08
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ЕРОЗИВНО-ВИРАЗКОВИХ УРАЖЕНЬ ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ
ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини та ендокринології: «Шляхи оптимізації діагностики та лікування патології органів травлення, поєднаної із захворюваннями інших внутрішніх органів (0107U004051) »
В роботі наведені дані дослідження процесів мікроциркуляції та ступеня слизпродукуючої активності клітин слизової оболонки шлунка при ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в динаміці лікування. Доведено, що застосування амлодипіну на тлі базисної терапії при зазначеній патології сприяє покращанню мікроциркуляції в слизовій оболонці, тоді як при використанні ребаміпіду спостерігається тенденція до збільшення рівня ерадикації Helicobacter pylori та покращується слизопродукуюча функція клітин шлунка.
Ключові слова: амлодипін, ребаміпід, хронічне обструктивне захворювання легень, пептична виразка.
Поєднана патологія органів травлення та органів дихання є досить складною за клінічним перебігом та лікуванням [4]. Експерти прогнозують, що хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) до 2020 року стане третьою причиною смертності населення [5]. Незважаючи на те, що в останні роки в гастроентерології та пульмонології з’являються нові схеми лікування пептичної
виразки (ПВ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) і XOЗЛ, не завжди вдається досягти тривалої ремісії пептичної виразки шлунка та ДПК, а також усунення проявів бронхіальної обструкції. Тому актуальною є розробка нових напрямків лікування зазначеної патології.
Метою роботи було дослідити гістологічні та гістохімічні зміни слизової оболонки шлунка при ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на XOЗЛ в динаміці лікування за включення до лікувального комплексу амлодипіну та ребаміпіду.
Матеріал та методи дослідження. Oбстежено 44 хворих на Helicobacter pylori (HP) -негативні ерозивно-виразкові ураження шлунка (ЕВУШДПК), які перебігають на тлі XOЗЛ (І група) та 42 хворих на HP-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з XOЗЛ (II група). Суттєвої різниці за віком та статтю серед обстежених пацієнтів виявлено не було.
Залежно від проведеного лікування, хворі І групи розподілялись таким чином: IA група (n=8) -рабепразол по 20 мг 2рази на добу + амлодипін (нормодипін) по З мг на добу перорально впродовж 4 тижнів; ІБ група (n=7) - рабепразол по 20 мг 2рази на добу + ребаміпід (мукоген) - по 100 мг 3 рази на добу перорально впродовж 4 тижнів; ІВ група (n=19) рабепразол у зазначеному дозуванні. Xворі ІІ групи були поділені таким чином: HA група (n=12) - альтернативна протигелікобактерна терапія (ПГТ) (рабепразол 40 мг!добу, левофлоксацин З00 мг!добу, амоксицилін 2000 мг!добу впродовж 10 днів ) + амлодипін (нормодипін) по З мг на добу перорально впродовж 4 тижнів + ребаміпід (мукоген) по 100 мг 3 рази на добу перорально впродовж 4 тижнів; ІІБ група ( n=16) - альтернативна ПГТ; ІІВ група (n=14) - стандартна ПГТ (рабепразол 40 мг!добу, амоксицилін 2000 мг!добу, кларитроміцин 1000 мг!добу). Всі хворі отримували стандартне лікування XOЗЛ згідно з Указом MOЗ України №128 від 19.03.2007 року.
Біоптати слизової оболонки шлунка ^Offl) отримували шляхом прицільної біопсії із ділянок середньої третини передньої стінки тіла та антрального відділу шлунка, ДПК. Біопсійний матеріал фіксували впродовж 24-48 годин у 10%-розчині забуференого за Ліллі формаліну ^H 7,4). Використовували прискорену проводку біопсійного матеріалу через батарею висхідних спиртів, ксилол та парафін. З парафінових блоків на санному мікротомі виготовляли зрізи товщиною 6-7 мкм. Для оглядових цілей і напівкількісної морфометрії зрізи фарбували гематоксилін-еозином. З метою оцінки глікопротеїнів у СOШ проводили PAS-реакцію. Mорфологічні зміни - альтеративні (дистрофія, некроз, десквамація), гемодинамічні (повнокрів’я, стази, сладж, набряк, тромбоз), запальні, оцінювали за п’ятибальною шкалою. Відсутність явища оцінювали в 0 балів, ледь виражене - 1 бал, слабо виражене - 2 бали, помірно виражене - 3 бали, виражене - 4 бали, різко виражене - З балів.
Для діагностики інвазії HP в СOШ використовували гістологічний метод з бактеріоскопією нативного мазка, який готували шляхом роздавлювання біоптату СOШ з наступною його фіксацією в 96° спирті впродовж 1З хвилин і забарвлення азур-ІІ-еозином. В мазках розрізняли 3 ступеня обсіювання Ш шляхом підрахунку кількості мікробних тіл у полі зору мікроскопа: слабкий (1 бал) -до 20 мікробних тіл у полі зору; середній (2 бали) - до З0 мікробних тіл у полі зору; високий (3 бали)
- більше З0 мікробних тіл у полі зору. Експрес-діагностику HP-інфекції здійснювали за допомогою уреазного методу з використанням {^ЕЛИЛ-тесту - «AMA» («AMA» м. Санкт-Петербург).
Статистична обробка отриманих даних проводилася на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерних програм Statistica® 7.0 (StatSoft, Inc.) та SPSS 16.0 Standart Version (SPSS Inc.). Вірогідність відмінностей оцінювали за непараметричним критерієм Mанна-Вітні.
Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з результатами попередніх досліджень, при ЕВУШДПК у хворих на XOЗЛ спостерігаються ознак хронічного запального процесу з надмірним накопиченням в стромі лімфоцитів та макрофагів, виражені порушення мікроциркуляції, інтенсифікація процесів окиснювальної модифікації білків (OMБ) в СOШ [1,2].
Встановлено, що до лікування у 4 (З0%) пацієнтів !A групи спостерігалося виражене (4 бали), у З (37,5%) - помірно виражене (3 бали) та у 1 (12,З%) - слабко виражене (2 бали) порушення мікроциркуляції (середнє значення - З,З8±0,26). В ІБ групі у 3 (42,9%) пацієнтів було виражене (4 бали) та у 4 (З7,1%) - помірно виражене (3 бали) порушення мікроциркуляції (середнє значення - З,4З±0,20). В ІВ групі у З (З0%) хворих спостерігалося виражене (4 бали), у 3 - помірно виражене (3 бали), у 2 - слабко виражене (2 бали) порушення мікроциркуляції (середнє значення - З,З0±0,26). В ІГ групі у 9 (47,4%) хворих спостерігалося виражене (4 бали), у 7 (36,8%) - помірно виражене (3 бали), у З (1З,8%) - слабко виражене (2 бали) порушення мікроциркуляції (середнє значення - З,З2±0,17).
Після лікування у 2 (2З%) пацієнтів !A групи спостерігалося слабко виражене (2 бали), у 6 (75%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 1,2З±0,16). В ІБ групі у 1 (14,3%) пацієнта було помірно виражене (3 бали), у 4 (З7,1%) - слабко виражене (2 бали), у 2
(28,6%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 1,86±0,26). В ІВ групі у 2 (20%) пацієнтів спостерігалося слабко виражене (2 бали), у 8 (80%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 1,20±0,13).
В ІГ групі у 7 (36,8%) пацієнтів було помірно виражене (3 бали), у 11 (57,9%) - слабко виражене (2 бали), у 1 (5,3%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення
- 2,32±0,13).
Отже, призначення на тлі базисної терапії нормодипіну у хворих з НР-негативними ЕВУШДПК, які перебігають на тлі ХОЗЛ, призводило до найістотнішого (р<0,05) покращання
мікроциркуляції в СОШ (рис. 1).
Рис. 1. Слизова оболонка шлунка у хворих з НР-негативними ЕВУШДПК, які перебігають на тлі ХОЗЛ, в динаміці лікування нормодипіном. Заб. г.-е. 06.20х, ок.7
Рис. 2. Слизова оболонка шлунка при НР-асоційованій ПВ шлунка та ДПК у хворих на ХОЗЛ, в динаміці лікування
нормодипіном та мукогеном. Заб. г.-е. 06.20х, ок.7*
Рис. 3. Тонка смужка слизу (вказана стрілкою) на Рис. 4 Слизова оболонка шлунка при НР-асоційованій
ділянці слизової оболонки шлунка поруч з ділянкою ПВ шлунка та ДПК у хворих на ХОЗЛ, в динаміці кишкової метаплазії при ЕВУШДПК з ХОЗЛ. PAS- лікування нормодипіном та мукогеном. Заб. Г.-е. 0б.40х, реакція. 0б.40х, ок.10х. ок.10х.
Ймовірно, покращання мікроциркуляції під впливом нормодипіну, зумовлено його вазодилятуючою дією та позитивним впливом на функціональний стан ендотелію судин СОШ. Аналогічними були позитивні зміни мікроциркуляторних розладів в СОШ під впливом нормодипіну та мукогену при НР-асоційованій ПВ шлунка та ДПК, поєднаній з ХОЗЛ (рис. 2).
До лікування у 2 (16,7%) пацієнтів ІІА групи спостерігалося різко виражене (5 балів), у 6 (50%) -виражене (4 бали), у 4 (33,3%) - помірно виражене (3 бали) порушення мікроциркуляції (середнє значення -3,83±0,21). В ІІБ групі у 3 (18,8%) пацієнтів було різко виражене (5 балів), у 7 (43,8%) - виражене (4 бали), у 6 (37,4%) - помірно (3 бали) виражене порушення мікроциркуляції (середнє значення - 3,81±0,19). В ІІВ групі у 2 (14,3%) пацієнтів було різко виражене (5 балів), у 7 (50%) - виражене (4 бали), у 5 (35,7%) -помірно виражене (3 бали) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 3,79±0,19).
Після лікування у 4 (33,3%) пацієнтів ІІА групи спостерігалося слабко виражене (2 бали), у 8 (66,7%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 1,33±0,14). В ІІБ групі у 4 (25%) пацієнтів було помірно виражене (3 бали), 8 (50%) - слабко виражене (2 бали), 4 (25%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 2,00±0,18). В ІІВ групі у 6 (42,9%) пацієнтів спостерігалося помірно виражене (3 бали), 7 (50%) - слабко виражене (2 бали), 1 (7,1%) - ледь виражене (1 бал) порушення мікроциркуляції (середнє значення - 2,36±0,17).
При аналізі результатів PAS-реакції до лікування було встановлено, що в СОШ при ЕВУШДПК у хворих на ХОЗЛ, незважаючи на феномен «ослизнення залоз», має місце зниження
продукції слизу окремими клітинами (рис. 3). До лікування у 4 (50%) пацієнтів ІА групи спостерігалося різко виражене (5 балів), у 3 (37,5%) - виражене (4 бали), у 1 (12,5%) - помірно виражене (3 бали) порушення продукції слизу (середнє значення - 4,38±0,26). В ІБ групі у 4 (57,1%) пацієнтів було різко виражене (5 балів) та у 3 (42,9%) - виражене (4 бали) порушення продукції слизу (середнє значення -4,57±0,20). В ІВ групі у 5 (50%) хворих спостерігалося різко виражене (5 балів), у 5 (50%) - виражене (4 бали) порушення продукції слизу (середнє значення - 4,50±0,17). В ІГ групі у 8 (42,1%) хворих спостерігалося різко виражене (5 балів), у 9 (47,4%) - виражене (4 бали), у 2 (10,5%) - помірно виражене (3 бали) порушення продукції слизу (середнє значення - 4,32±0,15).
Після лікування у 2 (25%) пацієнтів ІА групи спостерігалося помірно виражене (3 бали), у 2 (25%) - слабко виражене (2 бали), у 4 (50%) - ледь виражене (1 бал) порушення продукції слизу (середнє значення - 1,75±0,31). В ІБ групі у 2 (28,6%) пацієнтів було слабко виражене (2 бали), у 5 (71,4%) - ледь виражене (1 бал) порушення продукції слизу (середнє значення - 1,29±0,18). В ІВ групі у 1 (10%) пацієнта спостерігалося слабко виражене (2 бали), у 9 (90%) - ледь виражене (1 бал) порушення продукції слизу (середнє значення - 1,10±0,10). В ІГ групі у 5 (26,4%) пацієнтів було помірно виражене (3 бали), у 8 (42,1%) - слабко виражене (2 бали), у 6 (31,5%) - ледь виражене (1 бал) порушення продукції слизу (середнє значення - 1,95±0,18).
Отже, у хворих з НР-негативними ЕВУШДПК, які перебігають на тлі ХОЗЛ, під впливом мукогену (ІБ та ІВ групи) відбувається найефективніше (р<0,05) відновлення цілісності шару слизу на поверхні слизової оболонки шлунка.
У хворих на НР-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ХОЗЛ, при застосуванні удосконаленого способу лікування (ІІА група) також спостерігається відновлення слизового шару на поверхні слизистих клітин шлунку та ДПК (рис. 4).
Встановлено, що серед 12 хворих ІІА групи лише у 1 пацієнта після лікування виявлений низький ступінь обсіювання НР (рівень ерадикації 91,7%). Ймовірно, зазначені зміни можна пов’язати з вираженими гастроцитопротективними ефектами мукогену, який водночас потенціює антигелікобактерні властивості антибіотиків.
В ІІБ групі після лікування протигелікобактерна терапія виявилася неефективною у 2 пацієнтів (у 1 пацієнта встановлений низький ступінь (1 бал) та у 1 - середній ступінь обсіювання (2 бали)). Рівень ерадикації склав 87,5%. В ІІВ групі ерадикація НР не була досягнута у 4 хворих (у 1 пацієнта був низький ступінь (1 бал) та у 3 - середній ступінь обсіювання (2 бали). Ефективність ерадикаційної терапії складала 71,4%. Ці дані можуть свідчити про збільшення у хворих на НР -асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ХОЗЛ, резистентності Нelicobacter pylori до кларитроміцину, який входить до стандартних схем лікування.
Застосування амлодипіну (нормодипіну) при ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень сприяє усуненню мікроциркуляторних порушень в слизовій оболонці шлунка, у той час як призначення ребаміпіду (мукогену) на тлі базисної терапії призводить до відновлення цілісності слизового шару та деякого зростання рівня ерадикації Helicobacter pylori.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку. Перспективним є подальше дослідження ефективності застосування амлодипіну та ребаміпіду при поєднаній патології у хворих різного віку.
1.Багрій В.М. Інтенсивність окислювальної модифікації білків у сироватці крові та біоптатах слизової оболонки шлунка при ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / В.М. Багрій, І.С. Давиденко, О.І. Федів // Клінічна та експериментальна патологія. - 2009. - Т.8, №3 (29). - С.10-13.
2.Багрій В.М. Гістохімічні зміни слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / В.М. Багрій, І.С. Давиденко, О.І. Федів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія - 2009. - Т. 8, №3. - С.27-32.
3.Височин М.В. Стан систем перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень / М.В. Височин, Л.М. Іванова // Сучасн. гастроентерол. - 2009. - №2 (46). - С.38-40.
4.Global Initiative For Chronic Obstructive Lung Disease. - WHO, updated 2007. - 32p.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ ЭРОЗИВНОЯЗВЕННЫХ ПОРАЖЕНИЙ ЖЕЛУДКА И ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ Багрий В.Н.
В работе наведены данные исследования процессов микроциркуляции и степени слизепродуцирующей активности клеток желудка при эрозивноязвенных поражениях желудка и двенадцятиперстной кишки у больных хроническим обструктивным заболеванием легких в динамике лечения. Доказано, что применение амлодипина на фоне базисной терапии при отмеченной патологии способствует улучшению микроциркуляции в слизистой оболочке, в то время как при использовании ребамипида наблюдается тенденция к возрастанию уровня эрадикации Helicobacter pylori и улучшается слизепродуцирующая функция клеток желудка.
Ключовые слова: амлодипин, ребамипид,
хроническое обструктивное заболевание легких, язвенная болезнь.
Стаття надійшла 12.04.10
THE EFFECTIVENESS OF THE TREATMENT OF THE EROSIVE-ULCERATIVE STOMACH AND DUODENUM DISEASE IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE Bagriy V.M.
In the paper there are data about investigations of microcirculation and stage of mucous productive activity of the stomach mucosa cells during treatment of erosion-ulcerative disorders of stomach and duodenum in patients with chronic obstructive pulmonary disease.It is established, that by treatment of erosion-ulcerative disorders of stomach and duodenum in patients with chronic obstructive pulmonary disease by usage of Amlodipine normalization of microcirculation is observed, while during usage of Rebamipide level of eradication of Helicobacter pylori is increased and mucous productive function of the stomach cells is renewed.
Key words: Amlodipine, Rebamipide, Chronic obstructive pulmonary disease, ulcer disease.
УДК: 612.323+577.175.73+616.33-002.27
ПРОФІЛАКТИКА НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ТРИВАЛОЇ ГІПОАЦИДНОСТІ
ШЛУНКОВОГО СОКУ
Робота виконана відповідно до наукової теми біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Дослідження механізмів функціонування органів травного тракту та розробка методів їх корекції», № держреєстрації 0106и005755.
Встановлено, що викликана омепразолом гіпергастринемія у щурів тривалістю 28 днів, призводить до загальної гіперплазії слизової оболонки шлунку, і така слизова оболонка має підвищену здатність виробляти кислоту. Отриманий компенсаторний вплив агоністів РРАЯу піоглітазону, меланіну та мультипробіотика «Симбітер» на рівень шлункової секреції кислоти вказує на уповільнення процесу гіпертрофії слизової оболонки, викликаної гіпергастринемією. Таким чином, агоністи РРАЯу та мультипробіотик «Симбітер» є перспективними і ефективними засобами попередження структурно-функціональних змін у слизовій оболонці шлунка.
Ключові слова: шлункова секреція соляної кислоти, омепразол, гастрин, рецептори активаторів проліферації пероксисом гамма, мультипробіотик.
Гастрин синтезується та виділяється з G-клітин антрального відділу шлунка та стимулює секрецію соляної кислоти в шлунку. Також не викликає сумніву, що гастрин є трофічним гормоном. Гіпергастринемія розвивається внаслідок зменшення кислотності шлункового соку, до якого призводять атрофічні гастрити та тривалий прийом антисекреторних препаратів [2]. Тривала гіпергастринемія викликає новоутворення, які походять з ECL-клітин [7,15], а також ECL-клітини можуть давати ріст шлунковим карциномам дифузного типу, частота яких збільшилась упродовж останніх декад [21]. У зв’язку із відсутністю засобів профілактики структурно-функціональних змін в шлунку на фоні тривалого зниження секреції соляної кислоти в шлунку актуальним є пошук засобів профілактики трофічної дії гастрину.