CC BY
19
© Черешнюк Г. С., Пилипчук В. Л., Крекотень О. М., Тарасюк М. Б., *Грабович Л. О. УДК 614. 2:338. 24. 021. 8
Черешнюк Г. С., Пилипчук В. Л., Крекотень О. М., Тарасюк М. Б., *Грабович Л. О.
ДОСВ1Д РЕФОРМ В ПШОТНИХ РЕГЮНАХ МАС СТАТИ КОМПАСОМ
ДЕРЖАВНИХ РiШЕНЬ Вiнницький нацiональний медичний ушверситет iM. М. I. Пирогова
(м. Вiнниця)
*Вшницька мiська
Вступ. Медична реформа сьогодн нiкого не за-лишае байдужим: нi пацieнтiв, н лiкарiв, нi державу. Ця болюча тема обговорюеться скрiзь: по теле-баченню, на «круглих столах», на сторЫках газет та журналiв, в транспортi, тощо. Багато громадських оргаызацм немедичного спрямування беруться аналiзувати все пiдряд i давати свою оцшку показни-кам здоров'я. З одного боку говорять про покращен-ня ( що не зовЫм етично, так як за 2 роки з моменту старту реформи н про яке покращення говорити не можна, мова може йти лише про показники здоров'я в динамщО, з шшого - в бк його попршення.
Бiльше того, економка Укра1ни орiентована на ринковi вiдносини протягом бiльше 20 роюв. А охо-рона здоров'я залишаеться в радянському правовому поле Радянська (соцiалiстична) система охорони здоров'я рiзко вiдрiзняеться вiд охорони здоров'я кра!ни з ринковою економiкою. В свт не iснуе оптимально! моделi охорони здоров'я, яка б задовольни-ла однаково всi кра'ши з розвиненою економiкою, до яко! на жаль, не вiдноситься сьогодн Укра1на.
Чи можна оцiнити хщ реформи? Система бюджетного фшансування охорони здоров'я (система Самашко) реалiзуеться у ВеликобританiI, ДанiI. Швеци, 1талií, lрландiI. Але це також не чиста се-машкiвська система, а пристосована до економки кожно! iз кра!н. I бюджети цих кра!н також рiзнi, i вщ-рахування в бюджет на охорону здоров'я вiдрiзнять-ся один вщ одного. Цiла низка соцiальних проблем, пов'язаних з одержанням яюсного медичного об-слуговування населення Укра!ни вже давно пщйшла до критичного моменту i необхiднiсть реформуван-ня укра!нсько! охорони здоров'я назрiвала не один десяток лгг. Адже об'ем та яюсть медично! допомо-ги залежить перш за все вщ соцiально-економiчних змiн в державi. I якщо цi процеси не розвиваються, чи розвиваються повтьно, то громадське здоров'я наших громадян не може стати кращим.
Така ситуа^я, на жаль склалася не сьогоды, а пов'язана з тими проблемами, як накопичилися в кра!н за багато попередых рокiв. Провiдними серед них е: державы гарантп «безкоштовно!» медично! допомоги населенню, яю носять сьогоднi переважно
рада (м. Вшниця)
декларативний характер; вщсутня ефективна система оплати прац медичних працiвникiв на вЫх рiвнях; висока вартiсть сучасних медичних технолопй; не-вiдповiднiсть проблем первинно! медично! допомоги i можливостей !! фiнансування; недостатньо сформована законодавча i нормативно-правова база охорони здоров'я. Не може бути такого, щоб заробта плата лiкаря, який навчаеться 8 роюв у ВУЗi i якому довiряють саме цiнне - здоров'я i життя, в рази була нижчою ыж е в промисловостс В жоднiй кра!нi св^ такого немае. Але якщо подивитися з ш-шого кiнця, то нще в Gвропi не юнуе 133 вузьких лс карських спещальностей, як це е в Укра!ы. В Gвропi таких спецiальностей вщ 24 до 55.
Мета дослщження. Дати об'ективну оцiнку сто-совно виконання Закону Укра!ни №3612^1 вщ 07. 07. 2011 в частин реформування первинного рiвня надання медично! допомоги населенню птотного регiону (м. Вшнищ): визначити основнi проблеми реформ I та II рiвня та запропонувати наши пропозицi!.
Звернути увагу на змiни у забезпеченн рефор-мовано! матерiально-технiчно! бази л^вально-про-фiлактичних закладiв, чи полiпшилась кадрова по-лiтика i чи вдаеться покращити якiсть i доступнiсть медично! допомоги населенню в птотному репоы?
Як оцiнити хiд реформи i змiни в охоронi здоров'я? I чи потрiбнi нам реформи?
Об'ект I методи досл1дження. Об'ектом дослщження стали заклади охорони здоров'я, яю пщ-лягали реформуванню. Методи до^дження: аналс тичний, статистичний, порiвняльний, соцiологiчний.
Результати досл1джень та Ух обговорення. Основними проблемами до впровадження Закону в системi первинно! ланки були:
1. Невщповщнють потреб ПМСД i можливостей !! фiнансування.
2. Децентралiзацiя пiдпорядкування (бiльшiсть сiльських амбулаторм ЗП-СМ фiнансуеться сть-радами, i вони неспроможнi виступати, як надмний замовник медичних послуг).
3. Недостатне оснащення закладiв ЗП-СМ.
4. Кадрова проблема.
5. Непщготовленють багатьох керiвникiв до ро-боти в нових умовах в закладах первинного рiвня.
Основнi завдання реформи:
• пщвищити якiсть медичних послуг;
• покращити доступнiсть медичних послуг;
• полтшити ефективнiсть державного
фЫансування;
створити економiчнi стимули для роботи медичних пра^вниюв на вЫх рiвнях надання допомоги, особливо II первинно! ланки.
Досвiд дiяльностi закладiв ЗП-СМ в УкраIнi i наш особистий досвiд засвiдчив, що II перехiд до широкого запровадження в медичну практику е досить тривалим, болючим i складним процесом i потребуе передусiм не лише правового забезпечення розви-тку СМ, а i бажання самих медичних пра^вниюв i на-селення змшити ситуацiю на краще.
З нашо! точки зору реформування галузi мае здiйснюватись виважено i управлшня реформами не може проводитись у рiзних регiонах (мiстах i селах) пщ копiрку, а тим паче швидкими темпами. Також неможливо швидкими темпами сформувати центри ПМСД при наявност велико! мережi ЛПЗ, вищих на-вчальних закладiв в обласному центру на вiдмiну вiд стьських поселень.
Для нашого мiста, згщно нормативiв щодо ор-ганiзацiI ЦПМСД (вщ 50 до 100 000 населення - 1 центр); потрiбно було оргаызувати 4 центри ПМСД. З 1 Ычня 2012 року ми оргаызували 7 центрiв, по™ зменшили до 5. До цього в мют функцiонувало 3 са-мостiйних дорослих, 3 дитячi полклшк, 4 полiклiнiки при багатопрофiльних лкарнях, десятки здоров-пунктiв, мед-пунктiв при пщприемствах, вищих i се-редньо-техычних навчальних закладах.
Структурними пiдроздiлами ЦМПСД мають стати амбулаторiI (згiдно нормативно правових документ МОЗ). У нашому мiстi !х повинно бути 6090. Згiдно нормативних докумен^в з органiзацiI СМ в Укра'|ы до прийняття Закону в мюьких полiклiнiках вiдкривались вщдшення ЗП-СМ. А сьогодн хоча цi «старi» накази МОЗ дiючi (2001-2004рр.), однак вони не ствпадають з теперiшнiми наказами, де в структурi ЦПМСД вщдшень ЗП-СМ не iснуе.
Тобто, щоб вiдкрити в мiстi 60 амбулаторм, за-безпечити ще кращу доступнють мiського населення до закладiв первинного рiвня потрiбен не лише час, а й значн кошти, як держава сьогоднi не мае змоги видтити. Окрiм цього, вважаемо, щоб здмснити цей намiр потрiбна не ршуча атака на медичнi заклади, а етапнють, виваженiсть i професмнють. Мiська влада м. Вiнницi слщуе цьому принципу.
Пiдготовчий етап до початку реформи мае бути не 5-6 мюя^в, а значно бтьшим. Перед початком реформ ми провели ретельний аналiз стану охорони здоров'я на мюцях, а саме:
• вивчили ресурсне забезпечення (кадри, ф^
нанси, матерiально-технiчну базу);
• показники здоров'я (демографiчнi, захворю-
ванiсть, поширенють особливо сощально-
небезпечних захворювань, первинний вихщ
на iнвалiднiсть, смертнiсть немовлят, мате-ринську смертнiсть, тощо).
Сптьно з департаментом охорони здоров'я i ВНМУ, за пiдтримки мера i ректора унiверситету i з нашо! Ыщативи був розроблений план пщготовки керiвникiв центрiв ПМСД та !х заступникiв по 72 го-диннiй програмi з основ органiзацiI ЗП-СМ.
Вшницькою мiською радою були видтеы кошти для позачергово! пiдготовки лiкарiв ЗП-СМ мiста, а ВНМУ оргаызоваы виIзнi цикли навчання у м. Вшни-цi. Розпочато процес впровадження добровiльного медичного страхування (ДМС) населення, для чого створено страхову компаыю «Мюто», основним за-вданням яко! е безперервне страхування здоров'я. Медичними послугами компани користуються бага-то колективiв м. Вiнницi. Страхова компаыя «Мiсто» оплачуе первинну, вторинну i третинну медичну до-помогу у разi захворювання, а також у зв'язку з ва-гiтнiстю i пологами.
Успiшно реалiзувався спiльний проект мюта В^ нницi, держави 1зра!ль i фонд Порошенка з будiв-ництва сучасного госп-розрахункового мiського дiагностичного центру, оснащеного найсучаснiшою медичною апаратурою, який розпочав перший при-йом па^ен^в у вереснi 2012 року. На пщтримку со-цiально незахищених верств населення, мюькою радою видiляються кошти по птьговим тарифам, а обстеження ургентних хворих проводяться безко-штовно. З метою забезпечення прозорост у вiдборi медичних кадрiв i боротьбi з корупцiею запровадже-но конкурсну систему прийняття на роботу лiкарiв, якi закiнчили ВУЗи на контрактуй основi.
Рiшенням виконавчого комiтету мюько! ради створена Медична рада, голова ради яко! затвер-джуеться за поданням мюького голови. Члени Медично! ради - це е незалежн експерти: професора, доценти, лiкарi першо! i вищо! категорiI, як працюють у медичному ВУЗi i ЛПЗ обласного пiдпорядкування.
Засiдання проводяться не рщше нiж 1 раз на 2-3 мюяцк
Основними питаннями Медично! ради е: контроль якост надання медично! допомоги населен-ню, розгляд скарг за дорученням мюького голови i його заступниюв, експертиза проектiв рiшень мюь-квиконкому з питань реформування, проведення клшко-пат. анатомiчних конференцiй при виникнен-н конфлiктних ситуацiй.
При створеннi центрiв ПМСД паралельно вщ-кривались консультативно^агностичы пiдроздiли в багатопрофiльних лiкарнях, куди ми перевели вузь-ких спе^алю^в.
В 2012 роцi в ЦПМСД придбано медичного об-ладнання згщно табелiв оснащення: аналiзатори, доплери, опромЫювач^ стерилiзатори, сумки-укладки лiкаря та медсестри, глюкометри, електро-кардiографи, пульсоксиметри, меблг
У 2013 роцi ЦПСМД отримали 13 спецiалiзова-них автомоб!тв марки «Джiлi, а також компюретну технiку. Крiм того, департаментом охорони здоров'я закуплене медичне обладнання для ЛПЗ мюта:
рентген апарати, УЗД апарати портативна флюоро-графи, тощо.
За декiлька роюв до проведення реформи за ра-хунок бюджету в мiстi вщкритий перiнатальний i кар-дiологiчний центри.
Багато кра!н нам заздрили стосовно високо-го рiвня надання медично! допомоги дiтям, i навiть зараз кра!ни 6С не мають тако! розвинено! мережi дитячих полiклiнiк, як були у нас.
З нашо! точки зору, масове перенавчання педiа-трiв на курсах по ЗП-СМ в майбутньому може при-звести до попршення показникiв захворюваностi, росту дитячо! смертностi i хронiзацi! захворювань. Очкуеться, що лiкар педiатр стане консультантом. Вважаемо, що педiатрiя в державi на рiвнi з Ымей-ною медициною повинна зберiгатися, як одна iз прiоритетних лiкарських професм в iнтересах май-бутнiх поколЫь i нацi! в цiлому, але на жаль, сьогодн механiзму збереження педiатрично! служби в птот-них репонах не iснуе.
Великою проблемою е те, що в нових наказах МОЗ вщсутне мюце шюльно-дошюльно! служби центрiв ПМСД, вiдсутнi як посади лiкарiв дошкiльних навчальних закладiв, так i шкiл, i ми самотужки ви-рiшуемо цю проблему, створюючи педiатричнi вщ-дiлення в консультативно^агностичних центрах, багатопрофiльних лiкарень, що не призводить до покращення ситуаци у зв'язку з вщдаленютю шюль-но-дошкiльно! служби вiд сiмейного лкаря i некеро-ванiстю процесом.
Проблеми, я К виникають при проведенн1 реформи:
1. Недосконала законодавча база розвитку СМ у мiстах, де була розгалужена Ытка дитячих та до-рослих полiклiнiк iз задовiльним забезпеченням кадрами та обладнанням призвело до попршення, а не покращення доступност медично! допомоги у великих мютах. Це стало тому, що модель рефор-мування не може бути однаковою у мют та сшьсьюй мюцевосД тобто мiсто не повинно змти до рiвня села, а село мае пщнятися до рiвня мiста.
2. Центральною проблемою е невщповщнють ПМСД i можливостей !! фiнансування на сучасному етапi. На створення амбулаторм ЗПСМ в житлових масивах великого мюта потрiбнi значн кошти, а !х нереально знайти в короткий термш. Запропонованi наказом МОЗ Укра!ни №793 вiд 10. 09. 2013 року нормативи е завищеними для мют обласного зна-чення. ^м того, в мютах юнуе дефiцит вiльних i придатних для вщкриття амбулаторiй примiщень. За попередыми розрахунками вiдповiдно до вимог наказу в мютах ктьюсть юнуючих амбулаторiй мае бути збiльшено у 1,5-2 рази, що унемножить вико-нання вимог наказу через вщсутнють фшансування i вiльних примiщень у спальних районах та новобу-довах.
3. Вщповщно до юнуючих нормативiв в центрах ПМСД створюеться ситуа^я, коли для проведення флюорографп, лабораторних методiв дослiдження, органiзацi! денного стацiонару, що вкрай необхщно для встановлення раннього дiагнозу та лiкування
переважно! бтьшост захворювань населення у мiстах, необхщно звертатися до закладiв вторин-ного рiвня. Таке «направлення» пацiентiв створюе незручност не лише для лiкарiв а й для пацiентiв, попршуе доступнiсть до якiсних медичних послуг населення i викликае незадоволення пащен^в
4. Проблеми в розмежуваннi потоюв дорос-лих та дiтей у ЦПМСД, створених на базах юнуючих полклЫк.
5. Грошм не «пшли» за пацiентом, фiнансуються, як i ранiше, в основному, не медичн послуги, а утри-мання ЗОЗ (заробтя плата i енергоносi!).
6. Постанова Кабшету Мiнiстрiв № 395 вщ 20. 05. 2013 року, а також Наказ МОЗ Укра!ни № 462 вщ 01. 06. 2013 року передбачае нарахування додатково! оплати за якюы показники, пщрахувати якi дуже важ-ко, ще важче перевiрити !х достовiрнiсть. Це можна зробити лише за наявност едино! комп'ютерно! медично! мережi, яко! сьогоднi не мае, а також збтьшення штатiв планово-економiчного вiдцiлу ЦПМСД.
7. Згщно нормативних документiв на другому етат реформи ми повиннi передати на обласний бюджет для управлЫня весь другий рiвень надання медично! допомоги, залишивши в межах мюта обласного центру лише первинний рiвень. Вважаемо це недоцтьним, так як дане ршення призведе не лише до втрати впливу оргаыв мюького само-врядування на здоров'я населення в регюы, але i до погiршення якостi надання медичних послуг у зв'язку з некерованим процесом.
ПРОПОЗИЦП.
1. Забезпечити мехаызми збереження педiа-трично! служби при проведены реформування на первинному рiвнi, принаймы щодо обслуговування дiтей до 7^чного вiку.
2. Пропонуемо зберегти в закладах первинно-го рiвня, особливо мiст обласного значення, здм-снення таких видiв дослiдження як: флюрографiя, лабораторнi методи i УЗ доогмдження, а також деннi стацюнари i фiзiотерапевтичнi методи лiкування пащен^в.
3. Рекомендувати МОЗ Укра!ни визначити основы критерп ефективностi заходiв при проведеннi реформування системи охорони здоров'я у птот-них репонах, насамперед медичних та економiчних, з метою поширення найкращого досвщу по всм те-риторi! Укра!ни.
4. Внести змши до Наказу МОЗ Укра!ни вiд 10. 09. 2013 р. № 793 «Про затвердження нормативiв забезпеченостi мережею амбулаторiй - пщрозд^в центрiв ПМСД» в частиы визначення нормативу для мiст обласного значення. Пропонуемо встановити норматив забезпеченост^ визначивши м^мальну та максимальну ктькють ЛПЗ, iз врахування тран-спортно! доступностi до медичних закладiв.
5. Розробити нормативи обслуговування шко-лярiв та дiтей, якi вiдвiдують ДНЗ медичними пра-цiвниками шкiльно-дошкiльних в^тень у великих мiстах, так як в штатах ЦПМСД вщсутня шктьно-до-шкiльна служба.
6. Розробити державну програму з надання ф^ нансово! допомоги мюцевим бюджетам на перюд 2014-2019 рр. . для впровадження СМ та створення мережi амбулаторiй ЗП-СМ.
7. Надати можливють встановлення «мюце-вих стимулiв» для медичних працiвникiв первинно! ланки, передбачивши такi повноваження на законодавчому рiвнi iз визначеними джерелами фiнансування.
8. Залишити 2-й рiвень надання медично! допомоги в мютах обласного значення, де е можливють оргаызувати один госпiтальний округ.
9. Удосконалити нормативно-правову базу охо-рони здоров'я вщповщно проведених реформ в т-лотних регiонах, враховуючи виявлен проблеми та недолiки.
10. Заслухати звгги керiвникiв пiлотних регюыв про результати реформ i кращий досвщ регiонiв
(великих i малих мют, а також сiльських поселень) розповсюдити на всю Укра!ну, враховуючи проблеми на шляху реформування.
Висновки. Сьогодншня реформа не обходить нкого, зачтае в бiльшiй чи в меншм мiрi практично вЫх керiвникiв рiзного рiвня i пщпорядкування, на-уковцiв, лiкарiв, медичних сестер, нянь i наших пац^ ен^в. I всi ми разом маемо допомагати один одному в цьому нелегкому, можна сказати невдячному питаны, виходити бтьше не з критикою в бк медичних пра^вниюв, а з сво!ми пропози^ями. Головне, щоб набутий досвщ реформ в птотному регюы (як по-зитивний, так i негативний) мiг стати компасом не лише для громадсько! думки, але й для державних ршень, як приймаються i будуть прийматися у великих владних кабЫетах держави, а завтра можуть докоршно змiнити наше життя i медичну допомогу на краще.
Лiтература
1. Закон Укра!ни №3611-У! «Про внесення змш до основ законодавства Укра!ни про охорону здоров'я щодо удоскона-лення надання медично! допомоги», м. Ки!в, 7, 2011.
2. Закон Укра!ни №3612-V! «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вшницьюй, Дшпропетровсьюй, Донецьюй областях та м1ст1 Киев1», м. Ки!в, 2011 р.
3. Наказ МОЗ Укра!ни №384 в1д 29. 06. 2011 р. «Про затвердження Прим1рного статуту Центру первинно! медико-саштарно! допомоги».
4. Наказ МОЗ Укра!ни №645 в1д 05. 10. 2011 р. «Прим1рн1 штатн1 нормативи центру первинно! медико-саштарно! допомоги у Вшницьюй, Дшпропетровсьюй, Донецьюй областях та м1ст1 Киев1».
УДК 614. 2:338. 24. 021. 8
ДОСВЩ РЕФОРМ В ПiЛОTНИХ PEriOHAX МА6 СТАТИ КОМПАСОМ ДЕРЖАВНИХ РШЕНЬ
Черешнюк Г. С., Пилипчук В. Л., Крекотень О. М., Тарасюк М. Б., Грабович Л. О.
Резюме. У po6oTi представленi матерiали поглибленого аналiзу дiяльностi центрiв ПМСД з моменту старту реформ в одному i3 птотних регiонiв - м. Вiнницi.
Метою написання статт було висвiтлення позитивних та негативних моменпв, а також показати проблеми, яю виникали при проведены реформування медично! галуз^ зокрема II первинного рiвня.
Центральною проблемою автори вважають невiдповiднiсть ПМСД i можливостей !х фiнансування, вщ-криття амбулаторiй у великому мют швидкими темпами, недосконалий наказ МОЗ Укра!ни стосовно тим-часових штатних нормативiв центрiв ПМСД. Виникають проблеми в розмежуванн потокiв дорослих та дтей, вагiтних i жiнок в центрах ПМСД, створених на базах юнуючих пол^нк тощо.
Ключовi слова: реформування медично! галуз^ центри ПМСД, амбулатори загально! практики - Ымей-но! медицини, якiсна медична допомога.
УДК 614. 2:338. 24. 021. 8
ОПЫТ РЕФОРМ В ПИЛОТНЫХ РЕГИОНАХ ДОЛЖЕН СТАТЬ КОМПАСОМ ГОСУДАРСТВЕННЫХ РЕШЕНИЙ
Черешнюк Г. С., Пилипчук В. Л., Крекотень Е. Н., Тарасюк М. Б., Грабович Л. А.
Резюме. В работе представлены материалы углубленного анализа работы центров первичной медико-санитарной помощи от истоков реформирования в одном из пилотных регионов - г. Виннице.
Целью исследования было изучение преимуществ и недостатков, проблем и достижений хода реформирования, в частности и первичного звена.
Важнейшей нерешенной проблемой авторы исследования считают несоответствие миссии ЦПМСП возможностям их финансирования, открытие ускоренными темпами семейных амбулаторий, несовершенство приказа МЗ Украины относительно временных штатных нормативов ЦПМСП.
Нерешенными остаются проблемы размежевания потоков пациентов детского возраста, взрослых, беременных женщин в тех ЦПМСП, которые созданы на базах бывших городских поликлиник.
Ключевые слова: реформирование медицинской отрасли, центры первичной медико-санитарной помощи, амбулатории общей практики-семейной медицины, качество медицинской помощи.
UDC 614. 2:338. 24. 021. 8
Reform Experience in the Pilot Regions Should Become a Compass for State Decisions
Chereshnyuk G. S., Pylypchuk V. L., Krekoten O. M., Tarasyuk M. B., Grabovych L. O.
Abstract. This paper presents an in-depth analysis of the activities of primary health care (PHC) centers from the reform starting in one of the pilot regions - the city of Vinnytsia. The objective of the article is to cover positive and negative aspects and to show the problems arising on reforming of the medical branch, its primary level in particular. The article is based on a large number of works of the Public Health Department of Vinnytsia City Council, scientists of the Department of Social Medicine and Health Care Organization of Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University, including the personal experience of one of the authors in family medicine management, abroad as well.
At present at the beginning of the 21 century the state of the population health in the countries of the Former Soviet Union is much worse than in the European countries. The Soviet public health protection should have been adapted to the market conditions as far back as 23 years ago when our country chose the other way of development different from the socialist one.
Nowadays the resources of Ukraine are extremely exhausted that's why the deliberation of decisions directed at implementation of the first stage of the reforms (Law of Ukraine No. 3612-VI of 07. 07. 11), setting up of PHC centers, personnel training for family medicine management is especially urgent. Implementing the reforms the authors point out achievements and especially unsettled problems.
Public health institutions subject to reforming in Vinnytsia constituted the subject of the research. The main achievements included: training of the key personnel of PHC centers for management of general practice -family medicine (GP-FM), extra training of GP-FM doctors of the city at the specially organized off-site training, establishment of the insurance company "Misto" principally meant for continuous health insurance. The common project of the city of Vinnytsia, the state of Israel and Poroshenko's Fund for building of a modern self-sustained city diagnostic center has been successfully implemented.
At the same time consultative-diagnostic divisions at multifield hospitals have been opened. Specialized cars, computers, furniture and equipment for PHC centers have been received. The authors think that the main problem is non-compliance of PHC centers and possibilities of their financing, quick opening of outpatient clinics in the city, imperfect order of the Ministry of Public Health of Ukraine concerning temporary staff standards of PHC centers where there are no laboratory assistants, including X-ray laboratory assistants, day hospital doctors, assistant nurses and others. There are problems of dividing streams of adults and children, pregnant and other women in PHC centers created on the basis of the existing polyclinics. Transfer of institutions of the second level to the regional budget according to the regulatory documents will lead to the process uncontrollability and deterioration of the quality of medical services provided to the population. The article presents proposals for improvement of the situation.
Key words: reforming of the medical branch, PHC centers, outpatient clinics of general practice-family medicine, high quality medical care.
Рецензент - проф. Очередько О. М.
Стаття надшшла 14. 04. 2014 р.
