CC BY
11
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
шення вмюту малонового альдепду у плазмi i в еритроцитах (вщповщно: на 53,3 % та 23,9 %), у сироватщ кровi - молекул середньо! маси (на 56,4 %) та фракцш окиснювально! модифшацп бiлкiв - ОМБ Е370 i ОМБ Е430 (в 1,75 та 2,23 разу) на тт незначного (р > 0,05) збшьшення сиро-ваткового вмiсту церулоплазмiну та вiрогiдного зменшення в еритроцитах вмюту вщновленого глутатiону (на 20,9 %, р < 0,001). Також у хворих на розацеа встановлено вiрогiдне (р < 0,05) тд-вищення рiвня цитокiнiв прозапального спря-мування - 1Л-8 (в 2,1 рази), 1Л-17А (в 4,1 рази) та 1Л-18 (в 1,6 рази) на тлi незначного (р > 0,05) тдвищення рiвня 1Л-10 i тенденци до зниження 1Л-4 (на 22,1 %, р = 0,08). Бшьш ютотш змiни цих показникiв виявлено у хворих на папуло-пустульозну стадiю порiвняно з еритематозно-телеанпектатичною стадieю розацеа. У процесi л^вання хворi на розацеа були розподшеш на двi репрезентативнi групи: I (порiвняльну) - 56 хворих, яю отримали стандартну терапiю дерматозу, та II (основну) - 54 особи, яким додат-ково призначали антиоксидантний зашб етил-метилгiдроксипиридину сукцинат (Мексидол) та антигютамшш засоби iз протизапальною дieю (Бiластин i Кетотифену фумарат). Пюля лiкування у хворих на розацеа I групи виявлено
лише вiрогiдне зниження фракцш окиснювально! модифшацп бшюв Е370 (на 9,4 %, р = 0,01) та тенденщю до зменшення ГЛ-18 (на 22,7 %, р = 0,15), а у хворих основно! групи - вiроriд-не зменшення малонового альдепду в еритроцитах (на 16,2 %, р < 0,05), сироваткового рiв-ня ОМБ Е370 i ОМБ Е430 (на 25,7 % i 24,9 %, р < 0,05), молекул середньо! маси (на 23,5 %, р < 0,05) за збшьшення вщновленого глутатюну (на 10,7 %, р = 0,011), а також зменшення рiвня Ы-8 (на 45,2 %, р = 0,036) та Ы-17А (на 49,4 %, р = 0,006) iз наближенням до значень цих показни-кiв в ошб контрольно! групи. У хворих основно! групи також встановлено кращi ктшчш резуль-тати лiкування з вiрогiдним зменшенням у них показника шкали дiагностично! оцiнки розацеа вiдносно його значення пiсля лiкування у пащ-eнтiв порiвняльно! групи (на 39,4%, р < 0,001).
Висновок. Поеднане застосування у комплексному л^ванш хворих на розацеа засобiв iз анти-оксидантною (Мексидол), антигiстамiнною i протизапальною дiею (Бiластин, Кетолфену фумарат) сприяе нормалiзацi! чи тенденци до нормаль зацп показниюв прооксидантно-антиоксидатного гомеостазу i цитокiнiв прозапального спрямуван-ня, а також вiрогiдно покращуе клiнiчнi результа-ти л^вання таких пацiентiв.
Досвiд комплексного лжування простого рецидивуючого герпесу
Ткач В. С., Чмут В. Г., Козак Н. В.
1вано-Франкгвський нацгональний медичний университет
Простий герпес - одна iз частих вiрусних шфек-цш По даних наших консультативних прийомiв кожний 25-30 хворий звертався з простим герпесом. Вважають, що заражаються вiрусом герпесу в ранньому дитинствi. Iнфекцiя «^мае» довгi роки, iнодi все життя. При зниженш неспецифiч-ного iмунiтету вiрус «пробуджуеться», виклика-ючи герпетиформнi висипання. Провокуючими факторами е шфекцп, переохолодження, пповь тамiнози, токсикацп, психоемоцiйнi травми, тощо. Часто рецидивуючий герпес, особливо геш-тальний, негативно впливае на яюсть життя, приводить до псж!чних розладiв, ось чому пошуки ефективних засобiв терапл е вельми актуальними.
Мета роботи - оптимiзацiя лшування та профiлактики рецидивiв простого герпесу.
Матер1али 1 методи. Пiд спостереженням було 32 хворих, 17чоловiкiв i 15 жiнок вiком вiд 20 до 50 роюв. У 10 пащенпв був лябiальний, у 14 - гештальний, у решти 8 - шшо! локалiзацi!. Тривалiсть хвороби коливались вщ 1 до 5 роюв, ремiсi! вiд 3-4 мю. до 2-3 тижнiв. У двох пащ-енток з генiтальним герпесом рецидиви наступали тсля кожного що двох-, трьохтижневого в шлюбi статевого акту. В групу дослщження не включали осiб з iмунодефiцитом. З даних анамнезу з'ясовано, що причинами рецидивiв було переохолодження (52%), аденовiрусна або гри-позна шфекщя (27%), стреси (17%), нез'ясоваш фактори (4%). Пацiентам в гострий перюд (до 5 днiв вщ появи висипань) призначали Ацикловiр Стада 800 мг 2 рази на добу 5 дшв та штерфе-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
«ТВ1Й ДЕРМАТОЛОПЧНИЙ РЕБУС» 4-5 КВ1ТНЯ 2019 Р., М. ДН1ПРО
ронстимулюючий препарат Лавомакс (Стада-Арцнаймотель АГ, ФРН) по 1 табл. (125мг) в день 2 дш, по^м по 1 табл. через день 16 дшв. Враховуючи, що пряма противiрусна активнiсть Лавомаксу зберiгаeться до 8 тижшв з метою запобiгання рецидивiв та подовження ремюи, курс Лавомаксуповторювався кожнi два мюя-цi. Мюцево на висипи застосовували анiлiновi барвники, креми Ациклостад, Лiпстер, Герпе-вiр. Перiодично хворi отримували вiтамiни гру-пи В, зокрема Немiал (ООО «Неофарм ЛТД»).
Результати та обговорення. Хворi спостер> гались протягом року, 9 пащенпв пiсля одного-двох куршв терапи не з'явились на контрольний огляд. До 6-мюящв у 7 хворих рецидивiв хво-роби не спостер^алось, у решти 16 чол. подо-вжувалась ремiсiя до 2-2,5 мю., висипання були скупими у виглядi почервонiння, незначного
набряку i поодиноких везикульозних елементiв. Ц хворi пiд час рецидиву додатково отримували Ацикловiр Стада по 800мг. 3 рази в день 2 дш. До кшця року на тлi прийому що 8 тижшв Лавомаксу у 17 iз 23 пацieнтiв рецидивiв не за-реестровано, у 6 хворих з гештальним герпесом було по 2-3 рецидиви (абортивна форма). Цша-вим в анамнезi цих пацiентiв був факт лабшьно-го статевого життя.
Висновки. Результати проведення клшчно-го дослщження свiдчать про ефективнiсть по-еднаного застосування Ацикловiр Стада в дозi 800 мг i Лавомаксу в дозi 125 мг для лшування простого рецидивуючого герпесу.
Комплексна терапiя Ацикловiром Стада i Лавомаксом може бути методом вибору, поряд з iншими способами, для л^вання i профшакти-ки рецидивiв простого герпесу.
Сучасш способи боротьби з постакне
Тороус I. М., Кривень I. В., Вершигора М. I.
1вано-Франкгвський нацгональний медичний университет
Актуальшсть. Постакне являе собою комплекс дефекпв шюри, якi з'явились, внаслiдок вугре-вого висипу, себоре! або неправильного л^ван-ня даних захворювань. Найбшьш поширенi прояви постакне - розширеш пори, нерiвномiрна текстура шюри, змiни судинного характеру, руб-щ, дисхромiя. Основною локалiзацiею ураження е обличчя людини. Тому симптомокомплекс мае суттевий вплив на психоемоцiйну сферу та сощ-альний статус пащенпв, може призвести до де-пресп, iпохондричних розладiв, особливо яскра-во це проявляеться в пiдлiтковому вщ1
Мета роботи - вивчення ефективност та безпечностi використання механiчних пшнпв у пацiентiв з наслiдками вугрово! хвороби шкiри.
Матер1али та методи. Розглянуто дiю по-верхневих, серединних та глибинних пшшпв.
Результати роботи. Поверхневий пшшг сти-мулюе пролiферацiю рогового шару за рахунок ексфолiацil ороговiлих клiтин епiдермiсу. Спо-стертаеться вiдновлення кольору шкiри, тд-вищення еластичностi, вирiвнювання рельефу при неглибоких атрофiчних змiнах та усунення тгментних плям на шкiрi.
Серединний пшшг проникае в глибою шари
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ешдермюу до базально! мембрани. Загоення шюри пiсля такого пiлiнгу сприяе виробленню велико! кшькосп колагену, що в свою чергу веде до зменшення глибини рубщв. Колiр шкiри наближаеться до нормального за рахунок ви-св^лення шгментацп та розсмоктування вто-ринних плям.
Глибинний пшшг -найефектившший, але й найбшьш травматичний вид пшшгу. Характеризуемся руйнуванням базально! мембрани до сосочкового та штчастого шарiв дерми. Пiлiнг бореться з атрофiчними, кело!дними рубцями; усувае розтяжки . Перюд реабiлiтацi! довго-тривалий , з постшним прийомом антибiотикiв, протизапальних препаратiв.
Висновок. Використання поверхневих та се-рединних пiлiнгiв пiдтверджуе високу ефектив-нiсть i безпечнiсть в боротьбi з постакне.
Глибинний пшшг - вщповщальна процедура, тому потребуе зваженого рiшення. Такий вид пшшпв проводиться в стацiонарi, тд наркозом. Проведення пiлiнгу обмежуе пацiента в сонячних ваннах i потребуе регулярного використання сонцезахисних засобiв з тривалим процесом реабштацп.
