2. Шаргут Я., Петела Р. Эксергия. Перевод с польского под ред. В.М. Бродянского. -М.: Энергия, 1968. - 280 с.
3. Бродянский В.М. Эксергетический метод термодинамического анализа. - М.: Энергия, 1973. - 296 с. u
4. Лабай В.Й. Залежнють ексергетичного ККД split-кондицiонерiв вiд i'x продуктивностi за повiтрям на випарнику i конденсаторi// Науково-технiчний зб. КНУБА: Вентиляцiя, осв^-лення та теплогазопостачання. - К.: КНУБА. - 2006, вип. 10. - С. 80... 88.
5. Лабай В.Й., Омельчук О.В. Залежнiсть температурного режиму split-кондицiонерiв вiд ix продуктивностi за повоям на випарнику i конденсаторi// Вюник НУ мЛьвiвська поль теxнiкам: Теплоенергетика. Iнженерiя довкшля. Автоматизацiя. - Львiв: НУ мЛьвiвська поль теxнiкам. - 2006, № 561. - С. 20.25.
6. Богданов С.Н., Иванов О.П., Куприянова А.В. Холодильная техника. Свойства веществ: Справочник, изд.3-е. - М.: Агропромиздат, 1985. - 208 с.
7. Sanyo, Technical data, W-Eoo Multi. G0900._
УДК630*32.002.5 Доц. Л.Н. Горбачова, канд. техн. наук;
студ. В.М. Бабич; студ. В.М. Фучило - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗМ1РНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СТОВБУР1В I КОЛОД НА ВИХ1Д ПИЛОВНИКА
Наведено деяю результати дослщжень з розкроювання хвойних стовбурiв на пиловнi колоди.
Ключов1 слова: пиловник, стовбури, розкроювання, нижнш склад.
Assist. prof. L.N. Horbachova; stud. V.M. Babych; stud. V.M. Fuchylo - NUFWT of Ukraine, L'viv
Research of influencing of descriptions sizes of trunk and sort log on the
output of sawlog
Some results of researches of wood cutting by a picei of whips are given on sawlog.
Keywords: sawlog, trunk, wood cutting by a piece, woodyard.
Протягом багатьох тисячол1ть деревина чудово надавалася на житлове домобуд1вництво, а отже, у поеднанш is простотою масового заводського ви-готовлення, застосування ii дае змогу виршувати кшьюсш i яюсш проблеми нового буд1вництва вщповщно до сучасних вимог.
Коли виршують будувати будинок, то виникае проблема не тшьки у вибор1 проекту будинку, але й в основному матер1ал1 для буд1вництва.
Для виготовлення дерев'яних будинюв (оцилшдрована колода, про-фшьований брус) звичайно використовують деревину сосни i ялини, що во-лод1е чудовими 1золюючими властивостями й вщповщае вимогам буд1вниц-тва не тшьки дачних, але й будинюв для постшного проживання. Буд1вель-ний матер1ал з такого дерева щшьний i мщний.
З метою шдвищення рацюнального використання деревини для домо-будування потр1бно враховувати кратшсть розм1р1в сировини i пилопродукцп в технолопчному ланцюгу вщ стовбур1в до пилопродукцii. Процес люопи-ляння по-сутi починаеться з поперечного розкрою стовбурiв - розкроювання.
Метою роботи будь-якого люозаго^вельного пiдприемства е вироб-ництво й поставка лiсоматерiалiв споживачам за необxiдною номенклатурою.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Виконання сортиментного завдання здшснюють у ходi розкроювання стовбурiв.
Розкрiй стовбурiв на сортименти - одна iз ключових операцш техно-логiчного процесу первинно! обробки деревини, вщ якостi виконання яко! за-лежать вихiд готово! продукцй, а також кiлькiсть вiдходiв при наступнiй об-робцi круглих лiсоматерiалiв. При цьому пiд розкроем стовбурiв розумiемо хiд розподiлу деревних стовбурiв на частини з попередньою !хньою розмгг-кою на вiдрiзки, довжина яких установлюеться залежно вiд розмiрно-якiсних параметрiв стовбурiв i сортиментно! програми пiдприемства.
Розкроювання стовбура на сортименти здшснюють квашфжованим оператором, який зобов'язаний ураховувати державнi стандарти й нормативи на стовбури й сортименти, розмiрно-якiснi характеристики сировини й пило-продукцй.
Виставлення позначок й розкроювання стовбурiв хвойних порiд зви-чайно ведуть вiд вiдземку до вершини. У бшьшосл соснових стовбурiв око-ренкова частина бувае без зовтштх сучюв, а здоровi сучки е тшьки у вер-хнiй третинi або чверт стовбура. Тому, зазвичай, з вщземково!', безсучково!, частини вирiзують яюст й довгомiрнi сортименти.
Правила по рацюнальному розкроюванню стовбурiв досить докладно викладено [1-3], однак, у зв'язку з активним будiвництвом дерев'яних будин-кiв, для яких, здебiльшого, необхщний хвойний довгомiрний пиловник 1-го й 2-го сор^в, виникають новi завдання забезпечення сировиною домобудiвель-них шдприемств.
Загальнi положення правил рацiонального розкроювання зводяться до наступного. Розкрiй кожного стовбура повинен здшснюватися з обов'язковим облiком вад; тому оператор попередньо оцшюе стовбур вiзуально, а по^м, на-мiтивши програму розкрою, робить вщпилювання першого вiдрiзка задано! вщповщно до прийнято! схеми довжини. Для забезпечення шдвищеного вихо-ду i якостi дiлових сортиментiв стовбури необхiдно розкряжовувати шд^ду-ально. Нами взятий константний метод, при якому за основу тд час розкроювання приймаеться довжина колоди, тому що у дерев'яному домобудуваннi дiаметри пиловних колод потрiбнi в широкому дiапазонi, здебiльшого вiд 14 до 42 см - для вироблення стшових елеменпв товщиною 100.. .300 мм.
Завданням дослщження впливу розмiрних характеристик стовбурiв i пиловних колод на об'емний вихiд пиловника було одержати результати розкроювання стовбурiв довжинами 7 м, 15 м, 20 м на пиловш колоди стандар-тних довжин вщ 3 м до 6,5 м iз градацiею 0,5 м по двох варiантах: 1 - розкроювання на двi довжини колод й 2 - на одну довжину колод. Для розкроювання
108
Збiрник науково-техшчних праць
прийнято бензопилу, як найбшьш поширений шструмент на нижнiх складах, з шириною пропилу - 8 мм.
За базову формулу для обчислення об'емiв стовбурiв i колод прийнято формулу Губера (1) [1], що дае змогу визначити об'еми за серединними пере-рiзами стовбура:
V
п ■ й,
сер
■ 1кол , м
(1)
де: йсер - середнiй дiаметр, м; 1кол - довжина колоди, м.
На основi розрахунюв було складено баланси деревини пiд час роз кроювання стовбурiв, де фiксувались об'еми пиловних колод, тирси i куско вих вiдходiв. Результати наданi гiстограмами на рис. 2. Р,%
100 90 80 70 60 50
кусков! В1ДХОДИ
тирса
ПИЛОВОЧН1
колоди
92,5
92,5
97,6
79,8
85,5
97,6
96,1
1кол., М
Рис. 2. Баланси деревини тд час розкроювання стовбурiв довжиною 15 м на стандартш довжини колод: а - на одну стандартну довжину;
5 5.5 6.5 " б - на двi довжини
Аналiз результата розкроювання показуе, що чим ширшi межi коли-вань допустимих довжин пиловника, тим легше за шших рiвних умов вико-нати завдання по заготiвлi цього сортименту i дае змогу рекомендувати роз-роблення типових схем розкроювання стовбурiв на кратш довжини пилопро-дукци для дерев'яного домобудування i пиловника зпдно зi складеними спе-цифiкацiями iз вказанням набору необхiдних довжин кшцево! продукци.
Лiтература
1. Аксенов П.П. Теоретические основы раскроя пиловочного сырья. - М.: Гослесбумиз-дат, 1960. - 216 с.
2. Типовой проект операционных карт производства пиломатериалов на лесопильных предприятиях. - Архангельск: ЦНИИМОД, 1985. - 203 с.
3. Шкиря Т.М. Технология и машины лесосечных работ. - Львов: Изд-во при Львовском госун-те изд. об. Вища шк., 1988. - 262 с.
4. РедькинА.К. и др. Технология и проектирование лесных складов: Учебное пособие для вузов. - М: Экология, 1991. - 288 с.
5. Шелгунов Ю.В., Кутуков Г.М., Лебедев Н.И. Технология и оборудование лесопромышленных предприятий: Учебник. - М.: МГУЛ, 2002. - 586 с.
УДК 629.113.001 Астр. М.Г. Грубель - НУ "ЛП"; астр. Т.Л. Крайник,
головний конструктор проекту - ВАТ "Укравтобуспром"
МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ ПОВНОПРИВ1ДНОГО АВТОМОБ1ЛЯ НА ГРУНТОВИХ (П1ЩАНИХ) ДОРОГАХ
Розроблено математичний опис 1 сформовано алгоритм моделювання на ЕОМ кваз1усталеного руху повнопривщних автомобшв для оцшки паливно-економ1чних характеристик на р1зних типах дор1г.