Дослідження впливу орографічних чинників на лісівничо-таксаційні показники гірських ялинників (на прикладі деревостанів дп "Брустурянське ЛМГ" Закарпатського одулмг) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

hiiyk'qbiiii bïchhk h^ty ykpaïhh. - 2011. - bun. 21.1

Gaytchuk S.I., Girs O.A. Silvicultural taxation structure of overmature beech forest of the Ukrainian Carpathians

There is stated distribution, peculiarities of silvicultural taxation structures and condition of overmature beech forest of the Ukrainian Carpathians. It is set that nepecrmm beech beechen gepeBocraHH is characterized low biological firmness and commodity structure, and that is why need replacement the young beech beechen planting.

Keywords: beech stands, productivity of forests, condition of forests and plants, reserve of woods.

YflK 630*5 ^o^ r.r. rpuHUK, KaHd. c.-z. HayK, cm. HayK. cniepoô;

MazicmpaHm ffl.E. KmuHWK - HHTY YKpaiHu, M. Hbeie

AOC^I^EHHfl Bn^HBY OPOrPAŒIHHHX HHHHHKIB HA ^ICIBHHHO-TAKCA^HHI nOKA3HHKH TIPCBKHX ^^HHHHKIB (HA nPHK^A^I AEPEBOCTAHIB ^n "EPyCTYPflHCBKE .ÏÏMT" 3AKAPnATCBKOrO O^Y^Mr)

3grncHeHO goc.ig::eHHa Bn.HBy oporpa^inHux oco6.HBocreH gi.aHoK, Ha aKHx pocTyTb gepeBocraHH a.HHH eBponeucbKoï, Ha .iciBHHHi Ta TaKca^um noKa3HHKH цнx gepeBocramB. BcraHoB.eHo nogi6Hocri y pocri Ha gi.aHKax BignoBigHHx eKcno3H^u Ta npHyponemcrb go oporpa^inHux oco6.HBocreH nopig, aKi BxogaTb go CK.agy a.HHoBHx gepeBOCTaHiB. 3grncHeHO Kope.a^HHHH aHa.i3 TaKca^HHux i .iciBHHHHx noKa3HHKiB ge-peBOCTaHy Ta oKpeMHx gepeB g.a a.HHH eBponeucbKoi'. 3anponoHOBaHO 3rpynyBaTH rip-CbKi a.HHHHKH Ha gBi rpynH 3a eKcno3^iaMH: I rpyna - niBgeHHa, niBgeHHO-3axigHa, 3a-xigHa Ta niBHiHHo-3axigHa eKcno3H^ï; II rpyna - niBHiHHa, niBHiHHo-cxigHa, niBgeHHo-cxigHa Ta cxigHa eKcno3H^ï; Ta 3a BignoBigHHMH rpynaMH KpyTH3HH cxany: Big 15° go 25°; Big 26° i 6i.bme. 3Moge.boBaHo 3a.e:Hocri bhcoth CToB6ypa Big giaMeTpa Ta o6'-£My CToB6ypa oKpeMoro CToB6ypa Big bhcoth i giaMeTpa g.a gepeB a.HHH eBponencbKoï g.a oKpeMux rpyn, c^opMoBaHHx Ha ocHoBi oporpa^inHHx noKa3HHKiB. BcraHoB.eHo th-nu piBHAHb Ta ïxHi Koe^i^eHTH.

KnwHoei cnoea: oporpa^inm noKa3HHKH, ripcbKi gepeBocraHH, a.HHa eBponeucb-Ka, Moge.roBaHHa, TaKca^HHi noKa3HHKH.

BcTyn. nigBHffl,eHHa npogyKTHBHocri .îcîb ripcbKHx e Ba:.HBHM 3aBgaH-HaM y KoHTeKcTi cranoro po3BHTKy perioHy KapnaT. BupimeHHa цieï npo6.eMH noTpe6ye r.u6oKoro BHBHeHHa aK mciBHHHo-TaKca^HHHx oco6.HBoereH, TaK i goc.ig:eHHa Bn.HBy oporpa^iHHHx hhhhhkîb Bn.HBy Ha picT Ta po3bhtok a.H-hobhx gepeBocramB aK TaKHx, rn,o 3aËMaroTb 3HaHHi n.orn,i, oco6.hbo y ce-pegHboripcbKoMy Ta BepxHboripcbKoMy noacax YKparncbKHx KapnaT. BucoTa H.p.M., eKcno3H^a Ta KpyTH3Ha cxu.y 3yMoB.roroTb THn mcopoc.HHHHx yMoB, THn .icy i THn gepeBocTaHy Ta, BignoBigHo, oco6.hboctî pocTy Ta ^opMyBaHHa gepeBocramB BignoBigHHMH gepeBHHMH nopogaMH.

Ha cborogHi goc.ig:eHHa oporpa^iHHHx HHHHHKiB Ha TepHTopiï YKparncbKHx KapnaT npoBogu.H nepeBa:Ho y n.orn,HHi ïxHboro Bn.HBy Ha BrrpoBanu. ,3,ocmg:eHHa, aKi BHKoHyBanu A.n. iBaHWK [1], M.I. KanimH [2-3], I.O. Ka.y^-khh [4], P.r. Kice.eBcbKHH-Ea6iHiH [5], r.T. kphhh^khh [6], B.B. .HaBHHH [78], M.M. Pu6m, A.H. fflBHgeHKo [9] Ta iH., noKa3a.H, rn,o Ha Mipy 6io.oriHHoï cTrnKocri .icy Bn.HBae KoMn.eKc oporpa^inHHx, .iciBHHHHx i ega^inHHx HHHHHKiB, cepeg aKHx Han6i.bme 3HaneHHa MaroTb TaKi noKa3HHKH: eкcnoзнцia i Kpy-TH3Ha cxH.iB, BHcoTa Hag piBHeM MMopa (H.p.M.), cK.ag i 6ygoBa gepeBocTaHiB, ïxHi BiK Ta noBHoTa.

1. ^icobe ta cag0b0-napk0be rocnogapctbo

49

Матерiали та методика дослвджень. З метою оцшення впливу орог-рафiчних показникiв на лiсiвничо-таксацiйнi показники ялинових деревоста-híb опрацьовано результати 118 пробних площ у деревостанах з домшуван-ням ялини европейсько!, закладених у Кедринському, Лопухiвському, Плай-ському та Турбатському люництвах ДП "Брустурянське ЛМГ" Закарпатсько-го ОДУЛМГ. Вiк деревостанiв змшюеться вiд 69 до 135 роюв. На кожнiй пробнiй площi здшснено суцiльний перелiк дерев iз замiрами висоти дерева для кожного ступеня товщини. Величина пробних площ узгоджувалась iз вiком та густотою деревостану i змшювалась у межах вщ 0,1 до 1,0 га. Здшснено та-кож оцiнювання розподiлу запашв деревини на пробних площах за розмiрно-

технiчними категорiями. Вiдносна повнота дослщжуваних деревостанiв стано-

б

вить вщ 0,41 до 0,98. Клас бонiтету - I-I . Тип люорослинних умов C3-D3. Типи люу на пробних площах: волога чиста сусмеречина, волога букова сусмеречи-на, волога буково-ялицева сусмеречина, волога букова смеречина та волога буково-ялицева смеречина, тобто деревостани е коршними. Висота н.р.м. ста-новить вщ 800 до 1080 м. Крутизна схилу становить вщ 15° до 35°. На схщнш експозицп розташоваш двi пробнi площi, на швденнш - 9, на швшчно-захщ-нш - 12, на пiвнiчно-схiднiй - 16, на швшчнш - 14, на захщнш - 15, на шв-денно-захiднiй - 24, на швденно-схщнш - 26.

Першим кроком у проведенш дослiджень впливу орографiчних показ-никiв на лiсiвничо-таксацiйнi показники окремих дерев та деревосташв, ви-користали кореляцiйну матрицю мiж ознаками дерева та деревостану. По^м iз використанням статистичного оброблення та багатофакторного анаизу оцiнювали рiвень впливу показника.

Результати дослщжень. За даними пробних площ здшснено анашз породного складу дослщжуваних деревосташв за висотами н.р.м., експозищ-ями та крутизною схилiв.

Для схщно! експозицп е характерною значна частка ялини европейсь-ко! на рiвнi 9-10 одиниць у складь Домiшкою е бук люовий. Його участь у складi деревосташв становить вщ домiшки до одте! одиницi.

На пiвденних експозицiях частка ялини змшюеться в межах 5-10 одиниць. Домшками е бук люовий, клен-явiр та ялиця бша.

Для швшчно-захщно! експозицп характерною е частка ялини 710 одиниць. Супутш породи бук лiсовий та клен-явiр. Частка супутнiх порiд не перевищуе одше!-двох одиниць.

Для швшчно-схщно! експозицп частка ялини змiнюеться незначно у дiапазонi 9-10 одиниць. Частка бука люового не перевищуе одте! одиницi, а клена-явора - до одше! одиницi.

На пiвнiчнiй експозицп частка ялини у складi деревостану становить переважно 9-10 одиниць, бука люового - переважно одна одиниця, клен-явiр - поодиноко. Поодиноко також трапляеться ялиця та береза.

Для захщно! експозицп характерними е чист деревостани ялини евро-пейсько!. Бук лiсовий трапляеться переважно як домiшка, або його частка не перевищуе одте! одиницi.

Для швденно-захщно1" експозицп характерними також е чистi деревостани ялицi бiлоï та деревостани, частка ялини в яких становить 7-9 одиниць. Частка бука люового становить 1-3 одинищ, частка ялищ бшо1* - вiд домшки до двох одиниць, клена-явора - вщ домiшки до однiеï одинищ.

На швденно-схщнш експозицiï частка ялини у складi деревостану становить переважно 8-10 одиниць, бука люового - одна-двi одиницi. Частка ялищ бшо1* становить одна-двi одиницi. Частка клена-явора становить до одте:' одиницi.

За значенням висоти н.р.м. пробних площ та за крутизною схилу особ-ливостей змши породного складу деревостану не виявлено. Yd деревш породи на вщповщних експозицiях схилу наявнi на уЫх висотах н.р.м. та на вЫх схилах не залежно вiд ïхньоï крутизни.

Встановлено значення коефiцiента кореляцп мiж середнiми значення-ми дiаметра стовбура та об'ему стовбура для уЫх експозицiй не залежно вщ висоти н.р.м. (0,92-0,98). 3i збшьшенням крутизни схилу значення коефь щента кореляцiï збiльшуеться незначно.

За результатами кореляцшного аналiзу встановлено подiбнiсть у зна-ченнях коефiцiентiв кореляцiï мiж таксацiйними показниками окремих дерев i деревостанiв загалом для рiзних експозицш та значень крутизни схилу. На основi цих результатiв та особливостей асортименту породного складу на рiз-них експозищях, ми пропонуемо згрупувати прсью ялинники на двi групи за експозищями:

• I група - пiвденна, пiвденно-захiдна, захвдна та твтчно-захвдна експозицiï;

• II група - твтчна, пiвнiчно-схiдна, пiвденно-схiдна та схвдна експозицiï.

Грунтуючись на результатах дослщжень пробних площ ми пропонуемо також згрупувати деревостани за вщповщними групами крутизни схилу:

• ввд 15° до 25°;

• ввд 26° i бшьше.

На користь саме такого подшу за групами крутизни схилу свщчать також особливост розподшв дерев у деревостанах за вщповщними ступенями висоти та дiаметра стовбурiв. Зазвичай, на дшянках з крутизною до 25° за на-явност у складi деревостану двох i вище одиниць бука люового та повнотах у межах 0,58-0,62 спостершаеться значне нагромадження дерев у нижчих ступенях. За порiвняно низьких значень крутизни схилу формуеться вщповщний намет деревостану, пщ яким часто наявне природне поновлення та тдрют бука люового, клена-явора та ялищ бшоь Дерева цих порщ можуть тривалий час перебувати у пригшченому станi та за сприятливих умов займати мюце у намет^ яке звiльнилося внаслщок або природних процесiв вiдпаду, або госпо-дарсько1' дiяльностi людини. На дшянках з вищим значенням крутизни схилу природне поновлення вщбуваеться переважно завдяки ялинi европейськiй. Крiм того, принципи формування намету в таких випадках дещо iншi - крони дерев частше освiтленi тiльки з одного боку та конкуренщя мiж деревами деревостану за зайняття панiвного положення у наметi е нижчою, порiвняно iз деревостанами, розташованими на дiлянках iз незначною крутизною.

Аналiз впливу висоти н.р.м. на особливост росту та розвитку в межах висотних показниюв пробних площ iстотностi впливу та значення лшвничо-таксацiйних показниюв не виявив. Це е лопчним стосовно подiлу на висотнi пояси дшянок в Украшських Карпатах: висоти вщ 800 м н.р.м. i, в нашому випадку, до 1080 м н.р.м. е коршними для росту та розвитку ялинових дере-восташв. Зважаючи на це, ми не проводили додаткового подшу деревосташв за групами висот н.р.м.

На основi групування за експозицiями та за значеннями крутизни схи-лiв проведено моделювання залежностi висоти стовбура вщ дiаметра стовбу-ра та об'ему окремого дерева вiд дiаметра та висоти стовбура.

З щею метою ми провели моделювання з визначенням коефщенлв рiвнянь та визначили найбшьш адекватнi. Для моделювання залежност висоти стовбура вiд його дiаметра для дерев ялини европейсько! було використа-но такi рiвняння:

y = a1 + a2 x, (1)

y = a1 + a2 x + a3 x2,

y = a1 + a2 x + a3 x2 + a4 x3, y = a1 + a2 / x, y = a1 + a2 / x + a3 / x ,

2 3

y = a1 + a2/ x + a3/ x + a4/ x . y

Ü2 йз x

a1 x e

ao a x

y = a1 x 2 e 3 4

(2)

(3)

(4)

(5)

(6)

(7)

(8)

Коефщенти моделей та самi модел^ як найбiльш адекватно описують залежшсть висоти стовбура вiд дiаметра стовбура для дерев ялини европейсь-ко1, наведено в табл. 1.

Табл. 1. Параметри моделей залежностi висоти стовбура вiд дiаметра

Параметри моделей Розподiл за орографiчними групами

твденна, тв-денно-захiдна, захiдна та тв-нiчно-захiдна експозицй' з крутизною 15°-25° пiвденна, тв-денно-захiдна, захщна та тв-нiчно-захiдна експозицй' з крутизною 26°-35° пiвнiчна, тв-нiчно-схiдна, пiвденно-схiдна та схiдна експозицй з крутизною 15°-25° твтчна, твтч-но-схiдна, тв-денно-схвдна та схiдна експозицй з крутизною 26°-35°

Тип рiвняння (4) (4) (6) (6)

tu И о ai 34,09 36,55 35,27 43,9587

Ö2 -228,31 -290,42 -49,36 -725,5613

а3 - - -6985,35 5314,1826

а4 - - -684,73 458,7060

Зважаючи на подiбнiсть найбiльш адекватних моделей для вщповщ них орографiчних груп, щентичних за експозицiями схилiв, можна дшти вис новку щодо правильностi формування вщповщних груп.

Для моделювання залежност об'ему стовбура окремого дерева вщ ви соти та дiаметра стовбура для дерев ялини европейсько! було використано та^ кi рiвняння:

у — а1 + а2 х1 + а3 х2,

_ 2 2 у — а1 + а2 х^ + аз х^ + а4 Х2 + а5 Х2,

_ 2 3 2 3

у — а1 + а2 Х1 + аз Х1 + а4 Х1 + а5 Х2 + а6 Х2 + а7 Х 2,

у — а1 + а2 / Х1 + а3 / Х2,

2

у — а1 + а2 / Х1 + а3 / Х1 + а4 / Х2 + а5 / х

2

2 3 2 3

у — а1 + а2 / х1 + а3 / х1 + а4 / Х1 + а5 / х2 + а6 / х2 + а7 / х2,

у — а1 х/ е

а Х2+а4Х1

у—

1

2033

а2 а3 а4 / Х1 + а5 / х2 + а6 / Х1 + а7 / х2 + а8 / Х1 + а9 / Х1

(9) (10) (11) (12)

(13)

(14)

(15)

(16)

а1 Х1 х 2 е

Коефiцiенти моделей та самi моделi, якi найбiльш адекватно описують залежнiсть об'ему окремого стовбура вщ його висоти та дiаметра для дерев ялини европейсько! наведено в табл. 2.

Табл. 2. Параметри моделей залежностi об'ему окремого стовбура вiд його

Параметри моделей Розподш за орограф1чними групами

твденна, тв-денно-захвдна, захщна та тв-тчно-захвдна експозици з крутизною 15°-25° твденна, тв-денно-захвдна, захвдна та тв-тчно-захвдна експозици з крутизною 26°-35° твтчна, тв-тчно-схщна, твденно-схвдна та схвдна експозици з крутизною 15°-25° твтчна, твтч-но-схвдна, твденно-схвдна та схвдна експозици з крутизною 26°-35°

Тип р1вняння (16) (16) (16) (16)

к н к и • ^ я • ^ и О а! 2,1325 4,8916 3,8309 8,5446

а2 -1,6545 -1,7168 -1,6076 -2,5012

а3 1,0077 0,7879 0,7556 1,5264

а4 19,4489 21,2577 20,7489 -8,3596

а5 23,5116 25,8139 25,0638 42,9434

аб 1,1950 1,2791 1,2632 -2,5601

а7 1,6337 1,7776 1,7337 4,0160

а8 0,0577 0,0608 0,0606 -0,2226

а9 0,0954 0,1027 0,1007 0,2802

З огляду на особливост росту у складних, з орографiчного погляду, умовах, що призводить до значно! мiнливостi за видовими числами стовбурiв

дерев, використано складш експоненцiальнi рiвняння з багатьма коефщента-

ми. Графiчну iнтерпретацiю результат моделювання представлено на рис.

Рис. 3meM!Hocmi o6'eMÎe окремих cmoe6ypie eid ïxhîx висоти та diaMempa для дерев ялини европейськой а) для niedeHHOï, твденно-зах1дно1, зах1дно1 та твшчно-зах1дно1 експозицш з крутизною 15°-25°; б) для твденноï, пiвденно-захiдноï, захiдноï та пiвнiчно-захiдноï експозицш з крутизною 26°-35°; в) для nieHi4HOï, niвнiчно-схiд-hoï, пiвденно-схiдноï та схiдноï експозицш з крутизною 15°-25°; г) для твшчноï, nie-нiчно-схiдноï, niвденно-схiдноï та схiдноï експозицш з крутизною 26°-35°

Висновки:

1. 1стоттсть впливу експозицн схилу на частку ялини европейсько1 i бука люового у дослщжуваних деревостанах не виявлено. Ялиця бша трапля-еться переважно на твденнш, твденно-захщнш i твденно-схщнш експо-зищях. Iï частка на цих експозицiях становить вiд домшки до однieï-двох одиниць. Клен-явiр присутнш у складi деревостану на твденних, твден-но-схiдних, пiвнiчних, пiвнiчно-схiдних та твтчно-захщних експозищ-ях, де його участь змiнюeться вiд домiшки до одтеьдвох одиниць.

2. Крутизна схилу та висота н.р.м. практично не впливають на породний склад деревостатв у дослщжуваних деревостанах.

3. На основi отриманих результатiв дослщжень та на основi аналiзу особли-востей асортименту породного складу на рiзних експозицiях, ми пропо-нуемо згрупувати гiрськi ялинники регiону дослщжень на двi групи за експозищями:

• I група - твденна, твдеиио-захщиа, захвдиа та твтчио-захвдиа експозици;

• II група - твтчна, твтчио-схщиа, твденно-схщна та схвдна експозици.

За вщповщними групами крутизни схилу:

• ввд 15° до 25°;

• ввд 26° i бшьше.

За висотою н.р.м.:

• до 800 м н.р.м.;

• 801 н.р.м. м i вище.

4. Запропоновано ввдповвдт моделi залежностей мiж висотами стовбурiв i iхнiми дiаметрами та мiж об'емами окремих стовбурiв та iхнiми висотами та дiаметрами для дерев ялини eвропейськоi для деревостанiв, згру-пованих на основi орографiчних показнишв мiсцевостi.

Лггература

1. 1ванюк А.П. Природа в1тровашв та ix вплив на продуктивнють люу в прських i пе-редпрських умовах Украшських Карпат: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Льв1в: Вид-во УкрДЛТУ, 1996. - 20 с.

2. Калшш М.1. Вггровали в прських та передпрських регюнах Украiнськиx Карпат / M.I. Кашнш, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Льв1в: Вид-во "Манускрипт", 1997. - 202 с.

3. Калинин М.И. Оценка ветровальной опасности в еловых лесах Карпат / М.И. Калинин // Лесоведение. - 1991. - № 2. - С. 59-66.

4. Калуцький 1.Ф. Вггровали на твшчно-схщному макросхиш в Украшських Карпатах / ГФ. Калуцький. - Льв1в: Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.

5. Киселевский-Бабинин Р.Г. Устойчивость к ветровалу основных лесообразующих древесных пород Украинских Карпат / Р.Г. Кюелевський-Бабшш // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1972. - Вып. 31. - С. 11-16.

6. Криницький Г.Т. Чинники формування в1тровашв та пщвищення бюлопчно'1' стшко-сп насаджень у зош впливу рекреацшного комплексу "Буковель" / Г.Т. Криницький, ГФ. Калуцький, А.М. Гаврусевич, А.П. !ванюк // Люове господарство, люова, паперова i деревооб-робна промисловють: м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в: РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 20-27.

7. Лавний В.В. Вплив орограф1чних i лю1вничих фактор1в на вггровали люу в Украшських Карпатах / В.В. Лавний // Науковий вюник НЛТУ Украши: зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 48-54.

8. Лавний В.В. Особливосп вггровашв та бурелом1в люу в Украшських Карпатах / В.В. Лавний, Д.Д. Сухарюк // Науковий вюник НЛТУ Украши: зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 65-71.

9. Рибш ММ Вггровали в Буковинських Карпатах, 1'х наслщки i способи боротьби з ними / М.М. Рибш, А.Й. Швиденко // Природт умови та природт ресурси Украшських Карпат, 1968. - С. 67-74.

Гриник Г.Г., Калинюк Ю.В. Исследование влияния орографических факторов на лесоводственно-таксационные показатели горных ельников (на примере древостоев ГП "Брустурянское ЛОХ" Закарпатского ОГУЛОХ)

Осуществлено исследование влияния орографических особенностей участков на которых растут деревостани ели европейской, на лесоводственные и таксацион-

ные показатели этих древостоев. Установлено подобие в росте на участках соответствующих экспозиций и приуроченность к орографическим особенностям пород, которые входят в состав еловых древостоев. Осуществлен корреляционный анализ таксационных и лесоводственных показателей деревостану и отдельных деревьев для ели европейской. Предложено сгруппировать горные ельники на две группы за экспозициями: I группа - южная, юго-западная, западная и северо-западная экспозиции; II группа - северная, северо-восточная, юго-восточная и восточная экспозиции; и за соответствующими группами крутизны склона: от 15° до 25°; от 26° и больше. Смоделированы зависимости высоты ствола от его диаметра, объема отдельного ствола от высоты и диаметра для деревьев ели европейской для отдельных групп, сформированных на основе орографических показателей. Установлены типы уравнений и их коэффициенты.

Ключевые слова: орографические показатели, горные деревостани, ель европейская, моделирование, таксационные показатели.

HrynykH.H., Kalynyuk Yu.V. Research of influence orographic factors on the forestry and assessments indexes of mountain spruces forests stands (on the example of forests stands SE "Brusturyanske FHD" Zakarpattia RSDFHD)

Research of influence orographic features of areas which the spruces forests stands grow on, on forestry and assessments indexes of these forests stands are make. Similarities are set in growth on the areas of the proper displays and charactery to the orographic features of trees species, which enter in the composition of spruce forests stands. The cross-correlation analysis of assessments and forestry indexes of forests stands and separate trees for a spruces trees are carried out. It is suggested to group mountain fir-groves on two groups after displays: I group - south, south-west, western and north-western displays; II group -north, north-eastern, south-east and east displays and after the proper groups of steepness of slope: from 15° to 25°; from 26° and more. Dependences of height of stem are modelled on the diameter of stem and stem volume of separate trees from a height and diameter for the trees of spruces for separate groups, formed on the basis of orographic indexes. The types of equalizations and their coefficients are set.

Keywords: orographic indexes, mountain forests stands, spruces, modeling, assessments indexes.

УДК 630*502.7 Мол. наук. ствроб. В. С. Кучерявий - Ботамчний сад

НЛТУ Украти, м. Rbeie

ТУЯ ТА II ФОРМИ У САДОВО-ПАРКОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЛЬВОВА

Проаналiзовано формове pi3HOMarnTra роду туя (Thuja L.) i використання його в озеленены. Формове рiзноманiття туй i передуам форм ту! захвдно! дае широк мож-ливост реалiзацii як регулярного, так i пейзажного планування садово-паркових об'-екпв.

Ключов1 слова: садово-паркове мистецтво, озеленення, штродукщя, садово-парковi композицп, декоративш форми.

Вступ. В1чнозелеш ту! з !хшми формовими i кольоровими контрастами набувають дедаш бшьшого поширення в озелененш населених мюць. Тую 3axiöny (Thuja occidentalis L.) штродукував у Сврош Дж. Картер у 1534 р. (Франщя). Сьогодш вщомо близько 120 форм 1з р1зними ростовими даними, габгтусом i забарвленням. [1] У люових насадженнях трапляеться туя гi-гантська (Th. plicata Lamb), а в озелененш - зрщка ii шють форм. На жаль, систематику i бюеколопчш особливост формового р1зномашття вивчено ча-