CC BY
14
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-282-286 УДК 615.281.9:611.84
Палй Г. К., Павлюк С. В., Дудар О. А., Палй Д. В., Кулик А. В.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОЧНИХ АНТИМ1КРОБНИХ КРАПЕЛЬ НА ТКАНИНИ ОКА
ТА ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В Вшницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова (м. Вiнниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота виконана в рамках НДР «Вивчення багатовекторност властивостей ли карського антимiкробного препарату декаметоксину». № державно'1 реестраци 0115и006000.
Вступ. Важливiсть органу зору для забезпечення необхщного рiвня жип^яльносл i унiкальнi ана-томо-фiзiологiчнi особливосл, можливiсть впливу на його переднш вiддiл забезпечують очним лтар-ським засобам особливу роль. Вагому частину на-явних лiкарських препаратiв складають засоби для етютропно!' терапи, профшактики iнфекцiйних бак-терiальних, вiрусних захворювань очей (антибютики, антисептики). Антимiкробнi очш краплi локалiзують збудникiв у вогнищi запалення, запобiгають !'х роз-повсюдженню, проникненню в кров; знижують 'х ад-гезiю на слизовiй, пригшчують патогеннi властивост1 мiкроорганiзмiв, посилюють дш антибiотикiв i бюло-гiчних захисних факторiв. Протимiкробна активнiсть очних крапель, що мiстять антибiотики, антисептики, фторхшолони, характеризуеться бактерiостатичною i бактерицидною дiею. Ефективнiсть очних крапель залежить вщ !'х хiмiчного складу, фiзико-хiмiчних властивостей, концентрацп д^чо!' речовини, трива-лост використання та iнших.
Антисептики та антибютики в лiкарськiй форм1 очних крапель застосовують для лтування запаль-них процесiв кон'юнктиви, повiк, ропвки, судинно!' оболонки, а також для профтактики перед i пiсля операцш на органi зору. В практик спостерiгають як позитивний вплив лтарських засобiв, що супрово-джуе клЫчний ефект, так i можливi негативш прояви очних крапель. Протимiкробнi краплi можуть пору-шувати структуру ^зно!' плiвки, викликати синдром сухого ока [1]. Застосування антибютимв з консервантом бензалкошю хлориду в 24% провокували руйнування епiтелiальних клiтин кон'юнктиви [2].
Доведено, що декаметоксин (0,2 мг/мл) у склад1 очних крапель окодек, не викликав подразнюючо!' дм на тканини ока тварин i дистрофiчних, запальних змiн в тканинах паренхiматозних органiв та очного яблука [3,4,5].
Дослщники довели негативний вплив на структуру ропвки фторхшолошв, ям мiстять консервант бензалкошю хлорид (БКХ). Значне зниження товщини епiтелiю i строми рогiвки спостеркали пiсля 7-ден-ного застосування фторхшолошв iз БКХ. Вплив мок-афлоксацина без бензалконiю хлориду порiвнювали з сльозозамшними препаратами [6,7]. Кератоток-сичшсть, зниження епiтелiзацiTí рогiвки, дистрофiчнi змши ока внаслiдок впливу офлоксацина мають шд-твердження в роботах шших дослiдникiв [8].
Мета дослiдження - вивчити вплив очних крапель окодек (0,2 мг/мл декаметоксину) i флоксалу (3 мг/мл офлоксацину) на морфолопю тканин органу зору та паренхiматозних оргашв.
Об'ект i методи дослiдження. В експериментi використали 10 крол1в. Тварини були под1лен1 на 3 групи: перша група 2 крол1, яким закапували в оч1 ф1-з1олог1чний розчин натр1ю хлориду 0,9%; (контроль); друга дослщна група - 4 тварини, яким застосовува-ли окодек (0,2 мг/мл декаметоксину). Третя дослщна група з 4 крол1в, яким в оч1 закапували флоксал (3 мг/ мл офлоксацину з консервантом БКХ (бензалкошю хлориду). Крапл1 закапували протягом 10 д1б 4 рази на день: (8-00 год., 12-00 год., 16-00 год., 20-00 год). У тварин вилучено для дослщження 20 очних яблук та внутршш паренх1матозш органи (серце, печшка, нирки). Матер1ал вивчали за загальноприйнятою методикою М. Я. Суботша.
Тварин виводили з експерименту на 10-ту добу шляхом передозування еф1ру для наркозу. Внутрш-ш органи, очш яблука ф1ксували в 10% розчиш нейтрального формалшу рН (7,2; 7,4) протягом 24-48 годин. Пот1м Тх проводили через батарею спирлв зростаючоТ концентрацп та заливали в парафш. З отриманих парафшових блок1в готували сер1йн1 зр1зи товщиною 5-7 мкм, як1 фарбували гематоксилшом-еозином. Вивчення м1кроскоп1чноТ структури вище вказаних об'ект1в проводили за допомогою св1тлово-го м1кроскопа OLIMPUS BX41 при збтьшеннях у 100, 200 та 400 раз1в. Визначення морфометричних па-раметр1в структурних змш зд1йснювали за допомогою окулярноТ с1тки, що м1стить 49 квадрат1в, площа кожного квадрата дор1внюе 3,45 х 104 мм2 та програ-ми Image Tools 3,6. Оцшку статистичноТ вiрогiдностi р1зниц1 к1льк1сних показник1в виконували за допомогою програми Microsoft Excel. Для обробки даних використовували там статистичш методи як отри-мання середн1х значень та середньоквадратичних вщхилень, t-критерiй Стьюдента. В процес пстоме-тричних досл1джень отримували сери зображень, на яких проводили лшшш вим1ри кожного шару стшки очного яблука. Також оц1нювали морфолопчш зм1ни внутр1шн1х орган1в п1д впливом застосування ДКМ®, офлоксацину, БКХ.
Експерименти на тваринах виконано зпдно осно-вних б1оетичних норм, Закону УкраТни «Про захист тварин в1д жорстокого поводження» в1д 13.12.10 № 3447-15, постанови «Л1карськ1 засоби. Належна ла-бораторна практика», затвердженоТ наказом Мш1с-терства охорони здоров'я УкраТни в1д 16.02.2009 № 95 з урахуванням норм, що застосовуються в м1жна-роднш практиц1.
Статистичний анал1з отриманих даних проводили на персональному комп'ютер1 з використанням стандартного пакета Microsoft Office Excel 2007.
Результати дослщження та ix обговорення. Б1льш1сть антим1кробних крапель, як1 реал1зують на ринку УкраТни м1стять в якосп консерванта бензалко-н1ю хлорид (табл.).
Таблиця.
Порiвняльна характеристика складу очних антимшробних крапель
Назва препарату Д1юча речовина Допом1жш речовини
1 2 3
Ципрофлоксацин 1 мл розчину мктить ципрофлоксацину 3 мг бензалкошю хлорид; динатр^ едетат (трилон Б); натр^ хлорид
Флоксимед 1 мл розчину мктить ципрофлоксацину (у форм1 гщрохлориду) 3 мг бензалконiю хлорид, динатр^ едетат, машт (Е 421), кислота оцтова льодяна, натр^ ацетат
Ципронекс 1 мл розчину мктить 3 мг ципрофлоксацину машт (Е 421); натрiю ацетат, трипдрат; кислота оцтова льодяна; динатр^ едетат; бензалконiю хлорид, розчин
Цтоксан 3 мг ципрофлоксацину бензалкошю хлорид, натр^ ацетат, тригiдрат, кислота оцтова, машт (Е 421), динатр^ едетат, натр^ гiдроксид та/або кислота хлористоводнева концен-трована (для регулювання рН)
Нормакс 1 мл розчину мктить норфлоксацину 3 мг бензалконiю хлориду розчин, динатр^ едетат, натрiю хлорид
Унiфлокс 1 мл розчину мктить офлоксацину 3 мг натрiю пдрофосфат додекагiдрат, натрiю дигiдрофосфат дигiдрат, бензалкошю хлорид
Флоксал 1 мл розчину мктить офлоксацину 3 мг бензалкошю хлорид, кислота хлористоводнева, натр^ пдроксид, натрiю хлорид
Огшцеф 1 мл препарату метить левофлоксацин 5 мг бензалкошю хлорид 0,1 мг/мл, ппромелоза, натр^ хлорид, натрiю гiдроксид, кислота хлористоводнева
Офтаквiкс 1 мл мктить 5 мг левоф-локсацину бензалкошю хлорид 0,05 мг/мл, натр^ хлорид, кислота хлористоводнева концентрована, натр^ пдроксид
Левофлоксiмед 1 мл розчину мктить левофлоксацину 5 мг натр^ хлорид, бензалкошю хлорид, розчин натр^ гiдроксиду або кислоти хлористоводневоГ
Окацин 1 мл розчину мктить ломефлоксацину 3,0 мг бензалконiю хлорид, глщерол, ЕДТА динатрieва сiль, натрiю пдроксид ^
Тобрекс 1 мл розчину мктить тобрамщину 3 мг бензалконiю хлорид, кислота борна, натр^ сульфат безводний, натрiю хлорид, тилоксапол, кислота арчана та/або натр^ гiдроксид
Тобрiмед 1 мл розчину мктить тобрамщину 3 мг бензалконiю хлорид; динатр^ едетат; натрiю дигiдрофосфат, моногiдрат; динатр^ гiдрофосфат безводний; натрiю хлорид; кислота ортофосфорна 10 %
Футарон 1 г препарату мктить кислоту фузидову мтро-шзовану 10 мг динатр^ едетат, машт (Е 421), карбомер 940 трометамол, бензалкошю хлорид
Гентамiцин 1 мл розчину мктить гентамщину 3 мг бензалкошю хлорид, динатр^ пдрофосфат, натр^ фосфат, натр^ хлорид
Циделон 1 мл розчину мктить цинку сульфату 2,5 мг; декаметоксину 0,2 мг/мл натр^ хлорид, метилцелюлоза
Окодек 5 мл розчину мктять декаметоксину 0,2 мг/мл натр^ хлорид
Офтальмодек 5 мл розчину мктять декаметоксину 0,2 мг/мл натрiю хлорид
В першiй контрольнiй групi на 10 добу експери-менту поверхня рогiвки ока тварин була гладенька, волога, блискуча (рис. 1).
При пстолопчному дослiдженнi еттелш рогiвки передньоГ' камери ока був представлений багато-шаровим плоским нерогов^чим. Товщина його в середньому складала 49 мкм (±0,09). Мльшсть шарiв клiтин складала 5-6. Епiтелiй ропвки в гг' крайовiй зон1 поступово переходив у кон'юнктивальний епiтелiй. Тут визначали поодинок клiтини макрофагiв. У влас-нiй речовинi рогiвки визначали поодинок блукаюч1 лiмфоцити. Пiд епiтелieм рогiвки була добре розви-нута базальна мембрана, яка мала фiбрилярну будо-ву. Товщина гг' була близько 7-8 мкм.
Пщ базальною мембраною знаходився тонкий товщиною ±0,01 мм безкл^инний гомогенний передай шар ропвковоГ' строми (боуменова мембрана). Основна маса строми метила шари сплощених фи бробластiв, якi розташовувались мiж сполучнотка-нинними пластинками, що були представленi впо-рядкованими паралельними до поверхш рогiвки, колагеновими волокнами. Щтьшсть фiбробластiв у нiй складала 819 кл^ин/мм2. За власною речови-
ною визначали гомогенну амфофiльну десцеметову мембрану завтовшки 0,03 мм.
Заднш шар рогiвки був представлений одним шаром ендотелiальних клiтин десцеметового ендо-телiю, який розташовувався на всьому протязi збе-реженоГ' мембрани. Склера являла собою щтьну сполучнотканинну оболонку, товщиною в заднш час-
Рис. 1. Око кроля першоТ контрольно! групи. Забарвлення гематоксилiн-еозин. Х 100. 1 - переднш епiтелiй ропвки, 2 - основна речовина строми, 3 - десцеметова мембрана.
Рис. 2. Око кроля другоТ дослщноТ групи. Забарвлення гематоксилiн-еозин. Х 100. Незначний набряк, розшарування основноТ речовини строми (1), пролiферацiя епп^ального шару (2).
тинi ока 0,2-0,3 мм, а бiля лiмбу рогiвки - 0,5 мм, яка складалась з паралельно розташованих колагенових волокон. Мiж ними знаходили сплощеш фiброблас-ти. Поряд з колагеновими волокнами була невелика шльшсть еластичних волокон. У склерi бтя мiсця виходу зорового нерва мала мкце значна шльшсть меланоцитiв.
В другiй дослiднiй грут на 10-ту добу пiсля введен-ня очних крапель окодеку на пстолопчному препара-тi виявили деяке потовщення епiтелiального шару за рахунок активно пролiферуючоí базально''' структури, наявшсть незначного набряку епiтелiю у виглядi ваку-олiзацií. Волокна власноУ речовини, пухш, набряклi, з утворенням складок ропвки (рис. 2).
Рис. 3. Око кроля третьоТ дослщноТ групи. Забарвлення гематоксилш-еозин. Х 100. Значний набряк фiбрилярних структур основноТ речовини строми (1), злущування десцеметового ештел^ (2), значна пролiферацiя зовнiшнього епп^ального шару (3).
В третiй дослiднiй групi (застосування розчину офлоксацину з БКХ) на основi гiстологiчного анали зу на 10-ту добу виявили значний набряк еттел^ I власноУ речовини: вакуолiзацiю епiтелiю, набряк та розшарування волокон, хаотичне розташування но-воутворених волокон (рис. 3).
Зовшшнш епiтелiй значно потовщений, складав-ся з 13-15 шарiв клiтин за рахунок його пролiфера-цп. Кл™ни розташованi з порушенням стратифтацп шарiв. Ядра базального шару витягнутi або округлк
Серце. М'язовi волокна мюкарда добре вираже-нi. Повздовжня i поперечна смугастiсть збережена. Ядра кардiомiоцитiв округло!' форми, нормохромнi.
В м'язових волокнах вщсутш дистрофiчнi i деструктивы змши. Iнтерстицiальна тканина представлена ретикулярними волокнами. Поряд з цим виявляють-ся еластичш i колагеновi волокна. В стромi спостери гали поодинок лiмфоцити. Мiсцями останнi утворю-ють дрiбнi лiмфоíднi агрегати. 1нтерстицш мiокарду без ознак набряку. Коронарш кровоноснi судини звичайного кровонаповнення. Еритроцити в суди-нах мають центральне розташування. Стшки судин звичайно!' структури. Ендотелiальнi клiтини не акти-воваш, щiльно прилягають до базально''' мембрани. Периваскулярна сполучна тканина не розпушена. Серед шжних сполучнотканинних волокон виявля-ються поодинокi лiмфоцити i макрофаги.
Ендокард збер^ае звичайну структуру. Ендотелш розташований на товстiй базальнiй мембраш. Спо-лучнотканинний шар з малою ктьшстю кардюмюци-тiв без ознак дезоргашзацп та деструкцп. Структура еткарда не порушена. Мiкроскопiчно виявляеться сполучнотканинний каркас у виглядi тонко!' пластинки, яка зрощена з мюкардом. Сполучнотканинна пластинка покрита мезотелiем. Кровоносш судини епiкарду звичайного кровонаповнення. Навколо судин зус^чали лiмфоцити, макрофаги, а також дрiбнi вогнища жирово'' тканини.
Печшка. Структура печiнки не порушена. Печш-ковi балки мають типове радiальне розташування. Гепатоцити звичайних розмiрiв. Ядра клiтин рiзних розмiрiв. Зус^чали дрiбнi, середнi та великi ядра. Вид i розмiр ядра залежав вiд зони розташування гепатоцитiв. Цитоплазма переважно'' бiльшостi гепа-тоцитiв дрiбнозерниста, що вiддзеркалюе активнiсть метаболiчних процеав. Часто зустрiчали двоядерн1 гепатоцити, ям свiдчать про високi регенераторн1 можливост органiзму. В перипортальнiй зонi ви-являли тонку смужку гепатоцитiв з пперхромними ядрами. Перша зона гепатоци^в була представлена молодими клiтинами. Синусо'ди розширенi. В про-свiтах спостер^али поодинокi лiмфоцити, зiрчатi ретикулоендотелiоцити звичайно'' структури. В пор-тальних трактах знаходили трiади: вена, артерiя та жовчна протока. Жовчна протока розширена.
Еттелш однорядний, цилшдричний. Структура кл™н не змiнена. Стiнка артерп та портально'' вени без особливостей. Навколо судин розташована сполучна тканина, яка представлена волокнами та кланами. Серед клп-ин переважали фiбробласти. Поряд з цим спостер^али лiмфоцити, якi локалiзувались переважно навколо кровоносних судин. Жовчш ка-пiляри не розширеш. Простори Дiсе не виявляють-ся. Термiнальнi вени звичайного кровонаповнення. Структура |'х не змiнена.
Нирки. Макроскотчна структура органа не порушена. При мшроскотчному дослiдженi клубочки нирки правильно''' форми. Капсула Шумлянського-Боумена звичайно'' будови. Катлярш клубочки не розширеш. В просв^ах капiлярiв виявляли еритроцити. Стiнки капiлярiв не потовщенi. Навколо деяких капiлярiв локалiзуються ангiоцити. Епiтелiй звивис-тих i прямих канальцiв збережений. Просвiти звичайних розмiрiв i вогнищево виповненi вмiстом. Ет-телiй щтьно зв'язаний з базальною мембраною. В цитоплазмi епiтелiю зберiгаеться дрiбна зернислсть. Ядра клiтин нормохромнi, часто метили ядерце. Просвiти прямих канальцiв округло'' форми. Еттелш
збережений i зв'язаний з базальною мембраною. чить структура паренхiматозно-стромальних еле-
Цитоплазма епiтелiю з явищами зернистоТ дистрофп. ментiв. Ядра клГтин звичайноТ структури. МГж канальцями Висновки
виявляли поодинок лГмФоцити. Строма органа без 1 0чнг краплi флоксал, що мгстять антимiкробн¡
пат0л0гiчних змГн препарати офлоксацин, бензалконiум хлорид; око-
Отже, проведене дослiдження показало, що при дек (0'2 мг/мл ДКМ) не викликають дисфофГчних
. змГн у тканинах ока, внутршшх паренxiматозниx ор-
застосуваннi очних крапель офлоксацину в скла- ' ¡iff г
ганах.
дових елементах допомгжного апарату ока, очного _ п . . . . , .
м м г ' ' 2. В клгнгцг доцгльно застосовувати антимгкробнг
яблука та паренхГматозних органах виявленГ змГни, очнГ краплГ флоксал, окодек для лГкування та профГ-
щ° не шдрв^ютъга вгд таких у порГвняннГ з контр- лактики гнГйно-запальних захворювань очей.
ольною групою тварин. Перспективи подальших дослiджень. В подаль-
ЛГкарський препарат флоксал (3 мг/мл офлокса- шому доцГльно продовжити всебГчне порГвняльне
цину) не викликав подразнюючоТ дм. В тканинах не клЫчне дослГдження очних крапель офлоксацину,
виявлено дистрофГчних запальних змГн, про що свГд- декаметоксину®.
Лiтература
1. Degtyareva OA, Kostrovskaya EO, Zavgorodnyaya NG. Kachestvennyiy sostav slezyi pri profilaktike infektsionnyih oslozhneniy fakoemulsifikatsii kataraktyi sovremennyimi topicheskimi antibiotikami. Patologiya. 2010 Grud 28;7(3):103-6. [in Russiаn].
2. Zavgorodnyaya NG, Krivoruchko AA, Martovitskaya YuV. Osobennosti primeneniya sovremennyih topicheskih ftorhinolonov v oftalmohirurgii u patsientov s sindromom suhogo glaza. Problemi ekologichnoyi ta medichnoyi genetiki i klinichnoyi imunologiyi. 2011 Cherv 2;105(3):285-9. [in Russiаn].
3. Sorokoumova LK, Shevchuk NM, Zaderei NV. Vplyv antyseptychnoho likarskoho preparatu oftalmodek na tkanyny makroorhanizmu. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2014 Sich 31;22(1):40-4. [in Ukrainian].
4. Paliy GK, Zaderey NV, Paliy DV. Mikrobiologichne klinichne obgruntuvannya profilaktichnih, likuvalnih vlastivostey novih antiseptikiv. XV kongres SFULT. Ukrayinski medichni visti. Nauko-praktichniy chasopis; 2014 Zhovt 16-18; Chernivtsi-Kiyiv-Chikago, Chernivtsi: Bukv. derzh. med. un-t.; 2014. s. 282. [in Ukrainian].
5. Paliy GK, Krizhanovska AV, Paliy IG, Sobolev VO. Otsinka ochnih antiseptichnih krapel v eksperimenti. Visnik Vinnitskogo natsionalnogo medichnogo universitetu. 2002 Lyut;6(1):44-5. [in Ukrainian].
6. Kovoor TA, Kim AS, McCulley JP, Cavanagh HD, Jester JV, Bugde AC, et al. Evaluation of the corneal effects of topical ophthalmic fluoroquinolones using in vivo confocal microscopy. Eye contact lens. 2004 Apr;30(2):90-4.
7. Sosa AB, Epstein SP, Asbell PA. Evaluation of toxicity of commercial ophthalmic fluoroquinolone antibiotics as assessed on immortalized corneal and conjunctival epithelial cells. Cornea. 2008 Sept;27(8):930-4.
8. Pollock GA, McKelvie PA, McCarty DJ, White JF, Mallari PL, Taylor HR. In vivo effects of fluoroquinolones on rabbit corneas. Clinical experimental ophthalmology. 2003 Dec;31(6):517-21.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОЧНИХ АНТИМ1КРОБНИХ КРАПЕЛЬ НА ТКАНИНИ ОКА ТА ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В Палш Г. К., Павлюк С. В., Дудар О. А., Палш Д. В., Кулик А. В.
Резюме. ДослГдження впливу очних крапель флоксал (офлоксацин, бензалконш хлорид), окодек (0,2 мг/ мл, декаметоксину) на морфолопю тканин органу зору, внутршшх паренхГматозних оргашв (серце, печшка, нирки) проведено на 10 кролях. Лтарсьт форми очних крапель офлоксацину, декаметоксину використо-вують для лГкування запальних процеав кон'юнктиви, повГк, ропвки, судинноТ оболонки ока; профшактики гнГйно-запальних ускладнень перед i тсля операцш на орган зору.
Доведено, що очш краплГ окодек (0,2 мг/мл декаметоксину) не викликали подразнюючоТ негативно!' дм на тканини ока, дистрофГчних i запальних змш в структурГ внутршшх паренхГматозних оргашв (серце, печшка, нирки) тварин. ЛГкарський препарат флоксал (3 мг/мл офлоксацину з консервантом бензалкошем хлоридом), не подразнював тканини ока, серця печшки, нирок, не визивав дистрофГчних i запальних змш.
Ключовi слова: окодек, флоксал, бензалконш хлорид, вплив, тканини ока, серця, печшки, нирок.
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ГЛАЗНЫХ АНТИМИКРОБНЫХ КАПЕЛЬ НА ТКАНИ ГЛАЗА И ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ
Палий Г. К., Павлюк С. В., Дудар А. А., Палий Д. В., Кулик А. В.
Резюме. Исследование влияния глазных капель флоксал (офлоксацин, бензалкония хлорид), окодек (0,2 мг/мл, декаметоксина) на морфологию тканей органа зрения, внутренних паренхиматозных органов (сердце, печень, почки) проведено на 10 кроликах. Лекарственные формы глазных капель офлоксацина, декаметоксина используют для лечения воспалительных процессов конъюнктивы, век, роговицы, сосудистой оболочки глаза; профилактики гнойно-воспалительных осложнений перед и после операций на органе зрения.
Доказано, что глазные капли окодек (0,2 мг/мл декаметоксина) не вызывали раздражающего негативного воздействия на ткани глаза дистрофических и воспалительных изменений в структуре внутренних паренхиматозных органов (сердце, печень, почки) животных. Лекарственный препарат флоксал (3 мг/мл офлоксацина) не раздражал ткани глаза, сердца печени, почек и не вызывал дистрофических, воспалительных изменений. Ключевые слова: окодек, флоксал, бензалкония хлорид, влияние, ткани глаза, сердца, печени, почек.
RESEARCH ON THE INFLUENCE OF EYE ANTIMICROBIAL DROPS ON THE OCULAR TISSUES AND INTERNAL ORGANS
Palii H. K., Pavliuk S. V., Dudar O. A., Palii D. V., Kulyk A. V.
Abstract. The effect of eye drops of phloxal (onloxacin, benzalkonium chloride), okodek (0.2 mg/ml, decame-toxin) on the morphology of the organs and internal parenchymal organs (heart, liver, kidney) was investigated in 10 rabbits. Medicinal forms of eye drops ofloxacin, decamethoxin are used to treat inflammatory processes of conjunctiva, eyelids, cornea, vascular envelope of the eye; prophylaxis of purulent-inflammatory complications before and after operations on the organ of vision. Kerototoxicity, reduction of corneal epithelization, dystrophic changes in the eye because of the influence of quinolones have been confirmed in a number of publications, which were conducted comparing the results obtained at different conditions. Further study of this problem remains relevant and important for medical practice.
The purpose of the study was to determine the effect of eye drops 0.2 mg/ml decamethoxin, ofloxacin (3 mg/ ml) with preservative benzalkonium chloride on macroorganism. Animals drowned for 10 days four times a day (8 at a.m., 12 at a.m., 16 at p.m., 20 at p.m.).
Experiments on animals were carried out in accordance with the basic bioethical norms, the Law of Ukraine «On the Protection of Animals from Cruel Treatment» of December 13, 2006 № 3447-15, the Decree «Medicines. Good Laboratory Practice», approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine dated February 16, 2009 No. 95, taking into account the norms applicable in international practice. Statistical processing of numerical results was carried out in the standard package of applications for medical and biological researches Microsoft Office Excel 2007. It was established that the vast majority of eye antimicrobial droplets that are marketed in the Ukrainian pharmacy market contain benzalkonium chloride as preservative, which may have a negative effect on eye tissue, and internal parenchymatous organs. This important fact is expedient to study on animals in comparison with quinolones eye drops of, which do not contain preservatives in its composition. Histologic studies have shown that the epithelium of the cornea of animals in the anterior chamber of the eye is represented by a multilayered flat non-corneal. The number of cell layers was 5-6. Epithelium of the cornea in its boundary zone gradually passed into the conjunctival epithelium. In timely matter of the cornea, isolated vagus lymphocytes were detected. Under the epithelium of the cornea, a well-developed basal membrane, a fibrillar structure with a thickness of about 7-8 microns, was found. The density of the fibroblasts in the bulk of the stroma was 819 cells/mm2. On its own substance was a homogeneous amphophilic descemetal membrane with a thickness of 0.03 mm. The sclera was a dense connective tissue wall with thickness of 0.2-0.3 mm in the posterior part of the organ, and 0.5 mm in the cornea of the limb, which consisted of parallel collagen fibers. In the sclera near the site of the optic nerve, a significant amount of memanocytes has taken place.
In the second experimental group, 10 days after the inoculation of okodek eye drops, on the histological preparation revealed thickening of the epithelial layer due to the actively proliferative basal structure, and presence of a slight epithelium swelling in the form of vacuolation.
Eye drops of floxal (3 mg/ml ofloxacin with benzalkonium chloride) were used in the third experimental group. In this group, on the basis of histological analysis for 10 days found significant edema of the epithelium and its own substance; epithelium vacuolation, swelling and fiber bundle, chaotic location of newly formed fibers. The outer epithelium was significantly thickened and consisted of 13-15 layers of cells because of its proliferation. The cells were located in disorder of layers certification. In myocardium, muscle fibers were well expressed. Longitudinal and transverse striation has been preserved. The nuclei of cardiomyocytes were of round form, normochromic. Coronary blood vessels were with ordinary blood filling. The peri-cellular connective tissue is not enlarged. The endocardium retains the usual structure. The structure of the epicardium is not affected. The structure of the liver is undisturbed. Liver beams have a typical radial arrangement. Hepatocytes were of normal size. The cytoplasm of most hepatocytes was fine-grained. We often found dual-core hepatocytes, which indicate high regenerative capacity of the body. There were found a vein, an artery and a bile duct in portal tracts. The microscopic structure of the kidney is not disturbed. The kidneys nephrons were in correct form. Bowman capsule demonstrated the usual structure. Stroma of the kidney was without pathological changes.
It has been proved that eye drops of okodek (0.2 mg/ml of decamethoxin) did not cause irritating negative effects on the eye tissues, and dystrophic and inflammatory changes in the structure of internal parenchymal organs (heart, liver, kidneys) of animals. The drug floxal (3 mg/ml ofloxacin with preservative benzalkonium chloride), did not irritate eye tissue, liver, kidney, did not cause dystrophic and inflammatory changes.
Key words: okodek, floxal, benzalkonium chloride, influence, eye tissue, heart, liver, kidneys.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття надшшла 22.12.2018 року
