CC BY
12
© Майор В. В.
УДК: 618.36-092.9:611.018:546.81:661.8:616-099 Майор В. В.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБШАЦПЗ ЦИТРАТАМИ
МЕТАЛ1В НА Г1СТОЛОГ1ЧНУ СТРУКТУРУ ПЛАЦЕНТИ ЩУР1В
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Дшпропетровськ)
Дослiдження виконано вiдповiдно договору про наукову спiвпрацю мiж Нацiональним медичним уыверситетом iм. О. О. Богомольця, 1нститутом нанобiотехнологiй та ресурсозбереження Укра!ни та ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра1ни» у рамках науково-дослщно! роботи «Бюло-гiчнi основи морфогенезу оргаыв та тварин пiд впли-вом нанометалiв в експериментi» (номер державно! реестраци 0115и004879).
Вступ. У теперiшнiй час загальновiдомим фактом е забруднення оточуючого середовища сполу-ками важких металiв, найпоширенiшим серед яких е свинець [9,10,12,13,14,15]. Широко обговорю-еться вплив свинцю у рiзних концентрацiях на стан функцюнальних систем органiзму людини i тварин, та багато питань залишаються невизначеними, в тому чиогм i морфо-функцюнальы змiни плаценти за умов свинцево! iнтоксикацiI, що призводять до рiзноманiтних порушень розвитку плоду та новона-родженого. Плацента е складним плодо-материн-ським органом обмЫу, синтезу та захисту [4,8,16]. Визначення адаптивних можливостей плаценти пщ дiею зовнiшнiх факторiв е актуальним питанням, так як зрив адаптацмних можливостей плаценти при-зводить до порушення нормального розвитку плоду. Плацента щурiв, так само як i плацента людини, вщноситься до типу диско!дальних гемохорiаль-них плацент, тому е зручним об'ектом для вивчення впливу рiзноманiтних факторiв.
Актуальним е питання пошуку шляхiв зниження негативного впливу свинцю, в бтьш раннiх наших дослiдженнях [1,5,7] було виявлено зниження емб-рютоксичност ацетату свинцю у низьких концен-трацiях за допомогою одночасного з токсикантом введення розчиыв цитратiв срiбла або золота. Необ-хiднiсть вивчення компенсаторних реакцм плаценти на пстолопчному рiвнi при введеннi комбiнацiй ацетату свинцю з цитратами металiв (золота та срiбла) обумовило актуальнють даного дослiдження.
Мета досл1дження. Виявлення на пстолопчному рiвнi змЫ морфометричних показникiв та порушень структури плаценти на рiзних етапах !! розвитку в результат впливу розчину ацетату свинцю при iзольованому введеннi та в комбшаци з цитратами металiв (золота та срiбла).
Об'ект I методи дослщження. Дослiдження впливу розчинiв металiв на гiстологiчну перебудову
плаценти проведено на 64 бтих самицях щурiв лiнiI «Вiстар», початковою вагою 150-180 г. Тварини були подтеы на чотири групи по 16 особин: 1 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг; 2 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг та розчин цитрату золота у дозi 1,5 мкг/кг; 3 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг розчин цитрату срiбла у дозi 2 мкг/кг; 4 група - контрольна.
Проведення експерименту здмснювалось iз до-триманням принцитв бюетики, що викладен у Хель-синсьюй деклараци Всесв^ньо! медично! асоцiацiI про гуманне ставлення до тварин, а також згщно до Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» вiд 15.12 2009 р. № 1759-^ та «Загаль-них етичних принцитв експериментiв на тваринах» (Ки!в, 2001).
Для проведення до^джень обрано низькi дози металiв, якi вщображають реальне !х стввщношен-ня в добових рацюнах людини промислового ре-гiону. Доза свинцю складае 0,05 мг/кг маси тта, що в 10 разiв вище ДСД та вщповщае порогу токсич-ностi. Вибiр ацетату свинцю як доотджувано! речо-вини для моделювання штоксикаци обфунтовуеться широким його розповсюдженням в об'ектах довкт-ля промислового регiону, при цьому свинець е по-л^ропний токсин i найбiльш глобальний токсикант, який впливае на якють гамет, заплщнення та на пе-реб^ вагiтностi за даними лiтератури та результатами власних доотджень. В експериментальних моделях використовували розчини наночастинок цитрату срiбла та золота, отриманих за акванано-технолопею. Розчини цитра^в нанометалiв отри-мували згiдно договору про наукову ствпрацю в Науково-дослщному iнститутi Нанобiотехнологiй та ресурсозбереження Укра!ни (директор - профе-сор В. О. Лшнк).
Дослiджуванi речовини вводили на протязi вЫе! вагiтностi, перший день вагггност визнача-ли за допомогою методу тхвових мазкiв. У кожнм групi половину тварин виводили з експерименту на 16-ту добу ваптносД а iншу половину - на 20-ту добу шляхом передозування ефiрного наркозу.
Гiстологiчнi препарати плаценти були виготов-ленi за стандартними методиками, плаценту щурiв фiксували у розчин 10% нейтрального формалiну,
зневоднювали у висхiднiй батаре! спирав, заливали у парафiн. Гiстологiчнi зрiзи виготовляли на ротацм-ному мнкротомм товщиною 7-10 мкм, фарбували ге-матоксилiном та еозином.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Плацента щурiв гемохорiального типу, за даними деяких авторiв завершуе формуватися на 13 добу ваптносД в цей час плодовмютища в рогах матки маленьк за розмiрами i вiдокремити плаценту вщ плоду важко, на 16 добу вагггност розмiр плодовмютища збiльшуеться, i плаценту стае легко вщ-окремити для подальшого вивчення, на 20-ту добу плацента е зртою, пiсля чого в нм починають вщбу-ватися деструктивнi змши [3,6].
При гiстологiчному дослiдженнi зрiзiв плаценти 16-! та 20-! доби ваптност за допомогою св^лово! мiкроскопiI були виявленi основнi зони у плацент щурiв, яка складаеться з двох частин: материнсько! та плодово!. Загальний план будови плаценти контрольно! та дослщних груп не в^^зняеться - мате-ринська частина плаценти включае шар децидуаль-но! оболонки та губчасту зону спонпотрофобласту, плодова частина представлена лабiринтною зоною, в яюй безпосередньо вiдбуваеться обмш мiж мате-ринською та плодовою кров'ю.
Аналiз морфометричних показникiв плаценти щурiв показав, що у груп штоксикаци ацетатом свинцю вщбуваеться зменшення маси та дiаметру плаценти, як на 16-тм, так i на 20-тiй добi ембрюге-незу (табл. 1). Плацента 16-! доби ваптност була на 9% менше, ыж контрольна (р < 0,01), а на 20-тм добi ваптност рiзниця у масi складала 3% та була недостовiрною (р > 0,05). Маса плаценти 16-! доби групи комбшованого впливу ацетату свинцю з цитратом золота достовiрно зростае вщносно групи штоксикаци на 9,2% (р < 0,05), а у груп комбшованого впливу з цитратом срiбла на 8,8% (р < 0,01). Маса плацент 20-! доби недостовiрно зменшена у порiвняннi iз контрольною групою та групою впли-ву ацетату свинцю.
Збiльшення маси плаценти свщчить про наяв-нiсть компенсаторних реакцм у плацентi пiд впли-вом цитратiв металiв за умови введення ацетату свинцю. Вщомо, що потрапляння в оргаызм свинцю пщ час вагiтностi призводить до накопичення його у кров^ печiнцi, плацент^ плодах та викликае ппок-сю органiзму [2,11]. Збiльшення дiаметру плаценти на 20-тм добi вагiтностi у групах комбшованого впливу ацетату свинцю з цитратом золота та ацетату свинцю з цитратом срiбла, означае збтьшення площi контакту цього позазародкового органу з маткою, що дае можливють по-передити або значно зменшити наслщки дефщиту кисню та по-живних речовин.
В результат пстоморфоме-тричних дослiджень, було вияв-лено, що загальна товщина плаценти щурiв групи впливу низьких доз ацетату свинцю на 16-тм добi вагiтностi менша у порiвняннi
iз контрольною групою на 5% (р < 0,05) за раху-нок зниження товщини лабiринтно! зони на 10% (р < 0,01), та зростання материнсько! частки, що включае децидуальну оболонку та спонпотро-фобласт на 11,4% та 8,2% вщповщно, але дан по-казники не е достовiрними (р > 0,05). Це призводить до змш у сПввщношены материнського та плодового шарiв, що складае 30/70 у контрольнiй групi та 34/66 у груп штоксикаци. Пщ час розвитку плаценти це сПввщношення закономiрно змшюеть-ся, на раных етапах розвитку плаценти переважае материнська частина, по™ починаеться розрос-тання лабiринтного в^ту, а материнського змен-шуеться. Можливо збiльшена материнська частка на 16-й добi ваптност говорить про затримку розвитку плаценти пщ дiею токсичних сполук свинцю.
Пщ час гiстологiчного дослщження плаценти 16-! доби дослiдних груп, було вiдмiчено знижене кровонаповнення материнських лакун та синуЫв лабiринтного вщдту (рис. 1) у групi впливу ацетату свинцю, помина агрегацiя еритроци^в, потовщення децидуально! оболонки.
На 20-тiй добi вагггност загальна товщина плаценти у груп свинцево! штоксикаци збiльшуеться на 12,6% (р < 0,01), в основному за рахунок статис-тично достовiрного потовщення лабiринтно! зони на 14% (р < 0,01) (табл. 2). При цьому спостер^аеть-ся низький рiвень кровонаповнення органу, суди-ни мютять невелику кiлькiсть формених елементв кровi, а також зустрiчаеться явище сладжу еритро-цитiв (рис. 2). У загальному сПввщношены материнського та плодового шарiв плаценти 20-! доби дещо зменшеною е материнська частка, за рахунок зниження товщини децидуально! оболонки на 22,6% (р < 0,05).
В групах комбшованого впливу ацетату свинцю та цитрату золота або цитрату срiбла спостер^аеть-ся виражений вплив свинцю на процеси розвитку плаценти, збер^аеться загальна тенден^я розвитку цього органу, аналопчна груп iзольованого введен-ня свинцю.
На 16-тм добi розвитку (рис. 1) загальна товщина плаценти групи одночасного введення ацетату свинцю та цитрату золота менша за контрольну на 14,2% (р < 0,0001), при введены з цитратом срiбла на 8% (р < 0,001), на цьому етап розвитку плодова частина плаценти у групах комбшованого впливу
Таблиця 1.
Морфометричш показники розвитку плаценти
Група Маса плаценти, мг Д1аметр плаценти, мм
16-та доба 20-та доба 16-та доба 20-та доба
Контроль 0,311 ± 0,008 0,59 ± 0,02 1,10 ± 0,01 1,51 ± 0,04
Ацетат свинцю 0,282 ± 0,004** 0,57 ± 0,02 1,08 ± 0,02 1,44 ± 0,03
Ацетат свинцю+ цитрат золота 0,308 ± 0,01° 0,55 ± 0,02 1,04 ± 0,02* 1,47 ± 0,02
Ацетат свинцю +цитрат ср1бла 0,307 ± 0,007" 0,54 ± 0,01 1,05 ± 0,03 1,46 ± 0,02
Примггка: * р < 0,05; ** р < 0,001 - по вщношенню до контрольно! групи; "р < 0,001 - по вщношенню до групи свинцево! штоксикаци.
р < 0,05;
Рис. 1. Пстолопчш зрiзи плаценти 16-Удоби вагiтностi (материнська зона): А - контрольна група, Б - група впливу ацетатом свинцю, В - ацетат свинцю у комбшацм з цитратом золота, Г - ацетат свинцю з цитратом срiбла.
достовiрно менша за норму на 21,5% (р < 0,0001) та 16,84% (р < 0,0001) вщповщно. У материнськм частинi спостер^аеться розростання децидуальноУ оболонки, яка прилягае до стЫки матки та е и по-хiдною. Товщина децидуальноУ оболонки достовiрно (р < 0,0001) збтьшуеться у 2 рази як у порiвняннi з контролем, так i з групою iнтоксикацií, в той час як
спонпотрофобласт змен-шуеться у товщинi у порiв-няннi iз групою введення ацетату свинцю (табл. 2). В групах комбЫованого впливу кровонаповнення лабiринтного вщдту плаценти зростае у порiвняннi iз групою iнтоксикацií.
На 20-тм добi ваптнос-тi у групах комбЫованого введення спостерiгаеться достовiрне у обох групах (р < 0,0001) збтьшення за-гальноУ товщини плаценти у порiвняннi iз контрольною групою на 14,5% (ацетат свинцю + цитрат золота) та на 14,7% (ацетат свинцю + цитрат срiбла). Так само як i в груп впливу ацетату свинцю, товщина в^х вщ-д1тв плаценти 20-У доби ваптност перевищуе по-казники контрольноУ групи (табл. 1). Висновки
Протягом ваптност^ яка супроводжуеться хро-нiчною свинцевою Ытокси-ка^ею проходять процеси адаптацií та виникають компенсаторы реакцп у плацентi. Нами спостерь галась на 16-й добi вагiтностi затримка розвитку плаценти пщ дiею ацетату свинцю, що виражаеться у збтьшены материнськоУ частки у стввщношен-нi двох частин плаценти - материнськоУ та плодо-воУ. На 20-й добi вагiтностi вщбуваеться посилення компенсаторних механiзмiв у розвитку плаценти
Таблиця 2
Товщина зон плаценти щура на рiзних строках ваптност
Група Сшввщношен-ня материнськоУ та пло-довоУчастин Товщина плаценти, мкм Товщина децидуальноУ оболонки, мкм Товщина спонпотрофо-бласту, мкм Товщина лабiринтноУ зони, мкм
16-доба 20-доба 16-та доба 20-та доба 16-та доба 20-та доба 16-та доба 20-та доба 16-та доба 20-та доба
Контроль 30/70 17/83 2126,72 ± 32,57 2638,47 ± 62,88 77,54 ± 2,99 78,26± 5,93 557,49 ± 22,68 371,86 ± 22,18 1482,04 ± 39,57 2193,11 ± 62,95
Ацетат свинцю 34/66 16/84 2021,98 ± 47,66* 2969,82 ± 62,41** 86,35 ± 5,69 60,54± 5,41* 603,29 ± 28,09 406,89 ± 20,42 1332,34 ± 43,71** 2502,39 ± 56,52**
Ацетат свинцю + цитрат золота 36/64 21/79 1823,65 ± 51,16 3022,75 ± 52,35*** 150,0 ± 8,30 ***;°°° 121,86 ± 10,86** 510,18 ± 18,72°° 520,66 ± 27,77 ***;° 1163,47 ± 42,99 ***;°° 2380,24 ± 42,47*
Ацетат свинцю +цитрат срiбла 37/63 18/82 1955,39 ± 44,5 **;° 3026,65 ± 38,79 *** 147,01 ± 11,37 ***;°°° 114,37 ± 6,43 *** 576,05 ± 20,39° 423,05 ± 27,95° 1232,34 ± 37,74 2489,22 ± 38,11**
Примiтка: * р < 0,05; ** р < 0,001; *** р < 0,0001 по в1дношенню до контрольноУ групи; ° р < 0,05; °°р < 0,001; °°° р < 0,0001 по в1дношенню до групи свинцевоУ Ытоксикаци.
л ^^тттш
Рис. 2. Пстолопчш зрiзи плаценти 20-"Г доби вагiтностi (спонгiотрофобласт та лабiринтна зона): А - контрольна група, Б - група впливу ацетатом свинцю, В - ацетат свинцю у комбшацм з цитратом золота, Г - ацетат свинцю з цитратом срiбла.
та розростання кап1пяр1в лаб1ринтного вщдту, що призводить до зб1льшення загально! товщини плаценти.
При комб1нованому введенн1 ацетату свинцю та цитрат1в метал1в (золота, ср1бла) на 16-тм доб1 визначаеться зменшення загально! товщини плаценти, збтьшення у пор1внянн1 з контрольною мате-
ринсько! частки плаценти, що свщчить про затримку 11 розвитку. На 20-т1й доб1 ваг1тност1 при комб1нова-ному введены вщбуваеться зб1льшення д1аметру плаценти, що сприяе збтьшен-ню площ1 контакту плаценти з маткою та дае можливють зменшити насл1дки деф1-циту кисню, який виникае в результат! свинцево! н токсикацп. Спостер1гаеться в1дновлення кровонапов-нення плаценти, збтьшення загально! товщини за рахунок розростання лаб1-ринтно! зони.
Отже, на 20-ту добу ва-птност1 щур1в у групах впливу ацетату свинцю та групах його комб1нацп ¡з цитратами метал1в спостер1гаеться г1перплаз1я плаценти, яку можна розглядати як реак-ц1ю у вщповщь на г1покс1ю, спричинену токсичною д1ею сполук свинцю.
Перспективи подаль-ших дослщжень. В по-дальших наукових досл1дженнях доц1льним е б1льш детальне вивчення пстолопчноУ будови плаценти, що формуеться пщ впливом ацетату свинцю та його комб1нацп з цитратами метал1в та визначення впливу дослщжуваних речовин на процеси формування судин плаценти I особливостей матково-плацентар-ного кровооб1гу.
Лiтература
1. Досл1дження впливу ацетату свинцю та наноаквахелат1в золота на оргашзм експериментальних тварин та на хщ
ембр1огенезу / О. О. Савенкова, В. Ф. Шаторна, В. В. Майор [та Ы.] // М1жрегюнальна науково-методична конференц1я «Актуальш питання медицини». - 2013. -- С. 34.
2. Зербино Д. Д. Свинец - этиологический фактор поражения сосудов: основные доказательства / Д. Д. Зербино, Т. И. Соло-
менчук, Ю. А. Поспишиль // Мистецтво лкування. - 2009. - № 8 (64). - С. 1214.
3. Мацюк Я. Р. Структура плаценты крыс в разные сроки нормально протекающей беременности / Я. Р. Мацюк, О. В. Барабан //
Журнал Гроднецкого государственного медицинского университета. - 2012. - № 1. - С. 54-58.
4. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод / А. П. Милованов. - М.: Медицина, 1999. - 447 с.
5. Модифицирующее влияние некоторых микроэлементов на токсичность соединений свинца в эксперименте / В. Ф. Шатор-
ная, В. И. Гарец, Е. А. Нефедова [и др.] // Пятая международная научно-практическая конференция «Высокие технологии, фундаментальные и прикладные исследования в физиологии и медицине», Санкт-Петербург. - 2013. - № 2. - С. 259-266.
6. Ноздрачев А. Д. Анатомия крысы / А. Д. Ноздрачев, Е. Л. Поляков // Объекты биологии развития. - М.: Наука, 1975. - С. 505-
563.
7. Пошук нових бюантогонют1в ацетату свинцю в експеримент1 / В. Ф. Шаторна, В. I. Гарець, I. I. Колосова [та Ы.] // Вюник
УкраУнсько! медично! стоматолопчно! академп. - 2013. - № 4. - С. 191-196.
8. Рец Ю. В. Гормонально-гистохимические корреляции при хронической плацентарной недостаточности / Ю. В. Рец // Вопро-
сы гинекологии, акушерства и перинатологии. - 2008. - Т. 7, № 1. - С. 12-15.
9. Сердюк А. М. Еколопя довктля та безпека життед1яльност1 населення у промислових репонах Укра!ни / А. М. Сердюк,
В.П. Стусь, В. I. Ляшенко. - Дшпропетровськ: Пороги, 2011. - 486 с.
10. Скальный А. В. Биоэлементы в медицине / А. В. Скальный, И. А. Рудаков. - М.: «Мир», 2004. - 271 с.
11. Ткаченко Т. А. Кислотно-лужний стан кров1 ваптних щур1в за введення !м ацетату свинцю / Т. А. Ткаченко // Укра!нський бюх1м1чний журнал. - 2008. - № 5. - С. 112-116.
12. Трахтенберг I. М. Профшактична токсиколопя та медична еколопя / I. М. Трахтенберг. - К.: Авщена, 2011. - 120 с.
13. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А. М. Сердюк, Э. Н. Белецкая, Н.М. Паранько, Н. М. Шматков. - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 148 с.
14. Lustberg M. Blood lead levels and mortality / M. Lustberg, E. Silberheld // Arh. Intern. Med. - 2002. - № 114. - P. 2443-2449.
15. Park S. K. Low-level lead exposure, metabolic syndrome and hart rate variability: The VA Normative Aging Study / S. K. Park, J. Schwartz, M. Weisskopf // Environ. Health Perspect. - 2006. - № 114. - P. 1718-1724.
16. Placental efficiency and adaptation: endocrine regulation / A. L. Fowden, A. N. Sferruzzi-Perri, P. M. Coan [et al.] // J. Physiol. -2009. - № 587. - P. 34-59.
УДК: 618.36-092.9:611.018:546.81:661.8:616-099
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБШАЦП З ЦИТРАТАМИ МЕТАЛ1В НА ПСТОЛОПЧНУ СТРУКТУРУ ПЛАЦЕНТИ ЩУР1В
Майор В. В.
Резюме. Вивчали змлни морфометричних показниюв та пстолопчних структур плаценти, що форму-еться, в результат впливу розчину ацетату свинцю при iзольованому введены та в комбшаци з цитратами металiв (золота та срiбла) ваптним самицям щурiв. Експериментально виявили токсичну дю низьких доз ацетату свинцю на будову плаценти, що проявляеться у зменшенн маси та дiаметру плаценти, як на 16-тм, так i на 20-тм добi вагiтностi, а також змЫами у товщинi материнського та плодового шарiв.
При комбiнованому введеннi ацетату свинцю з цитратами золота, срiбла на 16-тм добi вагiтностi плацента вщстае у розвитку вщ контрольно! групи, що виявляеться у вищм за норму товщинi материнського вщ-дiлу плаценти. Для плаценти 20-то! доби характерною е гiперплазiя, змiни у спiввiдношеннi материнського та плодового шарiв за рахунок потовщення лабiринтного вiдцiлу.
Ключовi слова: плацента, ацетат свинцю, цитрат золота, цитрат срiбла.
УДК: 618.36-092.9:611.018:546.81:661.8:616-099
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ АЦЕТАТА СВИНЦА ПРИ ИЗОЛИРОВАННОМ ВВЕДЕНИИ И В КОМБИНАЦИИ С ЦИТРАТАМИ МЕТАЛЛОВ НА ГИСТОЛОГИЧЕСКУЮ СТРУКТУРУ ПЛАЦЕНТЫ КРЫС
Майор В. В.
Резюме. Изучали изменения морфометрических показателей и гистологических структур формирующейся плаценты под влиянием ацетата свинца при изолированном введении и в комбинации с цитратами металлов (золота и серебра) беременным самкам крыс. Экспериментально определили токсичное влияние низких доз ацетата свинца на строение плаценты, которое проявляется в уменьшении массы и диаметра плаценты, как на 16-й, так и на 20-й день беременности, а также изменениями в толщине материнского и плодового слоев.
При комбинированном введении ацетата свинца с цитратами золота, серебра на 16-й день беременности плацента отстает в развитии от контрольной группы, что проявляется в превышении толщины при сравнении с контролем материнского слоя плаценты. Для плаценты 20-х суток характерна гиперплазия, изменения в соотношении материнского и плодового слоев за счет утолщения лабиринтного отдела.
Ключевые слова: плацента, ацетат свинца, цитрат золота, цитрат серебра.
UDC: 618.36-092.9: 611,018: 546.81: 661.8: 616-099
EXPLORATION OF THE EFFECT OF LEAD ACETATE ON HISTOLOGICAL STRUCTURE OF PLACENTA IN ISOLATED INJECTION AND IN COMBINATION WITH CITRATE METALS IN RATS
Maior V. V.
Abstract. Currently, the known fact is the environmental contamination of heavy metal compounds, the most common of which is the lead. Widely discussed the influence of different concentrations of lead on the status of functional systems of humans and animals, many issues remain unclear, including morphological and functional changes in the conditions of the placenta influenced by lead intoxication, leading to various disorders of fetus and newborn. The placenta is a complicated organ of maternal-fetal exchange, synthesis and protection. Determining the adaptive capacity of the placenta under the influence of external factors is a key issue, as the failure of the placenta adaptive capacity leads to disruption of normal fetal development. Placenta rats, as well as human placenta a type discoid hemo-chorial placenta is a convenient object for studying the impact of various factors. It is important to find ways to protect mother's and child's organism from the negative effects of lead.
The aim of the research work: to investigate the effect of lead acetate and combination of lead acetate with solutions of gold and silver citrates on the histological structure of placenta and it's morpho metrical parameters at different stages of placental development.
Study was conducted on 64 white mature pregnant female rats Wistar. All animals were divided into 4 groups (16 animals in each group): Group I - animals injected with solution of lead acetate at a dose of 0.05 mg/kg, group II - animals injected with solution of lead acetate at a dose of 0.05 mg/kg and solution of gold citrate at a dose of 1.5 mcg/kg; III group - animals injected with solution of lead acetate at a dose of 0.05 mg/kg and solution of silver citrate at a dose of 2 mcg/kg; IV group - control, animals injected with distilled water. Rats were mated by the standard scheme. First day of pregnancy was identified from the moment of determining of sperm in vaginal swab. Solutions of heavy metals and nanometals were injected to pregnant female through a tube once a day, at one and the same time. Operative slaughter was performed on 16th and 20th day of pregnancy.
Histological slides of placenta were ere made by standard methods, placenta were fixed in a solution of 10% neutral formalin, dehydrated with successively stronger concentrations of ethyl alcohol, embedded in paraffin wax and sectioned on a microtome, stained with hematoxylin and eosin.
Comparison of the results of morphometric, histologic studies revealed toxicity of low doses of lead acetate to the structure of the placenta, which manifested by a decline of weight and placental diameter on the 16-th and 20-th days of embryogenesis, as well as changes in the thickness of the maternal and fetal layers.
In case of combined administration of lead acetate with gold citrate, silver citrate observed a pronounced effect of lead on placental development processes, development of this organ is similar to the intoxication group. On the 16-th day of pregnancy the placenta of groups in combined influence is lagging behind in the development of the placenta in the control group, which is manifested in the increase (compared with the control group), the thickness of the parent part of the placenta. For placenta 20th day of pregnancy groups of isolated and combined injection of lead acetate is characterized by hyperplasia, changes in the ratio of maternal and fetal layers through thickening of the labyrinth part.
Keywords: placenta, silver citrate, gold citrate, lead acetate.
Рецензент - проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 30.01.2016 року
