CC BY
22
CHANGES OF ORAL MICROBIOME IN CHILDREN WITH FIXED ORTHODONTIC APPLIANCES
Melnyk V. S., Horzov L. F., Izay M. E.
Abstract. The oral microbiome is the most studied in the human body. It counts more than 600 common taxonomies of microorganisms, at species level. Microbiological associations under certain conditions may be representatives of normal microbiome, and when changing these conditions cause the development of pathological process. The main role is not the generic composition, but the violation of the ratio of microorganisms, which is diagnostic. Catarrhal gingivitis is always associated with microorganisms in the oral cavity. This disease is difficult to treat, and the presence of a fixed orthodontic appliances further complicates the implementation of procedures for personal and professional hygiene that aimed at eliminating etiological factors.
The purpose of the study is to investigate easily diagnosed changes in microbial associations that are important for the purpose of identifying early markers and for proper prevention and development of methodological approaches.
The object and methods of research. A total of 62 children 12-15 years of age with fixed orthodontic appliances were examined. From the examined patients, two groups were formed: Group I - 32 children, patients with chronic catarrhal gingivitis, which arose in the process of orthodontic treatment. Among them, 17 girls and 15 boys. Group II - control - 30 practically healthy children of the same age (15 girls and 15 boys). The material of the microbiological study was the washing of the oral cavity. Determination of the species composition of the oral microbial was performed at the beginning of the orthodontic treatment - 3 months, and at the control points - 6 months and 12 months after the fixation of the fixed orthodontic appliances.
The seeding of mouthwashes were performed using chromogenic selective nutrient media for isolation and identification of major groups of known representatives of the oral microbial.
Research results and their discussion. Prior to orthodontic treatment, the setting braces, signs of inflammation of periodontal tissue in these patients was not observed. At the beginning of orthodontic treatment in children with clinical manifestations of inflammatory diseases of periodontal tissues, 32 strains of Streptococcusspp. were isolated, 26 of the Peptostreptococcus spp., 10 of the Enterobacteriaceae family, and 15 of Candida fungi were identified. Representatives of the normal microbiota of the oral cavity, Lactobacillus spp., were isolated in 11 individuals.
At the second stage, orthodontic treatment of bacteria of the genera Streptococcus and Peptostreptococcus was isolated in 32 patients. The frequency of bacteria Lactobacillus spp. increased by 15% and isolated from 16 people, and the bacteria of the Enterobacteriaceae family decreased by 19%. In patients, in the second stage of orthodontic treatment, the fungi of the genus Candida were determined in 19 subjects in comparison with the first stage.
In the third stage of orthodontic treatment, the rates of microorganisms isolated from oral fluids, in particular Streptococcus spp. and Peptostreptococcus spp. has not changed. The incidence of bacterial Enterobacteriaceae (34.2%) increased by 20%, while the Candida genus fungi decreased from 49.3% to 32.3%. Identification frequency of Lactobacillus spp. amounted to 52.5%.
Conclusions. Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus are dominant in the oral cavity. In children with fixed orthodontic appliances in the oral liquid identified microorganisms that are not characteristic of the normal microbiome of oral cavity, observed an increase of periodontal pathogenic microorganisms belonging to Veillonella, Neisseria, Actinobacillus, Candida and Enterobacteriaceae, which, under favorable conditions, may cause and intensify inflammation in periodontal tissues.
Key words: oral microbiome, fixed orthodontic appliances, children, gingivitis.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття наджшла 28.12.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-347-353
УДК 615.463:616.31-08
1Невинський Ю. О., 2Невинський О. Г.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ В ЕНДОДОНТИЧН1Й I ТЕРАПЕВТИЧН1Й СФЕРАХ ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ Б1ОАКТИВНИХ ЦЕМЕНТ1В 1ТОВ Стоматолопя «Медент» (м. МиколаТв) 2Чорноморський нацюнальний ушверситет iM. Петра Могили (м. МиколаТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Представлена робота е фрагментом НДР ЧНУ iм. Петра Могили «Психолого^зична реа-бшггащя при захворюваннях та травмах опорно-ру-хового апарату та периферичноТ нервовоТ системи», № державноТ реестраци 0115и000177.
Вступ. За останш десятилггтя вщбулося багато змш у способi ендодонтичного лтування. Стандарт-ний протокол перетершв iстотнi змши, в першу чергу, завдяки досягненням в област матерiалознавства й шновацшного устаткування, а також через шдвищен-ня вимог з боку пащенлв на збереження Тхшх зубiв.
Актуальшсть пошуку найбтьш оптимального варiанту використання стоматолопчного цементу, який би не викликав тсляоперацшноТ чутливосл, пщтримував процес ремiнералiзацiТ дентину, шщш-вав формування твердих тканин (дентинних мiсткiв, тяжiв, замкного дентину), забезпечував вщновлен-ня загальноТ цшкносл пульпи, i таким чином, сприяв тривалому збереженню ТТ вггальносп, е очевидною.
Протягом багатьох десятил^ь стоматолопчн1 цементи на основi кальцш пдроксиду вважаються традицшними матерiалами, що забезпечують збереження вггальносп пульпи [1]. Як було доведено кли шчно i пстолопчно, позитивний результат досягаеть-
ся за рахунок того, що кальщю гiдроксид стимулюе формування замкного дентину - особливого виду третинного дентину, що заповнюе порожнину зуба за допомогою формування твердих тканин. При кон-тактi з в^альними тканинами пульпи кальцiю пдро-ксид полтшуе диференцiацiю одонтобластiв, з яких формуються мiстки й тяжi твердих тканин у пульт, збтьшуе пролiферацiю фiбробластiв пульпи [2].
Згiдно ствердження Дуди [3], науковi факти, отримаш в процесi багаторiчних фундаментальних дослщжень i клiнiчних випробувань, показали, що бтьше 80% випадкiв прямого покриття пульпи були успiшними. На сьогодшшнш день матерiали на осно-вi кальцiю гiдроксиду досконально вивченi i явля-ють собою вiдносно надшш матерiали для прямого покриття пульпи, тому широко застосовуються у ви тчизнянiй стоматологiчнiй практицi. Не малою мiрою цьому сприяе Тх порiвняно невисока вартiсть.
Однак, кальцiю пдроксид мае й iстотнi недолiки: слабка адгезiя з дентином, зсiдання матерiалу, ме-ханiчна нестабiльнiсть [3,4]. У результат довготри-валого перiоду експлуатацп матерiал втрачае свою герметичнiсть. Порислсть (або так званi «тунельш дефекти») сформованих твердих тканин сприяе про-никненню мiкроорганiзмiв. Це у свою чергу може провокувати вторинний запальний процес у пульт.
Починаючи iз середини 90-х ротв попереднього столггтя, основним матерiалом для консервативного лтування в^альноТ пульпи був поступово визнаний стоматолопчний матерiал МТА [4-8].
Вщповщно до патенту МТА складаеться з кальщю оксиду (50...75 мас.%) i силiцiй оксиду (15...20 мас.%), як разом становлять 70...95% маси цементу. К^м того до рiзновидiв цього матерiалу додають оксиди вiсмуту, алюм^ю, феруму, цирконiю тощо. Пiсля змшування цих сировинних матерiалiв утворюють-ся ди- та трикальцш силiкати, трикальцш алюмiнат. тетракальцiю алюмоферит тощо [8]. Безпосередньо перед застосуванням цю дрiбнозернисту сумш зами шують на водяному розчиш кальцiю хлориду.
Численнi експерименти показали, що МТА сприяе формуванню дентинних тяжiв i «м^шв», захищаю-чи, таким чином, пульпу набагато ефектившше, нiж кальцiю гiдроксид. Його важливою властивiстю е здатнiсть тужав^и й герметизуватись у вологих i за-бруднених кров'ю середовищах, про що свщчать до-слiдження Пратт iз спiвавторами [6].
Незважаючи на високу кл^чну ефективнiсть цього цементу, мали мкце проблеми, якi заважали клшщистам використовувати його в певних випад-ках. Основнi з них [9]: повшьне тужавiння, складна процедура нанесення й негарантований результат тсля покриття пульпи (скорше всього, на нашу думку, остання проблема пов'язана з певними труд-нощами в доведены матерiалу до оптимально! кон-систенци й технолопею роботи з ним). Це негативно позначаеться як на технщ проведення роботи, так I на якост кшцевого продукту, що найбшьш важливо.
Новий бюактивний цемент - бiодентин [1,10,11,12], що був представлений на свтовому стоматолопчному ринку на початку поточного деся-тилiття, позицiонуеться як замшник природного дентину як у коронковоТ, так i в кореневш частинi зуба. Бiодентин - це цемент, що належить до того ж класу, що й МТА, е важливою складовою шновацшного шд-
ходу, спрямованого на спрощення клЫчних процедур. Модифiкований склад [13] високодисперсного порошку на основi чистого трикальцш силiкату (ди-кальцiй силтат вiдсутнiй), кальцiю карбонату i цир-конiй диоксиду з додаванням розчину каталiзаторiв процесу твердiння й пластифiкаторiв (кальцiю хлориду i полтарбоксилату) полiпшуe фiзико-механiчнi якостi даного матерiалу, що робить його зручним у використанш.
Показання до застосування матерiалу аналопч-нi препаратам на основi кальцiю гiдроксиду й МТА. Разом с тим, як стверджують його виробники [10], у бюдентину практично вщсутш недолiки, що властивi даним матерiалам.
Велика кiлькiсть публiкацiй, що вийшла останшм часом у стоматолопчнш лiтературi, мае метою ском-тлювати й порiвняти властивостi MTA i бiодентину для кращого клiнiчного розумшня. Основна увага при цьому придшяеться наступним властивостям матерiалiв.
XiMi4Huü склад цемент'в. Полтшеш фiзичнi й бюлопчш властивостi бiодентину вiдносно МТА по-яснюють: суттево вищою дисперснiстю частинок твердо'1 фази, яку було синтезовано з використанням нанотехнологш [9]; оптимальним стввщношенням лужноТ та кислотноТ складових (використовуеться ттьки чистий трикальцiю силтат) [11]; зниженим спiввiдношенням розчинник : порошок на стади зми шування [14]; а також застосуванням в складi рiдини водорозчинного полiмеру.
KiHemuKa тужавНня. Новi комерцiйнi цементи на основi трикальцiю силiкату були розроблеш для полiпшення властивостей обробки й часу тужавшня. У своему дослщженш Сетбон iз спiвавторами [15] стверджуе, що бюдентин мае великi переваги в кше-тицi тужавiння над МТА. Необхщний модуль мiцностi 8х108 Па для бiодентину досягаеться через 12 хви-лин, i ттьки через 230 хв. для Angelus MTA.
М'цнкть на стиск. Пкля установки бюдентину мщшсть на стиск матерiалу протягом першоТ години досягае значення 100 МПа, до кшця доби зростае до 200 МПа й продовжуе полтшуватися згодом до до-сягнення 300 МПа наприкшц мкяцю, що порiвняно з мщшстю на стиск природного дентину, тобто 297 МПа. Дослщження Греча [14] показали, що бюдентин мае найбшьшу мщшсть на стиск у порiвняннi з шшими випробуваними матерiалами (зокрема МТА) через низьке стввщношення вода / цемент.
Межа м'цност'! на згин. Мщшсть на згин будь-якого стоматолопчного матерiалу е важливим чин-ником, оскiльки вона визначае ризик перелому при використанш. Зпдно Саркара [8] мщшсть на згин MTA тсля 24-оТ години часу затвердження становила 14,27 МПа. У порiвняннi, мщшсть на згин бюдентину, зареестрована через двi години, дорiвнювала 34 МПа.
М'кротвердкть. На мiкротвердiсть установле-ного матерiалу впливають багато факторiв: першо-чергово це природа цементу, товщина матерiалу, значення рН, тиск конденсаци, кiлькiсть захопленого повпря в сумiшi, вологiсть, температура тощо. Визна-чено, що мтротверд^ь зразкiв рiзновидiв MTA тов-щиною матерiалу 5 мм значно бтьша нiж у зразкiв товщиною 2 мм незалежно вщ використовуваного матерiалу [14]. Бiодентин показав кращу мтротвер-
д!сть у порiвняннi з МТА Тверд!сть бiодентину була виявлена як 51 Vickers Hardness Number (VHN) через 2 години й 69 VHN через один м!сяць [16]. Криста-лiзацiя гелю гiдрату кальщю силiкату тривае у чаа, що, вщповщно, збiльшуе м!кротверд!сть i зменшуе пористiсть.
Маргiнальна адаптаця й герметизаця. Мар-гiнaльнa aдaптaцiя мае кореляцш з ущiльнюючою здaтнiстю стомaтологiчного мaтерiaлу й, отже, впли-вае на клЫчний успiх. Мiкромехaнiчнa aдгезiя бю-дентину забезпечена вiдмiнною спорiдненiстю крис-тaлiв цього мaтерiaлу до природного дентину. Вт!м, згiдно дослiджень шдшських вчених [17] MTA значно перевершуе бiодентин з погляду маргшальноТ' адап-тацп при використaннi в якост заповнювача в зон1 кореню зуба. Вважають, що МТА завдяки властивос-тi забезпечувати iдеaльну мaргiнaльну адапта^ю сприяе дентиногенезу.
М'щнкть адгезивних зв'язшв. Дослщження, показали, що на початкових стaдiях установки бюде-тентин мае низьку мщшсть на розрив. Отже, засто-сування полiмерного композитного мaтерiaлу для постшноТ' реставрацп повинне бути вщкладене на термiн бтьше двох тижнiв, щоб забезпечити достат-ню мiцнiсть адгезивного зчеплення дозртого бю-дентину з композитом, що дозволить витримувати сили стиску композита [18].
Забарвлювання й знебарвлення. На пiдстaвi кли нiчних спостережень польськими стоматологами установлено, що деяк цементи на основi кaльцiю силiкaту, що мiстять добавки оксидiв перехiдних елеменлв, мають високий потенцiaл забарвлювання зубноТ' тканини [19]. Ця особливiсть значно обмежуе використання цих цементiв, особливо для передшх зубiв. До таких мaтерiaлiв вiдноситься бiлий MTA Angelus, у той же час бюдентин характеризуеться найменшим потенцiaлом забарвлювання.
Дослщження in vitro для оцiнки кол!рно'| стабть-ностi пiд впливом св!тла, вологи й кисню виявили, що сполучення цих умов призводить до вщчутних змш у кольорi бшого MTA Angelus, тодi як бюдентин демон-стрував стaбiльнiсть кольору протягом усього перю-ду спостереження.
Антибактер>альна й протигрибкова актив-н>сть. Антибaктерiaльнi й протигрибковi властивост1 MTA i бiодентину можуть бути щонайкраще пояснен! високим значенням pH в зон! тужавшня цих матери aлiв. Ця висока лужшсть робить !нг!буючу д!ю на р!ст м!кроорган!зм!в i викликае дезшфекцш дентину. При цьому бюдентин проявляе бтьшу протимтроб-ну актившсть, н!ж MTA [20].
Б'юсумкнкть, цитотоксичнсть i б'юактив-н>сть. Бюсумкшсть i цитотоксичн!сть стоматолопч-ного матер!алу особливо необх!дно враховувати, коли матер!ал використовуеться в зон! кореня зуба, щоб уникнути його токсичного впливу на навколишн! тканини (пульпальш й перирадикулярш кл!тки).
Досл!дження, проведен! з метою оцшки цитоток-сичност! й здатност !ндукувати диференц!ювання й мшерал!зацш в тривим!рних культурах стовбурних клтэк пульпи зуба п!сля прямого контакту з матер!а-лом показали, що бюдентин i МТА можуть бути компетентно використаш в клЫчнш практиц! в якост! ретроградного пломбувального матер!алу [21].
Пiдвищена життeздатнiсть стовбурних клпюк пульпи й подiбнi piBHi експреси reHÍB, пов'язаних з мiнералiзацiею, у тривимiрних клiтинних культурах на бюдентиш i МТА вказують на те, що ц матерiали е бюсумкшстними i бiолоriчно активними [22].
Мета роботи. Проведення дослщжень в ендо-донтичнiй i терапевтичноТ сферах застосування ш-новацiйних бiоактивних кальцш-силтатних цементiв - бiодентину та МТА, з розробкою практичних ре-комендацш, спрямованих на пiдвищення клЫчноТ ефективност результатiв лiкування [23].
Об'ект i методи дослiджень. При проведен-ш робiт були застосованi - ендодонтичний цемент MTA (бтий Angelus MTA™, Londrina, Бразилiя та MTA Plus™, Cerkamed, Польща) i бiоактивний цемент бюдентин (Biodentine™, Septodont, Франтя).
Для диференцшноТ дiаrностики i контролю за ефектившстю результатiв лiкування застосовували методи: електроодонтодiаrностичний (ЕОД) з вико-ристанням апарату PulpEst (Geosoft-Dent), радiовiзi-оrрафiчний на апаратi EZ Sensor (Vateh) та дентальну 3D комп'ютерну томоrрафiю на конусно-променево-му томоrрафi NewTom VGi.
Результати дослiджень та Тх обговорення. З початку роботи (кiнець 2013 року, вщразу пiсля появи матерiалу бiодентин на втизняному ринку) i до сьо-rоднiшньоrо часу пiд спостереженням перебувае 181 патент у вiцi вщ 19 до 65 рокiв. 1з числа зазначених пацiентiв у п'яти в рiзний час було препаровано по три зуба, у 38 - по два, в шших - по одному.
Матерiал був широко застосований при проведены робп" у зон коронки зуба, зокрема:
• для тимчасовоТ замши емалi зуба;
• для постшноТ замши природного дентину;
• у глибоких порожнинах при ^ied iз застосу-ванням сандвiч-технiки;
• при люуванш глибокого радiкулярноrо ушко-дження;
• для прямого i непрямого покриття пульпи.
На шдст^ досвiду попередньоТ роботи з цементом МТА у даному дослщженш ретельно виключа-лися фактори, якi могли би завадити устшному по-криттю пульпи i вплинути на отримаш результати. Основними з таких е: наявшсть в тканинах пульпи бактерш або Тх токсишв; вiдсутнiсть повного i до-статньо швидкого гемостазу; мiкробактерiальне iнфiкування тканин пульпи пiд час лтування. Це е обов'язковим, не зважаючи на антибактерiальний ефект бюдентину та МТА.
У кожному конкретному клЫчному випадку, пiсля дiаrностичних процедур зпдно протоколу здш-снювалась препаращя порожнини зуба з повним ви-даленням карiозноrо дентину. На шдст^ результатiв обстеження приймалось рiшення о можливост збе-реження вiтальностi пульпи iз застосуванням бюак-тивного цементу. В разi позитивного рiшення, тсля вщповщноТ ретельноТ пiдrотовки (очищення, дезш-фекцiя, забезпечення гемостазу тощо) бюактивний цемент, пiдrотовлений вiдповiдно до рекомендацш виробника, був внесений у кшькосл, необхiднiй для покриття пульпи, а також для вщновлення втраче-них твердих тканин. За допомогою даного матерiалу була вiдновлена окклюзивна поверхня зуба, що за-лишалася як тимчасова реставращя.
Результати спостережень представлен в таблицi.
Таблиця.
Показники ефективност використання матерiалу бiодентин при проведеннi po6iT у зон коронки зуба
Число па^енлв вщповщно до втових груп Ктьккть пре-парованих зубiв за ступенем ураження Вщкриття рога пульпи Наявшсть больових вщчутлв тсля установки Вщкол матерн алу Зняття матерн алу Необо-ротний пульшт
Старша (50...65 роюв) 16 Частковий пультт 13 13 2 1 2 -
Гострий глибо-кий карiес 9 - - - 2 -
Частковий пульпiт 45 45 7 8 9 2
Середня (30.49 рокiв) 97 Гострий глибо-кий карiес 56 - 4 9 9 -
Хронiчний гли-бокий карiес 26 - - 2 2 -
Частковий пульпiт 30 30 2 7 9 -
Молодша (19.29 роюв) 68 Гострий глибо-кий карiес 35 - 3 2 3 -
Хронiчний гли-бокий карiес 15 - - 4 6 -
Всього 181 229 88 18 33 42 2
Аналiз, отриманих результатiв лiкування, свiдчить про те, що практично, у кожному ключному випад-ку, через 1...6 мгсящв (у певних випадках через бтьш тривалий термiн, пов'язаний з тим, що пащенти не поспiшали на повторний вiзит) пiсля закiнчення ли кування матерiалом бiодентин, у процес кл^чноТ i дiaгностичноТ (ЕОД, радiовiзiографiя, а в окремих складних випадках - томогрaфiя) перевiрки була тдтверджена вiтaльнiсть i безсимптомнiсть пульпи (тести на чутлив^ь i перкусiю). При цьому на радю-вiзiогрaфiчних зшмках не виявлялися ознаки патоло-пчних процесiв, а нaйчaстiше були чп"ко виднi ознаки активного процесу загоення.
У кожному випадку по бюдентину була здшснена постiйнa рестaврaцiя з використанням композитного мaтерiaлу як замшника емалевого шару. В подаль-шому вщ пaцiентiв на препaровaнi зуби скарг не над-ходило. Це повшстю корелюе з висновками про бю-сумiснiсть, бiоaктивнiсть та герметизуючу здатшсть бiодентину та МТА.
Ттьки у двох випадках з 229 (що складае менше 1% вщ загального обсягу) тсля покриття пульпи було зафтсовано прояви необоротного пультту, що при-звело до необхщносл здiйснення повторноТ препа-раци i вiдповiдного лiкувaння. Скорiш за все, це було зумовлено не недолтами у властивостях мaтерiaлу, а проблемами у вихщнш дiaгностицi.
Десятеро пащенлв (у 18 випадках з 229, або 7,9 %) скаржились про певш (здебшьшого незнaчнi) бо-льовi вiдчуття пiсля установки бiодентину, як зни-кали на протягом вщ кiлькох днiв до тижня. Пщ час огляду при повторному вiзитi клiнiчний вид цих зубiв (як i в усiх iнших випадках) був нормальним, а тести на чутливiсть i перкусiю не виявляли жодних вщхи-лень вiд норми.
Встановлено, що вiк i стать патента, а також роз-мiр i мiсце оголення пульпи не в^грають суттевоТ ролi в устшносл лiкувaння бiодентином.
Стан поверхневого шару тим-часовоТ реставраци бюдентином у 81,7% (187 з 229) випадтв був якiсним. Це дозволяло зшмати тiльки верхню частину матерiа-лу, залишивши значну частину бюдентину як захисну прокладку. ^сля чого здшснювати по-стiйну реставрацш емалевого шару композитом пiсля адгезив-ноТ пiдготовки зуба.
У 14,4% (33 з 229) випадмв мали мкце певнi (здебiльшого частковi) вщколи та вщшаруван-ня матерiалу, що, на нашу думку, було спричинено не слльки мщ-ностними характеристиками матерiалу, стiльки суб'ективним фактором - некоректним по-водженням з тимчасовою рес-таврацiею. Пацiенти, якi не вщ-чували будь-яких незручностей, з'являлись на повторний прийом для постшноТ реставраци через досить тривалий час (вщ пiвроку i бiльше), коли помiчали певнi негаразди.
У 42 випадках (18,3%, куди входять 14,4% зазна-чених вище) верхнш шар бiодентину знiмався практично до рiвня дентину, при цьому нижня частина залишалась як замшник природного дентину. Пкля чого здшснювалась постiйна реставрацiя.
Мае мкце ствердження про те, що вкорочений час застигання бюдентину дозволяе провести постш-ну реставра^ю емалевого шару за одне вщвщування поверх бюдентину, або ж виконати пряму функцю-нальну реставра^ю iнтраорально без яких-небудь побоювань за попршення якостi пломби.
Проведет дослщження на модельних системах довели, що мЫмальний термiн фазо- i структуроутво-рення матерiалу в технолопчному процесi складае двi години тсля фiксацiТ. До його закшчення поверхневий шар матерiалу е нестшким, що перешкоджае адгезив-нiй тдготов^ порожнини зуба, а при оброб^ водяним пустером змиваеться. Тому патентам не рекомендовано протягом двох годин тсля установки бюдентину полоскати ротову порожнину i вживати Тжу, пити.
На тдст^ цього, вважаемо, що постшну рестав-рацiю композитним матерiалом можна здiйснювати якiсно не рашше нiж через два тижш пiсля застосу-вання бiодентину, коли матерiал затверджуеться в до-статнш мiрi. Оптимальний результат досягаеться, коли цей термш е пролонгованим до кшькох мiсяцiв. Тобто тодi, коли зникають будь-ят прояви запального процесу, подготовка порожнини здiйснена вщповщно до вимог обраного реставрацiйного матерiалу i постiйна реставрацiя е гарантовано високоятсною. Послiдов-нiсть стадiй реставрацп наведена на рисунку.
Численнi кл^чш спостереження доводять, що деякi цементи на основi кальцiю силiкату, зокрема арий i бiлий MTA Angelus, мають високий потенцiал забарвлення зубноТ тканини. Тому, на етапi ознайом-лення з бiодентином мали мкце побоювання щодо доцiльностi його використання в естетичнш зонi зубного ряду. Практично доведено (при оглядi па^енлв
а б в г
Рис. Стадм реставрацп з використанням бюдентину: а) у процесс екскавацп кариозного дентину визначилися ятрогенш ушкодження даху пульповоУ камери; б) бюдентин внесений у порожнину за допомогою плагеру пщ невеликим тиском; в) верхней шар бюдентину був знятий до р^вня природного дентину, а нижней залишений як замшник дентину; г) виконана постшна реставрация з використанням композита.
• вщновленш великоТ частини втраченоТ структу-ри зуба;
• люуванш 3y6iB з необоротним пульттом. Висновки. Експериментально доведено, що бю-
дентин е ефективним матерiалом, у якого е потенци ал для тдтримки й збереження вiтальностi пульпи в пащетчв з показаннями для проведення прямого покриття пульпи. Розроблеш практичнi рекомендаций спрямованi на пщвищення кл^чноТ ефективност1 результатiв лтування, а також практичнi методи проведення терапевтичних заходiв при ускладненнях тсля ендодонтичного лiкування. Виконання роботи доцшьно здiйснювати не менше шж за два вiзити.
Крiм того визначено, що використання бюденти-ну е неефективним при вщновленш великоТ частини втраченоТ структури зуба i лiкуваннi зубiв з необоротним пульттом. При робот у зош кореню зуба е бiльш доцшьним використання МТА.
Перспективи подальших дослщжень. Для оста-точноТ оцiнки можливостей препаратiв даного класу потрiбнi подальшi бiльш тривалi клiнiчнi дослiдження. Лггература
1. Gutman DL, Dumsha TS, Lovdel PE. Resheniye problem v endodontii: Profilaktika, diagnostika i lecheniye. Moskva: MIA; 2008. 592 s. [in Russiаn].
2. Kazeko LA, Fedorova IN. Gidroksid kaltsiya: vchera, segodnya, zavtra. Sovremennaya stomatologiya. 2009;2:4-9. [in Russiаn].
3. Duda S, Dammaschke T. Die direkte Uberkappung - Voraussetzungen fur klinische Bechandlungsertolge. Endodontie. 2009;18:21-31.
4. Dawood AE, Parashos P, Wong RHK, Reynolds EC, Manton DJ. Calcium silicate-based cements: composition, properties, and clinical applications. J Investig Clin Dent. 2017 May;8(2):134-41. DOI: 10.1111/jicd.12195.
5. Parirokh M, Torabinejad M. Mineral Trioxide Aggregate: A comprehensive literature review - Part I: Clinical, Physical, and antibacterial properties. J. Endod. 2010;36:16-27.
6. Prati C, Gandolfi MG. Calcium silicate bioactive cements: Biological perspectives and clinical applications. Dent Mater. 2015 Apr;31(4):351-70. DOI: 10.1016/j.dental.2015.01.004.
7. Parirokh M, Torabinejad M, Dummer PMH. Mineral trioxide aggregate and other bioactive endodontic cements: an updated overview - part I: vital pulp therapy. Int Endod J. 2018 Feb;51(2):177-205. DOI: 10.1111/iej.12841.
8. Sarkar NK, Caicedo R, Ritwik P, Moiseyeva R, Kawashima I. Physiochemical basis of the biologic properties of mineral trioxide aggregate. J. Endod. 2005 Feb;31(2):97-100.
9. Saghiri MA, Orangi J, Asatourian A, Gutmann JL, Garcia-Godoy F, Lotfi M, et al. Calcium silicate-based cements and functional impacts of various constituents. Dent Mater J. 2017 Jan;31;36(1):8-18. DOI: 10.4012/dmj.2015-425.
10. Biodentine™ - Active Biosilicate Technologie. Scientific File. Septodont, Paris. 2010.
11. Rajasekharan S, Martens LC, Cauwels RGEC, Anthonappa RP, Verbeeck RMH. Biodentine™ material characteristics and clinical applications: a 3 year literature review and update. Eur Arch Paediatr Dent. 2018 Feb;19(1):1-22. DOI: 10.1007/s40368-018-0328-x.
12. Solanki NP, Venkappa KK, Shah NC. Biocompatibility and sealing ability of mineral trioxide aggregate and biodentine as root-end filling material: A systematic review. J Conserv Dent. 2018 Jan-Feb;1(1):10-5. DOI: 10.4103/JCD.JCD_45_17
13. Camilleri J, Sorrentino F, Damidot D. Investigation of the hydration and bioactivity of radiopacified tricalcium silicate cement, Biodentine and MTA Angelus. Dental Materials. 2013;29(5):580-93. DOI: 10.1016/j.dental.2013.03.007
14. Grech L, Mallia B, Camilleri J. Investigation of the physical properties of tricalcium silicate cement-based root-end filling materials. Dent Mater. 2013 Feb;29(2):20-8. DOI: 10.1016/j.dental.2012.11.007.
через 2...4 роки), якщо i е незначна змша кольору, то це майже непомп"но навпъ для озброеного люд-ського ока. Колiр пломби визначае реставрацшний композит. З цього приводу в подальшому для засто-сування цементу не було обмежень.
Слщ зазначити, що при робот у зош кореню зуба бюдентин виявив себе менш прогнозованим i менш досконалим мaтерiaлом шж МТА. Причиною такого стану, як з'ясувалось, е те, що бюдентин на стадм тужавшня i до остаточного затвердження «боТться» рщини (води, слини, кровО i при контакт з нею не виявляе своТх фiзико-мехaнiчнi властивостей. МТА, навпаки, мае здатшсть тужавп"и та герметизуватися у вологих i забруднених кров'ю середовищах. Тому на даний час, зпдно наших практичних спостережень, цемент МТА - е бтьш показаним для застосування при перфорацп кореня й област бiфуркaцiТ; для за-криття через кореневий канал перфорацш, у результат внутршньоТ резорбци кореня; для резекцп вер-хiвки кореня з ретроградним пломбуванням та для ретроградного пломбування кореневих кaнaлiв (шд час хiрургiчного втручання в зош апекса).
^м того практично доведено, що використання бюдентину е неефективним у наступних випадках при:
15. Setbon HM, Devaux J, Iserentant A, Leloup G, Leprince JG. Influence of composition on setting kinetics of new injectable and/or fast setting tricalcium silicate cements. Dent Mater. 2014 Dec;30(12):1291-303. DOI: 10.1016/j.dental.2014.09.005
16. Goldberg M, Pradelle-Plasse N, Tran XV, Colon P, Laurent P, Aubut V, et al. Emerging trends in (bio) material research Physico - chemical properties of Biodentine. In: Goldberg M, editor. Biocompatibility or cytotoxic effects of dental composites. 1st ed. Oxford: Coxmoor publishing co; 2009. р. 181-203.
17. Soundappan S, Sundaramurthy JL, Raghu S, Natanasabapathy V. Biodentine versus mineral trioxide aggregate versus intermediate restorative material for retrograde root end filling: An in vitro study. J Dent, Tehran Univ Med Sciences. 2014 Mar;11(2):143-9.
18. Hashem DF, Foxton R, Manoharan A, Watson TF, Banerjee A. The physical characteristics of resin composite-calcium silicate interface as part of a layered/laminate adhesive restoration. Dent Mater. 2014 Mar;30(3):343-9. DOI: 10.1016/j.dental.2013.12.010
19. Mozynska J, Metlerski M, Lipski M, Nowicka A. Tooth Discoloration Induced by Different Calcium Silicate-based Cements: A Systematic Review of In Vitro Studies. J Endod. 2017 0ct;43(10):1593-601. DOI: 10.1016/j.joen.2017.04.002
20. Bhavna V, Chaitanya KP, Gandi P, Patel J, Dola B, Reddy RB. Evaluation of antibacterial and antifungal activity of new calcium-based cement (Biodentine) compared to MTA and glass ionomer cement. J Conser Dent. 2015 Jan-Feb;18(1):44-6. DOI: 10.4103/0972-0707.148892
21. Luo Z, Li D, Kohli MR, Yu Q, Kim S, He WX. Effect of Biodentine on the proliferation, migration and adhesion of human dental pulp stem cells. J Dent. 2014 Apr;42(4):490-7. DOI: 10.1016/j.jdent.2013.12.011
22. Widbiller M, Lindner SR, Buchalla W, Eidt A, Hiller KA, Schmalz G, et al. Three-dimensional culture of dental pulp stem cells in direct contact to tricalcium silicate cements. Clin Oral Investig. 2016 Mar;20(2):237-46. DOI: 10.1007/s00784-015-1515-3
23. Nevinsky YA, Nevinsky AG. Prakticheskie aspekty primeneniya innovatsyonnykh bioaktivnykh tsementov. Materialy KH mizhnar. nauk.-tekhnichn. konf. Problemni ekolohii ta enerhozberezhennia v sudnobuduvanni; 05-07.06.2015 r. Nykolaev, Nykolaev: Vyd-vo NUK; 2015. s. 121-6. [in Russian].
ДОСЛ1ДЖЕННЯ В ЕНДОДОНТИЧН1Й I ТЕРАПЕВТИЧН1Й СФЕРАХ ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ Б1ОАКТИВНИХ ЦЕМЕНТ1В
Невинський Ю. О., Невинський О. Г.
Резюме. Актуальшсть пошуку найбтьш оптимального BapiaHTy використання стоматолопчного цементу, який би забезпечував процеси pемiнеpaлiзaцií дентину, формування твердих тканин, вщновлення загальноТ цшкносл пульпи, i таким чином, сприяв тривалому збереженню ТТ в^альносл, е очевидною. Метою роботи е проведення дослщжень в ендодонтичнш i терапевтичнш сферах застосування шновацшного бюактивного стоматолопчного цементу - бюдентину, з розробкою практичних рекомендацш, спрямованих на тдвищення клЫчноТ ефективност результат лтування. Для диференцшно'Т дiaгностики i контролю за ефектившстю результат лтування застосовували електpоодонтодiaгностичний та paдiовiзiогpaфiчний методи. Експери-ментально доведено, що бюдентин е ефективним мaтеpiaлом, у якого е потенщал для збереження вп"альност1 пульпи. Розроблен практичн рекомендаций спрямоваш на тдвищення клЫчно'Т ефективностi pезyльтaтiв лтування, а також пpaктичнi методи проведення терапевтичних зaходiв при ускладненнях шсля ендодонтич-ного лiкyвaння.
Ключовi слова: ендодонтичне лтування, стомaтологiчнi цементи, мшеральний триоксидний агрегат (МТА), бiодентин, кл^чне застосування, бiосyмiснiсть, pегенеpaцiя пульпи, генезис дентину.
ИССЛЕДОВАНИЕ В ЭНДОДОНТИЧЕСКОЙ И ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ СФЕРАХ ПРИМЕНЕНИЯ ИННОВАЦИОННОГО БИОАКТИВНОГО ЦЕМЕНТА
Невинский Ю. А., Невинский А. Г.
Резюме. Актуальность поиска наиболее оптимального варианта, когда используемый материал обеспечивает процессы реминерализации дентина, формирование твердых тканей, восстановление общей целостности пульпы, и таким образом, оказывает содействие продолжительному сохранению ее витальности, очевидна. Целью работы является проведение исследований в эндодонтической и терапевтической сферах применения инновационного биоактивного стоматологического цемента - биодентина, с разработкой практических рекомендаций, направленных на повышение клинической эффективности результатов лечения. Для дифференционной диагностики и контроля за эффективностью результатов лечения применяли элек-троодонтодиагностический и радиовизиографический методы. Экспериментально доказано, что биодентин является эффективным материалом, у которого есть потенциал для поддержки и сохранения витальности пульпы. Разработаны практические рекомендации, направленные на повышение клинической эффективности результатов лечения, а также практические методы проведения терапевтических мероприятий при осложнениях после эндодонтического лечения.
Ключевые слова: эндодонтическое лечение, стоматологические цементы, минеральный триоксидный агрегат (МТА), биодентин, клиническое применение, биосовместимость, регенерация пульпы, генезис дентина.
RESEARCH IN THE ENDODONTIC AND THERAPEUTIC FIELDS OF APPLICATION OF INNOVATIVE BIOACTIVE CEMENT
Nevynsky Y. A., Nevynsky A. G.
Abstract. Over the past decades there have been many changes in the way of performing endodontic treatment. The standard protocol has undergone several modifications, more so because of increased demand from the patients for saving their teeth and advances in material science and innovative equipments.
It is an actual issue searching of optimal material for supporting of the process of the remineralization of dentine which stimulates the formation of solid tissues, provides the restoration of general integrity of the pulp and fosters the long-term preservation of its vitality.
The aim of the work is to perform the research in the field of endodontic and therapeutic application of innovative bioactive dental cement - biodentine, as well as development of practical recommendations that have the aim to
increase the clinical effectiveness of treatment results. To diagnose and control the effectiveness of the treatment results electrodontodiagnostic and radiovisiographic methods were used.
The material was widely used during the work in the zone of tooth crown. 181 patients at the age of 19...65 have been under supervision currently.
In each clinical case, after 1.3 months after completed treatment, at clinical and diagnostic examination, it was found out that certain teeth are symptomless and there are clearly visible signs of active healing process.
It has been proven experimentally that boidentin is an effective material that has the capacity to support and maintain the vitality of the pulp. The positive effect of biodentin material based on calcium silicate is in the releasing of hydroxyl ions during the stage of hardening of the material. This reaction provides a high alkaline environment, where the pH is about 12.5. Therefore it stimulates the formation of substitutional dentine.
However it was found out that Biodentin should not be recommended for work in the zone of the tooth root and in a case of restoration of large part of affected tooth as well as for treatment of permanent pulpitis.
There are some practical recommendations for increasing clinical effectiveness of results of treatment. Some practical methods of carrying out therapeutic measures in a case of complications after endodontic treatment are proposed.
Key words: endodontic treatment, stomatologic cements, mineral trioxide aggregate (MTA), biodentin, clinical applications, biocompatibility, pulp regeneration dentinogenesis.
Рецензент - проф. Скрипников П. М.
Стаття наджшла 23.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-353-356 УДК 616.089-616.31-006.2
Рожко М. М., Яц'ш Т. З., ДеркачЛ. З., Ярмошук I. Р.
РАДЮХВИЛЬОВА ЦИСТОТОМ1Я ЯК МЕТОД ПРИ ВИБОР1 Л1КУВАННЯ РАДИКУЛЯРНИХ К1СТ ЩЕЛЕП ДВНЗ «1вано-Франмвський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франмвськ)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Комплексна оцшка та оптимiзaцiя методiв прогнозування, дiaгностики та лтування стоматолопчних захворю-вань у населення рiзних втових груп», № державноТ реестрацп 0114и001788.
Вступ. Головним завданням хiрургiчного лту-вання радикулярних мст щелеп е збереження зубiв, розташованих в зон мсти, i вщновлення Тх функцп [1,2]. Основним методом оперативного лтування, на думку деяких aвторiв [2,3,4], залишаеться цистоек-томiя з одномоментною резекщею верхiвки кореня причинного зуба. Хiрургiчне втручання проводиться при знаходженш верхiвки кореня зуба в порожний мсти не бтьше, шж на 1/3 його довжини. Бшьш гли-боке знаходження кореня в порожниш мсти робить там зуби непридатними в функцюнальному вщно-шенш i спричиняе ранню Тх втрату. ^м того, тсля видалення радикулярних мст залишаються мстков1 порожнини, ям знижують мщшсть щелепних мсток i можуть викликати функцюнальш та естетичш пору-шення [2,4,5].
Удосконалення методiв лiкувaння одонтогенних кiст щелеп продовжуе займати важливе мiсце хiрур-гiчного роздiлу стоматологи в силу наступних обста-вин: пaтологiя е досить поширеною в стоматолопчнш практик; вiдтермiнувaння чи несвоечасне звернен-ня хворого до лтаря може спричинити передчасну втрату зубiв i порушення функци жування, деформа-цп щелепи, виникнення загрози патолопчного перелому внаслщок резорбцп мстковоТ тканини [1,5,6]. Часто зус^чаеться нагноення одонтогенних мст, яке може ускладнюватися розвитком верхньощелепного синуситу, остеомiелiту щелеп, навколощелепових аб-сцесiв i флегмон, якi становлять небезпеку для життя хворого [3,5,7]. Недостатшсть достодрноТ шформаци
про ефектившсть рiзних методiв оперативного втручання ускладнюе вироблення чпжих показань до за-стосування тих чи шших методик хiрургiчного лту-вання одонтогенних мст щелеп та затримуе розробку нових ефективних методiв лтування [8].
Найбтьше число радикулярних кiст виявляеться у вщ вiд 20 до 45 ромв [8]. Це пов'язано з тим, що в цьому вдовому перiодi зуби нaйчaстiше уражаються карюзним процесом, ускладненим запальними зми нами в периaпiкaльних тканинах [2,4].
Тому, ефективне лтування радикулярних мст з досягненням високих кл^чних результат мае еко-номiчний i со^альний аспект [8]. Одним з методiв лiкувaння е рaдiохiрургiя - сучасний атравматичний метод фiзичного впливу на м'ям тканини при опера-тивних втручаннях, заснований на ефект перетво-рення електроструму в рaдiохвилi певних дiaпaзонiв [1,4].
Сьогоднi рaдiохiрургiя стала ушверсальною тех-нiкою для лiкaрiв у дермaтологiчнiй, урологiчнiй та пнеколопчнш прaктицi [3,4]. Рaдiохiрургiя - ефек-тивний метод лiкувaння багатьох захворювань, за-стосування якого значно скорочуе час операцп. Встановивши потрiбну довжину хвилi i потужнiсть, можна провести розрiз, висiчення, коaгуляцiю або фульгура^ю [4,5]. Зона коaгуляцiйного некрозу при застосуванш рaдiохвильовоТ хiрургiчноТ технiки зни-жуеться бiльш, нiж у 4 рази, в порiвняннi з лазерним скальпелем, i бiльш, нiж у 10 рaзiв при використанн1 електрохiрургiчного дiaтермокоaгуляторa [3,5].
Застосування сучасних радюхвильових техноло-гiй може сприяти виршенню проблеми.
Мета дослiдження - пщвищення ефективност1 лiкувaння хворих з радикулярними мстами щелеп шляхом застосування трансканальноТ електрохви-льовоТ цистотомГТ.
