CC BY
15
УДК 330.341.003 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2020.1.2.10
Н.В. ШАНДОВА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-6278-1143
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦП СТРУКТУРИ НАЦИОНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
В данш робоmi проведено до^дження структурних змт, що вiдбуваються в сучаснш вiтчизнянiй економщ, та функцюнальног ролi промисловостi в умовах трансформацИ нацюнально'1' економiки.
З урахуванням ознак сучасного етапу розвитку свiтового сустльства проаналiзовано спiввiдношення секторальних блоюв економки розвинутих крат, та визначено розширення сектору послуг, як по частцi в створюваному продуктi, так i по частц зайнятого персоналу, на фот росту рiвня технологiчностi обробних секторiв. З позицш внеску сектору послуг у загальний темп росту економiки запропоновано вивчення проблеми змти масштабiв зайнятостi в промисловостi та впливу промисловостi на iншi види економiчноi дiяльностi. Визначено, що в умовах новог iндустрiалiзацii розвиток промисловостi залишаеться прiоритетним вектором зростання економки. ¡нновацй розглядаються як основний драйвер рiвня технологiчностi промислового сектору i е визначальними у пiдвищеннi його конкурентоспроможностi на свiтовому ринку.
В статтi проаналiзованi спiввiдношення виробничо'1' i невиробничо'1' сфери вiтчизняноi економiки та структура зайнятостi економiчно активного населення Украти з метою виявлення тенденцш структурних змт та розбiжностей з пропор^ями секторальних блоюв у порiвняннi з розвинутими кра'тами.
В статтi до^джено досвiд формування на^ональних iнновацiйних систем розвинутих крат, спрямованих на координацт цшей i завдань iнновацiйного розвитку державного й приватного секторiв, науки й промисловостi з метою виявлення аспектiв державно'1' тновацшно'г' полiтики, як доцшьно використовувати для розвитку вiтчизняноi нацюнально'1' iнновацiйноi системи.
Ключовi слова: трансформа^я, нацiональна економка, структурнi змти, промисловкть, iнновацiйний розвиток.
Н.В. ШАНДОВА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-6278-1143
ИССЛЕДОВАНИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ СТРУКТУРЫ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
В данной работе проведено исследование структурных изменений, которые происходят в украинской экономике, и функциональной роли промышленности в условиях трансформации национальной социально-экономической системы.
С учетом признаков современного этапа развития мирового сообщества проанализировано соотношение секторальных блоков экономики развитых стран, и определено расширение сектора услуг, как по доле в создаваемом продукте, так и по доле занятого персонала, на фоне роста уровня технологичности обрабатывающих секторов. С позиций вклада сектора услуг в общий темп роста экономики предложено изучить проблемы изменения масштабов занятости в промышленности и воздействия промышленности на другие виды экономической деятельности. Определено, что даже в условиях расширения сектора услуг развитие промышленности остается приоритетным вектором роста экономики. Инновации рассматриваются как основной драйвер уровня технологичности промышленного сектора и являются определяющими в повышении его конкурентоспособности на мировом рынке.
В статье осуществлен анализ соотношения производственной и непроизводственной сферы отечественной экономики, структуры занятости экономически активного населения Украины с целью выявления тенденций структурных изменений и расхождений с пропорциями секторальных блоков в сравнении с развитыми странами.
В статье исследован опыт формирования национальных инновационных систем развитых стран, направленных на координацию целей и задач инновационного развития государственного и частного секторов, науки и промышленности с целью выявления аспектов государственной инновационной политики, которые целесообразно использовать для развития отечественной национальной инновационной системы.
Ключевые слова: трансформация, национальная экономика, структурные изменения, промышленность, инновационное развитие.
N.V. SHANDOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-6278-1143
RESEARCH OF TRANSFORMATION OF THE STRUCTURE OF THE NATIONAL ECONOMY
In this paper, we study the structural changes that occur in the Ukrainian economy, and the functional role of industry in the transformation of the national socio-economic system.
Taking into account the signs of the current stage of development of the world community, we analyzed the ratio of sectoral blocks of the economy of developed countries, and determined the expansion of the services sector against the background of an increase in the level of manufacturability of manufacturing sectors. The expansion of the services sector occurred both in terms of the share in the product being created and the share of employed personnel. From the perspective of the contribution of the services sector to the overall economic growth rate, we proposed to study the problems of changes in the scale of employment in industry, as well as the problems of the impact of industry on other types of economic activity. It was determined in the work that even in the conditions of expanding the services sector, the development of industry remains a priority vector of economic growth. Innovations are considered as the main driver of the technological level of the industrial sector and are decisive in improving its competitiveness in the world market.
he article analyzes the ratio of the production and non-production sectors of the domestic economy, the employment structure of the economically active population of Ukraine in order to identify trends in structural changes and discrepancies with the proportions of sectoral blocks in comparison with developed countries.
The article explores the experience of the formation of national innovation systems of developed countries aimed at coordinating the goals and objectives of innovative development of the public and private sectors, science and industry in order to identify aspects of state innovation policy that are appropriate to use for the development of the national national innovation system.
Key words: transformation, national economy, structural changes, industry, innovative development.
Постановка проблеми
В опублжованш в ачш 2019 року доповщ Оргашзаци Об'еднаних Нацш «Свггове eKOHOMi4He становище й перспективи, 2019 piK» про перспективи глобального MaKp0eK0H0Mi4H0r0 розвитку, очжувалося, що в 2019 рощ темпи росту свишо! економiки будуть непоганими й складуть 3 вщсотки, однак ознаки того, що зростання, можливо, досягло свого тку, стають усе виразшше. З початку 2018 року зростання обсягу промислового виробництва й тоpгiвлi товарами в усьому свт поступово вповшьнюеться, насамперед у серйозно залежних вщ тоpгiвлi секторах засобiв виробництва й пpомiжних продукпв. Випереджальш показники сввдчать, що в 2019 рощ у зв'язку iз загостренням торговельних споpiв, збшьшенням ризику фшансових тpуднощiв i нестабшьносп й у контекст геополггично! напруженосп вщбудеться певне ослаблення економiчного росту в багатьох крашах [1]. Однак, там же зазначене, що щ загальш цифри приховують нестабшьшсть i вщкат назад для багатьох слабо розвинутих кра!н, й неpiвномipнiсть економiчного прогресу по усьому свиу.
За минулi роки вичизняна економжа нагромадила численш й piзноманiтнi структурш деформацп. Вщбиття таких дефоpмацiй бачиться: у першу чергу, в акценп на розвитку аграрно! та металургшно! галузей; по-друге, через те, що вiтчизнянi тдприемства протягом довгого часу не мають можливостi впроваджувати iнновацiйнi технологи, значна частина вичизняних пiдпpиeмств мае морально й фiзично застаpiлу матеpiально-технiчну базу, яка перешкоджае успiшнiй дiяльностi в умовах ринку; по-трете, тривала перебудова вичизняно! економiки негативно вiдбиваеться на ефективносп бiзнесу в цiлому. Ряд вищеописаних дефоpмацiй, а також юнування безлiчi iнших проблем зводять проблему структурних перетворень украгнсько! економiки в ряд першорядних проблем, як1 необхщно виpiшувати саме сьогоднi через адаптацш виробничих сил суспiльства до вимог ринково! економiки.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй
Теоpетичнi й методичш основи структурних перетворень в економщ розглядалися в роботах закордонних автоpiв Д. Белла, М. Кастельса, Дж. Кейнса, Д. Кларка, В. Леонтьева й ш. Досвiд структурних перетворень узагальнений у працях вiтчизняних учених Я. Белшсько!, В. Гееця, Я. Жалша, М. Зверякова. Дослiдження учених тдкреслюють важливiсть технiко-економiчних та сощальних зрушень у тpансфоpмацil економiчних систем, в !х теоpiях описанi мехашзми впливу нових досягнень науки i iнженеpноl думки на виробничу сферу i економiку в цiлому. Вщповщно, одним з перспективних напрямк1в науково-практичних дослiджень е окреслення pолi шновацшно! дiяльностi в пpоцесi тpансфоpмацil вичизняно! соцiально-економiчноl системи.
Формулювання мети дослвдження
Метою статп е визначення структурних 3mîh, що вiдбуваються в сучаснiй вiтчизнянiй економщ, та функцiональноï ролi промисловостi в умовах трансформаци нацiональноï економiки.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Сучасний етап розвитку свггового суспiльства характеризуеться проявами наступних ознак:
- глобалiзацiя e^^Mi^ й спецiалiзацiя нацiональних ринк1в у свгговому господарствi;
- зростання глобально1 конкурeнцiï за людський капiтал, тдвищення динамiзму пeрeмiщeння трудових рeсурсiв мгж краïнами;
- розповсюдження цифрових технологш на всi сфери матeрiального свиу;
- нарощення складностi нацiональних економж, що сприяе розвитку ринк1в «нових» товарiв, зростанню наукоемностi галузей eкономiки;
- якiснi змiни у складi факторiв i засобiв виробництва, що призвели до зростання ролi нeматeрiальних, «iнтeлeктуальних» активiв, вартостi шформацп, каналiв ïï одержання й пeрeдачi, здатносп ïï eфeктивноï' переробки;
- збшьшення iнституцiональних iнновацiй в систeмi захисту ланцюжюв доданоï' вартостi, що генеруе нащональний бiзнeс.
Процес трансформацiï сустльства обумовлюе змiну структури нацiональноï економжи внаслiдок виникнення нових видiв eкономiчноï' дiяльностi й нових форм соцiально-eкономiчних вiдносин.
В межах дослiджeння, тд структурними перетвореннями в eкономiчнiй систeмi нацiонального господарства будемо розумiти значну змiну к1льк1сних i як1сних вщносин серед рiзних галузей промисловостi, у сферах eкономiчноï' дiяльностi, науково-виробничих комплексах тдприемств, розвитку тeхнологiчних укладiв тд впливом науково-тeхнiчного прогресу й шших характеристик сощально-eкономiчноï системи, що ведуть до змiни конкурeнтоспроможностi вичизняних пiдприемств, змiни eкономiчноï eфeктивностi дiяльностi органiзацiй, складних eкономiчних систем на нащональних i глобальних ринках [2].
Структура eкономiки нацiонального господарства виявляеться у взаемодiях мiж елементами складних eкономiчних систем (уряд i органи керування, кластери, галузi, промисловi тдприемства, ланки фiнансовоï системи, установи культури й освгги, органи правопорядку й безпеки), 1х взаемовизначeннi, в алгорштш 1'х створення й впливу на всю eкономiчну систему, у пропорцшносп мiж ними.
У вiтчизнянiй практицi при аналiзi спiввiдношeння виробничоï' й нeвиробничоï' сфери використовують загальноприйняту трьох секторальну модель структури валового внутрiшнього продукту (ВВП). Вщповщно до цiеï модeлi ВВП держави пiдроздiляеться на первинний сектор (agriculture: сшьське й люове господарство, рибальство, полювання), вторинний сектор (industry: видобувна й обробна промисловють; будiвництво; комунальне господарство, у т.ч. електро-, газо- i водопостачання) i третинний сектор або сектор послуг (services: торгiвля, фiнанси, нeрухомiсть, зв'язок, транспорт i складське господарство, шформацшт послуги, наука, освiта, охорона здоров'я, побутовi послуги, культура, туризм, управлшня, оборона).
Тeндeнцiï свiтового досвiду господарсь^' дiяльностi показують скорочення частки сшьськогосподарського виробництва до дек1лькох вiдсоткiв, як у шлькосп зайнятих, так i у виробленому валовому внутрiшньому продукп, що стало результатом закону убутноï прибутковостi, дiя якого веде до витиснення зайнятих. Вiдбуваеться також скорочення частки промисловосп до рiвня, що складае менше п'ятоï частини зайнятих у виробнищга валового внутрiшнього продукту, що викликане дiею протилежного закону зростаючоï продуктивностi, наслiдком якого стае абсолютне витиснення працiвникiв з метою оптишзаци використання обмежених виробничих ресурав. Витиснення зайнятих як iз сшьського господарства, так i iз промисловосп сприяло виникненню третинного сектора, що акумулюе до двох третин зайнятих й забезпечуе бiльшe половини валового внутршнього продукту, що пов'язане iз дiею закону щодо постiйноï продуктивносп факторiв. Третинний сектор став основою формування поспндуст^ально^ сeрвiсноï' eкономiки.
Концепщя постiндустрiального суспiльства набула популярностi у 1973 рощ тсля виходу пращ «Майбутне постiндустрiальнe суспiльство» професора Гарвардського утверситету Д. Белла [3]. Близькою за змютом тeорiï постiндустрiального сустльства е концепщя шформацшного суспiльства, на основi якоï почав формуватися сектор, де центральна роль выведена знанням i iнформацiï, що представляють безпосередню виробничу силу.
Нeобхiдно також вщзначити, що значно змiнилися добробут i потреби людей в розвинених крашах. На сьогодшшнш день дохщ на душу населення в крашах ОЕСР вирiс в 30-100 разiв у порiвняннi з 1800 роком, а середня тривалiсть життя з 40 рошв до 80 [4].
В наслщок змiни потреб змшилася структура витрат домашнiх господарств, а саме, скоротилася частка витрат на придбання продукпв харчування й збшьшилася частка витрат на оплату послуг, у тому
чи^ високотехнолопчних, i придбання промислових товарiв тривалого користування. Ця тенденщя призвела до формування потреби, як у новому промисловому виробництвi, так й у супутньому складному сервга. Спiввiдношення секторальних блоков економiки деяких кра1н наведено на рис.1.
Структура еконсиунки краТн, %
80,3 79,7 79,1
США Велико- Имеччина Японш Францш Роая Бразилт Китай Украша 1нд1я британш
■ Первинний сектор ■ Вторинний сектор ■ Третинний сектор
Рис. 1. Сшвввдношення секторальних блошв економпки краТн, 2018 р.
Складено за даними [5]
Пропорци секторальних блоков, в першу чергу, визначають приналежнiсть пе! або шшо! кра1ни до аграрного, iндустрiального або постiндустрiального типу економiки. Найбiльш розвинеш в промисловому вiдношеннi кра1ни характеризуются зростанням третинного сектору - сектору послуг [6], причому як по частщ в створюваному продуктi, так i по частцi зайнятого персоналу. Дане явище супроводжуеться пiдвищенням рiвня технологiчностi обробних секторiв i зниженням 1х частки у валовому продукп кра1ни. Внесок цих секторiв у темп економiчноl динамiки також знижуеться. В окремих розвинених кра1нах темп росту послуг обганяе темп росту обробних секторiв.
В цiлому, частка сектору промисловосп в обсязi ВВП европейських кра1н знизилася до 20,2% в 2018 р. (в 1990 р. - 26,8%). Так, промисловкть Великобританп за даний перюд знизилася бшьш нiж на третину (з 23,4% в 1990 р. до 13,6% в 2018 р.). Аналопчна тенденщя мае мкце в бшьшосп краш Захщно! £вропи. З погляду структури ВВП, модель економiки Шмеччини розглядаеться в Gвропi як найбшьш оптимальна: частка промисловостi в шмецькш економiцi становить 25,4% ВВП (2018 р.). В шших европейських крашах частка промисловостi в економiцi скорочувалася рiзними темпами. Значний спад з 1990 р. вщзначаеться в Бельгп - з 25,7% до 16,2%, Швецп - з 24,4% до 18,7%, Францп - з 21,1% до 13,4%, 1спанп - з 23,8% до 15,9% [5]. Для порiвняння: у структурi ВВП украшсько! економiки промисловiсть займае 24,7%, сфера послуг - 32,1% [7].
Розширення сектору послуг на фош росту рiвня технологiчностi обробних секторiв у рядi розвинених захiдних кра1н називають деiндустрiалiзацiею. Оск1льки сектор послуг мае свою специфжу, його внесок у загальний темп росту, стаючи основним, знижуе величину темпу, що й спостертаеться для економiчно розвинених краш. Саме iз цих позицiй потрiбно вивчити проблеми змiни масштабiв зайнятосп в промисловостi, питання впливу промисловосп на iншi види економiчноl дiяльностi, а також на рiвень й яшсть життя населения.
Дослiджуючи структуру вичизняного ВВП за видами дiяльностi можна зробити наступнi висновки (табл. 1). В структурi ВВП за дослщжуваний перiод вiдбулися змiни: питома вага первинного сектору збшьшилась з 7,8 % до 10,1 %; питома вага вторинного сектору зменшилась з 24,5 % до 23,3 %; питома вага третинного сектору також зменшилась з 52,9 % до 51,3 %. При цьому в структур ВВП домiнують так1 галуз^ як сшьське господарство - 10,1 %, переробна промисловють - 11,6 %, торпвля -13,3 %, транспорт - 6,4 %, вщбулося суттеве зростання питомо! ваги за категорiею «державне управлiння й оборона» - з 4,3 % до 6,0 %.
Таблиця 1
Сшвввдношення виробиичоТ та иевиробиичоТ сфери в^чизняноТ економiки_
Сектори 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Валова додана варпсть, млн.грн. 1213069 1283812 1382719 1689387 2023228 2519561 3018160
Первинний сектор (с1льське, л1сове та рибне господарство), млн.грн. 113245 132354 161145 236003 279701 303949 361173
Питома вага, % 7,8 8,8 10,2 12,1 11,7 10,2 10,1
Вторинний сектор (добувна та переробна промислов1сть, буд1вництво, комунальне господарство, в т.ч. електро-, газо 1 водопостачання), млн.грн. 344737 332155 362118 432071 552889 697318 830236
в т.ч. переробна промислов1сть 12,4 11,3 12,2 11,9 12,2 12,1 11,6
Питома вага, % 24,5 22,7 22,8 21,7 23,2 23,4 23,3
Третинний сектор (торпвля, фшанси, зв'язок, . _ транспорт, 1нформац1йн1 послуги, наука, освгта, охорона здоров'я, туризм, управл1ння, оборона), млн.грн. 742412 805204 841395 995887 1161054 1518294 1826781
в т.ч. - оптова та роздр1бна торпвля, ремонт автотранспортних засоб1в - транспорт, складське господарство - державне управлшня й оборона 14,3 7,0 4,3 14,5 7,1 4,7 14,7 6,4 5,0 13,8 6,8 4,8 13,3 6,6 5,2 13,7 6.4 5.5 13,3 6,4 6,0
Питома вага, % 52,9 55,0 53,0 50,1 48,7 50,9 51,3
Складено за даними [7]
Про структуру господарського комплексу можна також судити й за структурою зайнятосп економ1чно активного населения в тих або шших галузях 1 сферах д1яльносп. (табл. 2).
Таблиця 2
_Структура зайнятост економiчно активного населення УкраТни_
Структура за секторами 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Усього, тис. оаб 19261,4 19314,2 18073,3 16443,2 16276,9 16156,4 16360,9
Первинний сектор економ1ки, тис. оаб 3308,5 3389,0 3091,4 2870,6 2866,5 2860,7 2937,6
Питома вага, % 17,2 17,5 17,1 17,5 17,6 17,7 18,0
Вторинний сектор економ1ки, тис. оаб 4073,1 3711,1 3644,6 3216,0 3139,3 3084,9 3091,3
Питома вага, % 21,1 19,2 20,2 19,6 19,3 19,1 18,9
Третинний сектор економ1ки, тис. оаб 11879,8 11914,1 11337,3 10356,6 10270,9 10210,8 10332
Питома вага, % 61,7 61,7 62,7 63,0 63,1 63,2 63,2
Складено за даними [7]
Даш табл. 1 показують, що перерозподш ВВП на користь первинного сектору здшснився за рахунок вторинного 1 третинного сектор1в, але анал1з даних табл. 2 уточнюе, що перерозподш в структур1 зайнятих вщбувся за рахунок саме вторинного сектору. Сгаввадношення секторальних блоков у впчизнятй економщ дуже в1др1зняеться у пор1внянн1 з розвинутими кра!нами.
Де1ндустр1ал1зац1я, що визначаеться лише по шльшсному показнику частки виробництва в загальному обага створюваного продукту в кра!ш, е умовною. Змша структури зайнятосп у зв'язку 1з цим також не вщбивае величину зростаючо! творчо! пращ, пов'язано!, у тому числ1, 1 з обслуговуванням, створенням ново! техшки, керуванням новгтшми технолопями, збереженням контролю над ними. Таким чином, зростання сектору послуг м1стить у соб1 й нарощення штелектуального катталу, що е законом1рною ознакою поспндустр1ально1 економ1ки.
Ключовим напрямком розвитку европейських кра!н став шновацшний розвиток, тому промисловють у рядi розвинених европейських краш заснована, як правило, на високих технолопях. 1нновацп розглядаються як основний драйвер рiвня технологiчностi промислового сектору i е визначальними у шдвищенш конкурентоспроможностi европейських товарiв на световому ринку [8].
Важливим напрямком у розвинених кра!нах стало формування нацiональних iнновацiйних систем, спрямованих на координацш цiлей i завдань iнновацiйного розвитку державного й приватного секторiв, науки й промисловостi.
Наприклад, у Великобритании у рамках Рамково! програми по науцi й iнвестицiям в шновацшнш сферi - це диференцшована система фiнансування шновацшно! дiяльностi промислових фiрм, що працюе на принцип державно-приватного партнерства при непрямiй учасп органiв влади на всiх стащях iнновацiйного процесу.
У Нiмеччинi, на основi стратеги «Die neue Hightech-Strategie. Innovationen für Deutschland» 2014 р. уряд випускае документи по галузевих стратепях, як1 уточнюють бачення по окремих галузях (наприклад, по нанотехнолопях [9]), а також звiти про реалiзацiю стратегiй [10]. При цьому, федеральний центр вщграе провiдну роль, фшансуючи всi без винятку напрямки дослiджень, тим самим впливаючи на шновацшну полiтику.
У фiнськiй економщ на розвитку iнновацiйного сектору позитивно позначаеться те, що Державш агентства по шноващях здiйснюють спецiальнi програми, що заохочують iнновацiйну дiяльнiсть малого й середнього бiзнесу. Наприклад, спецiалiзованi програми iнновацiйного розвитку в сферi Iot/II i iнших 1КТ промислового призначення фiнансуються Стратегiчним центром по наущ, технологiях i iнновацiям - FIMECC (Фiнський кластер компетенцiй в обласп металурги, металообробки й машинобудування), створеним в 2008 р. за тдтримки TEKES (Фiнське агентство по фшансуванню iнновацiй) i великих компанш [11]. Держава стимулюе iнновацiйний розвиток державно-приватним партнерством, стандартизацiею, заохоченням еколопчних технологiй виробництва й будiвництва, державними закутвлями. Починаючи з 2013 р. у кра!ш дiють елементи податкового стимулювання iнновацiйного розвитку. Також важливим вкладом держави у стимулювання шновацшного розвитку е створення освiченого людського капiталу за допомогою вкладень в розвиток системи вищо! освiти, яка е безкоштовною, та влаштування державно! системи сощального страхування, яка заохочуе продовження навчання пiсля середньо! школи.
В Iзра!лi надаеться державне фшансування розроблювачу iнновацiйних проектiв за умови проведення науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських робет (НДДКР) i органiзацi! виробництва на територи кра!ни, а продажу кшцево! продукци за рубiж. У випадку успiшно! комерцiалiзацi! результатiв НДДКР виробник виплачуе державi роялтi [12].
У США реал1зуеться державна полiтика розвитку шновацшно! дiяльностi, на цiлi яко! в США щорiчно витрачаеться понад 5 млрд. дол. з державних кошпв i 935 млн. дол. - iз кошпв приватного сектору. Значну частину фундаментальних дослiджень у США здшснюють унiверситети, як1 фшансуються федеральним урядом через систему гранпв. Виконавча влада в США е провщником нацiонально! полiтики в сферi iнновацiйно! дiяльностi. Комерцiалiзацiю результатiв НДДКР регулюють бiльше 20 законiв i указiв президента США, що забезпечують баланс iнтересiв приватних компанiй — споживачiв НДДКР, унiверситетiв i держави як основного швестора НДДКР [13].
У Канада дiе комплексна система фшансування шновацшно! дiяльностi. Основним шститутом е Фонд нових iнiцiатив, Фонд шновацш, Фонд передових технологiй й ш За останнi роки зростае роль освети i вищих навчальних закладiв, як1 стають основними компонентами нацюнально! iнновацiйно! системи - на вищi навчальнi заклади в Канадi припадае 35% обсягiв НДДКР [14].
Грунтуючись на аналiзi iнновацiйних систем розвинених кра!н, можна зробити висновок, що в сучасних умовах устшна конкуренцiя iз провiдними учасниками светового ринку немислима без створення й постшного вдосконалювання нацiонально! iнновацiйно! системи, де основним учасником i координатором повинна виступати держава. При цьому, можна видшити калька аспектiв державно! шновацшно! полетики, як1 доцiльно використовувати для розвитку нацюнально! шновацшно! системи: створення спещальних оргашзацш i оргашв, вiдповiдальних за визначення й реалiзацiю iнновацiйно! полiтики; значне пряме бюджетне фiнансування НДДКР у рiзних формах; залучення бiзнесу в розвиток шновацшного сектору на основi механiзмiв державно-приватного партнерства; стимулювання розвитку освггшх структур i забезпечення безкоштовно! вищо! освгги; активна взаемодiя з iншими кра!нами в частинi о6мГну технологiями; впровадження податкових преференцiй для компанiй, яш беруть участь в iнновацiйному процеа.
Висновки
Аналiз сучасних тенденцiй свишо! економiки показуе змГни в пропорщях секторальних блоков розвинутих кра!н, яш характеризуються зростанням третинного сектору - сектору послуг, що акумулюе до двох третин зайнятих й забезпечуе бiльше половини валового внутрГшнього продукту. Третинний сектор став основою формування постiндустрiально!, сервюно! економiки. Розширення сектору послуг на
фот росту технолопчносп обробних ceKTopiB для eKOHOMi4HO розвинених кра1н мае свою специфшу: його внесок у загальний темп росту e^^MiEn стае основним.
Проведене дослщження показало, що спiввiдношeння секторальних блоков вгтчизняно1 e^^MiEn значно вiдрiзняеться вiд тeндeнцiй свгтово1 eкономiки. Основними тeндeнцiями структурних змш в eкономiцi сучасно! Украши е:
- змша спiввiдношeнь первинного, вторинного сeкторiв i сектору послуг е не наслщком впровадження нових технологш i пiдвищeння продуктивностi, а наслщком скорочення випуску продукцп обробно! промисловосп, та пeрeрозподiлу в структурi зайнятих на користь первинного сектору.
- збшьшення у валовiй доданiй вартост частки сiльського господарства й зменшення частки промисловостi, що не вщповщае напрямку розвитку вiд iндустрiального сустльства до постiндустрiального.
Але в умовах ново! iндустрiалiзацil розвиток промисловостi залишаеться прiоритeтним вектором зростання eкономiки. 1нновацп розглядаються як основний драйвер рiвня тeхнологiчностi промислового сектору i е визначальними у шдвищенш його конкурентоспроможносп на свiтовому ринку. Важливим напрямком у розвинених крашах стало формування нацiональних iнновацiйних систем, спрямованих на координацш цiлeй i завдань шновацшного розвитку державного й приватного сeкторiв, науки й промисловостi. Дослiджeння досвщу розвинених кра!н показуе, що подальший розвиток нацiональних iнновацiйних систем залежить переважно вiд якостi iнститутiв шновацшного розвитку. У результата аналiзу були встановлеш основнi фактори, що впливають на розвиток нацюнально1 шновацшно1 системи: створення спeцiальних органiзацiй i оргашв, вiдповiдальних за визначення й рeалiзацiю шновацшно1 полiтики; значне пряме бюджетне фiнансування НДДКР у рiзних формах; залучення бiзнeсу в розвиток шновацшного сектору на основi мeханiзмiв державно-приватного партнерства; стимулювання розвитку освiтнiх структур i забезпечення безкоштовно1 вищо1 освгти; активна взаемодiя з iншими крашами в частинi обмiну тeхнологiями; впровадження податкових преференцш для компанiй, яш беруть участь в iнновацiйному процеа.
Список використаиоТ лiтератури
1. Мировое экономическое положение и перспективы, 2019 год: ПРЕСС-РЕЛИЗ: https://www.un.org/development/desa/dpad/wp-content/uploads/sites/45/publication/WESP2019_BOOK-ES-ru.pdf
2. Шандова, Н.В. Методолопя та практика управлiння стiйким розвитком промислових пiдприемств : монографiя / Н.В. Шандова. Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2014. 424 с.
3. Белл, Д. Грядущее постиндустриальное общество. Москва : Академия. 1999. С. 10.
4. McCloskey. Economic History as Humanomics, The Scientific Branch of Economics. 2018. Р. 29.
5. Макроэкономические исследования: http://be5.biz/makroekonomika/index.html
6. Solow, R.M. A Contribution to the Theory of Economic Growth / R.M. Solow // Quarterly Journal of Economics. 1956. Vol.70., №1. P. 65-94.
7. Державна служба статистики Украши. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 19.02.2020).
8. Europe's re- industrialization: The gulf between aspiration and reality // Deutsche Bank DB Research. -2013, November 26.
9. Aktionsplan Nanotechnologie 2015. Bonn, 2011. URL: www.bmbf.de/pub/aktionsplan_nanotechnologie.pdf.
10. Wohlstand durch Forschung. Bilanz und Perspektiven der Hightech-Strategie für Deutschland. Ideen Innovation Wachstum. Bundesministerium für Bildung und Forschung (BMBF). Berlin, 2013.
11. Government Report on the Future: Well-being through Sustainable Growth. Helsinki, Prime Minister's Office Publ., 2013.
12. Марьясис, Д.А. Опыт построения экономики инноваций. Пример Израиля. / Д.А. Марьясис. Москва : ИВРАН, 2015. - 268 с.
13. Поддержка инновационной деятельности в США, странах Европейского Союза и в Японии. Режим доступа: http://studall.org/all67747.html/
14. Юрин С.В. Развитие теоретических основ управления инновационной деятельностью в экономических системах. Москва : МАГМУ, 2009. С.22.
References
1. World Economic Situation and Prospects, 2019: PRESS RELEASE: URL: www.un.org/development/desa/dpad/wp-content/uploads/sites/45/publication/WESP2019_BOOK-ES-ru.pdf
2. Shandova, N.V. The methodology and practice of managing the management of the industry of industrial enterprises: monograph / N.V. Shandova. Kherson: P.P. Vishemirsky V.S., 2014. 424 p.
3. Bell D. The Coming Post-Industrial Society. Moscow : Academy, 1999. Р. 10.
4. McCloskey. Economic History as Humanomics, The Scientific Branch of Economics. 2018. P. 29.
5. Macroeconomic research: URL: www.be5.biz/makroekonomika/index.html
6. Solow, R.M. A Contribution to the Theory of Economic Growth / R.M. Solow // Quarterly Journal of Economics. 1956. Vol.70., №1. P. 65-94.
7. State Statistics Service of Ukraine. URL: www.ukrstat.gov.ua
8. Europe's re- industrialization: The gulf between aspiration and reality // Deutsche Bank DB Research. 2013, November 26.
9. Aktionsplan Nanotechnologie 2015. Bonn, 2011. URL: www.bmbf.de/pub/aktionsplan_nanotechnologie.pdf.
10. Wohlstand durch Forschung. Bilanz und Perspektiven der Hightech-Strategie für Deutschland. Ideen Innovation Wachstum. Bundesministerium für Bildung und Forschung (BMBF). Berlin, 2013.
11. Government Report on the Future: Well-being through Sustainable Growth. Helsinki, Prime Minister's Office Publ., 2013.
12. Maryasis, D.A. Experience in building an innovation economy. Israel example. / D.A. Maryasis. Moscow : IVRAN, 2015 .-- 268 p.
13. Supporting innovation in the United States, European Union countries and Japan. URL: www.studall.org/all67747.html/
14. Yurin S.V. Development of the theoretical foundations of innovation management in economic systems. Moscow : MAGMU, 2009. P.22.
