CC BY
31
УДК Б2Э.735.03ББ2.75.Б21 Б01: 10.15587/2312-8372.2015.43878
Кузнецова о. я., Д0СЛ1ДЖЕННЯ СТАР1ННЯ
Нетреба ж. М. М1НЕРАЛЪНИХ Г1ДРАВЛ1ЧНИХ ОЛИВ.
I. ФРАКЩЙНИй СКЛАД
Дошджено особливостг перебиу реакцш, деструкцп в молекулах б1- та трициклгчних нафтенових вуглеводнгв, як мгстяться в перших фракцгяхмодельних зразкгв ггдравлгчног оливи «Пдроткойл FH-51», з метою встановлення мехатзму стартня оливи. Знайдено, що внаслгдок перебггу процесгв деструкцп молекул вуглеводтв, деггдрування та ущшьнення продуктгв цих перетворень вгдбува-еться зменшення кглькостг низкокиплячих вуглеводтв та збгльшення вгдповгдно висококиплячих у фракцшному складг ггдравлгчног оливи з часом роботи в ггдравлгчнш системг повтряного судна.
Клпчов1 слова: стартня оливи, мас-спектральний аналгз, деструкцгя молекул вуглеводтв, гарантований ресурс придатностг.
1. Вступ
Укра'на, будучи членом Мiжнародноi оргашзацп ци-вшьно' авiацii (1САО), взяла на себе вщповвдальшсть щодо дотримання високих вимог до забезпечення без-пеки польопв. Забезпечення безпеки польопв включае комплекс заходiв, в тому чист, оргашзащю надiйноi та безперебiйноi експлуатацп вах систем повiтряного судна (ПС), в перелжу яких не е виключенням пдрав-лiчна система повггряного судна та ii агрегати.
Гiдравлiчнi системи повiтряного судна функщонують як силовi пристроi та приводи в мехашзмах випуску i прибирання шаа, гальмiвних щиткiв, змiни форми та геометрп крила, управлiння двигунами та повггря-ними гвинтами. Робочим плом гiдравлiчноi системи повiтряного судна е гiдравлiчна олива i тому ввд ii властивостей залежать технiко-економiчнi показники та надiйнiсть всiеi гiдравлiчноi системи. Ефективнiсть експлуатацii i надшшсть роботи повiтряних суден забез-печуеться застосуванням гiдравлiчних олив, властивостi яких вщповщають заданим умовам. Мiрою вщповщносп властивостей гiдравлiчних олив умовам експлуатацп авiацiйноi технiки е 1х яюсть. Якiсть гiдравлiчних олив характеризуеться комплексом властивостей, як прояв-ляються в процес експлуатацii повiтряних суден, 1х називають експлуатацiйними. Експлуатацiйнi властиво-ст гiдравлiчних олив впливають на такий з основних показниюв надiйностi техшки, як безвiдмовнiсть роботи гiдравлiчноi системи ПС та 11 елеменпв. Особливо важливим е те, що втрата працездатност гiдравлiчноi системи i окремих 11 агрегатiв, може наступати в процесi експлуатацп як поступово, так i раптово, зрозумiло, створюючи загрозу безпецi польоту.
Гiдравлiчна олива (або рщина) для гiдравлiчних систем ПС цившьно! авiацii типу «Пдрошкойл FH-51» виго-товляеться французькою фiрмою «Шко» на мiнеральнiй основу тобто е продуктом переробки нафти, i поставля-еться в Украшу через фiрми-посередники. Технологiчнi процеси виробництва забезпечують такий вуглеводневий склад, який обумовлюе оптимальнi експлуатацiйнi вла-стивосп, а саме: достатню хiмiчну стабшьтсть, високу змащувальну здатнiсть, оптимальну в'язюсть у широкому дiапазонi робочих температур, досить низьку випарову-
ванiсть, що забезпечуватиме необхщний в експлуатацп рiвень надiйностi та ефективностi роботи гiдравлiчноi системи ПС. Здатнiсть оливи зберпати хiмiчний склад i експлуатацiйнi властивосп в межах, що забезпечують надшшсть роботи гiдравлiчноi системи ПС, визначае и гарантований ресурс придатностi.
Пiд час експлуатацп перебiгае процес старшня пд-равлiчних олив, що знижуе рiвень надiйностi роботи гiдравлiчноi системи ПС та и агрегатiв. У цьому зв'язку е актуальною задача визначення оптимального вугле-водневого та структурно-групового складу гiдравлiчноi оливи через певний час и експлуатацп, за якого гарантований ресурс придатностi збертеться.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Автори роби [1-5] дослвджували можливiсть по-лiпшення протизносних властивостей робочих рщин за допомогою 1х обробки електростатичним полем. Завдя-ки формуванню локальних електростатичних полiв на продуктах зносу, значення напруженост яких багатора-зово перевищують значення напруженост зовнiшнього поля, виявляеться можливим штенсифжувати процес покриття продуктiв зносу оболонкою поверхнево-актив-них речовин. У результат чого знижуеться швидкiсть зносу, що призводить до тдвищення ресурсу пдро-приводiв транспортних машин та енергозбереження. Авторами розроблена математична модель формування оболонок поверхнево-активних речовин на продуктах зносу в умовах штенсифжацп адсорбцшних процесiв електростатичним полем; розкрито мехатзм форму-вання граничних змащувальних шарiв на поверхнях вузлiв тертя гiдроприводiв транспортних машин при електрообробщ робочо' рiдини. Експериментальнi до-слщження авторiв показали, що швидкiсть зношування в результатi електрообробки робочо' рщини знижуеться в 2,75-3,94 рази i залежить вiд розмiрiв продуктiв зносу.
Розробщ методiв тонко' очистки авiацiйних пдрав-лiчних рiдин вiд емульсшно! води та механiчних до-мшок iз застосуванням квазiпостiйного електричного поля присвячеш роботи [6-13]. Авторами показано, що в межах одного року бшьш шж у 30 % випадюв льотних
С
64
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 3/4(23], 2015, © Кузнецова О. Я., Нетреба Ж. М.
J
пригод пов'язано з вщмовами й ненадiйною роботою па-ливорегулювально1 апаратури авiадвигунiв, 50-60 % вах вiдмов повiтряних суден пов'язано з порушенням роботи гiдравлiчних i паливних систем разом узятих. 1з кожних 100 авiацiйних ситуацiй в гщросистемах 15 % вщбува-еться внаслiдок забруднення робочих рiдин. З причин забруднення авiацiйних гiдравлiчних рщин емульсiйною водою та механiчними домшками в 10-12 разiв зни-жуеться ресурс гiдронасосiв, а тривалiсть нормального функцюнування плунжерних пар паливорегулювально! апаратури — у три рази. Експериментальш дослщження, виконанi авторами, дозволили розробити оптимальну конструкщю поляризацiйного електродегiдратора, який забезпечуе безперервне видалення дисперсно! фази iз зони фiльтрацii в зону накопичення емульсшно'! води i мехашчних домiшок для утилiзацii. Лабораторнi випро-бування розробленого методу, застосованi до очищення авiацiйно'i гiдравлiчно'i оливи «Пдрошкойл», авiацiйно'i оливи «Турбо-Нiкойл», авiацiйного палива ТС-1, тран-сформаторно! оливи, показали, що ефективнiсть цього методу тонкого очищення вказаних рщин в 5,68 разiв вища за ефективнiсть мехашчних фшк^в фiрми «Палл», а зниження юлькосп частинок забруднень у 60 разiв перевищуе кращi полiпропiленовi фшьтри Р200.
Авторами робiт [14-19] проведено комплекс досль джень з вивчення основних процеав, якi спричиняють старшня гiдравлiчних олив типу РМ тд час зберкан-ня та експлуатацп в автономних гiдроприводах систем управлшня ракетно-космiчною технiкою. На пiдставi експериментальних дослщжень автори встановили, що основними процесами старшня, яю визначають змшу якостi цих олив в умовах експлуатацп, е окиснення, радiолiз та хiмiчна трибодеструкцiя змащувально! плiв-ки в вузлах тертя. Авторами визначено оптимальний груповий вуглеводневий склад гiдравлiчних олив для автономних гiдроприводiв, який забезпечуе 1хнш високий ресурс роботи, а саме, не бшьше 1,4 % мас. арено-вих вуглеводнiв; не менше 65 % мас. циклоалканових, яю мiстять не бiльше 20 % мас. три i бiльше юлець; 30-35 % мас. iзоалканових вуглеводшв. Також досль джено механiзм ди антiокиснювальноi присадки дифе-нiламiн на процеси окиснення рiзних груп вуглеводшв.
Таким чином, аналiз публiкацiй показав, що досль дження ведуться, в основному, в напрямi полiпшення протизносних властивостей гiдравлiчних олив та розро-блення нових методiв !х очищення вщ води та мехашч-них домшок, i спостерiгаеться дуже мало публжацш, присвячених вивченню процесiв старшня гiдравлiчних авiацiйних олив, зокрема типу «Пдрошкойл FH-51», в процесi експлуатацп. Слщ зазначити, що лише очищення гiдравлiчних авiацiйних олив вщ води та ме-ханiчних домшок не може забезпечити збереження гарантованого ресурсу и придатностi, бо олива мае обернену пгроскотчшсть. Тобто, при змш зовнiшнього тиску, або температури, або атмосферно1 вологостi вода iз розчиненого стану видiляеться у виглядi мжроско-пiчних крапель в оливу Обернена пгроскотчшсть, не зважаючи на те, що щ оливи мають обмежену пгроско-пiчнiсть, зумовлюе те, що в оливi поступово накопи-чуеться доволi значна кiлькiсть емульсшно1 води. Пiд час роботи гiдравлiчноi системи ПС вода циркулюе в системi разом з гiдравлiчною рщиною i утворюеть-ся емульсiя. Стшю емульсii води та гiдравлiчноi оливи утворюють в'язкий шлам, який засмiчуе агрегати
гiдравлiчноi системи; емульсп переносять по системi абразивнi частинки; пiдвищуеться хiмiчна агресивнiсть оливи та 11 корозiйна активнiсть [20].
Отже, проблема дослщження процесiв старiння гщрав-лiчноi авiацiйноi оливи типу «Пдрошкойл FH-51» пiд час експлуатацii повиряного судна залишаеться актуальною.
3. 06'ект, ц1ль та задач1 дослщження
Об'ектом даного дослгдження виступае процес хiмiч-них перетворень вуглеводнiв оливи «Пдрошкойл FH-51» при П експлуатацii.
Слщ зазначити, що цiлi даного дослщження можна умовно подшити на загальш та поточнi, що створюють умови досягнення загальних.
У цьому зв'язку загальним е визначення глибини хiмiчноi перетворюваносп вуглеводнiв через певний час експлуатацп оливи «Пдрошкойл FH-51», коли ще збертеться гарантований ресурс придатносп оливи. 1накше кажучи, ланцюг «час експлуатацп оливи ^ старшня оливи ^ гарантований ресурс придатносп оливи», у кшцевому пщсумку становить мету дослщжень. Осюльки олива «Гiдронiкойл FH-51» являе собою сумш вуглеводн1в та присадок, досягнення цiеi мети представляеться авторам статп через поступове визначення напрямiв та глибини хiмiчних перетворень груп вуглеводшв за певш iнтервали часу експлуатацп оливи в гiдравлiчнiй системi ПС.
У зв'язку з цим на першому етат цiллю досль джень, результата яких презентуються у данш статп, е встановлення вуглеводнево-групового складу оливи «Гiдронiкойл FH-51» в процес старiння. Вiдповiдно до поставленоi цШ дослiдження визначено такi задачi:
— дослщження фракцшного складу оливи.
— дослщження структурно-групового та гомолопч-
ного складу фракцш оливи.
4. Матер1али та методи дослщження
Для дослщження були ввдбраш модельнi зразки гiдравлiчноi оливи «Гiдронiкойл FH-51» на етат поставки М1 (товарна), з реальних гiдравлiчних систем повiтряних суден М2 та М3 через напрацювання 300 та 380 годин вщповщно, та М4 вiдпрацьованоi оливи злито! iз гiдросистеми ПС пiсля 3600 годин напрацювання. На рис. 1 подана методолопчна схема дослщжень.
Рис. 1. Метаделепчна схема дослщжень
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 3/4(23], 2015
Кожен модельний зразок роздiлявся на першу, другу фракцii та залишок методом атмосферно-вакуумноi розгонки за ГОСТ 2177-66 [21]. Мас-спектральний аналiз структурно-групового складу модельних зраз-юв пiсля !х роздiлення на групи вуглеводшв методом рщинно! хроматографii проведено на мас-спектромет-рi LKB-2091 (Швещя) за методикою [22].
Дослiдження проведет на експериментальнш базi Украiнського науково-дослщного iнституту нафтопере-ро6но! промисловостi «МАСМА».
5. Результати дослщжень вуглеводнево-групового складу оливи «Гщронжойл ГН-51»
5.1. Результати фракцмнування зразшв оливи «Пдрошкойл ГН-51». Результати дистиляцп модельних зраз-кiв методом атмосферно-вакуумноi перегонки наведено в табл. 1. Перша фракщя вщбиралася в iнтервалi температур, що вщповвдають початку китння (ПК) та до появи димност при атмосферному тиску. Друга фракщя переганялася тд вакуумом пiд тиском 1 мм рт. ст. до появи димност!
Як бачимо, вихщ першоi фракцii зразку М2 на 5,2 % менше, чим аналогiчноi фракцii зразка М1. Вихiд першоi фракцii зразку М3 менше на 22,3 %, чим у зразка М1. Вщповщно збшьшився вихiд других фракцш зразкiв М2 на 6,2 % та М3 на 22,9 % у порiвняннi iз зразком М1.
Таблиця 2
Фiзик□-хiмiчнi характеристики структурно-групового i гомолопчного складу перших фракцш зразтв □ливи FH-51
Таблиця 1
Характеристики фракцiйного складу зразтв □ливи «Пдрошкойл FH-51»
Фiзичнi характеристики Зразки
М1 М2 М3 М4
Початок кипiння (ПК), °С 208 208 205 123
Вихiд перших фракцiй, % мас. 71,6 66,4 49,3 73,8
МеЖ википання других фракцш, °С (при 760 мм рт. ст.) 285-354 236-344 242-340 285-354
Вихiд других фракцiй, % мас. 16,9 23,1 39,8 16,4
Залишок, % мас. 11,0 10,0 10,8 9,0
Втрати, % мас. 0,5 0,5 0,1 0,8
Найменування типш Вмiст, % вщн.
вуглеводшв i 1'х
г□м□л□гiв М1 М2 М3 М4
Парафiни 9,6 13,9 11,6 21,0
Нафтени, в тому числт 85,9 81,6 68,9 73,2
— моно- 27,7 20,8 21,0 27,6
— 6i- 43,1 42,6 34,7 33,6
— три- 14,0 17,5 12,6 11,7
— тетраци^чш 1,1 0,7 0,6 0,3
Ар□матичнi вуглев□днi, 4,5 4,5 19,5 5,8
в тому числг
алкшбензоли, а саме: 2,8 2,7 12,9 3,8
— бензол — — — —
— толуол — 6,0 4,4 —
— ксилоли — 7,5 12,2 —
— iзомери Сд — 8,7 10,3 —
С10 — 5,9 7,5 —
С11 — 7,0 8,2 —
С12 — 9,5 9,8 —
С13 — 14,1 10,7 —
С14 — 13,9 11,9 —
С15 — 12,0 12,9 —
С16 — 8,3 6,5 —
С17 — 5,0 3,5 —
С1В — 2,1 2,2 —
Мононафтенбензоли 1,3 1,1 5,1 1,5
Дшафтенбензоли 0,4 0,4 1,3 0,5
Нафтатни — 0,3 0,2 —
Вихiд перших фракцiй, 71,6 66,4 49,3 73,8
% мас.
Як бачимо, в зразку М3 суттево зменшився bmîct нафтенових вуглеводнiв, зокрема, 6i- та трициклiчних вуглеводнiв порiвняно як i3 зразком М1, так i зразком М2. Натомiсть, у зразку М3 значно зрiс вмiст ароматичних вуглеводшв, особливо алюл бензолiв (на 10,2 %), по-рiвняно iз зразками М1 та М2. Причому, значно зрк вмiст тiльки гомолопв С9-С11 порiвняно iз зразком М2, що свiдчить про наявнiсть реакцш деструкцп, тобто розриву нафтенових юлець в 6i- та трициклiчних структурах. У бiциклiчних нафтенових вуглеводшв розрив юльця перебiгае за наступною схемою з утворенням мононафтенових вуглеводшв:
Це сввдчить про перебiг процеав термодеструкцп та ущiльнення молекул вуглеводшв, що спричиняють зменшення кiлькостi низкокиплячих вуглеводшв у складi гiдравлiчноï оливи з часом роботи в гiдравлiчнiй системi та збiльшення вiдповiдно висококиплячих.
Проте, вихщ першоï та другоï фракцiй зразка рщини М4 практично дорiвнюе виходу цих самих фракцш зразка М1. Отже, наявш пiдстави, що уможливлюють вису-нути гшотезу про те, що з наближенням до граничного часу роботи оливи в гiдравлiчний системi ПС перебкае низка вторинних процесiв деструкцп та ущiльнення новоутворених молекул вуглеводшв з перетворенням цих структур на легю хiмiчнi сполуки.
5.2. Результати дослщження структурно-групового та гомолопчного складу зразшв оливи «Пдрошкойл FH-51». Результати дослщження перших фракцш зразюв оливи подано в табл. 2.
CH2-R CH2-CH3
У трициклiчних нафтенових вуглеводшв розрив юльця перебiгае за наступною схемою з утворенням бщи^ч-них нафтешв:
ch2-r
ch2-ch3
Далi перебiгають реакцп дегiдрування новоутворених моно- i бiциклiчних нафтенових вуглеводнiв з утворенням цикломоно- i циклодюлефшових та ароматичних
С
66
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 3/4(23], 2015
R
r
вуглеводнiв. Наприклад, iз моноолефшових вуглеводнiв утворюються алкiлбензоли за такою схемою:
Утворення шдетв або iзомерних '1м тетралiнiв вщ-буваеться iз бiциклiчних нафтенiв, наприклад, за такою схемою:
У результат чого утворюються ненасичеш нафтено-вi вуглеводнi з одним та двома подвшними зв'язками i алкiлбензоли. Перебiг таких хiмiчних перетворень в молекулах нафтенових вуглеводнiв тдтверджують данi табл. 2, тобто, як вже було сказано вище, в зразку оливи М3 спостерiгаеться як загальне зменшення вмiсту нафтенiв, так i саме бi- та трициклiчних нафтенових структур. У свою чергу значно збшьшуеться вмiст аро-матичних вуглеводшв.
Утворенi ненасиченi моно-, бь та трициклiчнi на-фтеновi структури е менш стабiльними, здатними до ушдльнення. Саме ущiльнення ненасичених нафтено-ароматичних сполук, що утворюються в процесах депд-рування, i призводить до зменшення вмшту у перших фракщях зразкiв М2, М3 та М4 всiх типiв нафтенових сполук i збiльшення вмiсту вiдповiдних сполук, якi мають бiльшу молекулярну масу i бiльш високу температуру википання. Внаслвдок цього збiльшився вихвд других фракцiй цих зразкiв порiвняно з зраз-ком М1 (табл. 1).
6. Обговорення результате дослщження вуглеводнево-групового складу оливи «Гщронжойл ГН-51»
Слiд зазначити, що гiдравлiчна олива «Пдрош-койл FH-51» — це сумш вуглеводнiв та виробляеться на основi низькозастигаючо'1 фракцп нафти з застосуван-ням процесiв депарафшзацп i деароматизацii, i мiстить, переважно, нафтеновi вуглеводнi — 85,9 % ввдн. (табл. 2, зразок М1), 9,6 % вiдн. — парафiновi та 4,5 % вiдн. — ароматичш вуглеводнi. Бо саме такий вуглеводневий склад оливи на етат поставки (зразок М1) забезпечуе оптимальш експлуатацiйнi властивостi, про що було сказано вище. На жаль, перебк фiзико-хiмiчних процесiв при 11 експлуатацп в гiдравлiчнiй системi повiтряного судна, мае таку дш, що цей оптимальний склад не збертеться (старшня оливи), що впливае на гаранто-ваний ресурс придатностi оливи. Нам, експлуатантам оливи, не тд силу «вщмшити» перебiг цих процесiв, ми можемо '1х вивчати та шукати заходи, щоб послаби-ти наслвдки, тобто не допустити зниження надшносп гiдравлiчноi системи. У цьому зв'язку запропонована методолопя дослiджень, а саме, оливу слвд роздiлити на окремi фракцп вуглеводнiв, що википають при рiз-них температурах, а попм визначити '1х груповий та гомолопчний склад. Виявилось в ходi дослщжень, що
при атмосферному тиску повшстю роздiлити зразки оливи на окремi фракцп не представляеться можливим. Саме тому частина зразюв, коли починаеться термiч-не руйнування вуглеводнiв тд час розгонки (поява димностi), роздшено пiд вакуумом (друга фракцiя). У табл. 1 межi википання других фракцш подано у зна-ченнях, яю переховано на температури википання при атмосферному тиску. На наступних етапах дослщження вивчення структурно-групового та гомолопчного складу отриманих фракцш зразюв виконуеться вищеописаними методами (рис. 1).
Результати дослщження хiмiчних перетворень у структурно-груповому складi фракцп гiдравлiчноi оливи «Пдроткойл FH-51», вiдiбраноi тд атмосферним тис-ком, уможливлюють пояснити причини перерозподшу вiдсоткового виходу, як перших, так i других фракцш, який вщбуваються пiд час роботи оливи в гiдравлiчнiй системi повггряного судна (зразки М2 та М3). У цьому зв'язку результатом хiмiчних реакцiй, якi перебiгають в бь та трициклiчних нафтенових структурах перших фракцш, е ненасичеш та ароматичш вуглеводш, що про-вокують подальшi процеси утворення висококиплячих вуглеводнiв, яю накопичуються в других фракцiях. Проте не знайдено пояснення рiзкого збшьшення ароматичних вуглеводнiв та вуглеводнiв цього гомолопчного ряду, особливо у зразку М3 в порiвняннi iз зразками оливи М1 та М2. Як бачимо з табл. 2, суттево збшьшився вмкт iзомерiв алкiлбензолiв з юльюстю атомiв вугле-цю Сэ-Сц, мононафтенбензолiв та дiнафтенбензолiв у зразку оливи М3 порiвняно зi зразками М1 та М2. Отриманi результати свщчать про перебiг низки перетворень у молекулах ароматичних вуглеводшв, яю не вдалося виявити методами, застосованими при прове-денш презентованих дослщжень, що показуе необхiд-нiсть подальшого детальнiшого дослiдження структурно-групового та гомолопчного складу других фракцш та залишюв тсля перегонки.
7. Висновки
В результат проведених дослiджень:
— знайдено типи хiмiчних реакцiй, яю спричиняють змiни у вуглеводнево-груповому та гомолопчному складi першо'1 фракцГ1 гiдравлiчноi оливи «Гiдро-нiкойл FH-51»;
— встановлено, що особливктю перебiгу реакцш деструкцГ1 в молекулах бi- та трициклiчних нафтенових вуглеводнiв перших фракцш модельних зразюв оливи е утворення моно- та бщикмчних нафтенових вуглеводшв вщповвдно;
— показано, що результатом '1хнього депдрування е нестабшьт цикломоно- i циклодiолефiновi та ароматичш вуглеводш;
— доведено, що ущшьнення цих нестабшьних вуг-леводшв спричиняе з часом експлуатацГ1 оливи до зменшення як вмкту у перших фракщях вах типiв нафтенових сполук, так i зменшення саме виходу перших i збiльшення виходу других фракцiй вiд-повiдно.
Таким чином, отримаш результати вимагають про-довження дослiджень щодо детальнiшого визначення хiмiчного, структурно-групового, гомологiчного складу модельних зразюв оливи, про що плануеться викласти у наступних статтях.
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 3/4(23], 2015
67-J
Лггература
1. Лысиков, Е. Н. Влияние микронеровностей поверхностей трибосопряжений на процессы адсорбции [Текст] / Е. Н. Лысиков, В. Б. Косолапов, А. С. Шулика // Сборник научных трудов ХНАДУ. Автомобильный транспорт. Совершенствование машин для земляных и дорожных работ. — Харьков: РИО ХНАДУ, 2003. — Вып. 11. — С. 61-64.
2. Лисжов, 6. М. Роль продуклв зносу трибосполучень пдро-приводiв в умовах обробоки робочо! рщини електроста-тичним полем [Текст] / 6. М. Лисжов, О. С. Шулжа // Збiрник наукових праць УкрДАЗТ. Техшка та технолопя виконання будiвельних, колшних та перевантажувальних роб^ на транспортi. — Харгав, 2004. — Вип. 58. — С. 54-58.
3. Лысиков, Е. Н. Физические основы интенсификации процесса самоорганизации узлов трения гидроприводов путевых и строительных машин в режиме граничной смазки [Текст] / Е. Н. Лысиков, С. В. Воронин, А. С. Шулика // Вюник НТУ «ХП1». Автомобше- та тракторобудування. — Харгав, 2005. — Вип. 10. — С. 83-86.
4. Лисжов, 6. М. Формування локальних електричних полiв на продуктах зносу поверхонь тертя гiдроприводiв колшних та будiвельних машин [Текст] / 6. М. Лисжов, С. В. Воронш, О. С. Шулжа, 6. А. Бобров // Збiрник наукових праць УкрДАЗТ. Удосконалення управлшня експлуатацшною ро-ботою залiзниць. — Харкiв, 2005. — Вип. 66. — С. 112-117.
5. Лысиков, Е. Н. Состав и структура жидких смазочных сред в условиях эксплуатации технических систем [Текст] / Е. Н. Лысиков, А. С. Шулика, В. А. Стефанов и др. // Збiрник наукових праць УкрДАЗТ. Довгсдачнють, надшшсть, працездатнють деталей рухомого складу залiзниць та спещально! залiзничноi техшки. — Харгав, 2005. — Вип. 69. — С. 125-130.
6. Garazha, V. V. The analysis and the trends of electrocleaners development [Text] / V. V. Garazha, Y. P. Davidenko, Dinh Tan Hung // Proceedings of the National Aviation University — K.: NAU, 2005. — № 2. — P. 45-48.
7. Гаража, В. В. Аналитическая оценка эффективности работы электроочистителя с волокнистым диэлектрическим наполнителем [Текст] / В. В. Гаража, Динь Тан Хынг // Вюник НАУ. — К.: НАУ, 2007. — № 1. — С. 153-158.
8. Гаража, В. В. Методики оценки эффективности очистки гидравлического масла «Гидро-Никоиль» от механических загрязнений [Текст] / В. В. Гаража, Динь Тан Хынг // Матерiали Мiжнародноi науково-техшчно! конференцп «Авiа-2007». — К.: НАУ, 2007. — Т. II. — С. 33.75-33.78.
9. Гаража, В. В. Оценка эффективности разрушения суспензии в квазипостоянном электрическом поле поляризационного электроочистителя [Текст] / В. В. Гаража, Динь Тан Хынг // Матерiали Мiжнародноi науково-техшчно! конференцп <^а-2009». — К.: НАУ, 2009. — Т. I. — С. 17.65-17.68.
10. Гаража, В. В. Выбор поляризационного наполнителя для разрушения водно-масляных эмульсий в квазипостоянном электрическом поле электродегидратора [Текст] / В. В. Гаража, С. А. Халиль // Вестник КМУГА. — К.: КМУГА, 1999. — № 2. — С. 248-255.
11. Гаража, В. В. Очистка авиационных гидравлических и моторных масел от эмульсионной воды и механических примесей в квазипостоянном электрическом поле [Текст] / В. В. Гаража, С. А. Халиль // Вестник КМУГА. — К.: КМУГА, 1998. — № 1. — 2 с.
12. Динь Тан Хынг. Анализ результатов экспериментальных исследований электроочистки гидравлического авиационного масла «Гидро-Никоиль» и эффективности работы электроочистителя [Текст] / Динь Тан Хынг // Вюник 1нженерно! Академи Укра!ни. — 2009. — № 3, 4. — С. 8-13.
13. Халиль, С. А. Экспериментальная установка и методика разрушения водно-масляных эмульсий в квазипостоянном электрическом поле [Текст]: сб. науч. трудов / С. А. Ха-лиль // Проблемы эксплуатации и надежности авиационной техники. — К.: КМУГА, 1998. — № 1. — С. 34-37.
14. Тыщенко, В. А. Оценка старения гидравлических масел [Текст] / В. А. Тыщенко, Т. Н. Шабалина, Е. В. Лобзин, Л. А. Полякова, Л. Д. Калинина // Химия и технология топлив и масел. — 1993. — № 7. — С. 35-36.
15. Тыщенко, В. А. Комплексное газохроматографическое исследование влияния углеводородного состава маловязких масел спецназначения на их радиационную стойкость [Текст] /
B. А. Тыщенко, И. И. Занозина, Т. Н. Шабалина, Д. Е. Дис-кина // Материалы XI Всероссийской конференции по газовой хроматографии, 26 июня 1995. — Самара, 1995. — С. 7.
16. Тыщенко, В. А. Количественная характеристика окисляемости гидравлических масел [Текст] / В. А. Тыщенко, Б. Л. Психа, В. В. Харитонов, Т. Н. Шабалина, Н. А. Шейкина // Нефтехимия. — 2003. — Т. 43, № 5. — С. 366-372.
17. Шабалина, Т. Н. Влияние состава маловязких гидравлических масел на трибологические свойства [Текст] / Т. Н. Шабалина,
C. Э. Каминский, В. А. Тыщенко // Наука и технологии в промышленности. — 2004. — № 2. — С. 66-71.
18. Шейкина, Н. А. Влияние углеводородного и структурно-группового состава основ гидравлических масел РМ и МГ-7-Б на их эксплуатационные свойства [Текст] / Н. А. Шейкина, В. А. Тыщенко, Т. Н. Шабалина, О. Е. Шабалина // Известия ВУЗов. Серия «Химия и химическая технология». — 2005. — Т. 48, № 10. — С. 43-47.
19. Шейкина, Н. А. Механизм ингибирующего действия дифениламина в процессе окисления гидравлических масел [Текст] / Н. А. Шейкина, Л. В. Петров, Б. Л. Психа, В. В. Харитонов, В. А. Тыщенко, Т. Н. Шабалина // Нефтехимия. — 2006. — Т. 46, № 1. — С. 37-43.
20. Комаров, А. А. Надежность гидравлических устройств самолетов [Текст] / А. А. Комаров. — М.: Машиностроение, 1976. — 224 с.
21. Нефтепродукты. Методы испытаний [Текст]. — М.: Изд. стандартов, 1977. — Ч. 1. — 450 с.
22. Полякова, А. А. Молекулярный масс-спектральный анализ нефтей [Текст]. — М.: Недра, 1973. — 184 с.
ИССЛЕДОВАНИЕ СТАРЕНИЯ МИНЕРАЛЬНЫХ ГИДРАВЛИЧЕСКИХ МАСЕЛ. I. ФРАКЦИОННЫЙ СОСТАВ
Исследовано особенности протекания реакций деструкции в молекулах би- и трициклических нафтеновых углеводородов, содержащихся в первых фракциях модельных образцов гидравлического масла «Гидроникойл РН-51», с целью выяснения механизма старения масла. Установлено, что вследствие протекания процессов деструкции молекул углеводородов, дегидрирования и уплотнения продуктов этих реакций, наблюдается уменьшение количества низкокипящих углеводородов, и увеличение соответственно высококипящих в составе фракций гидравлического масла с течением времени эксплуатации в гидравлической системе воздушного судна.
Ключевые слова: старение масла, масс-спектральный анализ, деструкция молекул углеводородов, гарантированный ресурс годности.
Кузнецова Олена Яювна, доктор педагоглчних наук, доцент, за-вГдувач кафедри теоретичноi та прикладног фiзики, Нащональний aeia^mrn утверситет, Кигв, Украта, e-mail: [email protected]. Нетреба Жанна Миколагвна, асистент, кафедра теоретичног та прикладног фiзики, Нащональний авiацiйний утверситет, Кигв, Украта, e-mail: [email protected].
Кузнецова Елена Яковлевна, доктор педагогических наук, доцент, заведующий кафедрой теоретической и прикладной физики, Национальный авиационный университет, Киев, Украина. Нетреба Жанна Николаевна, ассистент, кафедра теоретической и прикладной физики, Национальный авиационный университет, Киев, Украина.
Kuznetsova Helena, National Aviation University, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected].
Netreba Janna, National Aviation University, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected]
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 3/4(23], 2015
