CC BY
20
10. Свиткин М.З. Управление качеством продукции в лесной и деревообрабатывающей промышленности. - М.: Лесн. пром-сть, 1988. - 224 с.
11. Справочник мебельщика/ Под ред. В.П.Бухтиярова. - М.: Лесн. пром-сть, 1985. - 371 с.
12. Толбатов Ю.А. Економетрика: Шдручник. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 320 с.
13. Статистичш inopi'iiiiiKii Украши за 1992, ..., 1998 рр/Мшютерство статистики Укра!'-ни. - К.: Техника, 1993, ..., 1999.
14. Kozlovsky S., Zagvoyska L., Adamovsky A. Econometric Analysis of Furniture Production in Ukraine// Foresury in Transition Reading Book OF ENARECO Project. - Padova, 2000, - P.21 (Working paper, Fccehted).
15. Pindyck R., Rubinfeld D. Econometric Models and Economic Forecasts. - 4 th ed. - Boston, New York: Irwin MeGrow - Hill, 1998. - P. 626._
УДК339.1:630*722 Доц. А.М. Bineeun; ст. О.П. НМтченко - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РИНК1В ПРОДУКЦП З ДЕРЕВИНИ
Дослщжуються ринки продукци з деревини в свт, i зокрема, в тих крш'нах, що е найбiльшими представниками в торгiвлi нею. Розглянуто зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть украшських пiдприемств деревообробно'' промисловостi, Надаш рекомендацií щодо шля-xiB i'x виходу на зовнiшнi ринки i3 своею продукцiею.
Doc. A. Vichevych; O. Nikitchenko - USUFWT Wood products market research
The aim of the article is the research of wood-processing industry products markets in those countries that are the most representative in the given branch of industry in the world. The article concerns also the questions of state, tendencies and perspectives of development in the field of Ukrainian wood-processing industry. Some recommendations concerning the further export activity of the Ukrainian wood-processing enterprises were given in this article.
Змши демографiчноí структури, еконо]Шчного розвитку краш, переоцшка цшностей споживачiв (усввдомлення сощального добробуту та еколопчних проблем), а також змши смаюв - основш фактори, що впливають на рiвень попиту продукци деревообробних тдприемств.
Компетентш служби ООН передбачають, що населення Земл^ яке на су-часному етат становить 5.7 млрд. чоловш, до 2050 р. зросте до 9.8 млрд. чоловш [1]. При цьому темпи росту будуть найбшьш швидкими в регюнах, що розвива-ються. Нерiвномiрний прирiст населення в рiзних частинах свггу вимагатиме створення нових центрiв споживання продукци деревообробних пiдприeмств, що звичайно матимуть сво! специфiчнi вимоги. У крашах, що розвиваються, специ-фiчнi потреби широких верств населення призведуть до збшьшення попиту на недорогу продукщю середньо! якость У розвинутих крашах, особливо у вврош, но-вi сегменти ринку створюватимуться через стагнацiю темпiв приросту населення. На сучасному етапi будiвництво нових споруд замiнюeться вiдновленням, ремонтом та реконструкщею вже кнуючих будiвель та споруд. Дуже часто вщновлення асоцiюeться iз пiдвищенням якост примiщення, будiвлi тощо i тому для виконан-ня такого типу робгг використовуються високоякiснi, дорогi матерiали. Особливi сегменти та нiшi у розвинутих крашах створюватимуть лiтнi верстви населення та самотш люди.
Другим фактором, що впливае на попит продукци деревообробних шдприемств, е змши в економiчному розвитку краш. Економiчний рiст буде значно вщ-чутнiшим у крашах, що розвиваються, шж у розвинутих крашах [2].
Останшм часом все бшьшого розголосу набувають питання охорони до-вкiлля. Сво! зусилля на досягнення певного становища на ринку тдприемство повинно коригувати iз урахуванням цих аспеклв [3]. Усвiдомлення проблем довюл-ля та вщповвдш вимоги споживачiв стануть вiдчутнiшими i призведуть до форму-вання специфiчних вимог до ринку деревообробно! продукци.
Важливим, вартим уваги аспектом, який призвiв i буде в майбутньому при-зводити до змши у структурi деревообробно! промисловоста, е посилення ролi ефективного використання ресурив та вiдходiв. Пiдвищення ефективноста вико-ристання ресурсiв та зменшення вiдходiв - це двi основш стратеги сучасно! та майбутньо! дiяльностi пiдприемства у сферi рацiонального використання обмеже-них ресурсiв. Декiлька десятюв роив тому наявнiсть на шдприемствах деревообробно! промисловостi великих обсяпв вiдходiв з деревини, а також наявшсть зна-чно! кiлькостi стовбурiв дрiбного дiаметру, спонукали дослiдникiв та винахвдни-кiв розробити такий вид продукци, основою яко! могли б стати вiдходи виробниц-тва деревообробних тдприемств або дрiбно порiзана деревина низько! якостi. Так були створеш деревиннi панелi. 1з впровадженням цього нового продукту у виро-бництво значно скоротилась потреба у "масивГ' (тобто звичайнш деревинi).
Змiни наявно! сировини та Г! композици, винахщ ново! деревообробно! технiки та вдосконалення процесу обробки деревини, що ввдкривае новi можливо-стi для розвитку продукци i сталого використання лiсових ресурсiв впливають на пропозицiю деревообробно! продукци.
Неможливо в дослвдженш охопити окремо всi кра!ни свiту, тому були обрат найбiльшi виробники чи споживачi продукци з деревини в вврот - Велико-бриташя, Нiмеччина та Iталiя, - а також США.
Найбшьшими темпами нарощувалось виробництво хвойних пиломатерiа-лiв у Имеччиш - з 1991 р. даний показник збшьшився на 15 %, i у 1999 р. досяг рiвня 13,4 млн.м3. Не значно, але меншими були темпи росту виробництва хвойних пиломатерiалiв у Великобритани. Протягом дослiджуваного перюду вони зросли на 13 %. Однак значною вiдмiннiстю, що кнуе мiж виробництвом хвойних пиломатерiалiв у Великобритани та Имеччиш, е обсяги !х виробництва. У Великобритани даний показник е бiльш як у шкть разiв меншим, шж у Нiмеччинi. Це можна пояснити рiзницею в площах експлуатованих лгав: в Великобритани цей показник становить 2,3 млн. га, а в Имеччиш - 10,225 млн. га, що майже у п'ять разiв вище [7].
Значно повшьшшими темпами (з 1991 р. тшьки на 4,5 %) нарощуеться виробництво хвойних пиломатерiалiв у США, проте це компенсуеться величезними обсягами, яю у 1999 р. досягли рiвня майже 82 млн. м3. Звичайно ж це пояснюеть-ся значною площею експлуатованих лгав - 198,1 млн. га, 57 % з яких - це дере-винш насадження хвойних порвд [8]. Набагато швидше зростають обсяги спожи-вання хвойних пиломатерiалiв у США - з 1991 р. вони збшьшились на 21 %.
вдиною кра!ною, в якiй виробництво хвойних пиломатерiалiв скорочува-лось, була Iталiя. З 1991 р. обсяги виробництва знизились на 10 % i становили у 1999 р. тшьки 745 тис.м3 [5, 6, 7]. Це дуже низький показник, навггь, якщо порiв-няти iз Великобританiею. Адже площа експлуатованих лгав в Ггали майже у три рази бшьша, анiж у Великобритани - вона становить 6,4 млн. га. Це пояснюеться рiзницею в породному складi зрубувано! деревини: у Великобритани частка хвой-
них порвд у зрубуванiй деревини становить 90 %, а в 1тали - 42 % [7]. Цшавим е той факт, що споживання хвойних пиломатерiалiв в 1тали за дослвджуваний перь од зросло на 20 %, а обсяги споживання перевищували обсяги виробництва бшь-ше як у 7 р^в.
Що ж до пиломатерiалiв з листяних порiд, то груш европейських кра!н властива спадна тенденщя виробництва даного виду продукци, а у Сполучених Штатах обсяги виробництва зростають. 1снуе значна рiзниця в обсягах виробництва листяних пиломатерiалiв порiвняно iз обсягами виробництва хвойних пилома-терiалiв. У Великобритани обсяги виробництва листяних пиломатерiалiв майже у 15 р^в меншi, тж даний показник для продукци iз хвойних порiд деревини. Перш за все це зумовлено тим, що з уме! площi експлуатованих лгав тшьки третя частина належить листяним насадженням [7]. При цьому майже вс вони знахо-дяться у приватнш власностi, i це е причиною того, що тшьки 10 % зрубано! деревини - це деревина листяних порвд. Отже, за останш им рокiв виробництво листяних пиломатерiалiв катастрофiчно скоротилось - майже на 63 % i у 1999 р. ста-новило тшьки 135 тис.м3.
Подiбна ситуацiя спостер^аеться i в Нiмеччинi, в якш частка деревини листяних порвд у всьому обсязi зрубувано! деревини становить тшьки 20 %, i це по-яснюе, чому обсяги виробництва листяних пиломатерiалiв е бшьш як у 10 разiв меншi, шж обсяги виробництва пиломатерiалiв iз хвойних порщ; у 1999 р. в Име-ччинi вироблялось 1,15 млн.м3 листяних пиломатерiалiв, що на третину менше, нiж у 1991 рощ.
В Ггали обсяги виробництва пиломатерiалiв iз листяних порiд деревини та-кож зменшились. Вiдмiннiстю продукци ггалшських деревообробних пiдприемств е те, що фiзичний обсяг виробництва листяних пиломатерiалiв перевищуе анало-гiчний показник для хвойних пиломатерiалiв, що пояснюеться тим, що в Ггали бь льша частка зрубувано! деревини належить листяним породам (58 %), а також тим, що досить ввдчутна частина зрубувано! деревини листяних порiд походить iз штучних насаджень, так званих "плантацш". У 1999 р. обсяг виробництва продукци з листяних порвд становив 900 тис.м3, а це на 12 % менше, шж у 1991 р.
У США, навпаки, спостер^аеться нарощування обсяпв виробництва листяних пиломатерiалiв, хоча вони, подiбно до показникiв бшьшосл европейських кра!н, е меншими за обсяги виробництва хвойних пиломатерiалiв. Отже, виробництво пиломатерiалiв листяних порвд у США збiльшилось порiвняно iз 1991 р. майже на чверть i у 1999 становило майже 30 млн. м3.
За останш десять роив все бшьшо! ваги набирае виробництво деревинних плитних матерiалiв взагалi у свiтi, i у дослвджуваних кра!нах зокрема. Виробництво дано! продукци характеризуемся значними обсягами займае проввдт позици на ринках деревинно! продукци. В групi европейських кра!н найбiльша частка у структурi виробництва деревинних панелей належить ДСП: цей показник колива-еться ввд 83,3 % у Великобритани до 57 % в 1тали. Майже в усiх дослiджуваних кра!нах, [5, 6, 7] (о^м 1тали) обсяги виробництва даного виду деревинних панелей нарощуються.
ДСП у Сполучених Штатах займають тшьки 42 % ринку деревинних плитних матерiалiв, однак з початку дослвджуваного перюду ця частка збшьшилась майже вдвiчi (у 1999 р. було виготовлено бшьше 16 млн. м3), що доводить значи-
мкть деревостружкових плит у народному господарста кра!ни. Споживання ж збшьшилось майже втр^ iз трошки бшьше 7,4 млн. м3 у 1991 р. до майже 22 млн. м3 у 1999 р.
Виробництво ДСП у Великобритани поидае найважливше мiсце у вироб-ництвi деревинних панелей - його частка становить 83,3 % ввд загального обсягу. Щкавим е той факт, що виробництво дано! продукци характеризуються найвищим рiвнем серед уие! продукци деревообробного комплексу краши. Це можна пояс-нити тим, що саме для виробництва плит iз деревинною основою значною мiрою створюються i використовуються штучнi насадження, а у Великобритани !м на-лежить вагома частка. Нарощування обсягiв виготовлення дано! продукци ввдбу-ваеться досить швидко; протягом дослщжуваного перiоду цей показник збшьшив-ся бiльш як на третину, i у 1999 р. становив бшьше як 2,1 млн.
Дещо повшьшшими темпами розгортаеться виробництво ДСП у Имеччи-нi: за останш дев'ять рокiв воно збiльшилось тшьки на 16 %, проте це в певною мiрою компенсуеться великими обсягами, адже у 1999 р. цей показник становив бшьше 8,6 млн. м3 за рш. На ринку ДСП Имеччини простежуеться тенденщя до збалансування виробництва та споживання даного виду продукци, тобто мiсцевi шдприемства-виробники прагнуть задовольнити потребу власними силами, май-же не вдаючись до сторонньо! допомоги.
Виробництво фанери у европейськш груш дослщжуваних кра!н займае мь зерну частку ринку деревинних панелей: ввд 10,25 % в Ггали до 0,2 % у Великобритани. О^м Нiмеччини виробництво фанери скорочуеться у дослiджуваних кра!нах. Найбiльшими темпами вiдбуваеться скорочення виробництва даного виду продукци у Великобритани - за останш дев'ять роив даний показник зменши-вся аж на 64 % - i вже не кажучи про мiзернi обсяги виробництва у данш крш'т. У Имеччит виробництво клеено! фанери нарощуеться. При цьому необхщно звер-нути увагу, що така тенденцк з'явилась тiльки у 1995 р., а до цього року у Имеч-чиш простежувався спад у виробництвi дано! продукци. Частка клеено! фанери на ринку деревинних плитних матерiалiв е невеликою - близько 5 %. Досить щкава ситуащя на ринку клеено! фанери склалась у США: спад у виробництвi фанери вiдбувся тiльки в останнш рiк дослiджуваного перiоду. Необхвдно зазначити, що клеена фанера на ринку деревинних плитних матерiалiв США займае значну частку - бшьше як 41 % - це найбшьший показник серед дослвджуваних кра!н. Отже, порiвняно iз базисним 1991 роком виробництво скоротилось на 4 %.
Серед европейсько! групи дослiджуваних кра!н найбiльша частка клеено! фанери на ринку деревинних плитних матерiалiв е в Ггали - 10,25 %. Обсяги виробництва даного виду продукци становили в останнш рш дослвджуваного перь оду 402 тис.м3, однак це на 11 % менше, шж у 1991 р. Протягом дослвджуваного перiоду зменшувалось i споживання, проте трохи повшьшшими темпами - з 1991 р. воно скоротилось тшьки на 6 %.
Найбшьш перспективним напрямком на ринку деревинних плитних мате-рiалiв за декшька остан^х рокiв можна видшити виробництво деревоволокнистих плит. На сучасному етапi можна спостерiгати таку ситуащю: деревоволокнистi плити поступово починають витшняти iншi види деревинних плитних матерiалiв з !х позицiй на ринку.
Найбiльш швидкими темпами нарощувалось виробництво ДВП в 1тали -бiльш як утрита, - витiсняючи при цьому iз сво!х позицiй виробниюв ДСП та час-тково клеено! фанери. Обсяги споживання даного виду продукци е меншими за обсяги виробництва - в останнш рiк дослiджуваного перюду вони становили майже 750 тис. м3, а це означатиме, що надлишок ДВП буде експортуватись iз кра!ни, отже вiдобразиться на структурi зовнiшньо'l' торгiвлi 1тали.
Також досить швидкими темпами зростае виробництво ДВП у Великобри-тани - у 2,3 рази порiвняно iз базисним роком. Частка, яку ДВП займае на ринку деревинних плитних матерiалiв у Великобритани не е великою - 16,5 %.
На ринку Имеччини ситуащя е дещо шшою: обсяги виробництва зросли протягом дослвджуваного перюду тшьки у пiвтора рази (що порiвняно з iншими кра!нами - помiрно). Обсяги споживання ж на початку зростали, а шзшше, коли ринок наситився, стали ледь спадати, проте в результата iз 1991 р. даний показник зрк на 5 % i у 1999 р. становив 725 тис. м3.
У США виробництво ДВП не ввдзначаеться великою популяршстю. Споживання деревоволокнистих плит незначно перевищуе можливосл мшцевих ви-робникiв, однак задоволення потреб не становить для них серйозно! проблеми - в останнш рш дослiджуваного перiоду обсяги споживання становили трошки бшь-ше як 640 тис. м3.
На ринку плитних матерiалiв окрiм основних описаних вище рiзновидiв плит деяка частка належить шшим плитам. Ця частка е рiзною в рiзних кра!нах. У США частка iнших плит на ринку е мiзерною i тому не вартою уваги (0,2 %), в Нiмеччинi iншi плити займають майже 4 %, а от в 1тали для них видiляеться досить штотна доля на ринку - 12,75 %. Отже, у двох останшх кра!нах проводяться Грунтовт дослiдження в сферi ефективного використання обмежених сировинних ресурсiв та утилiзацii вiдходiв, внаслiдок чого створюються новi види плитних матерiалiв, якi в майбутньому можливо займатимуть досить вагоме мшце на ринку деревинних плитних матерiалiв.
Пiсля аналiзу зовшшшх ринкiв звернiмо увагу на украшський ринок про-дукцii з деревини та простежмо експортну дiяльнiсть украшських виробникiв. Украшсью пiдприeмства поставляють на зовшшнш ринок наступнi види продукци деревообробки: лiсоматерiали необробленi, пиломатерiали, чорновi меблевi заготовки, шпон струганий та лущений, ДСП, ДВП, фанеру, заготовки з вiдходiв ДВП, ДСП ламшоване, дерев'яш вироби та паркет. Для кращого порiвняння роз-глянемо тiльки тi види експортовано! продукци деревообробно! промисловостi, що вивозились з Укра!ни у 1996-1998 роках.
У 1996 та 1997 р. найбшьша частка експортовано! продукци припадала на деревостружковi плити - 33,5 % та 29,6 % ввдповвдно. Однак, у 1998 та 1999 роках мкце дано! продукци зайняла фанера - 23,5 % та 20 % ввдповщно.
За дослвджуваний перюд приршт експорту вiдбувся тшьки по двох видах продукци - лiсоматерiали необроблет та шпон лущений (див. табл. 1).
У першому випадку обсяги експорту зросли в 6 разiв, у другому випадку -в 2,5 рази. Такий "шалений" прирiст обсяпв експортних поставок лiсоматерiалiв необроблених можна пояснити тим, що це дае змогу тдприемствам швидко отримати гарантованi валютнi надходження. Пвдприемства отримують кошти для покращання фшансового стану та переобладнання.
Табл. 1. Приркт обсягiв експорту основних вид'ш продукци деревообробног
Вид продукци 1996 1997 1998 1999 Прирют, % 1996/1999
Лiсоматерiали необробленi 27,2 218,4 264 165,7 703 21 -37 509
Пиломатерiали 111,6 279,5 232,2 65,0 150 -17 -72 -42
ЧМЗ 132,8 505,1 170,2 13,8 280 -66 -92 -90
ДСП 2198,7 1472,6 578,6 98,6 -33 -61 -83 -96
ДВП 689,4 522,1 500,8 229,5 -24 -4 -54 -67
Фанера 1951,2 614,0 924,4 410,6 -69 51 -56 -79
Шпон синтетичний 69,5 51,3 15,9 0,0 -26 -69 - -
Шпон струганий 22,3 42,6 42,8 7,2 91 0 -83 -68
Шпон лущений 18,3 68,6 77,2 45,9 275 13 -41 151
Паркет 481,7 635,1 269,7 155,5 32 -58 -42 -68
У 1997 р. порiвняно iз 1996 ввдбувся прирiст обсяпв експортних поставок лiсоматерiалiв (у 8 разiв), пиломатерiалiв (2,5 рази), чорнових меблевих заготовок (майже в 4 рази), шпону струганого (на 91 %), шпону лущеного (в 2,75 рази) та паркету (на 32 %). Обсяги експортних поставок решти продуклв деревообробки значно скоротились, що в першу чергу пов'язано iз скороченням обсяпв виробни-цтва (табл. 1).
Проаналiзувавши основнi тенденци, що ввдбуваються на ринках продукци з деревини дослвджуваних кра!н, можна зробити деяю висновки. По-перше, ринок е привабливим шоземному виробниковi для здшснення на ньому зовшшньоеко-номiчно! дiяльностi, якщо вiн, тобто ринок, мае достатнш потенцiал - емнiсть. Шд емнiстю товарного ринку необхiдно розумии можливий (за даного рiвня цш) об-сяг реалiзацii товарiв, який визначаеться як розмiрами платоспроможного попиту, так i величиною !х пропозици [10, ст. 22].
Найбiльшими обсягами ввдзначаються ринки Сполучених Штатiв, а за ними йдуть ринки Имеччини. Ринки Великобритани та 1тали не е потужними, проте вони мають iншi переваги.
По-друге, потенцшними ринками для експорту товару з Укра!ни можуть бути такi, на яких виробництво спадае, а споживання зростае або ж на яких виро-бництво нарощуеться повшьтшими темпами, шж споживання. Такими ринками е, зокрема,: ринок пиломатерiалiв хвойних порвд 1тали та США; ринки ДСП 1тали, США; ринки клеено! фанери Имеччини, 1тали та Великобритани.
По-трете, шоземний виробник певно! продукци може виходити на певний ринок, якщо мiсцевi виробники не в стан задовольнити потреби мiсцевих спожи-вачiв, тобто на ринки, на який споживання певного виду продукци е бшьшим, шж И виробництво. Рiвень самозабезпеченостi визначаеться на основi даних про обсяги виробництва та споживання [10, ст. 52]. Найменш забезпеченими власним ви-робництвом ринками е ринки: хвойних пиломатерiалiв 1тали, Великобритани та Сполучених Штатав; листяних пиломатерiалiв Имеччини, 1тали, Великобритани; ДСП Великобритани; фанери Имеччини, 1талЦ, Великобритани та ДВП Великобритани.
Шсля проведення попереднього дослвдження, виявилось, що найбшьш до-цiльно для укра!нських виробникiв експортувати свою продукцiю на таю ринки: хвойш пиломатерiали - на ринки Великобритани, 1тали та Сполучених Штатав; листянi пиломатерiали - на ринки Великобритани, Имеччини та 1тали; клеену
фанеру - на ринки Имеччини, Великобританй та Ггали; ДСП - на ринки Ггали, Великобританй та США. ДВП можна експортувати на ринок будь-яко! Í3 досль джуваних кра!н.
Лггература:
1. Solberg B., Moiseyev. A. Demand and Supply Analysis of Roundwood and Forest Products Markets in Europe// European Forest Institute Proceedings - 1997. - No. 17. - 305 p.
2. European Timber Trends and Prospects: into 21st century, ECE/TIM/SP/11, Geneva Timber and Forest Studies - 1996. - No. 11.
3. Demand for Forest Products, Consumption Patterns and Marketing// Proceedings of the Eleventh World Forestry Congress in Antalya 13-22 Oct. - Vol. 4. - 1997.
4. Scshwarzbauer Peter. Macroeconomic Aspects and Demand for Forest Products// Proceedings of the Eleventh World Forestry Congress in Antalya 13-22 Oct. - Vol. 4. - 1997.
5. http:// www.efi.fi - Datadase of European Forest Institute (база даних ввропейського Лю-ничого 1нституту).
6. http:// www.fs.fed.us/ - шформацшне джерело USDA (вщдшу з питань сшьського госпо-дарства Сполучених Штапв).
7. http:// www.unece.org/trade/timber/welcome - United Nation's Economic Comission for Europe database (база даних Комюи ООН з питань Економжи для ввропи).
8. Forest Products Markets in 1997 and Prospects for 1998// Timber Bulletin - 1996. - No.6.
9. http:// apps.fao.org - Food and Agriculture Organization Database Gateway (база даних Ор-гашзаци з питань Харчування та Сшьського господарства).
10. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы - М: Ось-89, 1997 год -
160 с.
УДК 658.5 Доц. С.1. Тесленко, к.е.н.; тж. В.Т. Хамардюк - УкрДЛТУ
ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА
пвдприемств1
Прoаналiзoванo фактори, яю необхщно враховувати при оргашзаци маркетингово'' дiяльнoстi в пoлiтикo-екoнoмiчних умовах сьогодення Украши.
Doc. S.Teslenko; V. Khamardiuk- USUFWT Planing of the marketing activities at the enterprises
This article deals with the analysis of the factors which must be taken into account when organizing marketing activities under political and economic of Ukraine.
Швидю технолопчш зрушення, складш соцютехтчш проблеми, винятковi динамiчнi ринковi i конкурентнi умови створюють ситуащю, в якiй пiдприeмства придiляють постшну увагу оцiнцi перспектив свое! дiяльностi. Успiшне завершения будь-якого з дшових починань фiрми залежить ввд умiння належним чином планувати свою дiяльнiсть. Плануванню, як процесу визначення цшей та вибору оптимального шляху !х досягнення [1], треба постшно придiляти увагу, i не тшьки на зародковому етапi будь-якого бiзнесу, а й на пiдприемствах, яким вже вдалось завоювати велику частку ринку i утвердити сво! позици. Тiльки завдяки правильному вибору мети, задач i видiв планування можна досягнути найкращого результату, який полягае в постшному збiльшеннi прибутку тдприемства.
Згiдно з сучасними умовами, неправильним е ототожнення плану з коман-дно-адмiнiстративною системою. У цiй системi вiн набувае директивно'!, тобто од-носторонньо!' форми, що "спускаеться" зверху донизу [2]. Якщо будь-який план,
