CC BY
8
2. Озимок Ю.1. Новий абразивний шструмент для загострення товстих дереворiзальних нож1в / Ю.1. Озимок // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 81-84.
3. Палей М.М. Технология шлифования и заточки режущего инструмента / М.М. Палей и друг. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1988. - 288 с.
4. Декларацшний патент. 61788 А Укра'ша, МКИ B23D63/12. Багаточашковий абразивний шструмент / М.Д. Юрик, Ю.1. Озимок, № 2003043656; Заявлено 22.04.2003; Опубл. 17.11.2003, Бюл. № 11. - 2 с.
5. Юницький Я. Т. Теорiя механiзмiв i машин : пщручник / Я.Т. Кiницький. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 659 с.
6. Федулша А.1. Теоретична мехашка : навч. поабн. / А.1. Федулша. - К. : Вид-во "Ви-ща шк.", 2005. - 319 с.
Озымок Ю.И. Многочашечный абразивный инструмент с приводными чашками для заточки деревореворежущих ножей
На основе оценки конструкции многочашечного абразивного инструмента для заострения дереворежущих инструментов, предложена конструкция повода вращения чашек данного инструмента, который значительно улучшит качество подготовки дереворежущих ножей к работе.
Ключевые слова: чем, абразивный инструмент, круг, чашка, привод, заострение.
Ozymok Yu.I. Multicup abrasive instrument with driving cup for woodcutting knifes' sharpening
Based on the evaluation of construction of abrasive instrument for woodcutting knifes' sharpening, construction of driving gear for cups of this instrument was proposed. It aims to considerably improve the quality of preparation process of woodcutting knifes to work.
Keywords: knife, abrasive instrument, circle, cup, driving gear, sharpening.
1 2 УДК 674.048 1нж. Б.М. Перетятко ; проф. 1.М. Озаршв , д-р техн. наук;
доц. М.Ф. Федина2, канд. хт. наук; доц. Р.О. Демчина2, канд. техн. наук
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКАЗНИК1В ПРОСОЧЕННЯ ДЕРЕВИНИ З ДОПОМОГОЮ АНТИП1РЕН1В, СТВОРЕНИХ НА ОСНОВ1 КАРБАМ1ДУ ТА СПОЛУК ФОСФОРУ
На основi експериментальних дослщжень наведено показники якосп просочен-ня деревини рiзних порщ, що використовуються в домобудуванш. Натрш-штропру-сид руйнусться розчином сечовини, тому ми запропонували використати його як ш-дикатор для просочених зразюв.
У роботах [1, 2] ми частково зробили анашз сучасних бювогнезахис-них препарат1в, а також шд1брали склади нових сполук щодо вогнезахисту деревини. У робот [1] вщзначено, що запропоноваш авторами антишренов1 композицп створюють мехашзм ди на деревину, що мае комплексну дда. Кр1м ендотерм1чносп, що забезпечуе поглинання первинних теплових пото-юв, захист вщ горшня забезпечуеться видшенням негорючих газ1в та шших складниюв. Використання цих антишрешв за дуже високих температур сприяе утворенню оксидних пшвок, як захищатимуть деревину вщ вогню.
1 Льв1вський державний ушверситет безпеки життед1яльносп м. Льв1в;
2 НЛТУ Украни, м. Льв1в
Карбамщ (сечовина), як вщомо, - це бша кристалiчноподiбна речови-на (може бути безбарвною), яка мае густину 1,335 г/см i температуру плав-лення 132,7 °С, а розчиншсть за 20 °С у водi дорiвнюе 108 г/100 г води.
Для синтезу амщофосфату КМ використовували 85 %-ву ортофосфор-ну кислоту та карбамщ у розплавi за температури 135 °С i в мольному сшв-вiдношеннi 1 : 1.
Нагадаемо, що амiдофосфат КМ, ^м основного продукту, мiстить та-кож залишок карбамiду И3Р04 i представляе собою бiлу кристалiчну речови-ну, яка е добре розчинною у водi (температура плавлення змшюеться в дiапа-зонi 110... 120 °С). Амiдофосфат КМ добре синтезуеться за рахунок конден-сацп саме 85 % ортофосфорно! кислоти з карбамщом (сечовиною). Синтез ми проводили при К/Р=2 до рН=5 на шщанш банi в чотиригорлiй колбi, яка була оснащена мшалкою, термометром та зворотшм холодильником. Вмiст колби охолоджували до 65 0С та розчиняли у водь Вщзначаю, що за таких умов синтезу утворюеться продукт, який мае найбшьшу розчиннiсть, а мольне стввщношення (в нашому випадку 1 : 1) приводило до утворення продукту, який мае крашд вогнезахисш властивостi. У продуктi вщчуваеться запах КН3.
Просочування зразкiв проводили на основi методу гарячо-холодних ванн, тобто попередньо нагрт до 1=90... 110 °С взiрцi в сушильнiй шафi дальше занурювали в розчин антитрену з температурою 25 °С (тривалють занурення становила 25.30 хв). Зразки до i пiсля просочування зважували на технiчнiй вазi з точшстю до 0,010 г.
Об'ем розчишв вимiрювали з точнiстю до 1 мл.
Для просочених сечовиною зразюв втрату маси вимiрювали за одну годину тсля просочення та за 3,7 i 10 дiб (табл. 1). Варто зазначити, що тсля 10 дiб вага зразкiв за температури 25 °С та вщносно! вологостi повiтря 55 % залишалася практично незмiнною, тобто стабiльною.
Табл. 1. Результати просочування зразкв за методом гарячо-холодних ванн
Деревина Маса V погли нутого антитрену, мл Н, мм, глибина просочування поперек волокон Н, мм, глибина просочування вздовж волокон Витрата антитрену, кг/м3
до просочування тсля
просочу-вання 1 год 3 доби б • ^ 7 б • ^ о
Липа 218,5 337 334 295 279 279,0 108 11 40 296
Вшьха 278,5 375 370 341 329 328,0 87 10 35 240
Береза 256,0 356 352 325 309 308,5 92 11 35 250
Сосна 235,0 269 267 256 255 255,0 22 0.4 18 85
Дуб 243,0 258,5 257 247 244 244,0 22 0.3 8 39
Для зразюв деревини, просочених карбамщом (сечовиною), спостерь галося висолювання антипiрену пiсля висихання, а для зразюв, просочених амщофосфатом КМ, висолювання не було (тшьки вдаувався тимчасово неп-риемний запах амошаку, який з часом зникав).
Щодо визначення глибини просочення зразюв деревини, просочених амщофосфатом КМ, то 11 визначали шляхом проявлення з допомогою яюсно! реакци фосфат-йон. Розчин (КН4)2М0О4 в 30 % сульфатнш кислот наносили шпеткою на поверхню деревини. Через кожш 10.. .15 с на поверхню наносили розведений розчин 8ПС£2 в С1. Забарвлеш в синш або синьо-зелений кол1р дь лянки вз1рщв деревини м1стять фосфат-йон (рис. 1), який, на нашу думку, е продуктом кислотного пдрол1зу амщофосфату (мае вплив ди 30 % Н2Б04 або залишку Р04 - вщ синтезу з ортофосфорно! кислоти). На рис. 1 показано штриховою лш1ею елшс, якою ми вщзначили засмолену дшянку зразка сосни.
Вшьха
Липа Вшьха
Рис. 1. Результати проявлення ьндикатором просочених водним розчином амьдофосфату КМ зразкьв на глибину поперек волокон
Трудношд 1з проявленням наведеним вище способом зразюв деревини сосни можна пояснити тим, що живиця, як складний за х1м1чним складом об'ект, мютить фосфор у р1зних формах, а тому також дае вщповщну реакщю на фосфор, тобто приводить до забарвлення. Тому глибину просочення для сосни ми визначали, вщшмаючи 1з загально! забарвлено! област дшянки, що мютили бшьше смоли. Ми встановили, що деревина, яка не просочена амщофосфатом, не дае яюсно! реакци на фосфат-йон. Зокрема, на рис. 1 (у верхньому правому кут показано зразок деревини вшьхи, який було оброб-лено мол1бденовою рщиною та розчином станум (II) хлориду). Як видно з рис. 1, забарвлення у синш кол1р не спостер1галося.
Що стосуеться зразюв деревини, яю просочувалися сечовиною, то глибину просочення проявляли за допомогою насиченого розчину натрш-штропру-сиду (натрш-пентащана нпрозофердату), який забарвлений в штенсивно-зеле-ний тшр. Осюльки розчини сечовини, яю ми використовували для просочуван-ня, мали рН=8, то використовувати фенолфтале!н, як шдикатор, е неможливим.
Рис. 2. Результати проявлення шдикатором просочених водним розчином амiдофосфату КМ зразшв на глибину вздовж волокон
Це можна пояснити тим, що свггло-рожеве забарвлення маскувалося забарвленням деревини. Вщзначимо, що натрш-штропрусид руйнуеться розчином сечовини, тому ми запропонували використати його як шдикатор для просочених зразюв. Результати наших дослщжень наведено в табл. 1, 2 та на рис. 3, 4.
Рис. 3. Результати проявлення тдикатором просочених водним розчином сечовини зразшв на глибину поперек волокон
Табл. 2. Результати просочування зразшв за методом гарячо-холодних ванн _17 % водним розчином ам1дофосфату КМ (р = 1.080 г/мл)_
Деревина M до просочування M тсля просочування V, мл, пог-линутого антитрену H глибина просочування поперек волокон, мм H глибина просо-чування вздовж волокон, мм Витрата антитрену, кг/м3
Липа 251,6 344 84 10 40 230
Вшьха 288,3 350 56 11 35 154
Береза 240,0 305 59 10 35 162
Сосна 232,0 266 31 6 18 85
Дуб 236,0 252 14 4 10 40
Липа Вшьха Береза Сосна Дуб
Рис. 4. Результати проявлення шдикатором просочених водним розчином сечовини зразшв на глибину вздовж волокон
Зауважимо, що на рисунках штриховою лшею видшено дшянки, як забарвлеш у св^ло-зелений тшр, що означае вщсутшсть наявностi сечовини в таких дшянках зразка деревини.
Лггература
1. Перетятко Б.М. Нов1 антитрени на основ1 карбамщу та сполук кремшю i фосфору / Б.М. Перетятко, 1.М. Озаркiв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Л^в : РВВ НЛТУ Украни. - 2006. - Вип. 16.5. - С. 89-96.
2. Озаркчв 1.М. Аналiз бiовогнезахисних препаратiв для дерев'яних конструкцiй й спо-руд / 1.М. Озаркiв, Б.М. Перетятко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.4. - С. 278-286.
Перетятко Б.М., Озаркив И.М., Федына М.Ф., Демчина Р.О. Исследование показателей пропитки древесины с помощью антипирена, созданного на основе карбамида и соединений фосфора
На основе экспериментальных исследований приведены показатели качества пропитки древесины разных пород, которые используются в домостроении. Натрий-нитропруссид разрушается раствором мочевины, поэтому мы предложили использовать его как индикатор для пропитанных образцов.
PeretyatkoB.M., OzarkivI.M., FedynaM.F. DemchynaR.O. Research of wood impregnation indexes using fire-retardants made on carbamide and phosphate compounds base
Quality indexes of impregnation of different wood species used in house building are presented in the paper based on experimental studies. Sodium-nitroprusside collapses solution of urea, that is why we suggested to utilized him as an indicator for the impregnated with standards.
УДК 338.49: 338.47 Ст. наук. ствроб. Я.В. Шевчук, канд. екон. наук -
1РД НАН Украти м. Rbeie
РОЗВИТОК АВТОМОБ1ЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ЯК СТИМУЛ ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Розглянуто основш етапи розвитку автомобшебудування та його вплив на фор-мування i розвиток автотранспортно'1 шфраструктури. Розвиток автотранспортно'1 ш-фраструктури передував виникненню автомобшьного транспорту як виду економiч-но'1 дiяльностi. Встановлено, що вщ стану автомобшьно'1 шфраструктури безпосе-редньо залежить не тшьки соцiально-економiчне зростання територiальних суспшь-них систем, але й ix просторовий розвиток.
Ключов1 слова: шфраструктура, автомобшь, транспортна iнфраструктура, автомобшебудування, транспорт, автотранспортна шфраструктура, автошляхи.
Роль i значения належного стану та розвитку транспортно! шфрас-труктури важко переоцiиити. Адже саме вона е тим "скелетом", основною шдсистемою опорного каркасу територ1альних суспшьних систем будь-якого 1ерарх1чного р1вня. Вщ стану та р1вня розвитку транспортно! шфраструктури, яка забезпечуе рух вантажопотоюв та пасажиропотоюв, безпосередньо залежить не тшьки сощально-економ1чне зростання територ1альних суспшьних систем, але й просторовий розвиток.
Незважаючи на те, що транспортну шфраструктуру вивчае низка галу-зей знань, серйозш науков1 дослщження особливостей ii формування i розвитку започатковаш не так вже й давно, хоча описовi тексти i примiтивнi кар-ти найважливших свiтовиx шляxiв i дорiг у рiзниx крашах свiту можна знайти в найдавшших манускриптах та л^ературних джерелах. Це пов'язано з тим, що сама автотранспортна шфраструктура сформувалася зовЫм недавно. Хоча ii елементи виникли дуже давно. Першi дороги були тiльки для т-шоxодiв, караваннi шляхи слугували для розвитку торпвл^ для оборонних щ-лей (наприклад дорога на Великш китайськiй стiнi). I лише вщтод^ коли був зроблений перший автомобшь, автомобшьна iнфраструктура почала розвива-тися системно: з'явилися ii новi ланки i навiть пiдсистеми.
Винайдення шрово! машини, а отже - парового двигуна дало змогу французькому iнженеровi Ж. Кюньо (1769-1970) створити перший паровий автомобшь [1], який по сутт не можна вважати автомобшем в сучасному ро-зумшт слова. Прообразом сучасних автомобшв стали машини з двигунами внутршнього згоряння.
