CC BY
43
-:—г0 п-:—
Доводимо дощльтсть використання агрономiч-но бюфортифжованих овочiв як джерела каро-тиноШв у диверсифжованих дieтах, призначених для подолання проблеми мiкронутрieнтного голоду. Дослидження вм^ту каротиноШв проводилося у баклажанах, перц солодкому, гарбузах, динях, вирощених з використанням оргатчного добрива «Рiверм», розробленого украгнськими вченими. Як контроль було обрано зразки овочiв, для вирощу-вання яких було використано традицшну техно-логю
Ключовi слова: овочi, бюфортифжащя, каро-тиногди, мiкронутрieнти, добриво, «Рiверм», хар-
чування, контроль,досл1дження, вирощування □-□
Доказываем целесообразность использования агрономически биофортифицированных овощей как источника каротиноидов в диверсифицированных диетах, предназначенных для преодоления проблемы микронутриентного голода. Исследование содержания каротиноидов проводили в баклажанах, перце сладком, тыкве и дынях, выращенных с использованием украинского органического удобрения «Риверм». За контроль при исследовании взяты образцы овощей, для выращивания которых была использована традиционная технология
Ключевые слова: овощи, биофортификация, каротиноиды, микронутриенты, удобрение, «Риверм», питание, контроль, исследование,
выращивание -□ □-
УДК 635.6:366.624.4
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.39763]
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ Б1ОФОРТИФ1КОВАНИХ ОВОЧ1В ЯК ДЖЕРЕЛА КАРОТИНО1Д1В
Г. В. Дейниченко
Доктор техычних наук, професор Кафедра устаткування пщприемств харчування Хармвський державний ушверситет харчування i торгiвлi вул. Клочмвська, 333, м. Хармв, УкраТна, 61051 E-mail: [email protected] О. П. Ю д i ч е в а Кандидат техшчних наук, доцент Кафедра експертизи та митноТ справи Вищий навчальний заклад Укоопсптки «Полтавський ушверситет економки i торпвлЬ» вул. Коваля, 3, м. Полтава, УкраТна, 36014 E-mail: [email protected]
1. Вступ
Вггамш А зустрiчаeться у природi у двох основних видах - у виглядi ретинолу, який метиться лише в продукцп тваринного походження, i у виглядi кароти-новдв (провиамжв), яю знаходяться виключно в рос-линнш продукцп. З ще1 причини хижаки не можуть стати вегетарiанцями, вони не здатш до синтезу виамь ну А iз каротинодав, Тм необхiдний вiтамiн А в готовому вигляд^ а його можна отримати лише з тваринних продукпв. Отже, джерелом виамшу А для травоТдних тварин е рослини, а людина i всеiднi тварини отри-мують вiтамiн А як в формi провiтамiнiв (переважно Р-каротину) iз рослинноТ iжi, так i в готовому виглядi, в формi вiтамiну А, iз тваринноТ Тжь
КаротиноТди - це тi сполуки, яю надають багатьом фруктам i овочам жовтого i оранжевого забарвлення. Р-каротин - найбiльш розповсюджений i вiдомий серед каротиноiдiв. Вiн е, так би мовити, попередником виа-мшу А чи провiтамiном А, осюльки його активнiсть як виамшу А проявляеться лише пiсля трансформацп в ретинол в органiзмi людини. Розщеплення однiеi моле-кули р-каротину специфiчним кишковим ферментом призводить до утворення двох молекул виамшу А.
Виамш А дуже важливий для зору, функцп росту i диференщювання клiтин. Вiтамiн А входить до складу зорового тгменту - родопсину, який перетворюе свило, що потрапляе на сiткiвку ока, в електричш iмпуль-
си, якi надходять до мозку i створюють зоровий образ. Один iз найбiльш раншх проявiв дефiциту вiтамiну А - зниження гостроти зору при слабкому освиленш, навиь до повноТ його втрати в сутшках («куряча сль пота»). Спалахи цього захворювання в давнину часто зустрiчалися навеснi, в кшщ великого посту, який тривав деюлька тижнiв. Якщо дефiцит виамшу А по-глиблюеться, то може виникнути важке захворювання очей - ксерофтальмiя, коли в процес втягуеться рогова оболонка ока (роговиця). При цьому порушуеться бу-дова захисного еттелш, що вистилае и (вiн тддаеться ороговiнню, висихае, втрачае прозорiсть i чутливiсть) i роговиця перетворюеться в бшьмо. Такi процеси в ощ закiнчуються частковою або навiть повною втратою зору - слiпотою. Виамш А також дуже важливий для нормального росту i розвитку оргашзму в цiлому. Одним iз основних сигналiв недостатностi вiтамiну А у тварин е втрата апетиту, яка супроводжуеться затрим-кою в рост!
Значна юльюсть рiзних титв клiтин в органiзмi виконуе чико намiченi функцп. Процес, в результат якого клiтини i тканини «програмуються» на вико-нання своТх конкретних функцш, називаеться дифе-ренцiюванням. Виамш А необхiдний для нормально диференщювання епiтелiальних клiтин, а також кль тин всiх тканин, що вистилають оргашзм, таких, як шкiра, слизовi оболонки, стiнки кровоносних судин i роговиця. При недостатньому надходженнi вiтамiну А
©
кл1тини втрачають свою здатн1сть до правильного ди-ференщювання. Осюльки ненормальне диференщю-вання, чи дедиференщювання, е складовою ракового процесу, вчеш роблять спроби вияснити можливий вплив статусу вгтамшу А на розвиток раку.
Етдемюлопчш дослщження свщчать про зв'язок м1ж низьким споживанням р-каротину 1 зростаючим ризиком розвитку раку. Нацюнальний шститут раку в Сполучних Штатах Америки неодноразово проводив дослвдження з метою дати вщповщь на запитання: чи зможуть р-каротин 1/чи деяк1 шш1 м1кронутр1енти захистити в1д раку? У низщ останшх дослщжень було показано, що добавка р-каротину знижуе розвиток передракових утворень [1]. Добова потреба у в1там1ш А - 1000 мкг. Цю потребу рекомендують задоволь-няти на 1/3 продуктами тваринного походження, як1 м1стять сам в1тамш, 1 на 2/3 продуктами рослинного походження, як1 м1стять каротин [2].
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
У свт на сьогодш акцентують увагу на чотирьох головних проблемах, пов'язаних з неповнощнним харчуванням: недоотримання з щоденним рацюном енергп проте!шв; зал1зодефщитна анем1я; ендем1ч-ний зоб 1 кретишзм, як1 виникають внаслщок нестач1 йоду 1 ксерофтальм1я, що е наслщком дефщиту в1та-мшу А.
Дефщит м1кронутр1ент1в суттево впливае на хар-човий статус 1 здоров'я населення 1 в добре розви-нених кра!нах 1 в тих, що лише розвиваються. Щ дефщити стають причиною затримки в рост д1тей, р1зномаштних захворювань, смертности ушкодження мозку, скороченням тзнавальних можливостей 1 пра-цездатност людей будь-якого вжу.
Щор1чно майже 2,8 млн. дошюльнят у свт зна-ходяться у зош можливого ризику виникнення ксе-рофтальмп, яка може призвести до розриву рогово! оболонки очей 1 слшоти, а 250-500 д1тей втрачають з1р внаслщок нестач1 вгтамшу А в оргашзм1 [3]. На сьогодш дефщит виамшу А у д1тей призводить до зб1льшення показника дитячо! смертност1 в1д 1нфек-ц1йних захворювань [4].
Зв1т Об'еднаного секретар1ату ФАО/ВООЗ за результатами м1жнародно1 конференц11, присвяче-но! проблемам сучасного харчування (Рим, 1тал1я, грудень, 2014 р), [5] м1стить ч1тко окреслене коло рекомендац1й щодо покращення м1кронутр1ентно-го складу рац1ону харчування найб1льш вразливих категор1й населення - ваНтних ж1нок, ж1нок репродуктивного в1ку 1 д1тей. Серед цих рекоменда-ц1й, зокрема для жшок, - пост1йно сл1дкувати за надходженням до оргашзму найважлив1ших м1кро-нутр1ент1в: зал1за, фол1ево! кислоти, цинку. Для запоб1гання ризику виникнення анем1й у д1тей до-шк1льного в1ку потр1бно забезпечити достатне над-ходження зал1за 1 в1там1ну А.
Глобальн1 масштаби розповсюдження м1крону-тр1ентних деф1цит1в ращошв харчування, зокрема нестач1 в1там1ну А, призвели до розробки щло! про-грами д1й щодо запоб1гання негативним наслщкам м1кронутр1ентного недо!дання. Фах1вц1 з харчування та медицини пропонують тдходити до вир1шення си-
туаци, пов язано1 з так званим «прихованим голодом» комплексно, тобто поеднувати вс1 в1дом1 св1тов1й практиц1 п1дходи для виршення проблеми деф1циту в1там1н1в 1 мшеральних речовин в харчовому ращош людини. Зокрема, на сьогодн1, рекомендують:
- диверсифжащю д1ет, багатих на м1кронутр1енти;
- ор1ентування споживач1в на вживання продук-т1в, збагачених м1кронутр1ентами;
- коректувати вживання речовин, як1 перешкод-жають засвоенню тих чи шших м1кроелемент1в 1 в1там1н1в;
- застосовувати технолопчно пров1рену кул1нар-ну переробку сировини 1 натвфабрикат1в;
- використовувати вс1 1снуюч1 у свт стратеги збагачення продукт1в харчування важливими мжро-нутр1ентами.
Серед найб1льш вщомих стратег1й збагачення продукт1в харчування вир1зняють фортиф1кац1ю 1 б1офортиф1кац1ю. Метою фортифжацп е створення функц1ональних харчових продукт1в шляхом дода-вання конкретних нутр1ент1в п1д час 1х промислового виробництва. Споживач1 вже звикли до таких форти-ф1кованих продукт1в як йодована 1 фторована с1ль; борошно, збагачене зал1зом 1 фол1евою кислотою; маргарин з додаванням виамшу А. Бюфортифжа-ц1я - це покращення поживних якостей рослин шляхом розробки оптимальних шлях1в 1х м1нерального живлення (внесення добрив у грунт), використання прийом1в традиц1йно'1 селекцИ та завдяки створенню нових рослин за допомогою молекулярно-генетичних тдход1в. Ця стратег1я набувае особливого поширен-ня в останн1 роки. Укра!на п1дтримуе св1тов1 програ-ми подолання м1кронутр1ентного голоду. Розв'язання проблеми шляхом реал1зацГ1 стратег1й б1офортиф1-кацп та фортиф1кацИ в наш1й кра'!ш мае спрямову-ватись на зменшення специф1чних деф1цит1в зал1за, цинку та виамшу А у рац1он1 харчування, особливо людей з низьким р1внем життя [6].
Бюфортифжащя - це стратепя подолання деф1ци-ту нутр1ент1в у харчову рац1он1 людей, що безпосеред-ньо пов'язана 1 стосуеться продукцп рослинництва. На сьогодн1 бюлопчну ц1нн1сть продукцИ рослинництва дуже часто рекомендують тдвищувати шляхом створення нових рослин за допомогою молекуляр-но-генетичних шдход1в, але у б1офортиф1кацГ1 за до-помогою сучасних метод1в бютехнологп, включаючи методи генно! модиф1кацГ1, е сво! «за» 1 «проти» [7]. Результати проведених наукових дослщжень св1д-чать про те, що за допомогою бюфортифжацп уже розроблено трансгенний рис, який м1стить у ш1сть раз1в б1льше зал1за, н1ж звичайний рис. Отриманий рис рекомендують вживати для запоб1гання розвитку анемп, особливо у тих кра!нах, що розвиваються. Адже, зазвичай рис накопичуе поживш речовини в оболонках, як1 видаляють для подовження терм1шв збер1гання. Суперечливим е 1 в1дношення щодо нового сорту рису, так званого «золотого», який е ге-нетично модифжованим 1 м1стить шдвищений вм1ст Р-каротину, надлишок якого надае рису золотистого кольору. Деяк1 вчеш вважають це обманом, оск1льки дана шноващя спрямована не на допомогу людям, як1 страждають в1д нехватки продукт1в харчування 1 в1там1н1в, а лише на повну замшу натурального рису його генетичною модифжащею. Адже рис - основний
харчовий продукт для 2,4 млрд. людей, як1 прожива-ють в Азп, Захщнш Африщ, Карибському регюш 1 трошчнш частиш Латинсько! Америки [7].
Враховуючи р1зш погляди все б1льше уваги у свт прид1ляеться традицшнш селекцп 1 агроном1чнш б1-офортифжацп продукцп рослинництва. На сьогодш ВООЗ откуеться проблемами пщвищення вм1сту за-л1за, цинку 1 вгтамшу А за рахунок програм традицш-но! селекцп рису, пшенищ, кукурудзи, машоку, батату, боб1в як т1е! продукцп рослинництва, що посщае перше м1сце в харчовому рацюш б1льшост1 населення у р1зних кра!нах. Також розглядають можлив1сть ро-боти з бананами, ячменем, арах1сом, сочевицею, просом, горохом, картоплею, сорго, ямсом. 1нший пщхщ, агроном1чна бюфорифжащя, мае за мету зб1льшення вм1сту м1кронутр1ент1в у продукцп рослинництва за рахунок використання спещальних добрив 1з кон-кретним вм1стом важливих сполук (зал1за, цинку тощо), як1 вносять в грунт або обприскують ними листя рослини [8]. Доведено, що обприскування ли-стя пшенищ може значно зб1льшити вм1ст цинку в самому зерш [9].
В Укра!ш препаратом нового поколшня е рщке, еколоНчно безпечне оргашчне добриво «Р1верм», яке застосовують шд час отримання рослиннсп продукцп. Технолопя його виготовлення грунтуеться на витягненш живильних 1 бюлоНчно активних речовин з бюгумусу за допомогою гщромехашчно1 диспергацп. Диспергований бюгумус злпшуеться з водою в спещальшй гщродифуз1йшй установщ. Важливою особливктю добрива «Р1верм» е пере-творення оргашчних сполук фосфору в мшеральш засвоюваш форми, що допомагае рослиш продуку-вати низку бюлоНчно активних речовин (в1там1шв, амшокислот, ауксишв), що сприяють росту й роз-витку рослин. Приблизно, через 20 хвилин шсля обприскування, робочий розчин «Р1верму» проникае в к.гптини рослини й досягае коренево1 системи, за-безпечуючи юнний обмш ¿з Грунтом. Завдяки цьому рослина здатна витягати 1з Грунту нав1ть зв'язану воду [10].
3. Цшь та задачi дослщження
Метою нашого дослщження е визначення вм1сту каротиновдв у агроном1чно бюфортифжованих ово-чах, як було вирощено 1з застосуванням рщкого еко-лопчно чистого добрива «Р1верм».
Для досягнення дано! мети нами було сформульо-вано наступш завдання:
- використовуючи спектрофотометричний метод дослщити вм1ст каротиновдв у баклажанах сорт1в Айсберг 1 Херсонський, перщ солодкому сорт1в Золото ск1ф1в 1 Айвенго, гарбузах Олешювський 1 Св1тень, динях сорт1в Фортуна 1 Ольв1я, вирощених з «Р1-вермом»;
- провести дослщження вм1сту каротиновдв в ово-чах, вирощених за традицшно! технолопею;
- обгрунтувати можлив1сть використання бю-фортифжованих овоч1в як складових ращошв харчу-вання для подолання проблеми м1кронутр1ентного голоду.
4. Матерiали та методи дослщження вмiсту каротинолдав в агрономiчно бiофортитфiкованих баклажанах, перщ солодкому, гарбузах i динях рiзних сортiв
Об'ектами нашого дослщження було обрано б1-офортифжоваш овоч1 р1зних сорт1в, вирощеш 1з застосуванням добрива «Р1верм», зокрема баклажани сорт1в Айсберг 1 Херсонський, солодкий перець сорт1в Золото ск1ф1в 1 Айвенго, диш сорт1в Фортуна 1 Ольв1я, гарбузи сорт1в Олешювський 1 Св1тень. За контроль пщ час дослщження було взято овоч1, вирощеш 1з застосуванням традицшно! технологи вирощування. Дослщження вм1сту каротиновдв проводили спектро-фотометричним методом на Specord 210.
5. Результати дослщження вмiсту каротинолдав
На рис. 1 наведено вм1ст каротиновдв в досль джуваних зразках баклажашв сорт1в Айсберг 1 Херсонський, вирощених за стандартною технолопею 1 з використанням добрива «Р1верм».
ИЗ Стандаргш умови
вирощування В Застосування «Р1верму»
Айсберг
Херсонський
Рис. 1. Вмют каротиноТд1в у дослщжуваних зразках баклажашв
З наведених даних можна зробити висновок про те, що вм1ст каротиновдв у баклажанах сорту Айсберг, вирощених 1з застосуванням «Р1верму» склав 1,48 мг % на сиру речовину (це б1льше за вм1ст каротиновдв в контрольному зразку овоч1в на 27 %). Дослщжуваний зразок баклажашв сорту Херсонський м1стив на час дослщження 1,41 мг % каротиновдв, що на 27,7 % б1ль-ше, шж у контрольному зразку.
На рис. 2 наведено даш про особливост1 накопичен-ня каротиновдв у перщ солодкому двох сорт1в - Золото сюф1в 1 Айвенго.
Зразки овоч1в, пщ час вирощування яких викори-стали добриво «Р1верм», м1стили в своему склад1 3,96 1 2,48 мг % каротиновдв вщповщно. У контрольних зразках було знайдено наступну юльюсть каротино!-д1в: сорт Золото ск1ф1в - 3,5 мг %, Айвенго - 2,1 мг %. Отже, вирощування солодкого перцю на еколопчному добрив1 здатне забезпечити пщвищений вм1ст кароти-но!д1в у плодах (на 11,6-15,3 %).
Гарбузи - це овоч1, як1 лщирують за вм1стом каро-тино!д1в, особливо р-каротину 1 !х часто рекомендують вживати як надшне джерело даного м1кронутр1енту.
Особливост вмшту каротиноïдiв у дослiджуваних сортах rap6y3iB наведено на рис. 3.
Айвенго
ЕЭ Стандарта умови
виршцування ИЗ Застосування «йверму»
Золото
СЮф1В
Рис. 2. Вмют каротиноТд1в у дослщжуваних сортах солодкого перцю
Гарбузи сорту Олешювський, якi вирощува-ли з добривом <^верм» мiстили в своему склад1 22,74 мг % каротинодав (у контрольному зразку знайдено 17,56 мг %, що на 22,8 % менше, шж у досль джуваному). Дослiджуваний зразок гарбузiв сорту Свiтень накопичив у своему складi 15,58 мг % кароти-ноiдiв, а контрольний - 11,76 мг % (на 4,04 мг % менше).
25 п
с. =
и «
о4
L.
s
Щ Стандартш умов и
вирощування Ш1 Застосування «Р ¡Берму»
ОлеШЕПВСЬКИЙ
Свиень
Рис. 3. Вм1ст каротиноТд1в у дослщжуваних зразках гарбузiв
Для дослiдження було обрано два сорти динь -Фортуна i Ольвiя. За результатами дослвдження можна зробити висновок про те, що сорт динь Фортуна, який вирощували iз застосуванням добрива <^верм», мiстив 1,48 мг % каротиновдв, а сорт Ольвiя - 1,45 мг % (рис. 4).
S
Ш Стандартш уыови
вирощування И Застосування «Иверму»
Фортуна
CWbBia
Рис. 4. Bmîct KapoTHHo'i'fliB у дослщжуваних зразках динь
Контрольш зразки мiстили в своему склад1 1,12 мг % каротиноïдiв (сорт Фортуна) i 1,06 мг % (сорт Ольвiя). Отже, у дослщжуваних зразках динь було на 23,3-26,9 % б^ьше каротиноïдiв, нiж у контроль
6. Обговорення результаив дослщження вмiсту каротинолдав в агрономiчно бiофортифiкованих баклажанах, перцi солодкому, гарбузах i динях рiзних сортiв
Шд час проведених дослiджень було виявлено закономiрнiсть: використання пiд час вирощування овочiв (зокрема баклажанiв, перцю солодкого, гарбузiв i динь) добрива <^верм», тобто так звано':! агрономiчноi бiофортифiкацii, здатне позитивно вплинути на накопичення в них таких важли-вих мiкронутрiентiв як каротиноТди (зокрема, Р-каротин). В дослiджуваних зразках овочiв спостер-гався збiльшений вмiсту каротиноiдiв в середньому на 23-27 %. Бюфортифжащя культур не мае за мету надати споживачам всю рекомендовану добову юль-юсть того чи шшого мiкронутрiента; и основна мета - ктотно скоротити дефiцит мiкронутрiентiв у що-денному рацюш. Бюфортифжоваш овоч1 не можуть мктити тако1 значноТ к1лькост1 в1там1шв 1 мжроеле-мент1в, як, наприклад, фортифжоваш у промислових умовах продукти харчування, але вони можуть допо-могти мьчыгонам людей не переступатн межу, за якою починаються серйозш захворювання, причиною яких е мжронутр1ентне недогдання.
7. Висновки
За результатами проведених дослщжень можна зробити висновки про те, що bmîct каротинодав у агроном1чно бюфортифжованих овочах, як1 було ви-ротцено Î3 застосуванням рщкого еколопчно чистого добрива «Р1верм», складае у баклажанах: сорт Айсберг - 1,48 мг % на сиру речовину (контрольний зразок - 1,08 мг %), сорт Херсонський - 1,41 мг % (контроль - 1,02 мг %); у перщ солодкому: сорт Золото скiфiв - 3,96 мг % (контроль - 3,5 мг %), сорт Айвенго - 2,48 мг % (контрольний зразок - 2,1 мг %); у гарбузах: сорт Олешювський - 22,74 мг % (контроль - 17,56 мг %), сорт Свггень - 15,88 мг % (контроль - 11,76 мг %; у динях: сорт Фортуна - 1,48 мгч % (контроль - 1,12 мгч %), сорт Ольвiя - 1,45 мг % (контрольний зразок - 1,06 мг %).
Вмшт каротинодав у баклажанах, вирощених з «Р1вермом», в середньому на 27 % перевищуе Тх юль-юсть в овочах, отриманих за традицшною технологь ею. В гарбузах сорту Олешювський, яю вирощували з добривом <^верм» вмшт каротинодав перевищував контрольний зразок на 22,8 %. У дослщжуваних зразках динь мштилося на 23,3-26,9 % б^ьше каротиноь дiв, шж у контрольних.
Агрономiчно бюфортифжоваш овочi можуть бути використаш у спещальних мiкронyтрiентних дiетах i разом з фортифжованими продуктами харчування можуть використовуватися для виршення проблеми мiкронyтрiентного недощання.
Лиература
1. Хоффман, Ф. Витамин А [Текст] / Ф. Хоффман // Пищевая промышленность. - 2000. - № 7. - С. 94-96.
2. Павлоцька, Л. Ф. Основи ф1зюлогй, ппени харчування та проблеми безпеки харчових продукта: навчальний поабник [Текст] / Л. Ф. Павлоцька, Н. В. Дуденко, Л. Р. Димитр1евич. - Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2007. - 441 с.
3. Gillespie, S. Controlling Vitamin A Deficiency. Nutrition Policy Discussion [Electronic resource] / S. Gillespie, J. Mason // Nestel, 1994. - Available at: http://pdf.usaid.gov/pdf_docs/pnack954.pdf
4. McLare, D. S. Towards the Conquest of vitamin A Deficiency disorders [Electronic resource] / D. S. McLare // Basel, 1999. -Available at: http://www.sightandlife.org/fileadmin/data/Books/towards_the_conquest_of_vitamin_a_deficiency_disorders.pdf
5. Report of the Joint FAO/WHO Secretariat on the Conference. Second international conference on nutritin [Electronic resource] / Rome, 2014. - Available at: http://www.fao.org/3/a-mm531e.pdf
6. Постанова Президп Нащонально! академй наук вщ 8 червня 2011 року № 189 «Про схвалення проекту Концепцп Державно!' науково-техшчно! програми «Бюфортифшащя та функщональш продукти на основi рослинно! сировини на 2012-2016 роки» [Електронний ресурс] // Закон и норматив. - 2011. - Режим доступа: http://www.licasoft.com.ua/component/lica/7hr ef=0&view=text&base=1&id=647009&menu=807115/
7. Если ГМО продвигают, значит это кому-нибудь нужно. Аналитический обзор [Електронний ресурс] // ГМО, 2009. - Режим доступа: http://www.gmo.ru/sections/32
8. Philip, J. W. Biofortification of crops with seven mineral elements often lacking in human diets - iron, zinc, copper, calcium, magnesium, selenium and iodine [Text] / J. W. Philip , M. R. Broadley // New Phytologist. - 2009. - Vol. 182, Issue 1. - P. 49-84. doi: 10.1111/j.1469-8137.2008.02738.x
9. Cakmak, I. Enrichment of Cereal Grains with Zinc: Agronomic or Genetic Biofortification [Text] / I. Cakmak // Plant and Soil. -2008. - Vol. 302, Issue 1-2. - P. 1-17. doi: 10.1007/s11104-007-9466-3
10. Козак, В. В. Принципы экологически безопасного земледелия [Текст] / В. В. Козак. - К. : МЭФ «AQUA-VITAE», 2009.- 38 с.
Представлено питання актуальностi викори-стання м^цевих сортiв винограду для виробництва локальних вин. Наведет статистичн дат про поши-рення аборигенних сортiв в крагнах Захгдног €вропи та Украгни. Вивчено ароматичний комплекс бших сухих вин з автохтонних сортiв винограду 1спани, 1тали, Греци, Украгни. Побудован органолептич-ш профШ, визначеш й оцтеш головш дескриптори дослгджуваних вин
Ключовi слова: автохтонн сорти, локальн вина, аромат, дескриптор, флейвор, органолептичний про-фЫь, сенсорний аналiз, терруар
Представлен вопрос актуальности использования местных сортов винограда для производства локальных вин. Приведены статистические данные о распространении аборигенных сортов в странах Западной Европы и Украины. Изучен ароматический комплекс белых сухих вин из автохтонных сортов винограда Испании, Италии, Греции, Украины. Построены органолептические профили, определены и оценены главные дескрипторы исследуемых вин Ключевые слова: автохтонные сорта, локальные вина, аромат, дескриптор, флейвор, органолептиче-
ский профиль, сенсорный анализ, терруар
-□ □-
УДК 663.221: [663.243 : 543.92] : 634.85
| DOI: 10.15587/1729-4061.2015.40069 |
ОСОБЕННОСТИ АРОМАТОВ БЕЛЫХ ВИН ИЗ АВТОХТОННЫХ СОРТОВ ВИНОГРАДА ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЫ И
УКРАИНЫ
О. Б. Ткачен ко
Доктор технических наук, доцент* E-mail: [email protected] О. В. Тринкаль
Аспирант* E-mail: [email protected] *Кафедра технологии вина и энологии Одесская национальная академия пищевых технологий ул. Канатная, 112, г. Одесса, Украина, 65039
1. Введение
Международные сорта винограда являются основой в производстве превосходных вин во всем мире: обладают понятными для большинства потребителей органолептическими характеристиками, возмож-
ностью хорошо созревать и обеспечивать высокую урожайность, считаются практически универсальными, в силу своей адаптированности к разнообразным условиям культивирования. Но в последнее время прослеживается активная тенденция к возрождению и использованию местных сортов винограда для созда-
g
