CC BY
8
втрата продуктивноси кожним вентилятором за спльно! роботи становила 52 %.
• 3i збiльшенням гiдравлiчного опору фшьтрувально! станци, тиск, яки й ство-рюе вентилятор, зростае. В умовах мшмального навантаження на спiльнiй мережi тиск кожного вентилятора був менший на 48 % вiд тиску, що створю-вав би це й же вентилятор, працюючи самостшно. В умовах максимального навантаження рiзниця у значеннях тиску становить 10 %. Це свщчить про те, що 3i збiльшенням гiдравлiчного опору спльно! мережi зменшуеться взаемо-вплив вентиляторiв один на одного.
2. Експериментальп дослщження, виконат у виробничих умовах, засвщ-чили, що з1 збшьшенням ктькосп одночасно працюючих вентилятор1в у систем^ продуктивтсть кожного вентилятора зменшуеться. Величина статичного тиску збшьшуеться тому, що з1 збшьшенням кшькосп ув1м-кнених вентилятор1в збшьшуеться продуктивтсть фшьтрувально! стан-ц11, вщповщно - збшьшуеться !! пдравл1чний отр. Це, своею чергою, призводить до збшьшення статичного тиску окремого вентилятора.
Лггература
1. Климаш Р.Р. Анал1тичний опис паралельно! роботи вентилятор1в децентрал1зовано'1 астрацшно! системи для деревообробних верстат1в / Р.Р. Климаш, В.В. Шостак, А.В. Ляше-ник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук. -техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. -2008. - Вип. 19.11. - С. 240-245.
2. Шостак В.В. Експериментальний стенд для вивчення паралельно! роботи вентиля-тор1в астрацш них систем для обслуговування деревообробних верстат1в / В.В. Шостак, Р.Р. Климаш, А.В.Ляшеник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук. -техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 123-127.
3. ГОСТ 12.3.018-79. Методы аэродинамических испытаний. - М. : Изд-во стандартов, 1981, 10 с.
Клымаш Р.Р. Экспериментальные исследования параллельной работы вентиляторов на общую сеть от группы деревообрабатывающих станков
Приведены результаты экспериментальных исследований параллельной работы вентиляторов на общую сеть. Проанализировано изменение параметров вентилятора в зависимости от изменения количества рабочих вентиляторов и от изменения гидравлического сопротивления фильтровальной станции.
Klymash R.R. Experimental researches of parallel work ventilators on general network from group of woodworking machine-tools
The results of experimental researches parallel work ventilators are resulted on a general network. The change of parameters ventilator is analysed depending on the change of amount workings ventilators and from the change of hydraulic resistance of the filtration station.
УДК 674.047 1нж. €.П. Кунинець - ТзОВ "Ено-меблiLtd";
проф. П.В. БЫей, д-р техн. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1ЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВИНИ БУКА, ЩО ПРОРОСТАС В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТАХ
Розроблено методику i дослщжено фiзичнi властивосп (вологють i густину), деревини бука, що проростае в низинних передпрських букових люах Закарпаття. Розглянуто для прикладу три пробних площь
У лггературних джерелах [1-3] зазначено про широкий дiапазон коли-вання таких фiзичних властивостей деревини бука як волопсть, густина та всихання. У цих джерелах вказано на рiзницю властивостей деревини бука, який проростае в Закарпатп та в гiрських люах Карпат, якi ранiше досить грунтовно вивчались. Особливий iнтерес для дослщження мають передгiрськi буковi лiси Закарпаття, яю вважають низинними (висота н.р.м. 130... 600 мет-рiв). Отже, для дослщження обрано три пробнi плошд в Закарпатськiй обл.
Пробна площа №1 - Довжанський держшсгосп (ДЛГ), Бшювське лк-ництво, квартал 6/26. Середнш вiк насадження 100 роюв, повнота 0,7, клас боштету - 1А. Висота н.р.м. 550 м, запас деревини 420 м /га. Середня висота дерев - 33 м, а середнш дiаметр стовбура - 40 см. Сортиментна структура ль сосжи головного користування складаеться з таких частин: фанерна сировина першого i другого сор^в дiаметром вiд 24 см до 60 см i бiльше (3,4 % вщ об'-ему люозаго™л^; пиловника першого i другого сор™ дiаметром вiд 14 см до 50 см i бiльше (21,2 % вiд об'ему лiсозаготiвлi або 46,6 %о вiд об'ему дшо-во! деревини); третього сорту 19,6 % вщ об'ему лiсозаготiвлi або 43,1 % вщ об'ему дшово! деревини; будiвельного лiсу дiаметром 14-24 см (1,3 % вщ об'ему люозаго™л^; техшчно! деревини дiаметром вiд 6 см до 22 см i бiльше (32,8 %) i дров (21,7 % вщ об'ему лiсозаготiвлi).
Пробна площа №2 - Перечинський держшсгосп, Порошкiвське лю-ництво, квартал 38/20. Середнiй вш насадження 100 рокiв, повнота 0,7, клас боштету - 1А. Висота н.р.м. 450 м, запас деревини 440 м /га. Середня висота дерев - 32 м, а середнш дiаметр стовбура - 36 см.
Сортиментна структура люосжи головного користування складаеться з таких частин: фанерна сировина першого i другого сор™ дiаметром вщ 24 см до 50 см i бшьше (0,8 % вщ об'ему люозаго™л^; пиловника першого i другого сор^в дiаметром вiд 14 см до 50 см i бiльше (5,8 % вщ об'ему люоза-готiвлi або 15,5 % вiд об'ему дшово! деревини) i третього сорту - 14,3 % вщ об'ему лiсозаготiвлi або 37,9 % вщ об'ему дшово! деревини; техшчно! сирови-ни рiзних дiаметрiв (12,5 %) i дров (49,8 % вщ об'ему лiсозаготiвлi).
Пробна площа №3 - Свалявський держлiсгосп, Полянське люництво, квартал 33/8. Середнiй вiк насадження 95 роюв, повнота 0,8, клас боштету -II. Висота н.р.м. 350 м, запас деревини 382 м /га. Середня висота дерев -28 м, а середнш дiаметр стовбура - 36 см.
Сортиментна структура люосжи головного користування складаеться з таких частин: фанерна сировина першого i другого сор™ дiаметром вщ 24 см до 60 см i бшьше (1,2 % вщ об'ему люозаго™л^; пиловника першого i другого сор™ дiаметром вщ 14 см до 50 см i бшьше (4,4 % вщ об'ему люоза-готiвлi або 24,7 % вщ об'ему дшово! деревини); третього сорту - 10,7 % вщ об'ему лiсозаготiвлi або 60,0 % вщ об'ему дшово! деревини; будiвельного лiсу дiаметром 14-24 см (1,5 %); техшчно! сировини (20,6 %) i дров (61,6 % вщ об'ему лiсозаготiвлi).
На кожнш пробнiй плошi було заготовлено по три модельних дерева з середшм дiаметром у дiапазонi вщ 24 до 32 см, вщ 32 до 40 см i вiд 40 до 48 см, щоб охопити дерева в дiапазонi меншому i бiльшому, нiж середне зна-чення дiаметра стовбура, яю е в дiапазонi вiд 32 до 40 см. Час заготiвлi мо-
дульних дерев - лютий. Модельнi дерева спилюють i розкряжовують по ви-соть Перший рiз потрiбно робити на висот 1,3 м вiд землi (на рiвнi грудей), далi через кожш 2-3 м висоти. На випиляному кружку визначають зони для вщбору зразкiв на визначення вологост ростучого дерева з перифершно! та центрально! частини стовбура, як це показано на схемi (рис.).
Рис. Схема вiдбору зразтв для визначення вологостк 1 - заболонног частини;
2, 3 - центрально!' частини у поперечному перер1з1 стовбура
Випиляш зразки вщразу маркують та зважують i отримують масу де-ревини у вологому станi (ш). Потiм зразки складають у сушильну шафу i ви-сушують до абсолютно сухого стану (то). За цими даними визначають волопсть кожного зразка за формулою
т = т - т° 100%. (1)
то
Отриманi експериментальнi дат систематизують, щоб визначити се-редню волопсть ростучого дерева у вщземковш, середнiй та вершиннiй час-тинах стовбура, а також розподш вологост по дiаметру стовбура - у заболон-нiй та центральнiй частинах. Шд час аналiзу експериментальних даних визна-чилась певна тенденцiя у розподш вологост у стовбурi модельних дерев, а саме: середня волопсть дерева з висотою стовбура зростае на 19,5 %. У мiру зменшення висоти н.р.м. середня волопсть дерев бука зменшуеться, але нез-начно, всього приблизно на 5 %.
У межах одного модельного дерева волопсть може коливатись бшьше шж на 20 %. При цьому спостершаеться деяка тенденщя в розподш вологост по стовбурь У вщземковш частит стовбура центральна зона мае найменшу волопсть, а найбшьша волопсть спостершаеться у вершиннш частинi стовбура в перифершнш зонi. Волопсть по всьому перетину стовбура зростае вщ вщземково! частини до вершинно!. При цьому прирiст вологостi по висот дерев у перифершнш (заболоннш) зонi стовбура зростае приблизно в пропорци 06 %АИ (де АИ - збiльшення висоти в метрах), а в центральнш зош стовбура цей прирiст е дещо бшьшим (0,8-1,0)% АИ.
Змiна висоти проростання бука н.р.м. дану тенденщю не порушуе. Ко-ефiцiент варiацil (им,, %) тд час визначення вологостi модельних дерев пере-бувае в межах вщ 6,22 до 21,06 %. Показник точност (, %) визначення во-логостi дерев не перевищуе 5 % i становить 1,7.4,6 %.
Густина деревини е дуже мшливою фiзичною величиною, на яку впливають рiзнi фактори: мюце проростання (ареал), висота н.р.м., вш наса-
дження, бонггет та густота насадження, супутш породи деревини, грунти, kí-лькiсть рiчних опадiв, мiсце знаходження зразка в CTOB6ypi дерева. Цi факти шдтверджують дослiдження Ф. Кшисiка [3], який описував, що густина бука европейського в Захiднiй Gвропi за вологост 15 % може коливатись в межах вщ540 до 910 кг/м . У сухому сташ деревина бука европейського з цього реп-ону мае густину 500-810 кг/м . Одним iз основних показниюв якост деревини, який використовуеться в розрахунках гiдротермiчно! оброблення (тепло-во! оброблення i сушшня) деревини, е базисна або умовна густина. Густина (бшьш вдалим е термш об'емна маса) деревини в ростучому деревi визна-чаеться за формулою
Pw = ^т, кг/м3 (2)
У w
де: mw - маса волого! деревини, кг; Vw - об'ем волого! деревини.
Маса волого! деревини (mw) складаеться з маси води (тв), що е в де-ревинi, маси сухо! деревини (то), маси серцевинних променiв (паренхiмно! тканини) та маси iнших речовин оргашчного походження, що е в деревиш i забезпечуе життедiяльнiсть ростучого дерева (mp).
Таким чином
тв то т „ ,3
pw = — + — + -£- +..., кг/м . (3)
V V V
' W ' W ' W
Величину то / Vw названо парщальною або базисною густиною (попе-редня назва була правильшшою - умовна густина), вважаючи, що вона е основною складовою об'емно! маси. Однак, у ростучому сташ, величина тв / Vw е бшьшою нiж базисна густина, тобто в цьому разi вона е головним компонентом густини. Отже, за формулою
Рум = рб = т, кг/м3 (4)
Vw
визначають умовну (базисну) густину деревини.
Важливим показником е густина деревини в абсолютно сухому сташ, яка визначаеться за формулою
Ро = т° , кг/м3 (5)
Vw=0
де Vw=0 - об'ем зразка деревини в абсолютно сухому сташ.
Для визначення густини у визначених зонах було застосовано по 9 зразюв зi суворою орiентацiею вщносно волокон, розмiрами у вологому сташ: у радiальному напрямку - 21,1 мм; у тангентальному напрямку -22,2 мм, а вздовж волокон - 31 мм, з таким розрахунком, що у висушеному сташ !х розмiр буде наближеним до стандартного зразка 20x20x30 мм.
Для охоплення широкого дiапазону дослщження зразки для визначення густини i всихання у вЫх модельних деревах вщбирались в таких зонах:
• I - центральна зона вщземково! частини стовбура;
• II - заболонна зона ввдземково! частини стовбура;
• III -центральна частина вершинно! частини стовбура;
• IV - заболонна зона вершинно!' частини стовбура.
Таким чином, загальна юльюсть зразкiв для дослщження густини i ве-личини всихання становила
N = n3 ■ Пмд ■ п3р, (6)
де: пз - кiлькiсть зон вщбору зразкiв, пз =4; пмд - кiлькiсть модельних дерев, пмд =9; пзр - кiлькiсть зразюв в зонi вiдбору, пзр =9; N - загальна юльюсть зразюв, N=324.
Заготовленi зразки нумерували, визначали 1х об'ем (Vw) i лiнiйнi роз-мiри, а також початкову масу (mw). По^м зразки помiщали у сушильну шафу i за температури 102 С висушували до абсолютно сухого стану. Знову вимь рювали 1х лшшш розмiри та об'ем (Vo) i масу в абсолютно сухому сташ (mo). З отриманих даних: за формулою (2) визначали густину деревини бука у свь жозрубаному сташ - pw; за формулою (5) визначали густину деревини в абсолютно сухому сташ; за формулою (4) - умовну (базисну) густину py.
За змiною лшшних розмiрiв i об'ему зразюв до сушшня (aw, вw, hw ,Vw) та пiсля сушiння (ao, в0, ho, Vo) визначали величину лшйного та об'емного всихання.
Лггература
1. Боровиков А.М. Справочник по древесине / А.М. Боровиков, Б.Н. Уголев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1989. - 296 с.
2. Вштошв 1.С. Деревинознавство / I.C. Вштошв, I.M. Сопушинський, А. Тайшшгер. -Льв1в : Вид-во "Апрюр1", 2007. - 312 с.
3. Kszysik F. Nauka o drewnie / F. Kszysik. - Warszawa : PWN, 1974. - 653 s.
Кунинец Е.П., Билей П.В. Исследование физических свойств древесины бука, что прорастает в Украинских Карпатах
Разработана методика и проведено исследование физических свойств (влажности и плотности), древесины бука, что прорастает в низинных предгорных буковых лесах Закарпатья. Для примера рассмотрены три пробных площади.
KunynetsE.P., BileyP.V. Investigation of physical properties of beech wood that grows in Ukrainian Carpathians
The method and analyzing the physical properties (moisture and density), beech wood that grows in hilly lowland beech forests of Zakarpattia Region have been worked out. Three trial areas are considered for an example.
УДК 007.021.5 Доц. Г.А. Матвеева, канд. пед. наук;
магЬстр В.В. Воронович - НЛТУ Украти, м. Льв1в
АНАЛ1З ТЕХНОЛОГ1Й ВИГОТОВЛЕННЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦП СУВЕН1РНИХ ВИРОБ1В З ДЕРЕВИНИ
Деревообробна промисловють Украши на сьогодш виробляе понад 300 найме-нувань товарноЛ продукцп, яка поставляеться як на внутр1шнш, так 1 на зовшшнш ринки. Проанал1зовано технологи виготовлення та реал1защю сувешрних вироб1в з деревини р1зних порщ. Виявлено !х мюце у деревообробнш промисловост Украши та шляхи розвитку.
Ключов1 слова: проектування, виготовлення, сувешр, модель, деревина.
