CC BY
39
УДК 616-071 +616.31+613.95+574.2 Октисюк Ю.В., Рожко М.М.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Б1ОФ1ЗИЧНИХ ПОКАЗНИК1В РОТОВО1 Р1ДИНИ Д1ТЕЙ ХВОРИХ НА КАР16С ЗУБ1В, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ
У Р1ЗНИХ КЛ1МАТО-ГЕОГРАФ1ЧНИХ ЗОНАХ 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
lвано-Франкiвський нацiональний медичний унiверситет
У статт/ наведен результати вивчення бюф1'зичних параметрв ротово)' рiдини 12 рiчних дтей /з рiзним ступенем активност/ карозного процесу, що проживають в р/'внинн/'й передгiрськiй та г'р-ськш кл'шато-географ'чних зонах 1вано-Франювсько)' област'!. Встановлено, що швидкють сал'тацИ була максимальною в карieсрезистентних осб та становила (0,47±0,02) мл/хв. у р1внинн1'й, (О,48±0,03) мл/хв. у передгiрськiй та (0,46±0,03) мл/хв. - у гiрськiй зонах, що в'дпов'дало нормальному р'тню секрет/)'. У дтей '¡з декомпенсованим ступенем перебгу кар'есу спостергалося достов'рне зниження величини даного показника в середньому в 1,7 раза у пор!внянн!' з здоровими (р<0,05). Мн-мальн показники бюфiзичного тесту кар'есогенност'! ротово)' рiдини фксувалися в дтей '¡з деком-пенсованою формою кар'есу зу&в та були на 19% нижчими в'дносно даних дтей з нтактними зуб-ними рядами (р<0,05). Достов'рних в'дм'нностей мiж показниками швидкост'! сал'тацИ та змочува-льно)' здатност'! ротово)' рiдини у дтей рiзних кл'мато-географ'чних зон не встановлено.
Ключов1 слова: д1ти, ротова рщина, кар1ес зуб1в, кл1мато-географ1чн1 зони.
Робота е само^йним фрагментом науково-дослiдно)' роботи кафедри дитячо)' стоматологи 1ФНМУ «Медико-бiологiчна адапта^я дiтей зi стоматолоячною патологieю в сучасних екологiчних умовах», № державно)'реестрацп 0108и010993.
зультати фксувалися в спе^ально розроблених
Вступ
Ключова роль у пщтриманш гомеостазу орга-шв ротовоТ порожнини выводиться ротовш рщи-ш. Виконуючи мiнералiзуючу, захисну, очисну функци, слина створюе оптимальне середовище для функцюнування твердих тканин зубiв [1]. Велике прогностичне значення у виникненш ка-рюзних уражень выводиться швидкост слино-видтення. При riперсалiвацN знижуються буферы властивост слини за рахунок зменшення концентраци юшв НСО3 зменшуеться концент-ра^я кальцш i фосфатв, що веде до зниження рН та збтьшення кiлькостi лактобактерiй [4, 5]. У д^ей з гiпосалiвацiею зростае швидкiсть демше-ралiзацil поверхн зуба. Механiзм цього процесу полягае в порушены очищення ротово' порожнини, створення умов для збтьшення числа ка-рiесогенноТ мiкрофлори в зубному нальот й утвореннi оргашчних кислот [9]. Вивчення бюфь зичних параметрiв ротово' рiдини у д^ей е важ-ливою складовою у донозолопчнш дiагностицi даного захворювання.
Мета дослiдження
Мета дослщження - вивчити швидкiсть сли-новидiлення, змочувальну здатнiсть та кислот-нiсть ротово'' рiдини у д^ей хворих на карiес зу-бiв, що проживають у рiзних ^мато-географiчних зонах 1вано-ФрашвськоТ областi.
Об'ект i методи дослiдження
Проведено стоматологiчне обстеження 188 дiтей вiком 12 рош хворих на карiес зубiв, без загальносоматичноТ патологи, що проживали в рiзних клiмато-географiчних зонах. 1з них 69 школярiв мешкали у рiвниннiй, 66 - у передпр-ськiй та 53 - у прськш зонах 1вано-ФраншськоТ областi. Контрольну групу складало 46 дггей цього ж вку з iнтактними зубними рядами. Ви-значення стоматологiчного статусу д^ей здшс-нювали за методикою ВООЗ [7]. Отримаш ре-
картах обстеження. Оцшювали поширенiстьта iнтенсивнiсть карiесу зубiв у вiдсотках, стан твердих тканин за допомогою шдексу КПВ та його складових компонент. Активнють карiесу зубiв визначали за методикою Т.Ф. ВиноградовоТ [2]. Забiр ротовоТ рiдини у дiтей здшснювали вранцi натще, без стимуляци, шляхом ТТ спльовування в мiрнi стерильнi емностi протягом 5 хв. Швидкють салiвацiТ визначали за формулою:
ШС= V/t, де ШС - швидкють салiвацiТ, мл/хв., V - об'ем слини, мл, Т - час забору слини, хв. 1нтерпретацю отриманих результат здшснювали наступним чином:
0,03-0,3 мл/хв. - ппосекре^я; 0,31-0,6 мл/хв. - нормальна секретя; бтьше 0,61 мл/хв. - ппе-рсекре^я [6].
Визначення показникiв змочувальноТ здатно-стi ротово' рiдини проводили за допомогою бю-фiзичного тесту карiесогенностi слини (БФТКС) за методикою А.1. Мельника (1991). Тест проводили наступним чином: на шдикаторнш смужц попередньо на вiдстанi 1 мм вщ ТТ вiльного краю наносили вщмпку. Пiсля цього стрiчку шдикато-рного паперу у вертикальному положены зану-рювали в свiжозiбрану ротову рщину до вiдмiтки, а через 2 хв. в^^чали висоту пщйому лiнiТ змо-чування та колiр змоченоТ частини смужки. Для роботи використовували шдикаторний пашр ф^ рми НПО «Б^мреактив».
Вимiрювання рН ротовоТ рiдини додатково проводили за допомогою тест-смужок "Pehanon 4-9" виробництва "Macherey Nagel" iз кроком ви-мiру 0,5. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою персонального комп'ютера та прикладних програм 'Мотой ЕхсеГ i "Statistiсa 6". Результати представленi у виглядi середнього арифметичного (М) та його похибки (т). Достовiрнiсть рiзницi мiж групами обчислена за критерiем Стьюдента.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Аналiз результатiв дослiджень свiдчить, що частка д^ей iз компенсованим ступенем активное^ карieсу була домшуючою у рiвниннiй та пе-
редпрськш зонахта складала 33,33% i 42,42% вщповщно. У гiрськiй зонi вщсоток дiтей iз суб-компенсованою формою карюзного процесу ви-явився найбтьшим та становив 38,1%.(табл. 1).
Таблиця 1
Розподл обстежених дiтей за ступенем активнот карieсу зубiв i мсцем проживання, абс/%
Ступшь активносп карiесу Рiвнинна зона Передп рська зона Прська зона
абс. % абс. % абс. %
I 35 33,33 28 42,42 21 33,33
II 24 22,86 22 33,33 24 38,10
III 10 9,52 10 15,15 14 22,22
Здорс^ 36 34,29 6 9,09 4 6,35
Разом 105 100 66 100 63 100
Згщно з отриманими результатами досл^ дження середн значення показнимв ШС у груп дiтей iз рiвнинноТ та передпрськоТ зон склали (0,39±0,01) мл/хв., у д^ей прськоТ зони -(0,38±0,01) мл/хв. та достовiрно не в^знялися
мiж собою (р>0,05) (табл. 2).
Аналiз даних ШС свiдчить про зменшення величини даного показника зi зростанням ступе-ня активностi карюзного процесу в д^ей усiх клiмато-географiчних зон.
Таблиця 2
Швидксть салiвацií в обстежених дтей iз рiзним ступенем активностi карieсу зубiв, мл/хв
Стушнь активност карiесу зубiв Рiвнинна зона Передгiрська зона Гiрська зона
Здоровi 0,47±0,02 0,48±0,03 0,46±0,03
I 0,44±0,03 0,45±0,02 0,43±0,03
II 0,38±0,02* 0,36±0,02* 0,37±0,02*
III 0,28±0,02* 0,27±0,02* 0,25±0,03*
Середне 0,39±0,01 0,39±0,01 0,38±0,01
Примтка: * - рiзниця мж показниками д1тей ¡з р1зним ступенем
Найвищi значення швидкосл секреци ротовоТ рщини були зафiксованi в групах здорових д^ей i становили (0,47±0,02) мл/хв. у школярiв рiв-нинноТ, (0,48±0,03) мл/хв. - передпрськоТ та (0,46±0,01) мл/хв. - у д^ей прськоТ зони. У дiтей iз декомпенсованим ступенем перебiгу карieсу ШС була достовiрно нижчою (р<0,05) у порiв-няннi з дiтьми втьними вiд карieсу зубiв i складала в рiвниннiй зонi (0,28±0,01) мл/хв., у перед-гiрськiй - (0,27±0,02) мл/хв., у гiрськiй зон -(О,25±0,01) мл/хв., що вщповщало рiвню гтоса-лiвацiТ. Наявнiсть зворотного кореляцшного зв'язку мiж ШС та штенсивнютю карiозного ура-
активност1 кар1есу та здоровими вiрогiдна (р<0,05).
ження простежуеться також у роботах шших на-уковцiв [5, 10].
Реолопчш властивостi ротовоТ рiдини оцшю-вали також за показником змочувальноТ здатно-стi величина якого е обернено пропорцшною до рiвня в'язкостi. Аналiз результатiв дослiдження свiдчить, що змочувальна здатнють ротовоТ рь дини д^ей, що проживають у рiвниннiй зош ста-новить у середньому (14,26±0,37) мм/2 хв. та е вищою за аналогiчнi показники дiтей прськоТ -(13,94±0,51) мм/2 хв. та передпрськоТ зони -(13,55±0,5б) мм/2 хв., проте ця рiзниця виявила-ся не достовiрною (р>0,05) (рис. 1).
мм/2 хв
14 12 10 8 6 4 2 0
Рiвнинна
Передпрська
Прська
Рiвнинна
Передгiрська
Гiрська
Рис. 1. Змочувальна здатшсть ротовоТрiдини дтей рiзних ^мато- географiчних зон.
1
Зiставлення показнимв змочувальноТ здатно-стi ротовоТ рщини в дiтей iз рiзною активнютю карieсу демонструе достовiрне (р<0,05) збть-шення показникiв в'язкостi ротовоТ рщини в д^ей зi зростанням ступеня активност карiесу зубiв (табл. 3). Як свщчать наведенi данi, змочуваль-на здатнiсть ротовоТ рiдини в д^ей рiвнинноТ зо-ни з декомпенсованою формою карiозного про-цесу становила (12,88±0,69) мм/2 хв. та була на
Змочувальна здатнсть ротовоТр1дини в обстеж
18,64 % нижчою, шж у д^ей ^еТ ж зони з штакт-ними зубами - (15,83±0,27) мм/2 хв. (р<0,05).
Найнижчi показники змочувальноТ здатност ротовоТ рiдини серед обстежених д^ей були за-фiксованi в д^ей передгiрськоТ зони з високим ступенем активност карiесу та складали (12,13±0,93) мм/2 хв., що в 1,3 раза нижче вщ аналогiчних даних у здорових д^ей (15,24±0,44) мм/2 хв. (р<0,05).
Таблиця 3
дтей ¡з р1зним ступенем активности кар1есу зуб1в (мм/2 хв.)
Стушнь активности карiесу зубiв Рiвнинна зона Передгiрська зона Прська зона
I 15,43±0,53 14,09±0,62 14,83±0,74
II 13,29±0,35 12,75±0,67 13,30±0,83
III 12,88±0,69 12,13±0,93 12,50±0,87
Здоровi 15,83±0,27 15,24±0,44 15,35±0,63
Примтка:* - р1зниця м1ж показниками д1тей ¡з р1зним ступенем
Змочувальна здатнють ротовоТ рщини в здорових д^ей прськоТ зони становила (15,35±0,63) мм/2 хв. та була на 18,57% вищою за показники д^ей iз декомпенсованим ступенем переб^у ка-рiозного процесу, що складали (12,50±0,87) мм/2 хв. (р<0,05). Отриманi результати дослщження, щодо зростання в'язкостi ротовоТ рщини з ростом карюзного процесу, зб^аються з л^ератур-ними даними [3, 8].
Важливу роль у процесах де- та ремшерал^ заци твердих тканин належить рН ротовоТ рщи-ни, що визначае стушнь пересичення останньоТ iонами кальцю та фосфору. Аналiз результатiв дослщження свщчить, що кислотнiсть ротовоТ рщини школярiв, що проживають у рiвниннiй зонi в середньому складала (6,93±0,05) та була дос-товiрно вищою за аналопчний показник дiтей
рН ротовоТ р1дини в обсте;
активност/ кариесу та здоровими в1рог1дна (р<0,05).
передпрськоТ зони зi значенням (6,79±0,03) та прськоТ' зони - (6,77±0,04) (р<0,05) (табл. 4)
Дослiдження виявило наявнiсть достовiрного змщення реакци ротовоТ рiдини дiтей у кислу сторону зi зростанням ступеня активност карiесу зубiв. Найменше значення рН ротовоТ рщини було виявлено в груш д^ей iз декомпенсованою формою карюзного процесу i становило в рiв-ниннiй зонi (6,52±0,07), у передгiрськiй -(6,55±0,09) та в прськш - (б,53±0,03). У школярiв рiвнинноТ зони, вiльних вщ карiесу зубiв, значення рН-метри становило (7,09±0,08), передпрсь-коТ - (7,01±0,06) та гiрськоТ - (7,05±0,09), що вщ-повiдно на 8,04 %, 6,27 % та 7,38 % вище показ-никiв д^ей iз декомпенсованим перебiгом карiе-су зубiв (р<0,05).
Таблиця 4
<ених дтей ¡з р1зним ступенем активност/ кар1есу зуб1в (М±т)
Стушнь активностi карiесу зубiв Рiвнинна зона Передгiрська зона Гiрська зона
I 7,06±0,09 6,87±0,05 6,98±0,09
II 6,75±0,07 6,75±0,09 6,6±0,05
III 6,52±0,07 6,55±0,09 6,53±0,03
Здоровi 7,09±0,08 7,01±0,06 7,05±0,09
Середне 6,93±0,04 6,79±0,03 6,77±0,04 А
Примтка: 1. * - р1зниця м1ж показниками д1тей ¡з р1зним ступенем активност/ кариесу та здоровими в межах зони в1рог1дна (р<0,05).
2. ° - р1зниця м!ж середшми показниками р1внинно'Т / передярсько'Т зон в1рог1дна (р<0,05).
3. й - р1зниця м!ж середшми показниками р1внинно'Т / г1рсько'Т зон в1рог1дна (р<0,05).
показника становило (6,77±0,05) i було достовiр-
Висновки
1. Аналiз результат вивчення реолопчних властивостей ротовоТ рщини д^ей свщчить про вщсутнють достовiрноТ рiзницi мiж ШС д^ей рiз-них клiмато-географiчних зон. Натомють, величина даного параметру в д^ей iз декомпенсованим переб^ом карiесу у порiвняннi зi здоровими була в 1,7 разу нижчою (р<0,05).
2. Рiвень змочувальноТ здатност ротовоТ рь дини школярiв усiх клiмато-географiчних зон iз високим ступенем ураження карiесом зубiв був у середньому на 20% нижчим, шж у д^ей групи контролю (р<0,05).
3. Найбiльш iстотне змщення рН ротовоТ рь дини в кислу сторону було виявлено в д^ей прськоТ' мюцевост, в яких середне значення цього
но нижчим по вщношенню до дггей рiвнинно' зони, в яких концентра^я водневих iонiв складала (6,93±0,04).
Перспективи подальших дослiджень
Отриманi результати дослiдження будуть ви-користанi для визначення прогностичних критерий для донозолопчноТ дiагностики карiозного процесу у д^ей з метою оптимального вибору профтактичних заходiв.
Лiтература
1. Боровский Е.В. Биология полости рта / Е.В. Боровский, В.К. Леонтьев. - М. : Медицина, 1991. - 304 с.
2. Иванов В. С. Карта стоматологического обследования ребенка для эпидемиологических исследований / В. С. Иванов, О. В. Деньга, Л. А. Хоменко // Вюник стоматологи. - 2002. - № 4. - С. 53 - 66.
3. Иощенко Е. С. Прогнозирование и индивидуальная профилак- 2. Ivanov V. S. Karta stomatologicheskogo obsledovanija rebenka dlja тика кариеса зубов у детей / Е. С. Иощенко, Е. С. Бимбас, С. Н. jepidemiologicheskih issledovanij / V. S. Ivanov, O. V. Den'ga, L. A. Козлова // Проблемы стоматологии. - 2010. - № 5. - С. 42-46. Homenko // Visnik stomatologic - 2002. - № 4. - S. 53 - 66.
4. Кшдрат Г. В. Патогенетичш мехашзми карюзноТ' хвороби у дп"ей 3. loshhenko E. S. Prognozirovanie i individual'naja profilaktika / Г. В. Юндрат // Галицький лкарський вюник. - 2011. - Т. 18, № kariesa zubov u detej / E. S. loshhenko, E. S. Bimbas, S. N. 3. - С. 122-124. Kozlova // Problemy stomatologii. - 2010. - № 5. - S. 42-46.
5. Кравченко Л. С. Изменение саливации и свойств ротовой жид- 4. Kindrat G. V. Patogenetichni mehanizmi karioznoT hvorobi u ditej / кости у детей при кариесе зубов / Л. С. Кравченко, А. А. Бас, Н. G. V. Kindrat // Galic'kij likars'kij visnik. - 2011. - T. 18, № 3. - S. А. Ивченко // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 1. - С. 122-124.
47-49.
Kravchenko L. S. Izmenenie salivacii i svojstv rotovoj zhidkosti u
Носков В. Б. Слюна в клинической лабораторной диагностике detej pri kariese zubov / L. S. Kravchenko, A. A. Bas, N. A.
(обзор литературы) / В. Б. Носков // Клиническая лабораторная Ivchenko // Odes'kij medichnij zhurnal. - 2007. - № 1. - S. 47-49.
диагностика. - 2008. - № 6. - С. 14-17.
Noskov V. B. Sljuna v klinicheskoj laboratornoj diagnostike (obzor
Стоматологическое обследование. Основные методы. - 4-е literatury) / V. B. Noskov // Klinicheskaja laboratornaja diagnostika.
изд. - ВОЗ. - Женева, 1997. - 76 с. - 2008. - № 6. - S. 14-17.
Hurlbutt M. Dental Caries: A pH-mediated disease / M. Hurlbutt, B. 7. Stomatologicheskoe obsledovanie. Osnovnye metody. - 4-e izd. -
Novy, D. Young // California Dent. Hyg. Assoc. J. - 2010. - Vol. 25, VOZ. - Zheneva, 1997. - 76 s.
№ 1. - P. 9-15.
Hurlbutt M. Dental Caries: A pH-mediated disease / M. Hurlbutt, B.
9. Mannaa A. Dental caries and associated factors in mothers and Novy, D. Young // California Dent. Hyg. Assoc. J. - 2010. - Vol. 25, their preschool and school childrend A cross sectional study / A. № 1. - P. 9-15.
^m-i ПЯ Carlen, P. Lingstrom // J. Dent. Sci. - 2013. - № 8. - 9. Mannaa A. Dental caries and associated factors in mothers and
P. 101-108. their preschool and school childrend A cross sectional study / A.
10. Salivary characteristics and dental caries: Evidence from general Mannaa, A. Carlen, P. Lingstrom // J. Dent. Sci. - 2013. - № 8. -dental practices / J. Cunha-Cruz, J. Scott, M. Rothen [et al.] // J. P. 101-108.
Am. Dent. Assoc. - 2013. - V°L 144. - P. 31-4°. 10. Salivary characteristics and dental caries: Evidence from general
dental practices / J. Cunha-Cruz, J. Scott, M. Rothen [et al.] // J.
References Am. Dent. Assoc. - 2013. - Vol. 144. - P. 31-40.
1. Borovskij E.V. Biologija polosti rta / E.V. Borovskij, V.K. Leont'ev. -M. : Medicina, 1991. - 304 s.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ БИОФИЗИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ДЕТЕЙ БОЛЬНЫХ КАРИЕСОМ ЗУБОВ, ПРОЖИВАЮЩИХ В РАЗНЫХ КЛИМАТО-ГЕОГРАФИЧЕСКИХ ЗОНАХ ИВАНО-ФРАНКОВСКОЙ ОБЛАСТИ Октисюк Ю.В., Рожко Н.М.
Ключевые слова: дети, ротовая жидкость, кариес зубов, климато-географические зоны.
В статье приведены результаты изучения биофизических параметров ротовой жидкости 12 летних детей с различной степенью активности кариозного процесса, проживающих в равнинной предгорной и горной климато-географических зонах Ивано-Франковской области. Установлено, что скорость слюноотделения была максимальной в кариесрезистентних детей и составила (0,47±0,02) мл / мин. в равнинной, (0,48±0,03) мл / мин. в предгорной и (0,46 ± 0,03) мл / мин. - в горной зонах, что соответствовало нормальному уроню секреции. У детей с декомпенсированным течением кариеса наблюдалось достоверное снижение величины данного показателя в среднем в 1,7 раза по сравнению со здоровыми (p<0,05). Минимальные показатели биофизического теста кариесогенности ротовой жидкости фиксировались у детей с декомпенсированной формой кариеса зубов и были на 19% ниже относительно данных детей с интактными зубными рядами (p<0,05). Достоверных различий между показателями скорости слюноотделения и смачивающей способности ротовой жидкости у детей разных климато-географических зон не установлено.
Summary
STUDY OF BIOPHYSICAL INDICATORS OF SALIVA IN CHILDREN WITH DENTAL CARIES WHO ARE RESIDENTS OF DIFFERENT CLIMATE GEOGRAPHICAL ZONES OF IVANO-FRANKIVSK REGION Oktysiuk Yu.V., Rozhko M.M.
Key words: children, saliva, dental caries, climatic and geographical zones.
Oral fluid plays a key role in maintenance of oral homoeostasis. By performing mineralizing, protective, cleansing functions saliva creates an optimum environment for functioning of hard dental teeth. A study of biophysical parameters of oral fluid in children is an important constituent in prenosological diagnostics of this disease.
The purpose of research is to study salivation rate, and acidity of oral fluid in children with dental caries who live in different climatic and geographical zones of Ivano-Frankivsk region.
Dental examination involved 188 children aged 12 who had dental caries but no general pathology and lived in different climatic and geographical zones, 69 schoolchildren lived in the flat area, 66 in the piedmont area and 53 in the mountainous area of the Ivano-Frankivsk region. A control group was made up of 46 children of the same age with intact dentitions. We calculated the percentage of the prevalence and intensity of dental caries, and assessed the state of the hard tissues by the index DMF and its components. Caries activity was determined by T.F. Vynogradova's method. Oral liquid sampling was taking in the morning on an empty stomach, without stimulation, by spitting into the measured sterile containers for 5 minutes. Indicators of oral fluid wettability were defined using the biophysical test of saliva cariogenicity with A.I. Miller's method (1991).
Analysis of findings obtained indicated the proportion of children with the compensated degree of caries activity prevailed in the children residing in flat and piedmont areas, and was 33,33% and 42,42% respectively. In the mountainous area the percentage of children with subcompensated caries was the high and reached 38,1%.
5
6
6
7
8
8
Mean values of salivation rate indices in the children from the flat and the piedmont areas were (0,39±0,01) ml/min., and in the children from the mountainous area those were (0,38±0,01) ml/min, but not significantly different among themselves (p>0,05).
The analysis of data of salivation rate testifies a decrease in value of this index with increasing degree of caries intensity in the children of all climatic and geographical zones.
Rheological properties of oral fluid were estimated also after the index of wettability, value of which was inversely proportional to the level of viscosity. Analysis of research findings shows that wettability of oral fluid in children living in flat areas makes up an average (14,26±0,37) mm/2 min. and it is higher than the indices of children from the mountainous areas, (13,94±0,51) mm/2 min., but in the piedmont area it is (13,55±0,56) mm/2 min., but this difference was not reliable (p>0,05).
Comparison of wettability indices of oral fluid in children with different caries activity demonstrates the reliable (p<0,05) increase of indices of oral fluid viscosity in children with increasing degree of activity of dental caries.
An important role in the de- and remineralisation of hard dental tissues belongs to pH of oral fluid that determines the degree of its enrichment with the ions of calcium and phosphorus. Analysis of research results points out that oral fluid acidity of schoolchildren living in the flat country is (6,93±0,05) and is authentically higher than the same index of children of the piedmont area with the value (6,79±0,03) and the mountainous area - (6,77±0,04) (p<0,05).
The research found out the presence of reliable shift of reaction in oral fluid towards the acid side with increasing degree of activity of dental caries. The lowest pH value of oral fluid was found in the group of children with decompensated caries and was registered in the residents of flat area (6,52±0,07), in the piedmont area - (6,55±0,09) and in the mountainous country - (6,53±0,03).
For the schoolchildren from the flat country, free of dental caries, measuring pH-value was (7,09±0,08), from the piedmont area - (7,01±0,06) and from the mountainous country - (7,05±0,09), that accordingly 8,04 %, 6,27 % and 7,38 % higher than indexes of children with decompensated course of dental caries (p<0,05).
УДК 616*314+616*311 *2+616*716]-004:616*314-88 Петрушанко А.М.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В М1СЦЕВОГО 1МУН1ТЕТУ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЦ16НТ1В 13 ЗАПАЛЕННЯМ ТА РЕЦЕС16Ю ЯСЕН НА ТЛ1 ОРТОПЕДИЧНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ П1Д Д1£Ю РОЗРОБЛЕНИХ МЕТОД1В Л1КУВАННЯ
ПВНЗ «Кшвський медичний ушверситет УАНМ»
У статтi автором наведена динамка показник'в мсцевого 'шуштету порожнини рота у nau,ieHmie ¡з запаленням та рецесею ясен на тлi ортопедичного протезування nid дею розроблених методе лкування. На п1дстав1 проведених досл'джень автором виявлений стимулюючий вплив проведених л'кувально-проф'тактичних заход'в на природну антимкробну систему захисту порожнини рота як у паuieнтiв основних груп спостереження, так i в групах порiвняння. Год'бне явище слд розгляда-ти як позитивний процес, що сприяе пдвищенню резистентностi в порожнинi рота пд час та пю-ля ортопедичного протезування дефектв зубних рядв незалежно в1д виду незнiмних конструк^й. Ключов1 слова: динамка показниюв локального ¡мунггету, ротова рщина, л1зоцим, мукозальний гель, запалення тканин пародонту.
Дана робота е фрагментом НДР «ГИдвищення ефективнот ортопедичного i ортодонтичного лкування хворих з дефектами зубiв, зубних рядiв, аномалiями та деформациями зубощелепного апарату», № державноТреестрацТ 010U011147.
Вступ
Проблема лкування запальних i запально-деструктивних уражень пародонту, незважаючи на значну ктькють запропонованих методiв л^ кування, продовжуе збер^ати свою актуальнють [2, 4, 14]. Велика ктькють юнуючих методiв лку-вання запалення й рецеси ясен свщчить про труднощi лкування ^ei патологи та недосягнен-ня повного позитивного результату лкування, особливо при довготривалих хрошчних формах захворювання [5, 16].
Метою ж лкування e вщновлення або збере-ження функци жування, норм естетики, попере-дження незворотшх порушень в зубощелепнш систему усунення негативного впливу патолопч-
ного процесу в тканинах пародонту на оргашзм людини в цтому [11]. 1деальним результатом л^ кування вважаеться «нерухомi зуби» та паро-донт без явищ запалення. Ще одна важлива мета терапи ураженого пародонта - тривала пщт-римка досягнутого результату лкування, сприя-тливого стану пародонта. Цього можна досягти лише в результат застосування комплексного лкування.
Множинна стшкють патогенних органiзмiв до лшв, засобiв стерилiзацiТ, дезшфекци, асептики змушуе шукати новi принципи боротьби з шфек-цшними чинниками. Одним iз шляхiв виршення означеноТ проблеми е застосування лкарських засобiв, до яких резистентнють не розвивати-меться взагалi [12].
