CC BY
12
5. Bergmann C., Senderek J., Sedlacek B., Pegiazoglou I. et al. Spectrum of Mutations in the Gene for Autosomal Recessive Polycystic Kidney Disease (ARPKD/PKHD1) // J. Am. Soc. Nephrol.- 2003.- V.14, №1.- P.76-89.
6. Brkljacic B., Sabljar-Matovinovic M., Putarek K. et al. Renal vascular resistance in autosomal dominant polycystic kidney disease. Evaluation with color Doppler ultrasound // Acta Radiol.- 1997.- V.38, №5.- P.840-846.
7. Gabow P.A. Autosomal dominant polycystic kidney disease // N. Engl. Med.- 1993.- V.329.- P.332-342.
8. Grantham J.J. Polycystic kidney disease: from the bedside to the gene and back // Current opinion in nephrology and hypertension.- 2001.- V.10.- P.533-542.
9. Freedman B.I., Soucie J.M., Chapman A. et al. Racial variation in autosomal dominant polycystic kidney disease // Am. J. Kidney Dis.- 2000.- V.35.- P.35-39.
10. Kondo A., Akakura K., Ito H. Assessment of renal function with color Doppler ultrasound in autosomal dominant polycystic kidney disease // Int. J. Urol.- 2001.- V.8, №3.- P.95-98.
11. Nicolau C., Torra R, Bianchi L. et al. Abdominal sono-graphic study of autosomal dominant polycystic kidney disease // J.Clin.Ultrasound.-2000.-V.28, №6.-P.277-282.
12. Trop I., Stolbeg H., Nahmias C. Estimates of diagnostic accuracy efficacy: How wel can this test perform the classification task? // Can. Assoc. Radiol. J.- 2003.- V.54, №2, P.80-82.
Реферат.
КЛИНИЧЕСКОЕ ТЕЧЕНИЕ, ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ АУТОСОМНО-ДОМИНАНТНОГО ПОЛИКИСТОЗА ПОЧЕК СарычевЛ.П., Курячий Ю.В.
Ключевые слова: аутосомно-доминантный поликистоз почек, ультразвуковая допплерография, динамическое наблюдение, консервативное лечение, минимально инвазивное лечение, хирурическое лечение
В статье приведены результаты лечения 110 больных аутосомно-доминантным поликистозом почек (средний возраст 38,6±2,9 лет): в латентной стадии - 46,3%, компенсованой стадии - 31,8%, субкомпенсованой стадии 11,8% и декомпенсованой стадии -12,8%. Мужчин было 44 (40,0%), женщин - 66 (60,0%). При этом, 54,5% пациентов были выявлены в результате активного обследования членов семей и ближайших родственников больных поликистозом почек. Все "пасивно" выявленные больные нуждались в лечении, тогда как 75,0% "активно" выявленных пациентов полежали динамическому наблюдению. Установлена высокая диагностическая информативность ультразвуковой допплерографии в раздельной оценке структурно-функционального состояния почек, которая позволяла количественно оценить нарушение почечной гемодинамики, обосновать необходимость, характер и первоочередность оперативного вмешательства. Доказана высокая эффективность минимально инвазивных методов лечения аутосомно-доминантного поликистоза почек.
та хвилинним об'емом кровотоку в ниркових артер1ях у хворих на АДПН.
4. Допплерографнний моыторинг дозволяе Ki-льюсно оцнити прогресування порушень нир-koboi гемодинамки, обфунтувати необхщ-HicTb, характер та першочерговють оперативного втручання у хворих на АДПН.
5. Доведена висока ефективнють мУмально ¡н-вазивних метода лкування хворих на АДПН.
Л1тература
1. Возианов А.Ф., Люлько A.B. Атлас - руководство по урологи.- Днепропетровск: Днепр-VAL, 2001.- Т.1. С.297-299.
2. Квятковский Е.А., Квятковская Т.А. Ультрасонография и допплерография в диагностике заболеваний почек.-Днепропетровск: Новая идеология,2005.-318с.
3. Клш1чна допплер1вська ультрасонограф1я / Аплан П., Да-66iHC П., Позняк М., МакДкен В. / Пер. з англ.- Льв1в: Медицина CBiTy, 2001.- 293 с.
4. Лелюк В.Г., Лелюк С.Э. Ультразвуковая ангиология. 2-е изд., доп. и перераб.- М.: Реальное время, 2003.- С.203-253.
УДК 616.61-006.04-073.48 Д0ППЛЕР0ГРАФ1ЧНА Д1АГН0СТИКА РАКУ НИРКИ
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава Саричев Я.В, Сухомлин С.А, Супруненко С.М
Проведене вивчення дгагностичних можливостей улътразвуковог допплерографп при новоутво-реннях нирок. Обстежено 48 хворих, що знаходилисъ на лжувант в урологгчнш клнщ Вищого державного навчалъного закладу Украгни «Украгнсъка медична стоматолог1чна академгя» та урологгчному в1ддыент Полтавсъкого обласного клнчного онколог1чного диспансеру впродовж 2004 - 2007 рр. Визначет допплерограф1чт маркери неопластичного судиноутворення: дефект судинного малюнку паренхгми нирки у виглядг «озер» та «калюжок», обривання та розсування судин ттактног нирковог паренхгми, наявтстъ множинних дезоргатзованих сигналгв кровотоку всередиш об'емного утворення, низъкий тдекс резистентностг пухлинних судин. Встановле-но, що онкогенез нирки супроводжуетъся збшъшенням хвилинного об'ему ниркового кровотоку та зниженням тдексу резистентностг нирковог артергг.
Ключов1слова: рак нирки, д1агностика, ультразвукова допплерограф1я.
Вступ. нирок за допомогою ультрасонографи обмежеы
ил,^,,,,,™,,- ;„т„т„„й пп„гп„„ „ г.п„,; л;„г схожютю ехосемютики 3 ¡ншими об'емними Незважаючи на ютотнии прогрес у галуз1 Д1аг- .
■ утвореннями, зокрема — з локал13ованими фор-
НОСТИКИ НИРКОВО-КП1ТИННОГО раку, ДИфереНЦ1Ю- У К ' О никимоива™™»! чд^
вання його зЫшими об'емними ¿творениями ни- ^ами гострогогнмного телонефриту [3, 4, 5]. рокзалишаеться складною проблемою [1]. Час- Дан| джеРел |НФ°РмаЦ" Щ°Д° ефективносл уль-тота д1агностичних помилок сягас 20% [6]] Мож- тразвуково, допплерографп у Д1агностиц| нирко-
■ ■■ ■ вокл1тинного раку носять суперечливии харак-
ЛИВОСТ1 ДИфереНЦ1ИН01Д1ЭГН0СТИКИН0В0уТВ0реНЬ , М У пиоят оупс^итиии лсрсчч
« т- г ч « з тер. систематизоваН| допплерограф1чн1 мар-
Том 7, Выпуск 1-2
367
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
кери неопластичного судиноутворення.
Метою роботи було визначення допплерог-рафнних маркер1в пухлинного процесу при но-воутвореннях нирок.
Матер1али та методи
Об'ектом дослщження були 48 хворих, як1 зна-ходились на лкуваны в уролопчнм icniHiui Вищо-го державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академт» та уролопчному вщдтены Полтавського облас-ного кпннного онколопчного диспансеру впро-довж 2004 - 2007 pp., середнм bík яких склав 57,0±3,2 poKÍB. Ycím хворим було проведене ста-ндартне загальноклннне обстеження, арошка-льна ультрасонограф1я та допплерографя нирок. Орошкальна ультрасонограф1я була скри-ннговим етапом дослщження та дозволяла ло-кал^увати об'емне утворення i визначити його po3M¡pn. Допплерографнне дослщження проводилась у режимах кольорового доплер1вського картування (КДК) та енергетичноТ допплерогра-фи (ЕД). Зона ¡нтересу (region of interest, ROI) визначалась ¡ндивщуально, вщповщно до лока-л^аци новоутворення. Режим КДК дозволяв k¡-лькюно оцшити ¡мпульа-ii характеристики кровотоку на p¡bh¡ нирковоТ артерИ та всередиы новоутворення. Режим ЕД давав можливють в^уалн зувати сумарну перфуз1ю паренх1ми i був бтьш корисним для оцнки др1бних судин з малими швидкюними характеристиками. Для оптимЬаци отриманого зображення використовувались оп-ци посилення сигналу та фтьтри, як1 обирались ¡ндивщуально в процеа дослщження.
1нтерпретац1я результат^ дослщження проводилась згщно загальноприйнятих критерив нор-ми [2]. Результати дослщження оброблялись за допомогою пакету програм Microsoft Excel-2003. Оцнка BiporiflHOCTi вщмЫностей середых величин проводилась за кр1тер1ями Ст'юдента та Oi-шера.
Результати
Po3M¡pn пухлини у хворих на рак нирки скпа-дали вщ 2,3 до 9,2 см (в середньому 5,1±0,8 см). При ультрасонографнному дослщжены nau¡CHT¡B з нирково-кттинним раком найчастше виявляли утворення однорщноТ (18,8%) або неоднорщноТ (79,2%) структури з порушенням кортикомедулярного диференц1ювання, за ехогеннютю вогнища були ¡зоехогенними (27,1%) або пперехогенними (32,9%). При цьому утворення розм1рами до 3 см (14,6%) частше були однорщноТ ехоструктури та пперехогенними, в той час як пухлини бтьше 3 см (85,4%) демонстрували акустично неоднорщну структуру з комб1нац1сю дтянок P¡3hoT exoreHHOCTi. У 19 спостереженнях (39,6%) навколо утворення в^уал^увався ппоехогенний «общок», який представляс собою псевдокапсулу пухлини, що складасться ¡з компресованоТ ri-потрофнноТ паренх1ми нирки. У 14,6% випадюв
всередиы новоутворення виявлялись др1бы кальцинати, у 6,2% - кютозы утворення. РЬниця в акустичнм структур! утворень пов'язана ¡з характером розвитку пухлини. В процеа онкогене-зу у зв'язку з незртютю судинноТ атки та неефе-ктивыстю кровопостачання окрем1 др1бн1 дтянки пухлини пщдавались некротизаци з наступною трансформацию у сполучнотканины компонен-ти, кальцифкацсю та формуванням др1бних кют, що призводило до появи гетерогенное^ в ехоструктур1 бтьших утворень.
При допплерографнному дослщжены у режим! енергетичноТ допплерографи в переважнм бь льшост1 спостережень (97,9%) була виявлена деформацт та «розсування» нормальноТ нирковоТ судинноТ атки новоутворенням з обриванням дольових \ сегментарних судин на меж1 з пухли-ною, що формувало дефект дифузного судинно-го малюнку паренжми нирки у вигляд1 «озер» та «калюжок». При проведены кольорового допп-лер1вського картування спостер1гались 2 вар1ан-ти неоанпогенезу. У патенте з першим вар1ан-том сигнали пперваскулярного вогнища злива-лись з утворенням картини пухлинноТ судинноТ атки (79,2%). У пац1снт1в з другим вар1антом ва-скуляризаци ресструвались множины ¡зольоваы сигнали кровотоку артер1ального та венозного характеру (20,8%).
При вивчены ¡мпульсних показниюв кровотоку у дтянц1 об'смного утворення при задовтьый вЬуалЬаци «живлячих» судин пухлини результати дослщження пор1внювались з даними, отриманими на ¡нтактних сегментарних артертх. Пкова систолнна швидюсть кровотоку у мапст-ральних судинах пухлини була достов^но ви-щою вщ такоТ у ¡нтактнм сегментарнм артери враженоТ нирки. На вщмшу вщ локал^ованих форм гострого п-лйного телонефриту, при яких спостер1гаеться пщвищення ¡ндексу резистентное^ м1ждольових, сегментарних та нирковоТ ар-терм, ¡ндекс резистентност1 пухлинних судин у 62,8% спостережень був достов1рно меншим вщ ¡ндексу резистентное^ ¡нтактних сегментарних артерм враженоТ нирки, що пояснюеться наявнн стю артерю-венозного шунтування кров1 внасль док незртост1 судинноТ атки пухлини. Хвилин-ний нирковий кровоток був достов^но зб1льше-ний у пор1внянн1 з контралатеральною ¡нтактною ниркою, на в1дм1ну в1д локалЬованих форм гострого гн1йного телонефриту, як1 характеризують-ся зменшенням хвилинного об'сму ниркового кровотоку. Виявлена тенденцт до зб1льшення хвилинного об'сму ниркового кровотоку по м^ прогресування онкогенезу (рис. 1).
Д1агностична чутлив1сть ультразвуковоТ допп-лерограф1Т при новоутвореннях нирок дор1вню-вала 95,9%, д1агностична специфннють -100,0%, д1агностична ефективн1сть - 97,9%.
i $
1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
y - 48,23А + 408,11 _R2 - 0,6657_
2 4 6 8
Po3Mip новоутворення нирки, см
Рис. 1. Тенденщя до збтьшення хвилинного об'ему ниркового кровотоку по м1р1 прогресування новоутворення нирки.
Висновки
1. Визначеы допплерографны маркери неопластичного судиноутворення: дефект судинного малюнку паренх1ми нирки у вигляд1 «озер» та «калюжок», обривання та розсування судин ¡нтактноТ нирковоТ паренх1ми, наявнють множинних дезор-гаызованих сигнал^ кровотоку всередиы об'емного утворення, низький ¡ндекс резистентное^ пухлинних судин.
2. Встановлено, що онкогенез нирки су-проводжуеться збтьшенням хвилинного об'ему ниркового кровотоку та знижен-ням ¡ндексу резистентное^ нирковоТ ар-
Реферат
ДОПЛЕРОГРАФ1ЧНА ДИАГНОСТИКА РАКА ПОЧКИ Саричев Я.В, Сухомлин С.А, Супруненко С.М
Ключевые слова: рак почки, диагностика, ультразвуковая допплерография.
Проведено изучение диагностических возможностей ультразвуковой допплерографии при новообразованиях почек. Обследовано 48 больных, находившихся на лечении в урологической клинике Высшего государственного учебного заведения Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» и урологического отделения Полтавского областного клинического онкологического диспансера в период 2004 - 2007гг. Определены допплерографические маркеры неопластического сосудообра-зования: дефект сосудистого рисунка паренхимы почки в виде «озер» и «лужиц», обрывание и раздвигание сосудов интактной паренхимы почки, множественные дезорганизованные сигналы кровотока в объемном образовании, низкий индекс резистентности сосудов опухоли. Установлено, что онкогенез почки сопровождается увеличением минутного объема почечного кровотока и снижением индекса резистентности почечной артерии.
терм, на вщмЫу вщ локал^ованих форм гострого гнмного телонефриту, як1 характеризуются зменшенням хвилинного об'ему ниркового кровотоку та тдвищен-ням ¡ндексу резистентное^ нирковоТ ар-терм.
3. Д1агностична чутливють ультразвуковоТ допплерографи при новоутвореннях ни-рок склала 95,9%, д1агностична специфн чн1сть - 100,0%, д1агностична ефектив-HicTb - 97,9%.
Л1тература
Воз1анов О.Ф., Романенко A.M., Клименко O.I. Онкоуро-лог1я сьогодн1: досягнення, проблеми, перспективи // Он-колопя.— 2006.- Т.8, №2.- С. 152-158. Квятковский Е.А., Квятковская Т.А. Ультрасонография и допплерография в диагностике заболеваний почек.-Днепропетровск: Новая идеология, 2005.- С.70-86; С.261-262.
McAninch J.W. Disorders of the kidneys // Smith's General Urology / Ed.Tanagho E.A., McAninch J.W.- Columbus, McGraw-Hill, 2000.- P. 237-264.
Novick A.C., Campbell S.C. Renal tumors // Campbell's Urology / Ed. Walsh P.C, Retik A.B., Vaughan E.D.Philadelphia, Saunders, 2002.- P. 2672-2731. Spahn M., Portillo F.J., Michel M.S. Color duplex sonography vs. computed tomography: accuracy in the preoperative evaluation of renal cell carcinoma // European Urology.- 2001.- Vol. 40.- P. 337-342. Zagoria R.J. Imaging of small renal masses: a medical success story // AJR.- 2000.- Vol. 175.- P. 945-955.
Tom 7, Выпуск 1-2
369
