CC BY
43
© А. А. Чернозуб
УДК 612. 616. 31:796. 015. 62 А. А. Чернозуб
ДОВГОТРИВАЛА ДИНАМІКА РІВНЯ ТЕСТОСТЕРОНУ В АТЛЕТІВ РІЗНОГО РІВНЯ ПІДГОТОВКИ
Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського (м. Миколаїв)
Дана робота є фрагментом науково-дослідної теми «Варіативність показників тренувальної роботи з атлетизму та їх вплив на динаміку функціонального стану організму студентів» (номер державної реєстрації 010911004555), що виконується в межах науково-дослідної тематики «Вдосконалення методів відбору та підготовки спортсменів у різних видах спорту» (протоколом № 7 від 11. 02. 2009 р.) кафедри ТМФВ та здоров’я людини Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського.
Вступ. Гормон тестостерон є одним із найважливіших анаболічних елементів ендокринної системи людини, який «відповідальний» за цілу низку регуляторних механізмів, у тому числі таких, що визначають фізичну працездатність організму. Відповідно, всі питання, пов’язані з цим гормоном, особливу актуальність мають у спорті та в спортивній медицині. При цьому, незважаючи на значні обсяги фактичного матеріалу, до наявного часу лишаються мало вивченими окремі аспекти регуляції вмісту гормону в умовах динамічної зміни фізичних навантажень.
Загалом, величина і спрямованість змін функціональної активності окремих ендокринних залоз (відповідно - рівнів вмісту продукованих ними гормонів) проявляє пряму залежність від тривалості, обсягу та інтенсивності фізичних навантажень, а також від ступеня тренованості організму [1,9]. Звичайно під час фізичних навантажень секреторна функція за-лоз-продуцентів анаболічних гормонів (в тому числі статевих) підсилюється, що супроводжується надходженням у в кров великої кількості гормонів, які стимулюють процеси енергозабезпечення і фізичну працездатність організму. Водночас, тривалі та значні фізичні навантаження, характерні для професійних спортсменів,часто спричиняють стійке зниження секреції тестостерону. Можливо, що даний процес зумовлений перенавантаженням організму під час інтенсивних тренувань [1], але цілком вірогідним є пояснення цього явища, як звичайної адаптаційної реакції, спрямованої на регуляторне узгодження ендокринної системи в певному фазовому стані [3,11].
Відповідно, відсутність чіткого розуміння закономірностей щодо змін вмісту тестостерону в крові спортсменів та специфіки адаптаційних реакцій їх ендокринної системи унеможливлює наукове обгрунтування тренувального процесу, особливо в силових видах спорту. Останнє ініціює цілу низку
наступних питань, таких як:де безпечні межі тренувальних навантажень?, які рівні цих навантажень вважати інтенсивними?, як будувати систему тренувань для початківців? Украй важливими такі питання є у відношенні тренувального процесу з атлетизму при оздоровчій спрямованості останніх.
Для їх практичного вирішення була запланована і виконана серія експериментальних досліджень, метою яких була оцінка взаємозв’язку довготривалих занять атлетизмом з рівнем вмісту тестостерону в крові осіб з різним рівнем фізичної підготовки.
Об’єкт, методи та організація досліджень. Для вирішення поставлених задач у 2010 році були проведені серії досліджень, які проводили на базі фізкультурно-оздоровчого комплексу «Алек» м. Миколаєва. Лабораторним контролем крові на вміст тестостерону було охоплено 80 осіб добровольців віком 20-21 рік, з яких сформували 4 дослідних групи, відмінних за рівнем фізичної підготовки та обсягами наданих їм фізичних навантажень. Всі учасники, які приймали участь в дослідженнях, попередньо пройшли повний медичний огляд і комплекс лабораторного контролю (9 показників), за результатами яких не мали медичних протипоказань до участі в експерименті.
Перша, друга та третя групи поєднувала добре фізично розвинених юнаків-початківців (з відсутністю досвіду занять атлетизмом), які мали приблизно однаковий рівень первинної фізичної підготовки. Четверта група, навпаки - поєднувала спортсменів аналогічного віку, які мали трирічний безперервний тренувальний стаж занять силовими видами спорту. При формуванні груп не передбачали підбір учасників за принципом груп-аналогів, що орієнтувало на пошук загальних закономірностей за типом вільної вибірки [6].
Учасників усіх дослідних груп піддавали тренувальним навантаженням з різним об’ємом та інтенсивністю виконуваної роботи протягом тримісячного мезоциклу з тижневою структурою мі-кроциклів (2 заняття в неділю по 30-32 хв кожне). Лабораторні дослідження сироватки крові на вміст тестостерону проводили чотири рази з інтервалом в один місяць, кожного разу було проведено по два забори крові: до тренування - в стані спокою та відразу після закінчення тренувального заняття. Зразки крові із вени відбирала медсестра під контролем
Рис. 1. Динаміка рівня тестостерону в крові учасників досліджень у стані спокою, п=80.
лікаря - працівників лабораторії, з дотриманням усіх потрібних норм стерильності та вимог біобезпеки. Відібрані проби крові нумерували, складали необхідний опис та супровідні документи.
Контроль рівня тестостерону (загального) в крові учасників виконували методом імуноферментного аналізу в умовах сертифікованої медичної лабораторії «Valeo», м. Миколаєва. Матеріали досліджень піддавались статистичній обробці з використанням пакету програм «Статистика» в системі «Microsoft Excel-2010», орієнтуючись на фізіологічно допустиму норму вмісту тестостерону у сироватці крові здорових юнаків даного віку в межах 12,1-38,3 нмоль/л [14].
Результати досліджень та їх обговорення. Отримані первинні результати лабораторного контролю вмісту тестостеронув крові учасників експерименту були піддані загально-статистичному аналізу, який включав у себе визначення середнього арифметичного, статистичної похибки, рівня достовірності.
Отримавши статистичні дані, детальному розгляду піддавали результати щодо вмісту тестостеронув крові учасників досліджень, зразки якої були взяті у стані спокою (перед початком тренувального заняття), що відображено графіками рисунку 1.
Графічне відображення результатів контролю вмісту тестостерону на фоні регулярних занять атлетизмом в учасників досліджень, фіксоване у стані спокою, демонструє неоднорідну динаміку показників у різних групах. їх динаміка проявляє певну залежність від програм тренувальних занять, які використовували представники всіх чотирьох досліджуваних груп. Ці програми відрізняються варіативністю компонентів тренувальної роботи, яка суттєво вплинула на відповідну різницю показників об’єму та інтенсивності фізичних навантажень.
На початку експерименту, середньо-групові показники вмісту тестостерону в учасників перших трьох груп (початківці з відсутністю стажу занять силовими видами спорту), знаходились в межах фізіологічних вікових норм. У той же час, у представників 4-ї групи, до якої входили спортсмени з трирічним тренувальним стажем, рівень тестостерону на 22,3 % був нижчим за фізіологічну норму для юнаків даного віку і відповідно на 61,6-77,6 % нижчим від середньо-групових показників перших трьох груп. Вірогідно, що ці відмінності можуть бути наслідком впливу регулярних занять силовими видами спорту, що входить у протиріччя з постулатом про взаємозалежність впливу тестостерону на зростання та активність м’язової маси [2,3].
Надалі, протягом тримісячного періоду досліджень при контролі аналогічних показників у стані спокою (до тренувального заняття), зафіксовано певні достовірні зміни вмісту тестостерону в крові учасників експерименту. Так, протягом першого місяця тренувань спостерігали чітку позитивну динаміку досліджуваного показнику, але лише для перших двох груп, у яких середньо-групові обсяги зростання вмісту тестостерону сягали +7,6 %. У представників третьої та четвертої груп, які застосовували під час тренувального процесу схожі тренувальні програми занять, рівень тестостерону практично залишився без змін (+0,8 %).
Протягом другого місяця занять фіксована подальша позитивна динаміка рівня тестостерону в перших двох групах, обсяги зростання якого сягали
5,4 %. У представників третьої групи спостерігали навпаки, достовірне зменшення вмісту тестостерону на - 7,8 % (р<0,05). Аналогічно, фіксовано зменшення досліджуваного показника на - 2,5 % по групі спортсменів (4 група).
Рис. 2. Динаміка рівня тестостерону в крові учасників досліджень після тренувального заняття, п=80.
Близьку динаміку проявляють контрольовані показники і протягом третього місяця тренувань. При цьому найбільш суттєве зменшення вмісту тестостерону, на -5,6 %, демонструють представники третьої групи. Водночас, у осіб першої та другої груп, на даному етапі експерименту спостерігали утримання позитивних тенденцій в динаміці досліджуваного показнику, середньо-групові обсяги якого складають +5,2 %.
Аналіз даних щодо результатів довготривалого контролю за вмістом тестостерону відразу після тренувальних занять показує значно виражені групові особливості динаміки показників, у тому числі і на різних етапах досліджень, що демонстровано графіками рисунку 2.
Загалом, протягом трьох місяців досліджень, контрольований показник демонструє тенденцію до зростання у всіх дослідних групах. Максимальне збільшення показнику - на +33,0 % (р<0,05), в порівняні з початковими даними, спостерігали у представників другої групи, мінімальне зростання - на
6,5 % (р<0,05) фіксоване у осіб першої групи.
Протягом першого місяця тренувальних занять спостерігали повільну позитивну динаміку рівня тестостерону в крові учасників всіх досліджуваних груп (від 1,6 % до 2,0 %) і лише по другій групі мало місце суттєве зростання +9,5 % (р<0,05). Майже аналогічну позитивну динаміку проявляли контрольовані показники по всіх групах протягом другого та третього місяця тренувань. Середні обсяги зростання протягом другого місяця тренувань складали від 3,2 % (третя група) до 8,5 % (друга група), протягом третього - від 1,5 % (перша група) до 11,9 % (друга група). Відповідно, дані довготривалого контролю вмісту тестостерону в учасників досліджень, фіксовані відразу після тренувальних занять, на відміну від даних, фіксованих в стані спокою, демонструють
єдину позитивну закономірність показників. Вірогідно, що таке нівелювання різниці в напрямках динаміки вмісту тестостерону зумовлено єдиними адаптаційними механізмами, запуск яких ініціює короткочасне фізичне навантаження
Узагальнені результати досліджень дозволили отримати новітні дані, украй цікаві для розуміння закономірностей реакцій ендокринної системи людини в умовах довготривалих занять силовими видами спорту. Низький рівень інформаційного освітлення цих питань пов’язаний з тим, що визначення рівнів та динаміки тестостерону переважно виконувались після застосування нетривалих тестових серій фізичних навантажень, об’єм та інтенсивність яких не відповідала реаліям тренувального процесу в силових видах спорту. Окрім цього, наявні дані щодо показників вмісту тестостерону при фізичних навантаженнях отримані виключно при контролі спортсменів і акцентовані до циклічних фізичних вправ (велоергометр), а дані щодо довготривалих контролів різних контингентів майже відсутні.
Висновки.
1. Встановлено, що у юнаків віком 20-21 рік, які не займались силовими видами спорту, первинний рівень тестостерону (середньо групові) в стані спокою коливається в межах 15,98-17,65 нмоль/л, що відповідає межам норми 12,1-38,3 нмоль/л. У спортсменів аналогічний (середньо-груповий) показник складає 10,5 нмоль/л, що 60,8 % нижче чим у початківців і загалом на 22,3 % менший нижньої межі норми.
2. Первинні середньо-групові показники вмісту тестостерону в крові учасників експериментальних досліджень, фіксовані відразу після тренувальних навантажень, сягають 10,51-18,67 нмоль/л, що практично не виводить їх за межі норми.
3. В процесі тримісячних занять силовими видами спорту, рівні тестостерону, фіксовані в учасників експериментальних досліджень у стані спокою, демонструють різноспрямовану динаміку навіть серед початківців. Вміст тестостерону в крові представників першої та другої груп проявляє тенденцію до зростання на 19,6 % (р<0,05), а в осіб третьої та четвертої груп за наявності однакових програм тренувальних занять, навпаки - тенденцію до спаду на 8,7 % (р<0,05).
4. Рівні тестостерону, фіксовані відразу після тренувального заняття, протягом тримісячних занять силовими видами спорту проявляють однакову позитивну тенденцію до зростання в усіх дослідних групах, незалежно від первинного рівня фізичної підготовки учасників. Середні обсяги зростання вмісту тестостерону протягом трьох місяців контролю
Список літератури
1. Волков Н. И. Биохимия мышечной деятельности / Н. И Волков, Э. Н. Несен, А. А. Осипенко, С. Н. Корсун. - К.: Олимпийская литература, 2000. - 540 с.
2. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 584 с.
3. Уилмор Дж. X. Физиология спорта и двигательной активности / Дж. X. Уилмор, Д. Л. Костилл. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 352 с.
4. Меерсон Ф. Адаптация к стрессовым ситуациям к физическим загрузкам / Ф. Меерсон, М. Пшенникова. - М.: Медицина, 1988. - 253 с.
5. Михеев А. А. Стимуляция биологической активности, как метод управления развитием физических качеств спортсменов / А. А. Михеев. - Мн.: Спорт, 1999. - 398 с.
6. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В. С. Ка-
мышников. - М.: МЕДПресс-информ, 2004. - 920 с.
7. Руководство по клинической иммунологии: аллергологии, иммунологии и иммунофармакологии / Под ред. В. И. По-
кровского. - М.: Медицина, 2005. (Т. 1). - 507 с.
8. Таймазов В. А. Спорт и иммунитет / В. А. Таймазов, В. Н. Цыган, Е. Г. Мокеева. - СПб.: ОлимпСПб, 2003. - 200 с.
9. Князев Ю. А. Гормонально-метаболические диагностические параметры / Ю. А. Князев, В. А. Беспалова. - М.: Изд-во дом «Русский врач», 2000. - 96 с.
10. Shulster Е. D. Gellular receptors for hormones and neurotransmiters / E. D. Shulster, A. Levitski. - New-York-Bris-Bone-Toronto // J. Wilew and Sons. -1980. - Р. 397.
11. Tremblay A. Effectof exercise-training on regulation of resting energy needs / A. Tremblay, J. P. Despres, G. Bouchard // J. Obesity and Weight Regul. - 1988. - Vol. 7, № 1. - P. 6-16.
12. Painter P. G. Reference in formation for the clinical laboratory. In. Burtis G. A., Ashwood E. R., eds. Tietz text book of clinical chemistry / P. G. Painter, J. Y. Gope, J. L. Smith. - Philadelphia: WB Saunders company, 1999. -1803 p.
13. Tijssen P. Practice and theory of enzyme immunoassays / P. Tijssen. -Amsterdam; NewYork: Elsevier; NewYork, USA: Sole distributors for the USA and Ganada, Elsevier Science Pub. Go. - 1985. - 549 р.
УДК 612. 616. 31:796. 015. 62
ДОВГОТРИВАЛА ДИНАМІКА РІВНЯ ТЕСТОСТЕРОНУВ АТЛЕТІВ РІЗНОГО РІВНЯ ПІДГОТОВКИ Чернозуб А. А.
Резюме. В процесі тримісячних досліджень динаміки рівню тестостерону в учасників експерименту встановлено, що в стані спокою вміст даного гормону в крові представників першої та другої груп проявляє тенденцію до зростання на 19,6 % (р<0,05), а в осіб третьої та четвертої (спортсмени) груп за наявності однакових програм тренувальних занять, навпаки - тенденцію до спаду на 8,7 %(р<0,05). Рівні тестостерону, фіксовані відразу після тренувального заняття, протягом тримісячних занять силовими видами спорту проявляють однакову позитивну тенденцію до зростання в усіх дослідних групах, незалежно від первинного рівня фізичної підготовки учасників. Середні обсяги зростання вмісту тестостерону протягом трьох місяців контролю складають від 6,5 % до 32,9 % (р<0,05) у порівнянні з первинними.
Ключові слова: тестостерон, довготривалий тренувальний процес, фізичні навантаження, атлетизм.
складають від 6,5 % до 32,9 % (р<0,05) у порівнянні з первинними.
Перспективи подальших досліджень. Відсутність даних у науково-методичній літературі щодо вмісту та характеру змін кількісних показників вмісту тестостерону в процесі довготривалих занять атлетизмом у юнаків з різним рівнем фізичної підготовки не дозволяє чітко контролювати тренувальний процес за вмістом гормонів, утримуючи цим загрозу дестабілізації ендокринної системи. Відповідно, перспектива встановлення закономірностей та розкриття взаємозв’язків між рівнем гормону тестостерону та обсягами тренувальних навантажень, надає можливості для науково обґрунтованого планування довготривалого тренувального процесу з атлетизму та інших видів спорту.
УДК 612. 616. 31:796. 015. 62
ДОЛГОВРЕМЕННАЯ ДИНАМИКА УРОВНЯ ТЕСТОСТЕРОНУ В АТЛЕТОВ РАЗНОГО УРОВНЯ ПОДГОТОВКИ
Чернозуб А. А.
Резюме. В процессе трехмесячных исследований динамики уровню тестостерона в участников эксперимента установлено, что в состоянии покоя содержание данного гормона в крови представителей первой и второй групп проявляет тенденцию к росту на 19,6 % (р<0,05), а у лиц третьей и четвертой (спортсмены) групп при наличии одинаковых программ тренировочных занятий, наоборот - тенденцию к спаду на 8,7 % (р<0,05). Уровни тестостерона, фиксированные сразу после тренировочного занятия, на протяжении трехмесячных занятий силовыми видами спорта проявляют одинаковую положительную тенденцию к росту во всех опытных группах, независимо от первоначального уровня физической подготовки участников. Средние объемы роста содержания тестостерона в течение трех месяцев контроля составляют от 6,5 % до 32,9 % (р<0,05) по сравнению с первоначальными.
Ключевые слова: тестостерон, долговременный тренировочный процесс, физические нагрузки, атлетизм.
UDC 612. 616. 31:796. 015. 62
Long-Term Dynamics Testosterone Levels In Athletes Of Different Levels
Chernozub A. A.
Summary. During a three-month study of the dynamics of testosterone levels in participants in the experiment established that at rest the content of this hormone in the blood of representatives of the first and second groups tends to increase by 19,6 % (p<0,05), while for the third and fourth (athletes) groups in the presence of the same program training sessions, on the contrary - a tendency to decline by 8,7 % (p<0,05). Testosterone levels, fixed immediately after the training sessions, over three-month occupation by force of sports show the same positive trend of growth in all experimental groups, regardless of the initial level of fitness of participants. Average volume growth of testosterone, within three months of monitoring ranged from 6,5 % to 32.9 % (p<0,05) compared with the original.
Key words: testosterone, long-term training process, physical activity, athleticism.
Стаття надійшла 11.07.2012 р.
Рецензент - проф. Міщенко I. В.
