CC BY
25
УДК 621.435
ГРИЦУК 1.В., к.т.н, доцент (ДонГЗТ), ПРИЛЕПСЬКИЙ Ю.В., к.т.н, доцент (Дон1ЗТ), АДРОВ Д.С., астрант (ДонНАБА), БОРОВСКАЯ В В., студент (Дон1ЗТ), В1ТН1Н Ю. П., студент (ДонГЗТ), СИРОТИН А.А., студенти (Дон1ЗТ).
До питання про можливостi використання теплового акумулювання i пере-творювачiв в системах накопичення енергп тепловозних ДВЗ
Вступ
Одним з основних напрямкiв ресурсо- i енергозберiгаючих технологий на залiзнично-му транспортi е зниження витрати палива в локомотивному господарста. 1стотним резервом економп енергоресурсiв в галузi е зниження витрати палива тепловозами «гарячо-го» резерву, дизелi яких працюють в нееконо-мiчному режимi - режимi прогрiвання.
В цшому по мереж залiзниць Украши для про^вання силових установок автоном-них локомотивiв в холодну пору року витра-чаеться в рiк бшьше 5 % всього дизельного палива, що використовуеться на тягу потяпв. Непродуктивнi витрати палива представляють значну частку у витратах локомотивного депо, якщо врахувати, що витрати на паливо скла-дають до 55 % всiх експлуатацшних витрат депо тепловозiв [1].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. На сьогодення одним з важливих аспектсв розвитку енергетичного комплексу е широко-масштабне освоення ресурсо- i енергозбер^а-ючих технологiй, зокрема залучення в енерге-тичний оборот вторинних енергоресурав, збь льшення частки нетрадицiйних i вщновлюва-них джерел енергп.
Ршення питання довгострокового акумулювання i перетворення тепловоi енергп -актуальна задача в промисловостi, сiльському господарст, комунальнiй енергетицi й iн. Це дозволить виршити проблему незбалансова-ного попиту i пропозицп тепла i холоду на протязi року.
Мета роботи
Обгрунтування можливостi удосконален-ня i розробки рiзних конструктивних i органь зацiйно-технологiчних заходiв, спрямованих на зменшення витрат дизельного палива на про-грiвання тепловозiв, що е найважливiшою га-лузевою i народногосподарською задачею.
Основна частина
Пiдвищення ефективносп теплогенеру-ючих установок за рахунок уташзацп теплоти, п акумулювання i використання в системах теплопостачання в якосп мпiковогом теплового навантаження е актуальною проблемою, рiшення яко" дозволить створити новi технiчнi установки з акумулювання теплоти. На сьогодення найбшьше застосування отримали теп-ловi акумулятори, в яких накопичення енергп здiйснюеться за рахунок теплоемносп тепло-акумулюючих матерiалiв (ТАМ). Акумулюю-чим середовищем е матерiал, який на^ваеть-ся i охолоджуеться без фазових перетворень. Традицшно для цих систем застосовуються такi ТАМ, як цегла, грунт, гравш й тл. Перевагою теплоемнiсних систем е простота конструкций довговiчнiсть ТАМ, дешевизна. Недо-лiки - мала густина накопичення енергп, не-обхщшсть великого перегрiву ТАМ, змiнна температура розряджання.
Вища густина акумулювання енергп до-сягаеться при застосуванш ТАМ з фазовим переходом. Для акумулюючого середовища iз використанням теплоти фазового переходу важливi наступнi властивостi: високi енталь-
Зб1рник наукових праць Дон1ЗТ. 2011 №25
80
шя фазового переходу i густина; зручна, ви-ходячи з експлуатацшних умов температура плавлення; висока теплопровщшсть i тепло-eмнiсть в твердш i рiдкiй фазах; температурна стабiльнiсть; вiдсутнiсть можливостi переохо-лодження при затвердшш i перегрiву при пла-вленнi; низьке термiчне розширення i незнач-на змiна об'ему при плавленнi; слабка хiмiчна активнють i безпека, й т.i. Найперспективнь шими тепловими акумуляторами е пристро'1 на основi зернистого теплоносiя.
На сьогодення вiдомий достатньо широкий спектр речовин, що забезпечують температуру акумулювання вiд 0 до 1400°С. При невеликих робочих температурах (до 120°С) реко-мендуеться застосування кристалогiдратiв не-органiчних солей, а також деяких оргашчних сполук (насичених i ненасичених вуглеводнiв). При робочих температурах вщ 500 до 1600°С використовуються, як правило, з'еднання i сплави лужних i лужноземельних металiв.
Енергоемнiсть акумулювання за допомо-гою фазового переходу визначаеться величиною теплового ефекту змши агрегатного стану ТАМ. Матерiали пiддаються переходам тверде тшо - тверде тшо, тверде тiло - рiдина, рщина - газ. При переходi рщина - газ виднеться найбiльша кшькють тепла, але при цьому вщ-буваеться значна змiна об'ему, i тому цей вид акумулювання не пщходить для практичних цiлей. З цього виходить, що акумулящя iз за-стосуванням матерiалiв з фазовим переходом це переважна теплова акумулящя з плавкими ТАМ.
При плавленш ТАМ вщбуваеться змши об'ему i форми речовини. Для вирiшення ща проблеми ТАМ розмщають в капсули або ство-рюють композити на основi ТАМ. Оскшьки роз-мiщення матерiалу в капсулах значно усклад-нюе конструкцiю самого акумулятора, то най-доцiльнiшим рiшенням ща проблеми е компо-зитнi ТАМ, що утвореш шляхом введення плавкого ТАМ в полiмерне в'яжуче [2, 3].
Аналiз iснуючих систем акумулювання показав, що найперспектившшими речовина-ми е ТАМ, яю розмiщенi в полiмерне в'яжуче (65 - 75% вщ об'ему). Полiмер дозволяе зберь гати форму речовини, i при цьому допускати механiчну обробку. Найбiльш хорошi тепло-
акумулюючi властивостi мають кристалогщ-рати, в яких розчинеш полiмери (каучуки, по-лiефiрнi i епоксиднi смоли й ш.), а також мс-тяться додатковi теплопровiднi добавки (алю-мiнiева пудра, нiтрид бору).
Гщшстю систем з фазовим переходом е постшна температура розрядки, а також мож-ливiсть створити акумулятор з необхщною заданою температурою переходу. Основш не-долiки - гiстерезис, нестабшьшсть властивос-тей ТАМ при багатократних циклах плавлен-ня-кристалiзацii [2, 3].
Основш показники акумуляторiв тепла з твердим ТАМ визначаються залежно вщ 1'х конструктивних рiшень i призначення. При цьому приймаються допущення про рiвномiр-нiсть розподiлу потокiв теплоносiiв за пло-щею матрицi, незалежностi властивостей ТАМ i теплоносiiв вiд температури i ряд iн-ших [2, 3].
При використанш теплоти плавлення деяких речовин для акумулювання теплоти за-безпечуеться висока густина енергл, що запа-саеться, невелию перепади температур i стабi-льна температура на виходi з теплового акумулятора. Не дивлячись на це, бшьшють ТАМ в розплавленому сташ е корозшно-активними речовинами, в бшьшосп сво'1'й мають низький коефщент теплопровiдностi, змiнюють об'ем при плавленш i в залежностi вiд напрямку процесу. На сьогодення вщомий достатньо широкий спектр речовин, що забезпечують температуру акумулювання вщ 0 до 1400°С. Необхiдно вiдзначити, що широке застосування теплових акумуляторiв з плавким ТАМ стримуеться, перш за все, мiркуваннями еко-номiчностi створюваних установок [2, 3].
При невеликих робочих температурах (до 120°С) рекомендуеться застосування крис-талогщра^в неоргашчних солей, що пов'язане в першу чергу з використанням в якосп ТАМ природних речовин. Для реального застосу-вання розглядаються тiльки речовини, що не розкладаються при плавленш або розчиня-ються в надмiрнiй вод^ що входить до складу ТАМ.
Використання органiчних речовин по-внютю знiмае питання корозiйного руйнуван-ня корпусу, забезпечуе високу густину енергп,
що запасаеться, достатньо висок техшко-економiчнi показники. Проте в процес роботи теплового акумулятора з оргашчними ТАМ вiдбуваеться зниження теплоти плавлення внаслщок руйнування протяжних ланцюжюв молекул полiмерiв. Через низьке значення ко-ефiцiента теплопровiдностi органiчних ТАМ потрiбно створення i застосування розвинених поверхонь теплообмшу, що, у свою чергу, на-кладае конструктивнi обмеження на викорис-тання теплового акумулятора.
При робочих температурах вщ 500 до 1600°С застосовуються, як правило, з'еднання i сплави лужних i лужноземельних металiв [4, 7]. 1стотним недолiком застосування з'еднань металiв прийнято рахувати низький коефщь
ент теплопровiдностi, корозiйну активнiсть, змiну об'ему при плавленнi. Для захисту вiд хiмiчноi корозп, зрозумiло, необхщно пвдбра-ти конструкцiйнi матерiали або шпбггори корозп, що забезпечують заданий термiн служби теплового акумулятора. Перспективно вико-ристовувати сумiшi i сплави органiчних i не-органiчних речовин, дозволяючи забезпечува-ти необхщш значення температур плавлення i великi термiни служби.
Застосування рiзноманiтних теплоаку-мулюючих матерiалiв вимагае розробки на-дiйних конструктивних рiшень, спрямованих на максимальне використання позитивних якостей ТАМ i виключення !'х недолiкiв (рисунок 1).
Ж 3 и
Рисунок 1. - Основш типи теплових акумуляторiв фазового переходу: а - капсульний; б -кожухотрубний; в, г ^ скребковим видаленням ТАМ; д - з ультразвуковим видаленням ТАМ; е, ж - з прямим контактом i прокачуванням ТАМ; з, i - з випарювально - конвективним перене-сенням тепла;
1 - рщкий ТАМ; 2 - твердий ТАМ; 3 - поверхня теплообмшу; 4 - корпус теплового акумулятора; 5 - теплоносш; 6 - межа роздшу фаз; 7 - частинки твердого ТАМ; 8 - промiжний те-плообмшник; 9 - паровий i рщинний простори для теплоноая
Розмщення ТАМ в капсулах (рисунок 1,а) забезпечуе високу надшшсть конструкцп, дозволяе створювати розвинену поверхню те-плообмiну, компенсувати (при використанш гнучких капсул) змiну об'ему в процесi фазо-вих переходiв. Проте внаслiдок низько'! теп-лопровiдностi ТАМ необхiдне велике число капсул малого розмiру, що призводить до велико'!' трудомюткосп виготовлення теплового
акумулятора. Тому доцiльним е застосування капсульних теплових акумуляторiв у випадках малих теплових потоюв, що вщводяться теп-лообмiнною поверхнею [3].
Розташування ТАМ в мiжтрубному про-сторi кожухотрубного теплообмiнника (рисунок 1, б) забезпечуе ращональне використання внутршнього об'ему теплового акумулятора i застосування традицiйних технологiй вигото-
влення теплообмшних апаратiв. Проте при такш конструкцп утруднене забезпечення вь льного розширення ТАМ, внаслiдок чого зни-жена надiйнiсть акумулятора в цшому.
Самим технологiчно складним i дорогим елементом теплового акумулятора традицш-но'1 конструкцп е теплообмiнна поверхня. Внаслщок низьких коефiцiентiв теплопровщ-ностi бшьшосп плавких ТАМ, на сьогодення запропоноваш рiзнi способи зменшення поверхш теплообмiну шляхом вiдскрiбання ТАМ (рисунок 1, в; 1, г), шляхом ультразвукового або електрогiдравлiчного руйнування затвер-дiлого ТАМ (рисунок 1, д). Вказаш вище способи дозволяють ютотно понизити величину термiчного опору теплообмiнноi поверхш, але, в той же час, вони у декшька разiв збшь-шують навантаження на конструктивнi елеме-нти акумулятора.
Вщомо, що кращим варiантом теплооб-мшно'1 поверхнi е 11 повна вщсутнють, тобто безпосереднiй контакт теплоакумулючого ма-терiалу i теплоносiя. Очевидно, що в цьому випадку необхщне пщбирати як теплоакуму-люючi матерiали, так i теплоносп за ознаками, що забезпечують працездатшсть конструкцiй.
Теплоакумулюючi матерiали в цьому випадку повинш вiдповiдати наступним вимо-гам [4, 7]: кристалiзуватись окремими криста-лами; мати велику рiзницю густини твердо!' i рщко'1 фаз; бути хiмiчно стабiльними; не утво-рювати емульсш з теплоносiем.
Теплоносп пiдбираються за наступними ознаками: хiмiчна стабiльнiсть в сумiшi з ТАМ; велика рiзниця густини по вiдношенню до ТАМ; мала здатшсть до вспiнювання; i ряд iнших вимог, що витшають з особливостей конструкцп.
При використанш теплоносiя з бiльшою щiльнiстю, шж твердий ТАМ, реалiзуеться схема, яка зображена на рис. 1, е. В процес роботи акумулятор заповнений сумшшю теп-лоакумулюючого матерiалу i теплоносiя. У верхню частину теплового акумулятора пода-еться рiдкий теплоносш, який потрапляе на поверхню ТАМ, охолоджуе (нагрiвае) його i выводиться з нижньо! частини акумулятора. За рахунок меншох густини рщко'1 фази ТАМ, в порiвняннi з твердою, його частинки, що за-
кристалiзувалися, опускаються в нижню час-тину акумулятора. Надалi вiдбуваеться посту-пове заповнення всього об'ему тими частин-ками ТАМ, що закристалiзувалися. При використанш теплоноая з густиною, меншох густини ТАМ, реалiзуеться схема, що зображена на рис. 1, ж. Розпилювання теплоносiя вщбу-ваеться в нижнiй частинi акумулятора. В про-цесi вспливання крапель теплоноая ТАМ на-грiваеться або охолоджуеться i одночасно iн-тенсивно перемшуеться. Очевидно, основни-ми недолшами приведених способiв контакту ТАМ i теплоносiя е потреби в сторонньому джерелi енергii для прокачування i необхiд-нiсть ретельнох фiльтрацii теплоноая з метою перешкоди вiднесенню частинок ТАМ.
Вказаш недолши вiдсутнi в конструкцп, що використовуе принцип випарювально -конвективного перенесення тепла при безпо-середньому контактi ТАМ i теплоносiя (рисунок 1, з). Для забезпечення працездатносп теплового акумулятора необхщно, щоб температура кипшня теплоносiя при атмосферному тиску була декшька нижчi за температуру плавлення ТАМ. Для заряду акумулятора тиск ^ вiдповiдно, температура кипiння теплоносiя в ньому встановлюються вище за температуру плавлення ТАМ. У зарядному теплообмiннику здiйснюеться пiдведення тепла. Теплоносш закипае, i мiхури пари при температурi вище за температуру плавлення ТАМ тдшмаються вгору i пвд^вають ТАМ. При цьому вiдбува-еться плавлення ТАМ i конденсацiя теплоно-сiя. Розплавлений ТАМ пiдiймаеться вгору, а конденсат теплоноая опускаеться вниз. У мь ру плавлення ТАМ мiхури теплоносiя вихо-дять в паровий проспр теплового акумулятора, i в кiнцi процесу зарядки весь теплоносiй в паровiй фазi знаходиться в паровому просторi. На етат вiдведення тепла вiд теплового аку-мулятора тиск в ньому знижуеться так, що температура конденсацп теплоносiя стае нижче за температуру плавлення ТАМ. При вщве-денш тепла на поверхш розрядного теплооб-мiнника вщбуваеться конденсацiя теплоносiя, який стiкае на розплавлений ТАМ. В результат вщбуваеться випаровування крапель теп-лоноая i кристалiзацiя частинок ТАМ. Затве-рдiлий ТАМ опускаеться в нижню частину
теплового акумулятора, а пара теплоноая пь дшмаеться вгору. При поступовому охоло-дженнi ТАМ краплi теплоносiя опускаються все нижче i нижче, i в кiнцi розрядження весь теплоносш опиняеться в нижнш частинi теплового акумулятора.
Найбiльшого поширення набули рщинш тепловi акумулятори [4, 5, 6]. Паровi тепловi акумулятори конструктивно можуть бути ви-конанi у виглядг сталевого суцiльнозварного корпусу; судини iз заздалегiдь напруженого залiзобетону або чавуну; пiдземного резервуару високого тиску. Велим габарити, значна трудомютюсть i складнiсть у виготовленнi, утруднений контроль i огляд (при пщземному розмiщеннi) теплових акумуляторiв такого типу перешкоджае 1'х широкому розповсюджен-ню. Використання термохiмiчних циклiв в теплових акумуляторах базуеться на принцип ви-никнення хiмiчного потенщалу в результатi оборотно'1 хiмiчноi реакци в нерiвноважному станi. Важливою перевагою хiмiчних способiв акумулювання теплово'1' енергл, в порiвняннi iз звичними, е те, що запасена енергiя може збе-рiгатися достатньо тривалий час без застосу-вання теплово'1' iзоляцii, полегшенi проблеми транспорту енергл на значш вiдстанi [5, 6, 7].
При робот тепловозних двигунiв внут-рiшнього згоряння значна частка енергл зго-рання палива втрачаеться у виглядi тепла в навколишнiй проспр [8]. В той же час, л на-копичення та повторне використання дозволить суттево тдвищити коефiцiент корисно'1' дл та зменшить шкiдливi викиди в атмосферу.
Одним з найефектившших накопичува-чiв енергл е електричш акумулятори та кон-денсатори надвелико'1' емностi [9], що дозво-ляють зберiгати накопичену енерпю доволi тривалий термiн. Сдиною проблемою в дано-му випадку е ефективне перетворення тепла в електричну енергiю.
Найбшьш простим варiантом перетво-рення теплово'1' енергл в електричну е використання устро'в на основi термоелектричного ефекту [10]. До складу термоелектричних явищ вiдносять ефекти Зеебека, Пельт'е, та ефект Томсона. Ц ефекти мають подiбну природу, оскшьки в 1'х основi знаходиться пору-шення теплового врiвноваження в потощ нось
1'в зарядiв. Окрiм цього, характерним для цих явищ е тдвищення термоелектричного ефекту зi зменшенням концентрацл нослв, тому в на-пiвпровiдниках вони в десятки р^в бiльшi, нiж в металах та 1'х сплавах.
Ефект Зеебека, вiдкритий в 1821 роцi, -це виникнення електрорухомо! сили в замкне-ному ланцюгу, що складаеться з послщовно з'еднаних провiдникiв, електричнi контакти мiж якими знаходяться при рiзних температурах. Такий ланцюг зазвичай називають термопарою. При цьому термоЕ.Р.С. визначиться за формулою:
Т
£ = \а1Л (Т )СТ. (1)
Т1
Ефект Томсона (1856 рiк) - це явище в нерiвномiрно нагр^ому провiднику з постiй-ним електричним струмом, коли до тепла, що видiляеться зпдно закону Джоуля-Ленца, в об'емi провщника видiляеться або поглина-еться додаткове тепло в залежносп вiд напра-влення електричного струму. Кiлькiсть тепла Томсона пропорцшне силi струму та часу та перепаду температур в провщнику:
С0Т =-т(АТ • ])СШ, (2)
де г- коефщент Томсона.
Ефект Пельт'е - виникнення рiзностi температур при проходженш електричного струму через контакт двох струмопровщних матерiалiв з рiзними рiвнями енергл нослв за-рядiв в зош провiдностi. Такий ефект е найбшьш вираженим в натвпровщникових мате-рiалах (телурид вiсмуту, германид кремшю), що формуються з окремих елеменпв у посль довно-паралельнi модуль При цьому, елемент Пельт'е може функщонувати в режимi нагрi-вача, холодильника або як джерело електрич-ного струму при наявносп теплового потоку через р-п перехщ. В останньому випадку елек-трорухома сила в режимi холостого ходу складае приблизно 0,5 В на один елемент.
Промисловютю вже кшька десятилiть випускаються елементи й батаре'1' для стабш-зацл температурних режимiв роботи радюеле-ктронно'1 апаратури й холодильникiв обмеже-ного об'ему.
Суттевим недолгом розглянутих пере-творювачiв е обмеженiсть потужностi сигналу, тому вони придатш виршувати проблеми теплового постачання або перетворення для локальних об'емiв, площ теплопередачу або слугувати джерелом електричного струму для
4
малопотужних споживачiв, наприклад, забез-печення електричною енергieю насосу, що пе-рекачуе теплоносiй для тдтримання необхщ-но'1 температури в двигуш внутрiшнього зго-ряння (рисунок 2).
Рисунок 2. - Схема накопичення та використання тепла: 1 - накопичувач тепла; 2 - об'ект, температура якого регулюеться; 3 - насос з елементом Пельт' е, що працюе на накопичення тепла; 4 - насос з елементом Пельт' е, що працюе на споживання тепла
Бшьш потужш системи прямого пере-творення тепла в електричну енерпю в даний час знаходяться на стадп розробки.
Висновок
Застосування акумуляторiв теплоти i пе-ретворювачiв при i"i використаннi на теплово-зних ДВЗ дозволяе пiдвищити ефективнiсть використання палива, ширше застосовувати вториннi енергоресурси, нетрадицшш i вщно-влюванi джерела енергл.
Список л1тератури
1. Лугин В.Г. Перспективные направления реализации стратегии энергосбережения на железнодорожном транспорте с использованием эффекта теплопереноса при фазовых переходах / Лугин В.Г., Клюквин Т.В., Новиков С.Е., Корнилов А.В., Свердлов И.В. - Режим доступу: http://lugin.ru/scientific-article/energy-saving-railway-lines.html - Назва з екрану.
2. Александров В. Д. Теплоаккумули-рующие материалы на основе кристаллогидратов / В.Д.Александров, О.В.Соболь, С.О.Фролова и др. // Сучасш будiвельнi мате-рiали. Зб. наук. праць ДонНАБА. - Макпвка: ДонНАБА, 2009 - Вип. №1 (75). - с. 100-106
3. Сотникова О. А. Аккумуляторы теплоты теплогенерирующих установок систем теплоснабжения / Сотникова О.А. Турбин В.С., Григорьев В.А. (Источник: Журнал "АВОК" №5, 2003 год) - Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2009/fizmet/nosovsk aya/library/article1.htm - Назва з екрану.
4. Левенберг В. Д., Ткач М. Р., Гольст-рем В. А. Аккумулирование тепла. Киев: Техника, 1991. С. 49-74.
5. Такахаси Есио. Разработка специальных материалов - ключ к решению проблемы аккумулирования скрытой тепловой энергии // Нахонно кагаку то гидзюцу. 1982. С. 61-67.
6. Naumann R., Emons H. H. Salzhydrate als latentwarmespeichermaterialen // Sitzungsberichte der AdW der DDR. 1986. № 3. P. 31-44.
7. Мозговой А. Г., Шпильрайн Э. Э., Ди-биров М. А., Бочков М. М., Левина Л. Н., Кени-
сарин М. М. Теплофизические свойства тепло-аккумулирующих материалов. Кристаллогидраты. М.: ИВТАН АН СССР, 1990. № 2 (82).
8. Володин А. И. Локомотивные энергетические установки. Учебник для ВУЗов ж-д трансп / А. И. Володин, В. З. Зюбанов, В. Д. Кузьмич и др. М.: ИПК „Желдориздат", 2002. - 718 с.
9. Варакин А. И. Маневровый и универсальный локомотив с гибридной силовой установкой и накопителем энергии на базе электрохимических конденсаторов / А. И. Ва-ракин, И. Н. Варакин, В.В. Менухов // Наука и техника транспорта, 2007, № 2.
10. Зерний А. Н. Полупроводниковый преобразователь тепловой энергии окружающей среды в энергию постоянного электрического тока. - Режим доступу: http://rusnauka.narod.ru/lib/author/zerniy_antl_n/ 1/. - Назва з екрану.
Аннотации:
Обгрунтовано можливють удосконалення i роз-робки рiзних конструктивних i оргашзацшно-технологiчних заходiв, спрямованих на зменшення ви-трат дизельного палива на про^вання тепловозiв. Роз-глянуто конструкцш i застосування акумуляторiв теп-лоти i перетворювачiв при 1х використанш на теплово-зних ДВЗ. Доведено що це дозволяе пiдвищити ефекти-внiсть використання палива, ширше застосовувати вто-риннi енергоресурси, нетрадицiйнi i вiдновлюванi дже-рела енерги.
Обосновано возможность усовершенствования и разработки различных конструктивных и организационно-технологических мероприятий, направленных на уменьшение расходов дизельного топлива на прогревание тепловозов. Рассмотрено конструкцию и применение аккумуляторов теплоты и преобразователей при их использовании на тепловозных ДВС. Доказано что это позволяет повысить эффективность использования топлива, шире применять вторичные энергоресурсы, нетрадиционные и возобновляемые источники энергии.
Possibility of improvement and development of different structural and organyzatsyonno-tekhnologycheskykh measures directed on decreasing expenses of diesel fuel on warming up of diesel engines is grounded. Construction and application of accumulators of warmth and transformers is considered at their use on diesel engines DVS. It is proved that it allows to promote efficiency of the use of fuel, wider to apply second energoresursy, untraditional and renewable energy sources.
