CC BY
17
TO THE ISSUE OF THE ESTIMATION OF RADON CONCENTRATIONS FOR RADON PROTECTION MEASURES
Aksionov N., Pavlenko T., Fryziuk M., German О., Fedorenko O., Mykhailenko O.
ДО ПИТАНИЯ ОЦ1НКИ Р1ВН1В РАДОНУ ДЛЯ ЗД1ЙСНЕННЯ ПРОТНРАДОНОВИК ЗАХОД1В
1 АКСЬОНОВ М.В., 1 ПАВЛЕНКО Т.О.,
1 ФРИЗЮК М.А., 2 ГЕРМАН О.,
1 ФЕДОРЕНКО О.В., 1 МИХАЙЛЕНКО О.В. 1 ДУ "1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", м. КиТв, УкраТна
2 Шведська Агенцiя з радiацiй-
ного захисту (SSM), м. Стокгольм, Шве^я
УДК 614.876 : 613.5(1-22) : 546.296
Ключовi слова: радон у noBiTpi примiщень, фунтове повiтря, природнi радiонуклiди.
ин1 у св1Т1 велика увага прид|-ляеться питанням забезпечення захисту населення вщ природного газу - радону, який е дом1-нуючим джерелом у формуванн1 сумарно'| дози опромшення населення: його внесок може сягати понад 60%. При цьому радон е другим за значущютю (п1сля куршня) фактором ризику виникнення раку легешв [1, 2].
За останш 10 рок1в у св1т1 було проведено понад 20 епщемю-лопчних досл1джень впливу радону на здоров'я населення, виконаних методом «випадок -контроль». Це дозволило провести пряму оцшку ризику для населення вщ опромшення радоном у буд1влях без необхщ-ност1 екстраполяци параметр1в ризику, отриманих у дослщжен-нях серед шахтар1в уранових шахт. За результатами цих дослщжень встановлено, що 314% випадк1в раку легешв обу-мовлено опром1ненням населення радоном у житл1 [3-6].
Обмеження опромшення населення радоном е важливою науково-практичною задачею, р1шення яко'| нин1 набувае актуального значення у контекст! громадського здоров'я.
Для виявлення радононебез-печних зон застосовуеться кар-тування радонового ризику (як основний параметр використо-вуеться екв1валентна р1вноваж-на об'емна активнють (ЕРОА) радону у пов1тр1 буд1вель) або радонового потенц1алу (як основний параметр використо-вуеться об'емна активнють (ОА) радону у фунтовому пов1тр1) [7].
Метою картування радонових ризиюв е виявлення територм, на яких розташован1 буд1вл1 з високими активностями радону у примщеннях. Метою картування радонового потенц1алу е вияв-лення радононебезпечних тери-тор1й: географ1чних ареал1в або адм1нютратвних рег1он1в, видте-них на пщстав1 досл1дження р1в-н1в радону у пов1тр1 фунт1в [8].
К ВОПРОСУ ОЦЕНКИ УРОВНЕЙ РАДОНА ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОТИВОРАДОНОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ
1Аксенов Н.В., 1Павленко Т.А., 1Фризюк М.А., 2Герман О., Федоренко Е.В., 1Михайленко А.В.
1ГУ "Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев, Украина 2 Шведское Агентство по радиационной защите (SSM), г. Стокгольм, Швеция
Цель работы: оценка уровней радона в воздухе жилых зданий, в грунтовом воздухе, а также оценка содержания естественных радионуклидов (ЕРН) в почве для выбора противорадоно-вых мероприятий.
Материалы и методы исследования. Исследования включали измерения эквивалентной равновесной объемной активности (ЭРОА) радона-222 в воздухе жилых домов, а также объемной активности (ОА) радона-222 в грунтовом воздухе и удельной активности естественных радионуклидов (ЕРН) в грунтах возле выбранных домов. Измерения ЭРОА радона-222 в воздухе помещений проводились методом пассивной трековой радонометрии с использованием в качестве детектора нитрат-целлюлозной пленки LR-115. Подсчет треков осуществлялся с помощью искрового счетчика. Измерения ОА радона-222 в грунтовом воздухе проводились экспрессным методом с помощью
портативного радон-монитора AlphaGUARD в полевых условиях. Для определения удельной активности ЕРН (226Ra, 232ТЬ и 40К) в почве применялся метод гамма-спектрометрии. Результаты. Исследования проводились в селе Бакумовка Рокитнянского района Киевской области. Установлено, что уровни радона-222 в воздухе жилых домов превышают гигиенический норматив 100 Бк-м-3 в 71% случаев. Диапазон значений ЭРОА радона-222 составлял 14521 Бк' м-3, среднее арифметическое значение — 159 Бк• м-3, среднее геометрическое -134 Бк-м-3 при стандартном отклонении 93 Бк-м-3. Величины Оа радона в грунтовом воздухе составили 13-32 кБк• м-3. Удельная активность 226Ra составила 10-34 Бк-кг-1 на поверхности грунта и 22-37 Бк-кг-1 — на глубине. Таким образом, грунт, на котором расположены жилые дома, относится к грунтам с низким радоновым потенциалом (<50 кБк-м-3) и низким содержанием 226Ra (<50 Бк-кг-1). Следовательно, высокие уровни радона-222 в жилых домах обусловлены их конструктивными особенностями. Для уменьшения облучения населения этого региона можно рекомендовать проти-ворадоновые меры, направленные на корректировку конструктивных характеристик зданий.
Ключевые слова: радон в воздухе помещений, грунтовой воздух, естественные радионуклиды.
© Аксьонов М.В., Павленко Т.О., Фризюк М.А., Герман О., Федоренко О.В., Михайленко О.В. СТАТТЯ, 2017.
№ 4 2017 Environment & Health 22
TO THE ISSUE OF THE ESTIMATION OF RADON CONCENTRATIONS FOR RADON PROTECTION MEASURES
1Aksionov N., 1Pavlenko T., 1Fryziuk M., 2German О., 1Fedorenko O., 1Mykhailenko O.
1 SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMSU", Kviv, Ukraine
2 The Swedish Agency for Radiation Protection, Stockholm, Sweden
Objective. We assessed the indoor radon concentrations of residential buildings, radon concentrations in soil air, and natural radionuclides' (NORM) concentration in soil for the selection of radon protection measures.
Materials and methods. The measurements of the indoor equivalent equilibratory concentration of 222Rn (EERC) in indoor air of residential buildings, 222Rn concentration in soil air, and the concentration of natural radionuclides (NR) in soil near the selected buildings were included in the studies. Measurements of indoor radon-222 EERC were carried out with the help of passive track radonom-etry method with nitrate-cellulose film LR-115 as a detector. Calculation of the tracks was carried out with the help of spark counter. Measurements of radon-222 concentrations in soil air were carried
out by the express method with the help of portable radon monitor Alpha GUARD under field conditions. To determine the NORM (226Ra, 232Th and 40K) concentration in soil, we applied the gamma-spec-trometry method.
Results. The studies were performed in the village of Bakumovka, Rokytne region, Kyiv region. The EERCs in the indoor air of residential buildings were established to be exceeded the hygienic standards of 100 Bq'm-3 in 71% of cases. The range of indoor EERC made 14-521 Bq-m-3, the arithmetic mean was 159 Bq-m3, the geometric mean was 134 Bq-m-3 at a standard deviation of 93 Bq-m-3. Radon concentration values in soil air were 1332 kBq-m-3. -226Ra concentrations accounted for 10-34 Bq-kg-1 at soil surface and 22-37 Bq-kg-1 at depth. Thus, the soil at the location of the buildings belongs to the area with a low radon risk (<50 kBq-m-3) and low concentration of 226Ra (<50 Bq-kg-1). So, the high levels of 222Rn in residential buildings are due to their design features. For the reduction of the population's exposure in this region, the radon protection measures, directed on the correction of buildings' design features, may be recommended.
Keywords: indoor radon, soil air, NORM.
Основним пщходом до карту-вання радонового ризику е гра-фiчне вщображення комбшова-них геолопчних даних щодо територп та результат вимiрю-вання радону у повг^ будинюв або повг^ фунтт [9].
Метою роботи е оцшка рiвнiв радону у повг^ житлових будн вель, фунтовому повггр^ а також вмюту природних радю-нукл^в (ПРН) у Грунт для вибо-ру протирадонових заходiв.
Огляд проблеми. Радон-222 - це газ, який утворюеться при радюактивному розпадi природних радюнукл^в уранового ряду. Пщ час розпаду вш утво-рюе короткоiснуючi дочiрнi про-дукти розпаду (ДПР) - полонм, свинець, вюмут, яю, приедную-чись до часток пилу чи вологи, утворюють радюактивний аеро-золь. Потрапляючи у легеш, радюактивний аерозоль опро-мшюе бронхiальний епггелм. Це призводить до вщносно високих доз опромшення, яю спричи-няють додатковий ризик захво-рювання на рак легешв.
Результати аналiзу об'една-них епщемюлопчних дослщ-жень у житл^ проведеного останшми роками у рамках радонового проекту ВООЗ, переконливо продемонструва-ли, що ризик раку легешв збшь-шуеться лшмно з довгостроко-вою радоновою експози^ею (30 роюв), при цьому немае свщ-чень наявност порогу, а ризик зростае статистично значуще навггь за помiрних вмютв радо-
ну у житлових примщеннях (50100 Бк-м-З) [2-5, 10].
За результатами цих дослщ-жень 2015 року Мiжнародна ком^я з радюлопчного захисту (МКРЗ) видала новi рекоменда-цп (Публка^я 126 [10]), в яких ризик вщ радону для бронхоле-генево'| системи людини майже вдвiчi вищий за колишне зна-чення, рекомендоване у публн кац|| 65 МКРЗ (1994) [11].
Згщно з новими европейськи-ми стандартами безпеки [8] кожна кра'ша повинна мати Нацюнальний план дiй щодо радону, який мае включати, зокрема, оцiнку та картування радонових ризиюв для прове-дення протирадонових заходiв.
У концепци радонового ризику важливе значення мае картування регюну. Першим кроком у створенш карт радонового ризику е збiр усiеí доступно'1 шформаци про геологiчнi та гщ-ролопчш характеристики Грун-тiв, íхнi типи тощо. Далi прово-дяться вимiрювання ЕРОА радону у повг^ будинкiв i ОА радону у водк Ця iнформацiя служить основою для планування польо-вих дослщжень з картування радону.
Наступним кроком е прове-дення гамма-спектрометричних вимiрювань вмюту ПРН у Грунт та Оа радону у Грунтовому повiтрi з зазначенням координат точок вимiрювання за системою позицюнування GPS.
Картування рiвнiв радону у Грунт застосовуеться з метою
прогнозування його вмюту у повг^ будiвель, якi плануеться збудувати на конкретно дiлянцi, або для вибору тих чи шших протирадонових заходiв для будин-кiв, якi вже експлуатуються.
Отримаш данi обробляються комплексно. За результатами аналiзу дослiджувану територiю вiдносять до одше'| з трьох основних градацм зон ризику: високого, нормального або низького, що вщображаеться на топографiчнiй картi [12].
Разом з виявленням радоно-небезпечних зон необхiдно до-слiджувати особливостi шже-нерно-планувальних ршень будiвель, якi можуть обумовлю-вати висою рiвнi радону у повгг-рi примiщень навiть при розта-шуваннi цих будiвель у зонах низького радонового потен^а-лу [10].
Матерiали та методи до-слщження. Дослiдженнями пе-редбаченi вимiрювання ЕРОА радону-222 у повiтрi житлових примщень методом пасивно'| трековоí радонометри, експрес-не вимiрювання ОА радону-222 у Грунтовому повггр^ гамма-спек-трометричнi вимiрювання природних радiонуклiдiв (ПРН) (22^а, 226ТИ та 40К) у Грунтах.
Вимiрювання ЕРОА радону-222 у пов^ примщень проводилися вiдповiдно до вимог "Норм радiа-цiйноí безпеки Укра'ши (НрБУ-97)". Методику вимiрювань ЕРОА радону-222 у повг^ при-мщень затверджено головним державним санiтарним лкарем
23 Environment & Health №42017
Украши Постановою № 63 вiд 08.08.2000 року. Застосовувався метод пасивно'| треково'| радоно-метрií з використанням в якост детектора нiтрат-целюлозноí плiвки LR-115 (КоЬак).
Вимiрювання проводилися в опалювальний перюд. Час експонування радонових накопичу-вачiв становив не менше 30 дiб.
При встановленнi радонових накопичувачiв у будинку на кожен прилад заповнювався сертифiкат, до якого заносили-ся данi щодо дат експонування, характеристик будiвлi тощо.
По завершены експонування детектори зазнавали хiмiчноí обробки, топя якоí визначали кiлькiсть треюв (щiльнiсть) методом iскрового пiдрахунку за допомогою iскрового лiчиль-ника (АИСТ).
Вимiрювання ОА радону-222 (222Rn) у Грунтовому повiтрi були здмснеш експресним методом за допомогою портативного радон-моштора AlphaGUARD PQ2000 PRO RnTn у польових умовах, безпосередньо на мюц обраних точок вимiрювання.
Принцип методу полягае у тому, що фунтове повiтря через фтьтри вiд вологи та дочiрнiх продукпв розпаду (ДПР) радону нагштаеться до iонiзацiйноí камери радон-монiтора за допомогою насоса шляхом активного прокачування через забитий у фунт на глибину 7080 см пробов^^рник.
^сля прокачування 1 л фунтового пов^ря через юшзацмну камеру (детектор) починаеться процес вимiрювання. Радон та його ДПР! що потрапили до камери, при розпадi випромшюють альфа-частинки, як створюють iонiзацiйний струм всередин камери. 1мпульси напруги юыза-цiйного струму рееструються, посилюються i вимiрюються: роз-раховуеться ¡хня площа та розпо-дiляеться за енерпями каналами аналiзатора. На основi отриманих спекфв розраховуеться ОА радону, яка усереднюеться за час циклу вимiрювання. Величина ОА радону вщображаеться на дисплей Усi отриманi дан фiксуються у пам'ятi радон-монiтора.
Для вимiрювання питомо1 активност ПРН (22^а, 2з2Th, 40К) у фунт застосовувався метод гамма-спектрометрií з використанням портативного дозиметра (гамма-спектрометра) identiFINDER2-NGH США).
Метод фунтуеться на залеж-ностi штенсивносл гамма-випромiнювання вiд питомо'| активносп радiоактивного еле-
мента у зразку. У результат взаемодií гамма-квантiв з речо-виною на виходi детектора виникають електричн заряди, величина яких пропорцмна енергií, втраченiй гамма-квантом у детекторк Амплiтудний розподiл сигналiв вiдповiдае спектру випромiнювань.
Гамма-спектрометричне вимн рювання зразкiв вiдбуваеться у три етапи: одержання ампл^уд-ного розподту випромiнювання зразка за енергiею (запис спектра); виявлення статистично значущих тюв у спектрi та якю-на iдентифiкацiя радiонуклiдiв за цими тками; розрахунок активностi радiонуклiдiв.
Для визначення питомо'| актив-ностi ПРН гамма-спектрометр встановлювався на по верхню фунту на час вимiрювання 300500 с. Наступне вимiрювання здiйснювалося на глибинi 7080 см у фунт в ямк Це дозволило зробити поправку на внесем з добривами ПРН, порiвнявши ¡х з вiдповiдними значеннями на по-верхнi Грунту. Отриманi резуль-тати вимiрювань питомоí актив-ност ПРН на глибинi 70-80 см перераховувалися з поправкою на 2п геометрiю з урахуванням калiбрувальних факторiв.
Математична обробка перед-бачала розрахунок первинних статистичних показникiв (дескриптивна статистика). Основна частина математично'|' обробки виконувалася з застосуванням стандартного статистичного пакета '^ТАТ^ТЮА 10.0".
Результати та обговорення. Дослщження проводилися у
селi Бакумiвка Рокитнянського району Кшвсько'|' областi.
На першому етапi роботи були проведенi вимiрювання ЕРОА радону-222 у повiтрi будинюв (79 вимiрювань).
ЕРОА радону-222 у повiтрi примiщень житлових будинкiв у виглядi частотного розподiлу по всьому масиву даних представлено на рисунку 1.
Дiапазон значень ЕРОА радо-ну-222 становив вiд 14 Бк-м-3 до 521 Бк-м-3, середне ариф-метичне значення ЕРОА склало 159 Бк-м-3, середне геометрич-не - 134 Бк-м-3 за стандартного вщхилення 93 Бк-м-3.
Загалом у даному населено-му пункт зафiксовано переви-щення гiгiенiчного нормативу для житлових будинюв (100 Бк-м-3) у 71% випадкiв. Крiм того, встановлено, що у будiв-лях зусфчаеться перевищення рiвня 200 Бк-м-3 у 22% випадкiв та рiвня понад 400 Бк-м-3 - у 5% випадюв.
На другому етап дослiдження за даними аналiзу результат вимiрювань було обрано двi будiвлi (об'екти № 1 та № 2), в яких рiвнi ЕРОА радону-222 пере-вищують гiгiенiчний норматив у 2 рази (223 Бк-м-3 та 200 Бк-м-3 вiдповiдно). Поблизу цих об'екпв в обраних точках проведено вимн рювання ОА радону-222 у фунтовому пов^ та вмюту ПРН у фунт для визначення радононебез-печностi прилегло'!' територп.
Паралельно вимiрюванням, за згодою власниюв будинкiв, було проведено аналiз шженерно-планувальних рiшень будинкiв,
Рисунок 1
Частотний розподш ЕРОА радону-222 у повiтрi житлових будинкiв с. Бакумiвка Рокитнянського району Ки'Гвсько'Г
областч
25
20
15
10
1 1 1 1 1-1 П 1-, 1111
50 100 150 200 250 300 350 400 >400
ЕРОА, Бк м-3
Примака: п — кшьюсть буди ню в.
№ 4 2017 ёэттошжт & Иеаьти 24
5
0
як1 e типовими для 1снуючо1 забудови Кшвщини.
OcHOBHi характеристики об'ек-TiB дослдження. Об'ект № 1 являе собою 4-к1мнатний буди-нок з кухнею, збудований у 60-т роки минулого столгття з дерева та обкладений червоною цеглою по усьому фасаду. Цеглу ви готовлено з мюцевих глин. Глибина пiдпiльного простору рiзна в усiх частинах будинку - вщ 25 см до 75 см. Дерев'яна пщлога не iзо-льована i мае безлiч щшин. Пiдпiльний простiр не венти-люеться. Вiкна вiдкриваються лише у деяких юмнатах. Для опа-лення використовуеться газовий котел. У будiвлi немае систем водопостачання та каналiзацií.
Об'ект № 2 являе собою 5-юм-натний будинок, збудований у 70-т роки минулого столгття з червоно'| цегли, виготовлено'| з мiсцевих глин. Фундамент збудований з граштних камешв iз мiсцевого кар'еру i мае глибину близько 100 см. У фундамент вщсутш вентиляцiйнi отвори, тобто немае провгтрювання пщ-птьного простору. Будинок опа-люеться газом. Хоча е стара тчка, але нею бтьше не кори-стуються, i димар закритий. Дерев'яна пщлога не iзольована i мае щтини мiж дошками. Вiкна наглухо зачинеш навiть у лiтню пору i нiколи не вiдкриваються. У будiвлi немае систем водопостачання та каналiзацií.
На об'eктi № 1 середне значен-ня ОА радону-222 у Грунтовому повiтрi склало 22 кБк-м-3 ^апа-зон значень 13-32 кБк-м-3) за стандартного вiдхилення 7 кБк-м-3 , на об'eктi № 2 - 18 кБк-м-3 (дiапазон значень 13-20 кБк-м-3 ) i 4 кБк-м-3 вiдповiдно.
Графiчне вiдображення ре-зультатв дескриптивноí статистики щодо рiвнiв вмiсту радону-222 у пов^ Грунту на двох об'ектах надано на рисунку 2.
Вимiрювання питомо'| активно-стi 226Ra, 232Th та 40K здмснюва-лись у тих точках, де проводили-ся дослщження ОА радону-222 у Грунтовому пов^ на поверхнi Грунту i на глибиш 70-80 см.
Встановлено, що значення питомоí активностi 226Ra у Грунт варюють вiд 10 Бк-кг-1 до 34 Бк-кг-1 (на поверхш) та вiд 22 Бк-кг-1 до 37 Бк-кг-1 (на глибинi).
Загалом у с. Бакумiвка у се-редньому питома активнiсть ПРН у Грунт (на поверхш та на глиби-нi) становила вiдповiдно за 226Ra - 23 Бк-кг-1 i 29 Бк-кг-1, 232Th -36 Бк-кг-1 i 41 Бк-кг-1 та 40K - 550 Бк-кг-1 i 604 Бк-кг-1.
Виявилося, що розподт ПРН у
25 Environment & Health №42017
Грунт практично однаковий i на поверхш, i на глибинi. Вщ-сотковий внесок за величиною вмюту кожного радюнуклща у Грунтi представлено на рисунку 3.
Як видно з рисунка 3, найбть-ша частка за питомою активш-стю серед уах ПРН припадае на 40К (90%).
Максимальне значення пито-мо1 активностi 40К у Грунтi ста-новить 775 Бк-кг-1 (об'ект № 2, точка на поверхш Грунту). Максимальне значення актив-ност 22^а у Грунтi, продуктом розпаду якого е радон-222, ста-новить 37 Бк-кг-1 (об'ект № 1, точка на глибиш Грунту).
Однак величини питомо1 активност ПРН у Грунт на поверхш дещо меншi, шж на глибинi: за 22^а - на 21%, 232ТИ - 10%, 40К - 9%. На рисунку 4 представлено для порiвняння усереднений вмют ПРН у Грунтi на поверхш та на глибиш.
Стввщношення мiж питомою активнiстю ПРН на поверхш та на глибиш за 22^а, 232ТИ та 40К становлять 0,79, 0,90 та 0,91 .
В Укра'|'ш вщсутня класифка-^я Грунтiв за радононебезпеч-нiстю. Однак за мiжнародною
ляцil пiдпiльного простору, наявнють щiлин у пiдлозi, наглухо зачинеш вкна (вiдсутнiсть провгтрювання кiмнат) тощо.
Таким чином, для зменшення дозового навантаження вiд радо-ну-222 населення дослiдженого регiону можна рекомендувати проведення досить простих про-тирадонових заходiв, а саме: гер-метизацiю пiдлоги, монтаж вдду-шин у пiдпiльному просторi або встановлення там примусово1 вентиляцп, встановлення вкон з режимом провiтрювання тощо.
Висновки
1. У дослщжених житлових будинках у с. Бакумiвка Ро-китнянського району Ки1всько1 областi зафксовано переви-щення гiгiенiчного нормативу 100 Бк- м-3 щодо ЕРОА радону-222 у повг^ примiщень у 71% випадюв, у тому чиош переви-щення рiвня 200 Бк-м-3 - у 22% випадкiв та рiвня понад 400 Бк- м-3 - у 5% випадюв.
2. Грунт, на якому розташоваш дослщжеш будiвлi, мае низький радоновий потен^ал (ОА радо-ну-222 у повгф Грунту <50 кБк-м-3). Значення питомо1 активностi 226Ra становлять 10-
Рисунок2
Дiапазон значень ОА радону-222 у Грунтовому noBiTpi бiля дослщжених будинюв
30
ш
с*Т
с^ >
I
о
а. С
О
28
26
24
22
20
16
14
12
о Середне
| | Станд. похибка Дов1рчий штервап
1
Об'ект
класифка^ею дослщжеш Грун-ти у с. Бакумiвка можна вiднести до Грунтв з низьким вмiстом радону у Грунтовому повiтрi (<50 кБк-м-3) та низьким вмн стом 226Ra (<50кБк-м-3).
Водночас перевищення ппе-шчного нормативу щодо ЕРОА радону-222 у пов^ примiщень свiдчить, що на формування високих рiвнiв радону впли-вають конструктивнi особливо-стi будiвель: вiдсутнiсть венти-
2
34 Бк-кг-1 на noBepxHi Грунту та 22-37 Бк-кг-1 - на глибинi.
3. Висок piBHi радону-222 у повгт-pi дослджених будiвель обумовленi конструктивними особливостями.
4. Для зменшення опромЫення населення дослiдженого pегiону вiд радону можна рекомендувати пpотиpадоновi заходи, спрямо-ванi на коректування конструк-тивних характеристик будiвель.
Л1ТЕРАТУРА
1. United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. Exposure from Natural Radiation Sources. UNSCEAR 2000 Report : Annex B. New York : United Nations, 2000. 74 p.
2. United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation . Source-to-effects Assessment for Radon in Homes and Workplaces. UNSCEAR 2006 Report : Annex E. New York : United Nations, 2009. 138 p.
3. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Radon in Homes and Risk of Lung Cancer: Collaborative Analysis of Individual Data from 13 European Case-Control Studies. British Journal of Medicine, 2005. Vol. 330. 223 p.
4. Lubin J.H., Wang Z.Y, Boice J.D. et al. Risk of Lung Cancer and Residential Radon in China: Pooled Results of Two Studies. International Journal of Cancer, 2004. Vol. 109. 132-137.
5. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Residential Radon and Lung Cancer - Detailed Results of a Collaborative Analysis of Individual Data on 7148 Persons with Lung Cancer and 14208 Persons without Lung Cancer from 13 Eidemiological Studies in Europe. Scand. J. Work Environ. Health, 2006. Vol. 32 (1). 1-84.
6. Zeeb H., Shannoun F. (eds.).
WHO Handbook on Indoor Radon: a Public Health Perspective. WHO, 2009. 94 p.
7. Clavensjo B., Akerblom G. Radon Book. Measures against Radon. Stockholm : Formas (BFR), SSI. 1994. 131 p.
8. Council Directive 2013/59/EURATOM of 5 December 2013 Laying Down Basic Safety Standards for Protection against the Dangers Arising from Exposure to Ionising Radiation, and Repealing Directives 89/618/Euratom, 90/641/Euratom, 96/29/Euratom, 97/43/Euratomand 2003/122/ Euratom. Official Journal of the European Union. 17.1.2014. 73 p. available at: http://eur-lex.europa. eu/lexuriserv/lexuriserv. do?uri=oj:l: 2014:013:0001:0073:en:pdf.
9. Kemski J., Klingel R., Siehl A., Valdivia-Manchego M. From Radon Hazard to Risk Prediction — Based on Geological Maps, Soil Gas and Indoor Measurements in Germany. Environ. Geol. 2009. Vol. 56. 1269-1279.
10. Radiological Protection against Radon Exposure. ICRP Publication 126. Annals of the ICRP. 2014. Vol. 43 (3). 73 p.
11. Protection Against Radon-222 at Home and at Work. ICRP Publication 65. Annals of the ICRP. 1994. Vol. 23 (2). 78 p.
12. Sundfin G., Maxe L., Leng L.-O. Regional ^ervakning av grund-vattenkemi. Utvgrdering avdel-program. SGU-rapport 2014:23. Stockholm, 2014. 54 p.
REFERENCES
1. United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. Exposure from Natural Radiation Sources. UNSCEAR 2000 Report : Annex B. New York : United Nations; 2000 : 74 p.
2. United Scientific Committee
Рисунок 4
Питома активнють 226Ra, 232Th та 40K у фунт с. Бакумiвка Рокитнянського району КшвськоУ облает
700 600 5001
400-
I
I 3°°ï
со
со 2004
100-
f ¿ЭЩР Г"
Радш-226 Торш-232 Калм-40
□ На поверхн1 □ На глибин1
on the Effects of Atomic Radiation . Source-to-effects Assessment for Radon in Homes and Workplaces. UNSCEAR 2006 Report : Annex E. New York : United Nations ; 2009 : 138 p.
3. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Radon in Homes and Risk of Lung Cancer: Collaborative Analysis of Individual Data from 13 European Case-Control Studies. British Journal of Medicine. 2005 ; 330 : 223 p.
4. Lubin J.H., Wang Z.Y, Boice J.D. et al. Risk of Lung Cancer and Residential Radon in China: Pooled Results of Two Studies. International Journal of Cancer. 2004 ; 109 : 132-137.
5. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Residential Radon and Lung Cancer - Detailed Results of a Collaborative Analysis of Individual Data on 7148 Persons with Lung Cancer and 14208 Persons without Lung Cancer from 13 Eidemiological Studies in Europe. Scand. J. Work Environ. Health. 2006 ; 32 (1) : 1-84.
6. Zeeb H. and Shannoun F. (eds.). WHO Handbook on Indoor Radon: a Public Health Perspective. WHO ; 2009 : 94 p.
7. Clavensjo B. and Akerblom G. Radon Book. Measures against Radon. Stockholm : Formas (BFR), SSI; 1994 : 131 p.
8. Council Directive 2013/59/ EURATOM of 5 December 2013 Laying Down Basic Safety Standards for Protection against the Dangers Arising from Exposure to Ionising Radiation, and Repealing Directives 89/618/Euratom, 90/ 641/Euratom, 96/29/Euratom, 97/ 43/Euratomand 2003/122/ Euratom. Official Journal of the European Union. 17.1.2014 : 73 p. available at: http://eur-lex.europa.eu/lex-uriserv/lexuriserv.do?uri=oj:l:201 4:013:0001:0073:en:pdf.
9. Kemski J., Klingel R., Siehl A. and Valdivia-Manchego M. From Radon Hazard to Risk Prediction — Based on Geological Maps, Soil Gas and Indoor Measurements in Germany. Environ. Geol. 2009 ; 56 : 1269-1279.
10. Radiological Protection against Radon Exposure. ICRP Publication 126. Annals of the ICRP. 2014 ; 43 (3) ; 73 p.
11. Protection Against Radon-222 at Home and at Work. ICRP Publication 65. Annals of the ICRP. 1994 ; 23 (2) : 78 p.
12. Sundfin G., Maxe L. and Leng L.-O. Regional ^ervakning av grundvattenkemi. Utvgrdering avdelprogram. SGU-rapport 2014:23. Stockholm ; 2014 : 54 p.
HagiMwna go pega^ii 15.06.2017
№ 4 2017 Environment & Health 26
