CC BY
9
и = 0,5 м/с, а профшь башмака повинен бути максимально наближеним до криво! провисання несучого каната.
Лггература
1. Шкиря Т.М. Технология и машины лесосечных работ. - Львов: Вища школа, 1988. - 245 с.
2. Адамовський М.Г., Мартинщв М.П., Бадера Й.С. Щдвкш канатнi люотран-спортн1 системи. - К.: 1ЗМН, 1997. - 156 с.
3. Белая Н.М., Прохоренко А.Г. Канатные лесотранспортные установки. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 299 с.
4. Белая Н.М., Прохоренко А.Г., Матиишин Н.В. Исследование выносливости несущих канатов у зоне башмаков промежуточных опор// Сб.: Лесн. хоз-во, лесн., бум. и дере-вообр. пром-сть. - К.: Будвельник. 1975, вып. 5 - С. 32 - 36.
5. Слепко И.И., Матиишин Н.В. Исследование контактных напряжений у зоне соприкасания с башмаком промежуточной опоры// Известия вузов. Лесной журнал. 1975, № 6 -С. 15-19.
6. Матиишин Н.В. Исследование напряжений от изгиба в несущих канатах подвесных лесотранспортных установок у зоне башмаков промежуточных опор// Лесн. журн. -1982, № 5. - С. 54-57.
7. Качурин В.К. Теория висячих систем. - М.-Л.: Гостехиздат, 1962. - 224 с.
8. Адамовський М.Г., Матвеев Е.М. Експериментальш дослщження силових режи-м]в роботи канатв шдвюних люотранспортних систем// Науковий вюник: Жсовий комплекс напередодш ХХ1 столитя: освгга, наука, виробництво. - Льв]в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.6. -С. 7 - 10.
9. Тимошенко С.П., Дж. Гудьер. Теория упругости. - М.: Наука, 1972. - 575 с.
10. Мартинщв М.П. Розрахунок основних елеменпв тдвюних канатних люотран-спортних установок. - К.: Ясмина, 1996. - 175 .
УДК 630 *181.3 Доц. В.К. Тунчик, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
до питання корененасиченост1 орного шару
Грунту на нерозкорчованих вирубках
Наведено даш з корененасиченост орного шару грунту на нерозкорчованих вирубках. Отримаш результати дослщжень можуть служити основою для облшу опору, який чинять коренi деревно! рослинностi на нерозкорчованих вирубках.
Doc. V.K. Tiunchyk - USUFWT
On the problem of a root saturation of an arable soil layer at the unrooted clearings
The article deals with the data on the root saturation of arable layer on the unrooted clearings. The study results obtained can be a basis for the evaluation of resistance coursed by the roots of wooden vegetation on the unrooted clearings.
При лковщновленш найбшьш трудомкткнм i ввдповщальннм техно-лопчннм процесом е обробггок грунту на нерозкорчованих вирубках. Його складнкть полягае у тому, що робочi органи грунтообробних машин у дано-му процес зазнають рiзних опорiв з боку деформуючих частин середовища (Вiтвiцький, 1971).
Кр1м цього, значне ускладнення орному агрегату шд час його руху чи-нять пеньки св1жозрубаних дерев. Вони порушують його вертикальну стш-ккть, що призводить до критичних деформацш робочих оргашв.
Ввдомо також, що при обробику лкових груипв через наявнкть в них значно! кшькосп кор1ння виникають додатков1 опори. З метою оцшки об'ек-тивно! енергомкткосп процесу обробику грунту на нерозкорчованих вируб-ках, необхвдно визначити корененасиченкть орного шару грунту та ошр, який чинять кор1ння деревно! рослинносп у процес його обробггку.
Для дослщження даного питания вимрювалися координати мкць роз-ташування корешв по грунтовому профшю, дослвджувалися форма i розм1ри !х перерiзiв в умовах Ярмолинецького ДЛГ Хмельницько! областi. По глиби-нi грунтовий профiль був роздшений на шiсть зон: I зона - 0-5 см; II зона -5-10 см; III зона - 10-15 см; IV зона - 15-20 см; V зона - 20-25 см; VI зона -25-30 см. На кожнш пробшй плошд було закладено по два грунтових профш.
Всього було закладено чотири пробш плошд розмiром кожно!' плошi 0,05 га. Координати розмщення пнiв на пробшй плошд визначалися за допо-могою рулетки i бусолi. Одержанi даш у певному масштабi наносилися на мь л1метровий папiр у виглядi схеми. Вiдповiдно до встановлено!' схеми змтен-ня деревних порiд на план наносили траекторда руху машинно-тракторного агрегату. Це дозволило виявити наявнкть контакт1в, мiсць перетину траекто-рш руху машинно-тракторних агрегат1в з пнями i визначалась !'х кiлькiсть на 1 га.
Для визначення корененасиченносп орного горизонту методикою було передбачено закладка грунтових розрiзiв у вертикальнш плошинi на вiд-сташ вiд пня 1-2 м i глибиною 30 см. Довжина розрiзiв становила 3 м. Координати розмщення корешв на грунтовому профшю, розмiри i форма перерiзу наносили у певному масштабi на мшметровий папiр.
Цей метод дослiджения дае змогу точшше розрахувати оп1р лкового грунту рiзанню та встановлюе можливкть передбачити появу на рiжучому апарап грунтообробних машин короткочасних пiкових навантажень.
Наведенi данi показують (табл.), що для умов Подшля (тип лкорос-линних умов - D2) коефщкнт корененасиченостi змiнюеться вiд 0,84 (п.п.60) до 1,78 (п.п.58). Для даних умов характерно те, що найбшьша кiлькiсть корiн-ня зосереджена у шарi грунту вiд 10 до 25 см. Так, на пробшй площд 57, де свiжа вирубка представлена грабово-кленовими пнями, в шарi грунту 10-25 см знаходиться 93,8 % коршня, на грабово-дубовiй вирубщ (п.п.58)-88.0 % i на дубово-ясеновш - 86,6 % (п.п.60). Щодо грабово-березово!' вируб-ки, то тут спостеркаеться дещо iнша закономiрнiсть (п.п.59). Найб1льша кiль-кiсть коршня на данш пробнiй плошi зафксована в горизонтi 5-25 см (76,7 %). Однак i в горизонта 10-25 см 1х вiдносна кшьккть досить висока i становить 71,2 %.
Такий розподдл корiння за горизонтами грунту пояснюеться, насампе-ред, бюлопчними властивостями порiд, якi у даному типi лiсорослинних умов формують кореневу систему у дещо нижчих горизонтах (Калiнiн, 1978, 1983).
Табл. Корененасичешсть Грунту на свiжих нерозкорчованих вирубках
NN проб-них площ Склад вирубки по породах Тип люо-рослинних умов Зони грунтового профшю Розподш сумар-но1 плошД перерь зiв по грунтовому профшю, % Коефщент коре-ненасиченосп по грунтових профшях, %
I 0.03 -
II 5.40 0.08
III 28.72 0.43
57 8Г2Кл.Я + Б.од.П Б2 IV 27.28 0.41
V 37.81 0.56
VI 0.76,1 0.01
Разом 100.0 1.49
I 0.12
II 7.67 0.14
III 19.23 0.34
58 8Г2Д+Кл.Я Б2 IV V 48.04 20.74 0.86 0.37
VI 4.20 0.07
Разом 100.0 1.78
I 0.54 0.01
II 20.23 0.31
III 36.00 0.55
59 5Г5Б Б2 IV 20.44 0.31
V 14.79 0.23
VI 8.01 0.12
Разом 100.0 1.53
I 0.56 0.01
II 9.42 0.08
III 41,06 0.34
60 8Д2Я Б2 IV 28.72 0.24
V 16.86 0.14
VI 2.38 0.03
Разом 100.0 0.84
Розподш лкового корiння за ступенями товщини в розрiзi зон орного шару свдаить про те, що в умовах Подшля по вах грунтових профшях в роз-рiзi грунтових зон переважають корiння дiаметром до 2-х мiлiметрiв (рис. 1). Так, на пробнш площi 57 в грунтових розрiзах 1 i 2 вiдносна кiлькiсть корш-ня цього ступеня становить 95,9 i 88,3 %; на пробнiй плошд 58 вiдповiдно -92,8 i 89,8 %; на пробнiй плошi 59 - 92,1 i 89,1 % i на пробнiй плошд 60 вщпо-вiдно - 90,1 i 97.1 %. Вiдносна кiлькiсть решти фракцiй незначна i змь нюеться в межах вiд 3 до 12 %.
Одержанi даш свiдчать про те, що для умов Подалля на свiжих дубо-во-грабових вирубках характерна велика насичешсть грунту тонким корш-ням ^аметром до 2-х мм), вiдносна кшьккть яких бiльша нiж 90 %.
Експериментальними дослiдженнями встановлено, що при перерiзу-ваннi комплексного середовища "грунт + корiння" спостерiгаeться явище од-ночасного перерiзування двох i бшьше коренiв, у зв'язку з чим величина максимального (пiкового) навантаження значно збiльшуeться. Ймовiрнiсть одно-часного перерiзування коренiв не перевищуе: для двох корешв - 40-45 %, для трьох - 15-20 % i для чотирьох - 3-5 %.
0-2,0 2,1 -4,0 4,1 -6,0 6,1-8,0 8,1 - 10,0
Рис. 1. Графт залежностi ступеня насиченост1 лкового грунту кортням деревноХ рослинност1 в1д Хх диаметрiв
Отримаш результати дослщжень можуть служити основою для облшу опору, який чинять кореш деревно'! рослинносп на нерозкорчованих вирубках шд час обробiтку грунту. Це дае змогу правильно розраховувати коефiцieнт використання тягового зусилля трактора, пiд час комплектування машинно-тракторних агрегатiв i 1х рацiональне використання в аналопчних умовах.
Лiтература
1. Витвицький Е.В. Использование процесса резания лесных почв на нераскорче-ванных вырубках. Автореф. на соиск. уч. степ. к.т.н. - К. - 1971. - 23 с.
2. Калинин М.И. Моделирование лесных насаждений. - Львов: Выща школа, 1978. -
206 с.
3. Калинин М.И. Формирование корневых систем деревьев. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 151 с.
