CC BY
26
К^и/1ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.33-008.3-0532:612.014.463:615.874.2 DOI: 10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78952
ГНАТЕНКО Т.М.
Нацюнальна медична академм п'слядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра'/на
ДО ПИТАНИЯ AieTOTEPAnil СИНДРОМУ АЦЕТОНЕМ1ЧНОГО
БЛЮВАННЯ В Д^ЕЙ
Резюме. Актуальтсть. Синдром ацетонемiчного блювання (недiабетичний кетоацидоз) — це поширена мультифакторiальна патология дитячого вку, значну роль при якш вiдiграють метаболiчнi порушення. Дieтотерапiя е одним з ключових ланок терапп ацетонемiчного кризу. Мета: визначити доцтьшсть включения спецiалiзованого дитячого харчування ПедiаШур 1.5 у комплекту тератю синдрому ацето-немiчного блювання в дтей, оцтити динамку основних клжчних проявiв. Матерiали та методи. У до-^дження були включен 30 дтей вком вiд 5 до 10ротв iз рецидивуючим ацетонемiчним синдромом. Уа 30 дтей мали клжчт прояви ацетонемiчного кризу у виглядi блювання, нудоти, вiдсутностi апетиту, слабкостi, кетонурИ Дти булирозподиет в 2 групи: основну (середнШ вж дтей — 5,90 ± 0,52року) i контрольну (середтй вк дтей — 6,0 ± 0,4року). Уа дти отримували тератю вiдповiдно до протоколiв МОЗ, перебували на гтокетогентй дieтi. Тератя дтей основно'1 групи була доповнена застосуванням ПедiаШур 1.5, по 1 пляшц на день у декыька прийомiв курсом 10 дтв. Було проведено статистичний аналiз порiвняння тривалостi кетонури, динамки клжчних проявiв в основшй i контрольнт групах. Ре-зультати. Нутритивна корекщя у виглядi застосування ПедiаШур 1.5 у комплекснт терапп ацето-немiчного кризу дозволила статистично вiрогiдно скоротити тривалсть основних клжчних проявiв: нудоти, блювання, слабкостi, кетонури. Переносимсть ПедiаШур 1.5, згiдно з опитуванням батьтв, оцнювалася позитивно в уах випадках. Небажаних ефектiв або побiчних реакцй на тлi прийому Пе-дiаШур 1.5 у доЫдженш виявлено не було. Висновки. Отримаш результати свiдчать про дощльтсть застосування ПедiаШур 1.5 у комплексшй терапп синдрому ацетонемiчного блювання в дтей, що сприяе бльш швидкому кушруванню основних ^шчних проявiв.
Ключовi слова: ацетонемiчний синдром, дти, дieтотерапiя, метаболiзм, ПедiаШур 1.5.
Вступ
Синдром ацетонемiчного блювання (САБ) у да-тей — це поширена патолопя дитячого вжу, що супроводжуеться перюдичними ацетонемiчними кризами [1, 3, 4, 7, 10]. Сукупнють симптомiв САБ обумовлена збшьшенням у крови рiвнiв кетонових тш: ацетону, ацетооцтово! та бета-оксимасляно! кислот [1—5, 7].
Характерними сучасними особливостями САБ е стрiмке збшьшення рiвня захворюваност та так зва-не «омолодження» патологи [1—4].
Бшьшють дослщниюв вважають САБ полiетiо-лопчним захворюванням [1—7]. Ще донедавна САБ розглядався як клтчний маркер генетично детер-мшованих особливостей обмшу речовин, так звано! нервово-артритично! аномалп конституцп. У той же час збшьшення частоти САБ у дггей може поясню-ватися в тому чи^ проблемою адаптацп оргашзму
дитини до нових потужних негативних факторiв на-вколишнього середовища, особливо змш характеру харчування [5]. Тому сучасш дослщження спрямо-ваш на вивчення ролi енергетичного статусу, стану вегетативного гомеостазу, метаболiчних особливостей оргашзму, що при впливi тригерних факторiв можуть обумовлювати розвиток гшеркетонемш у дггей [1, 3, 6].
З постульованих механiзмiв [7, 10] в основi розвитку САБ лежать порушення гшоталамо-п-
Адреса для листування з автором: Гнатенко Тетяна Миколшвна E-mail: [email protected]
© Гнатенко Т.М., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
КлШчна гастроентеролопя / С!1п1са! Оаз1тоеп1его!оду
пофiзaрно-нaднирковоi системи з пiдвищенням секрецп кортикотропiн-рилiзингового фактора i розлад вегетативно! регуляцп з переважанням симпатикотонп. Також значущими е абсолютний або вiдносний дефщит глюкози i вторинна мгто-хондрiальна дисфункцiя [1, 3, 10]. При виявленш обмiнних порушень пiд час ацетонемiчного кризу шляхом визначення оргашчних кислот у сечi методом газово! хроматографа — мас-спектрометрп доведена комплексшсть метаболiчних порушень. Для бгльшосп дiтей були характернi зменшення активност циклу Кребса i стану активност фер-ментiв дихального ланцюга, порушення окислен-ня жирних кислот. Виявлено, що характерним е дефiцит таких енергетично значимих речовин, як вггамши групи В (В1—В3, В5, В6, В12), фолiева та аскорбiнова кислота, коензим ^10. Майже в половит випадюв рецидивуючого САБ у дггей ви-значалися дефiцит магнш та змiни метаболiтiв сполучно! тканини [3].
Щкавою е харчова корекцiя виявлених порушень. Саме дiетотерапiя дозволяе потужно впли-вати на обмшш процеси i е одним iз ключових ланок терапп ацетонемiчного кризу нарiвнi з де-зштоксикащею та регiдратацiею дитини. Цгля-ми дiетотераmi е «розвантаження» циклу Кребса, усунення та запобтання кетоацидозу, гармошза-цiя сольового обмiну [5]. Базовою е гiпокетогенна дiета: безмолочнi каш^ овочевi пiснi супи, дозво-ляються печенi яблука, галетне печиво, тдсуше-ний хлiб [8]. Проте годування дггей iз САБ суттево ускладнюеться такими факторами, як знижений апетит, вщмова вiд гж1, легкiсть виникнення блю-вання, клiнiчно пiдтверджене попршення проце-сiв травлення, що, зi свого боку, може погiршувати надходження необхiдних нутрiентiв до органiзму, посилюючи метаболiчнi порушення. Саме тому до харчування при САБ висуваються особливi ви-моги. Перевага вщдаеться рщким i напiврiдким легкозасвоюваним продуктам, без подразнюючих складових, бажано висококалоршним. Це особливо важливо у випадках, коли дитина сприймае тiльки маленькi порцп гж1. З цього погляду ште-ресним е застосування при САБ спецiалiзованого харчування для дiтей ПедiаШур 1.5. Продукт мае приемний смак (вангль), рiдку консистенцiю та високий калораж (1,5 ккал/мл). У 100 мл харчування мютиться 4,2 г бглка, 16,39 г вуглеводiв (сахароза, мальтодекстрин), 7,47 г жирiв (у тому чи^ iз середньоланцюговими жирними кислотами). До складу входять 14 вiтамiнiв, у тому чи^ В1, В2, В5—
В7, В12, аскорбiнова та фолiева кислоти та 15 мше-ралiв, включаючи Na, К, Са, М§, Se, Р [9]. Дефiцит бiльшостi з перелiчених компонентiв е характерним для кризового перюду САБ [3]. Вищеозначе-нi особливостi складу ПедiаШур 1.5 можуть бути корисними для харчування дггей iз САБ та мати позитивний вплив на основш клшчш прояви патологи. Мета: визначити доцгльшсть застосування лiкувального дитячого харчування ПедiаШур 1.5 у комплекснш терапи синдрому ацетонемiчного блювання в дггей.
Матер1али та методи
У дослщження були включенi 30 дггей вжом вщ 5 до 10 роюв iз рецидивуючим синдромом ацето-немiчного блювання, якi перебували на л^ванш у вщдгленш № 2 Дитячо! клшчно! лiкарнi № 9 м. Киева та медичному ценщ «Добробут». Усi 30 дггей на момент обстеження мали клшчш прояви ацетоне-мiчного кризу у виглядi блювання вщ 6 до 10 разiв на добу, нудоти, вщсутносп апетиту, слабкостi, кето-нури вiд «+++» до «++++» за реакщею Легаля. Дiти були розподглеш в 2 групи: основну, у яку ввшшли 7 дiвчаток i 9 хлопчикiв (середнiй вiк — 5,90 ± 0,52 року), i контрольну — 7 дiвчаток i 7 хлопчикiв (се-реднiй вж — 6,0 ± 0,4 року). Ус дiти перебували на гшокетогеннш дiетi з достатньою регщратащ-ею, отримували тератю вiдповiдно до протоколiв МОЗ. Лiкування дiтей основно! групи було допо-внено застосуванням ПедiаШур 1.5, по 1 пляшчцi на день за кглька прийомiв курсом 10 дшв. Досль джувалася тривалють кетонури, динамiка основних клiнiчних проявiв (нудота, блювання, слабкiсть) в основнш i контрольнiй групах. Статистичну об-робку даних проводили з використанням програми Statistica 8.0. Для встановлення вщмшностей засто-совано U-критерiй Манна — У!тш. Переносимiсть дитиною ПедiаШур 1.5 ощнювалася батьками за п'ятибальною системою (вища кiлькiсть балiв вщ-повщала кращiй переносимостi). Дослiдження було схвалене етичною комiсiею НМАПО iменi П.Л. Шу-пика, отриманi письмовi шформоваш згоди батькiв на участь дггей у дослщженш.
Результати
Нутритивна корекцiя у виглядi застосування Пе-дiаШур 1.5 у комплекснiй терапи мала позитивний вплив на клтчш прояви ацетонемiчного синдрому в дiтей (табл. 1).
Так, тривалють кетонури в основнш груш по-рiвняно з контрольною скоротилася з 3,00 ± 0,14
Таблиця 1. Тривал1сть основних клiнiчних прояв1в удтей ¡з САБ (п = 30)
Тривалють кл^чних проявiв (у добах) Основна група (п = 16) Контрольна група(п = 14)
Нудота 2,75 ± 0,17* 3,35 ± 0,13
Блювання 1,43 ± 0,12* 2,0 ± 0,1
Слабшсть 1,87 ± 0,15* 2,57 ± 0,22
Наявнють кетонурií 2,18 ± 0,16* 3,00 ± 0,14
Примтка: * — р1зниця в1рогщна (р < 0,05) м 'ж показниками в основн1й та контрольнй групах.
KAiHiHHa гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
до 2,18± 0,16 доби (U-test = 44, р < 0,05). Так само зменшився i перiод блювання з 2,0 ± 0,1 до 1,43 ± 0,12 доби (ШеЛ = 45,5, р < 0,05). Позитивна динамжа в основнш групi вiдмiчалася i за три-валiстю нудоти — 2,75 ± 0,17 доби при 3,35 ± 0,13 доби в контрольнш (U-test = 61, р < 0,05). Зменшен-ня слабкосп, повернення жвавостi в дiтей, зпдно з опитуванням батькiв, в основнш груш вiдмiчалися ранiше на 1,87 ± 0,15 доби порiвняно з 2,57 ± 0,22 доби в контрольнш груш (U-test = 61, р < 0,05).
Переносимють ПедiаШур 1.5, згiдно з опитуванням батьюв, оцiнювалася як вiдмiнна в 50 % (8 дь тей), добра — у 31,3 % (6 дггей), задовгльна — у 18,7% (3 дитини).
Негативш реакцп або побiчнi дл при прийомi ПедiаШур 1.5 у дослщженш не спостерiгалися.
Обговорення
Результати дослщження свiдчать про доцiльнiсть застосування спецiалiзованого дитячого харчування ПедiаШур 1.5 у комплекснiй терапп синдрому аце-тонемiчного блювання в дггей, що вiрогiдно сприяе бiльш швидкому згасанню таких проявiв, як блювання, нудота, кетонур1я, слабкiсть, н1ж тiльки при стандартнiй терапп. Батьки всгх дiтей основно! гру-пи позитивно ощнили переносимiсть ПедiаШур 1.5. Важливою е фiзiологiчнiсть такого л^вання — це готове харчування, що мае приемний вашльний со-лодкий смак та рiдку консистенцiю, що дае можли-вiсть дитинi пити його через трубочку або з ложки чи додавати до негарячо! гш. При тяжкому перебяу ацетонемiчного синдрому ПедiаШур 1.5 може тим-часово бути основним ентеральним харчуванням хворо! дитини. Продукт збалансований за осно-вними нущентами i забезпечуе також легюсть !х засвоення, у тому чи^ за рахунок частково пдро-лiзованого бглка та метаболiчно активних додан-кiв: карнiтину, таурину, вггамшв групи В, вiтамiну С i мiнералiв (М§, Se, К, Са) та шших. Важливим е вмют у ПедiаШур 1.5 пребiотичних компоненпв, зокрема двох видiв харчових волокон та фруктооль госахаридiв, що виконують роль пребютиюв i сор-бенпв. У той же час ПедiаШур 1.5 не мiстить лактозу i глютен, тому дозволений пацiентам iз кишковими розладами вiрусного або бактерiального походжен-ня, що супроводжуються кетонемiями. Не менш важливою е позитивна ощнка батьками переноси-мостi ПедiаШур 1.5 !х дитиною. У дослщженш позитивна ощнка була у вах випадках.
Зазначимо, що рацюнальне харчування пщ час кризу допомагае забезпечити позитивний енерге-тичний баланс, сприяючи можливостi переключен-ня напрямку обмiну речовин з катаболiчного при ацетонемiчному кризi на анаболiчнi процеси, пере-важаючi в здорово! дитини.
Практичний штерес мае визначення метаболiч-них особливостей хворо! дитини в динамщ для па-тогенетичного обгрунтування тривалостi курсу Пе-дiаШур 1.5 ^ можливо, додатково! харчово! корекци в рамках протирецидивного лiкування.
Висновки
1. Результати дослiдження свщчать, що застосування спецiалiзованого харчування ПедiаШур 1.5 у комплекснiй терат! синдрому ацетонемiчного блювання в дггей вiрогiдно скорочуе тривалiсть таких проявiв, як блювання, нудота, кетонурiя та слабость, порiвняно тiльки 3i стандартною терапiею.
2. Визначена добра переносимють 10-денного прийому харчування ПедiаШур 1.5, побiчнi та нега-тивш реакцп в дослiдженнi не спостерпалися.
3. Застосування ПедiаШур 1.5 як «харчово! страховки» е дощльним i фiзiологiчним при ацетонемiч-них кризах.
4. Актуальним е динамiчне вивчення обмшних особливостей, що характернi для рецидивного пе-ребiгу ацетонемiчного синдрому в дггей, для визначення «метаболiчних мшеней» i можливостей дiетотераm!, прийому «дефщитних» нутрiентiв, що може дозволити зменшити частоту та тяжк1сть ре-цидив1в патолог!!.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конФл1кту штереав.
Список лiтeрaтyри
1. Бачурина Е.В. Клинико-лабораторная характеристика ацетонемического синдрома у детей с патологией пищеварительной системы: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Бачурина Елена Владимировна; Харьк. мед. акад. последиплом. образ. — Харьков, 2010. — 20 с.
2. Бекетова Г.В., Гнатенко Т.М., Шпеко Н.1., Надто-чш Н.1. Ретроспективний аналiз особливостей переб.1гу синдрому ацетонемiчного блювання у дтей // Збiрник наукових праць ствробтниюв НМАПО iм. П.Л. Шупика. — Кшв, 2014. — Вип. 23. — Книга 3. — С. 250-253.
3. Бекетова Г.В., Гречанина О.Я., Гнатенко Т.М. Визначення оргатчних кислот в сечiметодом газово1 хроматографи-мас-спектрометри у дтей з синдромом ацетонемiчного блювання// Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО iм. П.Л. Шупика. — Кшв, 2016. — Вип. 26. — Книга 2. — С. 16-21.
4. Бережний В.В. та т. Ацетонемiчний синдром у дтей: дiагностика та лжування: Методичт рекомендаци. — К., 2007. — С. 16-18.
5. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Кожина А..Н, Щер-бинская Е.Н. Ацетонемический синдром у детей // Здоровье ребенка. — 2009. — № 6(21). — С. 17-19.
6. Зайцева Н.Е., Сапа И.Ю., Пьянкова А.В., Малолетняя С.В., Евграфова Н.Б., Корчемная Л.В. Ацетонемический синдром у детей как энергодефицитное состояние: профилактика развития с применением диетической добавки «Асконо-ва» // Педиатрия. Восточная Европа. — 2013. — № 4(04). — С. 98-105.
7. Курило Л.В. Ацетонемический синдром: болезнь или образ жизни?//Здоровье Украины. — 2008. — Т. 10, № 1. — С. 34-35.
8. Синдром ацетонемiчноi блювоти. Протоколи дiагности-ки та л^вання захворювань оргатв травлення у дтей: Наказ МОЗ Украни № 59 вiд 29.01.2013 [Електронний документ]. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua. — Назва з екрану.
9. Ganza C. Effect of infection on energy requirements of infants and children // Public Health Nutrition. — 2005. — 8(7a). — 11871190.
10. Hoffmann J., Lindner M, Shahbek N, Baric I., Al Thani, Hoffmann G. Metabolic medicine: new developments in diagnosis and treatment of inborn errors of metabolism // World J. Pediatr. — Vol. 2, № 3. — 2006. — P. 169-176.
Отримано 29.07.16 ■
Кл№чна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
Гнатенко Т.Н.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина K ВОПРОСУ О ДИЕТОТЕРАПИИ СИНДРОМА АЦЕТОНЕМИЧЕСКОЙ РВОТЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. Актуальность. Синдром ацетонемической рвоты (недиабетический кетоацидоз) — это распространенная мультифакториальная патология детского возраста, значительную роль при которой играют метаболические нарушения. Диетотерапия является одним из ключевых звеньев терапии ацетонемического криза. Цель: определить целесообразность включения специализированного детского питания ПедиаШур 1.5 в комплексную терапию синдрома ацетонемической рвоты у детей, оценить динамику основных клиничесих проявлений. Материалы и методы. В исследование были включены 30 детей в возрасте от 5 до 10 лет с рецидивирующим ацетонемиче-ским синдромом. Все 30 детей имели клинические проявления ацетонемического криза в виде рвоты, тошноты, отсутствия аппетита, слабости, кетонурии. Дети были распределены в 2 группы — основную (средний возраст детей — 5,90 ± 0,52 года) и контрольную (средний возраст детей — 6,0 ± 0,4 года). Все дети получали терапию согласно протоколам МЗ, находились на гипокетогенной диете. Терапия детей основной группы была дополнена
применением ПедиаШур 1.5, по 1 бутылочке в день в несколько приемов курсом 10 дней. Был проведен статистический анализ сравнения длительности кетонурии, динамики клинических проявлений в основной и контрольной группах. Результаты. Нутритивная коррекция в виде применения ПедиаШур 1.5 в комплексной терапии ацетонемического криза позволила статистически достоверно сократить длительность основных клинических проявлений: тошноты, рвоты, слабости, кетонурии. Переносимость ПедиаШур 1.5, согласно опросу родителей, оценивалась положительно во всех случаях. Нежелательных эффектов либо побочных реакций на фоне приема ПедиаШур 1.5 в исследовании выявлено не было. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о целесообразности применения ПедиаШур 1.5 в комплексной терапии синдрома ацетонемической рвоты у детей, что способствует более быстрому купированию основных клинических проявлений.
Ключевые слова: ацетонемический синдром, дети, диетотерапия, метаболизм, ПедиаШур 1.5.
Gnatenko T.M.
P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
THE ISSUES CONCERNING THE DIET THERAPY OF ACETONEMIC VOMITING SYNDROME IN CHILDREN
Summary. Relevance. The acetonemic vomiting syndrome (non-diabetic ketoacidosis) is a common multifactorial pathology in children, in which metabolic disorders played a significant role. Diet therapy is one of the key elements of therapy of acetonemic vomiting syndrome. Goal. To determine the feasibility of including specialized baby nutrition PediaSure 1.5 into the complex therapy of acetone vomiting in children and to evaluate the dynamics of the main clinical indicators. Materials and methods. The study included 30 children aged 5 to 10 years old with recurrent acetonemic vomiting syndrome. At the time of examination all children had clinical indicators of acetonemic vomiting syndrome from 6 to 10 times per day, nausea, lack of appetite, weakness, ketonuria. The children were divided into 2 groups. The main group included 7 girls and 9 boys, mean age 5.90 ± 0.52 years old and the control group included 7 girls and 7 boys, the average age of 6.00 ± 0.40 years old. All the children were treated according to the protocol of MH, kept
hypoketogen diet. Treatment scheme in children of the main group included PediaSure 1.5 one vial per day in a multiple dose within 10 days. Statistical analysis was carried out by comparing ketonuria duration, dynamics of clinical indicators in the main and control group. Results.The use of nutritional support in the form of PediaSure 1.5 in combined therapy had a statistically significant positive effect on the clinical manifestations of acetonemic vomiting syndrome in children. Tolerance of Pe-diaSure 1.5, according to the questionnaire of parents was assessed as positive in all children. No adverse effects or adverse reactions in patients received PediaSure 1.5 was revealed in the study. Conclusions. The results indicate the feasibility of PediaSure 1.5 application in the treatment of acetonemic vomiting syndrome in children; it contributes to faster relief of clinical manifestations.
Key words: acetonemic vomiting syndrome, diet therapy, children, PediaSure 1.5.
