УДК 631.527:577.213/.217: 573.6:347.779.1
ДНК-ТЕХНОЛОГИ В РЕССТРАЦП Й ОХОРОН1 ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН
Ю.М. Сиволап, академк УААН,
Н.Е. Кожухова, кандидат бюлопчних наук
Пвденний бютехнологччний центр у рослинництв/'УААН
Селекц1я рослин е одним з ефективних фактор1в пщвищення продуктивное™ рослинництва. Селекцшний конвеер щор1чно постачае агропромисловому виробництву нов1 ст1йк1ш1 до бютичних I аб1отичних стрес1в сорти, л1нп I пбриди рослин з полтшеними якостями продукцп. Значн1 досягнення в селекцп привели до "зеленоТ революци" в рослинництв1. Важливим елементом селекцп I нас1нництва й актуальним моментом захисту авторських прав на сорти е диференц1ац1я й щентифкац1я генотип1в стьськогосподарських культур. В економ1чн1й ситуацп, коли сорт е товаром, який мае не ттьки автора, а й конкретного власника, виникла потреба у створены надшних способ1в визначення I реестрацп генотип1в рослин.
За ДСТУ 2949-94 "Насшня стьськогосподарських культур" терм1ни та визначення, "сорт стьськогосподарських культур - це штучно вобрана, едина з погляду придатносл для в1дтворення сукупн1сть рослин одного I того ж самого боташчного таксону з притаманними для нього бюлопчними ознаками I властивостями, що характеризують Тхню спадковiетЬ' яка мае хоча б одну в1дм1нн1сть вщ в1домих сукупностей рослин того самого ботан1чного таксону."
В1дпов1дно до М1жнародноТ конвенцИ' з охорони нових сорт1в рослин (Женева, 1997) "сорт визначае групу рослин у рамках нижчого з в1домих ботан1чних таксон1в, яка незалежно вщ того чи задовольняе повнютю умовам для представлення права селекцюнера може бути:
- визначена ступенем прояву ознак, що е результатом реал1зацп даного генотипу або Тх комб1нац1Т;
- в1дзначена вщ будь-якоТ 1ншоТ групи рослин ступенем виразносл хоч одн1еТ з цих ознак;
- розглянута як едине цте з точки зору природносл для в1дтворення в незм1нному стан1 ц1лих рослин сорту".
Сорт е генотипом або комб1нац1ею генотип1в, що за своТми ознаками в1др1зняеться вщ 1нших груп рослин. Генотип у сучасному розум1нн1 генетики - це наб1р алел1в, який ун1кально диференц1юе один орган1зм або групу орган1зм1в в1д 1нших.
Визначення генотипу I диференц1ювання в1д 1нших зд1йснюеться за
66
допомогою маркерiв. Маркер, або сигнальний ген [1], використовуеться для визначення ч^коТ моделюючоТ ознаки, що сполучаеться з мшливютю iншоT якюноТ' або ктькюноТ' ознаки. Маркери можуть бути фенотиповими i генотиповими. До фенотипових вщносять морфологiчнi i бiохiмiчнi, а до генотипових - молекулярнi. Для тестування лiнiй, сортiв i гiбридiв на Тх вiдмiннiсть мiж собою висуваеться ряд критичних вимог до маркерiв, що використовуються [2].
По-перше, експреая маркера не мае залежати вщ впливу середовища. У цьому випадку немае потреби в багаторiчних повторних серiях експериментiв у рiзних репонах. По-друге, для максимально! диферен^ацп маркери мусять викривати рiзницю мiж близькоспор^еними зразками (75-90% по педiгрi), як схожi, але не iдентичнi. По-трете, для розрахунку генетичних дистанцм мiж зразками, маркери повиннi стiйко вщтворюватись. Щоб розрiзнити два i бтьше зразкiв, маркери мусять характеризувати генетичне рiзноманiття. Традицшно сорти рослин описуються за морфолопчними фенотиповими ознаками, на як значною мiрою впливають умови середовища. ЫРОУ запропонував РУЭ-тест. При характеристик морфолопчних ознак сорту вш враховуе в^шнють, однорщнють (одномаытнють), стабтьнють. Вважаемо, що РУЭ-тест мае багато недолiкiв i не вщповщае розвитковi сучасноТ' генетики. РУЭ-тест пов'язаний з використанням фенотипових ознак, необх^стю отримання цтих рослин та iн. Прояв фенотипових ознак залежить вщ умов середовища i досить часто потрiбен досвiд селекцiонера для розпiзнавання сор™, лЫш, гiбридiв.
Значною проблемою е встановлення генетичноТ' одноманггносл лiнiй i типовостi пбридв. Морфологiчнi порiвняння в аналiзi ознаки суб'активнi. На них впливають ^матичш умови i рiвень агротехнiки, а тестування можливе лише на стадп дорослих рослин.
На засщаннях технiчних комiсiй ЫРОУ обговорюються питання використання молекулярних маркерiв при визначен сорту. У зв'язку з перспективами, що в^риваються молекулярною генетикою для визначення генотитв, виникае потреба в детальнш оцiнцi можливостi i необх^осп використання молекулярних маркерiв при щентифкацп i реестрацiT' сортiв стьськогосподарських культур.
У 2003 р. свтова громадськiсть вщзначила пiвстолiтнiй ювiлей в^риття носiя спадковосп, молекули ДНК. У 1953 р. Уотсон i Крк запропонували дволанцюгову модель структури ДНК, завдяки якiй встановлено як кодуеться i передаеться нащадкам спадкова Ыформа^я i, яким чином вона реалiзуеться в клiтинi. За п'ятдесят роюв напруженоТ' працi вченими пройдено шлях вщ дослдоень структури i мЫливосл ДНК, що мали теоретичний характер, до
67
створення бютехнолопй, що спричинили кардинальн змши у фармацевтичнiй промисловостi, медицин i сiльському господарствк
ДНК-технолопТ' в рослинництвi мають два напрями - створення трансгенних рослин i використання молекулярно-генетичного полiморфiзму в пщвищены ефективностi традицшноТ' селекцiT' i насiнництва.
Використання технолопТ' отримання рекомбiнантних ДНК почалось iз синтезу гормональних препаратiв людини (соматостотЫу, соматотропiну, iнсулiну) i набуло найбтьшого поширення при створеннi генотипiв рослин, стшких до гербщиде, шюдниюв, агрономiчно збагачених важливими генами з виде, що вщдалеы бар'ером несхрещуваностi. США, Китай та iншi краТни широко використовують трансгены рослини. У 2002 р. трансгены кукурудза i бавовник з генами Bt висiвались на 14,5 млн гектарiв. У 2003 р. трансгены рослини займали 80% площi соТ, 38 -кукурудзи, 70% - бавовнику в поавах США. КраТни ЗахщноТ' бвропи, для яких характерно перевиробництво продук^в стьського господарства, i якi вiдстали вщ США з розробки генно-iнженерних конструкцш, не зацiкавленi у вiдкриттi свого ринку для заокеанських трансгенних сор^в рослин i технолопй Тх вирощування. У той же час розвинен захщноевропейсью краТни витрачають значнi кошти для дослщжень у галузi генноТ' iнженерiT' рослин.
Ученi УкраТни, як були одними з перших до^дниюв впливу ДНК на рослини [3], в останне десятирiччя не отримали кош^в, достатнiх для розвитку генночнженерних технолопй на сучасному рiвнi, i вимушенi були в 90-х роках практично припинити дослщження. Проблема фнансування бiотехнологiй в краТн була пщмшена обговоренням якостей трьох трансгенних сор^в картоплi фрми Монсанто. УкраТна е одним з експортерiв продукцiT' рослинництва i невикористання сучасних бiотехнологiй, зокрема генноТ' Ыженерп для полiпшення рослин, знижуе конкурентоспроможнiсть сортiв як на внутршньому, так i на свтовому ринках.
Дослщження молекулярно-генетичного полiморфiзму шляхом визначення мшливосл структури ДНК сприяло модерызацп традицмноТ' селекцiT' i вщкрило новi можливостi полiпшення насiнництва. 1сторично склалась ситуа^я, коли дослщженням ДНК передували дослщження бiлкiв. Бiохiмiчна генетика верила шляхи використання бiлкових маркерiв у селекцп рослин [4, 5]. Нин використовують два типи бiлкiв -iзоферментнi системи переважно вегетативних оргаыв i запаснi бiлки насiння. Бiлковi маркери використовуються для визначення сортовоТ' типовостi та рiвня пбридност [6, 7, 8]. У той же час бiлковi маркери мають ряд суттевих обмежень, пов'язаних з оперуванням усього ктькома локусами структурних геыв. Наприклад,
68
зеТн кукурудзи кодуеться 20 структурними генами, з яких 10 мютяться на xpoMocoMi 4, 9 геыв на короткому плечi сьомоТ хромосоми i один ген - на довгому плeчi хромосоми 10. У пшениц субодиниц глютeнiну кодуються 14 локусами, локалiзованими на довгому плeчi першоТ гомолопчноТ групи (1 А, 1 В, 1D). ^адни кодуються локусами короткого плеча цих же хромосом i хромосомами 6-оТ гомолопчноТ групи. Гeлiантини соняшнику кодуються шiстьма локусами.
НаймЫливша i найспeцифiчнiша частина генома знаходиться в нeструктурнiй фракцп, яка не мае бшковоТ експресп [9]. У багатьох випадках виникають проблеми з диференцацп гeнотипiв рослин за бтковими маркерами. Крiм того, марюрування ознак рослин бiлками обмежено тими дтянками генома, якi Тх кодують i зчeплeнi з ними. Експресп пiдлягае незначна фракцiя генома, тому бтьша його частина лишаеться поза зоною марюрування бiлками. UPOV увела обмеження, за яким застосування бткових маркeрiв допускаеться тiльки у випадках наявност даних про гeнeтичнi особливосл сорту чи пбрида. Таким чином, для щентифкацп i реестрацп генотишв рослин бiлковi маркери не можуть уважатись задовтьними.
Наприкiнцi 20 столбя завдяки досягненням молекулярноТ генетики виникла можливють створення iншого класу маркeрiв - молекулярних. Бiлки, хоч i е молекулами, в^осяться до класу бiохiмiчних маркeрiв, а ДНК - до молекулярних. Молекулярн маркери мають iстотнi преваги над бiохiмiчними. Послщовносл ДНК не залежать вiд умов середовища. Кожна клiтина органiзму мютить увесь об'ем шформацп, закодованоТ в ДНК, що сприяе дослiджeнню будь-якоТ тканини для отримання даних про генотип. Юлькють iнформативних ДНК-маркeрiв необмежена. Важливою перевагою ДНК-маркeрiв е спроможнють аналiзу всього генома, а не ттьки кодуючоТ частини, як у випадках з використанням бтюв. Перевагою молекулярних маркeрiв е той факт, що для визначення генотипу не потрiбно вирощувати рослину до повноТ стиглостi. Для видтення ДНК достатньо дектька клiтин листка, корiння, стебла, насшня.
Особливу увагу серед ДНК-маркeрiв привертае система мiкросатeлiтiв або SSR (simple sequence repeat). SSR-маркери кодомЫантш, монолокуснi, полiалeльнi, гiпeрварiабeльнi. SSR - це тандемно повторюван простi послщовносл довжиною повторення 2-5 нуклеотидв, широко розповсюджен по геному i охоплюючi усi хромосоми. Мiнливiсть пов'язана з рiзною кiлькiстю повторюваних eлeмeнтiв у рiзних генотипах. Система SSR-маркeрiв дае стабiльно вiдтворюванi в рiзних лабораторiях результати. Для цеТ системи можлива стандартизаця не тiльки умов виконання, а i набору маркeрiв. Використання SSR 15-20 локуав дае можливють ушкально диференцювати сорти ячменю, пшеницу кукурудзи, соТ та iнших
69
культур [10, 11, 12]. Практика показуе, що при належнш ктькосл маркерiв уа iснуючi сорти можна диферен^ювати i визначати генетичнi дистанцiT' мiж ними.
Критерiй однор^осп теж визначаеться цiею системою маркерiв. Якщо сорт складаеться з декiлькох генотипiв або комбЫацп генотипiв, то кожен з них може рiзниться за алельним станом.
За допомогою SSRP-аналiзу можливе створення молекулярно-генетичного паспорта генотипу. Останнш засвiдчуе вщмшш особливостi профлю ДНК, що належить даному сорту, лшп, пбриду. Профль ДНК -специфчний розподт фрагмен^в ДНК-продуктiв амплiфiкацiT' в електрофорезному гелi. Молекулярно-генетичний паспорт вщбивае особливостi структури ДНК сорту, лЫп, пбрида, який дае змогу унiкально його iдентифiкувати. Паспортизацiя генотитв здмснюеться за формулами, у яких вщображена характеристика варiабельних локусiв. Локус визначаеться (кодуеться) буквою латинського алфавггу, у нижньому iндексi наводиться молекулярна маса алеля. Одшею iз задач паспортизацп е встановлення рiвня генетичноТ' мiнливостi i гетерогенностi сорту. У випадку сорту-популяцiT' необхщно встановити ктьюсть бiотипiв, що входять до складу сорту, i вщповщно до цього пiдрахувати кiлькiсть необх^их для аналiзу рослин, що репрезентують усю популяцю (приблизно 100 рослин). При аналiзi лiнiйного сорту встановлюеться генетична одномаштнють за декiлькома локусами у 20 Ыдивщуальних рослин. DUS-тест не рееструе пбриди. Система мiкросателiтних маркерiв спроможна до фксацп генотипу г1брида.
Для здмснення контролю за сортами, занесеними до Реестру сор™, необх^о створення банку даних за проф1лями ДНК по кожнм культурi. При надходженш заявки про реестрацiю нового сорту в Держсортслужбу з охорони прав на сорти рослин, репрезентативна частка насшня повинна аналiзуватись за профлем ДНК для встановлення генетичноТ' формули i паспортизацiT. Порiвняння генетичноТ' формули з юнуючими в банку даними встановлюватиме ступiнь новизни сорту, що пропонуеться. За основу потрiбно брати досягнення судово-медичноТ' генетики при встановлены особи людини [13]. У розвинених краТнах створенi банки генетичних даних людей ризикових професш - вмськових, полiцейських, пожежникiв тощо. При необх^осл встановити особу потерпiлого проф1ль ДНК- залишюв порiвнюеться з банком даних. Практика показала, що для ункальноТ' щентифкацп досить 12-15 локусiв. У локусах мютиться iнформацiя про хромосомну локалiзацiю i алельний стан.
У ^вденному бiотехнологiчному центрi у рослинниц™ (ПБЦ) розробленi принципи i створена методология використання ПЛР- аналiзу для щентифкацп i реестрацiT' генотипiв стьськогосподарсь
70
mx pocлин [14, 15, 16]. Пoпoвнюeтьcя бэзэ мoлeкyляpнo-гeнeтичниx дaниx гeнoтипiв cop^, лiнiй, гiбpидiв тaкиx вaжливиx кyльтyp, як пшeниця, ячмiнь, кyкypyдзa, coняшник.
Сиcтeмa викopиcтaння мoлeкyляpниx мapкepiв нэ ocнoвi SSRP- aнaлiзy зэ кpитepiями визнaчeння вiдмiннocтi, oднoмaнiтнocтi, cтaбiльнocтi вiдпoвiдae DUS-тecтy UPOV. Обгpyнтyвaння вiдпoвiднocтi DUS-кpитepiям зaявлeнoгo copтy пpи тecтyвaннi зэ дoпoмoгoю SSR- мapкepiв тaкi:
- prrepM вщмiннocтi. Анaлiз нaлeжнoï юль^ат (пoтeнцiйнo нeoбмeжeнoï) мiкpocaтeлiтниx лoкyciв десть мoжливicть тecтyвaти зaявлeний copт нэ в^Ынють вiд ycix icнyючиx зaпaльнoвiдoмиx copтiв i визнaчaти гeнeтичнi диcтaнцiï мiж ними;
- pnepM oднopДнocr¡. Гeнeтичнo o^opi^i гoмoзигoтнi лiнiï пoвиннi мэти oднaкoвий ДHК-cпeктp зэ гажним мiкpocaтeлiтним лoкycoм. Уcпaдкyвaння aлeлiв пeвнoгo лoкycy здiйcнюeтьcя зэ зaкoнaми Meндeля, тoбтo зэ кoжним лoкycoм riбpид F1 пoвинeн oтpимaти oдин aлeль вiд мaтepинcькoï, доупий - вщ бaтькiвcькoï лiнiй. ДHК-cпeктpи riбpидa F1 мэють 6ути iдeнтичними тэ пoeднyвaти aлeлi виxiдниx фopм;
- pnepM craбiльнocri. Haciння пeвнoгo copтy piзниx poкiв i peпpoдyкцiй мycить мэти cтaбiльнi тэ iдeнтичнi ДHК-cпeктpи мiкpocaтeлiтниx лoкyciв. Mи пpoпoнyeмo peecтpaцiю cop™ зэ SSR-aнaлiзoм як дoдaткoвy дo DUS-тecтy, aлe впeвнeнi, щo пpи пoшиpeнi ДHК-oï cиcтeми peecтpaцiï гeнoтипiв нeoбxiднicть в DUS-тecтi пpocтo
вдоэдэ.
Ha pиcyнкy зoбpaжeнa cxeмa peecтpaцiï гeнoтипiв нэ пpиклaдi aнaлiзy зpaзкiв ку^удни.
3a гэнэтичними фopмyлaми мoжнa iдeнтифiкyвaти будь-який гeнoтип. У бэнку pa^x збepiгaютьcя дэн npo зapeecтpoвaнi copти, лiнiï i riбpиди, пpи нaдxoджeннi пapтiï нaciння-кaндидaтa в cop™, пpoвoдитьcя типувэння ДHК, фopмyлa ввoдитьcя в кoмп'ютep для пopiвняння з юнуючими. 3a дoпoмoгoю ДHК-пpoфiлювaння виключaeтьcя мoжливicть пoвтopнoï peecтpaцiï copтy aбo гiбpидa. У тoй жэ чэ^ пopiвняння pa^x зэ дeкiлькa po^ десть мoжливicть зpoбити виcнoвки npo змЫи в aлeльнoмy cтaнi, щo вiдбyлиcь у пpoцeci ceлeкцiï. Пoявa нoвиx aлeлiв, poзшиpeння гeнeтичнoï бэзи зэ paxyнoк вiддaлeнoï пiбpидизaцiï i пeннoï iнжeнepiï мэють кoнтpoлювaтиcь зэ дoпoмoгoю мoлeкyляpниx мapкepiв.
Ствopeння мoлeкyляpнo-пeнeтичнoгo пacпopтa пoлeпшye зэдачу oxopoни пpaв нэ copт. Пpи виникнeннi cyпepeчливиx питэнь вoни мoжyть бути виpiшeнi зэ кopoткий cтpoк шляxoм типувэння ДHК, зaпиcy фopмyли пeнoтипy i пopiвняння йoпo зi cтaндapтoм copтy. Тэким чинoм, дocяпнeння мoлeкyляpнoï пэнэтики, якэ нeщoдaвнo
71
!. Визначення генетично/ чистоти зразк/'в кукурудзи
II. Вдбраковування нетипового на&ння (зразки 1, 9, 11, 19) та вiдбiр типових зразк/'в (зразки 2-8, 10, 12-18,
20)
М. Генотипування одного зi зразк в за 15-17 локусами
IV. Ресстраця лШИ чи пбрида заданими ЗЭИ- генотипування у виглядi генетично/ формули
Отриман розмiри фрагмент амптф^ци кожного мкросател^ного локусу, тобто розмiри алелей у парах нуклеотидв (п.н.), записати у вигляд формули, у якм буква латинського алфавiту означае код ЭЭР-локусу, нижнiй ндекс - розмiр алеля в п.н. У випадку гомозиготного стану локусу вказати ттьки один алель
Приклад формули генотипу простого пбрида Стожар
ЭЭР-локус I рЫ047 рИЮб рИЮ9 рИЮБ рИЮ7 псОЗ рИЮ0 рИЮ641 рИЮ73 псС04|рИЮ93 рЫ рИЮ7 рИЮ0 Г11С01 рИЮ4
Довжини 134 апелiв, п.н. 1 134 , 146 190 130 146 130 164 138 164 . 3 30 1 00 00 1 8 00 1 Ю 161 110 168 115 154" I 220 154 220 . 161 165 698 198 874 274 115 130 167 175
Л71.....ТТЛ
Рис. Схема реестрацп генотип1в кукурудзи
72
була лише теоретичною наукою, знайшли широке впровадження в селекцп рослин i охоронi прав на сорти рослин.
Використана лггература:
1. Серебровский А.С. Генетический анализ. - М.: Наука, 1970. - 342 с.
2. Smith J., Smith О. The use of morphological, biochemical and genetic characteristics to measure distance and to test for minimum distance between inbred lines of maize (Zea mays L)//UPOV Document. - 1989. - 18 p.
3. Сиволап Ю.М. Геном растений и его улучшение. К.: Урожай, 1994. -192 с.
4. Конарев В.Г. Белковые маркеры в сортовой идентификации и регистрации генетических ресурсов культурных растений // Сб. науч. тр. по приклад, ботанике, генетике и селекции. - Л., 1987.- Т. 114. - С. 3-14.
5. Созинов А.А. Полиморфизм белков и его значение в генетике и селекции. - М.: Наука, 1985.- 272 с.
6. Smith J. Genetic variability within U.S. hybrid maize: multivariate analysis of isozyme data//Crop Sci. 1984. Vol. 24., P. 1041-1046.
7. Писарева Л.А., Губарева H.K., Комаров В.И. О возможности использования показателя седиментации и электрофореза глиадина в селекционном улучшении качества зерна пшеницы сорта Ленинградка // Тр. по приклад, ботанике, генетике и селекции. - Л., 1984.-Т. 85.- С. 83-91.
8. Сиволап Ю.М., Кожухова Н.Э, Асыка Ю.А. Исследование генетических взаимоотношений у линий кукурузы при помощи RAPD и зеинов // Цитология и генетика. - 1997. - Т.31, № 1. - С. 16-20.
9. Лобов В.П., Даскалюк А.П., Скрипка Л.В., Тищенко Е.Н. Организация нуклеотидных последовательностей ДНК растений. - К.: Наук, думка, 1986. - 140 с.
10. Сиволап Ю.М., Чеботарь С.В., Топчиева Е.А., Корзун В.Н., Тоцкий В.Н. Исследование молекулярно-генетического полиморфизма сортов Triticum aestivum L. с помощью RAPD и SSRP-анализа // Генетика. - 1999. -№ 12. - С. 1665-1673.
11. Сиволап Ю.М., Брик А.Ф., Сичкарь В.И. Исследование молекулярно-генетического полиморфизма сои (Glycina max L.) с помощью ПЦР-анализа // Цитология и генетика. - 1998. - Т.32, № 4. - С. 8996.
12. Вербицкая Т.Г, Кожухова Н.Э, Гужва Д.В, Сиволап Ю.М, Соколов В.М Дифференциация линий кукурузы при помощи молекулярных маркеров // Кукуруза и сорго. - 1997. - № 6. - С. 7-11.
13. Кожухова Н.Е., Кривда ГФ., Кривда Р.Г., Сиволап Ю.М., Сулiма Ю.Ю., Чеботар С.В. Використання аналiзу ДНК у судово-медичних експертизах / За ред. Ю.М.Сиволапа та Г.Ф.Кривди. - О.: Одес. держ.
73
мед. ун-т. - 2 0 01. - 9 2 с.
14. Сиволап Ю.М., Требельский Д.Ю. Дифференциация и идентификация генотипов кукурузы // Цитология и генетика. - 2001 Т. 35, №3. - С. 14-21.
15. Сиволап Ю.М., Чеботарь С.В. Дифференциация, идентификация и создание базы данных сортов Т. aestivum L. украинской селекции на основе STMS-анализа // Цитология и генетика. - 2001, - Т.35, №6. - С. 1827.
16. Сиволап Ю.М., Бальвинская М.С., Родер М. SSRP - анализ молекулярно-генетического полиморфизма сортов ярового ячменя Южно-украинской селекции // Докл. РАСХН - 2001. - № 5. - С. 3-7.
УДК 631.527:577.213/.217:573.6:347.779.1
Сиволап Ю.М., Кожухова Н.Е. ДНК-технолопТ в реестрацм й охорон прав на сорти рослин//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1, - С. 66-74.
Проаналiзовано сучасний стан впровадження ДНК-маркeрiв у свтову практику селекцм рослин. Представлено результати науково-дослщноТ дяльносп ^вденного бютехнолопчного центру у рослинництвi (м. Одеса), спрямованоТ на розробку ДНК-технолопй диференцацм, щентифкацм та реестрацм важливих стьськогосподарських культур.
Ключовi слова. Генетика i сeлeкцiя рослин, молекулярн маркери, ДНК-профiлювання, ПЛР-аналiз, реестраця сортiв.
УДК 631.527:577.213/.217:573.6:347.779.1
Сиволап Ю.М., Кожухова Н.Е. ДНК- технологии в регистрации и охране прав на сорта растений //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 66-74.
Проанализировано современное состояние внедрения ДНК- маркеров в мировую практику селекции растений. Представлены результаты научно-исследовательской деятельности Южного биотехнологического центра в растениеводстве (г. Одесса), направленные на разработку ДНК-технологий диференциации, идентификации и регистрации важных сельскохозяйственных культур.
УДК 631.527:577.213/.217:573.6:347.779.1
Syvolap Y., Kozhukhova N. DNA Techniques in the register and protection of plant varieties rights // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 66-74.
Modern state of DNA-markers introduction in world plant breeding practice was analyzed. Results of South plant biotechnology center research activity (Odessa), directed on DNA-technologies development for differentiation, identification and registration of important agricultural crops were given.
74