Научная статья на тему 'Дмитро Данилюк людина, науковець, педагог'

Дмитро Данилюк людина, науковець, педагог Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
221
44
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Русин
Scopus
ВАК
ESCI
Область наук
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Дмитро Данилюк людина, науковець, педагог»

ДМИТРО ДАНИЛЮК -ЛЮДИНА, НАУКОВЕЦЬ, ПЕДАГОГ (до 70-річчя вченого)

На сучасному етапі розвитку української історіографії є потреба у вивченні життєвого та творчого шляху не лише історичних осіб, що проживали у минувшину, а й наших сучасників. Д. Данилюк - відомий український історіограф, автор більше 200 наукових, науково-популярних та краєзнавчих праць, у тому числі 10 монографій. Крім того, дослідження наукової діяльності Д. Данилюка актуалізує той факт, що 18 жовтня 2011 р., з нагоди 70-річчя, Вчена рада УжНУ присвоїла проф. Д. Данилюку звання «Почесного професора Ужгородського національного університету».

Д. Данилюк народився 19 вересня 1941 р. в с. Тересва Тячівського району Закарпатської області в сім’ї робітника.

Автор статті з ювіляром в читальному залі державного архіву

Після закінчення середньої школи працював на підприємствах у рідному селищі. У 1960-1965 рр. навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету (УжДУ). На протязі навчання в університеті брав активну участь у науковій роботі, обирався старостою наукового гуртка та головою наукового студентського товариства факультету, виступав на студентських наукових конференціях. Після закінчення університету за розподілом молодих спеціалістів був направлений у с. Кам’янка Очаківського району Миколаївської області, де працював вчителем історії та суспільствознавства в середній школі. Згодом продовжив педагогічну роботу на Тячівщині - вчителем і директором Вільхівці-Лазівської ВШ, завучем Тячівської районної заочної школи, учителем історії в Тересвянській СШ.

Працюючи на відповідальних освітянських посадах, продовжує займатися науковою діяльністю. Після закінчення аспірантури Д. Данилюка в 1971 р. за конкурсом обирають на посаду старшого викладача підготовчого відділення УжДУ. З 1975 р. працював на кафедрі історії СРСР, а після утворення кафедри історії України переходить до цієї наукової ланки. У 1982-1987 рр. - завідувач підготовчого відділення УжДУ.

У 1975 р. успішно захистив на засіданні спеціалізованої вченої ради при Львівському університеті ім. І. Франка кандидатську дисертацію на тему «Історія Закарпаття 1917-1945 рр. у радянській історіографії». Після чого продовжує працювати в архівах та бібліотеках Ужгорода, Мукачева, Берегова, Львова, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, де виявляє і опрацьовує рукописні твори, рідкісні публікації кінця ХVШ-ХІХ ст., що дало можливість вивести із забуття славні імена закарпатських учених, а їх наукову спадщину піднести на загальноукраїнський рівень.

Наукові здобутки вченого узагальнено в докторській дисертації «Розвиток історичної науки в Закарпатті (з кінця XVIII - до середини ХХ)», яку успішно захистив у грудні 1994 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Ужгородського університету. За плідну науково-дослідну та багаторічну науково-методичну роботу ВАК України в 1996 р. присвоїв Д.Данилюку вчене звання професора.

Вагомим підсумком наукової роботи професора Д.Данилюка є вихід у світ 10 монографій і більше 200 статей. Перша публікація дослідника з’явилися у 1964 р. у збірнику матеріалів студентської наукової конференції. Серед монографій слід на-

звати «Історіографія Закарпаття в новітній час (1917-1985)» (Львів, 1987), «Михайло Лучкай - патріарх закарпатської історіографії» (Ужгород, 1995), «Історія Закарпаття в біографіях і портретах. З давніх часів до початку XX ст.» (Ужгород, 1997), «Історична наука на Закарпатті (кінець XVШ - перша половина XX ст.» (Ужгород, 1999), «Іван Семенович Орлай. З наукової спадщини» (Ужгород, 2005, 2007). Важливою ділянкою роботи вченого є підготовка до друку і факсимільне видання наукової спадщини закарпатських істориків: В. Гаджега «Михаил Лучкай. Життєпис и творы» (Ужгород, 2000), «Загальна бібліографія Подкарпаття», укладена М. Лелекачем та І. Гарай-дою (Ужгород, 2000), «Ю. Венелін. З наукової спадщини визначного славіста» (Ужгород, 2002), «О. Духнович. З наукової спадщини будителя» (Ужгород, 2003). Д. Данилюк - автор вступної статті про творчість вченого-славіста М. Лучкая у першому томі його праці «Історія карпатських русинів» (Ужгород, 1999) та покажчиків історичних осіб та назв до 3-5-х томів (Ужгород, 2002, 2003, 2004).

Зусиллям Д. Данилюка наукова спадщина закарпатських вчених XIX ст. виведена на загальноукраїнський рівень. Дослідження про них опубліковані в таких виданнях, як «Український історичний журнал», «Історична наука на порозі XX! століття: підсумки та перспективи» Харків, 1995), «Четвертий міжнародний конгрес українців. Історія». Ч. І (Одеса-Київ-Львів, 1999), «Історіографічні дослідження в Україні». Вип. 2. Пам’яті історика України, члена-кореспондента НАН України, професора Ф.П. Шевченка (Київ, 1999), «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Історіографічні дослідження в Україні». Вип. 10. Об’єднаний випуск збірки наукових праць на пошану академіка В.А. Смолія. Частина друга (Київ, 2000). Завдяки дослідженням Д. Данилюка ім’я М. Лучкая поставлено в один ряд відомих істориків України XIX ст. (Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 12. Визначні постаті української історіографії XIX - XX ст. (Київ, 2003. С. 5-30). Нещодавно він презентував 6-й том із праці М. Лучкая «Історія карпатських русинів», над упорядкуванням якого вчений працював кілька останніх років.

Наукові здобутки дослідника у галузі біографістики визнані тим, що Управлінська рада редакторів і Дослідницького бюро радників Американського біографічного Інституту нагородила його дипломом. Д. Данилюк - учасник близько 40 регіональних, республіканських та міжнародних конференцій.

Та вищим визнанням праці було обрання його вченою радою УжНУ на конкурсній основі і таємним голосуванням у 2000 р. та у 2005 р. переважною більшістю голосів завідувачем кафедри історії України. Під керівництвом проф. Д. Данилюка кафедра проводить широку наукову та виховну роботу. Викладачі кафедри беруть участь у наукових конференціях, публікуються у фахових виданнях та видають монографії. За останні роки на кафедрі цілий ряд докторських та кандидатських дисертацій, видано чимало методичних розробок згідно умов Болонського процесу.

Результати досліджень професора УжНУ допомагають по-новому оцінити науковий і культурно-освітній рівень Закарпаття минулого. Д. Данилюк продовжив справу свого вчителя М. Трояна, який свого часу вів «Хроніку» кафедри історії України. Результатом стало видання у 2010 р., у співавторстві з автором з доцентом Василем Міщанином, монографії «Кафедра історії України УжНУ».

Юрій ДАНИЛЕЦ, доцент УжНУ, директор БІНДЦ ім. архімандрита

Василія (Проніна)

А Единая РУСЬ

) ІЇТ http://www.edrus.org

Сайт создан в 1999 г. и содержит материалы по истории Малороссии, создания украинского языка и гонений на общерусский язык, размышления о культуре и геополитике, аналитические статьи и архивные документы.

На сайте можно найти классику полемики с украинофилами (Н. Ульянов, Л. Волконский, князь Трубецкой и др.) и современных авторов (С. Сидоренко).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.