CC BY
30
УДК 321.01(477)
Турчин Я.Б. ®
Нацюнальний ушеерситет „ Льегеська полтехшка "
Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРАШСЬКИХ НАУКОВИХ ЕМ1ГРАЦ1ЙНИХ ЦЕНТР1В МШВОСННОГО ПЕР1ОДУ В ЧЕХО-СЛОВАЧЧИН1
Анал1зуеться Ыяльтсть украгнських наукоеих центр1е м1жеоенного перюду е Чехо-Слоеаччит. Доеодиться актуальшсть полтичних Iдей укратських ечених-ем1грант1е для сучасних держаеотеорчих процеае е Украгт.
Ключо^^ слова: наукоег центри, наечальш курси, полтичт ¡дег, держаеотеорчг концепцп.
В бурхливi для процесу украшського державотворення 1917-1920 рр., коли частина украшських земель увшшла до складу Чесько! Республжи, Прага стала Меккою для багатьох полтичних дiячiв з Украши, яю змушенi були рятуватись вiд переслiдувань радянсько! влади. Вiдомi iдеологи та практики украшського вщродження: М.Грушевський, Д.Дорошенко, О.Ейхельман, С.Шелухiн, С.Дшстрянський, Р.Лащенко та iншi, - знайшли у Празi розумiння i тдтримку.
Такi сприятливi умови для розвитку украшсько! сусшльно-пол^ично! та науково! думки у Чехо-Словаччиш були пов'язанi перш за все з позищею тодшнього президента ЧСР Т.Масарика, який був добре знайомий з особливостями украшського нащонального руху ще з чаав роботи у Вiденському парламентi. В цей перюд вiн перебував в тшних товаристських стосунках з 1.Франком. С.Днiстрянським, О.Коллесою, К.Трильовським. У 1935 р. президентом Чехо-Словаччини став прихильник i учень Т.Масарика Е.Бенеш, який подшяв позици свого попередника щодо розвитку украшсько! науки. Завдяки пщтримщ цих видатних полiтичних дiячiв стали можливими активна наукова дiяльнiсть украшських вищих учбових закладiв, де повною мiрою була представлена i юторико-пол^ична наука. Вiдомий громадсько-полiтичний дiяч, науковець, щеолог укра!нського визвольного руху - С.Шелухш у 1926 р. писав: «Завдяки допомозi республiканського чехословацького уряду, укра!нська емiграцiя мае: 1. Укра!нський Унiверситет з факультетом права i суспiльних наук та фiлософiчним факультетом з вщдшами: а. iсторико-фiлологiчним та б. природописно-математичним; 2. Вищий педагопчний iнститут iменi Драгоманова; 3. Агрономiчну Академiю в Подебрадах; 4. Сощолопчний iнститут в Празi. Окрiм цього юнуе багато культурних, просвiтнiх i економiчних органiзацiй серед укра!нського студентства i громадянства. Чехословацька республiка - це вштар чисто! демократа!» [4, с.4].
Концепци державотворення укра!нсько! празько! ем^аци найповнiше вiддзеркалюють процеси нащонального становлення i тi катастрофи, що випали
® Турчин Я.Б., 2008
201
на долю укра!нсько! пол^ично! нацп. Тогочасш вищi школи, щиросердечно вiдкритi чеською владою для укра!нства - Укра!нський Вiльний Ушверситет, Укра!нська господарська академiя в Подебрадах, Укра!нський високий педагогiчний iнститут iменi Михайла Драгоманова - стали св^овим мегаполiсом укра!нського iнтелектуального та пол^ичного життя на ем^раци.
Особливо плщною в напрямку розвитку пол^ично! думки була дiяльнiсть Укра!нського Вiльного Ушверситету - першого вищого навчального закладу i науково! установи укра!нсько! ем^раци за кордоном. Офiцiйне вiдкриття УВУ вщбулося в будинку iнженерiв i архiтекторiв у Вiднi 17 ачня 1921 р., а пiсля поразки нацюнально-визвольних змагань його дiяльнiсть перенеслась до Праги (жовтень, 1921 р.). В Статуи УВУ зазначалося, що «Укра!нський унiверситет в Празi е наукова iнституцiя загального унiверситетського типу; метою УВУ е: розвиток украшсько! науки; пщготувати для Укра!ни освтених працiвникiв на полi науково! i практично! дiяльностi...» [5, ф.3882, оп.1, спр.7, арк..17]. Навчальний процес проводився в аудиторiях Карлового унiверситету. Викладання велось укра!нською мовою, хоча окремi предмети читались iноземними мовами. У «празький» перiод функцiонування УВУ дiяли факультет права i суспiльних наук, а також фшософський, до якого входили юторико-фшолопчний i природно-математичний. Ректорами УВУ в рiзний час були О.Колесса, С.Дшстрянський, 1.Горбачевський, Д.Антонович, А.Яковлiв та iн. Деканами фiлологiчного факультету були С.Дшстрянський, Д.Дорошенко, О.Колесса; правничий факультет очолювали О.Ейхельман, Р.Лащенко,
B.Саросольський, С.Шелухш та iн. У 1920-1930 рр. викладачами УВУ були науковщ свiтового рiвня. Основними предметами, яю викладались для студентiв факультету права i суспiльних наук були: «Адмшютративне право», «Мiжнародне право», «Iсторiя конституцш» (О.Ейхельман); «Сутнiсть i форма держави», «Семiнар полiтичного права» (В.Старосольський); «Iсторiя укра!нського права», «Iсторiя укра!нського карного права», «Пам'ятки права гетьмансько! доби» (Р.Лащенко); «Карне право на територи Укра!ни», «Iсторiя фiлософi! права i полiтики», «Iсторiя публiчного i приватного права в Сврош» (С.Шелухiн) та ш. Зусиллям УВУ були опублжоваш науковi дослiдження
C.Днiстрянського «Загальна наука права i полiтики», «Погляди на теори права i держави», «Нова держава»; С.Шелухша - «Укра!на - назва нашо! землi з найдавшших часiв», «Звiдкiля походить Русь», «1сторично-правш пiдстави укра!нсько! державностi» та багато шших.
Дослiдження в галузi пол^ично! науки, викладання полiтологiчних та юридичних дисциплiн велись також в Украшськш господарськiй академi! в Подебрадах - укра!нському вищому навчальному закладi пол^ехшчного профiлю. Iнiцiатором створення Академi! був Укра!нський громадський комiтет. Статут Академи видiляв мету функцiонування та структуру закладу: «Укра!нська Господарська Академiя в ЧСР е приватна висока школа, яка мае сво!м завданням тдготовляти слухачiв до самостiйно! господарсько! та техшчно! пращ... Академiя мае тдпирати науковими дослiдами та мистецькою працею розвиток науки та умiнь i дбати про технiчний сiльськогосподарський
202
та промисловий поступ укра!нського народу та цшого людства» [5, ф.3882, оп.1, спр.8, арк.16]. Дiяльнiсть Академi! була репрезентована трьома факультетами: агрономiчно-лiсовим, економiчно-кооперативним та шженерним. Академiя проводила активну роботу у видавничш справi. За час !! iснування було опублiковано 698 наукових роб^ з рiзних галузей наукових знань, у тому чи^ 229 монографш. В Академi! працювали професори О.Ейхельман (адмшштративне та мiжнародне право), Л.Бич (мiсцеве самоврядування i господарське право), В.Старосольський (державне право), а також цший ряд доценив: О.Бочковський (соцiологiя), 1с.Мазепа (лукiвництво) та ш. Варто пiдкреслити, що при академп функцiонувало близько 50-ти рiзних громадських органiзацiй (наукових, культурно-просвiтнiх), що сприяли активiзацi! укра!нського життя в ЧСР, поглибленню контактiв як всерединi укра!нсько! емiграцiйно! спiльноти, так i з шоземцями.
У дослiджуваний перiод на територп Чехо-Словаччини функцiонував також Укра!нський високий педагогiчний iнститут iм.М.Драгоманова -укра!нський вищий педагогiчний навчальний заклад, заснований у липш 1923 р. Укра!нським громадським комiтетом у Праз1 УВП1 ставив перед собою завдання готувати вчителiв для укра!нських нижчих шкш i позашкiльно! освiти, а згодом i середнiх шкiл. Спочатку дiяло два факультети: л^ературно-шторичний та математично-природничий, а у 1924 р. був створений музично-педагопчний факультет. В iнститутi працювало 92 викладачiв, якими було захищено 31 дисертацш, видано три томи наукових праць, 11 пщручниюв i монографш з ютори та природничих наук. Хоча завданням цього навчального закладу була пщготовка вчителiв i вивчення пол^ичних наук не входило безпосередньо в його програму, однак курсам з «1сторп конституцiй» О.Ейхельмана, «1стори полiтичних та соцiальних теорiй» В.Старосольського, «Правознавства» С.Шелухiна, «Iсторi! Укра!ни» Д.Дорошенка придiлялось великого значення.
Празька школа здебiльшого була представлена науковими дослщженнями вчених, яю вiдносяться до народницько-демократичного i нацюнально-державницького напрямку укра!нсько! зарубiжно! юторико-пол^ично! науки. Можна видiлити спiльнi вде!, якi були характерними для укра!нсько! зарубiжно! науки того перiоду: 1) штерес до полiтико-правових пiдстав укра!нсько! державностi та можливих форм державного будiвництва; 2) оцiнка нацюнально-визвольних змагань укра!нського народу 1917-1921 рр., !х аналiз та видiлення основних причин поразки; 3) поширення федеративних щей, що лягли в основу концепцш державного будiвництва та створення зовшшшх союзiв з iншими народами на демократичних засадах.
Протягом усього свого юнування украшсью науковi осередки в Празi намагалися активно впливати на суспiльно-полiтичне життя в Укра!ш. Реальнi можливостi для спiвпрацi з укра!нським науковими та навчальними закладами з'явилась лише тсля проголошення незалежноси Укра!ни. Здобутки представникiв укра!нсько! дiаспори повиннi бути використанi в сучасному процеа розбудови укра!нсько! державностi. Насамперед, мова йдеться про
203
проблеми конституцшного i державного будiвництва в Укра!ш, важливють розв'язання яких сьогоднi е очевидна. У виршенш цього питання можуть бути використанi працi О.Ейхельмана, С.Рудницького, С.Днiстрянського, В.Старосольського. Важливими е пращ з ютори укра!нського права, яю безпосередньо пов'язанi i3 загальним процесом побудови незалежно! суверенно! укра!нсько! державноси. Саме ця дiлянка наукових знань була найбшьш спотворена в перюд тотал^арного режиму. Укра!нським вченими-емiгрантами мiжвоенного перiоду було пiдготовлено десятки орипнальних дослiджень, якi переважно стосувалися штори нацiонально! держави i права, розвитку правових вiдносин мiж Укра!ною i Росiею, найбiльш сприятливих для Укра!ни як незалежно! держави зовнiшньополiтичних союзiв, проблем федералiзму i державного суверештету, критично! оцiнки суспiльно-полiтичних подiй в Укра!ш 1917-1920 рр.
Наукова спадщина укра!нських державознавцiв не втратила свое! актуальности Вона може бути використана при виршенш тих складних полтичних та соцiальних завдань, що стоять перед Укра!ною у сучасну епоху.
Л1тература
1. Довiдник з кторп Укра!ни. - К.: Генеза, 2001. - 1136 с.
2. Мала енциклопедiя етнодержавознавства. - К.: Довiра: Генеза, 1996. -
942 с.
3. Потульницький В. А. Iсторiя укра!нсько! полiтологi!. - К.: Либiдь, 1992. - 232 с.
4. Шелухин С. В Чехословаччиш // Укра!нський голос. - 1926. - 7 кв^ня.
5. Центральний державний архiв вищих органiв влади i управлшня укра!ни.
Summary
UKRAINIAN SCIENTIFIC EMMIGRATION CENTERS ACTIVITIES IN BETWEEN WAR PERIOD IN CZECHO-SLOVAK
The activities of Ukrainian scientific centers in between war period in CzechoSlovak is analysed. The reasons are given that political ideas of Ukrainian scientists-emmigrants are actual for modern stateforming processesin Ukrainian.
Key words: scientific centers, training courses, political ideas, stateforming conceptions.
Стаття надшшла до редакцИ 22.02.2008
204
