CC BY
34
2. У хворих на цироз печінки спостерігається порушення вазорегулюючої активності судинної стінки. У хворих на ЦП із ГРС спостерігається зниження судинного опору, що являється одним з основних патогенетичних механізмів формування гепаторенального синдрому при цирозі печінки.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку: Проведення подальших досліджень з метою уточнення та корекції патогенетичних механізмів формування ендотеліальної дисфункції у хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу печінки із гепаторенальним синдромом.
1. Декомпенсований цироз печінки / [Русин В.І., Сипливий В.О, Русин А.В. та ін.]. - Ужгород: - 2006. - 229 с.
2. Орехова Л.Ю. Тезисы докладов научно-практической конференции: Методы исследования регионарного кровообращения и микроциркуляции в клинике / Орехова Л.Ю., Лукавенко А.В., Лукавенко А.А. // Санкт-Петербург. 2004. С. 57-60.
3. Cooke J.P. The endotelium: a new target for therapy / Cooke J.P. // Vase. Med. 2000; 5: 49-53.
4. Sharma R. The role of inflammatory mediators in chronic heart failure: cytokines, nitric oxide, and endothlin-1 / Sharma R., Coats A.J., Anker S.D. // Int. J. Cardiol. 2000; 72: 175-186.
5. Michel J.B. Nitric Oxide and cardiovascular homeostasis / Michel J.B. // Firenze: Menarini International, 1999: 31.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОИ ДИСФУНКЦИИ СОСУДОВ У БОЛЬНЫХ ЦИРРОЗОМ ПЕЧЕНИ С ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ и гепаторенальным СИНДРОМОМ ІІ ТИПА Сирчак Е.С., Футько К.В., Русин В., Архий Э.Й.
Приведены результаты обследования 121 больных циррозом печени с портальной гипертензией и гепаторенальным синдромом ІІ типа. Для исследования вазорегуляторной функции сосудистого эндотелия больным проведено определение эндотелий-зависимой вазодилатации плечевой артерии. Доказана целесообразность определения индекса Пурсело и Гослинга, как эффективного неинвазивного метода оценки эндотелиальной дисфункции у больных циррозом печени с гепаторенальным синдромом.
Ключевые слова: цирроз печени, портальная гипертензия, эндотелиальная дисфункция.
Стаття надійшла 19.04.10
DETERMINATION OF ENDOTELIAL DISFUNCTION OF VESSELS AT PATIENTS WITH LIVER CIRRHOSIS AND PORTAL HYPERTENSION AND HEPATORENAL SYNDROME H TYPE Sirchak E.S., Futko H.V., Rusin V.L, Arhij E.J The results at 121 patients with liver cirrhosis and portal hypertension and hepatorenal syndrome of II type are inspected. For research of vasoregulation function of vascular enditelium determination of enditelium- dependence vasodilatation humeral artery is conducted to the patients. Expedience of determination of index Purselo and Gosling is proved, as effective non-invasive method of estimation of endotelial disfunction at patients with liver cirrhosis and hepatorenal syndrome.
Keywords: liver cirrhosis, portal hypertension, endotelial disfunction.
УДК 616.441:616.345-008.1:616.34-008.87 ДИСБІОТИЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ СИНДРОМІ ПОЗДРАЗНЕНОГО ТОВСТОГО КИШКІВНИКА У ХВОРИХ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Наведені результати обстеження 19 хворих із патологією щитоподібної залози. Встановили високу частоту синдрому подразненого товстого кишківника та зміни мікробіоценозу товстої кишки у даного контингенту пацієнтів.
Ключові слова: захворювання щитоподібної залози, синдром подразненого товстого кишківника, дисбіоз.
Однією з частих причин розвитку клінічних проявів синдрому подразненого кишечника (СПК) є дисбіоз кишківника - клініко-лабораторний синдром, який характеризується кількісними і якісними порушеннями в складі облігатної мікрофлори зі змінами осередку її існування, що розвивається внаслідок зриву адаптації, порушення захисних, компенсаторних механізмів, призводячи до імунологічних та метаболічних порушень. У здорових людей у кишечнику нараховується майже 500 видів мікроорганізмів, більшу частину яких становлять представники так званої облігатної мікрофлори (біфідо-, лактобактерії, непатогенна кишкова паличка) [1, 2]. Питання мікроекології кишечнику та її порушення (дисбіоз), попри тривалість вивчення цієї проблеми, постійно приваблюють увагу спеціалістів різних галузей медицини.
Напевно, насамперед зумовлене виявленням усе нових і нових позитивних властивостей мікрофлори, тісно пов’язаної з організмом людини, а також перспективами біотерапії [2,3].
Метою роботи було визначення дисбіотичних порушень при синдромі подразненого товстого кишківника у хворих із патологією щитоподібної залози.
Матеріал і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилось 19 хворих із патологією щитоподібної залози (ЩЗ). Серед пацієнтів чоловіків було 4 (21%), віком 36,3±5,6 років, жінок було - 15 (79%), віком 34,8±7,2 років. У всіх обстежених хворих досліджували рівень трийодтироніну (Т3), вільного тироксину (Т4) та тіреотропного гормону (ТТГ) за допомогою імуноферментного аналізатору з використанням тест систем фірми «Вектор -Бест» (Росія). Також у всіх спостережених нами пацієнтів діагностовано синдром подразненого товстого кишківника з діареєю середньої ступені важкості. Для виявлення дисбіозу проводили кількісне визначення мікроорганізмів, які виросли на поживному середовищі агару, Сабуро, Ендо і 5% кров'яному агарі з перерахунком на 1 г фекалій, враховуючи дозу досліджуваного матеріалу і ступінь його розведення. На чашці з 5% кров'яним агаром визначали наявність гемолітичних форм як кишкової, так і кокової мікрофлори, відсоток їх від загальної кількості колоній, що виросли, співвідношення кишкової і кокової мікрофлори. Наявність біфідобактерій визначали по характеру зростання на середовищі Блаурокка і мікроскопії мазків, забарвлених по Граму. Кількість біфідобактерій і лактобацил в одному грамі фекалій визначали по граничному розведенню, при якому спостерігалося їх зростання.
Результати дослідження та їх обговорення. Клінічно у всіх 19 хворих виявлено ознаки гіперфункції ЩЗ, що проявлялось позитивними очними симптомами, вираженим астеновегетативним синдромом, порушенням з боку серцево-судинної системи (підвищення артеріального тиску та прискорення пульсу). Паралельно з цим спостерігали зміну гормонального статусу, що наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Показники гормонального стану у обстежених хворих____________________
Показники Норма Обстежені хворі (n=19)
Тз (нмоль/л) 1,0-2,8 4,2 ± 0,8
Т4 (пмоль/л) 10,0-23,2 31,5 ± 2,4
ТТГ (мкМЕ/мл) 0,23-3,4 0,21 ± 1,5
Клінічно зміни з боку шлунково-кишкового тракту проявлялись больовим синдромом різної ступені інтенсивності у всіх обстежених пацієнтів, диспепсичним синдромом, а саме нестійкими випорожненнями, діареєю до 4-5 разів за 1 добу, здуттям та урчанням у животі, зниженням маси тіла (від 3 до 5 кг). Зміни мікробіоценозу товстої кишки у обстежених хворих представлені в таблиці 2. Зміни аеробної флори у хворих характеризувалися зниженням загальної кількості E.coli - у 17 (89%) хворих. Слабоферментативні E.coli та гемолітичну кишкову паличку висіяли у 15 (79%) хворих відповідно. Умовно-патогенні ентеробактерії (переважно Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacea, Citrobacter Freundii) виявили у 13 (68%) пацієнтів. Зміни анаеробної флори у хворих на СРК характеризувалися зниженням рівня біфідобактерій і лактобактерій. Гриби роду Candida висіяли у 7 (37%) хворих та у 5 (26%) хворих виявили Staphylococcus aureus в титрі більше, ніж 10*3.
Таблиця 2
__________________Зміни мікрофлори товстої кишки у обстежених хворих______________________
Показники Обстежені хворі (n=19)
Біфідобактерії < 10*7 19 (100%)
Лактобактерії < 10*6 19 (100%)
Понижена загальна кількість E.coli 17 (89%)
Слабоферментативні E.coli 15 (79%)
Гемолітична кишкова паличка 15 (79%)
Умовно-патогенні ентеробактерії 13 (68%)
Гриби роду Candida 7 (37%)
Кількість патогенного стафілокока 5 (26%)
Ступінь дисбіозу оцінювали за І.Б.Куваєвой і К.С.Ладодо (1991) [1]. У хворих із гіперфункцією ЩЗ та СПК частіше виявляли дисбіоз II і I ступені (у 8 (42%) та 6 (32%) хворих відповідно), глибокі дисбіотичні зміни III спостерігали у 5 (26%) обстежених. IV ступень дисбіозу не діагностували у жодного обстеженого хворого. Отже, під впливом багатогранних ендогенних та/або екзогенних чинників, особливо при патології щитоподібної залози, склад кишкової мікрофлори може змінюватися, порушуючи нормальний перебіг фізіологічних процесів, а в окремих випадках -призводячи до важкої патології. Порушення складу кишкової мікрофлори впливає на внутрішнє середовище кишки, зумовлюючи пошкодження ентероцитів і порушення процесів кишкового травлення та всмоктування, підвищує проникність кишкової стінки для макромолекул, впливає на моторику, створює умови для розвитку патогенних грибів і бактерій, знижує захисні властивості слизового бар’єру шлунково-кишкового тракту.
Таблиця 3
Розподіл хворих по ступенях важкості дисбіоза кишечника
Ступінь дисбіоза: Обстежені хворі (n=19)
I ступінь 6 (32%)
II ступінь 8 (42%)
III ступінь 5 (26%)
IV ступінь 0
Дисбактеріоз кишечнику хоча і не є хворобою, його слід враховувати під час розробки тактики лікування, особливо у пацієнтів із захворюваннями щитоподібної залози, в такому ендемічному регіоні, як Закарпаття.
1. Гіперфункція щитоподібної залози часто супроводжується із синдромом подразненого товстого кишківника із діареєю.
2. При синдромі подразненого товстого кишківника у 100% хворих із патологією щитоподібної залози виявлено дисбіоз кишківника переважно ІІ ступеня важкості.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку: Подальше дослідження і підбір оптимальних схем корекції порушеної мікроекології товстого кишківника у хворих із патологією щитоподібної залози.
1. Дзяк Г.В. Функціональні захворювання кишечника / Г.В. Дзяк, В.І. Залєвський, Ю.М. Степанов // Дніпропетровськ. - ПП «Ліра ЛТД». - 2004. - 200 с.
2. Фадєєнко Г.Д. Дисбіотичні порушення кишечнику і шляхи їх корекції / Г.Д. Фадєєнко, І.Е. Кушнір // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 2(28). - С. 30-32.
3. Elson C.O. Genes, microbes, and T cells: new therapeutic targets in Crohn’s disease. N. Engl.J.Med.2002;346:314-316.
ДИСБИОТИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ ПРИ СИНДРОМЕ DISBIOTIC VIOLATION AND IRRITABLE
РАЗДРАЖЕННОГО ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА У BOWEL SYNDROME AT PATIENTS WITH
БОЛЬНЫХ С ПАТОЛОГИЕЙ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ PATHOLOGY OF GLANDULE THIREOIDEA
Сирчак Е.С., Архий Э.Й., Коваль В.Ю., Москаль О.Н., Sirchak E.S., Arhiy E.J., Koval V.Yu., Moskal
Брич Н.И. O.M., Brich N.I.
Представлены результаты обследования 19 больных The results at 19 patients with pathology
с патологией щитовидной железы. Выявили высокую of glandule thireoidea are inspected. Set high частоту синдрома раздраженного толстого кишечника и degree of irritable bowel syndrome and changes of изменения микробиоценоза толстой кишки у данного microbiocenoses of colon at this contingent of контингента пациентов. patients.
Ключевые слова: заболевание щитовидной железы, Key words: disease of glandule threoidea,
синдром раздраженного толстого кишечника, дисбиоз. irritable bowel syndrome,disbioses
Стаття надійшла 19.04.10
УДК [616.33/.34 - 002.44:615.155.392] :615 ПАНТОПРАЗОЛ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ЕРОЗИВНО-ВИРАЗКОВИХ УРАЖЕНЬ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ У ХВОРИХ НА ЛЕЙКЕМІЇ
Робота є фрагментом науково-дослідницької роботи ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України на тему «Розробка нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань органів травлення в сполученні з іншими захворюваннями систем організму» (№ державної реєстрації 0106и000964).
Стаття присвячена вивченню впливу онкогематологічного процесу та препаратів цитостатичного ряду на стан метаболічних процесів у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки, протеїназно-інгібіторний дисбаланс, рівень ендотоксемії. Доведено, що на фоні гострих лейкемій спостерігається зниження резистентності
