CC BY
13
УДК 616.24-002.5-071
Бшоз1р Л. I., асистент кафедри фтиз1атрп { пульмонологи © Лъв\всъкий нацюналъний медичнийутеерситет гм. Данила Галицъкого
ДИСБАЛАНС МЕТАБОЛ1ЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ ПРИ Х1МЮОЗОНОТЕРАП11ТУБЕРКУЛЬОЗУ У П1ДЛ1ТК1В
Запропоноеано поеднане використання стандартизованог х1мютерапп / внутр1венного введения озону у тдлтюв при туберкулъоз1 легенъ, ускладненого бактерювидшенням та деструктивними зм1нами.
Отримаш резулътати засвгдчуютъ, що запропонований спосгб позитивно впливав на ефектившстъ лшування даног категорп пац1ент1в, яке супроводжувалося скорченням темтв знебацилення, заживления деструктивних / розсмоктування вогнищево-тфыътративних зм1н, лжвгдащею симптом1в ттоксикацпта нормалгзацгею б1ох1м1чних показникгв.
Ключое1 слова: туберкулъоз легенъ, тдлгтки, озон, х1м1отератя
Вступ. На сучасному еташ в Укра!ш спостер1гаеться подальше зростання захворюваносп, хворобливосп I смертноси вщ туберкульозу серед р1зних в1кових груп населения, включаючи д1тей та пщл1тюв [6, 10]. Ркт питомо1 ваги поширених форм туберкульозу легень, ускладненнх деструктивними змшами, медикам ентозною резистентшстю мжобактерш туберкульозу, неспециф1чним запаленням легень призвело до зниження ефективност1 л1кування дано! категори пащенив [11], що I визначило актуальшсть проведених дослщжень.
Застосування озону в комплекснш терапи туберкульозу I неспециф1чних захворювань легень зумовлене цшим рядом фармаколопчних властивостей, притаманних озонокисневим сполукам. Мехашзм терапевтичного впливу озону грунтуеться на шактиваци збудника туберкульозного та неспециф1чного запалення шляхом руйнацп оболонки збудника, втрати його патогенност1, шпбщи процешв синтезу бшкових компонент [1]. Кр1м цього при озонотерапи спостер1гаеться активащя фагоцитозу, системи штерлейкмв та нормал1защя окремих ланок кл1тинного I гуморального ¿муштету [2, 4]. Одним ¿з провщних бюлопчних ефекпв озону е оптим1зац1я метабол1чних процеав в оргашзм1 через нормал1зацш балансу р1вня перекисного окисления лшвдв та про- I антиоксидантно! систем сприяння синтезу арахщоново! кислоти I простагландишв, як1 знижують тканинну гшоксш та корегують електрол1тний баланс, що особливо важливо при л1куванш туберкульозу в поеднанш неспециф1чним захворюваннямлегень [7].
Метою дослщження було вивчення характеру метабол1чних зрушень при туберкульоз1 легень у пщл1тк1в в процеЫ антим1кобактер1ально! терапи в поеднанш з озоном.
°Бшоз1рЛ. I., 2012
268
Матер1али 1 методи дослщжень. Пщ спостереження знаходились 78 пщл1тк1в, хворих на вперше виявлений деструктивний туберкульоз легень з бактерювидшенням, у яких спостер1галися: шфшьтративна форма - у 30 (38,5 %), дисемшована - у 22 (28,2 %), вогнищева - у 12 (15,4 %) та ф1брозно-кавернозна - у 14 (19,0 %) хворих.
Хвор1 були роздшеш на дв1 групи, р1вноцшш за кшшко-рентгенолопчними ознаками. Контрольну групу складали 30 хворих, яким проводилася стандартизована штенсивна х1мютератя з одночасним використанням 4-5 протитуберкульозних препарата. В основнш груш спостер1галися 48 пащента, у яких аналопчне протитуберкульозне лжування поеднувалося з внутршньовенним введениям озону за запропонованою методикою. Оцшку отриманих результат проводили теля завершения штенсивно! фази имютерапп на основ! клмко-рентгенолопчних, мжробюлопчних I бюх1м1чних критерив до та через 3 мю. л1кування.
Запропонований споаб лжування ироводився настуиним чином. 1нтенсивна фаза х1мютерапи включала в себе одночасний ирийом 4-5 препарата I проводилась вщповщно до загальноприйнятих стандарта тривалютю до 3-х мюящв. На фош протитуберкульозних препарата здшснювалось внутршньовенне введения ф1зюлопчного розчину хлориду натр1я, насиченого озонокисневою сумшшю з вихщною мммальною концентращею озону 2 мг/л. При наступних введениях концентрацию озону щоденного пщвищували на 2 мг/л I доводили до максимального р1вня - 12 мг/л, яку здшснювали штерм1туючим шляхом (3 рази на тиждень) I збер1гали до юнця штенсивно! фази х1мютерапп.
Кшькють внутр1шньовенних введень озонованого ф1зюлопчного розчину вщ 20 до 30 процедур: перш1 5 шфузш проводили щоденно, пот1м -штерм1туюче. Для озонування ф1зюлопчного розчину використовували апарат «Озон УМ-80».
Бюх1м1чш методи обстеження передбачали визначення загально! протеол1тично! активное^ (ПА) сироватки кров1, яку проводили за методикою К. Н. Веремеенко, Л. М. Погорелово! [3]. Для визначення кшькост1 агшпбп-ора протешаз (а1-1П) у сироватщ кров1 використана методика М. I. Рейдермана [9]. Визначення р1вня гаптоглоб1ну (Нр) у сироватщ кров1 було проведено р1ваноловим методом за З.Я.Прохуровской, Б. Л. Мовшович [8], р1вень трансферину (Тф) дослщжували фотометрично. Кшьккть церулоплазмшу (Цп) оцшювали за модифжованим методом N. А. Rawin [5].
Результати дослщжень. Шсля завершения штенсивно! фази х1мютерапи в поеднанш з озоном проведено комплексну оцшку ефективност1 л1кування з врахуванням частота та терммв припинення бактерювидшення, заживления деструкцш, розсмоктування вогнищево-шфшьтративних змш та лжвщаци симптом1в штоксикацп (табл. 1).
Отримаш результати штенсивно1 фази (3 мю.) х1мютерапи засвщчували про в1рогщш переваги поеднаного вар1анту л1кування над стандартизованою схемою. Поеднане застосування внутршньовенно! озонотерапп та
269
антим1кобактер1альних препарата в1рогщно сприяло пщвищенню ефективност1 л1кування по вщношенню до хворих, яю отримували тшьки протитуберкульозш препарати за аналопчний пром1жок часу. Так, припинення бактерювидшення наступило у 33 (68,7 %) хворих основно! тау 15 (50,0 %) - контрольно! групи (Р < 0,05), заживления деструкцш - у 28 (58,3 %) та у 7 (23,3 %) вщповщно (Р < 0,05), розсмоктування вогнищево-шфшьтративних змш - у 39 (81,2 %) та у 14 (46,6 %) вщповщно (Р < 0,05), а лжвщащя симптом1в туберкульозно! штоксикаци - у 44 (91,6 %) тау 23 (7,6 %) пащента вщповщно (Р < 0,05).
Таблиця 1
Ефектнвшсть штенсивно! фази (3 мк.) х1мштерапн в поеднанш з
внут|мшньовеннн1У1 введениям озону
Показники Групи хворих, абс. (%)
Контрольна(п=30) Основна(п=48)
Припинення бактерювидшення 15 (50,0) 33 (68,7)
Заживления деструктивних змш 7 (23,3) 28 (58,3)
Розсмоктування вогнищево-шф1льтративних змш 14 (46,6) 39 (81,2)
Шкыдащя симптом1в штоксикаци 23 (76,6) 44 (91,6)
Таблиця 2
Р1вень показник1в «гостро'1 фат» запалення до (а) 1 теля (б) лжування
Показники Термш Здоров! особи Групи хворих
обстеження (п=10) Контрольна Основна
(п=30 (п=48
а! - 1П, мкМоль/л а 37,0 ±2,6 32,2 ±3,4
б 30,4±3,5 35,4±3,4 40,1±2,5*,**
ПА, а 2,3±0,04* 2,18±0,66*
мкМоль/л -сек б 1,18±0,43 2,03±0,06 1,85±0,01***
а!- 1П / ПА, абс. а 16,1* 14,7*
б 34,6±2,11 17,4* 21,6***
Цп, мкМоль/л а 2,34±0,15* 2,34±0,11*
б 1,82±0,08 2,40±0,12* 2,38±0,13*
Тф, ум.од. а 8,9±0,425* 8,8±0,6*
б 5,9±0,51 7,7±0,16 7,9±0,5*
Нр, г/л а 2,074±0,14* 1,55±0,11*
б 1,12±0,03 1,75±0,21* 1,24±0,09*^*
Примаки:
* - в1ропдш змши по вщношенню до норми (Р < 0,05); ** - в1ропдш змши по ввдношенню до початку лжування (Р < 0,05). Визначення активное^ системи проте!наз (табл. 2), особливо !х головного шпб1тора а^Ш, виявило тенденцш до збшьшення !! емност1 теля
270
проведеного лжування, що призвело до зростання коефщента стввщношення а1-Ш/ПА серед хворих обидвох груп вщповщно, вказувало на суттевий терапевтичний ефект внутршньовенно! озонотерапи в поеднанш з стандартизованим прийомом х1мюпрепарат1в (основна група) по вщношенню до пащенив контрольно! групп. Коефшдент стввщношення в основнш та контрольнш групах в процеЫ л1кування зрк з 14,7 до 21,6 та з 16,1 до 17,4 вщповщно (Р < 0,05).
Величина показниюв «гостро! фази» запалення (Цп, Тф) в1рогщно зменшувався як в контрольнш, так \ в основнш грут пащенив, в той же час найбшьш результативним виявився вмкт гаптоглобшу (Нр), який при запропонованому способ! л1кування знизився з 1,55±0,11 г/л до 1,24±0,09 г/л (Р < 0,05), тобто наблизився до норми (1,12±0,03 г/л), в той час як в контрольнш груш цейпоказникзалишавсявисоким (1,75±0,21 г/л).
Отже, на основ! отриманих клмко-рентгенолопчних, мжробюлопчних та бюх1м1чних даних доказана висока ефективтсть застосування внутршньовенного введения озону на етат штенсивно! фази х1мютерапп. Запропонований спос1б лжування е доцшьним та перспективним для втшення в стацюнарних та амбулаторних умовах медичних заклад1в фтизюпульмонолопчного профшю.
Висновки. Застосування внутршньовенно! озонотерапи на етат штенсивно! фази (3 м1с.) стандартизовано! х1мютерапи при деструктивному туберкульоз1 легень з бактерювидшенням у пщл1тк1в сприяе пщвищенню ефективност1 стацюнарного етапу лжування, яке заключаеться в припиненш бактерювидшення (68,7 % проти 50,0 %), заживлент деструктивних (58,3 % проти 23,3 %) I розсмоктуванш вогнищево-шфшьтративних (81,2 % проти 46,6 %) змш та лжвщаци симптом1в штоксикаци (91,6 % проти76,6 %).
Запропонований метод добре переноситься пащентами, не дае поб1чних токсико-алерпчних ефект1в I може використовуватися як в умовах спещал1зованого стацюнару, так 1 на амбулаторному етат реабштаци, для л1кування поширених форм туберкульозу, ускладнених деструктивними змшами I бактерювидшення.
Характер бюх1м1чних зрушень вказував на бшьш виражений нормал1зуючий ефект внутршньовенно! озонотерапи в поеднант з стандартизованим прийомом х1мюпрепарат1в на етат штенсивно! фази л1кування, при якому найбшьш шформативними виявилися р1вень загально! протеол1тично! активное^ (ПА), а1 _ шпб1тора протешаз (а1- 1П) та гаптоглобшу (Нр).
Л1тератури
1. Алехина С.П., Щербатюк Т.Г. Озонотерапия: клинические и экспериментальные аспекты [Текст] // Саратов 2004: 278.
2. Белянин И.И., Маринова Л.П., Шмелев Е.И. Изменение устойчивости к изониазиду и рифампицину полирезистентного штамма микобактерий туберкулеза после обработки растворенным озоном [Текст] // Пробл.туберкулеза 2002; 1: 46-48.
271
3. Веремеенко К.Н. Ферменты протеолнза и их ингибиторы в медицинской практике [Текст] // Киев 1971: 215.
4. Змызгова А.В., Максимов В.А. Клинические аспекты озонотерапии [Текст] // Москва 2003: 210.
5. Колб В.Г., Камышиков B.C. Определение церулоплазмина в сыворотке крови модефицированным методом Ревина [Текст] // Клиническая биохимия. Минск 1971: 220.
6. Костромина В.П., Речкина Л.А., Деркач Е.В., Белогорцева О.И. Туберкулез у детей [Текст] // Doctor 2002; 4: 41 - 43.
7. Масленников О.В., Конторщикова К.Н. Руководство по озонотерапии [Текст] // Н.Новгород 2005: 272.
8. Проховская З.Я., Мовшович Б.Л. Методика и диагностическое значение определения гаптоглобина [Текст] // Лаб.дело 1972; 6: 333-335.
9. Рейдерман М. И. Полуколичественный метод определения общей антипротеолитической активности крови [Текст] // Лаб.дело 1971; 1: 36-38.
10. Сиренко И.А., Шматько С.А., Марченко О.Ю., Подопрыгора Н.М. Особенности туберкулеза у детей раннего возраста [Текст] // Пробл.туберкулеза 2003; 1: 30-32.
11. Фещенко Ю.И., Турченко Л.В., Мельник В.М. Перспективи контролю за туберкульозом в Укра!ш [Текст] // Укр.пульмон.журнал 2005; 3: 510.
Summary L. I. Bilozir
DISBALANCE OF METABOLISM OF CHEMOOZONOTHERAPY IN TUBERCULOSIS OF TEENAGERS AT THE HOSPITAL STAGE OF
TREATMENT
Combined use of standart antimycobacterial therapy and endovascular injection of ozone in treatment ofpulmonary tuberculosis complicated by secretion of mycobacteria and destructive changes was proposed (48 patients). In control group (30 patients) with similar forms of tuberculosis only antimycobacterial drugs were used for therapy. According to our results suggested way of treatment was efficacious: the time of cessation of mycobacterial secretion, healing of destructive, resolution of nodular, infiltrative changes were shorter. Patients with intoxication, pulmonary symptoms and biochemical indices.
Key words: pulmonary tuberculosis, teen-agers, ozone, chemioozonotherapy.
Рецензент - д.б.н., професор Маслянко Р.П.
272
