CC BY
19
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-33-42 УДК 616.053.2:616.-002.5
ДИНАМ1КА ЗМ1Н У ПОШИРЕНОСТ1 ХВОРОБ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ КРА1НИ ЗА ОКРЕМИМИ КЛАСАМИ ХВОРОБ П1СЛЯ АВАРП НА ЧОРНОБИЛЬСЬКШ АЕС
E-mail: [email protected]
В Укра!ш спостерiгаються рiзноспрямованi тенденцп у сташ здоров'я дитячого населення. Безумовним е негативний вплив на здоров'я дiтей екологiчно забрудненого довюлля, зокрема насладив аварп на ЧАЕС. Пюля ядерно! катастрофи сформувався комплекс довготриваючих патогенних фaктоpiв (постpaдiaцiйний вплив довгоживучих радюнуклвдв, хpонiчний стрес, неpaцiонaльний образ життя та харчування, нaступнi негативш соцiaльно-економiчнi суспiльнi змiни та ш.), що стали несприятливими перш за все для зростаючого дитячого оргашзму. Комплексний вплив paдiaцiйних i неpaдiaцiйних фaктоpiв, що виник внaслiдок аварп на ЧАЕС пpизвiв до попршення стану здоров'я всiх кaтегоpiй постраждалих, що виражаеться в збiльшеннi загально! онколопчно! та неонколопчно! зaхвоpювaностi, зокрема за класами хвороб дихально!, ендокринно!, серцево-судинно!, травно!, нервово! систем, зростання шваладност за рахунок не тшьки онколопчно!, але й загальносоматично! захворюваност у дiтей. Темп зростання захворюваност за усiмa класами хвороб дней з областей з теpитоpiями радюеколопчного контролю за остaннi 22 роки склав + 42,1% та був найвищим у поpiвняннi з аналопчними параметрами у дiтей з областей без ТРК, який складав + 32,9%, при загальнодержавному показнику зростання + 36,09%. Спостертаеться дуже високий темп зростання показника захворюваност на новоутворення дней з областей з ТРК + 169,9%.У дней з областей без ТРК вш складав +163,2% при загальнодержавному показнику + 162,3%.
Ключовi слова: дт, захворювашсть, пошиpенiсть, iнвaлiднiсть, Чорнобильська катастрофа, забруднення навколишнього середовища.
В Украш спостерпаються р1зноспрямоваш тенденцп у сташ здоров'я дитячого населення. Безумовним е негативний вплив на здоров'я дггей еколопчно забрудненого довкшля, зокрема насладив аварп на ЧАЕС. Пюля ядерно! катастрофи сформувався комплекс довготриваючих патогенних фактор1в (постращащйний вплив довгоживучих радюнуклщв, хрошчнпй стрес, нерацюнальнпй образ життя та харчування, наступи негативш сощально-економхчт сустльш змшп та ш.), що стали несприятливими перш за все для зростаючого дитячого оргашзму [1,2,3,4,5]. Комплексний вплив ращащйних i неращащйних фактор1в, що виник внасладок аварп на ЧАЕС призв1в до попршення стану здоров'я вах категорш постраждалих, що виражаеться в збшьшент загально! онколопчно! та неонколопчно! захворюваносп, зокрема за класами хвороб дихально!, ендокринно!, серцево-судинно!, травно!, нервово! систем, зростання шваладносп за рахунок не тшьки онколопчно!, але й загальносоматично! захворюваносп у дорослих та дггей [6,7].
Метою досладження було вивчення тренд1в у сташ здоров'я дитячого населення з областей Укра!ни, яш були найбшьш забрудненими у результат! аварп на ЧАЕС [8], та регюшв, де проживае найбшьша кшьюсть населення, яке постраждало внасладок аварп на ЧАЕС, за останш 22 роки за окремими класами хвороб з метою обгрунтування продовження необхадних заход1в щодо !х оздоровлення та профшактики захворювань.
Матер1ал та методи дослщження. Проведення анатзу за окремими класами хвороб щодо захворюваност та поширеносп хвороб та iнвaлiдностi у д1тей, яю проживають у 9 областях з територ1ями paдiоекологiчного контролю (дал! - ТРК) у часовому, вшовому аспектах, за окремими класами хвороб та територ1альних особливостей. Використовувались методи статистичного оцшювання, вадповадного епадемюлопчного анатзу статистичних зб1рок Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни за останш 22 роки.
Нами анал1зувались показники стану здоров'я дитячого населення та тенденцй у його змшах у визначених МОЗ Укра!ни та МшЧАЕС Укра!ни областях з територ1ями радюеколопчного контролю: Вшницькш, Волинськш, 1вано-Франк1вськш, Кшвськш, Р1вненськш, Сумськш, Чершпвськш та Черкаськш у пор1внянш 1з станом здоров'я дитячого населення, яке проживало в областях, де немае зон радюеколопчного контролю.
Так, за останш 22 роки вадм1чався дуже високий темп зростання показника захворюваност на новоутворення д1тей з областей з ТРК + 169,9%.У д1тей з областей без ТРК вш складав +163,2% при загальнодержавному показнику + 162,3%. Тривожним е факт продовження зростання захворюваност та поширеносп у д1тей новоутворень у динашщ, передуем в областях 1з
© О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, 2018 33
територшми радюеколопчного контролю на в1дм1ну в1д захворюваност1 на новоутворення у д1теи з областей без ТРК (рис.1).
1994 1999 2001 2006 2011 2016
Обласп з ТРК 1,56 2,48 2,52 3,65 3,94 4,21
УкраТна 1,3 1,99 2,17 3,12 3,43 3,41
Обласп без ТРК 1,17 1,83 2,03 2,91 3,23 3,08
• -Обласпз ТРК
- УкраТна
»—Обласп без ТРК
Рис. 1. Пор1вняльна динамка змш захворюваносп на Рис. 2. Пор1вняльна динамка змш захворюваносп на хвороби
новоутворення дитячого населення з 1994 по 2016 рр. у розр1з1 ендокринно! системи дитячого населення з 1994 по 2016 рр. у розр1з1 областей з ТРК та без ТРК (на 1000 дней) областей з ТРК та без ТРК (на 1000 дней)
I, якщо захворюванють на новоутворення та хвороби оргашв дихання продовжуе зростати в ус1х регюнах, { перш за усе у д1тей з областей з ТРК, то тк захворюваносп на уроджеш аномалп та хвороби ендокринно! системи минув у д1тей з ус1х дослщжуваних територш у 1999 рощ, а на хвороби оргашв травлення - у 2006 рощ. Динамша зростання показника захворюваносп на хвороби ендокринно! системи дней з областей з ТРК за останш 22 роки склала + 57,8% та перевищувала аналопчний параметр у д1тей з областей без ТРК (+42,1%) при загально державному показнику (+ 52,66%) (Рис. 2). У той же час темп зростання захворюваносп на уроджеш аномалп у областях без ТРК був бшьш високим та складав +50,26%, що перевищувало аналопчний показник у дитячого населення з областей з ТРК +43,8%, при загальнодержавному темп зростання +44,35% (Рис. 3). Цшаво, що захворюванють на вроджеш вади серця була вищою у д1тей з областей з ТРК.
3 1994 1999 2001 2006 2011 2016
-ОбласпзТРк 4,25 5,19 5,03 4,45 5,71 5,35
-УкраТна 3,9 5,49 5,7 5,35 6,26 5,63
-Облает! без ТРК 3,82 5,66 5,94 5,69 6,47 5,74
-Обласп з ТРК
-УкраТна
-Обласп без ТРК
Рис. 3. Пор1вняльна динамка змш захворюваносп на уроджеш Рис. 4. Пор1вняльна динамка змш захворюваносп на
аномалп дитячого населення з 1994 по 2016 рр. у розр1з1 областей з ТРК та хвороби оргашв дихання дитячого населення з 1994 по 2016 рр. без ТРК (на 1000 дгтей) у розр1з1 областей з ТРК та без ТРК (на 1000 дгтей)
Зростання захворюваносп на хвороби оргашв дихання за останш 22 роки у д1тей з областей з ТРК склало + 57,8% та перевищувало аналопчний параметр у д1тей з областей без ТРК +42,1% при загальнодержавному показнику + 47,4% (Рис. 4). Тривожним е той факт, що ця тенденщя, вочевидь, буде збережена 1 у майбутньому. Зростання захворюваносп на хвороби оргашв травлення у дней з областей з ТРК за останш 22 роки було невеликим - лише 4,7% та поступалось параметрам у д1тей ¿з областей без ТРК (20,1%), та змшам захворюваносп у масштабах кра!ни +23,9% (Рис. 5).
За ¿ншими класами хвороб спостерпалась стабшзащя показниюв захворюваносп (хвороби кютково-м'язово! системи), або вщ'емна динамша (розлади псих1ки та поведшки, хвороби нервово! системи, деяю шфекщйш та паразитарш хвороби, хвороби оргашв травлення, хвороби кров! та кровотворних оргашв). Структура захворюваносп д!тей ¿з ОТРК за деякими винятками в!дпов!дала загальнодержавн!й, але в ушх випадках !! к!льк!сн! показники перевищували в!дпов!дн! показники захворюваност! у дитячого населення з шших областей та загальнодержавш показники. На першому мющ знаходились хвороби орган!в дихання (992,63 на 1000 д!тей при загальнодержавному показников! 903,45 на 1000 д!тей). Друге м!сце об!ймали хвороби шюри -
74,43 на 1000 дггей при загальнодержавному roKa3HmoBi 64,76 на 1000 дгтей. Трете мюце займають хвороби оргашв травлення 56,62 на 1000 дггей при загальнодержавному показниковi 45,46 на 1000 дггей (табл.. 1).
Органи дихання, травлення, шюра як «вщкрип» системи дитячого органiзму е дуже чутливими до подовжено! дп екотоксичних чинникiв у промислових регiонах та мегаполгеах. У областях з ТРК ситуащя поглиблюеться подовженою дiю юшзуючого випромiнювання, зокрема довгоживучих радiонуклiдiв, що безпосередньо впливають на зазначенi органи через повиря, надходження 1ж1, зокрема молока, та води [1, 2, 3, 23,24].
70
во
50 40 ЗО 20 Ю О
Облает! зТРК
УкраУна Обл аст! 6а
39,1 33.S3
50,41 46,08
51,19 47,1
51,11 47,26
45,46 40,94
- 06/1аст1зТРК
— *--О 6/1 а
1
Рис. 5. Пор1вняльна динамка змш захворюваносп на хвороби оргашв травлення дитячого населення з 1994 по 2016 рр. у розр1з1 областей з ТРК та без ТРК (на 1000 дгтей)
Звертае на себе увагу те, що у структурi захворюваност дтей Укра!ни хвороби оргашв травлення знаходяться на IV ранговому мгещ, а III обшмають травми та отруення, що вочевидь, вщображае вкрай складну ситуацiю у кра!ш, що насичена зброею внаслщок бойових дiй на Сходi.Дещо вищi мiсця у структурi захворюваностi дггей з областей з ТРК займають хвороби ендокринно! системи та новоутворення, що вiдображае значну рiзницю у показниках захворюваносп на цю патолопю дiтей з областей з ТРК та аналопчними показниками iнших областей, що вщповщае даним iнших дослщниюв [1,10].
Таблиця 1
Показники захворюваносп по класам хвороб дитячого населення, яке проживае у областях з територiями радiоекологiчмого контролю та без територш радiоекологiчмого контролю
(у порядку зменшення за показником захворюваност д1тей з областей з територ1ями радюеколопчного контролю)
№ № Найменування клаЫв хвороб Захворювашсть дитячого населення (на 1000 дит. населення) %% пере-вищен-ня Питома вага серед уах захворю-вань (%) Загально-державне рангове мюце
Укра1на Обласп 1з територ1ями радюеколопчного контролю Обласп, що не мають територш радюеколопчного контролю
1. Хвороби оргашв дихання 903,45 992,63 867,32 +14,45 68,65 I
2. Хвороби шюри 64,76 74,43 60,84 +22,33 4,92 II
3. Хвороби органiв травлення 45,46 56,62 40,94 +38,3 3,45 IV
4. Травми та отруення 50,06 56,23 47,56 +18,23 3,83 III
5. Деяю шфекцшш та паразитарш хвороби 45,21 50,04 43,24 +15,73 3,43 V
6. Хвороби ока та придаткового апарату 41,79 47,97 39,29 +22,09 3,17 VI
7. Хвороби вуха та соскопод1бного вщростка 38,09 41,91 36,54 +14,7 2,89 VII
8. Хвороби юстково-м'язово! системи 26,03 30,12 24,38 +23,54 1,97 VIII
9. Хвороби сечостатево! системи 25,09 26,23 24,62 +6,56 1,91 IX
10 Хвороби ендокринно!' системи 15,11 21,18 12,65 +67,4 1,15 XI
11 Хвороби нервово! системи 17,8 20,92 16,54 +26,5 1,35 X
12 Хвороби кровi та кровотворних оргамiв 12,94 17,84 10,96 +62,8 0,98 XII
13 Хвороби системи кровооб1гу 7,85 9,10 7,34 +24,03 0,6 XIII
14 Уроджеш аномалп 5,63 5,35 5,74 -7,29 0,42 XIV
15 Новоутворення 3,41 4,208 3,08 +36,6 0,26 XVI
16 Розлади психки та поведшки 4,04 4,18 3,98 +5,02 0,31 XV
17 - симптоми, ознаки, ввдхилення вiд норми 1,99 3,85 1,23 +213,0 0,15 XVII
Усi хвороби 1316,07 1471,93 1252,94 +17,48 100 -
За даними Бобильово! О.О. та М.В. Голубчикова (1999), через 12 роив тсля Чорнобильсько! аварИ' структура захворюваносп потерпших дггей була дещо шшою: першГ три мюця обшмали хвороби оргашв дихання (805,5 на 1000 дггей), хвороби нервово! системи (89,5 на 1000 дггей), хвороби оргашв травлення (71,5 на 1000 дггей). РанговГ мюця з 4 по 6 займали вщповщно хвороби шири (62,5 на 1000 дггей), шфекщйш та паразитарш хвороби (62,5 на 1000 дггей), хвороби кровГ та кровотворних оргашв (43,3 на 1000 дггей).
Таким чином, за наступи 22 роки пюля аварп на ЧАЕС у чшьнш трГйщ утримались хвороби оргашв дихання та травлення. Пщнялась у структур! захворюваносп до 2 рангового мюця захворюванють на хвороби шири, яка належить до «вщкритих» систем дитячого оргашзму; до 4 мюця зрю показник захворюваносп на травми; 5 мюце зберегли за собою деяю шфекщйш та паразитарш хвороби; на 6 мющ показник захворюваносп на хвороби ока та придаткового апарату, що перейшли на 12 рангове мюце,змГнив аналопчний показник хвороб кровГ та кровотворних оргашв. Хвороби нервово! системи у дггей з областей з ТРК перемютились на 11 рангове мюце. Найбшьша р!зниця м!ж захворюван!стю у дггей з областей з ТРК та дггей з !нших областей була у наступних класах хвороб: симптоми, ознаки та в!дхиленнями в!д норми (+213,0%), хвороби ендокринно! системи (+67,4%), хвороби кров! та кровотворних оргашв (+62,8%), хвороби оргашв травлення (+38,3%), новоутворення (+36,6%), хвороби нервово! системи (+26,5%), хвороби системи кровообпу (+24,03%), хвороби кютково-м'язово! системи (+23,54%). Невелика р!зниця м!ж показниками захворюваносп дитячого населення з областей з ТРК та областей без ТРК була встановлена за наступними класами хвороб: хвороби оргашв дихання, хвороби вуха та соскоподГбного вщростка, деяю шфекщйш та паразитарш хвороби, розлади психши та поведшки, хвороби сечостатево! системи (Таблиця 2). У розр1з1 клаав хвороб за останн! 22 роки спостерпаеться зростання поширеност! хвороб за усГма класами, як у дггей !з областей з територГями радюеколопчного контролю, так i у дитячого населення з iнших областей. Проте показники поширеностi хвороб у дитячого населення з областей з радюактивними територiями в ycix випадках перевищували в1дпов1дн1 показники у дiтей з шших областей. Рiзниця складала +23,24% на користь показниюв поширеностi хвороб у дггей з областей з ТРК. У порГвнянш Гз показниками по кра!ш у цшому рГзниця була також на користь показниюв поширеностi хвороб у областях з ТРК +15,3%.
Найбшьша рГзниця мГж поширенютю у дгтей з областей з ТРК та дггей з Гнших областей була у наступних класах хвороб: симптоми, ознаки та вщхиленнями вщ норми (+219,9%), хвороби ендокринно! системи (115,84%), хвороби кровГ та кровотворних оргашв (67,54%), хвороби кютково-м'язово! системи (+45,45%), новоутворення (+43,04%), хвороби нервово! системи (+29,07%), хвороби оргашв травлення (28,09%), хвороби системи кровообпу (+23,4%) (табл.. 2).
Структура поширеносп по класам хвороб у дггей Гз ОТРК не у повнш мГрГ вщповщала загальнодержавнш. На першому мГсцГ знаходились хвороби оргашв дихання (1070,34 на 1000 дггей при загальнодержавному показниковГ 963,19 на 1000 дггей). Друге мюце обшмали хвороби оргашв травлення - 135,35 на 1000 дгтей при загальнодержавному показниковГ 114,35 на 1000 дггей. Трете мюце займають хвороби ендокринно! системи 113,81 на 1000 дгтей при загальнодержавному показниковГ 70,34 на 1000 дггей. Звертае на себе увагу те, що у цшому, у структурГ поширеносп в Укрш'ш по класам хвороб дитячого населення, хвороби ендокринно! системи знаходяться на VI ранговому мющ, а III мюце обГймають хвороби ока та придаткового апарату, що вочевидь вщображае вкрай складну ситуащю Гз зростанням ендокринно! патологП' у дорослих та дГтей у регГонах, що зазнали забруднення внаслГдок аварП' на ЧАЕС. Дещо вищГ мГсця у структурГ поширеностГ хвороб у з областей з ТРК займають хвороби нервово! системи, хвороби кровГ та кровотворних оргашв, що вщображае значну рГзницю у показниках поширеностГ цих хвороб серед дитячого населення з областей з ТРК та Гншими областями. Показова динамша спостерГгалась при анашзГ рангових мГсць областей у залежносп вГд показник1в захворюваностГ окремими класами хвороб, причинний зв'язок Гз аварГею на ЧАЕС яких встановлений згГдно з чинним законодавством (табл. 3). На перших чотирьох мюцях за сумою рангових мГсць ми спостерпаемо Житомирську, Черкаську, РГвненську та Ьано-ФранкГвськ! областГ, лГдерство яких обумовлене високими показниками захворюваностГ за наступними класами хвороб: хвороби ендокринно! системи, розлади психши, новоутворення, хвороби оргашв травлення, хвороби оргашв дихання та оргашв кровотворення (табл.. 3). Показово, що наприклад РГвненська область за показниками захворюваносп усГма класами хвороб у загальнодержавному рейтингу знаходиться на 13 мющ, а Черкаська на 7 мющ. З Гнших областей Гз ТРК ВГнницька область займае у цьому перелшу 8 мюце (за показниками загально! захворюваносп займае 14 мюце), Кшвська - 12 мюце (за показниками загально! захворюваносп займае 1 мюце), Чершпвська область - 14 мюце (за показниками загально! захворюваносп займае 8 мюце), Волинська
та Сумська обласп - вщповщно 19 та 20 мюце (за показниками загально! захворюваносп вщповщно займають 20 та 21 мюце), що можливо зумовлено !х вiддaленiстю вщ зони аварп та меншою кшькютю оаб, як постраждали внаслщок аварп на ЧАЕС.
Таблиця 2
Показники поширеност по класам хвороб дитячого населения, яке проживае у областях з територiями радiоекологiчного контролю та без територш радiоекологiчного контролю
(у порядку зменшення за показником пошиpеностi хвороб д^ей з областей з теpитоpiями paдiоекологiчного контролю)
№ № Найменування клаав хвороб Поширешсть хвороб у дитячого населення (на 1000 дит. населення) %% переви-щення Питома вага серед уах захво-рювань (%) Зага-льно-державне рангове мюце
Укра'ша Област! i3 територiями радшеколо- пчного контролю Области що не мають територш радшеко-лопчного контролю
1. Хвороби оргашв дихання 963,19 1070,34 919,72 +16,38 54,20 I
2. Хвороби оргашв травлення 114,35 135,35 105,67 +28,09 6,43 II
3. Хвороби ендокринно! системи 70,34 113,81 52,73 +115,84 3,95 VI
4. Хвороби ока та придаткового апарату 93,2 110,50 86,2 +28,20 5,24 III
5. Хвороби юстково-м'язово! системи 70,64 90,85 62,46 +45,45 3,97 V
6. Хвороби шири 76,63 86,69 72,56 +19,47 4,32 IV
7. Хвороби нервово! системи 52,35 62,43 48,30 +29,07 2,94 VIII
8. Деяю шфекцшш та паразитарш хвороби 53,11 58,73 50,82 +15,57 2,98 VII
9. Травми та отруення 51,58 57,97 48,99 +18,32 3,83 IX
10. Хвороби кров! та кровотворних орган. 35,81 50,23 29,98 +67,54 2,01 XII
11. Хвороби сечостатево! системи 46,65 47,31 46,38 +2,01 2,62 X
12. Хвороби вуха та соскопод1бного вщростка 42,02 46,30 40,28 +14,95 2,36 XI
13. Хвороби системи кровооб^у 33,75 39,02 31,62 +23,40 1,89 XIII
14. Уроджеш аномалп 28,69 30,4 27,98 +8,65 1,61 XIV
15. Розлади психки та поведшки 26,01 27,21 25,53 +6,57 1,46 XV
16. Новоутворення 9,04 11,5 8,04 +43,04 0,51 XVI
17. - симптоми, ознаки, вщхилення вщ норми 2,48 4,85 1,52 +219,08 0,14 XVII
У« хвороби 1 777,16 2052,69 1665,54 +23,24 100 -
Лщер за захворюванютю хворобами, щодо яких встановлено причинний зв'язок 1з авар1ею на ЧАЕС, е Житомирська область. Зазначимо, що вона посщае перше мюце в кра!ш за захворюванютю на псих1чш розлади, на хвороби оргашв травлення - на 4 мющ, хвороби оргашв сечовпвщно! системи та за захворюванютю на хвороби оргашв дихання знаходиться на 7 мющ, за захворюванютю на новоутворенняна на 9 мющ. Вщзначпмо, що Житомирщина е лщером серед областей з ТРК за приростом захворюваносп дпей за остант 22 роки (+60,7%), що вщповщае даним Толстанова О.К. та сшвавт. [11]. Черкащина займае у цьому перел1ку 2 мюце, що обумовлено високими ранговими мюцямп щодо захворюваносп на хвороби оргашв кровотворення (3 мюце), на новоутворення (4 мюце), на хвороби ендокринно! системи (6 мюце), хвороби оргашв травлення (6 мюце), хвороби оргашв сечовпвщно! системи (6 мюце). Прирют захворюваносп за остант 22 роки склав (+18,1%). Р1вненська область обшмае трете мюце у цьому рейтингу, що обумовлено другим мюцем за захворюванютю на хвороби оргашв травлення та хвороби оргашв кровотворення, трепм мюцем за захворюванютю на хвороби ендокринно! системи, шостим мюцем за захворюванютю на уроджеш аномалп та восьмим мюцем - за захворюванютю на новоутворення. Прирют захворюваносп у дитячого населення обласп за останш 22 роки склав (+50,7%).
1вано-Франювська область за сумою рангових мюць об1ймае 4 мюце. Це зумовлено лщерством Прикарпаття за захворюванютю дпей обласп на хвороби оргашв кровотворення, оргашв травлення та ендокринною патолопею. Прирют захворюваносп у дитячого населення обласп за останш 22 роки
ж^ав (+32,7%). Вiнницькa область обшмае S мющ у цьому peйтингy, що обyмовлeно тpeтiм мicцeм за зaxвоpювaнicтю на новоyтвоpeння, чeтвepтим - на ypоджeнi aномaлiï та xвоpоби оpгaнiв кpовотвоpeння, п'ятим мicцeм - за зaxвоpювaнicтю на eндокpиннy пaтологiю. np^icr зaxвоpювaноcтi у дитячого нaceлeння облаоп за оcтaннi 22 pоки отлав (+3S,6%). Кшвщина за cyмою para^Hx мicць займае 12 мicцe, що обyмовлeно виcокими paнговими мicцями щодо зaxвоpювaноcтi на xвоpоби оpгaнiв джання (3 мicцe) та ypоджeнi аномалп (S мicцe). Пpиpicт зaxвоpювaноcтi у дитячого нaceлeння облacтi за останш 22 pоки cклaв (+44,1%).
Таблиця 3
Pанговi мicця облаcтей та мкт по захворюваноcтi за клаcами хвороб, яК згiдно з чинним
законодавством мають причинний зв'язок iз аварicю на ЧАЕС
РАНГОВЕ М1СЦЕ ПО ЗАХВОРЮВАНОСТ1
№ п/п Haймeнyвaння у цшому по yciм xвоpо- ново-утво-pe^ нями yp°- джe-ними анома- xвоpо-бами eндо-кpинноï xвоpо-бами °pгaнiв xвоpо-бами °pгaнiв диxaння xвоpо-бами °pгaнiв ^овотво- xвоpо-бами оpгaнiв ceчовоï pоз-лади пcиxi-ки Сумма paнго-виx мкць
бам лiями cиcтeми лeння peння cиcтeми
1. Житом^^ка* * 13 9 10 4 7 10 7 1 61
2. Чepкacькa** VII 4 17 6 6 11 3 6 12 65
3. Piвнeнcькa** XIII S 6 3 2 21 2 S 20 70
4. 1вано- Фpaнкiвcькa** III 16 19 1 1 6 1 10 19 73
5. К^ово^ад^ка IX 6 2 S S 10 S 17 14 73
6. Хмeльницькa XV 9 12 9 7 15 7 4 13 76
7. Днiпpопeтpов-^ка VI 10 7 14 10 5 9 3 24 7S
S. Хapкiвcькa X 2 3 19 16 12 11 1 1S S2
9. Вшницька** XIV 3 4 5 15 13 4 1S 22 S4
10. м. Кшв II 25 1 16 12 2 24 5 10 95
11. lep^n^^^ XVI 22 20 2 9 16 13 9 9 100
12. Львiвcькa XI 14 16 13 13 S 20 11 7 102
13. Киïвcькa** I 15 S 11 14 3 22 16 17 106
14. Зaкapпaтcькa XXV 7 14 4 5 25 5 25 21 106
15. Чepнiгiвcькa** VIII 23 13 20 20 4 21 14 2 117
16. Зaпоpiзькa IV 19 5 22 24 1 23 19 5 11S
17. Чepнiвeцькa XXIII 20 25 7 3 23 6 13 23 120
1S. Полтaвcькa XIX 5 24 23 1S 1S 15 12 6 121
19. Хepcонcькa XXIV 11 10 21 22 24 12 22 3 125
20. Волинcькa** XX 11 15 11 11 20 19 15 25 127
21. Сум^ка** XXI 1 23 17 19 22 1S 14 15 129
22. Миколaïвcькa XVII 17 21 15 17 17 16 2 16 131
23. Лyгaнcькa XII 21 22 1S 21 9 17 20 S 136
24. Донeцькa XXII 1S 11 24 23 19 14 23 11 143
25. Oдecькa XVIII 24 1S 24 25 14 25 21 4 155
** - обласп з тepитоpiями paдiоeкологiчного кон^олю.
Чepнiгiвcькa облacть за cyмою paнговиx мicць обiймaе 14 мicцe. Ц зyмовлeно показниками за зaxвоpювaнicтю дггей облacтi на pозлaди пcиxiки (2 мгевд) та xвоpоби оpгaнiв диxaння (4 мicцe). Пpиpicт зaxвоpювaноcтi у дитячого нaceлeння облacтi за останш 22 pоки cклaв (+27,S%). Сум^ка облacть, займаючи нeвиcокe 20 мгевд, видiляетьcя лiдepcтвом за зaxвоpювaнicтю дтей на новоyтвоpeння. Пpиpicт зaxвоpювaноcтi у дитячого нaceлeння облacтi за останш 22 pоки cклaв (+30,9%). Загальна кiлькicть дiтeй з iнвaлiднicтю в y^arni доcяглa 156 099 оаб або 205,0 на 10 тж. дiтeй. У 1994 pоцi шд cпоcтepeжeнням було 130 154 д^гей з iнвaлiднicтю або 113,1 на 10000. дггей. Oтжe, кшькгеть дiтeй з iнвaлiднicтю зpоcлa за останш два дecятиpiччя у 1,S paзи або на S 1,3%. Найбшьша кiлькicть дiтeй з швалщшстю cпоcтepiгaетьcя у caмe у областж з ТРК, дe показник швалщност! по 9 доcлiджyвaним облacтям отлав 234,4 на 10000 дiтeй, у той чac як у шшж облacтяx цeй показник cклaв 193,1 на 10000 дтей, тобто у облacтяx з ТРК вiн був бiльшe на 21,4% або у 1,5 paî^ Пepшi чотиpи мгеця за кiлькicтю дiтeй з швалщшстю займають област! з ТРК: Чepнiгiвcькa, Киïвcькa, Житомиpcькa, Piвнeнcькa. У поpiвняннi iз зaгaльнодepжaвним показником пepeвищeння отлаяло 14,3%. Цe щe paз cвiдчить пpо пepeвaжнe зpоcтaння зaxвоpювaноcтi та пошиpeноcтi дитячиx xвоpоб у облacтяx з ТРК, дe дiти зазнають подовжeного у чaci нeгaтивного впливу eкотокcичниx фaктоpiв, зокpeмa й paдiонyклiдiв (табл. 4).
Таблиця 4
Показники швалщносл дггей вщ 0 до 17 рокчв (на 10 тис.дггей)
_(За даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни)_
№ п/п Найменування абсолютне число д1тей- швалщв на кшець званого року показник на 10 тис. д1тей питома вага в т.ч. дгги, ям вперше в званому рощ стали швалщами
абсолютне число показник на 10тис.дггей питома вага
Укра'ша 156 099 205,0 100,0 16 311 21,4 100,0
1. Чершпвська** 4258 258,4 100,0 464 28,2 100,0
2 Ки!вська** 8115 251,7 100,0 898 27,8 100,0
3 Житомирська** 5985 247,3 100,0 578 23,9 100,0
4 Р1вненська** 6588 237,8 100,0 685 24,7 100,0
5 Хмельницька 5655 236,9 100,0 516 21,6 100,0
6 Вшницька** 6904 236,3 100,0 779 26,7 100,0
7 Запор1зька 6767 231,0 100,0 770 26,3 100,0
8 Тернотльська 4610 228,7 100,0 478 23,7 100,0
9 Микола!вська 4744 227,6 100,0 529 25,4 100,0
10 Волинська** 5422 227,3 100,0 589 24,7 100,0
11 Чершвецька 4175 225,3 100,0 411 22,2 100,0
12 Юровоградська 3820 224,4 100,0 349 20,5 100,0
13 Дшпропетровська 12823 224,3 100,0 1 344 23,5 100,0
14 Закарпатська 6468 222,1 100,0 741 25,4 100,0
15 Черкаська** 4495 220,3 100,0 419 20,5 100,0
16 Льв1вська 10634 219,9 100,0 1 139 23,6 100,0
17 Полтавська 5104 217,3 100,0 529 22,5 100,0
18 Донецька 6758 216,5 100,0 749 24,0 100,0
19 1вано- Франювська** 6020 215,1 100,0 654 23,4 100,0
20 Харювська 8982 211,0 100,0 766 18,0 100,0
21 Сумська** 3670 210,5 100,0 373 21,4 100,0
22 м. Ки!в 10290 201,3 100,0 1 103 21,6 100,0
23 Луганська 2181 198,8 100,0 247 22,5 100,0
24 Херсонська 3765 190,8 100,0 406 20,6 100,0
25 Одеська 7866 172,9 100,0 795 17,5 100,0
26 АР Крим* 0 0,0 0,0 0 0,0 0,0
27 м.Севастополь** 0 0,0 0,0 0 0,0 0,0
* - iнформацiя вщсутня ** - областi з теритс^ями радiоекологiчного контролю
Таблиця 5
Показники швалвдност дiтей з 1994 по 2016 рш вiд 0 до 17 рокчв (на 10 тис.дiтей) у розрш кмас1в хвороб з убуванням показника за даними 2016 року
_(За даними Центру медично! статистики МОЗ Украши)_
№ п/п Найменування Абсолютне число д1тей- швалщв на кшець звггного року Показник на 10 тис. д1тей Питома вага Темп змши показника (у %) з 1994 до 2016
1994 2016 1994 2016 1994 2016
1 Природжеш аномалп (вади розвитку) 16928 48 575 14,7 63,8 14,7 31,1 +334,0%
2 Хвороби центрально! нервово! системи 56739 25 935 49,3 34,1 43,6 16,6 -30,8%
3 Розлади психки та поведшки 31341 22 531 27,2 29,6 24,1 14,4 +8,8%
4 Хвороби ендокринно! системи 5242 13 346 4,6 17,5 4,0 8,5 +280,4%
5 Хвороби гастково-м'язово! системи та сполучно! тканин 4125 6 662 3,6 8,7 3,2 4,3 + 141,7%
6 Новоутворення 3114 5 451 2,7 7,2 2,4 3,5 + 166,7%
7 Хвороби оргашв дихання 5159 2 722 4,5 3,6 4,0 1,7 -20,0%
8 Хвороби сечостатево! системи 1983 2 752 1,7 3,6 1,5 1,8 + 111,7%
9 Хвороби оргашв травления 1195 1 942 1,0 2,6 0,9 1,2 + 160,0%
10 Хвороби кров1 та кровотворних оргашв 1385 1 565 1,2 2,1 1,1 1,0 +75,0%
11 Хвороби системи кровооб^у 1300 1 482 1,1 1,9 1,0 0,9 +72,7%
УКРА1НА 130154 156 099 113,1 205,0 100,0 100,0 +81,3%
У той жe ча^ 22 pоки тому показники швалщност! у облacтяx з ТРК та iншиx peгiонax мaйжe нe в^^знялжь - вщповщно 121,6 на 10000 дiтeй та 120,4 на 10000 дггей. Стpyктypa iнвaлiдноcтi у облacтяx з ТРК та iншиx облacтяx була аналопчною з пepeвищeнням у пepшиx показниюв внacлiдок новоyтвоpeнь, вpоджeниx aномaлiй та xвоpоб eндокpинноï cиcтeми.
У поpiвняннi з даними 1994 pокy вщбулжя cyттевi змiни у cтpyктypi шватдност!, а caмe, внacлiдок збiльшeння iнвaлiдноcтi мaйжe у два paзи на пepшe мicцe вийшли ypоджeнi аномалп, дeфоpмaцiï та xpомоcомнi поpyшeння (+334,0%), яю пepeбyвaли два дecятиpiччя тому на 3 мгещ. Змeншилиcь показники iнвaлiдноcтi внacлiдок нepвовиx xвоpоб (-30,S%), якi, вiдповiдно, пepeйшли з пepшого paнгового мicця на дpyгe. Змeншилиcь вiдповiднi показники iнвaлiдноcтi внacлiдок xвоpоб оpгaнiв диxaння (-20%). Haтомicть зpоcлa iнвaлiднicть внacлiдок xвоpоб eндокpинноï стогеми (+2S0,4%), новоyтвоpeнь (+166,7%), xвоpоб кicтково-м'язовоï cиcтeми та cполyчноï тканини (+141,7%), xвоpоб оpгaнiв тpaвлeння (+160,0%) (табл. 5).
1. Звepтaе на ceбe увагу нaйвищe збiльшeння зaxвоpювaноcтi та пошиpeноcтi у дiтeй з облacтeй з ТРК новоyтвоpeнь, xвоpоб eндокpинноï cиcтeми, xвоpоб cиcтeми ^овообпу, xвоpоб ceчовоï cиcтeми, кicтково-м'язовоï cиcтeми, ypоджeниx aномaлiй, дeфоpмaцiй та xpомоcомниx aномaлiй, xвоpоб вyxa та cоcкоподiбного вiдpоcткa, xвоpоб оpгaнiв диxaння.
2. Teмп зpоcтaння зaxвоpювaноcтi за ушма клacaми xвоpоб дiтeй з облacтeй з тepитоpiями paдiоeкологiчного контpолю за останш 22 pоки cклaв + 42,1% та був найвищим у поpiвняннi з aнaлогiчними пapaмeтpaми у дтей з облacтeй бeз ТРК, який cклaдaв + 32,9%, ^и зaгaльнодepжaвномy показнику зpоcтaння + 36,09%. Споcтepiгaетьcя дyжe виcокий тeмп зpоcтaння показника зaxвоpювaноcтi на новоyтвоpeння дтей з облacтeй з ТРК + 169,9%.У дiтeй з облacтeй бeз ТРК вiн cклaдaв +163,2% ^и зaгaльнодepжaвномy показнику + 162,3%.
3. Пш зaxвоpювaноcтi на ypоджeнi aномaлiï та xвоpоби eндокpинноï cиcтeми минув у дiтeй з ycix доcлiджyвaниx тepитоpiй у 1999 pоцi, а на xвоpоби оpгaнiв тpaвлeння - у 2006 pоцi. У найближчий пepcпeктивi можливe пpодовжeння зpоcтaння у дiтeй iз облacтeй з ТРК зaxвоpювaноcтi на xвоpоби оpгaнiв диxaння, тpaвми та отpyення та новоyтвоpeння. У той жe чac з 2010 pокy cпоcтepiгaетьcя cповiльнeння тeмпiв зaxвоpювaноcтi дiтeй на xвоpоби eндокpинноï cиcтeми, xвоpоби оpгaнiв тpaвлeння, xвоpоби кpовi та кpовотвоpниx оpгaнiв, пpиpоджeнi aномaлiï та xвоpоби, xвоpоби шкipи, xвоpоби ока та пpидaткового aпapaтy та pозлaди пcиxiки та повeдiнки.
4. У pозpiзi клaciв xвоpоб за оcтaннi 22 pоки cпоcтepiгaетьcя зpоcтaння пошиpeноcтi xвоpоб за ушма клacaми, як у дтей iз облacтeй з тepитоpiями paдiоeкологiчного контpолю, так i у дитячого нaceлeння з iншиx облacтeй. Пpотe, показники пошиpeноcтi xвоpоб у дитячого нaceлeння з облacтeй з paдiоaктивними тepитоpiями в ycix випaдкax пepeвищyвaли вiдповiднi показники у дiтeй з шшж облacтeй. Piзниця cклaдaлa +23,24% на mp^^ покaзникiв пошиpeноcтi xвоpоб у дiтeй з облacтeй з ТРК. У поpiвняннi iз показниками по ^arni у цiломy, piзниця була також на коpиcть показниюв пошиpeноcтi xвоpоб у дiтeй з облacтeй з тepитоpiями paдiоeкологiчного кон^олю +15,3%.
5. Показова динaмiкa cпоcтepiгaлacь пpи aнaлiзi paнговиx мicць облacтeй, у зaлeжноcтi вiд покaзникiв зaxвоpювaноcтi окpeмими клacaми xвоpоб, пpичинний зв'язок iз aвapiею на ЧАЕС якиx вcтaновлeний згiдно з чинним законодавством. Ha пepшиx чотиpьоx мicцяx за cyмою paнговиx мicць знaxодятьcя Житом^^ка, Чepкacькa, Piвнeнcькa та Iвaно-Фpaнкiвcькa област^ лiдepcтво якиx обyмовлeнe виcокими показниками зaxвоpювaноcтi за нacтyпними клacaми xвоpоб: xвоpоби eндокpинноï cиcтeми, pозлaди ж^ши, новоyтвоpeння, xвоpоби оpгaнiв тpaвлeння, xвоpоби оpгaнiв диxaння та оpгaнiв кpовотвоpeння. Цe щe paз cвiдчить ^о пepeвaжнe зpоcтaння зaxвоpювaноcтi та пошиpeноcтi дитячиx xвоpоб у облacтяx з ТРК, дe дiти зазнають подовжeного у чaci нeгaтивного впливу низки шкiдливиx фaктоpiв, зокpeмa й paдiонyклiдiв.
6. Haйбiльшa кiлькicть дiтeй з швалщшстю cпоcтepiгaетьcя у caмe у облacтяx з тepитоpiями paдiоeкологiчного кон^олю, дe показник iнвaлiдноcтi по 9 достщжуваним облacтям cклaв 234,4 на 10000 д^гей, у той чac як у iншиx облacтяx жй показник cклaв 193,1 на 10000 д^гей, тобто у облacтяx з ТРК вш був бiльшим на 21,4% або у 1,5 paзи. У поpiвняннi iз зaгaльнодepжaвним показником пepeвищeння cклaдaло 14,3%.
7. Виявлeнi тpeнди у зaxвоpювaноcтi та пошиpeноcтi xвоpоб у дiтeй з облacтeй з тepитоpiями paдiоeкологiчного контpолю cвiдчaть щодо пpодовжeння пpотягом оcтaннix 22 pокiв пpоцecy нaкопичeння нeгaтивного потeнцiaлy вiдноcно cтaнy ïx здоpов'я, як i у мacштaбax ycieï кpaïни. Вочeвидь, ця тeндeнцiя пов'язана iз комплeкcом cоцiaльниx, eкологiчниx та eкономiчниx чинниюв
i не дозволяе виключити равдацшний фактор у комплексному подовженому негативному впливов1 забрудненого оточуючого довкiлля дитячий оргашзм, що свiдчить про необхiднiсть продовження профiлактичних медико-соцiальних заходiв щодо дитячого населення, яке проживае на зазначених територiях.
1. Bazyka DA, Tronko MD, Antypkin YuH, Serdyuk AM, Sushko VO. Trydtsyat rokiv Chornobylskoyi katastrofy: radiolohichni ta medychni naslidky : Natsionalna dopovid Ukrayiny. Kyyiv: DU "Natsionalnyi naukovyi tsentr radiatsiynoyi medytsyny Natsionalnoyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny"; 2016. 177 s. [in Ukrainian]
2. Antypkin YuH. Stan zdorovya ditey v umovakh diyi riznykh ekolohichnykh chynnykiv. Mystetstvo likuvannya. 2005; 2: 1723. [in Ukrainian]
3. Antypkin YuH. Chornobylska katastrofa ta stan zdorovya vahitnykh zhinok i ditey. Zhurnal AMN Ukrayiny.- 2011; 2: 152155. [in Ukrainian]
4. Stepanova Yel. Chernobylskaya katastrofa i zdorovye detey. Novaya meditsina tysyacheletiya. 2010; 4: 18-22. [in Russian]
5. Serdyuk AM. Medychna ekolohiya i problema zdorovya ditey. Zhurnal AMN Ukrayiny. 2001; 7(3): 437-449.
6. Shchorichna dopovid pro stan zdorovya naselennya, sanitarno-epidemiolohichnu sytuatsiyu ta diyalnist systemy okhorony zdorovya. 2015 rik. MOZ Ukrayiny; 2015. 450 s. [in Ukrainian]
7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 23 lypnya 1991 r. № 106 Pro orhanizatsiyu vykonannya postanov Verkhovnoyi Rady Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR "Pro pravovyy rezhym terytoriyi, shcho zaznala radioaktyvnoho zabrudnennya vnaslidok Chornobyl's'koyi katastrofy" ta "Pro status i sotsialnyi zakhyst hromadyan, yaki postrazhdaly vnaslidok chornobylskoyi katastrofy". 1991. D/b 106a-91-p. Dostupno na: http:// zakon.rada.gov.ua/go/106a-91-p. [in Ukrainian]
8. Bobylyova OO, Holubchykov MV, Mishchenko AN, Rudenko NH, Aleksandrova LH, Danko OS, Vladziyevska HS, Korniyenko LP. Pokaznyky zdorovya ta nadannya medychnoyi dopomohy poterpilym vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES 1998 rik (chastyna 1) NDVP «TEKHMEDEKOL»; 1999.-208 c. [in Ukrainian]
9. Holubchykov MV, Zabolotko VM, Kravchuk NH, Steshenko IYe, Rudenko NH, Sazonova ID, Velikdan VI. Pokaznyky zdorovya naselennya ta vykorystannya resursiv okhorony zdorovya v Ukrayini za 2015-2016 roky. Dovidnyk MOZ Ukrayiny; 2017. 325 s. [in Ukrainian]
10. Holubchykov MV, Rudenko NH. Monitorynh stanu zdorovya ditey 0-17 rokiv vklyuchno retrospektyva 2003-2010. Dovidnyk MOZ Ukrayiny; 2010. 48 s. [in Ukrainian]
11. Tolstanov OK, Pavlovskyi VA. Medyko-sanitarna dopomoha naselennyu Zhytomyrshchyny, postrazhdalomu vnaslidok avariyi na CHAES. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. 2006; 28: 12-16. [in Ukrainian]
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИИ В РАСПРОСТРАНЕННОСТИ БОЛЕЗНЕЙ И ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ СТРАНЫ ПО ОТДЕЛЬНЫМ КЛАССАМ БОЛЕЗНЕЙ ПОСЛЕ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Мозырская А.В., Скварская А. А., Салтанова С.Д., Емец А.В., Карулина Ю.В.
В Украине наблюдаются разнонаправленные тенденции в состоянии здоровья детского населения. Безусловным является негативное влияние на здоровье детей экологически загрязненной окружающей среды, в частности последствий аварии на ЧАЭС. После ядерной катастрофы сформировался комплекс долговременных патогенных факторов (пострадиационное влияние долгоживущих радионуклидов, хронический стресс, нерациональный образ жизни и питания, последующие негативные социально-экономические изменения в обществе и др.), ставшие неблагоприятными прежде всего для растущего детского организма. Комплексное воздействие радиационных и нерадиационных факторов, возникшее в результате аварии на ЧАЭС, привело к ухудшению состояния здоровья всех категорий пострадавших. Оно выражается в увеличении общей онкологической и неонкологической заболеваемости, в частности, по классам болезней дыхательной, эндокринной, сердечнососудистой, пищеварительной, нервной систем, рост инвалидности за счет не только онкологической, но и общесоматической заболеваемости у детей. Темп роста заболеваемости по всем классам болезней детей из областей с территориями радиоэкологического контроля за последние 22 года составил + 42,1% и был самым высоким по сравнению с аналогичными параметрами у детей из областей без ТРК, который составлял + 32,9%, при общегосударственном показателе рост + 36,09%. Наблюдается очень высокий темп роста показателя заболеваемости новообразованиями детей из областей с ТРК + 169,9% У детей из областей без ТРК он составлял + 163,2% при
DYNAMICS OF CHANGES IN PREVALENCE OF ILLNESSES AND MORBIDITY OF THE CHILDREN'S POPULATION OF THE COUNTRY BY THE SEPARATE CLASSES OF DISEASES AFTER THE CHERNOBYL DISASTER Volosovets O.P., Krivopustov S.P., Mozyrskaya A.V., Skvarskaya A.A., Saltanova S.D., Yemets A.V., Karulina Yu.V. In Ukraine, there are different trends in the health of the children's population. Unconditional is the negative impact on the health of children of environmentally polluted environment, in particular the consequences of the Chernobyl accident. After a nuclear catastrophe, a complex of long-term pathogenic factors (post-exposure effects of long-lived radionuclides, chronic stress, irrational lifestyle and nutrition, subsequent negative socio-economic social changes, etc.) has emerged, which have become unfavorable primarily for the growing child's organism. The complex effect of radiation and non-radiation factors that arose as a result of the Chernobyl accident caused a deterioration of the health status of all categories of victims, which is manifested in an increase in the overall cancer and non-congenital morbidity, in particular in the classes of respiratory, endocrine, cardiovascular, digestive, nervous systems , increase in disability due to not only oncological, but also sociosomatic morbidity in children. The rate of growth of morbidity for all classes of diseases of children from regions with territories of radioecological control over the past 22 years was + 42.1%, and was the highest compared to the similar parameters in children from areas without territories of radioecological control, which was + 32.9%, with a nationwide growth rate + 36.09%. There is a very high rate of growth rate of the incidence of newborns in children from areas with radioecological control areas + 169.9%. In children from areas without radioecological control areas it
общегосударственном показателе + 162,3%. was + 163.2% at the national level + 162.3%.
Ключевые слова: дети, заболеваемость, Key words: children, morbidity, prevalence,
распространенность, инвалидность, Чернобыльская катастрофа, disability, Chornobyl catastrophe, pollution of the
загрязнение окружающей среды. environment
Стаття надшшла 14.06.18 р. Рецензент Шеттько В.1.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-42-45
УДК 616.3 -002.157.2-036.12-039.35-02:616.344-002-031.84
МАН1ФЕСТН1 ПРОЯВИ ХРОН1ЧНОГО РЕЦИДИВУЮЧОГО АФТОЗНОГО СТОМАТИТУ
ПРИ ХВОРОБ1 КРОНА
E-mail: [email protected]
Проведено аналiз частоти машфестних проявiв хрошчного рецидивуючого афтозного стоматиту при загостренш хвороби Крона. Результати вивчення кгашчних проявiв хвороби Крона з боку порожнини рота при загостренш у 86 пащенив показали, що Крона у 33 (38,4%) пащенив спостер!гаються змши з боку порожнини рота, зокрема хрошчний рецидивуючий афтозний стоматит у 9 (10,46%), що тдтверджуеться результатами пстолопчного дослщження слизово! порожнини рота, а саме наявшсть гранулематозного запалення. Результати дослiджень кишкiвника шляхом капсульно! ендоскот! та колоноскот! з бюпаею також пiдтверджують наявнiсть гранулематозних змш з боку слизово! оболонки товтого кишювника, що вiдповiдае дiагнозу хвороби Крона. У 19 (22,1%) пащенив прояви з боку порожнини рота на 8+1,2 дш передують кишковим симптомам. У 14 (16,3%) пащенив клiнiчнi прояви з боку порожнини рота машфестували з кишковими розладами. Дiагноз хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту при хворобi Крона пiдтверджувався результатами пстолопчного дослщження патологiчно змiнено! слизово! оболонки порожнини рота, з характерними гранулематозними змшами, яю корелюються зi змiнами з боку слизово! оболонки кишювника. Виявлеш характернi гранулематознi змши з боку порожнини рота за вщсутност кишкових проявiв, потребують як мюцевого, так i загального патогенетичного л!кування на раннiх стадiях захворювання.
Ключовi слова: хронiчний рецидивуючий афтозний стоматит, хвороба Крона, бюпЫя, гранулематозне запалення.
Хрошчний рецидивуючий афтозний стоматит е одним з найбшьш поширених серед захворювань слизово! оболонки порожнини рота [1,2]. Спостерпаеться в!дносно висока частота захворювань слизово! оболонки порожнини рота та червоно! кайми губ, поеднаних з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, зокрема хворобою Крона [3,7,8]. Змши слизово! оболонки порожнини рота при хвороб! Крона зустр!чаються у 40% пащенпв i виявляються кл!н!чно у вигляд! афтозних виразок на слизовш щ!к, язика та внутршнш поверхш губ [4,8,10]. Д!агностика хрошчного рецидивуючого афтозного стоматиту часто обмежуеться лише об'ективними змшами слизово! оболонки порожнини рота у вигляд! вогнищевих уражень слизово! оболонки. Виконання бюпсп з пстолопчним дослщженням слизово! оболонки порожнини рота з метою встановлення остаточного д!агнозу переважно не виконуеться. Результати лшування хрон!чного рецидивуючого афтозного стоматиту також слщ вважати незадовшьними, оскшьки частота ремюш та повторних рецидив!в е досить високою [4,5,9]. Це переважно пов'язано з шзньою д!агностикою основного захворювання та вщповщно шзшм призначенням патогенетичного лшування. Кр!м цього, при лшуванш хвороби Крона часто не проводиться мюцеве лшування патолопчних змш з боку слизово! оболонки порожнини рота. У зв'язку з цим актуальним стае своечасна д!агностка хрошчного рецидивуючого афтозного стоматиту, як первинного прояву хвороби Крона та призначення патогенетичного комплексного лшування.
Метою роботи було вивчити частоту машфестних прояв!в хрошчного рецидивуючого афтозного стоматиту при загостренш хвороби Крона та обгрунтувати лшувальну тактику.
Матер1ал та методи дослщження. Вивчалася частота клшчних прояв!в при загостренш хвороби Крона з боку порожнини рота у 86 пащенпв в!ком вщ 18 до 65 рок!в (середнш в!к 31,4 + 2,1), серед них жшок - 54 (62,8%), а чоловшв - 32 (37,2%). Проведено анал!з скарг, анамнестичних даних, результат!в об'ективного дослщження, лабораторних дослщжень кров! (загальний та бюх!м!чний анатзи кров!), бюпсп уражених д!лянок слизово! оболонки порожнини рота (афт) з пстолопчним дослщженням. Взяття матер!алу уражених д!лянок слизово! оболонки порожнини рота проводилось шд шфшьтрацшною анастез!ею конхотомом. Отриманий матер!ал направлявся на патоморфолопчне дослщження, яке проводилось на баз! кафедри патолопчно! та топограф!чно! анатом!! НМАПО !меш П. Л. Шупика. Бюптати фшсували в 10%-му розчиш нейтрального забуференного форматну (рН 7,4) протягом 24-36 годин, проводилась загально
© Т.М. Волосовець, О.О. Дядик, 2018
