CC BY
22
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.3:581.825]-053.2-07:311.213(477.83) БЕШ A.B., НОВ1КЕВИЧ С.З., ЗАДВОРНА O.I., ОА1ЯРНИКА.Ю. Аьв/вський нацюнальний медичний унверситет мен/ Данила Галицького
ДИНАМкА СТРУКТУРИ СЕНСИБШЗАЦП ДО ПИЛКУ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ЛЬВ|ВСЬКО1 ОБЛАСП ПРОТЯГОМ 20-Р1ЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Резюме. Усmаmmi наведений динамiчний анал1з чутливостi до пилку в дтей протягом 20рчного спо-стереження на пiдставi результатiв специфiчного шшрного алерготестування. Встановлено помт-ш змни в яксному та кльксному складi спектра пилково'1 сенсибл^аци. Протягом останшх рошв у структурi пилково'1 сенсибшзаци дтей Львiвськоi областi 1з сезонною алергieю вiдзначено певт зсуви: суттево зросла частота реестращ сенсибыЬзацп до окремих алергетв пилку дерев (берези, клена, вль-хи, лщини, акащ, волоського горiха, дуба), трав та злашв (кукурудзи, соняшника, коноплi, лисохвосту, гуньби) та бур'ятв (кульбаби, полину, лободи, амбрози, циклахени).
Ключовi слова: дти, Львiвська область, пилкова сенсибшзащя, шшрне алерготестування.
Актуальнють
Протягом останшх десятилиъ поширешсть алерпчних захворювань серед д^ей неухильно зростае. За даними лггературних джерел, на рiзнi форми алергп хворie вщ 10 до 60 % населення земно! кулi [6]. К прояви характеризуются значним полiморфiзмом. Зокрема, рееструеться велика кшьюсть сезонних захворювань, яю розвиваються внаслщок сенсибЫзацп оргашзму до пилку рос-лин (полшоз). Зпдно з даними експерпв ВООЗ, на полiноз хворшть вiд 10 до 40 % населення рiзних кра!н, а його питома вага серед шших алерпчних захворювань досягае 29 %. Не оминае дана пато-лопя i дiтей, зокрема, за даними С.М. Недельсько! та спiвавторiв, поширенiсть полiнозiв серед дитя-чого населення Укра!ни досягае 10 % [2]. Сього-днi доведено, що етiологiчна структура пилково! сенсибЫзацп характеризуеться суттевими регю-нальними вiдмiнностями. Це пояснюеться тим, що практично кожен регюн мае вщмшний рос-линний покрив. О^м цього, на антигенну структуру аероалергешв значною мiрою впливають промисловi викиди в повiтря. Саме тому навт у межах одного регюну при однаковiй концентрацп алергенiв у повг^ симптоми полiнозу частiше ви-никають у жителiв мiст, ашж сiл, де забруднення навколишнього середовища е меншим. Водночас протягом останшх роюв з'явилося багато досль джень, присвячених вивченню сенсибтзацп на-
селення до спор грибiв. Всесвiтне потеплшня при-звело до збiльшення тривалост полшацп рослин i вегетацп грибiв, росту середньорiчно! концентрацп аероалергешв у повггрь Протягом останшх рокiв проведенi дослiдження, якi доводять, що звернення до медичних установ iз приводу сезонних загострень бронхiально! астми частiше зумовленi пiдвищенням концентрацп спор гри-бiв, ан1ж пилку рослин [9]. Наразi серед широкого спекта грибiв особливу увагу првддляють таксонам Cladosporium та ЛЬвтапа, оскшьки вони займають основну частину атмосферного бюаерозолю i най-частiше спричиняють загострення сезонно! алергп!. Концентрацiя аероалергенiв спор грибiв, як i пилку рослин, характеризуеться сезонними коли-ваннями й регiональними вiдмiнностями. Погодш умови взимку та ранньою весною впливають на середню тривалiсть сезону цвiтiння та вегетацП, а вщповщно, i на загальний цiлорiчний рiвень аероалергешв [12].
Адреса для листування з авторами:
Беш Леся Василiвна E-mail: [email protected]
© Беш Л.В., Новшевич С.З., Задворна О.1.,
Олiярник Л.Ю., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Викладена вище ситуацiя диктувала потребу вивчення структури пилково! сенсибтзацп в дь тей рiзних регiонiв Укра'ши, що i визначило акту-альнiсть i мету нашого дослiдження.
Мета: вивчити динамжу етюлопчно! структури сезонно! алергп в дiтей ЛьвiвськоI областi протя-гом останнiх 20 рокiв (1990—2010 рр.) на шдст^ результатiв специфiчного шкiрного алерготесту-вання.
Матер1али i методи
Дослiдження проводилися на базi Львiвського мiського дитячого алергологiчного центру й двох полжлжчних вщщлень м. Львова. Проаналiзованi результати алергологiчного обстеження 3107 д^ей вiком вiд 5 до 18 роюв. Алергологiчне обстеження включало збiр анамнестичних даних i проведен-ня специфiчного алерготестування з пилковими алергенами росшського (ППО ФДУП «Аллерген», Ставрополь) i вiтчизняного (Вiнницького МП «1мунолог») виробництва. Для проведення аналь зу пилковi алергени були подшеш на три групи, залежно вщ перiоду пiкового цвiтiння. У першу групу ввшшли дерева, цвiтiння яких припадае на весняний перiод. Друга група включала рослини, яю цв^уть у лiтнiй перiод, а саме трави i представ-никiв злакових. Третю групу становили бур'яни, яю пилкують в осiннiй перiод. Аналiзу пiдлягали виключно результати з високими показниками сенсибЫзацп (гiперсенсибiлiзацiя в три i чотири плюси). Для проведення аналiзу дiтей було подь лено на три вiковi пiдгрупи: 5—8 роюв, 9—12 рокiв та 13—18 роюв.
Математична й статистична обробка результата дослiджень проводилася з використанням лщензшного програмного пакета Statistica for Windows 6.1.
Результати досл^ження
Серед обстежених дiтей було 1930 (62 %) хлоп-чикiв i 1177 (38 %) дiвчaток. Обстеження проводились з 1990 по 2010 рж включно.
У груш дерев проaнaлiзовaно результати шюр-ного алерготестування з такими алергенами: ль щини, дуба, берези, ясена, вшьхи, клена, тополi, волоського горiхa, верби, сосни, каштана, липи, бузини, ялини, черемхи, граба. У групу трав i злаюв увшшли тaкi алергени: жито, кукурудза, грястиця збiрнa, конопля, вiвсяниця, соняшник, лисохвiст, райграс, мгглиця, гуньба, тимофпвка, гречка, подорожник. Анaлiз в 3-й групi проводив-ся серед таких бур'яшв: полину, кульбаби, пирiю, циклахени, стоколосу, лободи, амброзп, тонконога, кропиви, щавлю.
Анaлiз динaмiки гшерсенсибшзацп до окре-мих груп алергешв дозволив виявити ll певнi вжо-вi особливостi. Зокрема, серед дггей вiком вiд 5 до 8 роюв встановлено, що чутливють до пилку дерев у перюд з 1990 до 1999 р. зросла з 6,67 до 42,7 %, а вже у 2000 р. спостерпалося досить рiзке зменшен-
ня цього показника до 16,67 %. З 2000 року частота виявлення гшерсенсибЫзацп плавно зростае i до-сягае в 2008 рощ 70,59 %, а поим знову рГзко падае до 6,62 %. Водночас висока чутливiсть дггей да-ного вжу до трав i злаюв спостерГгалася протягом усього перюду спостереження (вщ 66,67 % дггей у 1990 рощ до 43,85 % у 2010).
Якщо аналiзувати в часi сезонну алерпю до бур'яшв, то вона була досить високою з 1990 до 2010 р. i коливалась у межах вед 66,67 до 45,99 %. Можна видшити 1995 р., коли в дггей спостерГга-лись найвищГ показники чутливостГ до бур'яшв — 70 %, а також 2007 р. з найнижчими показниками гшертливосп у 22,22 %.
Спосгерiгаегься деяка закономiрнiсгь у по-казниках гiперчугливосгi в дiгей вжом вщ 9 до 12 роив. На початку дослщження до вах трьох груп алергешв гшерчутливють була досить низькою, в межах вщ 7 до 20 %. Зокрема, чутливють до дерев на початку перюду спостереження була найниж-чою серед уах груп алергенiв, з 1997 по 2001 рж вiдзначаегься зрют гiперчугливосгi до дано! групи пилкових алергешв (до 63,64 та 45,15 % ввдповщ-но) з наступним спадом до 2010 року (23,08 %).
Отже, загалом на початку спостереження ви-явлено найбГльше дггей, чутливих до пилку трав та злаюв (25—22 %), найменше — до пилку дерев (2—7 %), чутливють до бур'яшв встановлена на рГвш вед 18 до 8 %. У 2010 рощ група алергешв трав та злаюв найчастше провокувала гшерчут-ливГ реакцГ! (30,77 %); на друге мющ вийшли алергени пилку дерев (23,08 %); найменшi показники гiперчугливосгi встановлеш до бур'яшв (15,38 %).
У структур! динамiки гiперчугливосгi в тд-лигавш вжовш груш (13—18 роюв) сигуацiя була дещо шшою. Юльюсть дiгей ¡з гшерсенсибЫза-цiею до пилку дерев з 1990 по 1995 рж була низькою — 18—2 %; з 1996 року цей показник вирю i знаходився в межах 30—42 %. Шсля цього спосте-рпався незначний спад до 18 %. У 2010 рощ знову вщзначався рют показниюв гшерсенсибЫзацп (до 37,50 %). Гiперсенсибiлiзацiя до пилку трав i зла-юв у 1991 рощ зареестрована в 35 % обстежених, уже в 1993 !х кшькють знизилась до 4 %. 1з 1994 року прослщковувалося рiзке зростання кшькосп дiгей ¡з гiперчугливiсгю до дано! групи алергешв (аж до 71 %), яка залишалася в межах 71—42 % до 2001 р. Шд кшець даного дослщження рiвень ri-персенсибЫзацп знову дещо знизився i станом на 2010 рж дорiвнював 25 %.
Юльюсть дггей ¡з гiперсенсибiлiзацiею до пилку бур'яшв ¡з 1990 по 1993 рж була низькою — вщ 7 до 1 %. 1з 1994 року динамжа чутливостГ до бур'яшв повторюе динамГку чутливостГ до трав i злаюв i рГзко збшьшуеться до 62 % з наступним коливанням у межах 62—40 %. Стан рГвня гшер-чутливосп до бур'яшв у 2010 рощ виявився щен-тичним показникам чутливосп до трав i злаюв i становив 25 %.
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
Загальна динамiка гшерсенсибтзацп до дерев у д^ей всiх вiкових груп за дослщжуваний перiод мала хвилеподiбний перебп (рис. 1). 1з 1990 по 1993 рж показник гшерсенсибшзацп був досить низьким — вщ 10 до 1 %; з 1994 року спостерпа-еться рiст, який тривав до 2007 р. i був у межах вщ 13 до 47 %; у 2008 рощ — рiзкий пiдйом до 70 %, i черговий спад до 6—10 % у 2009—2010 рр.
Динамжа реестрацп гiперчутливостi до трав i злакiв у дггей всiх вiкових груп була шакшою (рис. 2). У 1990 рощ рiвень гiперчутливостi був ви-соким — 66 %; у наступш роки вш падав: 1991 р. —
2011
2009 '
2007 '
2004 '
2002
2000
1998'
1996 '
1994
1992
1990
Э 70,59
I 13,89
I 32,79 —I 37,98
-1 31,82
25,00
3 43,33
32,94
I 41,42 40,26 —I 47,66
3 34,38
12,50 т 16,67
10,00
6,67
0,00
20,00
40,00
60,00
80,00 %
Рисунок 1. Анал'з динамки сенсиб'ш'зацп до пилку дерев з 1990 по 2010 рк
2011 2009 2007 2004 2002 2000 1998 1996 1994 1992 1990
Р 48,02
^42,31
3 64,10
3 52,94
316,67
339,34
1 51,16
330,68
I 40,13 ^ 42,22
55,29 3 52,07 ^55,19
63,55
П47,40 79,17
н
з
4,76
318,82
334,19
71,79
166,67
0,00
20,00
40,00
60,00
80,00 %
Рисунок 2. Анатз динамки сенсиб1л1зацИ до пилку трав та злакв з 1990 по 2010 рк
34 %, 1992 р. — 18 % i в 1993 р. був найнижчим за вс роки спостереження (4 %). 1з 1994 року вщ-буваеться рiзкий пiдйом чутливостi — до 71 %, у 1995 р. — до 79 %. Загалом iз 1993 року по 2010 рж показник чутливост до трав i злаюв залишаеться високим iз незначним коливанням у межах 79— 30 %, i лише у 2007 зареестрований спад до 16 %. Станом на 2010 рж пперчутливють до даного виду алергешв дорiвнювала 42 %.
Гшерчутливють до бур'янiв мала подiбний динамiчний характер (рис. 3). У 1990 р. вона ста-новила 66 %, iз наступним зниженням до 1 % у
1993 р. (той же рж, що i за травами й злаками). 1з
1994 р. спостерiгаеться пiк гшерчутливосп (62 %), який тривав до 2009 року. И рiвень перебував у межах 62—34 %, з незначним зменшенням тшьки в 2007 р. (22 %). На 2010 рж юльюсть дiтей, гшер-чутливих до бур'яшв, становила 43 %.
Отже, за 20^чний перiод спостереження вияв-лена загальна тенденцiя зростання гшерчутливос-
2011 2009 2007 2004 2002 2000 1998 1996 1994 1992
1990
0,00 10,00 20,00 30,00 40,00 50,00 60,00 70,00
%
Рисунок 3. Анал1з динамки сенсибЫзацп до пилку бур'янв ¡з 1990 по 2010 рк
Рисунок 4. Визначення динамки пперсенсибтзацп до пилку дерев методом найменших квадратв
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Ti до дерев та бур'янiв. Водночас гшерсенсибЫза-цiя до трав та злак1в зберiгалася високою протягом усього перюду спостереження (рис. 4, 5).
Проведеш дослiдження дозволили встановити, що протягом перюду спостереження спектр пилково! сенсибшзацИ до окремих рослин помгтно змшився. Зокрема, збiльшився рiвень пперсен-сибЫзацИ до таких рослин, як кукурудза, береза, клен, кульбаба, соняшник, полин, конопля, ло-бода, амброзiя, вiльха, лiщина, лисохвiст, акацiя, гуньба, волоський горiх, дуб, циклахена, тимофь !вка. Серед дiтей вiдзначена помгтна тенденцiя до зниження рiвня чутливост1 до пирiю, грястицi, жита, тонконога, райграсу, вiвсяницi, ясена. В1д-носно незмшним залишаеться порiг чутливостi до стоколосу, гречки та подорожника. Однак така ди-нам1ка гiперчутливостi не була лшшною, оскiльки в загальнш тенденцп змiни чутливостi спостер1га-лись окремi максимальнi й мiнiмальнi тки гшер-сенсибтзацп. Слiд вiдзначити, що панель пилко-вих алергенiв протягом 20-р1чного спостереження дещо змiнювалася, тому ми використовували даш специфiчного тестування з алергенами, як1 були
Роки
Рисунок 5. Визначення динамки пперсенсибл1зацп до пилку бур'ятв методом найменших квадратв
Рисунок 6. Анал'з спектра пилковоУ сенсиб'л'зацП' в 1990 рош, %
присутш в дослщженш протягом усього перюду спостереження.
Проведеш дослвдження показали, що в 1990 рощ в спектр1 пилково! сенсибЫзацп провщне м1сце посщали пирiй, райграс (33,3 %), вiвсяниця (26,67 %), тонконiг (23,33), тимофИвка (20,00 %), стоколос, грястиця, жито, лисохвiст (16,67 %), кукурудза, полин, циклахена (10 %) (рис. 6).
У 2010 рощ найчаст1ше реестрували висо-ку чутливють до пилку акацИ (64,29 %), райграсу (33,33 %), тонконога (31,54), лисохвосту (27,03 %), циклахени (26,39 %), лiщини (25,53 %), стоколосу (25,00 %), тимофИвки, грястицi (по 24 %) (рис. 7).
При розгляд1 зм1н структури пилково! сенсибшза-цИ до окремих рослин у вжових групах були иом1чсн1 певш в1дм1нност1. Зокрема, протягом дослщжувано-го перюду серед дггей в1ком в1д 5 до 8 рок1в помггно збiльшилась частота реестрацИ г1перчутливост1 до кукурудзи, берези, кульбаби, соняшника, полину, конопл1, лободи, в1льхи, л1щини, лисохвосту, циклахени, гуньби й волоського гор1ха. Водночас зменши-лася чутливють до пир1ю, в1всяниц1.
Серед дгтей в1ком 9—12 рок1в виявлене зростан-ня гшерсенсибтзацИ до пилку кукурудзи, берези, тимофИвки, лободи, в1льхи, циклахени, волоського гор1ха, акацИ та лисохвосту. Зменшилася чутли-в1сть до пир1ю, грястиц1.
Серед д1тей в1ком в1д 13 до 18 рок1в зросла частота реестрацп гшерчутливост1 до кукурудзи, берези, кульбаби, соняшника, тимофпвки, лободи, в1льхи, лщини, лисохвосту, циклахени, акацщ волоського гор1ху.
Отже, у вс1х в1кових групах зареестроване зрос-тання гшерсенсибшзацИ до пилку таких рослин: кукурудзи, берези, лободи, вГльхи, циклахени, лисохвосту, волоського гор1ху.
У процес1 досл1дження отриман1 ц1кав1 ре-зультати щодо сенсибЫзацп до пилку амброзп.
у 2010 роЦ1, °%
Kaíhímhq neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Традицiйно пилок амброзп не вважаеться алерге-ном, який спричиняе полiноз серед д^ей Захвдно-го регiону Украши. Однак, згiдно з результатами наших дослвджень, частота виявлення серед д^ей гшерсенсибЫзацп до амброзп за останнш рiк зна-чно пiдвищилась. У перюд з 1990 по 1995 р. рiвень гiперчутливостi до даного алергену був досить низьким — ввд 6,6 до 4,17 %, а в 1992—1993 рр. гiперсенсибiлiзацiя взагалi не була реестрована. Однак уже з 1996 по 2009 рж кшьюсть дiтей iз п-персенсибiлiзацiею iстотно збiльшилась i досягла ввдповщно 11,46 та 13,51 %. Протягом тривалого перiоду спостереження ввдзначено перiоди незна-чного спаду чутливосп, якi чергувалися з перюда-ми досить значного зростання частоти реестрацп гшерчутливосп до даного алергену. Таю пiковi показники припали на 1999 р. (15,38 %), 2003 р. (21,59 %) та 2008 р. (26,47 %). Отже, динамiка по-казника гiперчутливостi до пилку амброзп в дiтей мае чiтку загальну спрямовашсть на збiльшення (рис. 8).
Протягом останшх рокiв, згiдно з результатами багатьох дослвджень, встановлено, що найбiльш високий сенсибшзацшний потенцiал мае пилок полину. Така ситуацiя може значною мiрою впли-вати на тяжкiсть перебпу й частоту загострень по-лшозу. Згiдно з результататами наших дослщжень, тенденцiя до зростання гiперчутливостi до даного
Рисунок 8. Динамка спектра сенсиб^зацй до пилку амброзп протягом 1990-2010 рр.
2009 р.
2010 р.
□ Aspergillus 16,46 21,77
■ Cladosporium 35,44 23,13
□ Alternaria 32,91 2,45
Рисунок 9. Динамка спектра ceH^6mi3a^í до пилку полину з 1990 по 2010 рк
Рисунок 10. Анал 'з спектра сенсибШзац'й
до грибкових алерген'в у 2009-2010 рр. (%)
алергену почала прослвдковуватися з 1994 року i досягла у 2008 рощ 23,5 % (рис. 9).
Протягом останшх роюв з'явилося багато до-слвджень, присвячених вивченню сенсибЫза-цп населення до спор ip^iB. Встановлено, що звернення до лжаря з приводу осшшх сезонних загострень бронхiальноI астми часто зумовлеш шдвищенням концентраций спор ip^iB [9 ]. Гриб-кову сенсибЫзацш ми змогли дослщити лише в 2009 та 2010 рр. До алергешв ввдносилися гри-би Aspergillus, Cladosporium, Alternaria, Botrytis, Monilia, Penicilium. Помiж рiзних ввддв грибiв у контекст сезонно'1 алергп найбiльша увага придь ляеться таксонам Cladosporium, Alternaria, оскшь-ки вони займають найбiльшу частку атмосферного бiоаерозолю i, вiдповiдно, найчастше викликають загострення сезонно'1 алерпчно! патологи [14]. Pi-вень гiперчутливостi до даних ввддв грибiв протягом 2009—2010 рр. зберпаеться на високому рiвнi (30—20 %). Також за даний перюд ютотно вирос-ла чутливють до гриба Aspergillus, який входить до перел^ основних аероалергешв у середньоевро-пейськiй смузi (вщ 16,46 до 21,77 %) (рис. 10).
Отже, проведет нами дослщження дозволяють сформулювати такi висновки:
1. Етюлопчним фактором сезонно'1 алергп в на-шому регiонi е пилок рослин i спори ip^iB.
2. Встановлено суттевi змiни якiсного й кшь-кiсного плану в структурi пилково'1 сенсибтзацп в дiтей протягом 20^чного перiоду спостереження. Зокрема, суттево зросла частота реестрацп сенсибЫзацп до пилку таких дерев, як береза, клен, вшьха, лщина, акащя, волоський горiх, дуб; трав та злаюв: кукурудзи, соняшника, конопл^ лисохвосту, гуньби; бур'янiв: кульбаби, полину, лободи, амброзп, циклахени. Водночас спостерь гаеться помiтна тенденцiя до зниження рiвня чут-ливостi до пилку окремих дерев (ясен), трав та зла-юв (грястиця, жито, райграс, вiвсяниця), бур'янiв (пирiй, тонконiг). Збшьшилися показники гшер-чутливостi до групи дерев та бур'яшв, а знизились, хоча досить незначно, до групи трав та злаюв.
3. Протягом 2009 та 2010 роюв у спек^ грибно'1 сенсибтзацп були зареестроваш ви-
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
cokí значення гiперчутливостi до Cladosporium, Alternaría.
Список л1тератури
1. Межрегиональное атмосферное загрязнение территории / Под ред. В.Б. Миляева. — СПб., 2000. — 120 с.
2. Weryszko-Chmielewska E., Piotrowska K., Cz.erneckyj M. Pylek ambrozji (Ambrosia) i iwy (Iva) w powietrzu Lublina i Lwowa // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sec. Horticultura. — 2003. — XIII. — Р. 341-348.
3. Недельская С.Н., Кузнецова Е.Д., Бессикало Т.Г., При-ходько А.Б. Совместный взгляд клиницистов и аэробиологов на поллиноз // Запорожский медицинский журнал. — 2007. — № 4 (43). — С. 66-68.
4. Kalinovych N., Stach A., Chernetsky M., Uruska A., Nowak M., Szymanska A. Comparative characteristics of pollen fall of allergenic plants in Wielkapolska region (Poland) and Lviv city (Ukraine) //Studia Biologica. — 2007. — Vol. 1, № 1. — P. 73-84.
5. Дука К.Д., Дитятковський В.О., Науменко Н.В. Сучас-ний стан спектра сенсибiлiзацii в дтей, хворих на полшоз // Здоровье ребенка. — 2008. — № 6 (15). — С. 45-48.
6. Global strategy for the diagnosis and management of asthma in children 5 years and younger (2008) // www.ginasthma.org
7. Недельська С.М., Ярцева Д.О., Кузнецова О.Д. Сезонна алергiя в м. Запорiжжя: взаемозв'язки клiнiко-iмунологiчних змш i аeробiологiчноi ситуаци // КлШчна iмунологiя. Алерго-логiя. Iнфектологiя. — 2010. — № 7 (36). — С. 32-36.
8. Недельська Т.6., Кузнецова О.Д., Солодова 1.В. Програ-ма контролю за перебком сезонног алерги та iiефективтсть// Аллергология. — 2010. — № 345. — С. 21-23
9. Недельская С.Н., Бессикало Т.Г., Шумная Т.Е. Распространенность и факторы риска развития аллергических заболеваний среди детей г. Запорожье//КлШчна iмунологiя. Алер-гологiя. Iнфектологiя. Спецвипуск. — 2011. — № 2. — С. 50-53.
10. Маменко М.6., Малютенко К.П., брохша О.1. Алергiчнi ринти у дтей: сучаст тдходи до дiагностики, лтування та профыактики // Здоровье ребенка. — 2011. — № 2. — С. 92-97.
11. Bousquet J., Schünemann H.J., Samolinski B. et al.; World Health Organization Collaborating Center for Asthma and Rhinitis (2012). Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA): achievements in 10 years and future needs // J. Allergy Clin. Immunol. — 130 (5). — Р. 1049-1062.
12. Пухлик Б.М., Зайков С.В. Профилактика аллергических заболеваний, вызванных внутрижилищными аллергенами // Здоровя Украгни. — 2012. — № 2 (18), квтень. — С. 44-45.
13. De Benedetto A., Kubo A., Beck L.A. Skin Barrier Disruption — а Requirement for Allergen Sensitization?// J. Invest. Dermatol. — 2012. — 132 (3). — Р. 949-963.
14. Пухлик С.М., Юревич Н.А. Оценка причинных аллергенов и микробиоценоз бытовой пыли в квартирах больных с пер-систирующим аллергическим ринитом // КлШчна iмунологiя, алергологiя, Iнфектологiя. — 2013. — № 5(64). — С. 76-78.
15. Алергiчний ринт та бронхiальна астма пилковог етi-ологи у дтей: ретроспективне до^дження клШчного пере-бггу/ С.М. Недельська, Д.О. Ярцева, В.1. Мазур, 1.В. Солодова, Т.Г. Бессжало, Т.В. Тарасевич // Современная педиатрия. — 2013. — № 1 (49). — С. 24-30.
16. Корнева В.В., Бережной В.В. Эффективное решение проблемы аллергии в практике детского гастроэнтеролога // Современная педиатрия. — 2013. — № 5 (53). — С. 100-104.
17. Косаковский А.Л., Гавриленко Ю.В. Аллергический ринит: этиология, патогенез, клинические проявления и патогенетически обоснованная терапия // Актуальт питання Miтчног практики. — 2013. — № 6 (98), XI/XII.
18. Kariyawasam H.H., Rotiroti G. Allergic rhinitis, chronic rhinosinusitis and asthma: unravelling a complex relationship // Curr. Opin. Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2013. — 21 (1). — Р. 79-86.
19. Зайков С.В., Кузнецова Л.В., Осипова Л.С., Назарен-ко А.П. Особенности ринита при ОРВИ//Актуальт питання Miтчно'1 практики. — 2013. — № 5 (97), IX/X.
20. Важт форми полнозу у дтей: поширетсть, структура, фактори ризику, лжування / Недельська Т.6., Ярцева Д.О., Солодова 1.В., Мазур В.1., Жиленко 1.О., Бесскало Т.Г., Кляцька Л.1., Тарасевич Т.В. // Актуальт питання фармацевтично'1 i медичног науки та практики. — 2013. — № 3 (13). — С. 57-60.
21. Nedelskaya S.N., Yartseva D.A., Diagnostics of Asthma in Early Age Children: Possibility, Problematic Questions, Differential Diagnosis // Здоровье ребенка. — 2013. — 2 (45).
22. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем// Новости медицины и фармации. — 2013. — 16 (467).
Отримано 05.08.14 ■
Беш A.B., Новикевич С.З., Задворная O.I., ОлиярникА.Ю. Аьвовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
ДИНАМИКА СТРУКТУРЫ СЕНСИБИЛИЗАЦИИ К ПЫЛЬЦЕ СРЕДИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ НА ПРОТЯЖЕНИИ 20-ЛЕТНЕГО НАБЛЮДЕНИЯ
Резюме. В статье представлен динамический анализ чувствительности к пыльце у детей в течение 20-летнего наблюдения на основании результатов специфического кожного аллерготестирования. Установлены заметные изменения в качественном и количественном составе спектра пыльцевой сенсибилизации. В течение последних лет в структуре пыльцевой сенсибилизации детей Львовской области с сезонной аллергией отмечены определенные сдвиги: существенно выросла частота регистрации сенсибилизации к отдельным аллергенам пыльцы деревьев (березы, клена, ольхи, орешника, акации, грецкого ореха, дуба), трав и злаков (кукурузы, подсолнечника, конопли, лисохвоста, пажитника) и сорнякам (одуванчика, полыни, лебеды, амброзии, циклахены).
Ключевые слова: дети, Львовская область, пыльцевая сенсибилизация, кожное аллерготестирование.
Besh L.V., Novikevych S.Z., Zadvorna O.I., OliyarnykL.Yu. Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Ukraine
DYNAMICS OF STRUCTURE OF HYPERSENSITIVITY TO POLLEN ALLERGEN AMONG CHILDREN IN LVIV REGION DURING 20-YEAR FOLLOW-UP
Summary. The article presents the dynamic analysis of sensitivity to pollen in children for 20 year based on the results of specific skin sensitization tests. It had shown the reasonable changes in qualitative and quantitative composition of pollen sensitization spectrum. Over recent years the structure of pollen sensitization among children in Lviv region with seasonal allergies had shown the significant increase in registration rate of sensitization to specific allergen pollen of trees (birch, maple, alder, hazel, acacia, walnut-tree, oak), herbs and grasses (corn, sunflower, hemp, foxtail, fenugreek) and weeds (dandelion, wormwood, quinoa, ragweed, sumpfweed).
Key words: children, Lviv region, pollen hypersensitivity, skin sensitization test.
