CC BY
71
lung function to biomarkers / M. Gazzola [et al.] // Eur. Respir. J. - 2008. - Vol. 31. - P. 416-469.
22. Rosengren A. Respiratory symptoms and longterm risk of death from cardiovascular disease, cancer and other causes in Swedish men / A. Rosengren, L. Wilhelm-sen // Int. J. Epidemiol. - 1998. - Vol. 27. - P. 962-969.
23. Series ATS/ERS task force: standardisation of lung function testing / V. Brusasco [et al.] // Eur. Respir.
J. - 2005. - Vol. 26. - P. 319-338.
24. Sidney S. COPD and incident cardiovascular disease hospitalizations and mortality: Kaiser Permanente
♦
УДК 616.12-005.4:616.13-004.6:616.718:616.379-008.64:616.15-008:577.112-085
О. О. Ханюков ДИНАМІКА РІВНІВ С-РЕАКТИВНОГО БІЛКА
ТА ІНТЕРЛЕЙКІНІВ ПЛАЗМИ КРОВІ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОГО МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З МУЛЬТИФОКАЛЬНИМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ І ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
кафедра госпітальної терапії №2
(зав. - академік НАМН України, проф. Г.В. Дзяк)
Резюме. В работе оценивалось влияние комплексной медикаментозной терапии на уровни С-реактивного белка (С-РБ), интерлейкина-6 (ИЛ-6) и интерлейкина-10 (ИЛ-10) плазмы крови у пациентов с мультифокальным атеросклерозом (хронической ишемической болезнью сердца и атеросклеротическим поражением артерий нижних конечностей) и сахарным диабетом. В исследование было включено 40 больных с хронической ишемической болезнью сердца (стабильной стенокардией напряжения ІІ-ІІІ функционального класса), атеросклеротическим поражением артерий нижних конечностей (ІІБ-ІІІ стадией по классификации Покровского) и сахарным диабетом 2 типа. Пациенты до включения в исследование систематически не лечились. Больным было рекомендовано комплексное медикаментозное лечение: комбинированная антитромбоцитарная терапия (аспирин - 75 мг в сутки + кло-пидогрель (Тромбонет®) - 75 мг в сутки), бета-адреноблокатор (би-сопролол (Бисопрол®) - 5 - 10 мг в сутки в зависимости от исходного уровня частоты сердечных сокращений), ингибитор АПФ (рамиприл или периндоприл - 5 - 10 мг в сутки в зависимости от исходного уровня артериального давления) и статин (аторвастатин (Аторвакор®) - 40 мг в сутки). Период наблюдения составил 12 месяцев. У включенных в исследование пациентов зафиксировано достоверное повышение уровней С-РБ, провоспалительного цитокина ИЛ-6 и снижение уровня противовоспалительного цитокина ИЛ-10 плазмы крови (в сравнении с практически здоровыми лицами), что свидетельствовало о наличии хронического воспаления у этой категории пациентов. На фоне комплексной медикаментозной терапии выявлено достоверное снижение уровней С-РБ, ИЛ-6 и повышение уровня ИЛ-10 плазмы крови. Таким образом, комплексная медикаментозная терапия приводила к значительному уменьшению выраженности хронического воспаления у пациентов с мультифокальным атеросклерозом и сахарным диабетом.
Ключові слова: хронічна ішемічна хвороба серця, атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок, цукровий діабет, С-реактивний білок, інтерлейкін-6, інтерлейкін-10, медикаментозне лікування Key words: chronic ischemic heart disease, peripheral arterial disease, diabetes mellitus, C-reactive protein, interleukin 6, interleukin 10, medicamental treatment
Medical Care Program / S. Sidney [et al.] // Chest. -2005. - Vol. 128. - P. 2068-2075.
25. Sin D.D. Surfactant protein D: A lung specific biomarker in COPD? : Potential biological roles of SP-D in COPD / D. D. Sin, P. S. Pahlavan, P. S. P. Man // Ther. Adv. Respir. Dis. - 2008. - Vol. 2, N 2. - P. 65-74.
26. Symptoms of chronic bronchitis and the risk of coronary disease / P. Jousilahti, E. Vartiainen, J. Tuomi-lehto, P. Puska // Lancet. - 1996. - Vol. 348. - P.567-572.
Summary. The aim of our study was to define the influence of complex medicamental treatment on blood plasma levels of C-reactive protein (C-RP), interleukin-6 (IL-6) and interleukin-10 (IL-10) in patients with multifocal atherosclerosis (chronic ischemic heart disease and peripheral artery disease) and diabetes mellitus. 40 persons with chronic ischemic heart disease (II - III functional class of stable angina pectoris), peripheral artery disease (IIb-III stage by Pokrovskiy’s classification) and diabetes mellitus (type 2) were included in our investigation. Patients were not treated systematically before investigation. Patients received complex medicamental treatment - combined antithrombotic therapy (aspirin - 75 mg per day and clopidogrel - 75 mg per day), beta-blocker (bisoprolol - 5-10 mg per day), ACE inhibitor (ramipril or perindopril - 5-10 mg per day) and statin (atorvastatin - 40 mg per day). Observation period was 12 months. Significant increase of blood plasma levels of C-RP, IL-6, and decrease of blood plasma level of IL-10 were revealed; this testified to the expressed chronic inflammation in patients with multifocal atherosclerosis and diabetes mellitus. Complex medicamental treatment led to sufficient decreasing of blood plasma levels of C-RP, IL-6, increase of blood plasma level of IL-10, and thus reduces the severity of chronic inflammation in patients with multifocal atherosclerosis and diabetes mellitus.
Згідно зі статистичними даними, на сьогоднішній день в Україні питома вага смертності від серцево-судинної патології становить 64% у структурі загальної смертності [4]. До найбільш важливих факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) відносять дислі-підемію, артеріальну гіпертензію, куріння, цукровий діабет (ЦД), порушення толерантності до глюкози, абдомінальне ожиріння [1, 4]. В основі розвитку та прогресування більшості ССЗ лежить атеросклеротичне ураження різних судинних басейнів - коронарного, цереброваскулярного і периферичного. Атеросклероз вважають мультифокальним, якщо клінічно значуще ураження визначається більше ніж в одному судинному руслі. Згідно з даними дослідження REACH, мультифокальне ураження зустрічається у 25% пацієнтів, які страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС), у 40% з симптомами ураження цереброваскулярного судинного басейну і в 60% з атеросклерозом артерій нижніх кінцівок. У хворих з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок відмічається найбільш високий рівень серцево-судинної смерті протягом 3-х років після виявлення захворювання [18].
Відомо, що у понад 30% пацієнтів, хворих на ІХС, спостерігається ЦД. У свою чергу, поширеність ІХС у пацієнтів з ЦД становить 55%. Понад 65% хворих з ЦД вмирають від причин, пов'язаних з атеросклерозом, у більшості випадків - ІХС. Наявність ЦД погіршує прогноз пацієнтів з ІХС внаслідок підвищення нестабільності атеросклеротичної бляшки [3].
Запальна теорія атеросклерозу, висунута ще в середині XIX століття, зараз привертає увагу численних дослідників. Запальні процеси відіграють істотну роль у процесі формування як
самої атеросклеротичної бляшки, так і пошкодження стабільної атероми з подальшою тромбо-тичною оклюзією і розвитком серцево-судинних ускладнень. Все більше даних свідчить на користь того, що запалення є одним з «наріжних каменів» атерогенезу і найважливішим «пусковим механізмом» виникнення гострих серцево-судинних ускладнень. Встановлено, що лабораторні ознаки активної запальної реакції свідчать про несприятливий прогноз у здорових осіб середнього і літнього віку, а також при наявності серцево-судинних захворювань. Доведено достовірній взаємозв'язок між гострими серцево-судинними ускладненнями і біохімічними ознаками запальних реакцій [1, 19].
Основними маркерами хронічного запалення у пацієнтів з атеросклерозом є цитокіни і С-реактивний білок (С-РБ). При хронічному запальному процесі змінюється стан системи цито-кінів, що проявляється в підвищенні рівня проза-пальних цитокінів у плазмі крові (інтерлейкін-1 (ІЛ-1), інтерлейкін-6 (ІЛ-6)) і зменшенні секреції прозапальних цитокінів (інтерлейкін-10 (ІЛ-10)) [2, 6, 7, 14].
Взаємозв'язок між рівнем С-РБ і розвитком ССЗ був продемонстрований у 1996 році в дослідженні MRFIT (Multiply Risk Factor Intervention Trial). Подібні дані були отримані в дослідженні PHS (Physician Health Study), в якому було продемонстровано, що початково підвищений рівень С-РБ у здорових чоловіків середнього віку є сильним і незалежним предиктором розвитку гострого інфаркту міокарда (ІМ) і гострого порушення мозкового кровообігу (П1МК). При цьому середнє значення С-РБ було вище у пацієнтів, які перенесли ІМ, ГПМК, ніж у контрольній групі [12].
У 1999 році в дослідженні NHANES III (National Health And Nutrition Examination Survey III) був продемонстрований взаємозв'язок між підвищеною концентрацією С-РБ і ожирінням, з одного боку, і наявністю І ІД 2 типу, з іншого [S].
На сьогодні можна вважати доведеним позитивний зв’язок між підвищеним рівнем С-РБ і розвитком ССЗ, включаючи фатальний і нефа-тальний ІМ, ГПМК, атеросклеротичні ураження артерій нижніх кінцівок [11, 14, 15].
ІЛ-6 продукується моноцитами або макрофагами, ендотеліальними клітинами, фібробластами, активованими Т-клітинами. Деякі ефекти, викликані ІЛ-6, спостерігаються при дії ІЛ-1 і фактору некрозу пухлини (ФНП). Основний ефект ІЛ-6 пов'язаний з його участю як кофактора при диференціюванні B -лімфоцитів, їх дозріванні і перетворенні в плазматичні клітини, які секретують імуноглобуліни. Крім цього ІЛ-6 сприяє експресії рецептора інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) на активованих імуноцитах, а також індукує виробництво ІЛ-2 Т-клітинами. Цей цитокин стимулює проліферацію Т-лімфоцитів [2, 5, 6].
За різноманітністю клітинних джерел продукції і мішеней біологічної дії ІЛ-6 є одним з найбільш активних цитокінів, що беруть участь у реалізації імунної відповіді і запальної реакції. Сукупність властивостей ІЛ-6 як фактора диференціювання ставить його в один ряд з найбільш важливими ендогенними регуляторами імунних і запальних процесів в організмі [7].
У 2001 році були опубліковані дані, згідно з якими підвищений рівень С-РБ і ІЛ-6 впливав на розвиток ЦД 2 типу у жінок, проте рівень С-РБ виявився сильнішим предиктором розвитку ЦД 2 типу, ніж ІЛ-6. Було зроблено висновок, що поєднання високих концентрацій ІЛ-6 і С-РБ впливає на розвиток ЦД 2 типу сильніше, ніж кожний з показників окремо [14].
ІЛ-10 продукується активованими лімфоцитами, макрофагами, тканинними базофілами і є одним з основних інгібіторів синтезу прозапаль-них цитокінів. Також він пригнічує активність макрофагів, стимуляцію ендотелію модифікованими (окисленими) ліпопротеїдами і вивільнення металопротеїназ з макрофагів, а також припиняє продукцію прозапальних цитокінів, презентацію антигенів і специфічну антигенозумовлену Т-клі-тинну проліферацію. ІЛ-10 стимулює синтез моноцитами тканинного інгібітору металопротеї-нази-1. Дефіцит ІЛ-10 може сприяти прогресуванню атеросклеротичного процесу і дестабілізації атеросклеротичної бляшки [2].
Є дані про позитивний вплив деяких препаратів на рівень С-РБ і інших маркерів запа-
лення. На тлі терапії статинами у хворих на ІХС знижується рівень С-РБ [13]. Ймовірно, деякі їх захисні ефекти можуть бути пов'язані з пригніченням запалення або блокуванням цитокінів. У дослідженні CARE відносний серцево-судинний ризик був вищим у хворих з підвищеним рівнем С-РБ, ніж у пацієнтів з нормальними показниками гострофазових білків. У цьому ж дослідженні рівень С-РБ у хворих, які приймали правастатин протягом 5 років, знизився приблизно на 40% порівняно з таким у хворих, які приймали плацебо [17]. У дослідженні з вивчення прогресування атеросклерозу в експериментальних тварин аторвастатин зменшував запалення за рахунок зниження експресії про-запальної молекули циклооксигенази-2, активності ядерного фактору кВ, транскрипції чинника, контролюючого прозапальні гени, у циркулюючих мононуклеарах. Дослідники припустили, що аторвастатин може впливати на активність медіаторів запалення в циркулюючих моноцитах перед їх проникненням у судинну стінку і диференціацією в макрофаги [10].
За деякими даними, у здорових чоловіків, що приймали ацетилсаліцилову кислоту, серцево-судинний ризик був нижчий, ніж у чоловіків, які її не приймали, причому в осіб з початковим підвищеним рівнем С-РБ - більшою мірою, ніж у осіб з нормальним вихідним його рівнем [16].
Інгібітори АПФ також можуть мати протизапальні властивості за рахунок пригнічення експресії адгезивних молекул і цитокінів у процесі розвитку атеросклерозу і розриву атеросклеротичної бляшки [9].
Мета дослідження - визначити рівень С-ре-активного білка, інтерлейкіну-6 і інтерлейкіну-10 плазми крові й оцінити вплив комплексного медикаментозного лікування на динаміку цих показників у пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом (хронічною ішемічною хворобою серця і атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок) і цукровим діабетом.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
До основної групи увійшли 40 хворих (29 чоловіків і 11 жінок, середній вік - 63,8 ± 6,9 року) з хронічною ішемічною хворобою серця (стабільна стенокардія напруги II-III функціонального класу, в 11 пацієнтів в анамнезі інфаркт міокарда) і атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок (ІІБ-III стадія за класифікацією Покровського - поява болю в нижніх кінцівках при ходьбі на дистанцію менше 200 м і поява болю в нижніх кінцівках при ходьбі на дистанцію менше 25 м і!або в стані спокою відповідно) і цукровим діабетом 2 типу. 29 па-
цієнтів страждали на есенціальну АГ 1-3-го ступеня тяжкості. 22 хворих були курцями зі стажем (стаж куріння становив у середньому 24,8 + 8,9 року).
10 практично здорових людей були включені в групу контролю.
Пацієнти основної і контрольних груп були порівняні за статтю і віком.
У дослідження не включали пацієнтів, які перенесли в попередні 2 місяці гостре порушення мозкового кровообігу або гострий коронарний синдром, а також хворих з гемодина-мічно значущими вадами серця, застійною серцевою недостатністю, декомпенсованим цукровим діабетом, хронічними неспецифічними захворюваннями легенів, дихальною недостатністю, хронічною нирковою недостатністю, хронічними захворюваннями печінки.
Пацієнтам основної та контрольної груп визначали рівень С-реактивного білка в плазмі крові методом імунотурбодиметрії за допомогою реактивів виробництва фірми «ЬаеЬеша» (Чехія) і інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-10 плазми крові методом імуноферментного аналізу за допомогою реактивів виробництва фірми «О^епіиш» (Фінляндія).
Хворим основної групи було рекомендовано комплексне медикаментозне лікування: комбінована антитромбоцитарна терапія (аспірин - 75 мг на добу + клопідогрель (Тромбонет®, виробник - фармацевтична компанія Фармак®) - 75 мг на добу), бета-адреноблокатор (бісопролол (Бісо-
прол®) - від 5 мг до 10 мг на добу залежно від вихідного темпу частоти серцевих скорочень), інгібітор АПФ (раміприл або периндоприл - від 5 мг до 10 мг на добу залежно від вихідних цифр артеріального тиску) і статин (аторвастатин (Аторвакор®, виробник - фармацевтична компанія Фармак®) - 40 мг на добу).
До включення в дослідження пацієнти систематично не лікувалися.
Для корекції рівня глюкози крові і глікозильо-ваного гемоглобіну хворим основної групи призначалася дієта, препарати групи метформіну і, при необхідності, сульфанілсечовини.
Пацієнтам, які палили та були включені в дослідження, рекомендували повністю відмовитися від паління.
Період спостереження становив 12 місяців.
Переносимість призначеного лікування оцінювали таким чином: «відмінно» - побічні ефекти протягом періоду спостереження не виникали; «добре» - виникали побічні ефекти, які не вимагали відміни препарату; «незадовільно» - виникали побічні ефекти, які вимагали відміни лікування.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У пацієнтів основної групи виявлено достовірне (в зіставленні з контрольною групою) підвищення в плазмі крові рівня С-реактивного білка, збільшення рівня прозапального цитокіну ІЛ-6, зниження рівня протизапального цитокіну ІЛ-10 (рис. 1, 2).
30
27
24
21
18
15
12
9
6
3
0
4,83
І
к
1 .
28,54
] контроль ЕЗ основна група
Рис. 1. Рівень С-реактивного білка в плазмі крові у включених до дослідження пацієнтів
Примітка : достовірна різниця між показниками основної групи та групи контролю (р<0,05).
□ контроль □ основна група
Рис. 2. Рівні інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-10 плазми крові у включених у дослідження пацієнтів
Примітка: 1 - достовірна різниця між показниками основної групи та групи контролю (р<0,05)
Отримані результати свідчать про наявність хронічного запалення у хворих з мультифокаль-ним атеросклерозом (хронічною ішемічною хворобою серця і атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок) і цукровим діабетом, що є однією з основних причин розвитку та прогресування атеросклеротичного процесу.
Таким чином, основною метою лікування хворих з мультифокальним атеросклерозом і цукровим діабетом є не тільки корекція дислі-підемії і досягнення цільових рівнів глюкози і глікозильованого гемоглобіну, але й зменшення
активності хронічного запалення шляхом призначення комплексного медикаментозного лікування з використанням адекватних доз статинів, яким притаманні як гіполіпідемічні, так і протизапальні властивості.
Комплексний підхід до медикаментозного лікування пацієнтів, включених у дослідження (призначення комбінованої антитромбоцитарної терапії, бета-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, статинів), приводив до істотного зменшення рівнів С-реактивного білка, ІЛ-6, і підвищенню рівня ІЛ-10 плазми крові (рис. 3, 4).
30
27
24
21
18
15
12
9
6
3
0
] до лікування ЕЗ після лікування
Рис. 3. Динаміка рівня С-реактивного білка в плазмі крові у включених у дослідження пацієнтів
Примітка : 1 - достовірна різниця між показниками до і після лікування (р<0,05);
□ до лікування Опісля лікування
Рис. 4. Динаміка рівнів інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-10 плазми крові у включених у дослідження пацієнтів
Примітка : 1 - достовірна різниця між показниками до і після лікування (р<0,05);
Динаміка рівнів С-РБ, ІЛ-6, ІЛ-10 плазми крові свідчила про ефективність запропонованого лікування в плані значного зменшення вира-женості системного запалення як одного з основних факторів розвитку та прогресування атеросклеротичного процесу, у пацієнтів з мульти-фокальним атеросклерозом і цукровим діабетом.
У хворих, що дотримувались лікарських рекомендацій і приймали призначене комплексне медикаментозне лікування (100% пацієнтів), пе-реносимість терапії розцінювалася як «відмінна» у 93,33% хворих (побічні ефекти протягом періоду спостереження не виникали) і «добра» у 6,67% хворих (на початкових етапах лікування відзначався незначний дискомфорт в епігас-тральній ділянці, що не призводило до необхідності відміни лікування).
ВИСНОВКИ
1. У пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом (хронічною ішемічною хворобою серця і атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок) і цукровим діабетом виявлено достовірне (порівняно з особами контрольної групи)
підвищення рівня в плазмі крові С-реактивного білка, збільшення рівня прозапального цитокіну інтерлейкіну-6, зменшення рівня протизапального цитокіну інтерлейкіну-10, що свідчить про наявність хронічного запалення у цієї категорії пацієнтів.
2. Комплексна медикаментозна терапія у хворих з мультифокальним атеросклерозом і цукровим діабетом з використанням цільових доз статинів призводила до істотного зниження рівнів С-реактивного білка, інтерлейкіну-6 і підвищення рівня інтерлейкіну-10 плазми крові;
3. Комплексний підхід до медикаментозного лікування пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом і цукровим діабетом сприяв значному зменшенню вираженості хронічного запалення, яке є однією з основних причин розвитку та прогресування атеросклеротичного процесу;
4. Комплексна медикаментозна терапія у пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом і цукровим діабетом добре переносилася пацієнтами і не викликала ніяких побічних ефектів, які вимагали відміни лікування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Братусь В.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром / В.В. Братусь, В.А. Шумаков, Т.В. Талаева. - К., 2004. - 576 с.
2. Галактионов В.Г. Иммунология / В.Г. Галактионов. - М.: Академия, 2004. - 520 с.
3. Долженко М.Н. Диабетическое сердце: диагностика, лечение, прогноз / М.Н. Долженко, Н.А Пе-
репельченко // Мистецтво лікування. - 2008. - № 2. -С. 48 - 53.
4. Коваленко В.Н. Дислипидемии: от факторов риска к коронарному атеросклерозу / В.Н. Коваленко // Здоров’я України. - 2010. - № 1. - С. 60.
5. Павликова Е.П. Клиническое значение интерлейкина-6 и фактора некроза опухоли при ишеми-
ческой болезни сердца I Е.П. Павликова, И.А. Мерай
II Кардиология. - 2003. - № 8. - С. б8 - 71.
6. Титов В.Н. Роль макрофагов в становлении воспаления, действие интерлейкина-1, интерлейкина-б и активность гипоталамо-гипофизарной системы: (обзор литературы) I В.Н. Титов II Kлинич. лабораторная диагностика. - 2003. - № 12. - С. 3 - 12.
7. Dinarello C. Proinflammatory cytokines I C. Di-narello II Chest. - 2000.-Vol.118, N 9. - P. 503 - 508.
8. Ford E.S. Body Mass Index, Diabetes, and C-reactive protein Among U.S. Adults I E.S. Ford II Diabetes Care. - 1999. - Vol. 22. - P. 1971 - 1977.
9. Halkin A. Potential indications for angiotensin-converting enzyme inhibitors in atherosclerotic vascular disease I A. Halkin, G. Keren II Am. J. Med. - 2002. -Vol. 112. - P. 12б—134.
10. Hernandez-Presa M.A. Atorvastatin reduces the expression of cyclooxygenase-2 in a rabbit model of atherosclerosis and in cultured vascular smooth muscle cells I M.A. Hernandez-Presa, J.L. Martin-Ventura, M. Ortega II Atherosclerosis. - 2002. - Vol. 1б0.- P. 49—58.
11. Kroop I. Levels of C-reactive protein as a measure of acute myocardial infarction I I. Kroop, N. Shack-man II Proc. Soc. Exp. Biol. Med. - 1954. - Vol. 8б. - P. 95 - 97.
12. Kuller L.H. Relation of C-reactive protein and coronary heart disease in the MRFIT nested case-control study I L.H. Kuller, R.P. Tracy, J. Shaten II Am. J. Epidemiol. - 199б. - Vol. 144. - P. 537 - 547.
♦
13. McCullough P. A. The antiinflammatory effects of statins / P.A. McCullough, D.W. McCarey, I.B. Mcln-nes // N. Engl. J. Med. - 2001. - Vol. 345. - P. 12091211.
14. Pradhan A.D. C-reactive protein, interleukin-6, and risk of developing type 2 diabetes mellitus / A.D. Pradhan, J.E. Manson, N. Rifai // JAMA. - 2001. - Vol. 286.
- P. 327 - 334.
15. Ridker P.M. C-reactive protein and risks of future myocardial infarction and thrombotic stroke / P.M. Ridker // Eur. Heart J. - 1998. - Vol. 19. - P. 1 - 3.
16. Ridker P. M. Inflammation, aspirin, and the risk of cardiovascular disease in apparently healthy men / P.M. Ridker, M. Cushman, M.J. Stampfer // N. Engl. J. Med. - 1997. - Vol. 336. - P. 973-979.
17. Ridker P. M. Long-te'rm effects of pravastatin on plasma concentration of C-reactive protein / P.M. Ridker, N. Rifai, M.A. Pfeffer // Circulation. - 1999. - Vol. 100.
- P. 230-235.
18. Risk Profile and Undertreatment of Peripheral Arterial Disease 7,013 Patients from the International REACH Registry / D.L. Bhatt, P.G. Steg [et al.] // J. Am. College Cardiology. - 2005. - Vol. 45, N 3 Suppl 1 and poster presented at the American College of Cardiology Annual Scientific Sessions, Orlando, FL, USA, 6-9 March 2005.
19. Ross R. Atherosclerosis an Inflammatory disease / R. Ross // N. Engl. J. Med. - 1999. - Vol. 340. - P. 115
- 126.
УДК б1б.27-002-03б:б1б.155.392:б12.017
І.С. Борисова
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ПНЕВМОНІЙ У ХВОРИХ З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ ІМУНІТЕТУ НА ФОНІ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ КРОВІ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» кафедра медико-соціальної експертизи та реабілітацій' (зав. - д. мед. н., проф. Л.Ю. Науменко)
Ключові слова: пневмонія, клінічний перебіг, порушення імунітету, онкологічні захворювання крові Key words: pneumonia, clinical coutse, immunity disorders, oncologic diseases of blood
Резюме. В статье на достаточном количестве фактического материала показаны особенности клинического течения пневмоний у больных с тяжелыми нарушениями иммунитета на фоне онкологических заболеваний крови: стертое начало, недостаточность клинической симптоматики, особенно в дебюте заболевания. Показано, что течение пневмонии у больных с тяжелыми нарушениями иммунитета на фоне онкологических заболеваний крови в 78,0 % тяжелое, что обусловлено частым двухсторонним поражением легких и развитием осложнений. Summary. In the article on sufficient factual data there were revealed clinical features of pneumonia in patients with severely impaired immunity against blood cancer: blurred beginning, lack of clinical symptoms, especially
