CC BY
8
ППеНА, ЕКОЛОГ1Я ТА ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1Я
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-59-62 УДК 612.017.1
1Блокур Д. О., 2Львов О. С., Шейко В. I.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ГУМОРАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ У ОС1Б З КОНТАМ1НОВАНИХ ТЕРИТОР1Й СУМСЬКОТ ОБЛАСТ1 1Сумський державний педагопчний унiверситет iMeHi А. С. Макаренка (м. Суми) 2Луганський нацiональний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка (м. Старобшьськ)
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота була виконана у межах НДР Сумського державного педагогiчного унiверситету iменi А. С. Макаренка «Адаптацшш реакци оргашзму до ендогенних та екзогенних факторiв середовища», № державно''' реестраци 011би008030.
Вступ. В умовах сьогодення проблема збережен-ня здоров'я людини вщ наслiдкiв техногенного та антропогенного впливу е однieю з найважливiших та мае глобальний характер. Одшею з наймасштаб-нiших катастроф XX столггтя за сво'ми наслiдками з упевнешстю можна назвати аварiю на Чорнобиль-ськiй атомнiй електростанцп (ЧАЕС).
Безпрецедентне збтьшення потужностей енер-гоемних виробництв, внесення у навколишне се-редовище пгантсько''' кiлькостi ксенобютишв, змiна радiацiйного та електромагнiтного фону планети - це i багато iнших екзогенних факторiв призводять до вибухоподiбних змш стану здоров'я населення [1,2]. Водночас, високий рiвень психоемоцiйного та штелектуального напруження, iнтенсифiкацiя проце-сiв навчання та прац на тлi несприятливих факторiв середовища здатнi негативно впливати на функцю-нальнi можливостi оргашзму [3].
Усе вищезазначене може призводити до зни-ження адаптацiйних резервiв, виникнення ситуаци неузгодженостi механiзмiв регуляцп фiзiологiчних функцiй.
З наукових джерел слщуе, що пролонгованого впливу малих доз радiацií зазнають тi особи, до оргашзму яких потрапляють харчовi продукти, забруд-ненi радюнуклщами [4]. Даний факт вiдiграе одну з ключових ролей у формуванш стану здоров'я населення, у тому чи^ з IV-'' радiацiйноí зони [2].
Науковi працi, що стосуються наслiдкiв впливу Чорнобильсько' катастрофи у сво'й переважнiй бтьшосл висвiтлюють результати, одержанi вiд до-слiджень, у яких взяли участь лтвщатори аварп на ЧАЕС [5]. Дослщження динамiки змiн визначальних показнишв системного iмунiтету у осiб, що прожи-вають на радiацiйно забруднених територiях та пд даються довгостроковим ефектам впливу малих доз опромшення 13^, е актуальним i становить значний науковий штерес, оскiльки iмунна система людини е однiею з найчутливших до впливу екзогенних та ендогенних факторiв середовища [6,7]. Специфк про-яву показникiв гуморально''' ланки iмунiтету осiб, що народилися i проживають на контамiнованих терито-рiях, вивчений недостатньо.
Усе вищеперераховане визначило мету нашого дослiдження - встановити динамту змiн показникiв
гуморальноУ ланки системного ÎMyHÎTeTy у oci6 з кон-тамiнованих територiй СумськоУ областi.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження проводилось на 6a3i Сумського державного педагопч-ного ушверситету iменi А. С. Макаренка упродовж 2016-2017 рокiв. Проведене iмунологiчне обстежен-ня 160 осiб вiком 18-35 ромв: 80 волонтерiв i3 Шост-кинського i Ямпшьського районiв СумськоУ област1 (IV радiацiйна зона; щшьшсть забруднення ["рун™ iзотопами 137Cs 1-5 Ki/км2); контрольну групу (80 респонденлв) склали дослiджуванi з екологiчно вщ-носно чистих територiй Сумщини. На перюд аналiзу дослiджуванi не мали гострих чи хронiчних захворю-вань, не пiддавались радiо- чи хiмiотерaпiï.
Рiвень лейкоцитiв пiдраховували у камерi Горяе-ва, лiмфоцитiв - на основi кров'яного мазка (фарбу-вання барвником Романовського-Пмзи). Визначення кiлькостi В^мфоцилв здiйснювали цитотоксичним методом з використанням панелi моноклональних антитiл. Рiвень iмуноглобулiнiв у сироватцi кровi ви-значали методом рaдiaльноï iмунодифузiï за МанчЫ з використанням моноспецифiчних сироваток проти Ig G (H), Ig M (H), Ig A (H) [8].
Даш про стан радiацiйного забруднення терито-рш отримали в обласнш саштарно-ешдемюлопчнш станцп (м. Суми). Обстеження волонтерiв та забори кровi проводили медичш працiвники на базi лабора-торно-дiагностичного центру «^агностика здоров'я» (м. Суми). Забiр здiйснювали вранцi натщесерце.
Статистичну обробку результатiв проводили за допомогою програмного пакету Microsoft Excel методами варiацiйноï статистики. Доа^ршсть рiзницi мiж вибiркaми визначали за t-критерiем Стьюдента. Середнi величини наводяться у виглядi М ± m, де М - середне арифметичне, m - стандартна помилка се-реднього [8].
Дослщження виконано у вщповщносл до бю-етичних норм з дотриманням законодавства Укра-Уни. Усi волонтери дали письмову згоду на участь у обстеженш [9].
Результати дослщження та ïx обговорення. По-казники гуморального iмунiтету у осiб з рaдiaцiйно забруднених та умовно еколопчно чистих територiй СумськоУ облaстi, представлен у таблицi, свщчать, що у груш контролю дослщжуваш величини знахо-дяться у межах клЫчноУ норми. У мешканщв конта-мiновaних територш Сумщини у 2016 роцi спостери галася тенденцiя до зниження абсолютно! кшькосп лейкоцитiв. У 2017 роц зниження абсолютно! кть-костi лейкоцилв у дослiднiй групi досягла дост^р-но нижчих значень за вщповщш у групi контролю на
Таблиця.
Значення показнишв гуморального iмунiтету у дослiджуваних контрольно! та дослщно! груп
Показник Клiнiчна норма Контрольна група (М±т) Дослiдна група (М±т) Контрольна група (М±т) Дослщна група (М±т)
2016 2017
Лейкоцити, *109/л 4-12 6,67±0,06 6,24±0,02 6,79±0,05 5,94±0,03***1-2
Л1мфоцити, *109/л 1-5 2,00±0,12 1,78±0,17 1,95±0,03 2,17±0,01***1-2
Л1мфоцити, % 20-40 29,68±0,16 29,80±0,41 28,68±0,27 36,50±0,56***1-2
В-л1мфоцити (CD22), *109/л 0,12-1,48 0,29±0,07 0,35±0,08 0,38±0,03 0,46±0,02
В-л1мфоцити (CD22), % 17-31 20,41±0,28 22,20±0,49* 19,56±0,31 21,95±0,37
Лейко-В-кл1тинний шдекс, у.о. 20,6 23,00±0,16 17,83±0,17* 17,87±0,18 12,91±0,15***1-2
!§ М + !§ G + !§ А, г/л 10,6-28,7 18,09±0,28 17,85±0,30 14,35±0,19 14,02±0,10
G, г/л 9-20 15,00±0,80 10,40±0,32* 10,70±0,35 11,09±0,26*1-2
М, г/л 0,7-3,7 1,24±0,15 4,65±0,38* 1,84±0,12 1,06±0,06***1-2
^ А, г/л 0,9-5,0 1,85±0,20 2,80±0,23* 1,81±0,12 1,87±0,10*1-2
^ G/В-лiмфоuити, у.о. 13,5-75,0 51,72±0,20 29,71±0,15 28,16±0,17 24,11±0,11***1-2
!§ M/В-лiмфоuити, у.о. 2,5-5,8 4,28±0,06 13,29±0,13 4,84±0,03 2,3±0,08***1-2
^ A/В-лiмфоuити, у.о. 3,4-7,5 6,38±0,10 8,00±0,11 4,76±0,07 4,07±0,10***1-2
Примггка. * - р<0,05 - достовiрностi рiзницi мiж показниками контрольно!' та дослано' груп у 2016 рощ; ** - р<0,05 - достс^рносп
рiзницi мiж показниками контрольно''' та дослано' груп у 2017 рощ; * у 2017 роui порiвняно з вiдповiдними у 2016 роцк
12,5 %. Водночас, заф1ксували тенденц1ю до знижен-ня анал1зованого показника у межах дослщноТ групи за перюд 2016-2017 рок1в [10].
Вщносна к1льк1сть л1мфоцит1в знаходиться у межах кл1н1чноТ' норми та у 2016 роц наближене до значень контрольно''' групи. У 2017 роц даний показ-ник демонструе тенденцш до пщвищення вщповщ-но до значень як контрольно''' групи, так I дослщно''' у 2016 роц (на 27,3 % та 22,5 %).
Показники загально''' к1лькост1 л1мфоцит1в у контрольна I досл1дн1й груш знаходяться у межах кл1н1чно''' норми. Водночас, у 2017 роц у дослщнш груп1 спо-стер1гаеться тенденцт до зростання даного показника вщповщно до значень як контрольно''' групи, так I дослщно''' у 2016 роц (на 11,3 % та 21,9 %).
Абсолютне та вщносне число В-л1мфоцит1в з фенотипом CD22 у ос1б з контамшованих територ1й Сумщини мае плавну тенденц1ю до п1двищення у анал1зованому часовому пром1жку.
П1двищення абсолютно''' ктькосл В-л1мфоиит1в (CD22) е компенсаторною реакц1ею на зниження за-гального р1вня лейкоцит1в, оск1льки п1двищення в1д-носного числа В-л1мфоцит1в може компенсувати 1му-носупрес1ю 1нших ланок системного 1мун1тету, у тому числ1 Т-кл1тинно'| [11,12].
Встановили, що у мешканц1в територш посиле-ного рад1оеколог1чного контролю Сумсько''' област1 у 2017 роц| спостер1гаеться: тенденц1я до зростання р1вня концентраци |g G в1дносно аналог1чних значень 2016 року; зниження р1вня концентраци Ig М вщнос-но контрольних значень та показник1в дослщжувано''' групи 2016 року (у 1,74 рази та 4,39 рази вщповщно); зниження р1вня концентраци ^ А у дослщжуванш груп1 за вищевказаний пер1од у 1,5 рази.
У волонтер1в з IV рад1ацшно''' зони Сумсько''' об-ласт1 спостер1гаеться достов1рне зниження лейко-В-кл1тинного 1ндексу на 27,8 %.
На нашу думку, зниження ^-продукуючоУ актив-ност1 В-л1мфоцит1в (CD22) за наявно''' тенденци до
- р<0,05 - достовiрностi рiзниui мiж показниками дослано' групи
плавного зб1льшення дано''' популяцй' кл1тин може св1дчити про формуванням певних патологш п1д час утворення даного класу 1мунокомпетентних кл1-тин. Зг1дно л1тературних даних, п1сля авари на ЧАЕС у потершлих спостер1галось пригн1чення продукци сироваткових 1муноглобул1н1в [5], яке, у мешканц1в рад1ацшно забруднених територ1й, зм1нювалось по-ступовим зростанням р1вня 'х концентраци [11].
Отже, одержан! дан1 у деякш м1р1 не узгоджують-ся з поданими у науковш л1тератур1. Вважаемо, що так1 результати можна пояснити шшими екзогенни-ми впливами (нер1вном1рн1стю концентраци радю-нукл1д1в, супутн1ми захворюваннями та 1н.).
Висновки. Таким чином, дослщивши динам1ку зм1н показник1в гуморально'' ланки системного 1му-н1тету у ос1б з контам1нованих територ1й Сумсько' обласл (щ1льн1сть забруднення г"рунт1в 1зотопами цез1ю-137 в1д 1 до 5 К1/км2), одержали результати, що вказують на функц1ональне навантаження дано' ланки (через тенденцш до зростання абсолютно' ктькосл В-л1мфоцит1в (CD22)) та ^ А. Водночас спо-стер1гаеться певна динам1ка абсолютно''' та вщносно''' ктькосл основних клас1в 1мунокомпетентних кл1тин, а також змши р1вня концентрац1й сироваткових 1му-ноглобул1н1в клас1в А I М (можуть свщчити про наяв-н1сть компенсаторних механ1зм1в у вщповщь на хро-н1чне опром1нювання).
Перспективи подальших дослiджень. Одержан! результати вказують на необх1дн1сть досл1дження компенсаторних механ1зм1в 1мунно''' системи та 'х по-тенц1йних можливостей у забезпеченн1 ефективно' штегративно''' д1яльност1 орган1зму людини. Разом з тим вони вказують на необхщшсть проведення 1му-нолог1чних обстежень населення територш посиле-ного радюеколопчного контролю нашо''' держави (та Сумщини зокрема) з метою розробки та застосуван-ня 1мунореаб1л1тацшних заход1в щодо дано''' категорп населення.
Лiтература
1. Bebeshko VG, Bazyka DA, Romanovsky AU, Loganovsky KM. Radiologichni ta medychni naslidky chornobylskoii catastrophy. Zhurn. NAMN Ukrainy. 2011;17(2):132-8. [in Ukrainian].
2. Bandazhevsky Yu. Chornobyl 25 years old: incorporated radionuclides Cs-137 and human health. Kyiv: Coordination Analytical Center "Ecology and Health"; 2011.
3. Lvov A, Sheiko V, Flegontova V, Morfuntsov V, Yakovleva E. Immunologiczne i metaboliczne przelomy u zawodnikow, uprawiajacych zapasy grecko-rzymskie. J. Health Sci. 2012;2(4):251-64.
4. Sokolenko VL, Sokolenko SV. Aktyvnist radionuklidiv i realizatsiya funktsiy imunnoyi systemy u meshkantsiv radiatsiyno zabrudnennyh terytoriy. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriya Biolohiya, medytsyna. 2015;6(2):93-6. [in Ukrainian].
5. Godekmerdan A, Ozden M, Ayar A. Diminished cellular and humoral immunity in workers occupationally exposed to low levels of ionizing radiation. Arch. Med. Res. 2004;35:324-8.
6. Yakobisyak M. Imunolohiya. Vinnytsya: NOVA KNYHA; 2004. s. 431-6. [in Ukrainian].
7. Ren H, Shen J. Augmentation of innate immunity by low dose irradiation Cell. Immunol. 2006;244:50-6.
8. Menshikov VV, redaktor. Laboratornyye metody issledovaniya v klinike. M.: Meditsina; 1987. 368 s. [in Russian].
9. Verkhovna Rada of Ukraine, Additional protocol to the convention on human rights and biomedicine in the field of biomedical research (ETS No. 195).1997. Available from: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_686/
10. Bilokur DO. Stan pokaznikiv humoralnoyi lanky systemnoho imunitetu u osib z terytoriy posylennoho radioekolohichnoho kontrolyu Sumskoyi oblasti. Ukrayinskyy zhurnal medytsyny, biolohiyi ta sportu. 2018;3(4):184-6. [in Ukrainian].
11. Sokolenko VL, Sokolenko SV. Dynamika pokaznikiv humoralnoho imunitetu u naselennya radiatsiyno zabrudnenyh terytoriy. Molodyy vchenyy. 2015;9(24):15-9. [in Ukrainian].
12. McMahon D, Vdovenko V, Karmaus W. Effects of long-term low-level radiation exposure after the Chernobyl catastrophe on immunoglobulins in children residing in contaminated areas: prospective and cross-sectional studies. Environ. health. 2014;13(1):36-50.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ГУМОРАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ У ОС1Б З КОНТАМ1НОВАНИХ ТЕРИТОР1Й СУМСЬКОТ ОБЛАСТ1
Бшокур Д. О., Львов О. С., Шейко В. I.
Резюме. Дослщжували змши показнишв гуморальноТ ланки системного iMyHiTeTy у oci6 з контамшованих територш СумськоТ обласп.
Виявили, що у 2017 роц спостеркаеться тенденщя до пщвищення вщносноТ ктькосл лiмфoцитiв на 27,3 % та 22,5 %; загального числа лiмфoцитiв (на 11,3 % та 21,9 % вщповщно) вщносно значень контрольноТ групи i дослщноТ групи у 2016 роцк У мешканщв територш посиленого радюеколопчного контролю СумськоТ област у 2017 роц спостеркаеться: тенденщя до зростання рiвня концентрацп Ig G вiднocнo значень 2016 року; зниження рiвня концентрацп Ig M вщносно контрольних значень та показнишв дослщжуваноТ групи 2016 року (у 1,74 рази та 4,39 рази вщповщно); зниження рiвня концентрацп Ig А у дослщжуванш груш за вищевказаний перioд у 1,5 рази. У вoлoнтерiв з IV рaдiaцiйнoТ зони СумськоТ обласп cпocтерiгaетьcя дocтoвiрне зниження лейкo-В-клiтиннoгo шдексу на 27,8 %.
Таким чином, кнуе неoбхiднicть подальшого мoнiтoрингу показнишв iмуннoТ системи щодо даноТ категори населення.
Ключовi слова: iмуннa система, гуморальна ланка, низькоштенсивне пролонговане випромшювання, теритoрiя посиленого рaдioекoлoгiчнoгo контролю.
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГУМОРАЛЬНОГО ИММУНИТЕТА У ЛИЦ ИЗ КОНТАМИНИРОВАННЫХ ТЕРРИТОРИЙ СУМСКОЙ ОБЛАСТИ
Белокур Д. А., Львов А. С., Шейко В. И.
Резюме. Исследовали изменения показателей гуморального звена системного иммунитета у лиц из кон-таминированных территорий Сумской области.
Установили, что в 2017 году наблюдается тенденция к повышению относительного количества лимфоцитов на 27,3% и 22,5%; общего числа лимфоцитов (на 11,3% и 21,9% соответственно) относительно значений контрольной группы и исследуемой группы в 2016 году. У жителей территорий усиленного радиоэкологического контроля Сумской области в 2017 году наблюдается: тенденция к росту концентрации Ig G относительно значений 2016 года; снижение уровня концентрации Ig M относительно контрольных значений и показателей исследуемой группы 2016 (в 1,74 раза и 4,39 раза соответственно); снижение уровня концентрации Ig А в исследуемой группе за вышеуказанный период в 1,5 раза. У волонтеров с IV радиационной зоны Сумской области наблюдается достоверное снижение лейко-В-клеточного индекса на 27,8 %.
Таким образом, существует необходимость дальнейшего мониторинга показателей иммунной системы по данной категории населения.
Ключевые слова: иммунная система, гуморальное звено, низкоинтенсивное пролонгированное излучение, территория усиленного радиоэкологического контроля.
DYNAMICS OF INDICATORS OF HUMORAL IMMUNITY OF INDIVIDUALS IN THE CONTAMINATED TERRITORIES OF THE SUMY REGION
Bilokur D. O., Lvov O. S., Shеiko V. I.
Abstract. We researched changes in the indices of the systemic immunity humoral level in persons from contaminated territories of the Sumy region.
The purpose of our study is to establish the dynamics of indicators' changes of the humoral part of systemic immunity of individuals from contaminated territories of the Sumy region.
Methods and materials. The examined were divided into two groups: residents of radiation free areas (control group, 80 persons) and the inhabitants of the areas of enhanced radiation monitoring (experimental group, 80 persons). Indicators of cellular immunity were determined by immunophenotyping and dyeing on Romanowsky-Gi-emsa. The level of immunoglobulins in blood plasma was determined by radial immunodiffusion on Mancini.
Results and their discussion. The relative number of lymphocytes is within the clinical norm and in 2016 is close to the values of the control group. In 2017, this indicator shows a tendency to increase according to the values of both the control group and the experimental in 2016 (by 27,3 % and 22,5 %).
Indicators of the total number of lymphocytes in the control and experimental group are within the clinical norm. At the same time, in 2017 in the research group there is a tendency to increase this indicator according to the values of both the control group and the experimental in 2016 (by 11,3 % and 21,9 %).
We established that the inhabitants of the territory of the intensified radioecological control of the Sumy region in 2017 observed: a tendency to increase the concentration of Ig G relative to the similar values of 2016; a decrease in the concentration of Ig M relative to the control values and indices of the study group in 2016 (1,74 times and 4,39 times respectively); decrease in the concentration of Ig A in the study group during the above period in 1,5 times.
Volunteers from the IV radiation zone of the Sumy region have a significant decrease in the leuko-B cell index by 27,8 %.
Conclusions. Thus, by investigating the indicators' dynamic of humoral immunity of individuals in the contaminated territories of the Sumy region (density of soils contamination by isotopes of cesium-137 from 1 to 5 Ki/km2), results have been obtained indicating the functional load of this link (due to the tendency to increase absolute number of B-lymphocytes (CD22)). At the same time, there is a certain dynamics of the absolute and relative number of major classes of immune cells, as well as changes in the levels of serum immunoglobulins of classes A and M (may indicate the presence of compensatory mechanisms in response to chronic irradiation).
Prospects for further research. The obtained results point to the necessity of studying the compensatory mechanisms of the immune system and their potential in providing an effective integrative activity of the human body. At the same time, they indicate the need for immunological surveys for the population in the territories of the intensified radio ecological control of our state (and in particular, in Sumy region) with the aim of developing and applying immunorehabilitation measures for this category of population.
Key words: immune system, humoral part, low intensity prolonged radiation, territory of the intensified radio ecological control.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 23.06.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-62-67 УДК 616.9-036.22-058(477.74)
Козшкурт О. В., Талалаев К. О., Голубятников М. I., Лебедюк М. М., Савчук А. I.
ПЕРЕБ1Г ЕП1ДЕМ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ СОЦ1АЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ХВОРОБ
НА П1ВДН1 УКРА1НИ Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Саштар-но-ешдемюлопчний мошторинг циркуляци збудни-KiB шфекцшних захворювань з фекально-оральним мехашзмом передачi з метою удосконалення сучас-ного саштарного нормативно-правового забезпечен-ня дiяльностi оргашв практично' охорони здоров'я», № державно'' реестрацп 0115U006639.
Вступ. Сощально-небезпечш хвороби е одшею з сучасних загроз для здоров'я населення та суттевим тягарем для системи охорони здоров'я i сусшльства. Бтьш^ь з них потребують витрат на профшактику, лтування (школи протягом всього життя), реабЫта-цш хворих, е причиною втрат працездатносл, негативно впливають на ямсть i тривал^ь життя [1].
В Укра'ш деяк шфекцшш хвороби водночас на-явш в перелту 1) небезпечних (шфекцшш хвороби, що характеризуются важкими та (або) стшкими роз-ладами здоров'я у окремих хворих i становлять не-безпеку для 'х життя та здоров'я); 2) особливо небезпечних (шфекцшш хвороби (у тому чи^ карантинш: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуются важкими та (або) стшкими розладами здоров'я у
значно' ктькосп хворих, високим рiвнем смертности швидким поширенням цих хвороб серед населення); 3) сощально значущих; 4) хвороб, ям представляють небезпеку для оточуючих [1].
У США визначено шфекцшш хвороби суспшьно-го значення (Communicable Diseases of Public Health Significance) i карантинш хвороби (Quarantinable Diseases) [2]. До першо' групи входять там сощаль-но небезпечш захворювання як: активна форма ТБ, венеричний лiмфогранулематоз, гонорея, пахова гранульома, шфекцшна проказа, шфекцшний сифи лк, м'який шанкр та ш. До друго' - карантинш захворювання: атипова пневмошя, хвороба Ебола та шш1 геморапчш лихоманки, дифтерiя, жовта лихоманка, вкпа, пандемiчний грип, полiомiелiт (спричинений полiовiрусом дикого типу), холера, чума [3].
За оцшками експерлв ВООЗ, у свт щорiчно 357 млн. людей у вiцi 15-49 ромв шфтуються чотирма збудниками, що передаються статевим шляхом, як1 е вилтовними: хламщюзу (131 млн.), гоноре' (78 млн.), сифЫсу (6 млн.) та трихомошазу (142 млн.) [4].
Рiвнi захворюваност на гонорею та темпи шфту-вання значно вiдрiзняються в рiзних кра'нах бвропи,
