3. Повстяной Н.Е. Состояние помощи больным с ожога- 6. ми и их последствиями в Украине //Международный медицинский журнал. - 2003. -Т.9,№ 2.-С.97-101. 7.
4. Раннее хирургическое лечение в профилактике осложнений термической травмы предплечья и кисти / Н.Е. Повстяной, A.A. Жернов, О.Н. Коваленко и др. // Меж- 8. дународный медицинский журнал. - 2004. - Т. 10. - № 4. - С. 93 - 95.
5. Термические субфасциальные поражения / В.К. Гусак, Э.Я. Фисталь, Э.Ф. Баринов, A.A. Штутин. - Донецк, 2000. - С. 5 - 10, 53 - 64.
Реферат.
ПРИМЕНЕНИЕ ЦВЕТНОЙ ДУПЛЕКСНОЙ СОНОГРАФИИ У БОЛЬНЫХ С ГЛУБОКИМИ ОЖЕГАМИ КИСТИ. Мунтян С.О., Нор Н.М., ШостакЛ.В.
Ключевые слова: цветовая дуплексная сонография, кисть, ожоги,операции
В клинике за период с 2006 - 2007 год обследовано 34 больных с глубокими ожогами кистей, которым проведены различные методы оперативных вмешательств. Для оценки состояния периферического кровообращения в артериях верхних конечностей использован метод цветового дуплексного сканирования . Установлено, что глубина ожога значительно влияет на показатели скорости кровотока, величину периферического сопротивления, изменяет форму допплеровской кривой. Выполнение операции ранней некрэктомии улучшает показатели гемодинамики и результаты лечения.
Хофер М. Цветовая дуплексная сонография. Практическое руководство.: - М. : Мед. лит., 2007. - 108 с. Determination of burn depth with noncontact ultrasonography Iraniha S.,Cinat M.E., VanderKam V.N. et al.//Burn Care Rehabil. - 2000. -Vol.21, N4. - p.333-338. Goldberg D.P., Kucan J.O., Bash D. Reconstruction of burned foot // Clin. Plast. Surg. - 2000. - Vol.27, N 1. -P. 145 - 161.
УДК 617-001.4-002.3
ДИНАМ1КА М1КР0БН01 ЗАБРУДНЕН0СТ1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ГН1ЙНИХ РАН ПРИ ЗАСТ0СУВАНН1 ЗАМ1СН01 ЕСТР0ГЕН0Л1П0С0МАЛЬН01 ТЕРАП11
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава .
Подпрятов С.С., Дитяр 1.1., Дудкта 1.В.,Кириченко Б.П., Кравщв М.1.
Наведена динамта мтробног забрудненост1 експерименталъних гншних ран при використант в гх комплексному лтувнш замжног естрогенолтосомалъног терапгг.
Ключов1 слова: естрогени, лтосоми, м1кробна забрудненють ран.
Вступ
Вщомо, що ктькють запально-п-мйних уражень м'яких тканин у жнок менше ыж у чоловшв, а переб1г ран у оаб похилого вку - довготривалн ший ыж у молодих, та характеризуеться збть-шеним запаленням, затримкою рееп1тел1заци та неоваскуляризацп, зниженням функцИ ф1броб-ласт1в та уповтьненням матриксного перемн щення [4,6,7,9,10]. Пояснения цьому - вплив на переб1г ранового процесу статевих гормоыв, особливо естрогеыв [7,11], а також зниження ре-зервних спроможностей та функцюнальноТ ефе-ктивност1 багатьох систем оргаызму, вщповща-льних за продукцю необхщних кттин, задтних в р1зних фазах переб1гу ранового процесу [1]. Кр1м того, зниження значноТ частини фзюлопчних та бюхЫчних процесс, що супроводжують старш-ня оргаызму, виникають внаслщок послабленого функц1ювання кттинних мембран. Тому сбалан-соване введения в органам вщповщних фосфо-л1п1д1 в (основних структурних компонент^ кл1-тинних мембран) та корекц1я ппоестрогени мо-жуть бути перспективними додатками при лку-ваны ран р1зного генезу у людей похилого в1ку [2,3,5,7,8,11,12].
Естрогени мають глибою ефекти на запальну стад1ю загосння рани. Вони уповтьнюють хемотаксис нейтрофтьних гранулоцит1в, скорочуючи IX м1грацю в рану при збтьшены IX фагоцитарно! функци. Як результат - бтьш ефективна очистка рани [11].
Лецитин-холестеринов1 л1посоми значно зни-жують виражеысть набряку та альтераци м'яких тканин, а також пригннують p¡ct умовно-патогенноТ мкрофлори тим самим прискорюючи загосння ран [3].
Але CTyniHb впливу естрогеыв та Лаосом, як окремо так ¡ в комбнацш один з одним, на пере-6¡r гыйних ран вивчеы недостатньо.
Мета дослщження - оцнити вплив на пере-6¡r п-лйних ран естрогеыв та Лаосом при вико-ристаны в комплексному Тх лкуваны замюноТ моно- та комбшованоТ естрогенолтосомальноТ терапп, шляхом визначення динамки мкробноТ забрудненост1 експериментальних гнмних ран.
Матер1али та методи.
Робота виконана сумюно з кафедрою xipyprii та акушерства ПолтавськоТ державно! аграрноТ академп. Експериментальне дослщження проведено на 21 bíbuí, самках соктьськоТ породи, bíkom 5-6 pokíb, масою тта 40-50 кг. Експериме-нталы-ii дослщження були проведен! згщно м1ж-народних принцитв СвропейськоТ конвенци «Про захист хребетних тварин, як1 використову-ються для експеримент1в та в ¡нших наукових ць лях» (Страсбург, 1985), норм бю-медичноТ ети-ки, вщповщно до закону Украши «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (Кшв,2006). Експериментальною моделлю слугували р1зано-розм1жчеы ¡нфковаы рани м'яких тканин у дтя-нц1 стегна. Пюля здмснення знеболення 2% роз-чином лщокашудослщнм тварны наносили рану
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
довжиною 10 см. Та глибиною 3 см., до м'яз1в за спец1ально виготовленим шаблоном. Края та дно рани роздавлювали за допомогою затискача Кохера для дев1тал1заци тканин, июля чого в рану вносили завис каловоТ маси в ¡зотоннному розчин1 натр1ю хлориду. На 3-ю добу рана була покрита згортками KpoBi, ф1брином, пщ якими знаходились гн1йн1 видтення та некротично 3Mi-HeHi м'язи. Шфа на вщстаы 2 см. Навколо рани була набрякла, почервонта та пщнята над зага-льним р1внем шфи.
Bei тварини були подтеы на чотири групи: три - дослщы (по ш1сть тварин в кожнм) та одна -контрольна (три тварини). Bcix тварин лкували вщповщно до загальноприйнятих методик. Здм-снювали xipypriHHy обробку рани з видаленням некротизованих тканин, обробку рани водним розчином хлоргексидину, парентерально вводили антибютики згщно даних антибютикограми, ¡муномодулятори, мюцево використовували мазь левомеколь та мазь Вишневського, згщно до фази nepeöiry рани. Тваринам дослщноТ групп №3 до вказаного комплексу лкувальних заход^ додавали препарат синтетичного естрадн олу в гелевм форм1 «ДЫгель», який втирали транедермально паравульнарно в доз1 1 мг ест-радюлу 1 раз на добу протягом 5 fli6, починаючи з першоТ доби пюля створення гнмноТ рани, дослщноТ групи №2 - лтосомальний препарат BiT-чизняного виробництва «Лтн», який вводили пщшфно паравульнарно в доз1 500 мг, розведе-ного в 50 мл. ¡зотон1чного розчину натр1ю хлориду 1 раз на добу протягом 5 fli6, починаючи з першоТ доби пюля створення гнiйно! рани, дослщноТ групи №1 - одночасно естрогени та л1по-соми (препарати «Догель» та «JliniH») за вказа-ною методикою.
Мкробюлопчне дослщження виконували в 1, на 3, 7, 10 та 14 добу nepeöiry п-лйноТ рани за стандартними методами (Наказ № 250 МОЗ СРСР вщ 13.03.1975 „Об унификации методов определения чувствительности микроорганиз-
мов к химиотерапевтическим препаратам") в централ ¡зованм бактерюлопчый лаборатори м.Полтави (завщуюча - 1.В.Дудкна) з щентиф-кац1сю видтених культур, пщрахунком колоысу-творюючих одиниць (10n кп/мл.) та визначенням ix чутливост1 до антибютиюв (Наказ № 535 МОЗ СРСР Bifl 22.04.85 № 535 „Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений")
Визначали чутливють виявлених мкрооргаыз-MiB до амоксицилну, оксацилшу, цефазолну, цефалексину, еритромщину, тетрацикпну, нор-флоксацину, фурамагу. В pa3i виявлення прип-ii-чення росту м1кроорган1зму пщ впливом хоча б одного препарату, незалежно вщ ступеня при-гннення, вважали мкрооргаызм чутливим до антибактер1ального лкування.
Результати
Загалом за час ¡снування експериментальноТ гнмноТ рани у тварин Bcix груп виконано 105 MiK-робюлопчних обстежень (по 21 обстеженню в 1, на 3, 7, 10 та 14 добу). Мкробне забруднення ран утворювали асоц1аци анаеробно-аеробних MiKpoopraHi3MiB в 86 (81,9 % спостереженнях), з них Staphylococcus epidermidis щентифковува-ли в 55 (63,95%), Escherichia coli - в 50 (59,36%), Streptococcus pyogenes- в 49 (56,97%), Citrobacter та Pseudomonas aeruginosa - по 21 (24,41%), Enterococcus та Streptococcus agalactiae - по 7 (8,13%), Klebsiella pneumoniae - в 4 (4,65%), Proteus vulgaris - в 3 (3,48%), у вигляд1 монокульту-ри - в 19 (18,1%), з них Streptococcus pyogenes - в 11 (57,89%), Escherichia coli - в 3 (15,78%), Staphylococcus epidermidis - в 2 (10,52%), нефе-рментуюч1 грамнегативы бактери, Citrobacter та Enterococcus - по 1 (5,26%).
Чутливють MiKpoopraHi3MiB до антибютиюв наведена в табл.1
Таблиця 1
Чутливють MiKpoopraHi3MiB до антибютиюв (%)
Амок-сицилн Оксаци лЫ Цефа-золн Цефа-лексин Ерит-ромщин Тетра-цишн Норфло-ксацин Фура-маг
Escherichia coli 65 0 100 100 81 50 100 100
Staphylococcus epidermidis 100 100 96 100 88 84 100 100
Enterococcus 83 83 0 0 100 83 100 100
Citrobacter 61 22 70 65 83 48 100 100
Streptococcus agalactiae 100 100 100 100 70 100 70 90
Proteus vulgaris 67 0 67 100 0 33 100 100
Streptococcus pyogenes 100 100 100 100 98 100 83 100
Pseudomonas aeruginosa 0 100 5 0 5 100 95 0
Klebsiella pneumoniae 100 0 100 100 100 100 100 100
He^epMeHTyroni rpaMHeraTMBHi 6aK-Tepii 0 0 0 0 0 100 100 0
Ктьюсть КУО MiKpoopraHi3MiB в залежност1 вщ труп тварин та доби nepeöiry рани наведем в табл.2
Таблиця 2
Ктькють КУО мкрооргаызмв ( n х 105)
Групи тварин cd с 03 г VD vo о (и d q Escheric hia coli Staphylo coccus epidermi Entero-coccus Citrobacter Strepto coccus Неферм. Грам не- raTi/iBui Proteus vulgaris o c o pt rep us tr c S cc Pseudom onas Klebsiella pneumon Середне значения ± середне вщхи-лення ( М±о)
№1 (n=6) 1 110 12 2,5 0,75 15 0 0 10 5 0 27±37
3 25 11 5 10 6 0 0 245 7,5 0 51 ±46***
7 5 1 2,5 2,5 0 0 0 10 1 0 4,2±0,9***
10 1,7 1 0,5 0,5 0 0 0 2,7 0,1 0 1, 1 ±0,8*
14 0,01 0 0 0,05 0 0 0 0,056 0 0 0,019±0,024
№2 (n=6) 1 25 21 0 0 0 5 110 10 0 0 28±24
3 32,5 9,5 0 10 0 0 100 215 7,5 0 62±47***
7 4,5 2,5 0 3,5 0 0 0 1,2 0,4 0 4,4±1,3*
10 1,1 0,8 0 1 0 0 0 3 1,25 0 1,2±0,7*
14 0,001 0,1 0 0,02 0 0 0 0,017 0 0 0,023±0,04*
№3 (n=6) 1 125 21 2,5 15 10 0 0 0 0 0 29±40
3 20 13 0 20 5,5 0 0 205 100 0 60±54***
7 8 2,5 0 3 5,5 0 0 12,5 1,5 0 5,5±1,1*
10 1,1 0,5 0 0,1 1 0 0 5 0,1 0 1,3±1*
14 0,11 0,001 0 0 0 0 0 0,032 0 0 0,024±0,037
Контроль (п=6) 1 11 65 5 0 0 0 0 0 0 0 27±21
3 100 13,5 0 5 0 0 0 10 100 0 76±116
7 2,8 3 0 0 0 0 0 10 2,5 2,5 9,5±2,6
10 1,1 2,1 0 0 0 0 0 1,5 0 0,5 1,7±0,9
14 0,51 0,5 0 0 0 0 0 0,6 0 0,1 0,57±0,49
Примака: * - достов1рнють р1зниц1 по вщношенню до контролю (р<0,001) ** - достов1рнють р1зниц1 по вщношенню до груп №2 та №3 (р<0,01) *** - достов1рнють р1зниц1 по вщношенню до контролю (р<0,05)
На 3 добу переб1гу гнмноТ рани вщбулось збн льшення ктькост1 КУО мкрооргаызмО в пороняны з даними в 1 добу в уах трупах тварин. Так, в груп1 №1 вщбулось збтьшення КУО з 27х105±37х105 до 51х105±46х105 ( в 1,8 рази ), в груш №2 з 28х105±24х105 до 62х105±47х105 ( в 2,2 рази ), в груш №3 з 29х105±40х105 до 60х105±54х105 ( в 2 рази ), в контрольна груп1 з 27х105±21х105 до 76х105±116х105 ( в 2,8 рази ). В груп1 №1 ктьюсть КУО збтьшилась в 1,5 рази менше, ыж в контрольна (р<0,05), в груп1 №2 - в 1,2 рази менше, ыж в контролы-нй (р<0,05), в груп1 №3 - в 1,3 рази менше, ыж в контрольна <0,05), в груш №1 - в 1,2 рази менше, ыж в груш №2 та в грут №3 (р<0,05), р1зниця збть-шення м1ж трупами №2 та №3 була не значима.
На 7 добу переб1гу гнмноТ рани вщбулось зме-ншення ктькост1 КУО по вщношенню до показ-ника в 1 добу в 1-й та 2-й трупах в 6,4 рази (вщповщно з 27х105±37х105 до 4,2х105±0,9х105 та з 28х105±24х105 до 4,4х105±1,3х105), в 3-й - в 5,3 рази (29х105±40х105 до 5,5х105±1,1х105), в груп1 контролю - в 2,8 рази (з 27х105±21х105 до 9,5х105±2,6х105). Ктьюсть КУО в 1-й грут була в 2,3 рази менше по вщношенню до контрольно!' груп и (вщповщно 4,2х105±0,9х105 та 9,5х105±2,6х105) (р<0,001), в 2-й - в 2,1 рази (вщповщно 4,4х105±1,3х105 та 9,5х105±2,6х105) (р<0,001), в 3-й в 1,7 раз (вщповщно 5,5х105±1,1х105 та 9,5х105±2,6х105) (р<0,001), в 1-й по вщношенню до 2-1 в 1,1 рази (вщповщно
4,2х105±0,9х105 та 4,4х105±1,3х105) (р<0,01) та по вщношенню до 3-1 в 1,3 рази (вщповщно 4,2х105±0,9х105 та 5,5х105±1,1х105) (р<0,01), в 2-й по вщношенню до 3-1 в 1,2 рази (4,4х105±1,3х105 та 5,5х105±1,1х105) (р<0,05).
На 10-у добу переб1гу гнмноТ рани вщбувалось подальше зменшення ктькост1 КУО по вщношенню до показника в 1 добу: в 1-й груп1 з 27х105±37х105 до 1 1х105±0,8х105 (в 24 рази), в 2-й з 28х105±24х105 до 1,2х105±0,7х105 (в 23 рази), в 3-й з 29х105±40х105 до 1,3х105±1,0х105 (в 22 рази), в груШ контролю з 27х105±21х105 до 1,7х105±0,9х10. Величина показника КУО в 1-й грут по вщношенню до контролю була в 1,5 рази менше (вщповщно 1,1х105±0,8х10 та 1,7х105±0,9х105 ) (р<0,001), в 2-й - в 1,4 рази (вщповщно 1,2х105±0,7х105 та 1,7х105±0,9х105 ) (р<0,001), в 3-й в 1,3 рази (вщповщно 1,3х105±1,0х105 та 1,7х105±0,9х105) (р<0,001), значимо!' р1зниц1 м1ж дослщними трупами не бу-ло.
На 14 добу переб1гу гнмноТ рани ктьюсть КУО значно зменшилась по вщношенню до показника в 1 добу: в 1-й груп 1 з 27х105±37х105 до 0,019х105±0,024х105 (в 1421 рази), в 2-й з 28х105±24х105 до 0,023х105±0,04х105 (в 1217 ра-з1в), в 3-й з 29х105±40х105 до 0,024х105±0,037х105 (в 1208 рази), в грут контролю з 27х105±21х105 до 0,57х105±0,49х105 (в 47 раз1в). Величина показника КУО в 1-й грут по вщношенню до контролю була в 30 раз менше
BiCHHK Украгнсъког жедичног стожатологгчног акадежШ
(0,019х105±0,024х105
(р<0,001)
0,57х105±0,49х105 ) (0,024х105±0,037х105
та 0,57х105±0,49х105 ) в 2-й - в 25 раз (0,023х105±0,04х105 та (р<0,001), в 3-й в 24 рази та 0,57х105±0,49х105)
(р<0,001), значимо!' р1зниц1 м1ж дослщними трупами не було. Динамка змн КУО наведена на рисунку №1
Динамша мшробноТ забрудненостч експериментальних ран тварин
^ 80 о
g 70
2 60
О
>
Л I-
О 'SE л
"5
50 40 30 20 10
76
62
60
51
272829 27
Ж
■ трупа №1
■ трупа №2 НГрупа №3 □ Контроль
4,4 9,5
,2-
0,023 0,57
1-й
3-й
7-й
1,1 ' 1,3 , 0,019 0,024
............Ь^И^У I ^_t
10-й 14-й
Рис. 1 День nepe6iry рани
Таким чином, динамка змЫ мкробноТ забруд-неност1 експериментальних гнмних ран свщчить про високо достовфне (р<0,01 р<0,001 ) змен-шення р1вня КУО мкрооргаызм1в в ранах тварин дослщних труп в зр1вняны з контрольною протя-гом всього часу загосння рани, при чому на 7 добу р1вень КУО дослщноТ групи №1 був менше, ыж в дослщних трупах №2 та №3 (р<0,01).
Висновки
1. Використання в комплекс! лкування експе-риментальноТ гнмноТ рани замюноТ терапи естрогенами та лтосомами призводить до зменшення мкробноТ забрудненост1 ран на 7-й добу - вщповщно в 1,7 та 2,1 рази, на 10-у добу - в 1,3 та 1,4 рази та на 14-у добу - в 24 та 25 раз1в в зр1вняны з контролем (р<0,001).
2. Застосування комб1новано1 замюноТ естро-генол1посомально1 Tepanii мае достов1рну перевагу над Tepaniera окремо естрогенами та лтосомами (р<0,05)
Л1тература:
1. Абаев Ю.К. Справочник хирурга: Раны и раневая инфекция." Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 427с.
2. Дудниченко A.C., Краснопольский Ю.М., Швец В.И. Ли-посомальные лекарственные препараты в эксперименте и клинике. - Харьков: РА-Каравелла, 2001. - 143с.
Крейнес В.М, Мельникова В.М., Марголин Я.М., Мельян-цева Л.П. Противовоспалительные эффекты липосом // Вестник АМН СССР.- 1990.- №6.- С.44-47 Ashcroft GS, Dodsworth J, van Boxtel E, Tarnuzzer RW, Horan MA, Schultz GS, Ferguson MW. Estrogen accelerates cutaneous wound healing associated with an increase in TGF-beta1 levels // Nat Med.- 1997.- Vol.3 №11.- P. 1209-1215.
Ashcroft GS, Greenwell-Wild T, Horan MA, Wahl SM, Ferguson MW. Topical estrogen accelerates cutaneous wound healing in aged humans associated with an altered inflammatory response // Am J Pathol.-1999.- Vol.155, №4.- P. 1137-1146.
Ashcroft GS, Mills SJ, Lei K, Gibbons L, Jeong MJ, Tanigu-chi M, Burow M, Horan MA, Wahl SM, Nakayama T. Estrogen modulates cutaneous wound healing by downregulating macrophage migration inhibitory factor // J Clin Invest.-2003.- Vol.111, №9.- P.1309-1318.
Ashcroft GS, Ashworth JJ. Potential role of estrogens in wound healing // Am J Clin Dermatol. -2003.- Vol.4, №11.-P. 737-743.
Calvin M. Oestrogens and wound healing // Maturitas.-2000.- Vol. 31, 34, №3.- P. 195-210.
9
Gilliver SC, Ashcroft GS. Sex steroids and cutaneous wound healing: the contrasting influences of estrogens and androgens // Climacteric.-2007.-Vol.10, №4.- P.276-288
10. Gilliver SC, Ashworth JJ, Ashcroft GS. The hormonal regulation of cutaneous wound healing // Clin Dermatol.-2007.-Vol.25, №1.- P.56-62.
11. Hardman MJ, Ashcroft GS Hormonal Influences on Wound Healing: A Review of Current Experimental Data // Wounds.-2005.- Vol.17, №11.- P.313-320
12. Margolis DJ, Knauss J, Bilker W. Hormone replacement therapy and prevention of pressure ulcers and venous leg ulcers // Lancet.- 2002.- Vol. 23, №359.- P.675-677.
Реферат.
ДИНАМИКА МИКРОБНОЙ ОБСЕМЕНЕННОСТИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ГНОЙНЫХ РАН ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ЗАМЕСТИТЕЛЬНОЙ ЭСТРОГЕНОЛИПОСОМАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ Подпрятов С.Е., Дигтярь И.И., Дудкина И.В,. Кириченко Б.П., Кравцив Н.И. Ключевые слова: эстрогены, липосомы, микробная обсемененность ран
Показана динамика микробной обсемененности экспериментальных гнойных ран при использовании в их комплексном лечении заместительной эстрогенолипосомальной терапии.
0