CC BY
36
УДК: 618.15-008.8:616.62:579.882:579.887
Динамжа штенсивност лейкореУ, сироваткових концентрацш адгезишв ICAM-1 та FCAM-1 п1д впливом антимжробноТ терапп у чолов1к1в з первинним та рецидивним монобактерiальним гострим уретритом, спричиненим C. trachomatis, M. genitalium та
U. urealyticum
Анфшова М. Р.
Вгнницький национальный медичний университет гм. М. I. Пирогова
За участю 180 пац^нтю дослщженно зв'язки ммж BMicTOM молекул межклiтинноí адгези ICAM-1, VCAM-1, уретральною лейкореею, сумарним балом уретральних симптсшв, а також динамка цих показникiв у процес ера-дикацп антигенiв пiд дieю антимiкробних препаратiв при первинному та рецидивному гострому монобактерiаль-ному уретриту спричиненому C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum. Встановлено, що, незалежно вщ типу переб^, мiж ICAM-1, VCAM-1, уретральною лейкореею, сумарним балом уретральних симтгшв юнуе прямий статистично достовiрний зв'язок середньо' сили. Низький вмют ICAM-1, VCAM-1 на раншй стадп запалення асоцiюеться з бтьш тривалою нормалiзацiею лейкоре''' та симпгшв, бiльш низькою ефективнiстю антимiкроб-но''' терапп, бiльш високим вiдсотком персистенцп лейкоре'''. При тривалостi реiнфекцiйного перюду бiльше 6 мiсяцiв, динамiка нормалiзацií дослiджуваних показникiв у пацiентiв з вторинним процесом не в^зняеться вщ тако' при первинному. Робиться висновок про необхщнють подальших дослiджень для пошуку препаратiв, за допомогою яких можна впливати на вмют ICAM-1, VCAM-1 i таким чином на переб^ урогештальних iнфекцiй, зумовлених C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum.
Ключовi слова: C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum, уретрит, лейкорея, молекули мiжклiтинноí адгези, ICAM-1, VCAM-1
Широке впровадження у ктшчну практику методiв молекулярно! дiагностики дозволило встановити, що значна частка не-гонококових уретритiв (НГУ) спричиняються такими внутрiшньоклiтинними облiгатними патогенами, як C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum. Зокрема, у рекомендащях CDC 2010 зазначасться, що у США [1]:
- 15%-40% випадюв НГУ зумовлено C. trachomatis;
- 15%-25% випадюв - M. genitalium.
Бшьше того, на mдставi нещодавно проведе-
ного дослiдження етюлопчних чинникiв гостро-го уретриту у 424 чоловЫв, Ito S. et al. [2] повь домили, що майже у 48,1 % випадюв НГУ були спричиненi C. trachomatis, а збудники негоноко-кового i нехламiдiйного уретриту за частотою виявлення розташувалися у такому порядку:
- M. genitalium (22,7 %);
- U. urealyticum (19,5 %);
- аденовiрус людини (16,2 %);
- H. influenzae (14,3 %);
- Ureaplasmaparvum (9,1 %);
- Herpes simplex тип 1 (7,1 %);
- M. hominis (5,8 %);
- Neisseria meningitidis (3,9 %);
- Herpes simplex тип 2 (2,6 %);
- Trichomonas vaginalis (1,3 %). Недостатня дослщжешсть iмунопатогене-
зу шфекцш урогештального тракту чоловшв, спричинених цими трьома найбшьш пошире-ними збудниками iз статевим шляхом передачi (C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum), не тшьки утруднюе прогнозування та профшак-тику !х клiнiко-патологiчних наслiдкiв:
- персистуючого уретриту; -епiдидимiту;
- синдрому хрошчного тазового болю;
- патоспермп;
- сексуально набутого реактивного артриту;
- цервщиту;
- гщросальшнгсу;
- позаматково! ваптносп;
- запалення оргашв малого тазу;
- неплщносп, -
але й загальмовуе розробку нових метсдов л> кування, особливо актуальну в умовах зростаю-чо! проблеми резистентностi патогенних мшро-органiзмiв до антимiкробних препаратiв.
Останнiм часом ще активний пошук потен-цшних предикторiв, за наявнiстю або рiвнем яких можна визначати вiрогiднiсть розвитку тих чи шших ускладнень урогештальних iнфекцiй у чоловiкiв та жшок. У жшок у якостi таких пред-икторiв ряд авторiв пропонуе використовувати лейкорею [3-5]. Лейкорея - стан, що характери-зуеться надмiрним вмiстом полiморфноядерних лейкоцитiв в уретральних, вагшальних, церв> кальних видiленнях i визначаеться за допомо-гою мшроскопп. Показано, що як у ваптних, так i у не ваптних жшок вагшальна лейкорея, незалежно вщ присутностi бактерiального вап-нозу, сильно корелюе з iнфiкованiстю цервiксу C. trachomatis та N. gonorrhoeae [5].
У доотдженнях in vitro було встановле-но, що молекули мiжклiтинно! адгезп ICAM-1 (intercelular adhesion molecules) вщграють важли-ву роль у протихламщйнш активностi 77-хелперiв 1 типу (CD4+) та цитолiтичних клiтин (CD8+) -головних ефекторiв iмунно! вщповщ, забезпе-чуючи !х швидку м^ращю у вогнище запалення [6, 7]. Вочевидь, це пояснюеться високою спо-рiдненiстю ICAM-1 до лейкоцитарного штегрину LFA1 (функцiональний лiмфоцитарний антиген 1 типу). Igietseme J. U. et al. [6], вивчаючи пере-бк- генiтального хламiдiозу у ICAM-1-knockout мишей (ICAM-1KO), спостерiгали, що у останшх протягом перших трьох тижнiв тсля iнфiкування мало мiсце бiльш виражене бактерiальне наванта-ження, а самослйна ерадикацiя збудника займала бiльш тривалий час, нiж у iнтактних. Також важ-ливо, що у ICAM-1KO мишей хламщ! частiше проникають у вищi вiддiли генiтального тракту, призводячи до формування гiдросальпiнгсу [8]. Доведено, що антигени U. urealyticum стимулю-ють in vinro продукдiю ICAM-1 макрофагами лю-дини за дозозалежним типом, а при шактивацп фактору некрозу пухлини - а вщповщними ан-титiлами ця продукцiя зменшуеться на 85,5 %. У цьому ж експериментi, утворення ICAM-1 по-слаблювалось такими препаратами, як будезошд та дексаметазон [9]. Хоча на даний момент немае публтацш щодо здатностi M. genitalium стиму-лювати експресш ICAM-1 клiтинами органiзму людини, для шших представниюв сiмейства вона тдтверджена. Зокрема, лiпопротеiни, що входять у склад мембрани Mycoplasma salivarium, i^^^-ють експресiю ICAM-1 на поверхш фiбробластiв людини [10, 11].
Одним iз ключових етапiв екстравазацп
лейкоципв при формуваннi запально! реакцп е !х фiксацiя до ендотелiальних клiтин. OKpiM ICAM-l, у якост модераторiв цього процесу ви-ступають i iншi адгезивнi молекули - Е-селектин та васкулярна молекула кттинно! адгезп l типу VCAM-l (vascular cytoadhesion molecule-l). Нещодавно i3 застосуванням iмуноелектрон-но! мшроскопп було виявлено, що цитолiтичнi Т-кттини (CD8+) тсля взаемодп з молекулою VCAM-l отримують змогу до м^ацп крiзь ен-дотелiальну клiтину [12]. Окрiм CD8+, VCAM-l регулюе мiграцiю та активнють CD4+ клiтин; з цим узгоджуеться посилення експресп на мембран CD4+ клiтин рецепторiв VCAM-l - CD29+, що вiдмiчаеться в умовах запалення [l3].
Зазначенi вище факти дозволили нам при-пустити, що штенсивнють уретрально! лейкоре! та рiвень молекул кттинно! адгезп ICAM-l та VCAM-l у сироватщ кровi пов'язаш мiж собою, оскiльки залежать вщ стимулюючо! дп проза-пальних цитоюшв, i можуть визначати характер перебпу гострих первинних та рецидивних уре-тритiв у чоловiкiв, спричинених C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum.
Метою дослщження було визначити:
- чи е зв'язок мiж виразнютю симптомiв, ш-тенсивнiстю уретрально! лейкоре! та вмютом сироваткових ICAM-l та VCAM-l у чоловтв з монобактерiальним первинним та рецидив-ним уретритом, зумовленим C. trachomatis, M. genitalium та U. Urealyticum;
- яким чином позначаеться ерадикащя анти-гешв мiкроорганiзмiв пiд впливом антимшроб-но! терапп на динамщ виразнiстю симптомiв, iнтенсивнiстю уретрально! лейкоре! та вмютом сироваткових ICAM-l та VCAM-l при первин-ному i рецидивному шфекцшному процесах.
Матер1али та методи дослщження. Пюля отримання шформовано! згоди, серед 800 па-щен^в чоловiкiв iз клiнiкою гострого уретриту на етап скринiнгу були вщбрат двi рiвнi за чисельтстю (n = 90) групи, що представляли первинний та рецидивний процес, у кож-нiй з яких етюлопчний чинник (C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum) був рiвнопредстав-лений (n = 30). Зпдно з планом експерименту, у пащенпв обох груп визначали штенсивнють:
- симптомiв уретриту;
- уретрально! лекоре!;
- молекул мiжклiтинно! адгезп ICAM-1 i VCAM-l.
Реестращя цих параметр1в проводилася до початку л1кування (день 0) та шсля проведення антимь кробно! терапи - 7, l4, 2l, 28, 56, 90, l80, 360-й день.
Оцтка cuMnmoMie гострого уретриту. Характер та вираженють симптомiв оцiнювалися за спецiально розробленим нами опитувальни-ком (Табл. l).
Таблиця 1 - Опитувальник для оцшки симптомiв гострого уретриту
№ Симптом Оцiнка
1 Тривалкть симптсяшв Кшьюстъ днiв
2 Вперше/повторно Так/ш
Видшення 1з уретри Так/ш
3 Характер Слизовi/слизово-гнiйнi (жовтий, зелений вщ-тiнок)
1нтенсившсть Бали 1-5 (умовна шкала)
4 Дизур1я, ввдчуття печшня/р1з1 в уретр1 при виход1 першо!' порцп сеч1 Так/ш
1нтенсившсть Бали 1-5 (умовна шкала)
5 Свербiж в уретр1 в промiжках часу м1ж сечовипусканням Бали 1-5 (умовна шкала)
6 Орх1алпя (ввдчуття важкосто у яечках) Бали 1-5 (умовна шкала)
Вираженють симптом1в оцшювали за сумар-ним балом опитувальника:
- менше 4 бал1в розцшювали, як слабку;
- менше 12 батв, - як пом1рну;
- бшьше 12 батв, - як сильну.
1дентиф1кац1я збуднишв в уретральних
мазках. ДНК C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum виявлялись методом ПЛР. При позитивному результат ПЛР-тесту на присут-шсть M. genitalium та U. urealyticum, додатково проводили культуральний тест для визначення чутливосп до антибютиюв. ПЛР-тести прово-дилися на скриншговому в1зит1 та через мюяць шсля початку лшування.
Оцгнка уретральног лейкорег проводилася при мшроскопи вологих препарапв, що готу-валися шляхом помщення тампошв, просиче-них уретральними видшеннями, у проб1рку з невеликою кшьюстю (3 крапл1) ¡зотошчного розчину. Пюля промивання тампону у розчиш, одну краплю розчину помщали на предметне скельце, накривали покривним скельцем i до-слщжували зразок тд мiкроскопом при великому збшьшенш (*400). Iнтенсивнiсть лейкоре! визначали за умовною шкалою:
- 0 балiв (лейкорея вiдсутня) - менше 5 лей-коцитiв у полi зору в уретральних видшеннях;
- 1 бал - вщ 5 до 30 лейкоцитiв у полi зору;
- 2 бали - вщ 30 до 60 лейкоциив у полi зору;
- 3 бали - вщ 60 до 90 лейкоцитов у полi зору;
- 4 бали - бшьше 90 лейкоцитiв у полi зору.
Антимгкробна тератя проводилася у вщпо-вiдностi з рекомендацiями IUSTI по л^ванню гострого та рецидивного уретриту:
- при гострому уретрито використовували до-ксициклiну моногiдрат - 100 мг per os 2 рази на день протягом 7 дшв;
- при рецидивному уретрито: азторомщин -500 мг per os на початку i потом 250 мг на день протягом 4 дшв + метрошдазол 500 мг per os 2 рази на день протягом 5 дшв.
Визначення концентрацт розчинних молекул кл^тинног адгезИ ICAM-1 та VCAM-1 у сиро-ватцг кровг: Зразки кровi отримували шляхом пункцп кубтоально! вени i помщали у скляну пробiрку без антикоагулянту. Сироватку вщдь ляли шляхом центрифугування i заморожували до - 80°С. Лiпемiчнi зразки, а також то, що мали ознаки коагуляци, гемолiзу та порушення режиму заморозки, видаляли. Концентрацiю ICAM-1, VCAM-1 визначали методом iмуноферментно-го аналiзу (ELISA) iз використанням стандарт-них комерцiйних тест-систем фiрми Bender MedSystems GmbH (Австрiя), у вщповщносто до рекомендацiй виробника.
Статистичний анал1з. Вибiркова сукуп-нiсть склала 180 спостережень. Рiвень значу-щостi приймався не вище 0,05. Розподш пащ-eнтiв за сироватковою концентрацieю ICAM-1 та VCAM-1 вiдповiдав нормальному закону i характеризувався середнiм ± стандартним вщ-хиленням (M ± с). Розподш за штенсивнютю симптоматики характеризувався медiаною та 10 i 90 процентшямиМе (10; 90).
Частота кшьюсно! дискретно! ознаки харак-теризувалася часткою (%). Для оцшки достовiр-носто рiзницi мiж середнiми використовувався дисперсшний аналiз (критерiй Фiшера). Для попарних порiвнянь використовувався критерiй Стьюдента з поправкою Бонферош Наявнiсть зв'язку визначали за коефщентом Спiрмена.
Результати та Тх обговорення. Вихiднi характеристики групи з гострим первинним уретритом представлен у табл. 2.
У вшх групах чоловшв з гострим первинним уретритом, незалежно вiд виду збудника, до початку лшування рееструвалася висока штен-сивнiсть симптомiв на фонi лейкоре! значного ступеня та високих сироваткових концентрацiй ICAM-1, VCAM-1. При цьому, середш концен-траци ICAM-1, VCAM-1 та медiана лейкоре! були достовiрно бiльшими при хламiдiйнiй, нiж при мшоплазмовш та уреаплазмовiй шфек-
3-4 2015
Таблиця 2 - Характеристики груп чоловшв з первинним гострим уретритом
Параметр Розмiр-шсть C. trachomatis /s C. trachomatis /w U. urealyticum M. genitalium
n=19 п=11 n=30 n=30
Вк роки 24±4 21±3 24±5 24±4
Тривалiсть симптомiв днi 3±1 5±1 4±1 5±1
Iнтенсивнiсть симпто]шв бали 19 (12;20) 14 (10;15) 17 (11;19) 18 (12;19)
ICAM-1 нг/мл 1332,5±15 1121±16 908±16 911±16
VCAM-1 нг/мл 1448,6±17 1121±16 1299±18 1351±18
Лейкорея бали 4 (3;4) 3 (2;3) 4 (2;4) 4 (3;4)
щях (p < 0,05); останш ж за цими показниками достов1рно не в1др1знялися (p > 0,05). Щкаво, що за мед1аною штенсивност симптом1в групи та-кож достов1рно не розр1знялися (p > 0,05). Слщ зазначити, що у груш чоловшв з хламщйною етюлопею уретриту була виявлена неоднорщ-нють: ус дослщжуваш показники, розраховаш на 11 спостереженнях, були достов1рно нижчи-ми, шж ri, що отримаш на реши 29 (p < 0,05). Це дозволило нам розглядати дану групу, як окре-му !з вщносно «слабким» типом реакцп (!! було позначено «C. trachomatis /w»), а основну, - як ту, що представляе «сильний» тип (!! було позначено «C. trachomatis / s»).
До початку антишкробно! терапн м1ж штен-сившстю лейкоре! та вмютом адгезишв у сиро-ватщ кров1 було виявлено статистично досто-в1рний прямий позитивний зв'язок середньо! сили (p < 0,05).
На наступному етат анал1зу у кожнш з груп було прослщковано динамшку змш сироватко-вих концентрацш ICAM-1, VCAM-1, лейкоре! та симптоматики шд впливом антимшробно! тера-пн. Протягом першого мюяця з моменту засто-сування антибютика, коли вщбуваеться ерадика-щя антигенних структур збудника, у вс1х групах рееструвалося поступове статистично достов1р-не i ктшчно значуще зниження сироваткових концентрацш ICAM-1, VCAM-1, вираженост лейкоре! i симптоматики (p < 0,05) (Рис. 1). Так, за 1, 2, 3, 4-й тиждень:
- у груш «C. trachomatis /s» iз «сильним» типом вщповщ питоме зниження:
1) ICAM-1 становило вщповщно 13 %, 4 %, 3 %, 3 % (загалом - 23 %);
2) VCAM-1 - 6 %, 1 %, 2 %, 1 % (загалом - 10%);
- у груш «U. urealyticum» питоме зниження:
1500
5 4
Ф CL П О
3 * >s
ф
2f с га
1 ш 0
1500 1200 900 600 300 0
0 7 14 21 28 56 90 180 360
Дн спостереження -ICAM-1 (нг/мл) ^VCAM-1 (нг/мл) -^Лейкорея (бали)
а)
0
X
о
7 14 21 28 56 90 180 360 Дн1 спостереження -»-ICAM-1 (нг/мл) -»-VCAM-1 (нг/мл) -*-Лейкорея (бали) б)
1500 1200 900 600 300 0
5 4
Ф CL п О
3 * >s
ф
s с
га
1 ш
0 7 14 21 28 56 90 180 360 Дн1 спостереження
pi-ICAM-1 (нг/мл) - -VCAM-1 (нг/мл) -*-Лейкорея (бали)
в)
а) група «C. trachomatis /s»;
б) група «U. urealyticum»;
в) група «M. genitalium»;
Рисунок 1. Динашка змiн середшх сироваткових концентрацй' ICAM-1, VCAM-1 та медiани лейкоре! пiсля проведения антимшробно! терапп при гостро-му первинному уретритi рiзноl етюлоги
2
1) ICAM-1 становило вщповщно 11 %, 3 %, 1 %, 1 % (загалом - 16 %)
2) VCAM-1 - 5 %, 2 %, 1 %, 1 % (загалом - 9 %).
- у групi «M. genitalium» питоме зниження:
1) ICAM-1 становило вщповщно 12 %, 2 %, 1 %, 1 % (загалом - 16 %)
2) VCAM-1 -6 %, 2 %, 0,5 %, 0,5 % (загалом - 9 %).
Таким чином, у вшх групах найбшьш штен-сивно концентращя адгезинiв зменшувалась протягом першого тижня (перiод активностi ан-тимшробного препарату).
У результатi, до кшця першого мiсяця (моменту, коли антигенш структури збудника були видалеш iз тканин уретри у 98 % пащенив) середне зменшення ICAM-1 та VCAM-1 склало вiдповiдно:
- 279 нг/мл та 141 нг/мл - у груш «C. trachomatis /s»;
- 149,7 нг/мл та 120,7 нг/мл - у груш «U. urealyticum»;
- 148,8 нг/мл та 120 нг/мл - у груш «M. genitalium».
Зменшення вмюту антигенних структур та-кож позитивно позначалося на розподш пащен-тiв за ступенем уретрально! лейкоре! в ушх групах. Тим не менш, на 28-й день спостереження вщсоток пацiентiв з вiдсутнiстю уретрально! лейкоре! становив:
- у груш «C. trachomatis /s» - лише 37 %;
- у груш «U. urealyticum» - лише 35 %;
- у груш «M. genitalium» - лише 38 %. (мiжгруповi розбiжностi не були статистич-
но достовiрними, p > 0,05).
Группа «C. trachomatis /w» (n = 11) достовiр-но в^^знялась вiд «C. trachomatis /s»He тшьки за вихiдними концeнтрацiями ICAM-1, VCAM-1 та iнтeнсивнiстю лейкоре!, але i за динамшою ïx зменшення внаслщок антимiкробноï тера-niï (Рис. 2). Так, воно вщбувалося достовiрно бшьш повiльно (p < 0,05): у данш rpyni за 1, 2, 3, 4-й тиждень питоме зниження:
- ICAM-1 становило лише 3 %, 2 %, 4 %, 3 % (загалом - 12 %);
- VCAM-1 - лише 3 %, 3 %, 3 %, 5 % (загалом - 14%).
До кшця першого мюяця середне зменшення ICAM-1 та VCAM-1 склало:
- ICAM-1 - лише 92 нг/мл;
- VCAM-1 - лише 114 нг/мл
(достовiрно нижче, нiж у «C. trachomatis /w»,
p < 0,05).
Бшьше того, на 28-й день у вах 11 (100 %) пащентов ujeï групи рееструвалась лейкорея; серед них:
- у 7 (63 %) пащентов вона дорiвнювала 1 балу;
- у 4 (36 %) - 2 балам;
це також статистично достовiрно в^^з-няло цю групу вiд груп «C. trachomatis /s» та «U. urealyticum», «M. genitalium».
Зниження ICAM-1, VCAM-1 та yрeтральноï лeйкорeï протягом першого мюяця в ушх осно-вних групах асоцiювалось зi статистично до-стовiрним i клiнiчно значущим зниженням ме-дiани сумарного балу штенсивност симптомiв (p < 0,05) (Рис. 3).
1000 800 600 400 200
5
4 -5)
Ф CL
3 §
>S
Ф
2f с
га
1 m
0 -I-1-1-1-1-1-1-1- * 0
0 7 14 21 28 56 90 180 360 Дн спостереження pi-ICAM-1 (нг/мл) -»-VCAM-1 (нг/мл) -*-Лейкорея (бали)
Рисунок 2. Динашка змш середшх сироваткових концентрацп ICAM-1, VCAM-1 та мед1ани лейкоре! шсля проведення антим1кробно1 терапп при гостро-му первинному уретрит хлам1дшно1 етюлоги у чо-ловшв з1 «слабким» типом 1мунно1 вщповщ
S .ES
г? §
■л ■..............
^ ..........■............................................-
0 7 14 21 28 56 90 180 360 Дн спостереження
-ChT/s
-ChT/w
UUr
- MGe
Рисунок 3. Динам1ка змш мед1ани сумарного балу симптом1в уретриту шсля проведення антим1кроб-но1 терапп при гострому первинному уретрип р1зно1 етюлоги
У перюд! спостереження вщ 56 до 360-го дня середш концентраци ICAM-1, VCAM-1 продовжували знижуватися (Рис. 1) i дося-гли нормальних р1вн1в у вс1х групах окр1м «C. trachomatis /w», де середш концентраци ICAM-1 та VCAM-1 на фшальний день спостереження вщповщно в 1,5 та 1,2 разу переви-щували показники норми, а у 36 % пащенпв зберпалася лейкорея штенсивнютю в 1 бал (p < 0,05). Також слщ зазначити, що пщвищеш концентраци ICAM-1 та VCAM-1 у вщдаленому перюд1 корелювали з пщтриманням лейкоре! та симптоматики уретриту.
Пащенти з рецидивним уретритом р1зно! ен-ологи достов1рно не вщр1знялися за вихщними значеннями сироваткових концентрацш адге-зивних молекул, уретрально! лейкоре! та сумар-ного балу симптом1в вщ пащенпв з первинним гострим. Перюд вщ першого етзоду шфекцп до ре1нф1кування коливався вщ двох мюящв до двох роюв. У той же час, у шдгруш, де тривалють пе-рюду з моменту першого етзоду шфекцп до ре-шф^вання не перевищувала 6 мюящв, норма-л1зац1я р1вня лейкоре! та усунення симптоматики вщбувалася достов1рно швидше (у середньому, на 21-у добу,p < 0,05), шж у тих, у кого цей перь од був бшьш тривалим, та у тих, що стикались з шфекщею вперше. Це може св1дчити про форму -вання короткочасно! 1мунолог1чно! пам'яп, що сприяе прискоренню ерадикацп антигену.
У вщповщь на проникнення антигенних структур м1кроорган1зм1в, в уретр! розвиваеться ¡мунолопчна реакщя, в якш за !х презентащю вщповщають дендритш клпини, а головними ефекторами е Т-хелпери першого типу та цито-токсичш Т-кттини (CD8+). I! ефективнють та швидкють визначае не ильки, як своечасно буде обмежене розповсюдження патогешв i наскiльки повнощнно вщбудеться !х ерадикащя, але i чи розвинуться певнi укладення. Отже, адекватна м!жкл!тинш взаемодiя i оперативна мобшзащя iмунокмпетентних кттин вкрай важливi для ре-зультатiв уше! реакци. У свою чергу, щ процеси вiдбуваються за участю молекул м!жклптснно! адгезп ICAM-1 та VCAM-1. У нашому дослщжен-m ми встановили, що м!ж концентрацiею ICAM-1
та VCAM-1, iнтенсивнiстю уретрально! лейкоре! та виразнютю симптом!в iснуе прямий зв'язок середньо! сили. Бiльше того, достатнш вмют ICAM-1 та VCAM-1 на начальному етат може ви-значати, на ск1льки ефективною буде ерадикащя збудника тд впливом антимiкробно! терапп i на ск1льки динамiчно будуть зменшуватися лейкорея та виразнють симптом!в. Зокрема, на це вка-зуе той факт, що у пащенпв з первинним гострим хламщйним уретритом i недостатнiстю адгези-тв динамiка змш е бшьш повшьною i частiше розвиваеться персистуюче запалення. Кр!м того, ерадикацiя шдуктор!в ¡мунно! реакци супрово-джуеться одночасним зменшенням концентрацiй ICAM-1 та VCAM-1, iитенсивностi уретрально! лейкоре! та симптоматики. Це узгоджуеться з вщомим бюлопчним мехашзмом, згщно з яким стимулящя антигенами мiкроорганiзмiв приводить до активацп iмунокомпетеитних клпин, посилення продукцп прозапальних цитоюшв, що, у свою чергу, веде до посилення експресси молекул м!жкл!тинно! адгезп i стр!мкш мпрацп лейкоцитiв у вогнище запалення. Зниження анти-генно! стимуляцп веде до затухання цих проце-шв. Отже, достатнш вмют ICAM-1 та VCAM-1 на раннiй стади визначае швидкють ¡мунно! реакци, а високий вмют на тзнш стади може свщчити про хронiзацiю процесу чи недостатньо ефектив-ну ерадикацiю збудника.
Слщ зазначити, що у нашому дослщженш ми не виявили розбiжностей м!ж перебiгом ¡мунно! реакци при гострому та рецидивному процес^ якщо м!ж першим епiзодом та реiнфiкуванням пройшло бшьше 6 мюящв. У тих же пащенпв, де цей перюд був менше 6 мюящв, усунення симптоматики та лейкоре! вщбувалося швидше (у середньому, на 7 дшв рашше).
Вплив на вмют молекул клгтинно! адгезп за до-помогою лшарських препаратiв е перспективним напрямком у лiкуваннi урогенiтальних iнфекцiй, спричинених C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum, оскшьки дозволить пщвищити ефективнють ерадикацп i знизить ризик хрошзацп процесу та розвитку незворотних уражень уроге-нiтального тракту чоловшв та жшок.
1. Мiж виражешстю симптомiв, штенсившс-тю уретрально! лейкоре! та вмютом сироватко-вих ICAM-1 та VCAM-1 у чоловшв з монобак-терiальним первинним та рецидивним уретритом, зумовленим C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum, е прямий зв'язок середньо! сили.
2. Ерадикащя антигенiв мiкроорганiзмiв у результат антимiкробно! терат! супроводжу-еться поступовим зниженням концентраци сироваткових ICAM-1 та VCAM-1, виразност симптомiв, штенсивносп уретрально! лейкоре! як при первинному, так i при рецидивному ш-фекцiйному процесах.
3. Низький вмют ICAM-1 та VCAM-1 на по-чатковiй стади запально! реакци пов'язаний з ризиком хрошзаци запалення або недостатньо ефективно! ерадикацi!.
Л1ТЕРАТУРА
1. 2010 STD Treatment Guidelines http://www. cdc.gov/std/treatment/2010/urethritis-and-cervicitis.htm.
2. Male non-gonococcal urethritis: From microbiological etiologies to demographic and clinical features / S. Ito, N. Hanaoka, K. Shimuta et al. // Int. J. Urol. - 2016. - Feb 4. doi: 10.1111/iju.13044. [Epub ahead of print].
3. Vaginal polymorphonuclear leukocytes and bacterial vaginosis as markers for histologic en-dometritis among women without symptoms of pelvic inflammatory disease / M. H. Yudin, S. L. Hillier, Wiesenfeld H. C. et al. // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2003. - Vol. 188, No 2. - P. 318-323.
4. Lazenby G. B. Correlation of Leukorrhea and Trichomonas Vaginalis Infection / G. B. Lazenby, D. E. Soper, F. S. Nolte // Clin. Microbiol. - 2013. Vol. 51, No 7. - P. 2323-2327.
5. Leukorrhea and bacterial vaginosis as in-office predictors of cervical infection in high-risk women / M. M. Hakakha, J. Davis, L. M. Korst, N. S. Silverman // Obstet. Gynecol. - 2002. -Vol. 100, No 4. - P. 808-812.
6. Beatty P. R. CD8+ T lymphocyte-mediated lysis of Chlamydia-infected L cells using an endogenous antigen pathway / P. R. Beatty, R. S. Stephens // J. Immunol. - 1994. - Vol. 153. -P. 4588.
7. Integrin-mediated epithelial-T cell interaction enhances nitric oxide production and increased intracellular inhibition of Chlamydia / J. U. Igi-etseme, I. M. Uriri, R. Hawkins, R. G. Rank // J. Leuk. Biol. - 1996. - Vol. 59. - P. 656.
8. The intercellular adhesion molecule type - 1 is required for rapid activation of T helper type
4. Повшьна динамша зниження ICAM-1 та VCAM-1 шсля антимшробно! терапп також асо-щюеться з ризиком хрошзаци запалення або недостатньо ефективно!ерадикацп.
5. 1мунолопчна пам'ять шсля первинного гострого уретриту, зумовленого C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum, е короткочасною (динамша змш дослщжуваних показниюв шсля проведення антимшробно! терапп у пащентв з тривалим перюдом решф^вання достовiрно не вiдрiзняеться вщ тако! при гострому процесс
6. Необхщш подальшi дослщження для ви-явлення препарапв, за допомогою яких можна впливати на концентращю молекул мiжклiтин-но! адгезп i, таким чином, впливати на перебп i прогноз урогештальних шфекцш, спричинених C. trachomatis, M. genitalium та U. urealyticum.
1 lymphocytes that control early acute phase of genital chlamydial infection in mice Immunology / J. U. Igietseme, G. A. Ananaba, J. Bo-lier, // Immunology. - 1999. - Vol. 98, No 4. -P. 510-519.
9. Induction of human macrophage vascular endothelial growth factor and intercellular adhesion molecule-1 by Ureaplasma urealyticum and downregulation by steroids / Y. H. Li, A. Brauner, J. S. Jensen, K. Tullus // Biol. Neonate. - 2002. - Vol. 82, No 1. - P. 22-28.
10. Transcriptional activation of mRNA of intercellular adhesion molecule 1 and induction of its cell surface expression in normal human gingival fibroblasts by Mycoplasma salivarium and Mycoplasma fermentans / L. Dong, K. Shi-bata, Y. Sawa et al. // Infect. Immun. - 1999. -Vol. 67, No 6. - P. 3061-3065.
11. The N-terminal lipopeptide of a 44-kDa membrane-bound lipoprotein of Mycoplasma salivar-ium is responsible for the expression of intercellular adhesion molecule-1 on the cell surface of normal human gingival fibroblasts / K. Shibata, A. Hasebe, T. Into et al //J. Immunol. - 2000. -Vol. 1;165, No 11. - P. 6538-6544.
12. Direct evidence for activated CD8+ T cell transmigration across portal vein endothelial cells in liver graft rejection / T. Kariya, H. Ueta, X. D. Xu // J. Gastroenterol. - 2016. - Vol. 18. [Epub ahead of print].
13. Regulation of CD4(+) T cells by pleural me-sothelial cells via adhesion molecule-dependent mechanisms in tuberculous pleurisy / M. L. Yuan, Z. H. Tong, X. G. Jin // PLoS One. - 2013. - Vol. 19, No 8 (9). - P. e74624.
ДИНАМИКА ИНТЕНСИВНОСТИ ЛЕЙКО-РЕИ, СЫВОРОТОЧНЫХ КОНЦЕНТРАЦИЙ АДГЕЗИНОВ ICAM-1 И VCAM-1 ПОД ВЛИЯНИЕМ АНТИМИКРОБНОЙ ТЕРАПИИ У МУЖЧИН С ПЕРВИЧНЫМ И РЕЦИДИВИРУЮЩИМ МОНОБАКТЕРИАЛЬНИМ ОСТРЫМ УРЕТРИТОМ, ВЫЗВАННЫМ C. TRACHOMATIS, M. GENITALIUM И U. UREALYTICUM. Анфилова М. Р.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
При участии 180 пациентов исследованы связи между содержанием молекул межклеточной адгезии ICAM-1, VCAM-1, уретральной лейкореей, суммарным баллом уретральных симптомов, а также динамика этих показателей в процессе эрадикации антигенов под действием антимикробных препаратов при первичном и рецидивирующем остром монобактериальному уретрите, вызванном C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum. Установлено, что, независимо от типа течения, между ICAM-1, VCAM-1, уретральной лейкореей, суммарным баллом уретральных симптомов существует прямая статистически связь средней силы. Низкое содержание ICAM-1, VCAM-1 на ранней стадии воспаления ассоциируется с более длительной нормализацией лейкореи и симптомов, более низкой эффективностью антимикробной терапии, более высоким процентом пер-систенции лейкореи. При продолжительности реин-фекционного периода более 6 месяцев, динамика нормализации исследуемых показателей у пациентов с вторичным процессом не отличается от таковой при первичном. Делается вывод о необходимости дальнейших исследований для поиска препаратов, с помощью которых можно влиять на содержание ICAM-1, VCAM-1 и таким образом на ход урогени-тальных инфекций, обусловленных C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum.
Ключевые слова: C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum, уретрит, лейкорея, молекулы межклеточной адгезии, ICAM-1, VCAM-1
DYNAMICS OF LEUCORRHOEA INTENSITY AND SERUM ADHESINS (ICAM-1 AND VCAM-1) CONCENTRATIONS UNDER THE INFLUENCE OF ANTIMICROBIAL THERAPY IN MEN WITH PRIMARY AND RECURRENT MONO-BACTERIAL ACUTE URETHRITIS CAUSED BY C. TRACHOMATIS, M. GENITALIUM AND U. UREALYTICUM.
Anfilova M. R.
M. Pirogov Vinnitsa National Medical University
With the participation of 180 patients, the study of associations between the content of intercellular adhesion molecules ICAM-1, VCAM-1, urethral leucorrhoea, urethral symptoms total score and dynamics of these indices in the process of antigen eradication under the action of antimicrobial agents under the primary and recurrent acute mono-bacterial urethritis caused by C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum was performed. It was ascertained that, regardless of the course type, there is a statistically significant direct correlation of medium strength between ICAM-1, VCAM-1, urethral leucorrhoea and urethral symptoms total score. Low content of ICAM-1, VCAM-1 in the early stages of the inflammation was associated with the prolong leucorrhoea and symptoms normalization, lower effectiveness of antimicrobial therapy and higher percentage of leucorrhoea persistence. As reinfection period length exceeded 6 months, the dynamics of normalization of the investigated parameters in patients with the secondary process did not differ from that under the primary one. The conclusion was drawn about the need for further investigation to find drugs by means of which one can influence the content of ICAM-1, VCAM-1 and thus the course of urogenital infections caused by C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum.
Keywords: C. trachomatis, M. genitalium, U. urealyticum, urethritis, leucorrhoea, intercellular adhesion molecule, ICAM-1, VCAM-1
Анфилова Марина Родионовна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней Винницкого национального медицинского университета им. Н. И. Пирогова. [email protected]
