CC BY
10
УДК 619:616-089.8:591.111.1:636.8
Руденко П. А., кандидат вет. наук, доцент, (рауе! [email protected]) ©
Луганський нацюнальний аграрный утеерситет
ДИНАМ1КА 1МУНОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В КРОВ1 КОТ1В ЗА УМОВ ОПЕРАЦШНО1 РАНИ
У робот1 наееден дат динамжи ¡мунолог1чних показните кроег котге за умое оеарюг1стероектомп. Показано, що асептичне операцшне етручання у котге супроеоджуеться значними ¡мунолог1чними змтами е периферичтй кроег, ят сегдчать про актие1зацт захисних мехашзм1е оргашзму.
Ключовi слова: коти, запалення, операцшна рана.
Вступ. Запальш процеси супроводжують бшьшкть хiрургiчних захворювань та оперативних втручань, тому вивчення !х патогенезу у рiзних видiв тварин е одшею з найважливших проблем експериментально! i клiнiчноi ветеринарно! хiрургii [1].
Будь-яке пошкодження тканин iнiцiюе виникнення запалення, що проявляеться поеднанням загальних реакцш i мiсцевих деструктивно-регенеративних змш При запаленнi, яке пов'язане iз загоенням операцiйних ран, в органiзмi тварин розвиваеться комплекс загальних змш, зумовлених активiзацiею захисних механiзмiв органiзму, тобто в основi динамжи регенераци тканин лежать складнi фiзiологiчнi, морфологiчнi, бiохiмiчнi та iмунологiчнi процеси [2-4].
Розвиток хiрургiчноi iнфекцii в раш залежить не тiльки вщ наявностi мiкрофлори та и вiрулентностi, але й, перш за все, вщ ступеня резистентностi та реактивност макроорганiзму, що визначаеться станом iмунноi системи. Необхiднiсть iмунологiчного монiторингу тварин iз запальними процесами зумовлена насамперед тим, що вони здебшьшого е причиною або наслщком iмунологiчних порушень, якi сприяють хронiчному перебiгу чи ускладненню патологiчного процесу [5-8].
Останшм часом все бiльше уваги придшяеться вивченню iмунобiологiчноi реактивностi органiзму у рiзних видiв тварин при розвитку, перебiгу та ускладненнях ранового процесу. Так, провщними науковцями нашо1' краши були вивченi iмунологiчнi детермiнанти при хiрургiчних асептичних i гншно-запальних процесах у коней, велико!' та дрiбноi рогато1' худоби, свиней, собак. Проте особливост перебiгу запальноi реакци у котiв та роль iмунологiчноi резистентностi органiзму в патогенезi хiрургiчного запалення у цього виду тварин дос не з'ясованi, що потребуе негайного науково-дослщницьких доопрацювання.
Метою нашоi роботи стало з'ясування змш iмунологiчних показниюв кровi у котiв за умов асептичного тсляоперацшного (оварiогiстероектомiя) запалення.
© Руденко П. А., 2009
247
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили на базi кафедри хiрурril та хвороб дрiбних тварин факультету ветеринарно! медицини Луганського НАУ. Дослщженню були пiдданi клiнiчно здоровi кiшки, яким проводили планове оперативне втручання - оварiогiстероектомiю (п=12). Для визначення змш iмунологiчних показникiв кровi в динамiцi загоення умовно асептичних операцшних ран вiдбирали кров до операци, а також на 3 та 10 добу тсля проведення оперативного втручання. В якост контролю служили показники, отримаш вiд клмчно здорових тварин (п=10).
Визначення показниюв кл^инно! (CD3 - Т-лiмфоцити, О-кл^ини, CD4 -Т-хелпери, CD8 - Т-супресори, CD4/CD8 - iмунорегуляторний вдекс) та гуморально! (CD22 - В^мфоцити, ТНК - циркулюючi iмуннi комплекси) ланок iмунiтету котiв за умов операцшно! рани здiйснювали загальноприйнятими методами.
Стан фагоцитозу оцшювали за фагоцитарною актившстю нейтрофiлiв (фагоцитарний показник - Фп) - вщсоток фагоцитуючих клiтин, а також за штенсившстю фагоцитозу (фагоцитарне число - Фч) - середньою кшькктю мiкроорганiзмiв, яких поглинае один нейтрофшьний гранулоцит, визначали за методом Е. А. Коста та М. I. Стенко [9].
Середньоарифметичне (М), середньогеометричне (Мгеом), середньоквадратичне вщхилення (о), середньоквадратичну помилку (т), достовiрнiсть середньоквадратично! помилки (Рт), достовiрнiсть рiзницi (Р) обчислювали на персональному комп'ютерi за допомогою програми Statistica 6.0 [10].
Результати дослщження. Показники кл^инно! ланки iмунiтету котiв за умов оварюпстероектоми наведенi в таблицi 1.
Таблиця 1
Показники клггинно!' ланки 1муштету кот1в за умов операцшно'1 рани
Показники Контроль (п=10) Дослщна група (п=12)
до операци 3 доба 10 доба
CD3 % 34,80±0,73 34,83±0,59 40,58±0,53 38,67±0,56
Г/л 0,79±0,06 0,81±0,04 0,91±0,04 0,88±0,04
О-клггини % 50,70±0,76 52,33±0,92 43,58±0,63 44,25±0,88
Г/л 1,15±0,08 1,23±0,07 0,98±0,04 1,01±0,05
CD4 % 23,40±0,31 22,42±0,29 26,67±0,48 25,33±0,43
Г/л 0,53±0,03 0,52±0,03 0,60±0,02 0,58±0,03
CD8 % 11,40±0,70 12,42±0,68 13,92±0,54 13,33±0,33
Г/л 0,26±0,03 0,29±0,02 0,31±0,02 0,30±0,02
CD4/CD8 2,13±0,15 1,88±0,14 1,96±0,11 1,91±0,06
Даш таблиц 1 вказують на те, що пiсля операцiйного втручання у коив на 3 добу достовiрно (р<0,001) у 1,2 рази виросли показники Т^мфоциив (CD3) та у 1,2 рази Т-хелперiв (CD4). Це говорить про стимуляцiю механiзмiв кл^инного iмунiтету. Вiрогiднiсть цих показникiв свщчить, що збiльшення iмунокомпетентних клiтин зазначених видiв обумовлене впливом на оргашзм тварин саме операцшно! рани, а не кормових чи шших факторiв.
248
Дoстoвipне (p<0,001) зниження юль^си О-клггин у то^в на 3 дoбу пiсля oваpioгiстеpoектoмiï, на наш гогляд, мoжна пoяснити бшьш швидкoю дифеpенцiацieю лiмфoцитiв, тoбтo активiзацieю iмуннoï вiдпoвiдi у пpooпеpoваних тваpин.
Iмунopегулятopний iндекс (CD4/CD8) у пpooпеpoваних тваpин на 3 дoбу тдвищився не суттeвo. Це свiдчить, на наш гогляд, npo те, щo в opганiзмi кoтiв за умoв oпеpацiйнoï pани на 3 дoбу умoвнo-асептичнoгo запалення, кiлькiсть Т-хелпеpiв (CD4) пеpевищуe piвень Т-супpесopiв (CD8) i щo у тваpин вщбуваеться активiзацiя iмуннoï вiдпoвiдi.
Cлiд та^ж вiдзначити, щo всi пoказники кл^инто!' ланки iмунiтету у кoтiв на 10 дoбу пiсля oпеpацiï наближалися дo вихiдних значень.
Пoказники гумopальнoï ланки iмунiтету у кoтiв за умoв oпеpацiйнoгo втpучання пpедставленi в таблиц 2.
Таблиця 2
Показники гуморальноУ ланки ÍMyHÍTeTy kotíb за умов операцшноУ рани
^казники Koнтpoль (n=10) Дoслiдна група (n=12)
AO oпеpацiï 3 дoба 10 дoба
CD22 % 14,50±0,50 12,83±0,65 15,8З±0,59 17,08±0,74
Г/л 0,ЗЗ±0,0З 0,З2±0,0З 0,36±0,02 0,З9±0,02
ЦIK, oa.: Велиш 1,90±0,З5 2,17±0,З2 2,58±0,29 З,42±0,2З
Cеpеднi З,70±0,52 3,42±0,36 З,8З±0,21 4,25±0,25
Дpiбнi 5,90±0,4З 5,67±0,36 7,58±0,З9 7,08±0,З4
Загальш 11,50±0,86 11,25±0,28 14,00±0,41 14,75±0,46
Данi, наведеш в таблицi 2, гoвopять npo те, щo умoвнo-асептичне запалення у то™ активiзуe i гумopальну ланку iмунiтету. Так, пiсля oпеpацiйнoгo втpучання у кoтiв ми вiдмiчали дoстoвipне збiльшення кiлькoстi В-лiмфoцитiв (CD22) на тpетю (p<0,01) та на десяту (p<0,001) дoбу. Пoступoве збiльшення В-лiмфoцитiв за умoв запальнoгo пpoцесу свщчить npo нopмальне пpoдукування в opганiзмi тваpин iмунoглoбулiнiв у вiдпoвiдь на антигенну стимуляцш (oпеpацiйна тpавма, киш^ва тpанслoкацiя умoвнo-патoгеннoï мiкpoфлopи в oсеpедoк запалення, шoвний матеpiал, некpoтичнi тканини тoщo).
Нами вiдмiченi такoж певш вiдмiннoстi пoказникiв циpкулюючих iмунних ^малек^в (ЦIK) у тваpин дo i тсля пpoведення oваpioгiстеpoектoмiï. За умoв oпеpацiйнoгo втpучання на 3 та 10 дoбу ми вiдмiчали дoстoвipне збшьшення загальних пoказникiв (p<0,001), здебiльшoгo за pахунoк дpiбнoмoлекуляpних (p<0,01) ЦIK.
Слщ вiдзначити, щo на 10 дoбу пiсля oпеpацiï дpiбнoмoлекуляpнi ÍÍIK не суттeвo зменшувались, в пopiвняннi з 3 дoбoю запальнoгo пpoцесу, а висoкoмoлекуляpнi та сеpедньoмoлекуляpнi iмуннi кoмплекси, навпаки, пpoдoвжували збiльшуватись.
У зв'язку з тим, щo в системi антибактеpiйнoгo захисту макpoopганiзму важливу poль вiдiгpаe стан фагoцитoзу, oсoбливий iнтеpес викликалo йoгo вивчення пpи умoвнo-асептичнoму запаленнi. Стан фагoцитаpнoï активнoстi
249
периферично! кровi коив (фагоцитарний показник та фагоцитарне число) за умов операцшно! рани показан на рисунку 1.
1
Р < 0,001
Р < 0,05
Р < 0,01
Р ^ 0,05
Д
10
Примггка:
Фп, % ^^ Фч, од. К - контроль Д - до операцп 3 - 3 доба 10 - 10 доба
Рис. 1. - Змши фагоцитарно!" активного кров1 кот1в за умов
операцшно! рани
0
К
3
Данi, наведеш на рисунку 1, говорять про те, що операцiйна травма у коив певною мiрою активiзуe показник штенсивност фагоцитозу. Про це свщчить достовiрне поступове збiльшення фагоцитарного числа (Фч) на 3 (р<0,05) та 10 (р<0,01) добу пiля операцшного втручання.
Слiд вiдзначити, що вщсоток фагоцитуючих клiтин (Фп) на третю добу пiсля операцшно! рани вiрогiдно (р<0,001) знижувався з 66,25±1,25 до 57,92±1,44 %, але на десяту добу достовiрно (р<0,01) зростав до 60,42±1,30 %, що, очевидно, пов'язано з тимчасовою iмуносупресieю органiзму тварин тсля операцшно! травми.
Висновки.
1. За оварюпстероектоми в органiзмi коив вiдбуваються значнi iмунологiчнi зрушення, яю характеризуються пiдвищенням Т-лiмфоцитiв, Т-хелперiв, iмунорегуляторного iндексу, В-лiмфоцитiв та фагоцитарного числа, а також зниженням О-кл^ин, що свщчить про активiзацiю iмунно! вiдповiдi за умов запального процесу.
250
2. В подальшому необхщно з'ясувати роль iмунологiчних детермшант в naToreHe3i гншно-запальних процесiв м'яких тканин у коив з метою розробки бшьш ефективних методiв !х корекци.
Л1тература
1. Киричко Б. П. Деяю питання патогенезу окислювального стресу при запальних процесах у тварин / Б. П. Киричко, В. Й. 1здепський // Вюник Бшоцерювського державного аграрного унiверситету, Вип. 4. - Ч. 1 - Бша Церква, 2006 - С. 83-88.
2. Мастыко Г. С. Асептические и септические воспаления у с.-х. животных / Г. С. Мастыко - Минск: Ураджай, 1985. - 40 с.
3. Eugster S. A prospective study of postoperative surgical site infections in dogs and cats / S. Eugster, P. Schawalder, F. Gaschen // Vet. Surg. - 2004. - №33(5).
- Р. 42-50.
4. Юрченко Л. I. Гумат натрш, як стимулятор регенеративних процеав при загоюванш ран / Л. I. Юрченко, О. Л. Юрченко // Вкник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Вип. 25. - Ч. 1. - Бша Церква, 2003 - С. 298-301.
5. Кулинич С. М. Стан деяких фaкторiв неспецифiчного захисту оргашзму при запальнш реакци у велико! рогато! худоби / С. М. Кулинич // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи. -2002. - Т.2(21). - С. 329-331.
6. Власенко В. М. Патогенетичш основи та сучасш методи лжування запальних процеав у тварин / В. М. Власенко, В. Й. 1здепський, М. В. Рубленко, М. Г. Ьльнщький // Вюник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету.
- Б. Церква. - 1998. - Вип.5. - Ч.2. - С. 136-140.
7. Виденин В. Н. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных осложнений при некоторых абдоминальных операциях у животных / В. Н. Виденин // Вюник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Б. Церква. - 1998. - Вип.5. - Ч.2. - С. 133-136.
8. Рубленко М. В. Фактори неспецифiчноl iмунологiчно! реактивност при гншних ранах у собак / М. В. Рубленко, В. В. Ханеев // Вкник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету, Вип. 28. - Бша Церква, 2001- с.209-215.
9. Коста Е. А. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования / Под ред. Е. А. Коста. Изд-е 2-е, испр. и доп. — М.: Медицина. 1985. — 386 с.
10. Боровиков В. П. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере / В. П. Боровиков. - Для профессионалов. 2-е изд. (+CD) - Санкт-Петербург: Питер, 2003. - 688 с.
Summary
Data about dynamics of immunologic indexes in cats during ovariohysterectomy re presented in the article. It is shown that aseptic surgical intervention in cats is accompanied with immunological changes in peripheral blood, which are testify the activation of organism defense mechanisms.
Стаття надшшла до редакцИ 30.04.2009
251
