CC BY
30
розподшу функцш та джерел коштiв мiж центральними та мiсцевими органами влади; забезпечення мюцевих бюджетiв не менш як на третину власними доходами; урахування мехашзму "горизонтального вирiвнюванням та систе-ми бюджетного федералiзму, яка юнуе в захiдних крашах, з визначенням еко-номiчних особливостей територш.
Для розвитку господарсько1 дiяльностi економiчно розвинених областей держави необхщно спрямовувати бюджетнi асигнування, що здатш у стислi термiни забезпечити економiчну вiддачу. Внаслiдок цього збiльшаться надходження до дохiдноï частини державного i мiсцевих бюджетiв, а також бшьше бюджетних коштiв видiлятиметься на фшансову пiдтримку слабороз-винених територiй. При цьому реформування бюджетних вщносин мае спри-яти врiвноваженню iнтересiв рiзних рiвнiв влади та використанню кош^в державного й мiсцевих бюджетiв для розв'язання завдань економiчноï й поль тичноï стабiлiзацiï суспiльства.
Лiтература
1. Аксенова Е. Бюджет и экономическая самостоятельность регионов // Мировая экономика и международные отношения. - 1992. - № 5. - С. 115-128.
2. Бюджетный процесс в зарубежных государствах / Отв. ред. И.Г. Тимошенко. - М., 1996. - 124 с.
3. Даншов О. Мiсцевi податки i збори: шляхи ïx удосконалення в Украш / О. Даншов, Ю. Мухомор // Вюник Державно'1' податково'1' служби Украши. - 2000. - № 45. - С. 9.
4. Про ратифжащю €вропейсько'1' Хартп мiсцевого самоврядування. Закон Украïни № 452/97-ВР вiд 15.07.97. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ссt.соm.uа.
5. Сало I. Методи формування бюджету та позабюджетних фондiв // Економша Украши. - К. - 1995. - № 10. - С. 25-26.
6. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. - М., 1996. - С. 222-227.
7. Циммерман Х. Муниципальные финансы : учебник . - Пер. с нем. - М. : Дело и сервис, 2003. - 123 с. _
УДК339.137.2 Здобувач Н.М. Хижа -Rbeiecbm КА
ДИНАМ1КА ФОРМ, ЗМ1СТУ I ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ Ц1Н ЯК ОСНОВНА ЗАСАДА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМИ Ц1Н У СФЕРАХ ТОВАРНОГО В1ДТВОРЕННЯ ВНУТР1ШНЬОГО
ВАЛОВОГО ПРОДУКТУ
Дослщжено систему щн, принципи ïï побудови i функцюнування. Проаналiзо-вано динамiку форм, змiсту i формування потенщалу цiн як основа функцюнування системи щн у сферах товарного вщтворення внутрiшнього валового продукту (ВВП).
Competitor N.M. Hyzha -L'viv commercial academy
The dynamics forms, contents and forming of potential costs as the general principle of functioning system costs in spheres goods reproduction
internal gross product
The system costs, principles of it construction and functioning are explore in the article. The dynamic forms, contents and forming of potential costs as the basis of functioning system costs in spheres goods reproduction internal gross product (GIP) are analyze.
Вступ. В укра!нськш економiчнiй лiтературi проблема системи щн за-лишаеться недостатньо дослщженою. Обмежене коло авторiв акцентують увагу переважно на перелжу видiв цш, !х змiстi, взаемозв'язках та сшввщно-шеннях [1, 2]. Поза увагою знаходяться принципи побудови i функщонуван-ня системи цiн.
Постановка завдання. Метою нашо! статтi е окреслити основш засади динамiки форм, змюту i формування потенцiалу цш, що е шдгрунтям фун-кщонування системи цiн у сферах товарного вщтворення ВВП.
Результати. Система цш у ринковiй економiцi - це динамiчна система, яка мобiльно i динамiчно розвиваеться i швидко самопристосовуеться до змiн ринкового середовища. На 11 противагу планово-директивна система цш була не-динамiчною, задубiлою, яка не реагувала на змiну економiчного середовища. Зга-даймо про те, що три останш десятилiття до розвалу СРСР на бiльшiсть спожив-чих товарiв роздрiбнi цiни були заморожеш, тобто зупиненi на певному рiвнi, коли сама економiчна система, хоч нединамiчно, але все-таки розвивалась [3, 4].
У будь-якш економiцi система цiн побудована за двома принципами, перший з яких полягав у планово-директивнш економщ i сьогоднi полягае у ринковiй в тому, що шдприемствам кожно! сфер товарного обмшу (не-обов'язково галузi економiки) притаманна своя окрема щна за формою, змю-том i рiвнем, яка принципово вiдрiзняеться за наведеними ознаками вiд цiн шших сфер товарного обмiну, через як проходить ВВП до кiнцевих його споживачiв. Цiна за однаковим змютом i рiвнем у рiзних сферах товарного обмшу, нав^ь у сумiжних, не виконае свое! функци промотору, просування ВВП до його кшцевого споживача, i здатна призвести до колапсу тд-приемств окремо! сфери товарного обмшу та загальмувати просування ВВП до кшцевого споживача. I що найважливше, може призупинити прирют ВВП i навiть породити його скорочення i стагнацiю економiки.
Без окремо! цiни для пiдприемств кожно! сфери товарного обмiну не може вщбутися обмiну продукци (товару) на грош^ грошовий обмiн. Ось чо-му кожнiй сферi товарного обмшу потрiбна своя цiна, окрема за формою (назвою), вмiстом (складом) i рiвнем.
Спочатку розглянемо змiну назв цш, на перший погляд неютотно! оз-наки. Однак це не так. Продукщя початково! сфери товарного обмшу, де за-роджуеться ВВП (сшьське господарство, добувнi галузi промисловост^ у сiльському господарствi ще за планово-директивно! економжи отримала цiну за назвою - закушвельна. Це означало, що цю продукцiю закуповують щ суб'екти господарювання, якi мають потребу у такш продукцi!. Назва немов би умовна, бо всяка продукщя закуповуеться, однак закутвельною офщшно (у нормативних актах держави) не зазначаеться. Але законодавець, щоби вщ-межуватись вщ продукцi! промислових пiдприемств, не доводити економю^в та виробникiв до плутанини у назвах цш, щнам промислових виробникiв дав назву - гуртовi (iнодi - оптовi) щни. Тим було пiдкреслено, що продукщя промислового виробника теж збуваеться !! покупцям гуртом, тобто значними та великими париями. Але цьому можна заперечити: продукщя сшьського господарства теж збуваеться значними та великими париями i майже шкому
окремими дрiбними одиницями. Таке розмежування у назвах цш можна пояс-нити рiзними умовами виробництва i збуту продукци, вмютом компоненпв, кiлькiсними та яюсними параметрами само! продукцi!.
Бiльшу частку свое! продукци сшьськогосподарсью виробники збува-ють безпосередньо промисловим виробникам (переробникам сшьськогоспо-дарсько! сировини): виробникам цукру, спирту, вина, молока i молочно! про-дукцi!, плодоовочево! продукцi! тощо. На продукцiю пiдприемств переробно! промисловост встановлюеться осiбна цiна, яка за формою, змютом i складом, а також за сво!м рiвнем вiдрiзняеться вiд закупiвельно! цiни. Цю щну назвали гуртовою (ранiше - оптовою, iнодi i тепер так !! називають), що повшстю вiдповiдае !! сутi: адже продукщя промислового виробника повшстю збуваеться великими або значними париями (гуртом).
Продукщя промислових товаровиробниюв до кiнцево! ланки товарного обмшу - роздрiбно! торгiвлi - у значному обсязi проходить через гуртову торгiвлю (гур^вш) споживчими товарами. Тут продукцiя втрачае найперше свою питому назву - "продукщя", яка зпдно з чинним стандартом бухгалтерского облiку трансформуеться у назву - "товари", а !! гуртова цiна набу-вае додаткового прикметника "гуртова торпвля", або "гур^вна" аби вщмежу-ватись вщ назви - гуртова цiна промислового виробника.
Гуртова торпвля (гурташ) споживчi товари збувае здебiльшого у роз-дрiбнiй торгiвлi. У роздрiбнiй торгiвлi виникае нова назва цiн - роздрiбна. Назва повнiстю вiдповiдае способу реалiзацi! споживчих товарiв у роздрiб, тобто окремими натуральними одиницями (штуками, вагою, довжиною, площею тощо).
На шляху просування продукци i товарiв до покупця - споживача сто-!ть ще одна сфера товарного обмшу - громадське (масове) харчування, яке мае ще нову альтернативну, зафжсовану у статистичнiй шформаци, назву -"ресторанне господарство". Оскшьки продукцiя, яку виготовляють шд-приемства громадського харчування (продукщя кулшари) та куплет товари, що продаються без будь-яко! переробки, реалiзуеться майже повшстю сво!м споживачам i вiдвiдувачам об'еклв громадського харчування у роздрiб, щни на них отримали назву роздрiбних, правда, з необхiдним уточненням - "тд-приемств громадського харчування", аби вщмежувати цi цiни вiд роздрiбних цiн роздрiбно! торгiвлi.
Щодо змюту чи точнiше вмiсту цiн, то щни шдприемств кожно! сфери товарного обмшу мають свiй конкретний склад. Якщо в окремих сферах товарного обмшу складовi щни не змшюються, то змшюеться !хня структура.
За сво!м складом (вмiстом) базова щна на продукщю (за мюцем виробництва) у сiльському господарствi i на бiльшiсть продукцi! (^м шдак-цизно!) у промисловостi як щна пропозици (за якою виробник бажае !! прода-ти) шчим не вiдрiзняеться. I! склад такий:
БЦ = ВС+ОВ+ОП+ПДВ, (1)
де: БЦ - базова щна, грн; ВС - виробничi витрати (виробнича собiвартiсть), грн, ОВ - операцшш витрати, грн; ОП - операцшний прибуток, грн; ПДВ -податок на додану вартють, грн. Уш перераховаш складовi цiни мають бути плановими.
У промисловост на пiдакцизну продукцiю цiна враховуе додатково акцизний збiр, а також збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хме-лярства.
Формула складу щни на пiдакцизну продукцш:
БЦ = ВС+ОВ+ОП+ЗР+АЗ+ПДВ, (2)
де: додатково залучеш: АЗ - акцизний збiр, грн; ЗР - збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства у розмiрi 1 %.
До речi, будь-яка цiна мае двi назви з часу запровадження в Укршт ПДВ. Так, продукцш сiльського господарства, за якою шдприемства ще1 га-лузi збувають продукцш, називають просто закупiвельною цiною, тобто щ-ною без ПДВ, а ту закушвельну цiну, за якою реатзуеться продукцiя - заку-швельною цiною з ПДВ. Аналогiчно двi назви мають роздрiбнi цiни: просто -роздрiбна цiна, тобто без ПДВ, i роздрiбна цiна з ПДВ. Подiбнi назви цiн мае продукщя будiвельноl шдустри, тарифи на послуги, а ось гуртову щну на продукцш промислових шдприемств називають гуртовою щною тд-приемства або виробника, тобто без ПДВ, а ця ж продукщя, якщо вона про-даеться, вже мае шшу назву, а саме - гуртову вщпускну щну i не треба дода-вати до ще1 назви ПДВ, оскшьки слову мвiдпускнам нашi законодавцi надали значення реалiзованоl продукцп, або призначено! для реалiзацil. Така назва неоднозначно вщповщае значенню продано1 чи шдготовлено1 до продажу продукцп, оскшьки тд вiдпуском продукцп розумiемо перемiщення продукцп у межах шдприемства без И оплати. К^м цього, "вщпускна цiнам - назва спотворена, бо щна не вщпускаеться, не продаеться, а вiдпускаеться чи про-даеться продукцiя, товари.
Вмют чи склад цiн на шдприемствах сфери товарного обiгу, до яких належать шдприемства роздрiбноl i гуртово1 торгiвлi споживчими товарами, заготiвельнi шдприемства, шдприемства збуто-постачальницько1 дiяльностi засобами виробництва та громадського харчування, принципово вiдрiз-няеться вщ складу цiни на продукцш шдприемств сфери виробництва.
Формула складу щн на шдприемствах сфери товарного об^у:
ЦСТО = ЦН-ПДВ1+ТЗВ+ОВ+ПДВ2, (3)
де: ЦСТО - щна на товари на шдприемствах сфери товарного об^у, грн; ЦН - щна з ПДВ, за якою надшшли товари на шдприемства сфери товарного об^у, грн; ПДВ1 - ПДВ, що мютиться у щш надходження товару (податковий кредит з ПДВ), грн; ТЗВ - транспортно-заго^вельш витрати за умови поставки товарiв покупцю за франко-покупець, грн; ОВ - операцшш витрати шдприемства сфери товарного об^у, грн; ПДВ2 - ПДВ у щш, за якою продаеться товар (податкове зобов'язання з ПДВ), грн.
Склад i структуру цiн реалiзацil продукцп, товарiв, наданих послуг шдприемств, що належать до рiзних сфер товарного вщтворення, наведено у табл. 1. Цша у функцп ноЫя ВВП проходить вщ початково1 сфери товарного обмшу до кшцево1, де ВВП покидае цю кшцеву сферу i переходить у сферу споживання (особистого), нарощуе свiй розмiр (вартюний потенцiал) за раху-нок додано1 вартостi, створено1 у кожнiй сферi товарного обмiну. Таким чи-
ном, найнижчий рiвень щни буде у початковш сферi товарного обмiну, а сво-го апогею цiна досягне в останнш сферi - у роздрiбнiй торгiвлi.
Табл. 1. Склад i структура (осереднена) цт на тдприемствахрiзних сфер _товарного вiдтворення Хмелышцькен ОСС за 2006р_
Склад цши Структура цши (тарифу), %
Сфера товарного виробництва: промисловшть Сфера товарного обиу: торпвля Сфера послуг: автомобшьний транспорт
Виробнича соб1варт1сть реал1зовано! продукцп (послуг) 75,6 X 74,7
Соб1варт1сть реал1зованих послуг X 66,7 X
Операцшш витрати зокрема: • на збут • адмшютративш 7, 1 81,7 18,2 15,9 74,3 25,0 8,5 5,2 94,2
Операцшний прибуток (збиток) 0,6 0,7 0,1
ПДВ 16,7 16,7 16,7
Разом 100,0 100,0 100,0
Таблиця складена за зв1тнютю форм № 2 1 № 1-ФП Хмельницько! ОСС за 2006 р.
Як випливае з наведених формул 7 i 8 гуртових вщпускних щн про-мислового виробника, на промисловому пiдприемствi цiна готово! продукцп, виготовлено! iз сiльськогосподарсько! сировини, зростае, на виробничi витра-ти без вартост у нiй матерiальних ресурсiв (без ПДВ), на операцшш витрати, операцiйний прибуток, акцизний збiр i збiр на розвиток виноградарства, са-дiвництва та хмелярства (останш двi складовi присутнi у гуртовш цiнi шдак-цизно! продукцi!) та ПДВ (лише у розмiрi вщ створено! на пiдприемствi додано! вартост^.
1ншими словами, з позици суспiльства, цiна продукцi! зростае на величину додано! вартоси, створено! на промисловому шдприемств^ а з позици пiдприемства - на виробничу маржу та на ПДВ на цю маржу.
На тдприемствах сфери товарного об^у, як випливае з наведено! формули 9 щодо складових гуртових вщпускних цiн гуртово! i роздрiбно! цiн роздрiбно! торгiвлi, назваш цiни збiльшуються за рахунок торговельно! мар-жi, створено! у цих ланках торпвл^ до яко! належать транспортно-заго^вель-нi витрати, операцiйнi витрати, операцшний прибуток (останнi двi складовi становлять торговельну нацiнку, а разом з транспортно-заго^вельними - тор-говельну маржу), а також ПДВ, сформований за чинною ставкою лише вщ торпвельно! маржi кожно! ланки торпвль Таким чином, цiна кiнцево! сфери товарного обмшу тут досягае свого апогею.
Описана змша складу щн, зростання !х рiвня в процес руху ВВП по сферах товарного обмшу стосуеться щн пропозицi!, що визначаються за вит-ратною методолопею, яка частково застосовуеться i в нащональному щноут-вореннi. Все сказане формалiзуемо за допомогою формул розрахунку щн ре-алiзацi! продукцi!, яка проходить через двi сфери виробництва (млин i хлiбза-
вод) та двi - o6iry (заготiвельне шдприемство i шдприемство роздрiбноï тор-пвл^. Таким чином, визначаеться двi rypTOBi вiдпускнi цiни промислових шдприемств та по однш цiнi: гуртовiй вщпускнш заготiвельного шд-приемства i роздрiбнiй цiнi торгiвельного пiдприемства.
Гуртову вщпускну цiну заготiвельного пiдприемства на сшьськогос-подарську продукцiю, закуплену на сшьськогосподарському пiдприемствi, визначають за формулою:
ГВЦ3 = ЗЦ х (1 + ТЗВд) х (1 + ОВд + ОПд) х (1 + ПДВд), (4) (1 + ПДВд)
де: ГВЦ3 - гуртова вщпускна щна заго^вельного пiдприемства на сшьсько-господарську продукцiю, грн; ЗЦ - закушвельна цiна з ПДВ, грн; ТЗВд - пла-новi транспортно-заготiвельнi витрати заготiвельного пiдприемства у десят-кових дробах до закупiвельноï цiни без ПДВ; ОВд+ОПд - операцшш витрати та операцiйний прибуток заго^вельного пiдприемства у десяткових дробах до собiвартостi закупленоï сировини; ПДВд - податок на додану вартють у десяткових дробах.
Гуртову вщпускну щну на продукщю переробного шдприемства iз за-купленоï у заго^вельного пiдприемства сировини або закупленого нашвфаб-рикату в iншого промислового шдприемства визначають за формулою:
ГВЦп = ГВЦз атб1ГВЦн х (1 + СВд) х (1 + ОВд) х (1 + ОПд) х (1 + ПДВд), (5) (1 + ПДВд)
де: ГВЦп - гуртова вщпускна щна переробного шдприемства, грн; ГВЦз або ГВЦн - гуртова вщпускна щна на сировину заго^вельного шдприемства або на нашвфабрикати шшого промислового шдприемства, грн; СВд - плановi виробничi витрати промисловоï продукцп у десяткових дробах до гуртових вщпускних щн закуплено:' сировини або закуплених нашвфабрика^в у десяткових дробах; ОВд - плановi операцшш витати переробного шдприемства у десяткових дробах до виробничоï собiвартостi продукцп у десяткових дробах; ОПд - плановий операцшний прибуток у десяткових дробах.
Роздрiбну щну товару, виготовленого iз закупленоï сшьськогоспо-дарськоï сировини з подальшою переробкою ïï у нашвфабрикат, розрахову-ють за формулою:
РЦ = ГВЦн Ч х (1 + ТЗВд) х (1 + ОВд + ОПд) х (1 + ПДВд), (6) (1 + ПДВд)
де РЦ - роздрiбна щна з ПДВ у грн, а вс iншi складовi такi як у формулi 11, лише це стосуеться роздрiбноï щни.
Описане вище пiдтверджуемо розрахунком щн ретлiзацiï продукцп на пiдприемствах споживчоï кооперацп Хмельницькоï областi рiзних сфер товарного виробництва i об^у, пов'язаних мiж собою цiновим ланцюгом. За шфор-мацiею цих шдприемств коопзаготпром (ЗП) закуповуе пшеницю у сшьсько-господарських товаровиробникiв (фермерiв i населення) по 0,60 грн за кг i продае ïï млину. Млин, своею чергою, переробивши пшеницю на борошно, продае ïï хшбзаводу, який iз закупленого борошна вишкае хлiб i продае його роздрiбнiй торгiвельнiй мережi для його реашзацп споживачам-покупцям.
За шформащею, отриманою на пiдприемствах, що належать до сфер товарного виробництва i обiгу згадано1 ОСС, транспорно-заготiвельнi витрати ЗП стано-вили 0,04 грн/кг, млина - 0,05 грн/кг, хлiбозаводу - 1,2 % до гуртово1 цiни млина на борошно, роздабно1 торгiвлi - 3,0 % до гуртово1 цiни хлiбозаводу на хшб.
Плановi операцiйнi витати ЗП становлять 6,0 % до собiвартостi закуплено: пшенищ, млина - 0,01 грн/кг, хлiбозаводу - 0,02 грн/кг борошна1, опе-рацiйний прибуток у ЗП становив 1,4 % до собiвартостi закуплено1 пшеницi, млина - 8,0 % до собiвартостi борошна, хлiбозаводу - 10,0 % до повно1 собь вартостi хлiба. Витрати млина з переробки зерна на борошно заплановаш у розмiрi - 0,12 грн/кг, хлiбозаводу - на вишчку хлiба - 0,10 грн/кг. Середня торпвельна нацiнка на хлiб становить 15,0 %.
Для наочност розрахунок цiн реалiзацil продукци в рiзних тд-приемствах сфер виробництва i обiгу оформимо у виглядi табл. 2.
З розрахунюв цiн реалiзацil продукци у табл. 2 за витратним методом можна зробити висновок, що вартють цшового потенцiалу зростае лише на шдприемствах сфери товарного обiгу та на тих шдприемствах сфери товарного виробництва, де на входi i виходi операцiйного циклу фiзичний обсяг продукту незмшний. На пiдприемствах сфери товарного виробництва щно-вий потенщал продукту змiнюються залежно вiд змши коефiцiента його фь зичного виходу: зi зниженням коефiцiента виходу, як на шдприемствах муко-мельно1 промисловост та деяких iнших, цiновий потенщал зростае, а на тд-приемства, де коефiцiент виходу збiльшуеться, як у хлiбопеченнi та на деяких шших виробництвах, цiновий потенцiал знижуеться. Наочшсть змiн цiнового потенцiалу на шдприемствах рiзних сфер товарного вщтворення чiтко спос-терiгаеться на рис. 4, складеному на пiдставi розрахунюв цiн реалiзацil продукци, складених у табл. 2.
А 1,35 грн
1,31 грн
0,70 грн
0,60
Сфера Сфера Сфера Сфера
об!гу виробництва виробництва об1гу
(заплчвлО (млин) (хл1бзавод) (торпвля)
Сфери товарного вщтворення Рис. 4. Змта цшового потенщалу хлiба
Ринкове щноутворення, побудоване на основi ринково1 методологи, передбачае формування щн у кожнiй сферi товарного обмiну шляхом вщш-мання, а не додавання, як при витратнш методологи, вщ цiни кожно1 сфери товарного обмiну додано1 вартосл, створено1 у кожнiй сферi.
1 вихвд борошна з пшениц передбачено у розм1р1 70 % його ваги, а хл1ба з борошна - 140 %.
Назва шдприемства 1 сфери товарного в1дтво рения Вхщпа цша Загствельна (торпвельна) маржа Виробиича маржа Р ГО Розрахупок ВИЮДНО! ЦП 1И (цши реалюацИ), грн
назва 3 пдв у грн. Без пдв у грн. тзв ов оп Витрати переробки ОВ ОП
1. Загхупвельне шдприемство (сфера товарного об!гу) закуп 1-вельна 0,60 0,50 0,04 грн. 6,0 % 1,4 % X X X 20 60+0,04х(1+0,06+0,14)х 1,20 х 1,20-0,70 грн.
2. Млин (сфера товарного виробництва) гуртова 0,70 0,58 X X X 0,12 грн 0,01 грн 8,0 % 20 +(0,12+ 0,01)х 1,08* 1,2°" 1,20 0,70 =1,31 грн.
3. Хл1бзавод (сфера товарного виробництва) гуртова 1,31 1,09 X X X 0,10 грн 0,02 грн 10,0 % 20 131 1 20 ' +(0,10+0,02)х1,Юх ^ -1,14 грн. 1,20 1,40
4, Роздр1бна торпвля (сфера товарного об1гу) я X ю 'а. д м О а, 1,14 0,95 3,0 % торг. нащнка 15,0 % X X X 20 1,14 х1,03x1,15x1,20-1,35 грн 1,20 '»»»*'
Цей процес починаеться вщ роздрiбноï торгiвлi у зворотному напрям-ку до руху ВВП, тобто у нашому описуванш до сiльського господарства. А-дже у роздрiбнiй цiнi найоб,ективнiше i найретльнiше врахована потреба у споживчих товарах i попит на них. ВЫ iншi сфери товарного обмшу, включа-ючи гуртову торгiвлю i збуто-постачальницьку сферу (на засоби виробництва), у цшоутворенш зорiентованi на роздрiбну торгiвлю.
Аксiомою е твердження, що економжа починаеться з торпвл^ яка бу-ла результатом випадкового обмшу. Своею чергою, торговельш вщносини стимулювали розвиток юридичних норм, грошових вiдносин i правил розра-хункових операцш. Це все дае шдстави стверджувати, що торговельнi вщно-сини первинш щодо iнших вiдносин. Обмш товарiв породжуе вартiсть, а вар-тiсть - цiну. Цiна е об'ектом iнтересу, який виражаеться у грошовому вимiрi, а грошi - це багатство, вщ якого залежить розвиток економiки, культури, суспшьства i цивiлiзацiï.
Таким чином, торпвля - це шдвалини розвитку суспшьства i рух ВВП, у якому цша - двигун руху, до своеï мети i його перетворення у ЧВП, як це виглядало з першого погляду парадоксальним, починаеться з торпвл^ де обмiн споживчих товарiв вiдбуваеться за роздрiбними цшами, якi у сус-пiльствi е первинними. 1ншими словами, життя суспшьства починаеться з роздрiбних цiн.
Важливим критерiем пiдприемств будь-якоï сфери товарного обмшу, i найперше роздрiбноï торпвл^ е рiвень цiн закупiвлi товарiв чи засобiв виробництва для ix виготовлення, який мае забезпечити вигiдну, тобто прибуткову, ретлiзацiю товарiв (продукци) при теперiшньому або майбутньому (прогно-зованому) рiвнi цiн реашзаци.
Оскiльки роздрiбна торгiвля е виршальною i кiнцевою сферою товарного обмшу для формування цш шдприемств всix сфер, де формуеться, хоч не остаточно, цшовий потенцiтл роздрiбниx цiн, розрахунок вигiдностi цiн закупiвлi товарiв починаеться саме з роздрiбниx цiн. Для цього потрiбно, як-що роздрiбна торгiвля володiе складовими сво1х роздрiбниx цiн в абсолютному вираженш, що звичайно, е проблематичним з огляду ïx розрахунку у такому вираженш, iз чинноï чи краще прогнозноï роздрiбноï цiни вiдняти планову торговельну маржу шдприемства роздрiбноï торгiвлi i ПДВ за чинною ставкою з цiеï маржi за формулою
ЦЗ = РЦ - ТМ - ТМ х (1+ПДВ), (7)
де: ЦЗ - цша закупiвлi товару з ПДВ, грн; РЦ - роздрiбна цша з ПДВ, грн; ТМ - планова торговельна маржа, грн; ПДВ - чинна ставка ПДВ у десятко-вих дробах.
Приклад: якщо тепершня (чинна) роздрiбна цiна товару з ПДВ стано-вить 10 грн, плановi транспортно-заготiвельнi витрати - 0,08 грн, операцшш витрати - 1,60 грн, операцшний прибуток - 0,07 грн, то випдна цiна закушв-лi товару, яка дасть змогу шдприемству торгiвлi вкластися у заплановаш по-казники торгiвельноï маржi, становитиме 7,90 грн [10,00 - (0,08+1,60+0,07) -(0,08+1,60+0,07)х1,2], бо закупивши товар за щею цшою, торговельне шд-приемство визначить роздрiбну цiну у розмiрi 10,00 грн.
[7,90/1,2 + (0,08 +1,60 + 0,07 )х1,2].
Розрахунки цш закупiвлi товарiв за iдентичною методикою можна ви-конувати на пiдприемстваx гуртовоï торгiвлi споживчими товарами та заготь вель. На пiдприемстваx сфери товарного виробництва прийнятна аналопчна методика, однак iз замiною торговельноï маржi на виробничу маржу.
Якщо ж шдприемство роздрiбноï торгiвлi володiе складовими сво1х теперiшнix чи майбутнix (прогнозних) роздрiбниx цiн ще у вiдносному вираженш, то розрахунок вигiдноï цши закупiвлi товарiв визначаеться за такою формулою:
ЦЗ =-РЦ-х (1 + ОВд + ОПд), (8)
(1 + ТЗВд) v 7 W
де: ЦЗ - цша закупiвлi з ПДВ, грн; РЦ - роздрiбна цша з ПДВ, грн; ТЗВд -плановi транспортно-заго^вельш витрати у десяткових дробах; ОВд - плано-вi операцiйнi витрати у десяткових дробах; ОПд - плановий операцшний прибуток у десяткових дробах.
Приклад: якщо чинна роздрiбна цша товару з ПДВ становить 10,00 грн, а плановi транспортно-заго^вельш витрати до цши закупiвлi товару без ПДВ - 1,0 %, плановi операцшш витрати - 19,2 % до собiвартостi за-куплених товарiв, а операцiйний прибуток також - 1,0 %, то випдна цша за-купiвлi товару (з ПДВ), яка дасть змогу шдприемству вкластися у передбаче-
нi складовi роздрiбноï цiни, становитиме 8,33 грн -10,00- , бо
Р Р Р [ (1,01 х (1 + 0,192 + 0,01) _
833 х1,01х (1 + 0,192 + 0,01) х1,20 = 10,00 грн.
Висновки. Таким чином, така методика придатна для розрахунку ви-пдних цiн закупiвлi товарiв у гуртовш торгiвлi та у заготiвляx. Ïï можна вико-ристати для розрахунку цш закупiвлi матерiтльниx ресурсiв для виробництва продукци на виробничих шдприемствах, попередньо замшивши у нш торгь вельну маржу на додану вартють, створену на цих шдприемствах.
Лггература
1. Артус М.М. Формування мехатзму цшоутворення в умовах ринково1 економши: Монограф1я. - Терноп1ль : Економ1чна думка, 2002.
2. Шкварчук Л.О. Цшоутворення : п1дручник. - К. : Кондор, 2006.
3. ПЫшко В.С. Вступ до ц1ноутворення : лекци для студент1в. - Льв1в : Вид-во "Ко-опосв1та", ЛКА, 1997. - 12 с.
4. Цши i цшоутворення /^порнийконспект^екцш.^^ьв1в : Вид-во ЛКА, 2004. - 29 с.
УДК 339 Доц. Н.С. Марушко, канд. екон. наук - Льв1вський
державний ун-ет внутршнгх справ
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ОРГАН1ЗАЦ11 ОБЛ1КУ ЗАЛУЧЕНОГО КАП1ТАЛУ
Розкрито систему оргашзацп обл1ку залученого кап1талу п1дприемства, що максимально забезпечуе створення облшових шформацшних поток1в для зд1йснення ефективного управлшня залученим кап1талом п1дприемства.
