CC BY
42
УДК 616.314-001.4-76 Г.М. Баля
ДИНАМ1КА ЕЛЕКТРОМ1ОГРАФ1ЧНИХ ЗМ1Н У ЖУВАЛЬНОМУ АПАРАТ1 ПАЦ16НТ1В З УСКЛАДНЕНИМИ ФОРМАМИ ПАТОЛОГ1ЧНОГО СТИРАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В ПРИ IX ОРТОПЕДИЧН1Й РЕАБ1Л1ТАЦ11 З ВИКОРИСТАННЯМ ПОКРИВНИХ ПРОТЕЗ1В
ВДНЗУ „УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я"
Кiлькiсть хворих iз патологiчним стиранням займае великий сегмент серед оаб, якi зверта-ються по спецiалiзовану ортопедичну допомогу. Окрему групу при цьому складають клiнiчнi випад-ки, коли патолопчне стирання твердих тканин зу-бiв ускладнюеться порушенням безперервносл зубних рядiв i зубощелепними деформа^ями рiз-них ступенiв. Труднощi ортопедично'Г реаб^таци такоТ категорп хворих зумовлен поеднаними морфофункцiональними порушеннями [1,4]. Тому можливють об'ективно оцiнити стан жувальних м'язiв досить важлива для подальшоТ побудови тактичних дiй лiкаря i складання плану лiкування.
На пiдставi вищевказаного метою роботи стало визначення деяких об'ективних параметрiв функцюнальноТ патологи у випадках патологiчного стирання твердих тканин зубiв, ускладненого дефектами i деформацiями зубних рядiв.
Об'екти та методи дослiдження.
Контрольну групу склали 15 оаб вком 20-35 рокiв з iнтактними зубними рядами. До сформовано' нами кл^чноТ групи ввшшли 21 особа, в яких генералiзована форма патолопчного стирання поеднувалася з дефектами зубних рядiв рiзноТ локалiзацiТ та рiзноТ протяжностi та зубощелепними деформа^ями у виглядi змiни положення зу-бiв, що обмежують дефект, або вакантно' ппер-трофп частини альвеолярного вщростка.
Для вирiшення основного завдання була ви-користана методика електромiографiчного запису бiопотенцiалiв жувальних м^в у момент викону-вання жувальноТ функцп. З цiею метою викорис-таний комп'ютерний електромiограф „Нейро-ЕМГ-Мiкро" (фiрма „Нейрософт",Росiя).
Апаратурно-комп'ютерний запис проводили за такою схемою: вщносний спокiй - вольове трисе-кундне стиснення - спокш - довтьне жування.
Результати обговорення
Для вивчення ступеня функцюнальних пору-шень у жувальному апаратi в осiб iз ускладненою формою генералiзованого патологiчного стирання виконана серiя електромiографiчних дослiджень до початку ортопедичного лкування. Якюна ха-
рактеристика вах проаналiзованих у цьому до-слiдженнi електромiограм вiдрiзняеться загальни-ми закономiрностями, серед яких насамперед слщ видiлити вiдсутнiсть електричноТ активностi в стаж вщносного фiзiологiчного спокою нижньоТ щелепи.
Вольове трисекундне стиснення щелеп в^з-няеться, як i в норм^ миттевим включенням у про-цес скорочення безлiчi рухових одиниць. Ампл^у-да коливань бiострумiв досить висока i також мит-тево переходить у iзометричну лiнiю при розслаб-леннi. Структура бiопотенцiалiв рiвномiрна, не мь стить сплескiв вищоТ ампл^уди або випадання ак-тивностi протягом усього вольового стиснення щелеп.
Функцюнальна проба „довтьне жування" на електромюграмах представлена розчленованою структурою запиав, тобто вираженим чергуван-ням залпiв активностi з перюдами вiдносного спокою.
Проте в па^етчв клiнiчноТ групи мае мюце згладження переходу вiд активност до процесу гальмування, що проявляеться наявнютю низько-амплiтудних коливань у фазi вiдносного спокою. На наш погляд, це положення пояснюеться тим, що в цих групах па^ен^в патолопчне стирання ускладнене наявнютю дефек^в зубних рядiв i зубощелепними деформа^ями. Залпи активностi в переважнш бiльшостi випадкiв мають веретено-подiбну форму вiд невеликих коливань потен^а-лiв на початку залпу з наростанням шку до сере-дини i поступовим спаданням до його кiнця.
Пiд час цiеТ функцюнальноТ проби ч^ко визна-чаеться бк жування. Вiдсутнiсть рефлекторноТ змiни бош у одному жувальному перiодi може свщчити про недосконалiсть нервово-регуляторних механiзмiв акту жування, порушення координованоТ взаемодп жувальних м'язiв.
Найбiльш яскраво ступшь функцiональноТ патологи жувального апарату, яка розвинулася вна-слщок патологiчного стирання твердих тканин зу-бiв, виявляеться при кiлькiснiй обробц електро-мiограм.
Оцiнюючи перший iз показникiв - середню амп-
лiтуду бiострумiв пiд час вольового стиснення щелеп у па^етчв кл^чно! групи, слщ зазначити вiдсутнiсть статистично! рiзницi з аналопчним по-казником у оаб контрольно! групи (575+3,5 мкВ для правого та 580+7,7 мкВ для лiвого жуваль-них м'язiв у па^етчв клiнiчноT групи проти 660+3,7 мкВ та 660+4,6 мкВ вщповщно в групi контролю). Ймовiрно, саме тому хворi з генералiзованим па-тологiчним стиранням твердих тканин зубiв скар-жаться на постiйне напруження в жувальних м'я-зах, зумовлене наявнютю дефектiв зубних рядiв i зубощелепними деформацiями, якi самi по собi призводять до функцiональних порушень у станi жувального апарату.
Привертае увагу i факт вiдсутностi виражено! асиметрiT в дiяльностi жувальних м^в правого i лiвого бокiв.
Про порушення нервово! регуляцiT акту жуван-ня свiдчить i значне пщвищення частоти коливань бiопотенцiалiв (345+5,6 Гц i 345+3,1 Гц у кшычнш групi проти 280+3,8 Гц i 275+6,2 Гц у групi контролю).
Не менш iстотними виглядають розбiжностi в показниках сили збудження в жувальних м'язах у процес виконання функцюнально! проби - „довн льне жування". Причому найбiльш виражена рiз-ниця в абсолютних величинах ампл^уди бюстру-мiв пiд час жування досягае майже 300 мкВ.
Частота коливань бiопотенцiалiв пщ час жування в контрольнш груш в абсолютних величинах виявляеться дещо нижчою в порiвняннi з пробою вольового стиснення. Цей показник значно зростае вщ м^мально! частоти 230 + 4,3 коливань у контрольнш груш до 385 + 6,8 у па^етчв кшычно! групи.
Проте основних розбiжностей, на наш погляд, зазнають тимчасовi показники електрично! актив-ностi. Тривалють окремого динамiчного циклу „ак-тивнють-спокш" у нормi коливаеться в межах до 600-680 мсек.
Патолопчне стирання твердих тканин зубiв, ускладнене дефектами зубних рядiв i зубощелепними деформа^ями, супроводжуеться подовжен-ням часу жування харчового подразника ^ вщповщно, окремих динамiчних циклiв майже до 700 мсек, що значущо в^зняе цей показник вщ контролю . Але нашстотышими виявляються сшввщ-ношення збудливих i гальмiвних процесiв у кожному динамiчному циклi (коефiцiент „К"). Якщо в контрольнш груш вш наближаеться до одиниц (1,1 + 0,02 i 1,2 + 0,02 для правого i лiвого м'язiв вiдповiдно), то в па^ен^в клiнiчноT групи вш складае 2,22 - 2,25.
Труднощi ортопедично! реабiлiтацiT тако! кате-горп хворих зумовленi поеднаними морфофункцн ональними порушеннями, що вiдбилися на оклю-зiйних взаемовiдношеннях зубних рядiв, вакантнш
гiпертрофiT альвеолярного вiдростка, блокуваннi горизонтальних рухiв нижньо! щелепи, больових вщчуттях у м'язах, дисфункцiйних розладах скро-нево-нижньощелепних суглобiв, естетичних дис-пропор^ях.
Ортопедичне лiкування ускладнених форм па-тологiчного стирання конструкцiями покривних протезiв передбачае роз'еднання прикусу, а значить, i появу взаемосумiсних рефлексiв: перюдон-томускулярного, гiнгiвомускулярного i мютатично-го. У процесi адаптацiT перебудовуються рефлек-си, формуеться новий функцюнальний рiвень зу-бощелепно! системи i встановлюеться стереотип жування [2,3,5].
Здшснюючи електромiографiчне дослiдження через 30 дшв пiсля початку лiкування, звертаемо увагу на значне наближення показниш електрично! активност в клiнiчнiй груш до рiвня iнтактного жувального апарату.
едина вщмшнють, що досить серйозно харак-теризуе спроможнiсть механiзмiв нервово! регу-ляцiT акту жування, полягае у вщсутносп факту чергування бош жування в окремий жувальний перюд.
Наближення всiх електромiографiчних показ-ниш до цифрових параметрiв групи контролю (зниження цифрових значень коефiцiента «К» до 1,55-1,49) та якюна характеристика запиав свщ-чать про правильнють вибору методу лiкування патологiT й ефективнють ортопедичних конструк-ц1й.
Аналiзуючи функцiональний стан жувального апарату через 3 мюяц пiсля початку ортопедично-го лiкування, необхiдно вказати на вщсутнють ре-естровано! електрично! активност в жувальних м'язах у стаж вщносного спокою нижньо! щелепи. Як i в попереднi термiни спостережень, вольове стиснення щелеп в^зняеться миттевим вклю-ченням безлiчi рухомих одиниць i таким же рiзким переходом вiд дiяльного стану до спокою. Залп активност виглядае рiвномiрним по всiй протяж-ностi без пом^них спонтанних сплескiв або випа-дання потенцiалiв.
Довiльне жування мае вигляд ч^ко позначених чергувань активност та спокою. У жувальний перюд простежуеться бiк переважного жування, хо-ча на окремих записах можна виявити чергування бош жування в окремий перюд. Це свщчить про досить стшк змiни в механiзмi регуляцiT акту жування в бк його нормалiзацiT.
Увесь перюд жування i кiлькiсть жувальних ру-хiв скороченi, а величина ампл^уди поступово знижуеться до кшця перiоду в мiру змiни консис-тенцiT харчового подразника.
Отже, за якютю запису електромiограми в клн нiчнiй групi помiтно наближенi до норми, що наоч-но тюструють приклади на рис.1 порiвняно з нормою i станом до початку ортопедичного лiкування.
мкВ 800.0
I 1 1 у
....... . 1 11 т ■
"у" 1 |.....
1
2292 2802 29131 32241 3534 3045! 41561
7714 7943 0171 0399 8627 8055 9003 9311! 95391 97Е71
мкВ
900.0
мкВ 000.0
324.4 1256 1588 1313 2251 2583 2314! 324Н 3578' 33031
3075 3243 3411 35731 37471 33151 10083 10250 10418 10586
Рис. 1. Змiна електромiографiчних показниш правого (а) i лiвого (б) власне жувальних м'язiв у хворого Л-ва, 67 рокв (клнчна група), в порiвняннi з нормою (1), станом до лкування (2) та через 3 мсяц (3) псля початку лкування
Складна методика протезування па^ен^в клн шчноТ групи, безумовно, позначилася на показни-ках електричноТ активност в ус термши спосте-режень. Проте цифровi значення параметрiв, що вивчаються, переконливо доводять тенденцш до нормалiзацiТ нервово-рефлекторних механiзмiв дiяльностi жувальних м^в.
Сшввщношення збудливих i гальмiвних проце-сiв наблизилося до показниш iнтактного жуваль-ного апарату, значно в^зняючись вiд даних першого спостереження пацiентiв цiеТ групи (1,33 i
1,31 проти 1,1 i 1,2 в нормi i проти 2,25 i 2,22 в па-цiентiв до лкування).
Характеристика функцiонального стану жува-льного апарату через 3 мюяц дае можливють оцн нити першi ознаки формування нового функцюна-льного рiвня, що пiдтверджують якiсний i ктькю-ний аналiзи електромiограм дослiджуваних хво-рих.
На пiдставi отриманих даних вважаемо за мо-жливе повноцiнне кл^чне використання покрив-них протезiв як реаб^туючих конструкцiй у лку-
б
1
а
2
б
а
б
3
а
ваннi патолопчного стирання зубiв.
Висновки
1. На основi електромiографiчних дослiджень можна оцшити не тiльки ступiнь функцiональних порушень у жувальному апаратi при патолопчно-му стираннi зубiв, а й характер цих порушень.
2. Електромiографiчний контроль на етапах лн кування здатний пщтвердити правильнiсть вибра-но! тактики лiкування.
Лiтература
1. Беда В.И. Принципы ортопедического лечения патологии зубочелюстной системы при снижении высоты прикуса, его прогнозирование и профилактика: дис. ... доктора мед. наук: 14.01.22 / В.И. Беда. - К., 2003. -С.165-195.
Бща В.1. Електромюграф1чна характеристика жу-вальних м'яз1в у ос1б з генерал1зованою формою патолог1чного стирання твердих тканин зуб|в пер-
2
ниюв КМАПО 1м. П.Л. Шупика. - К., 2001. - Вип. 10, кн. 3. - С. 469-473.
3. Баля Г.Н. Особенности конструкции покрывного протеза при лечении патологического стирания зубов, осложненного вторичными деформациями зубочелюстной системы / Г.Н. Баля // Актуальн проблеми сучасно! медицини. - 2007. -Т.7, вип.4(20). - С.14-16.
4. Дворник В.М. Пщготовка I протезування хворих на патолопчне стирання твердих тканин зуб1в: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.22 «Стоматолопя»/ В.М. Дворник.-Полтава, 2001.-20 с.
5. Левко В.П. Кл1н1ко-експериментальне об^рунту-вання п1двищення ефективност1 процес1в адаптацп при л1куванн1 зымними видами зубних протез1в в раны термши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.22 «Стоматолопя» / В.П. Левко. - К., 1999. - 16 с.
Стаття надшшла 3.06.2013 р.
шого ступеня / В.1. Бща// Зб. наук. праць ствроб^-
Резюме
Наведен! результати як1сного i к1льк1сного анал1зу електром1ограм, як1 отриман в oci6 з 1нтактним жу-вальним апаратом та в пац1ент1в з ускладненими формами патолог1чного стирання твердих тканин зуб1в.
У процес досл1дження отримана можлив1сть оц1нити стушнь функц1ональних порушень у жувальному апарат1, що, зрештою, визначае тактику лкування патологи.
Ключовi слова/ патолог1чне стирання твердих тканин зуб1в, вторинна деформац1я зубних ряд1в.
Резюме
Представлены результаты качественного и количественного анализа электромиограмм, полученных у лиц с интактным жевательным аппаратом и у пациентов с осложненными формами патологического стирания твердых тканей зубов.
В процессе исследования получена возможность оценить степень функциональных нарушений в жевательном аппарате, что, в конечном счете, определяет тактику лечения патологии.
Ключевые слова/ патологическое стирание твердых тканей зубов, вторичная деформация зубных рядов.
Summary
The paper presents the results of qualitative and quantitative analysis of electromyogram obtained in individuals with intact masticatory system and in patients with complicated forms of pathological abrasion of hard tissues of the teeth.
The study has been conducted to assess the degree of functional impairment in the chewing apparatus that ultimately determines the treatment of pathology.
Key words/ pathological abrasion of hard tissues of teeth, secondary deformation of dentition.
