CC BY
45
Гром Н.Н., Кабаль В.Ю., Шутко С.В. Биологические и экологические особенности медведя рыжего на Рахивщине в Карпатах
Пралеса Карпат населяют много зверей, которые являются неотъемлемой частью лесной среды. Заботливое отношение к сохранению животного мира, которому сегодня угрожает вымирание, требует постоянного внимания, особенно к самому большому хищнику медведю рыжему (Ursus arctos L.).
На гербах Закарпатской области, города Рахив и Карпатского биосферного заповедника, как символики этого замечательного края, красуется медведь на фоне синих гор. Ему посвящено много легенд, сказок и поговорок - символу силы и предусмотрительности, хозяину леса, к которому человек всегда относился с уважением и симпатией. Изучение систематики, биологических и экологических аспектов медведя с целью привлечь внимание к сохранению и воссозданию его популяции является целью этой работы на основе многолетних собственных наблюдений авторов в лесах Рахивщины.
Ключевые слова: медведь рыжий, большой хищник.
Grom M.M., Kabal' V. Yu., Shutko S.V. Biological and ecological features of bear red are on Rakhiv Region in Carpathians
In forest of Carpathians inhabit many animals, what were inalienable part of forest environment. Careful attitude toward keeping the animal peace which an extinction threatens today requires permanent attention, especially to the large predator of bear red (Ursus arctos L.).
On the coats of arms of the Zakarpattya Region, city Rakhiv and Carpathians Biosphere Reservat, as symbolisms of this remarkable edge, a bear shows off on a background dark blue mountains. A lot of legends, fairy-tales and saying are devoted him - to character of force and foresight, owner of the forest to which a man always belonged with kind regards liking. Study of systematization, biological and ecological aspects of bear with the purpose of to come into a notice to the maintainance and recreation of his population is the purpose of this work on the basis of long-term own supervisions of authors in the forests of Rakhiv region.
Keywords: red bear, large predator._
УДК630*15; 630*907.13.7 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук;
здобувач М.М. Лущак; асист I.I. Делеган - НЛТУ Украти, м. nbsis
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 ПОПУЛЯЦП ВЕДМЕДЯ БУРОГО
В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТАХ
На основi мисливсько'1 статистики, матерiалiв польових дослщжень i узагаль-нення л^ературних даних показано динамшу чисельносп популяцп ведмедя бурого (Ursus arctos) в адмЫстративних областях Карпатського регюну з 1969 по 2009 рр., визначено роки екстремально'1, мшмально! i максимально! чисельносп, меж та три-валють перiодiв зменшення i збшьшення поголiв'я дослщжуваного виду. За аналiзо-ваний перюд переачна чисельшсть популяцп ведмедя становила 621 ос., наймен-ша (240 ос.) була в 2001 р., максимальна (1101 ос.) - в 1971 р. На 8 перiодiв зменшення припадае 9 перiодiв збшьшення чисельносп популяцп ведмедя.
Ключов1 слова: динамша чисельносп, ведмщь бурий (Ursus arctos), Карпати.
Вступ. Ведмщь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) - найбшьший на-земний хижак Свропи. В юторичш часи вш був звичайним зв1ром на всш И територи. Зараз ведмщь бурий на частит юторичного ареалу знищений, а в шших мюцях його чисельшсть ютотно зменшилася [1-9, 23, 25]. В Укра!нсь-ких Карпатах вид представлений схщно-карпатською субпопулящею [5, 21,
23]. Унаслщок браконьерства, деградацп мiсць iснування та внаслщок штен-сивного лiсокористування, омолодження лiсiв i значного рекреацiйного на-вантаження на них, ведмiдь став рщюсним, його включено в Червону книгу Укра!ни, Бернську конвенцiю, Свропейський червоний список та спецiальну програму WWF "Large Carnivore Initiative for Europe" [2, 6, 14, 25]. Для забез-печення охорони популяци ведмедя бурого вщповщно до нащональних зако-нiв i мiжнародних Конвенцш, необхiднi новi знання щодо динамжи !! чисель-ностi та щшьносл населення [2, 5, 6, 25].
Мета роботи - на основi мисливсько! статистики, матерiалiв власних дослщжень i узагальнення лiтературних даних по Карпатському регюну за перiод з 1969 до 2009 рр. показати динамжу чисельност^ приросту та щшь-ностi населення популяци ведмедя бурого; визначити роки його мшмально! i максимально! чисельностi, межi та тривалють перiодiв зменшення i збшьшен-ня поголiв,я.
Методика дослiджень. Дослiдження проведет загальноприйнятими в терюлоги i мисливствознавствi методами та методом порiвняльного аналiзу в адмiнiстративних областях Карпатсько! люомисливсько! областi з викорис-танням даних державно! статистично! звiтностi, зокрема форми 2-ТП-мис-ливство, матерiалiв мисливського впорядкування, а також результат польо-вих спостережень i експериментальних облiкiв [5, 6, 8-11]. За обчислень пло-ща упдь, придатних для поширення ведмедя, прийнята на рiвнi 50 % плошд лiсiв Карпат - 923,1 тис. га, зокрема: Закарпатська обл., 326,4 тис. га; 1вано-Франювська обл., 288,3 тис. га, Чершвецька обл., 118,9 тис. га, а у Львiвськiй обл. 50 % плошд прських лiсiв (189,5 тис. га). Динамжу чисельностi ведмедя розглянуто в хронолопчнш послiдовностi шляхом порiвняння перiодiв його збiльшення i зменшення. Кiлькiснi данi опрацьованi методами математично! статистики з використанням табличного редактора Microsoft Excel. Обчис-лювали середнi значення (M), нормоване вдаилення (u), основну помилку се-реднiх величин (+тсе), коефiцiент варiацi! (V, %) та основне вдаилення (а).
Результати дослiджень та обговорення. Порiвняльний аналiз свщ-чить, що наявш лiтературнi данi стосовно динамжи чисельностi популяци ведмедя бурого в Карпатах нерщко мають суперечливий характер [1-11]. Так, у лiтературi зазначено, що в 1947 р. у Карпатах налiчувалося 74 ос., у 1950 р. - 484 ос., у 1960 р. - 800 ос., а в 1964 р. - 1000 ос. ведмедя [10]. У 70-х роках у Карпатах було близько 1200 ведмедiв зi щшьшстю 0,5-0,7 ос. на 1000 га люо-вих упдь [7], а за шшими даними - 1300 ос. зi щшьшстю населення 1 ос. на 1000 га [9]. У кшщ 70-х - на поч. 80-х роюв збшьшення чисельност ведмедя в Карпатах припинилося (1974 р. - 1135 ос., 1978 р. - 970 ос.) [4]. Дещо iншi тенденци щодо динамжи чисельност ведмедя спостер^аються у зарубiжних кра!нах [12-25]. Так, у центральны Словаччиш, захщно-карпатська субпопу-лящя ведмедя з 20-60 ос. - в 1930 р. збшьшилася до 300-400 ос. - у 1980 р., та 500-800 ос. - у 2000 р. [14, 16, 18, 24]. Зараз у Словаччиш на площд 13000 км нараховують 770-870 ос. ведмедя. Незважаючи на офщшне полю-вання i браконьерство, ареал i чисельшсть ведмедя у цш кра!ш впродовж ос-таншх десятилiть збiльшуються [14-16, 18-21]. У польських Татрах у 1927 р.
було 9 ос. ведмедя, у 1958 р. - 7 ос., у 1962 р. - 12 ос., у 1972 р. - 8 ос., у 1982 р. - 6 ос., у 1992 р. - 15 ос., у 2004 р. - 17 ос. Загальна чисельшсть популяци ведмедя в Польшд становить 70-100 ос. [13, 15, 25]. Найчисельшшими популяци ведмедя бурого е в Румуни (5000-6600 ос.), Швеци (2000-2300 ос.), Босни i Герцеговиш (1195 ос), Болгари (800 ос.), Фшлянди (430-600 ос.), Сло-вени (350-450) та в Греци (110-130 ос.). Найменша чисельнiсть ведмедя бурого в Чехи (2-5 ос.), Франци (8-10 ос.), Австри (11-16 ос.), Норвеги (30-40 ос.), 1спани (65-80 ос.) та Ггали (70-80 ос. в Апеннiнах i 10 ос. в Альпах) [14, 25].
Результати дослщжень, порiвняльного узагальнення лiтературних i статистичних даних свщчать, що в Карпатськiй лiсомисливськiй област за 40-рiчний перiод, починаючи з 1969 р. i закiнчуючи 2009 р., чисельшсть по-пуляцiй ведмедя змшювалася хвилеподiбно, зберiгаючи загальну тенденцш до зменшення (табл. 1, рис. 1). За аналiзований перiод чисельшсть популяци
±39
ведмедя бурого переЫчно становила 621 ос. (Р=6,28 %) Варiабельнiсть чи-сельностi значна - 41 %. Найменша чисельшсть ведмедя (240 ос.) була в 2001 р., максимальна (1101 ос.) - у 1971 р. Тривалють перюду мiж екстре-мальними значеннями чисельност популяци ведмедя становить 30 роюв. Рiз-ниця мiж екстремальними значеннями чисельност становить 861 ос., що в 3,6 раза перевищуе мшмальну чисельшсть i становить 78,2 % вщ максимально! чисельностi. За 40 р. в Укра!нських Карпатах було 8 перiодiв зменшення i 9 перiодiв збiльшення чисельностi популяци виду. Тривалють перiодiв зменшення i збiльшення чисельностi популяцi! ведмедя вiд 1 до 8 р, та вщ 1 до 9 роюв вiдповiдно. Середня тривалiсть перiодiв зменшення чисельностi ведмедя становить 2,6 р., збшьшення - 2,0 р. Рiзниця на користь перiодiв зменшення чисельностi популяцi! становить 0,6 р. Тривалють перiоду в 30 р., мiж екстремальними значеннями чисельност популяцi! ведмедя, збiгаеться тшь-ки в трьох iз чотирьох адмшютративних областей Карпат. У Чершвецькш обл. мiнiмальна чисельнiсть ведмедя - 17 ос. була в 1973 i в 2000 рр., максимальна - 43 ос., в 1994 р., тривалють цих перiодiв 21 i 6 рокiв. Кшьюсть перь одiв зменшення чисельностi популяци ведмедя була рiзною: вiд 5 у Львiвсь-кiй обл. до 10 в Закарпатськш обл., в середньому по регюну - 8 р. Перiодiв збiльшення чисельностi ведмедя було дещо бшьше, вiд 6 у Львiвськiй обл. до 11 в Закарпатськш обл., що може свщчити, з одного боку про природнш тренд до збшьшення чисельност ведмедя, а з шшого - про наявшсть сильного антропогенного пресу у виглядi полювання, насамперед браконьерського.
Середня тривалють перiодiв зменшення чисельност популяцi! ведмедя коливалася вiд 1,5 р. в Чершвецькш обл., до 4,0 р. у Львiвськiй обл., в середньому по регюну вона становила 3,1 р. Середня тривалють перiодiв збшьшення чисельност ведмедя дещо менша i становить вщ 1,8 р. в Закарпатськш обл. до 3,2 р. у Львiвськiй обл., за середньо! по регюну - 2,0 р. Загальна зако-номiрнiсть зменшення чисельност популяцi! ведмедя в Укра!нських Карпатах описуеться параболою другого порядку (Я =0,934) (рис. 1). У Словаччиш спостерiгаеться дiаметрально протилежна закономiрнiсть, збiльшення чи-сельност популяцi! ведмедя апроксимуеться рiвнянням степенево! функци у=22,738е0,0389 х (Я2=0,94) [25].
Табл. 1. Межi i тривал^ть перiодiв змши чисельностi ведмедя в Карпатах _за адмийстративними областями, 1969-2009 рр._
Область Меж1 1 тривалшть перюд1в зменшення або збшьшення чисельносп, роки Роки екстремально! чисельносп
ЗМ ТР ЗБ ТР мшмум максимум
1971-1972 1 1969-1971 3
1975-1977 3 1973-1974 2
1980-1981 1 1978-1980 1
1983-1984 1 1982-1983 2
1986-1989 4 1984-1985 1 2000-2001 1970-1971
Закарпатська 1991-1993 3 1989-1990 1
1995-1997 3 1993-1994 1
1998-1999 1 1997-1998 1
2000-2001 1 1999-2000 1
2005-2006 1 2002-2005 4
2007-2009 3
1971-1972 2 1969-1970 2
1973-1974 1 1972-1973 1
1975-1976 1 1974-1975 1
1вано-Франшвська 1979-1981 3 1977-1978 1 2000-2001 1970-1971
1984-1985 2 1982-1983 2
1992-1995 4 1986-1991 6
1997-1999 3 1995-1996 1
2000-2001 1 1999-2000 1
2002-2009 7
1975-1981 7 1969-1974 5
1984-1991 7 1982-1983 2
Льв1вська 1998-2000 4 1992-1997 6 2000-2001 1972-1975
2003-2004 1 2002-2003 2
2005-2006 1 2004-2005 1
2007-2009 3
1971-1973 3 1969-1970 2
1978-1979 1 1974-1977 4
1981-1982 1 1979-1980 1
Чертвецька 1984-1985 1 1983-1984 2 1972-1973
1996-1997 1 1986-1995 10 1999-2000 1993-1994
1999-2000 2 1997-1998 1
2002-2003 2 2000-2001 1
2004-2005 1 2003-2004 1
2006-2009 4
1971-1972 1 1969-1971 3
1974-1976 3 1972-1973 1
1978-1979 1 1977-1978 1
1980-1981 1 1979-1980 1 2000-2001 1970-1971
Карпати 1984-1989 6 1982-1983 1
1991-1993 3 1989-1990 1
1994-1995 1 1993-1994 1
1997-2001 5 1995-1996 1
2002-2009 8
Примаки: ЗМ - зменшення; ТР - тривалють; ЗБ - збшьшення
I960 1970 1980 1990 2000 2010 2020
Рис. 1. Динамжа чисельностi популяци ведмедя бурого в Укратських Карпатах
Синхронно з динамжою чисельносп популяцп ведмедя бурого в Ук-рашських Карпатах змшювалася i щшьтсть його населення, яка достатньо добре апроксимуеться параболою другого порядку (R2=0,934) (рис. 2). Вiд 1969 р. до 2009 р. середне значення щшьност населення популяци ведмедя бурого в Украшських Карпатах становить 0,67±0'04 ос. на 1000 га люових упдь, придатних для його поширення (6,7 ос. на 100 км2) (Р=5,97 %). Варь абельнiсть величини щшьноси населення ведмедя значна - 41 %, вона змшювалася вщ 0,26 (2001 р.) до 1,19 (1971 р.) ос. на 1000 га. Рiзниця мiж екстре-мальними значеннями шiльностi населення популяцiï ведмедя за цей же перь од становить 0,93 ос. на 1000 га, що в 4,6 раза перевишуе мшмальну щшьшсть населення популяци ведмедя в регюш.
14
I960 1970 19-30 1990 2000 2010 2020
Рис. 2. Тренд змши w^ÎMbHocmi населення популяци ведмедя в Укратських Карпатах (ос. на 100 км2)
У Закарпатськш обл. за дослщжуваний перюд середне значення щшь-ност населення популяци ведмедя становить 1,02±0'08 ос. на 1000 га, що в 1,5 рази бшьше, тж у Карпатах загалом (Р=7,85 %). Варiабельнiсть величини щшьност населення ведмедя також бшьша - 51 %, вона змшювалася вщ 0,27
(2001 р.) до 1,81 (1971 р.) ос. на 1000 га. Рiзниця мiж екстремальними значен-нями щiльностi населення за цей же перюд становить 1,54 ос. на 1000 га, що в 5,9 раза перевищуе мтмальну щiльнiсть населення популяцiï ведмедя в ре-гiонi. В 1вано-Франювськш обл. середня шiльнiсть населення ведмедя була майже такою, як i загалом у регюш i становила 0,65±0'04 ос. на 1000 га., у Львiвськiй - 0,39±0'02 ос. на 1000 га., в Чершвецькш - 0,21±0'01 ос. на 1000 га., тобто в 1,7 та 3,2 раза меншою за величину цього показника для Карпат загалом. Для порiвняння, у Словаччиш середня щшьшсть населення популяци ведмедя становить близько 0,6 ос. на 1000 га. Цей показник досить мшливий у геогрaфiчному та сезонному аспектах. Найбшьша щшьшсть - 0,6-1,6 ос. на 1000 га спостершаеться у центральнш, а найменша - 0,1-0,6 ос. на 1000 га - у перифершнш частинах ареалу [14-16,21]. У 60-70 роках ХХ ст. оптимальною вважалася щшьшсть населення ведмедя на рiвнi - 0,25-0,42 ос. на 1000 га [24]. Шзшше за оптимальну щшьшсть приймали 0,3-0,5 ос. на 1000 га [14]. У Польщд щшьшсть населення популяци ведмедя не перевищуе 0,1 ос. на 1000 га, в Хорвати цей показник змшюеться вщ 0,5 до 2,0, в Румуни - 0,8-2,5, а в оптимальних бютопах - до 3,0 ос. на 1000 га [12-14, 22, 25]. На заповщних територiях щшьшсть населення популяци ведмедя може сягати 4,1-4,7 ос. на 1000 га [17-20]. Вважаеться, що у тих випадках, коли ведеться пiдгодiвля ведмедя щшьшсть його населення може сягати 5,0 i бшьше особин на 1000 га [12, 19]. Загалом щшьшсть населення популяци ведмедя бурого у швшчних частинах його ареалу найменша, а у швденних - найбшьша [23].
Змша чисельност (збшьшення i зменшення) популяци ведмедя в Ук-рашських Карпатах за роками простежуеться за графжом (рис. 3). Макси-мальне збшьшення карпатсько!" популяци ведмедя на 174 ос. було в 19691970 рр., зменшення на 103 ос., (19,92 %%) в 1994-1995 рр. Зазначеш екстре-мальш значення змши приросту роздшеш 25^чним перiодом упродовж яко-го чисельнiсть популяцiï ведмедя бурого зменшилася на 640 ос. Середньорiч-нi темпи зменшення чисельностi становили 25-26 ос., тобто 10,6 % вщ мшь мально!' чисельностi (240 ос., 2001 р.).
25 20 15 10 5 О -5 -10 -15 -20 -25 -30
Рис. 3. Змша (збiльшeння, змeншeння) 4ucmbHocmî популяци вeдмeдя
в Укратських Карпатах, %
Схожу закономiрнiсть змiни чисельностi популяцiï ведмедя спостере-жено i в Закарпатськiй обл., де максимальний прирiст 24,4 % був у 19691970 рр., максимальне зменшення - на 20,16 % (49 ос.) - було в 1995-1996 роках. Тут за 26^чний перюд середньорiчний темп зменшення чисельносп по-пуляцiï становив 13 ос., або 15 % вщ мшмального значення чисельностi в об-ластi (88 ос., в 2001 р.). Найбшьший вiдносний прирют чисельностi 52,94 % (9 ос.) у 2000-2001 рр. i максимальне ïï зменшення, на 42,86 % (15 ос.), у 1971-1972 рр., спостершалися в Чершвецькш обл. Для порiвняння, у Словач-чинi вщ 1932 р. до 2005 р. середнш прирiст популяци становив 4,5 %, що уз-годжуеться з шшими подiбними популяцiями у Сврош [18, 21].
Висновки. З'ясовано, що лггературш данi стосовно динамiки чисельносп, приросту та щiльностi населення популяци ведмедя бурого в Карпатах мають суперечливий характер. Результати власних дослщжень, порiвняльно-го узагальнення лпературних i статистичних даних свiдчать, що в Карпатсь-кiй лiсомисливськiй обласп за 40-рiчний перiод, починаючи з 1969 р. i закш-чуючи 2009 р., чисельнiсть популяцiй ведмедя змшювалася хвилеподiбно, зберiгаючи загальну тенденщю до зменшення, а в сумiжних крашах навпа-ки - до збшьшення.
За аналiзований перiод чисельшсть популяци ведмедя бурого в Карпа-
±39
тах переЫчно становила 621 ос., найменша (240 ос.) була в 2001 р., максимальна (1101 ос.) у 1971 р. У динамщ чисельносп виявлеш 8 перiодiв зменшення i 9 перiодiв збшьшення популяци ведмедя. Тривалють перiодiв зменшення i збшьшення чисельносп популяци ведмедя вщ 1 до 8 роюв, та вщ 1 до 9 рокiв вщповщно. Тривалiсть перiоду в 30 роюв мiж екстремальними значеннями чисельностi популяци ведмедя зб^аеться тiльки в 3 iз 4 адмшю-тративних областей Карпат. У Чершвецькш обл. мшмальна чисельшсть ведмедя - 17 ос. була в 1973 i в 2000 рр., максимальна - 43 ос., у 1994 р. Кшь-юсть перiодiв зменшення чисельносп популяци ведмедя була рiзною: вщ 5 у Львiвськiй обл. до 10 в Закарпатськш обл. Перiодiв збшьшення чисельносп ведмедя було дещо бшьше, вщ 6 у Львiвськiй обл. до 11 в Закарпатськш обл., що може св^ити, з одного боку про природний тренд збшьшення чисельносп ведмедя, а з шшого - про наявшсть сильного антропогенного пресу у виглядi полювання, особливо браконьерського. Виявлеш рiзкi змши чисельносп (30-50 %) можуть свщчити про недосконалють методiв облшу або про iнтенсивну мшращю звiрiв в Украïнськi Карпати з шших держав Карпатсько-го регюну.
Л1тература
1. Гунчак М.Г. Бурий ведмщь у Карпатах / М.Г. Гунчак // Люовий i мисливський журнал. - 1999. - № 5. - С. 25.
2. Делеган 1.В. Обгрунтування необхщносп занесення ведмедя бурого (Ursus arctos L.) до Червоно'1 книги Украши / 1.В. Делеган, I.I. Делеган // Велик хижi ссавщ Украши та прилег-лих краш. 2001. 4. - С. 56-58.
3. Довганич Я.О. Стан популяцш великих хижих ссавщв у Карпатах та тдвищення ро-л1 заповщника у 1'х збереженш / Я.О. Довганич // Науков1 записки державного природознавчо-го музею. 2004. - Т. 20. - С. 51-58.
4. Крижашвський В. Ведмщь бурий - Ursus arctos / В. Крижашвський // Ссавщ Украши тд охороною Бернсько'1 конвенци. - К. : Вид-во "Либщь", 1999. - С. 118-120.
5. Лущак М.М. Бурий ведмщь (Ursus arctos arctos) у Карпатах / М.М. Лущак // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.4. -С. 54-57.
6. Лущак М. Проблеми збереження та регулювання чисельност великих хижаюв Карпат в контекст засад лiсiвництва наближеного до природи / М.М. Лущак // Вюник Прикар-патського нацюнального утверситету ím. Василя Стефаника. - Сер.: Бюлопя. - 1вано-Фран-ювськ : Вид-во "Гостинець", 2007. - Вип. VII-VIII. - С. 156-158.
7. Слободян А.А. Численность бурого медведя в Украинских Карпатах и методы его учета / А. А. Слободян // Медведи в СРСР. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1991. - С. 73-79.
8. Сокур 1.Т. Ссавщ фауни Украши i !х господарське значення / 1.Т. Сокур. - К. : Вид-во "Рад. школа", 1960. - 212 с.
9. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши / К. А. Татаринов. - Львiв : Вид-во Львiвського ун-ту, 1973. - С. 150-151.
10. Турянин I.I. Хутрово-промисловi звiрi та мисливсью птахи Карпат. - Ужгород, 1975. - 176 с.
11. Хоецький П.Б. Сучасний стан популяцш ведмедя бурого (Ursus arctos) в Укра-шських Карпатах / П.Б. Хоецький // Науковi основи збереження бютично'1 рiзноманiтностi. -2000. - Вип. 2. - С. 64-67.
12. Decak D. Brown bear management plan for the Republic of Croatia. Ministry of Agriculture, Forestry and Water Management and Ministry of Culture / Decak В., Frkovic A., Grubesic M., Huber В., Ivicek B., Kulic B., Sertic D. a Stahan Z. - Zagreb. 2005. - 90 s.
13. Frackowiak W. The past, present and future of brown bear population in Poland / W. Frackowiak, K. Perzanowski. 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.uma.edu/art/W olf/ResearchA1 .html.
14. Hell P. Medved' v slovenskych Karpatoch a vo svete / P. Hell, J. Slamecka // PaRPress, Bratislava, 1999. - 150 s.
15. Jakubiec Z. Niedzwiedz brunatny Ursus arctos L. w Polskiej cz^si Karpat // Polska Aka-demia Nauk, Kraków. 2001. - 108 s.
16. Janík M. Biogeography, demography and management of Ursus arctos in the Western Carpathians / M. Janík // Conf. Bear Res. and Manage. - 1997. 9 (2). - P. 125-128.
17. Katzmair H. Bär, Luchs, Wolf - Urängste der Menschen / H. Katzmair // Österreichische Jägertagung. - Raumberg-Gumpenstein. 2011. - S. 35-36.
18. Lenko P. Vel'ké selmy v Západnych Tatrách / P. Lenko // Nase pol'ovníctvo. 2006. III (1). - S. 16-17.
19. Maanen E. Safeguarding the Romanian Carpathian ecological network. A vision for large carnivores and biodiversity in Eastern Europe / Maanen E. van, Predoiu G., Klaver R., Soulé M., Popa M., Ionescu O., Jurj R., Negus S., Ionescu G. a Altenburg W. // A&W ecological consultants, Ve-enwouden and ICAS Wildlife Unit, Bra§ov. 2006. - 158 p.
20. Mertens A. a Sandor A. Bears. / Carpathian Large Carnivore Project annual report 2000. CLCP. S&G Print, Haco International: 2000. - P. 14-15.
21. Rigg R. Status, ecology and management of the brown bear (Ursus arctos) in Slovakia / R. Rigg, M. Adamec. - Slovak Wildlife Society, Liptovsky Hradok. 2007. - 128 p.
22. §elaru N. Stav a manazment hnedého medveda v Rumunsku / N. §elaru, O. Ionescu // Zborník referátov z medzinárodnej konferencie Levice, 12.03.2005. Vyskumny ústav zivocísnej vyroby, Nitra. 2005. - S. 27-34.
23. Swenson J.E. Action plan for the conservation of the brown bear in Europe (Ursus arctos). Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Bern Convention) / J.E. Swenson, B. Dahle, N. Gerstl, A. Zedrosser // Nature and environmen : Council of Europe Publishing, Strasbourg. - 2000. - № 114. - 117 p.
24. Sprocha J. Stav medvedov na Slovensku. Pol'ovníctvo a rybárstvo / J. Sprocha. - 1977. -Vol. 19 (11). - S. 19.
25. Zigba F. On czyli prawie wszystko o tatrzañskim niedzwiedziu / F. Zi^ba, T. Zwijacz-Ko-zica. - Tatrzañski Park Narodowy. Zakopane. - 2010. - 120 s.
Делеган И.В., Лущак М.Н., Делеган И.И. Динамика численности популяции медмедя бурого в Украинських Карпатах
На основании охотничьей статистики, материалов полевых исследований и обобщения литературных данных показана динамика численности популяции медве-
дя бурого (Ursus arctos) в разрезе административных областей Карпатского региона, за период с 1969 по 2009 гг., определены годы экстремальной, минимальной и максимальной численности, границы и продолжительность периодов уменьшения и увеличения поголовья исследуемого вида. За анализируемый период средняя численность популяции медведя составляла 621±39 ос., наименьшей (240 ос.) была в 2001 г., максимальной (1101 ос.) - в 1971 г. На 8 периодов уменьшения приходится 9 периодов увеличения численности популяции медведя.
Ключевые слова: динамика численности, медведь бурый (Ursus arctos), Карпаты.
Delehan I. V., Lushchak M.M., Delehan I.I. Population dynamics of brown bear populations in the Carpathians Ukrainian
Based on hunting statistics, field studies and material synthesis of literature data shows the dynamics of population size of brown bear (Ursus arctos) in terms of administrative areas in the Carpathian region for the period from 1969 to 2009, defined extreme years, the minimum and maximum size, scope and duration of period's reduction and increase in livestock species studied. During the period the average bear population size was 621±39 individuals, the least 240 individuals was in 2001, maximum - 1101 individuals, in 1971, at 8 periods reduce falls nine periods increase population size bear.
Keywords: population dynamics, brown bear (Ursus arctos), Carpathians.
УДК630*165.44:161.443.6 ДокторантР.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
КЛОНУВАННЯ CERCIDIPHYLLUM JAPONICUM SIEBOLD & ZUCCARINI IN VITRO: СЕЛЕКЦ1Я ТА ДЕКОНТАМ1НАЦ1Я
ЕКСПЛАНТ1В
Представлено стислий огляд лпературних джерел, що стосуються сучасного ареалу багряника японського (Cercidiphyllum japonicum Sieb. & Zucc.), ютори штро-дукцп в Укрш'ш, швентаризацп у дендрофлорi Захщного регюну Украши, його бь олого-еколопчних особливостей та використання сировини. Ввдбрано донори експланпв для клонування in vitro. Розроблено ефективну технолопю деконтамшаци експланпв. Окреслено перспективы напрямки подальших дослщжень.
Ключов1 слова: клонування, багряник японський, експлант, вiдбiр, деконтамь нащя.
Багряник японський - релжтовий ендем1чний деревний екзот. Скам'янш залишки рослини, знайдеш у Сиб1ру в шарах осадових прських порщ, мають вш близько 85 млн роюв i належать до шзнього крейдового пе-рюду. Тод1 субтрошчш люи вкривали велику частину Свразп та Швшчно! Америки [8, 12]. Шсля потужного четвертинного зледеншня вид збершся пе-реважно в природних деревостанах Схщно! Азп: Япони (о. Хоккайдо, Хонсю, Кюсю i Шикоку), Китаю (иров1нц1я Сичуань) i Роси (о. Кунашир) [2,5]. В Ук-ра1и1 1нтродукований у 1865 р. завдяки сво!м високим декоративним власти-востям: ориг1нальн1й форм1 крони та листюв, !х весняному та осшньому за-барвленню [4].
Особливо щнними е ботан1чн1 форми Cercidiphyllum japonicum Sieb. & Zucc.: C. j. 'Amazing Grace', C. j. 'Boyd's Dwarf, C. j. Herkenrode Dwarf, C. j. Heronswood Globe', C. j. Morioka Weeping', C. j. 'Peach', C. j. 'Pendula', C. j. 'Raspberry', C. j. 'Rotfuchs', C. j. 'Ruby', C. j. 'Strawberry', C. j. 'Tidal Wave', C. j. f. miquelianum, C. j. f. pendulum, C. j. f. pendulum 'Amazing Grace', C. j. 'Red
