CC BY
7
41. Ковальський В.В. Геохимическая экология / В.В. Ковальський. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 281 с.
42. Корниенко И.А. О некоторых общих принципах адаптации биологических систем / И.А. Корниенко, С.П. Маслов, И.А. Шилов // Журнал общей биологии : сб. науч. тр. - 1965. - № 1. - С. 121-126.
43. Танасиенко Ф.С. Эфирные масла. Содержание и состав в растениях / Ф.С. Танасиенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 286 с.
44. Калашников В.П. Энциклопедический словарь аптечного работника / В.П. Калашников, И.И. Левинштейн, А.К. Мельниченко и др. - М. : Гос. изд. мед. литературы, 1960. - 596 с.
45. Яюсть грунтш та сучасш стратеги удобрення / за ред. Д. Мельничука, Дж. Хофман, М. Городнього. - К. : Вид-во "Арiстей", 2004. - 488 с.
Гнатюк Н.А. Распределение биогенных элементов в почве
Исследована динамика распределения биогенных элементов в почве под ароматическими растениями Dracocephalum moldavicum L., Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L при выращивании в грунтово-климатических условиях северной и центральной Лесостепи Украины. На опытных участках в течение вегетационного периода наблюдается уменьшение количества углерода, что может свидетельствовать о улучшения окислительно-восстановительных процессов в корневой зоне растений. Кроме того, растения иссопа в условиях серой лесной почвы в течение вегетационного периода положительно влияют на распределение кальция и магния. В почве при выращивании ароматических видов растений увеличивается содержание углерода. В течение вегетационного периода существует существенное расхождение между определенным содержанием биогенных элементов под исследовательскими ароматическими растениями, которую необходимо учитывать при их выращивании.
Ключевые слова: биогенных элементов, Dracocephalum moldavicum L., Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L., углерод, азот, фосфор, калий, кальций, железо, марганец.
Hnatiuk NA. The Distribution of Biogenic Elements in the Soil
The dynamics of the distribution of nutrients in the soil under aromatic plants Dracocephalum moldavicum L., Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L during growing in the ground-climatic terms of north and central Forest-steppe of Ukraine is studied. During the growing season, a decrease in the amount of carbon that may be indicative of improvement of redox processes in the root zone of plants on experimental plots is noticed. In addition, plants hyssop in a gray forest soil during the growing season are proved to have a positive effect on the distribution of calcium and magnesium. In soil cultivation with aromatic species carbon content increased. During the growing season, there is a significant difference between the specific content of nutrients under research aromatic plants, which must be taken into account in their cultivation.
Key words: nutrients, Dracocephalum moldavicum L., Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L., carbon, nitrogen, phosphorus, potassium, calcium, iron, manganese.
УДК 630*[231+181.9] Астр. О.1. Дерех1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
Д1ЕЛЕКТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ДЕРЕВ ДУБА I БУКА НА Д1ЛЯНКАХ Р1ЗНИХ СТАД1Й ДИГРЕСН ЗЕЛЕНО! ЗОНИ ЛЬВОВА
Здоров^ добре розвинеш, пашвш дерева характеризуются низькими показниками iмпедансу i високими - поляризацшно! емносй. З попршенням стану дерев в деревос-танах дiелектричнi показники змшюються. У першш половиш вегетацшного перюду штенсившсть процеив життeдiяльностi у дуба на дщянках рiзних стадш дигресп е значно або ютотно вищими, шж на контроле На дщянках V стади дигреси встановлено зниження поляризацшно! емност на 19,4-25,7 %, що свщчить про значне зниження ш-
1 Наук. кергвник: проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук
тенсивностi процеив життeдiяльностi. Дослiдження дiелектричних показниюв букового деревостану показало, що у першш половинi вегетацiйного перiоду життeдiяльнiсть бука люового на дiлянках I-V стадiй дигресп виявилась вищою, шж на контролi.
Ключов1 слова: дiелектричнi показники, iмпеданс, стадiя дигресп.
Вступ. 1мпеданс i поляризацiйна емнкть е iнтегральними показниками життeдiяльностi деревних рослин. 1х дослiджували у зв'язку з наростанням фь томаси рослин [23], положениям дерев i чагарникiв у деревосташ i конкурен-тних взаемоввдносин мiж ними [1, 7, 8, 11,], ступенем !х пошкодження енто-мошюдниками та ураження патогенними оргашзмами [18-20, 22], тривалiстю та тенсивнктю пiдсочування сосни звичайно! [2, 3, 10], реакщею дерев на даю несприятливих факторш оточуючого середовища [5, 9, 15, 16, 21], ввдбором дерев та успадкування потомством !х високо! iнтенсивностi росту [4, 7, 12, 14], станом шдросту деревних порiд на вiтровальних дшянках [17] тощо. Зокрема, в сосни встановлено зниження величини iмпедансу i збiльшения поляризацiйноí емностi у швидкорослих домiнуючих дерев порiвияно з середньо- i повшьно-рослими категорiями [7]. На дiелектричнi показники дерев впливае також сту-пiнь внутрi- та мiжвидовоí конкуреитноí боротьби. За даними Ю.В. Зварича [11], при бюгруповому розмiщеннi дерев сосни середне значення iмпедансу у них зростае, а поляризащйно1 емностi знижуеться, порiвияно з рiвномiрно i рвд-ко розташованими деревами. У роботi В.К. За'ки, Г.Т. Криницького, Р.С. 1ва-ницького [8] з використанням дiелектричних показниюв показано взаемовплив сосни i берези за рiзного !х спiввiдношения у складi молодих березово-сосно-вих деревосташв природного походження. R.G. Mac Dougall, D.A. Maclen, R.G. Thomson [22] вставили високий кореляцiйний зв'язок дiелектричних показ-никiв зi ступенем пошкодження крони дерев шюдниками. ЮЛ. Рибак, В.К. За-1ка [18], ЮЛ. Рибак [19, 20] встановили ктотне збшьшення показникш шпе-дансу i зменшення поляризацiйноí емностi у дерев сосни шфжованих шютте звичайним, сосновим вертуном i кореневою губкою. У значнш кiлькостi робiт показано попршення стану дерев унаслiдок пролонговано! дц iонiзуючого вип-ромiнювания [5, 9, 16] та впливу мiського середовища [21]. Саме антропоген-ний вплив на стан деревних порiд у примкьких лiсах вивчено найслабше. Тому таю дослвдження е актуальними i необхвдними для вжиття заходiв з шдвищення !х стiйкостi.
Мета нашого дослщження - виявити вплив рекреацшного навантажен-ня на життевий стан лкоутворювальних порiд у деревостанах волого! дубово-грабово! бучини та волого! грабово! дiброви зелено! зони Львова.
Об'екти i методика. Об'ектом нашого до^дження були дуб звичайний i бук лiсовий. Буковий деревостан на стацiонарi "Липники" (Липиикiвське лк-ництво ДП "Львiвське лiсове господарство"), який знаходиться в умовах воло-го! дубово-грабово! бучини та дуб звичайний - на стацiонарi лiсопарку "Зубра" (волога грабова дiброва). Необхiдно зазначити, що рекреацшний вплив на деревостан лкопарку "Зубра" е ктотно бiльшим, нiж на деревостан стащонару "Липники". У лiсопарку "Зубра" домшують далянки найвищо! п'ято! та фрагментарно трапляються дшянки третьо! i четверто! стадiй дигресií, i ввдсутш першо! та друго! стадiй дигресп (рис. 1А). Водночас у деревосташ стащонару
"Липники" переважають дiлянки 1-111 стадш дигреси, а IV 1 V обмежеш ттьки зонами активного вщпочинку (рис. 1Б).
Бшьш детальну характеристику дослщних деревосташв наведено у на-шш робот1 [6]. Контролем були люостани, яю не зазнали антропогенного впли-ву. 1х пщбрано у Винниювському люництш ДП "Льв1вське люове господар-ство": для дуба (кв. 68 вид. 5), для бука (кв. 22 вид. 4).
А. Стацюнар "Зубра" Б. Стацюнар "Липники"
Рис. 1. Вигляд дтянок Vстади дигресиу л1сопарку "Зубра" (А) / на стащонар1
"Липники " (Б)
Д1електричш показники ^мпеданс 1 поляризацшну емшсть) прикамбь альних тканин лубу дерев бука 1 дуба визначали за допомогою приладу Ф 4320. Вим1рювання проводили на частой 1 кГц. Електроди вводили в кору дерев на висот1 1,3 м. Вщдаль м1ж електродами становила 2 см один в1д одного [13]. Ви-м1рювання проводили у першш 1 другш половит вегетацшного перюду.
Результати дослщження. Результати дослщження д1електричних показ-ниюв прикамб1альних тканин дуба 1 бука в умовах рекреацшного впливу на дь лянках р1зних стадш дигреси лю1в зелено! зони Львова наведено в табл.
Табл. Д1електричт показники бука л1сового та дуба звичайного на дыянках з рутою стадию дигреси зеленое зони Львова
Стадiя дигреа! Показник
iмпеданс, кОм поляризацшна емшсть, нФ
М±т V, % % и М±т V, % % 4
Червень 2014 року
Дуб звичайний (люопа] рк "Зубра")
Контроль 7,8±0,6 28,9 100,0 0,00 2,11±0,14 25,0 100,0 0,00
III 6,4±0,4 23,6 82,1 1,94 2,61±0Д/ 23,2 123,7 2,27
III 5,9±0,3 18,5 75,6 2,83 2,75±0,14 21,7 130,3 3,23
IV 7,0±0,5 28,1 89,7 1,02 2,33±0Д/ 28,2 110,4 1,00
V 5,8±0,2 14,9 74,4 3,16 2,76±0,15 21,3 130,8 3,17
V 7,1±0,7 40,9 91,0 0,76 2 42±0,ь 24,1 114,7 1,51
Бук люовий (стацюнар "Липники")
Контроль 8,3±0,4 16,7 100,0 0,00 2,53±0,17 26,4 100,0 0,00
I 5,7±0,2 13,1 68,7 5,81 2 95±0,!8 21,2 116,6 1,70
II 5,8±0,2 11,7 69,9 5,59 3,01±0,15 15,3 119,0 2,12
III 5,6±0,6 25,5 67,5 3,74 3,22±0,22 16,4 127,3 2,48
IV 6,9±°,' 27,9 83,1 1,74 3,18±М3 29,8 125,7 1,75
V 5,6±м 19,8 67,5 5,40 3,33±",27 28,7 131,6 2,51
Серпень 2013 року
Дуб звичайний (лкопарк "Зубра")
Контроль 10,1±°,8 41,4 100,0 0,00 1,75± 42,9 100,0 0,00
III 9 1±и,° 29,7 90,1 1,00 1,71±и,ь 36,9 97,7 0,21
III 9 7±0,5 23,6 96,0 0,42 1,56±иди 30,7 89,1 1,10
IV 8,7±",° 28,4 86,1 1,40 1 77±и,ю 36,3 101,1 0,09
V 9 1±0,4 20,2 90,1 1,12 1,71±и,и 34,7 80,6 1,84
V 10,5±",4 17,7 104,0 0,45 1,30±0,12 43,4 74,3 2,44
Бук лковий (стацюнар "Липники")
Контроль 10,6м," 35,7 100,0 0,00 1,93± 85,8 100,0 0,00
I 8,8±1," 67,7 83,0 1,27 2,55±",10 36,1 132,1 1,32
II 9,2±1,1 59,6 86,8 0,94 2,10±0,25 59,3 108,8 0,34
III 12,4±1,3 52,7 117,0 1,10 1,78±ил) 56,0 92,2 0,31
IV 13,7±1,' 55,9 129,2 1,57 1,81±°,20 64,2 93,8 0,23
V 8,3™,' 45,6 78,3 1,88 1,90±0,13 37,5 98,4 0,07
Примiтка: табличне значения /05-критерш Ст'юдента становить 2,05.
З табл. видно, що в першш половинi вегетацiйного перiоду iмпеданс дуба звичайного на контрольнш дiлянцi становив 7,8 кОм, а поляризащйно1 eмностi 2,11 нФ. На дослщних дiлянках рiзних стадiй дигреси показник шпе-дансу змiнюeться в межах 5,8-7,1 кОм, що на 9,0-25,6 % (?ф=0,76-3,16; /05=2,05) нижче за контроль. Поляризацшна eмнiсть прикамбiальних тканин дуба на дос-лвдних дiлянках становила 2,33-2,75 нФ. Ц показники виявились на 10,4-30,8 % (/ф=1,00-3,23) вищими за контроль. Отриманi результати показують, що в першш половит вегетацшного перiоду штенсивнкть процесiв життeдiяльностi у дуба на дшянках рiзних стадiй дигресií е значно або iстотно вищими, шж на контролi. Аналогiчнi тенденцií залишаються i в другiй половинi вегетацп (сер-пень) (див. табл.). У дуба контрольно!' дшянки iмпеданс зрк до 10,1 кОм, а поляризацшна емнкть знизилась до 1,75 нФ. На дшянках III i IV стадiй дигресií показники шпедансу дуба становили 86,1 -96,0 % ввд контролю, а поляриза-цiйноí емностi 89,1-101,1 % (?ф=0,09-1,40; /05=2,05). На дшянках V стадп дигре-сií встановлено зниження поляризацшно!' емностi на 19,4-25,7 %, що свщчить про значне зниження штенсивносп процесiв життедiяльностi.
Дослiдження дiелектричних показниюв букового деревостану показало, що у першш половит вегетацiйного перiоду життедыльнкть бука лiсового на да-лянках I-V стадш дигресií виявилась вищою, нiж на контролi (див. табл.). Так, импеданс бука на контрольнш далянщ становить 8,3 кОм, а поляризащйна емнiсть 2,53 нФ. На досшдних дшянках показники шпедансу знизились на 16,9-32,5 % (/ф=1,74-5,81; /05=2,05), а поляризацiйноí емностi зросли на 16,6-31,6 % (¿ф=1,70-2,51). 1стотне зростання iнтенсивностi життедаяльносп бука лкового на дшянках рiзних стадш дигресií показуе, що антропогенний вплив не досягнув критичного значения та не призвш до порушення грунтово-пдролопчного режиму. Виявленi змши середовища стимулювали процеси життедiяльностi у дерев бука.
У другш половинi вегетацiйного перюду (серпень) характер життедяль-ностi бука лкового на дослщних дiлянках дещо змiнився. Встановлено, що у
дерев бука на дшянках III i IV стадш дигресп спостеркаеться значне зростан-ня - на 17,0-29,0 % iмпедансу i зниження поляризацшно1 емносп - на 6,2-7,8 % вщносно контрольного деревостану. Водночас, на дшянках I, II i V стадш диг-ресií показники iмпедансу залишились на 13,2-21,7 % нижчими за контроль.
Висновки. Для дуба i бука характерна висока стiйкiсть до антропогенного впливу та порушення лiсового середовища. На дшянках рiзних стадiй диг-ресií вони проявляють високий життевий потенцiал.
Лiтература
1. Бондаренко Т.В. Лiсiвничо-екологiчна роль тдлюку в грабових дiбровах Захщного Л-состепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - "Люознавство i лiсiвнидтво" / Т.В. Бондаренко; ДЛТУ Украши. - Львiв, 2013. - 20 с.
2. Галушка В.П. Електрофiзiологiчнi параметри пiвсiбсових потомств сосни звичайно! рiз-но! тривалост пiдсочки / В.П. Галушка, В.К. Зажа, Г.Т. Криницький // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 17. - С. 133-138.
3. Галушка В.П. Дiелектрична реакцш сосни звичайно! на пiдсочку // Проблеми та перспек-тиви розвитку лiсiвничоi освгги, науки та виробництва : тези мiжнар. наук.-практ. конф., 14-16 квггня 1999 р. - Лвш : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - С. 27-28.
4. Данькевич С.М. Стан люонасшного комплексу сосни звичайно! на Малому Полiссi та шляхи збереження його генофонду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Лiсовi культури та фггомелюращя" / С.М. Данькевич. - Львгв, 2010. - 23 с.
5. Зажа В.К. Делектричш показники сосни звичайно! на радiацiйно забруднених територь ях / В.К. Зажа // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 12-15.
6. Зажа В.К. Вмiст пластидних тгменпв у пiдростах бука i дуба на дшянках рiзних стадш дигреси зелено! зони Львова. / В.К. Зажа, О.1. Дерех // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.3. - С. 9-17.
7. Зажа В.К. Селекцшно-еколопчш особливост формування пiвсiбсових потомств сосни звичайно! в умовах Львгвського Розточчя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.00.18 - "Лiсовi культури, селекцш, насшництво та озеленення мiст" / В.К. Зажа. -Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 1995. - 23 с.
8. Зажа В.К. Природне залюення та лiсiвничо-екологiчнi i морфофiзiологiчнi особливостi формування люосташв на покинутих сiльськогосподарських землях Швшчно-захщного Подшля / В.К. Зажа, Г.Т. Криницький, Р.С. 1ваницький // Науковi пращ Лiсiвничоi академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 11. - С. 41-50.
9. Заика В.К. Морфофизиологические особенности функционирования сосны обыкновенной на радиационно-загрязненных территориях / В.К. Заика, Г.Т. Криницкий // Проблемы радиоэкологии леса. Лес. Человек. Чернобыль : сб. научн. трудов ИЛ НАН Беларуси. - Гомель : ИЛ НАН Беларуси. - 2004. - Вып. 61. - С. 213-216.
10. Зварич Ю.В. Вплив шдсочки на електрофiзiологiчнi показники лубу дерев сосни зви-чайнох / Ю.В. Зварич // Лсгвництво Украши в контекст свгговпх тенденций розвитку люового господарства : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 150-рiччю витокiв кафедри лiсiвниц-тва НЛТУ Украши. - Львш : РВВ НЛТУ Украши, 2006. - С. 37-38.
11. Зварич Ю.В. Вплив просторовох структури деревосташв на жип^сть дерев сосни зви-чайноi / Ю.В. Зварич // Науковi основи пдвищення продуктивностi та б^шопч^«' стшкост люо-вих та урбанiзованих екосистем : матер. 55-i' конф. наук.-техн. конф., 19-21 травня 2005 р. -Львш, 2005. - С. 31-33.
12. Зварич Ю.В. Морфофiзiологiчна структура твйбсових потомств сосни звичайнох на Розточш / Ю.В. Зварич // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 30. - С. 35-39.
13. Криницький Г.Т. Про методику використання електроф1зюлопчних показниюв для виз-начення життездатиост деревних рослин / Г.Т. Криницький // Лсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -1992. - Вип. 23. - С. 3-10.
14. Криницький Г.Т. Морфофiзiологiчнi основи селекци деревних порщ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 06.03.01 - "Лсовi культури, селекцш, насшництво та озеленення мiст", 03.00.12 - '^зюлогш рослин" / Г.Т. Криницький. - К., 1993. - 46 с.
15. Криницкий Г.Т. Морфофизиологические исследования сосновых культур в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС / Г.Т. Криницкий, В.К. Заика // Живництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2004. - Вип. 106. - С. 190-198.
16. Криницький Г.Т. Електрофiзiологiчна реакцiя культур сосни звичайно'1 на високi рiвнi хронiчного ращацшиого опромшення / Г.Т. Криницький, В.К. Зажа // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Стан i тенденци розвитку лiсiвничоi освгти, науки та ль сового господарства в Украiнi. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 8-14.
17. Лавний В В. Електрофiзiологiчнi показники п1дросту деревних порщ / В.В. Лавний, Г.Т. Криницький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 86-90.
18. Рибак Ю.Л. Змiна електрофiзiологiчноi активностi у дерев сосни звичайно', уражених шютте звичайним / Ю.Л. Рибак, В.К. Зажа // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.02. - С. 90-96.
19. Рибак Ю.Л. Електрофiзiологiчнi показники уражених сосновим вертуном дерев сосни звичайно'1 в умовах Захщного Полюся / Ю.Л. Рибак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ У^аши. - 2012. - Вип. 22.12. - С. 42-48.
20. Рибак Ю.Л. Фiзiолого-бiохiмiчнi показники дерев сосни звичайно' в умовах ураження кореневою губкою / Ю.Л. Рибак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 60-65.
21. Серооченко Н.А. Экологические и пространственные особенности формирования комплексных зеленых зон городов - областных центров запада Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 - "Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов" / Н.А. Серооченко. - Львов : Изд-во ЛЛТИ им. ак. П.С. Погребняка, 1995. - 23 с.
22. Mac Dougall, R.G. The use of electrical capacitance to determine growth and vigor of spruce and fir trees and stands in New Brunswick / R.G. Mac Dougall, D.A. Maclen, R.G. Thomson // Canadian Journal of Forest Research. - 1988. - Vol. 18, № 5. - Pp. 587-594.
23. Mac Dougall, R.G. Stem electrical caraccitanceand resistance measurements and relanend to total foliar biomass of balsam fir trees / R.G. Mac Dougall, R.G. Thomson, P. Harald // Canadian Journal of Forest Research. - 1987. - Vol. 17, № 9. - Pp. 1070-1074.
Дерех О.И. Диэлектрические показатели деревьев дуба и бука на участках разных стадий дигрессии зеленой зоны Львова
Здоровые, хорошо развитые, господствующие деревья характеризуются низкими показателями импеданса и высокими - поляризационной емкости. С ухудшением состояния деревьев в древостоях диэлектрические показатели меняются. В первой половине вегетационного периода интенсивность процессов жизнедеятельности у дуба на участках различных стадий дигрессии значительно или существенно выше, чем на контроле. На участках V стадии дигрессии установлено снижение поляризационной емкости на 19,4-25,7 %, что указывает на значительное снижение интенсивности процессов жизнедеятельности. Исследование диэлектрических показателей букового древостоя показало, что в первой половине вегетационного периода жизнедеятельность бука лесного на участках I-V стадий дигрессии оказалась выше, чем на контроле.
Ключевые слова: диэлектрические показатели, импеданс, стадия дигрессии.
Derekh O.I. Dielectric Parameters of Oak and Beech Trees of Areas with Different Stages of Recreational Digression in Green Space of Lviv
Healthy, well-developed, the dominant trees are characterized by low rates and high impedance - polarization capacity. Dielectric parameters are changed with the deterioration of the trees in stands. In the first half of the growing season intensity of life in the oak at the areas with different stages of recreational digression is substantially or significantly higher than at the control. The polarization capacitance decrease to 19,4-25,7 % in sections with V stage of recreational digression, indicating a significant reduction in the intensity of life. Studying of dielectric parameters of beech stand showed that livelihoods of beech forest in the first half of the growing season in the areas with V stage of recreational digression was higher than in the control area.
Key words: dielectric parameters, impedance, stage of recreational digression.
