CC BY
50
94
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №2, 2004
УДК 616.833.1:616.13-001.35-089-73.756.8-073.8.
Д1агностика судинно'1 KOMnpecii черепних нерв1в з використанням магнiтоpeзонанcноi томогpафii.
Коpeляцiя з клiнiко-опepацiйними даними
Фед1рко В.О., Чувашова О.Ю.
1нститут нeйpохipypгii 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Укpаiiни, м. Ктв Науково-д1агностичний цeнтp "Здоpов'я л1тн1х людeй" АМН Укpаiни, м. Ктв
Обстежет 30 пащентав з нейроваскулярно-компресшним синдромом (НВКС) черепних нерв1в (ЧН): невралпею тршчастого (ТН), язикоглоткового (ЯГН) нерв!в, гемшицевим спазмом (ГЛС), есенщальною артер1альню гшертенз!ею з використанням програми CISS-3D на магшторезонансному томограф! з напругою магштного поля 1,5 Тл. Проведена корелящя даних МРТ та штраоперацшних у 21 хворого. Вщзначено високу ефективнють методу МРТ з застосуванням програми CISS-3D в д1агностищ НВКС ЧН.
Ключов1 слова: черепт нерви, судинна компреЫя, д1агностика, магнторезонансна томограф1я
В лггератур! з'являеться все бшьше повщом-лень, присвячених висвггленню невралгп ТН, ЯГН, ГЛС, есенщально! артер!ально! гшертензп, можливостям !х лжування за патогенетичним принципом [1-4, 9-11, 15, 16, 23, 24]. Щ захворю-вання об'еднують в одну групу [7, 9, 10, 11, 20, 24] за спшьним патогенетичним мехашзмом !х пере-б!гу, а саме наявнютю у бшьшоста спостережень в зон входу (чи виходу) вщповщного коршця ЧН в (чи !з) стовбур мозку компремуючого агенту у вигляд! судинно! петл! Ця зона коршця ТН, як i шших ЧН, характеризуеться наявн!стю переходу в!д центрального до периферичного м!ел!ну [5], що робить 11 найб!льш вразливою до мехашч-ного подразнення [9]. Саме тривала пульсаторна судинна компрес!я зазначено! зони спричиняе дем!ел!н!зац!ю та патолопчну передачу !мпульс!в через цю зону коршця нерва.
Концепщя нейроваскулярно! компресп в ети-ологп невралгп ТН, ГЛС, невралгп ЯГН визнана багатьма авторами, що тдтверджують цю гшо-тезу [7, 9, 10, 11, 20, 24].
Операцш мжросудинно! декомпресп (МСД) ефек-тивна у бшьшосп хворих [4, 10, 11, 15, 17, 23, 24].
В!зуал!зуюча д!агностика нейроваскулярного конфл!кту недостатньо опрацьована, незважа-ючи на значну к!льк!сть досл!джень з ц!е! про-блеми [6, 12, 22, 25]. Так! методи д!агностики, як комп'ютерна томограф!я (КТ), стральна КТ та сп!ральна комп'ютерна анг!ограф!я, як правило, не дозволяють в!зуал!зувати кор!нц! ЧН, зокрема, ТН та судини, як! !х компремують. Поряд з цим, звичайна магшторезонансна томограф!я (МРТ) в б!льшост! спостережень дае можлив!сть визначати кор!нц! ТН, лицевого та прис!нково-завиткового нерв!в, проте, на жаль, не дозволяе в!зуал!зувати судини, що !х компремують. Так! методи, як магтторезонансна ангюграф!я (МРА) в режим!
"сирих даних", 3D реконструкщя та мультипла-нарна реконструкц!я [13, 14] МРТ дослщження за програмою CISS-3D дозволяють в!зуал!зувати як кор!нц! ЧН, так ! судини у л!кворному простор! базальних цистерн [12, 25].
Поряд з тим, погляди щодо частоти вериф!-кац!! судинно! компрес!! кор!нц!в ЧН та достов!р-н!сть ц!е! вериф!кац!! р!зн!, в!д сумн!вно! мож-ливост! [21] до визнання 100% шформативноста методики [13, 14].
У зв'язку з цим нами дослщжено кореляцда даних МРТ CISS-3D зони коршця нерва вщповщ-ного патолог!чного синдрому ! !нтраоперац!йних даних п!д час виконання МСД в!дпов!дного кор!нця.
Матepiали i мeтоди доcлiджeння. З вико-ристанням програми CISS-3D на магн!торезо-нансному томограф! з напругою магн!тного поля 1,5 Тл обстежен! 30 пац!ент!в з НВКС. Програма передбачае застосування град!ентного ехо. Метод CISS полягае в стандартн!й в!льн!й прецес!!, яка зменшуе на зображеннях смугопод!бн! артефакти, под!бн! смугам !нтерференц!!. За даними л!тера-тури, найб!льш доц!льно застосовувати CISS-3D посл!довн!сть з !нтегрованою обробкою зображень. Це зумовлено можлив!стю зменшувати ймов!рн! смугов! артефакти, виконувати подальшу обробку результапв за допомогою MPR чи MIP. Оптимь зовану CISS — послвдовнють з !нтегрованою обробкою зображень (CISS-3D) застосовують, якщо е необх!дн!сть в!зуал!зувати ЧН, лаб!ринт чи завиток, хребтовий канал, коли контрастн!сть зумовлена спинномозковою р!диною.
В досл!дження включений 21 хворий, у якого програма CISS-3D виконана техтчно в!рно, арте-факти в!дсутн! ! була можлив!сть пор!вняння результат!в МРТ та !нтраоперац!йних даних. Протокол досл!дження пац!ент!в з НВКС п!д час
Дгагностика судинног компресгг черепних нервгв з використанням магнгторезонансног томографгг.
95
виконання МРТ включав Т1, Т2 зважеш зоб-раження у фронтальнш, акаальнш, сагггальнш проекщях, що давало можливють виявити пато-лопчш змши у парастовбуровш зош та найбшьш прицшьно визначити зону пошуку. Параметри програми CISS-3D становили TR 12,25 мс, TE 5,9 мс, FOV 200-22. Потам даш CISS-3D обробляли на робочш станцп Sienet Magic View з побудовою трьохм1рного зображення. У кшькох хворих, яким проводили також МРА, оцшювали "сир1 даш", даш 3D реконструкц!! та мультипланарно! реконструк-ц11. 1х ствставляли з результатами CISS-3D. В уах спостереженнях анал1зували стан ЧН як на ураженому, так i неураженому бощ.
Ва пацieнти обстеженi й оперованi у перюд з 2001 по 2003 р. Жшок було 17, чоловтав — 4, вiк хворих вщ 33 до 73 рокiв, у середньому 58 рошв. У 18 хворих виявлено невралгда ТН, з них у 2 — у поеднанш з мщроменшгеомою верхiвки шрамвди скронево! кiстки (розмiри пухлин вщповщно 12x8x9 i 16x9x12 мм) i у 2 — з синдромом Арнольда-Юар1 У 3 хворих вщзначений ГЛС, з них у 2 — у поеднанш з есенщальною артерiальною гiпертензiею, в 1 — з синдромом Арнольда-Шар1
В уах хворих тд час операцп МСД корш-цiв ЧН виявлено судинну компреаю корiнця вiдповiдного нерва. В уах хворих з невралпею ТН здшснено декомпресiю корiнця шляхом мобшзацп судини, що спричинила компреаю, з подальшою iзоляцiею його розволокненою тефло-новою прокладкою. В одного хворого виявлене розгалуження нерва на окремi фасцикули по його верхньо-медiальному краю з перетинками, фщсованими до верхньо! мозочково! артер11, що проходила поруч з нервом. У 3 спостереженнях ГЛС також виявлеш компремуючi судини. У 2 з них здшснено мобшзащю судин i декомпресiю нерва, в 1 — анатомiчнi особливостi вiдходження задньо-нижньо! мозочково! артер11 вiд хребтово! артерп не дозволяли значно вiдвести артерп вiд VII,VIII ЧН. В уах хворих з невралпею ТН досягнуте повне усунення больового синдрому. У 2 хворих з ГЛС досягнутий повний регрес спазму, в 1 — компремуючi судини не вдалося достатньо мобшзувати i вони крiзь тефлонову прокладку продовжували передавати пульсаторну хвилю на зону виходу VII,VIII ЧН, ефект операцп був частковий, хоча при застосуванш карбамазетну в дозi 100 мг двiчi на день гемюпазм не виникав.
Ознаки нейросудинног компресгг
за даними МРТ CISS-3D, МРА i
ствставлення з Ытраоперацшними
даними
Ощнку даних МРТ проводили в такий споаб: визначали наявнiсть судини в проекцп або в тiсному контакта з нервом; мщротопог-
рафiчнi ввдносини судини та нерва; наявнiсть деформацп нерва [8, 18, 19](рис. 1, 2).
За даними МРТ програми CISS-3D та шт-раоперацшними спостереженнями повне ств-падiння зазначених параметрiв спостерiгали у 16 хворих, часткове — у 4, розходження даних — в 1. Частковим вважали несшвпадшня при розходженш описання локалiзацi! судини i штраоперацшних знахiдок, а також коли множинна компреая кiлькома судинами пiд час МРТ не виявлена. Ввдсутнють даних щодо судинно! компресi! корiнця нерва за даними МРТ в одному спостереженш штраоперацшно вiдповiдала незначнiй деформацп нерва з його розгалуженням на окремi фасцикули арахно!-дальними спайками. Пульсащя верхньо! мозочково! артерп, яка проходила на ввдсташ 2-3 мм вщ ТН над його верхньомедiальним краем, передавалась через перетинки на волокна нерва. Цi змiни не виявлеш шд час МРТ.
Компреая переважно проксимально! дiлянки вiдповiдного нерва визначена у 17 спостере-женнях. Середш ввддши корiнцiв нервiв були компремоваш у 6 хворих, дистальнi — у 4. При монокомпресп, як правило, виявляли прокси-мальне розташування компремуючо! артерi!, в той час, як компреаю дистально! та середньо! зони корiнцiв бiльш часто спостертали при мно-жиннiй i комбшованш компрес^!, коли компре-муючими судинами були артерп i вени, причому дистальну компреаю спричиняли саме вени.
Рис. 1. Компрес1я л1вого ТН. А — акоальна проекц1я, Б — сагггальна проекц1я. 1 — стовбур мозку, м1ст; 2 — коршець нерва; 3 — судина, що перетинае нерв
96
Ôedipêo B.O., Чyвaшoвa О.Ю.
Puc. 2. Двoбiчнa кoмпpeciя TH. А — aкciaльнa пpoeкцiя; Б — caгiтaльнa пpoeкцiя зл1вп; В — caгiтaльнa пpoeкцiя rapaBa. 1 — cTOBÖyp мoзкy; 2 — кopiнцi repâiâ; 3 — cyдини, щo ^мп-peмyють кopiнцi нepвiв
Iнтpaoпepaцiйним пiдтвepджeнням тoгo, щo пeвнa cyдинa бyлa кoмпpeмyючим aгeнтoм, бyлo нe тшьки вдaвлeння цieï cyдини в ^prne^ нepвa чи ïï щiльний кoнтaкт з нepвoм, a й нaявнicть y кopiнцi нepвa в мющ йoгo кoнтaктy з cyдинoю змши зaбapвлeння з бiлoгo нa cipo-вoдяниcтий тa втpaтa фacцикyляpнoï cтpyктypoвaнocтi, шр вiзyaлiзyвaлocь пpи збiльшeннi дo x25.
Дeфopмaцiя кopiнця нepвa, тoбтo вiдxилeння йoгo вiд типoвoгo пoлoжeння, вiдзнaчeнa y 10 cпocтepeжeнняx. 3a дaними MPT дocлiджeння цi змiни виявлeнi y З xвopиx, xoчa нaпpямoк дeфopмaцiï cпiвпaв з iнтpaoпepaцiйними знaxiд-кaми тiльки y 2 xвopиx. Дeфopмaцieю кopiнця нepвa ввaжaли змшу йoгo фopми тa тoпoгpaфiï, вiдxилeння звичaйнoï вici нepвa. Taкi caмi змiни бpaли дo yвaги зa дaними MPT дocлiджeнь.
Пopяд з тим, poзxoджeння нaвeдeниx MPT тa iнтpaoпepaцiйниx дaниx пoтpeбye poзpoбки cпiльниx пiдxoдiв дo цьoгo питaння.
Koнтpoльним ввaжaли cтaн вiдпoвiдниx нepвiв пpoтилeжнoгo бoкy (зa oднoбiчнoгo ypa-жвння зa дaними клiнiчнoгo oбcтeжeння). Пpи цьoмy cпocтepiгaли близькe poзтaшyвaння cyдини в пpoeкцiï кoнтpoльнoгo нepвa в V moc-тepeжeнняx. Ha вщмшу вiд нepвiв ypaжeнoгo бoкy, в кoнтpoльниx дeфopмaцiю нe виявляли.
Koмбiнoвaнa кoмпpeciя кopiнця нepвa вияв-лeнa пiд чac oпepaцiï y 12 xвopиx, y 10 — вepифi-кoвaнa зa дaними MPT. Шд чac викoнaння MPT виcлoвлeнe пpипyщeння пpo мoжливicть тоед-нaнoï кoмпpeciï piзними cyдинaми чи мнoжиннoï кoмпpeciï пeтлeпoдiбнo дeфopмoвaнoю apтepieю. 3 12 xвopиx в 11 — вiдзнaчeнo кoмбiнoвaнy кoмпpeciю TH, в 1 — лицeвoгo нepвa. Taк, y V cпocтepeжeнняx виявлeнo кoмпpeciю нepвa вepxньoю мoзoчкoвoю apтepieю i мeдiaльнoю кaм'яниcтoю вeнoю, в 1 — пoeднaнy кoмпpeciю вepxньoю i пepeдньo-нижньoю мoзoчкoвими apтepiями. В oднoмy cпocтepeжeннi вiдзнaчeнo мнoжиннy кoмпpeciю вepxньoю мoзoчкoвoю apтepieю, в oднoмy — двoмa гiлкaми вepxньoï кaм'яниcтoï вeни, в oднoмy — xpeбтoвoю i пepeдньoю нижньo-мoзoчкoвoю apтepiями. В oднoмy cпocтepeжeннi ГЛС вiдзнaчeнo адмп-peciю xpeбтoвoю i пepeдньo-нижньoю мoзoчкo-вoю apтepiями, шo тaкoж нe бyлo вepифiкoвaнo зa дaними MPT. Cлiд зaзнaчити, шo зa дaними нaшиx cпocтepeжeнь, нa вiдмiнy вiд H. Fukuda i cпiвaвтopiв [6], мoжливocтi вкaзaти, якi caмe cyдини (apтepiï чи вeни чи кoнкpeтнi apтepiï) cпpичиняють кoмпpeciю кopiнця нepвa зa дoпo-мoгoю CISS-3D пpoгpaми нeмoжливo, як i виз-нaчити зa нaявнocтi мнoжиннoï кoмпpeciï, вщ-бyвaeтьcя вoнa oднieю cyдинoю чи кiлькoмa.
У 2 xвopиx пpи пoeднaннi мeнiнгeoми вep-xiвки пipaмiди i нeвpaлгiï TH кoнтaкт пyxлини з нepвoм i йoгo дeфopмaцiя були нeзнaчними, як цe бyвae зa вeликиx poзмipiв пyxлини цieï лoкaлiзaцiï. Ocoбливicтю мiкpoтoпoгpaфiчнoï aнaтoмiï бyлo poзтaшyвaння мiж кopiнцeм нepвa i пyxлинoю вepxньoï мoзoчкoвoï apтepiï (pиc. 3). Caмe вдaвлeння apтepiï в кopiнeць нepвa пyxли-нoю cпpичинилo нeвpaлгiю TH. Пюля видaлeння пyxлини з пoдaльшим вiдвeдeнням cyдини вiд нepвa бoльoвий cиндpoм зник в o6ox xвopиx.
У 3 xвopиx з HBKC (y 2 — в пoeднaннi з нeвpaлгieю TH, в 1 — з ГЛС), зa дaними MPT вepифiкoвaнo знaчнy диcтoпiю мигдaликiв мoзoчкa в дypaльнy вopoнкy ^o V—9 мм), шo в пoeднaннi з вiдпoвiдними клiнiчними oзнa-тами дoзвoлилo вcтaнoвити дiaгнoз cиндpoмy Аpнoльдa-Kiapi I cтaдiï (pиc. 4). Cyттeвi клiнiчнi пpoяви вклинeння мигдaликiв мoзoчкa в oднoгo з циx xвopиx були пoкaзaннями дo викoнaння
Дiaгнocmuкa cyдuннoï кoмnpecгï чepenнux нepвiв з вuкopucmaнням мaгнimopeзoнaнcнoï
moмoгpaфгï... 97
Puc. 3. Heвpaлгiя TH зл1вп. Meнiнгeoмa всч^вки пipaмiди. 1 — cтoвбyp мoзкy; 2 — кopiнeць; 3 — cyдинa мiж нepвoм i пухлиюю; 4 — пyxлинa
кoмбiнoвaнoï oпepaцiï дeкoмпpeciï кpaнioцepвi-кaльнoгo cпoлyчeння i oпepaцiï MCД TH. У двox cпocтepeжeнняx викoнaнi тiльки oпepaцiï MCД вiдпoвiднo TH i лицeвoгo нepвa.
3a двoбiчнoï нeвpaлгiï TH зa дaними MPT вepифiкoвaнo нaявнicть cyдин в пpoeкцiï o6ox TH, пpичoмy, бiльш виpaжeнa cyдиннa ксм-пpeciя i дeфopмaцiя нepвa визнaчeнa злiвa, в тoй чac як клМчш пpoяви бoльoвoгo cиндpoмy
пepeвaжaли cпpaвa (див. pиc. 2). Ц i зyмo-вилo викoнaння втpyчaння cпpaвa. Кoмпpeciя вepxньoю мoзoчкoвoю apтepieю пo вepxньo-мeдiaльнoмy кpaю кopiнця нepвa з нeзнaчним вдaвлeнням в TOprne^, виявлeнa пiд чac orn-paцiï, вiдпoвiдaлa дaним MPT, кpiм тoгo пiд чac oпepaцiï дoдaткoвo виявлeнe пpoбoдiння кopiнця нepвa тонкими вeнyлaми пo йoгo вepx-ньoмy кpaю пpoкcимaльнo, щo мoглo cпpияти
Puc. 4. Heвpaлгiя TH злiвa, cиндpoм Apнoльдa-Kiapi.
A — aKcia.^i.iTa пpoeкцiя. 1 — cтoвбyp мoзкy; 2 — кopiнeць нepвa; 3 — cyдинa, щo кoмпpeмye н^фв. Б — caгiтaльнa пpoeкцiя. 1 — cтoвбyp мoзкy; 2 — Koprne^ нepвa; 3 — apтepiaльнa петля. В — caгiтaльнa пpoeкцiя. 1 — cтoвбyp мoзкy; 2 — мигдплики мoзoчкa, вклинeнi в дypaльнy вopoнкy; 3 — лжя Чeмбepлeнa
98
Фeдipкo B.O., Чyвaшoвa O.Ю.
пoтeнцiювaнню бoльoвoгo cиндpoмy. Цeй фaкт ypaжeння кopiнця нepвa дocлiдити зa дoпoмoгoю MPT нeмoжливo чepeз oбмeжeння тexнiчниx мoжливocтeй мeтoдy. Iнтpaoпepaцiйнo apтepiю iзoлювaли, вeнyли кoaгyлювaли i пepeciкaли.
3 2 xвopиx з LHC злiвa в ^ед^нт з apтepiaль-нoю гiпepтeнзieю зa дaними MPT в oднoгo чiткo виявлeнo iмпpeciю cyдини, нaйiмoвipнiшe, xpeб-тoвoï apтepiï, в пpoкcимaльнy вeнтpoмeдiaльнy зoнy дoвгacтoгo мoзкy фиа 5); y дpyгoгo виявлeнe шшьте пpилягaння cyдини, нaйiмoвipнiшe, пepeд-moï нижньo-мoзoчкoвoï apтepiï, дo цieï зoни. В o6ox cпocтepeжeнняx apтepiaльнa гiпepтeнзiя бyлa eceнцiaльнoю, пapoкcизмaльнoю, apтepiaльний тиш був нa piвнi 1V0-240/110-140 мм p^cr., peф-paктepнa дo мeдикaмeнтoзнoï тepaпiï. В циx crnc-тepeжeнняx iнтpaoпepaцiйнi знaxiдки cпiвпaли з дaними MPT чacткoвo, ocкiльки, кpiм виявлeнoï пiд чac MPT кoмпpeciï, вiдзнaчaли кoмбiнoвaнy cyдиннy кoмпpeciю дoвгacтoгo мoзкy тa кoмплeкcy VII, VIII i IX, X 4H. Heмoжливicть дocтaтньoï мoбiлiзaцiï cyдин i, вiдпoвiднo, дeкoмпpeciï зoни виxoдy VII, VIII 4H в oднoмy cпocтepeжeннi зyмoвилa чacткoвий peгpec LHC, xoчa apтepiaль-ний тиш нa фoнi зacтocyвaння лiкapcькиx зacoбiв cтaбiлiзyвaвcя нa piвнi 160-180/90-100 мм p^CT. В дpyгoмy cпocтepeжeннi peгpec LHC був пoвним i apтepiaльний тиcк нopмaлiзyвaвcя.
Bиcнoвки. 1. Taким чинoм, MPT з зacтocy-вaнням пpoгpaми CISS-3D дoзвoляe вiзyaлiзy-
вaти 4H i cyдини в лiквopнoмy пpocтopi бaзaль-ниx циcтepн. Ця тexнoлoгiя eфeктивнa для дiaгнocтики HBKC 4H i мoжe бути дoдaткoвим oб'eктивним кpитepieм пiд чac вибopy тaктики xipypгiчнoгo лiкyвaння HBKC. Бepyчи дo yвaги дaнi y кoнтpoльнiй гpyпi, peзyльтaти MPT те мoжyть бути ocнoвними пoкaзaннями дo пpo-вeдeння oпepaтивнoгo втpyчaння. Bиpiшaльним y вибopi xipypгiчнoгo мeтoдy лiкyвaння е дaнi клiнiкo-нeвpoлoгiчнoгo oбcтeжeння xвopиx.
2. 3acтocyвaння лише пpoгpaми CISS-3D те мoжнa ввaжaти дocтaтнiм пpи дiaгнocтич-нoмy oбcтeжeннi xвopиx з HBKC. Bвaжaeмo зa нeoбxiднe викoнyвaти пoвнe MPT oбcтeжeння гoлoвнoгo мoзкy для виявлeння/виключeння cyпyтнix зaxвopювaнь, зoкpeмa, нoвoyтвopeнь, aнoмaлiй poзвиткy, cyдиннoï пaтoлoгiï. Дoцiль-ним i iнфopмaтивним ввaжaeмo cпiвcтaвлeння peзyльтaтiв CISS-3D тa "cиpиx" дaниx MPA для мoжливoï вepифiкaцiï xapaктepy cyдиннoï кoмпpeciï.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. Гpигopян Ю.A., Oглeзнeв Е.Я., Poщинa H.A. Этиoлoгичecкиe фaктopы cиндpoмa тpигeми-нaльнoй нeвpaлгии// Жypн. нeвpoпaтoлoгии и пcиxиaтpии им. C.C. Hopca^Ra. — 1994. — №6. — C.18-22.
2. ^Штанге Л.A., Oглeзнeв Е.Я., Гpигopян Ю.A., Poщинa
H.A. Peзyльтaты микpoвacкyляpнoй дeкoмпpeccии дoбaвoчнoгo нepвa y бoльныx co cпacтичecкoй
Puc. 5. ГЛС злiвa, eceнцiaльнa apтepiaльнa гiпepтeнзiя.
А — MPT в T1 peжимi. 1 — cтoвбyp мoзкy; 2 — iмпpeciя fuaíii.^apnoí apтepiï в cтoвбyp мoзкy. Б — MPT в CISS-3D peжимi. 1 — cтoвбyp мoзкy; 2 — VII, VIII ЧН; 3 — cyдинa, щo кoмпpeмye нepви (пepeдньo-нижня мoзoчкoвa apтepiя)
ftiaznocmuKa cydunnoi KOMnpecii uepennux nepeie 3 eunopucmannaM Maznimope3onancnoi moMozpa0ii.
99
KpMBomeeM // Bonp. HeftpoxMpyprMM. — 1998.
— №3. — C.17-19.
3. Apfelbaum R.I. Long-term results of surgical treat-
ment for trigeminal neuralgia // Neurosurgery.
— 1996. — V.39, N3. — P.649-70.
4. Bejjani G.K., Sekhar L.N. Repositioning of the ver-
tebral artery as treatment for neurovascular compression syndromes. Technical note // J. Neurosurg.
— 1997. — V.86. — P.728-732.
5. Devor M., Govrin-Lippmann R., Rappaport H. et al.
Cranial root injury in glossopharyngeal neuralgia: electron microscopic observations. Case report // J. Neurosurg. — 2002. — V.96. —P.603-606.
6. Fukuda H., Ishikawa M., Okumura R. Demonstration
of neurovascular compression in trigeminal neuralgia and hemifacial spasm with magnetic resonance imaging. Comparison with surgical findings in 60 consecutive cases // Surg. Neurol. — 2003. — V.59.
— P.93-100.
7. Gardner W.J. Cross-talk — the paradoxical transmis-
sion of a nerve impulse // Arch. Neurol. — 1966.
— N4. —P.149-156.
8. Holley P., Bonafe A., Brunet E. et al. The contribution
of "time-of-flight" MRI-angiography in the study of neurovascular interactions (hemifacial spasm and trigeminal neuralgia) // J. Neuroradiol. — 1996.
— V.23, N3. — P.149-156.
9. Jannetta P.J. Arterial compression of the trigeminal
nerve at the pons in patients with trigeminal neuralgia // J. Neurosurg. — 1967. — N26. — P.159-162.
10. Jannetta P.J. Neurovascular compression in cranial nerve and systemic disease // Ann. Surg. — 1980.
— N192. — P.518-525.
11. Jansen J., Bardosi A., Hildebrandt J., Lucke A. Cer-vicogenic, hemicranial attacks associated with vascular irritation or compression of the cervical nerve root C2: Clinical manifestations and morphological findings // Pain. — 1989. — N39. — P.203-212.
12. Kakizawa Y., Hongo K., Takasawa H. et al. "Real" three-dimensional constructive interference in steady-state imaging to discern microneurosur-gical anatomy // J. Neurosurg. — 2003. — N98.
— P.625-630.
13. Kumon Y., Sakaki S., Kohno K. et al. Three-dimensional imaging for presentation of the causative vessels in patients with hemifacial spasm and tri-geminal neuralgia // Surg. Neurol. — 1997. — V.47.
— P.178-84.
14. Kumon Y., Sakaki S., Ohue S. et al. Usefulness of heavily T2-weighted magnetic resonance imaging in patients with cerebellopontine angle tumors // Neu-rosurgery. — 1998. — V.43, N6. — P.1338-1343.
15. Levy E.I., Clyde B., McLaughlin M., Jannetta P.J. Microvascular decompression of the left lateral medulla oblongata for severe refractory neurogenic hypertention // Neurosurgery. — 1998. — V.43, N1.
— P.1-8.
16. Levy E.I., Scarrow A.M., Jannetta P.J. Microvascular decompression on the treatment of hypertention: review and update // Surg. Neurol. — 2001. — V.55.
— P. 2-11.
17. Lovely T.J. Efficacy and complications of micro-vascular decompression: a review // Neurosurg. Q.
— 1988. — N8. — P.92-106.
18. Meaney J.F .M., Eldridge P.R., Dunn L. T. et al. Demonstration of neurovascular compression in tri-geminal neuralgia with magnetic resonance imaging // J. Neurosurg. — 1995. — N83. — P.799-805.
19. Mitsuoka H., Arai H., Tsunoda A. et al. Microanatomy of cerebellopontine angle and internal auditory canal: study with new magnetic resonance imaging technique using three-dimensional fast spin echo // Neurosurgery. — 1999. — V.44, N3. — P.561-566.
20. Moller A.R. The cranial nerve vascular compression syndrome:II.A review of pathophysiology // Acta Neurochir. (Wien). — 1991. — N113. — P.24-30.
21. Saglitz S.A., Gaab M.R. Investigations using magnetic resonance imaging: is neurovascular compression present in patients with essential hypertension? // J. Neurosurg. — 2002. — N96. — P.1006-1012.
22. Shimizu T., Kawasaki H., Kasuya H., Kurita K. Diagnosis of vascular compression in facial spasm by stereoscopic short-range magnetic resonance angiography // J. Neurosurg. — 1995. — N83.
— P.561-562.
23. Wilkins R.H. Hemifacial spasm: a review // Surg. Neurol. — 1991. — V.36. — P.251-277.
24. Wilkins R.H. Neurovascular decompression procedures in the surgical management of disorders of cranial nerves V, VII, IX, and X to treat pain.
— Baltimor: Williams&Wilkins, 1996. — 1467 p.
25. Yousry I., Moriggi B., Schmid U.D. et al. Detailed anatomy of the intracranial segment of the hypo-glossal nerve: neurovascular relationships and landmarks on magnetic resonance imaging sequences // J. Neurosurg. — 2002. — V.96. — P.1113-1122.
^MarHOCTMKa cocy^MCTOM KOMnpeccMM nepenHMx Hepeoe c Mcno^b3oeaHMeM MarHMTope3OHaHCHOM TOMorpa^M. Koppe.iiiiu,iiii c iK.iiiiiiii«»-oiiepa^ioiiiii>iMii qaHHUMM
0edupKo B.O., Hyeawoea O.&.
06c^e^oBaHM 30 naцмeнтoв c HeMpoBacKy^apHo-KOMn-peccMOHHMMM cMH^poMaMM nepenHbix HepBoB: HeBpa,raeM TpoMHMHHoro, H3MKor^oToHHoro HepBoB, reMM,M^BbiM cna3MoM, эcceнцмa,bнoм apTepMa,bHoM ranepTeH3MeM c Mcno,b3oBaHMeM nporpaMMbi CISS-3D Ha MarHMTope3o-HaHcHoM ToMorpa^e c Hanpa^eHMeM MarHMTHoro no,a 1,5 T,. npoBe^eHa кoppe,aцмa flaHHHx MPT m MHTpaonepa-цмoннbIx y 21 6o,bHoro. OTMeneHa BbicoKaa a^^eKTMB-HocTb MeTo^a MPT c Mcno,b3oBaHMeM nporpaMMH CISS-3D B ^MarHocTMKMe HefipoBacKy,apHo-KoMnpeccMoHHHx cmh^pomob nepenHHx HepBoB.
Diagnosis of vascular compression of the cranial nerves by use of magnetic resonans imaging, its correlation with the surgical data Fedirko V.O., Chuvashova O.Yu.
30 patients with neurovascular compression syndromes: trigeminal and glossopharingeal neuralgia, hemifacial spasm, essential arterial hypertension, were investigated by MRI with CISS-3D consequence, using a 1,5 Tesla Magnetom Vision imaging unit (Siemens, Erlangen, Germany). Correlation of MRI and surgical data have been analysed. High effectiveness of MRI with CISS-3D consequences have been established for diagnosis of cranial nerves vascular compression syndromes.
100
Фед{рко В.О., Чувашова О.Ю.
Коментар
до cmammi Фед/'рка В.О., ЧувашовоТ О.Ю. "Д/'агностика судинноТ компреси черепних нерв/'в з використанням магн/'торезонансно'Т томограф/Т. Корелящя з кл/'н/'ко-операцшними даними"
Розвиток сучасноТ нейрохiрургN, спрямований на MirnMi3a^io пошкоджуючого пливу оперативного втручання, яке неминуче виникае шд час реалiзацiT лкувально'Т задач^ вимагае вiд нейрорадюлогп глибоко деталiзованоT, високоточноТ дiагностики.
Свтовий нейрохiрургiчний досвiд використання мiкроваскулярноT декомпресп при невралгiT трiйчастого та язикоглоткового нервiв, гемiлицевому спазмi та есенщальнш артерiальнiй гiпертензiT свiдчить про досить високу ефективжсть операцiй (80—96%).
Найбтьш переконаним прихильником концепцiT нейроваскулярноT компреси в етюлогп зазначених нозологiчних форм у бтьшосп хворих е Р. Jannetta.
Обмеженiсть сучасних методiв дiагностики (КТ, спiральноT КТ та АГ) щодо можливостi одночасноT вiзуалiзацiT коршщв черепних нервiв та компремуючих 1х судин зумовлюе актуальнiсть вивчення дтянки ураження з використанням МРТ для деталiзованоT дiагностики.
МРТ дiагностицi нейроваскулярноT компресiT при невралгiT трiйчастого нерва та гемтицевому спазмi присвяченi роботи H. Fukuda (2003), T. Shimizu (1995), J.F.M. Meaney (1995) та ш., якi дiйшли висновку про вщносну об'ективнiсть вiзуалiзацiT компремуючих нерви судин та прюритетне значеннi аналiзу клiнiко-неврологiчного симптомокомплексу для вибору хiрургiчноT тактики.
У мiру накопичення хiрургiчного досвiду встановлено, що з артерш, якi компремують V нерв, перше мкце посiдае верхня мозочкова артерiя, VII нерв — передня та задня нижн мозочковi артерiT та хребтова артерiя.
У багатьох хворих спостер^ають поеднану судинну компресiю артерiею та веною або окремо веною. Досить часто верифкащя вен утруднена внаслщок наявностi кiстозного арахноTдиту або ускладнення нейроваскулярного конфлкту кiстою або пухлиною.
Робота Федiрка В.О., ЧувашовоT О.Ю. демонструе можливiсть об'ективiзувати наявнють судинноT компреси корiнцiв черепних нервiв методом МРА в режимi "сирих даних", 3D-реконструкцiT та мультипланарноT реконструкций Незважаючи на вiдносно невеликий клЫчний матерiал (21 спостереження) з використанням програми CISS-3D, цшнють роботи полягае в проведены кореляци отриманих результапв з операцiйними знахiдками.
Подальше накопичення клЫчного матерiалу на основi наведених авторами закономiрностей вивчення МР-зоб-ражень, безсумшвно, сприятиме полiпшенню результатiв хiрургiчного лiкування.
Робак О. П.
зав/'дуючий вдд'леням нейрорентгенологи ¡нституту нейрох/'рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМН УкраУни
