CC BY
14
■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
ГР1НЦОВ О.Г., КЛИМОВИЦЬКИИ В.Г., АЛУГОКАНСЬКИИ A.M., ВИСОЦЬКИИ А.Г., КУНИЦЬКИИ Ю.Л., ХРИСТУЛЕНКО А.О., ГОНЧАРОВ В.В.
Аонецький нацюнальний медичний унверситет ¡м. М. Горького, НА1 травматологи i ортопедИ
AiArnOCTMKA УШКОДЖЕНЬ Д|АФРАГМИ ПРИ ПОвДНАНМ TPABMi
Резюме. Проанал/зовано 35 /стор/й захворювання постраждалих /з поеднаною травмою та розривом д/а-фрагми. Першу групу становили хвор¡, яким проведено традиц/йну д/агностику ушкоджень д/афрагми. Другу — хвор¡, яким проводилась ендоскоп/чна д/агностика та застосовувались мало/нвазивн/ торакоскоп/чн/ методики. Визначено суттеву ефективн/сть мало/нвазивних торакоскоп/чних методик. Ключов! слова: ендоскоп/чна д/агностика, ушкодження д/афрагми, поеднана травма.
Вступ
У невщкладнш хирурги особливе мюце займае трав-матичний розрив дiафрагми (ТРД), що спостертаеть-ся у 1,8—25 % хворих [4]. Слд вщзначити, що дшсна частота ТРД значно бтьша, тому що значна кшьюсть постраждалих гине на етапах евакуаци. Проблема дiа-гностики ТРД у гострому перiодi — одна з найбтьш складних. На це впливае тяжюсть загального стану по-терпших, неспецифiчнiсть скарг та симптомiв, уражен-ня iнших органiв та систем [1, 6].
Особливо важливими питання своечасно! дiагнос-тики ТРД стають при наявностi у постраждалих по-еднаних ушкоджень, у першу чергу травматичних ура-жень кiнцiвок, таза та голови. Шокогенна полiтравма не дозволяе своечасно проводити повний обсяг дiа-гностичних заходiв, серед яких особливе мюце вщво-диться рентгенолопчним методам. У таких випадках проведення рентгеноконтрастних та рентгенодинамiч-них методiв дослiдження стае неможливим [7]. Отже, труднощi дiагностики ТРД при поеднанш травмi значно збiльшують кшьюсть дiагностичних та тактичних помилок i летальнiсть. Незважаючи на важливiсть про-блеми, залишаються дискусiйними питання показань та протипоказань до застосування специфiчних мето-дiв дiагностики ТРД та засобiв пiдвищення безпеки пiд час виконання цих методiв [2]. У першу чергу це стосу-еться метода торакоскотчно! дiагностики ушкоджень дiафрагми.
Матер\али \ методи досл\дження
Нами проаналiзовано 35 iсторiй захворювання постраждалих iз поеднаною травмою та розривами дiа-фрагми, якi лкувались протягом 1980—2000 рокiв у
торакальному цен^ обласно! кишчно! лiкарнi та кишках НД1 травматологи та ортопеди.
Жшок було 11, чоловшв — 24. Вiк пацiентiв ко-ливався вiд 17 до 74 роив, але велика ктьюсть (29 постраждалих (83 %)) були працездатного вку (25—55 ро-ыв), що пiдкреслюе актуальнiсть розглянуто! проблеми. Розподл постраждалих проведено згiдно з класифшащ-ею поеднаних травм за В.В. Тщенко (табл. 1) [5].
Результати \ Тх обговорення
У вшх постраждалих зафiксовано травматичний шок III—IV ступеня. У 28 (75 %) хворих зiбрати анамнез захворювання не було можливим. Розрив дiафраг-ми лiворуч констатовано у 24 випадках, праворуч — у 10, двобiчний розрив — в 1 пащента.
Нами проведено розподт хворих на двi групи. До групи I (11 постраждалих) зараховаш пацiенти, не-спроможнiсть дiафрагми у яких дiагностована на пiдставi клЩчно! симптоматики, рентгенологiчних методiв дослщження та iнтраоперацiйним шляхом, насамперед при виконанш лапаротоми. Послiдовне виконання торако- та лапаротоми виконано у 7 постраждалих. Летальшсть у цш групi становила 27,2 % (3 спостереження). Смерть пащентав констатовано через 7—28 годин вщ моменту травми. Середнi строки виконання оперативних заходiв, спрямованих на по-новлення цшсносл дiафрагми, — 10 годин 40 хвилин. Це зумовлено несвоечасною дiагностикою та встанов-ленням показань до оперативного втручання. Строки стацiонарного лшування хворих становили вiд 29 до 57 дiб (у середньому — 45,7 доби).
У груш II (24 пащенти) ушм постраждалим виконано л^вально^агностичну комбiновану диферен-
Таблиця 1. Розподл постраждалих iз поеднаною травмою
Локалiзацiя травми TAS TAN ТА TN TS AS
Ктьюсть хворих, n (%) 9 (25,8) 7 (20) 8 (22,8) 4(11,5) 5 (14,2) 2(5,7)
Примтки: локал!зац!я травми: A — abdomen, N — neuro, T — thorax, S — skeleton.
TOM 13, №3 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
95
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
цшовану торакоскопiю за вдосконаленою нами методикою [3]. Своечасна та вiрогiдна дiагностика розриву дiафрагми дозволила в мшмальш строки виконати оперативш втручання (30 хвилин — 1 година 40 хви-лин) та уникнути невиправданого розширення обсягу операци. Окрiм того, конструктивнi особливост тора-коскопiчного троакару мiнiмiзують ризик пошкоджен-ня легенево! паренхiми та оргашв черевно! порожнини, що пересуваються до плеврально! порожнини та дозво-ляють провести адекватну санацiю i дренування остан-ньо! пiд в1зуальним контролем. Торакотомiю в групi II виконано лише у 3 випадках. У цш груш загинули 4 пащенти (16,7 %), термши стацюнарного лiкування коливались вiд 24 до 42 дiб (у середньому — 36,8 доби).
Висновок
Порiвняння строив стацюнарного лшування хво-рих та рiвня летальност у групах I та II дозволяе зро-бити висновок про значну дiагностичну цшнють i перспективнiсть застосування малоiнвазiвних тора-коскопiчних методик при наданнi спещатзовано! хь рургiчноi' допомоги постраджалим iз полiтравмою.
Гринцов А.Г., КлимовицкийВ.Г., Длугоканский Д.М., Высоцкий А.Г., Куницкий Ю.Л., Христуленко А.А., Гончаров В.В.
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, НИИ травматологии и ортопедии
ДИАГНОСТИКА ПОВРЕЖДЕНИЙ ДИАФРАГМЫ ПРИ СОЧЕТАННОЙ ТРАВМЕ
Резюме. Проанализировано 35 историй болезни пострадавших с сочетанной травмой и разрывом диафрагмы. Первую группу составляли больные, которым проведена традиционная диагностика повреждений диафрагмы. Вторую — больные, которым проводилась эндоскопическая диагностика и применялись малоинвазивные торакоскопические методики. Определена значительная эффективность малоинвазивных торако-скопических методик.
Ключевые слова: эндоскопическая диагностика, повреждения диафрагмы, сочетанная травма.
Список л1тератури
1. Гаджиев Ш.М., Гурбаналиев И.Г., Аббасов Ф. Диагностика и лечение травматических разрывов диафрагмы //Хирургия. — 1999. — № 7. — С. 43-45.
2. Гетьман В.Г. Клиническая торакоскопия. — К.: Здоровье, 1995. — 208 с.
3. Длугоканський Д. М. Ускладнений переби травматичноi хвороби при закритих торакоабдомналь-них пошкодженнях: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.03. — Хартв, 2000. — 20 с.
4. Макаров А.В., Мясшков Д.В. Дiагностика закритого ушкодження дiафрагми у гострому перiодi травми // КлШчна хiрургiя. — 1999. — № 2. — С. 7-10.
5. Тищенко В.В. Общая классификация травмы // KMi-шчна хiрургiя. — 1999. — № 1. — С. 41-43.
6. Флортян А.К. Хiрургiя пошкоджень грудей (патоф-зюлогш, клжка, дiагностика, лкування) // Вибраш лекцп. — Хартв: Основа, 1998. — 504 с.
7. Guth A., Patcher H.L., Kim U. Pitfalls in the diagnosis of blunt diaphragmatic injury // Amer. J. Surg. — 1995. — Vol. 170, № 1. — P. 5-9.
Отримано 25.02.12 □
GrintsovO.G., Klymovytsky V.G., DlugokanskyD.M., Vysotsky A.G., Kunytsky Yu.L., Khrystulenko A.O., Goncharov V.V. Donetsk National Medical University named after M. Gorky, R&D Institute of Traumatology and Orthopedics, Donetsk, Ukraine
DIAGNOSTICS OF DIAPHRAGMATIC INJURIES AT COMBINED TRAUMA
Summary. 35 cases histories of the patients with concomitant injuries and rupture of a diaphragm were analyzed. The first group consisted of patients, to whom traditional diagnostics of diaphragmatic injury was carried out. The second one was consisted of patients, which undergone endoscopic diagnostics and on which minimally invasive thoracoscopic techniques were used. The significant efficacy of minimally invasive thoracoscopic techniques was assessed.
Key words: endoscopic diagnostics, diaphragmatic injury, combined trauma.
96
Травма
Том 13, №3 • 2012
