CC BY
112
УДК616.74-007.23 DOI: 10.22141/2224-1507.7.4.2017.121230
Пoвopoзнюк B.B.1, Дзepoвич H.I.1, СинеoкЛ.Л.2, Poмaнeнкo М.С.2
1ДУ«1нститут гepoнmoлoгiïiмeнi Д.Ф. Чeбomapьoвa HAMH Укpaïни», м. Кш'в, Укpaïнa
2Лa6opamopin гepoдiеmemики ДУ«1нститут гepoнmoлoгiï 'mem Д.Ф. Чeбomapьoвa HAMH Укpaïни», м. Кш'в, Укpaïнa
Дiaгнoстикa та профшактика саркопенм
For cite: Bol, sustavy, pozvonocnik. 2017;7(4):179-193. doi: 10.22141/2224-1507.7.4.2017.121230
Резюме. Наведет методичш рекомендаци з д1агностики та профтактики саркопенм. Придтено увагу ко-рекци харчування, використанню л1кувально'|' фвкультури, призначенню в1тамшу D з метою профтактики цього захворювання.
Ключов1 слова: саркопент; д1агностика; профтактика; л1кувальна фвкультура; комплекс фвичних вправ Отаго; в1тамш D
Практичнг рекомендацп I Practical Recommendations
БОЛЬ.
суставы. позвоночник
Вступ
Вперше термш «саркопешя» (грец. sarx — «тто, плоть» + penia — «зниження») запропоновано в 1989 ро-цi I. Rozenberg для опису втрати маси скелетних M^3iB з вшом.
Роль скелетних M^3iB, ix маси та сили в збережен-ш здоров'я й збтьшенш тривалостi життя довгий час залишалася недооцiненою, але протягом останнix 25 роив ставлення фаxiвцiв до саркопенй змiнилось. В 1998 роцi R. Baumgartner описав саркопенш як синдром, асоцшований з фiзичною слабистю та шд-вищеним ризиком падiнь. За даними американсько-го Центру з контролю й профтактики захворювань (CDC), саркопешя визнана одним iз п'яти основних факторiв ризику заxворюваностi та смертност в осiб вiком понад 65 роыв. При наявностi саркопени спо-стерiгаються погiршення якостi життя, порушення ру-xовоi активностi, збтьшення ризику падiнь, зниження тривалостi життя та зростання летальност пацieнтiв.
У 2009 рощ бвропейське товариство герiатричноi медицини (European Union Geriatric Medicine Society — EUGMS) оргашзувало робочу групу з вивчення саркопенй (European Working Group on Sarcopenia in Older People — EWGSOP), метою дiяльностi яко'' стала роз-робка дефiнiцiй i дiагностичниx критерив саркопенй' в клiнiчнiй практицi та при проведенш клiнiчниx досль джень. Члени iншиx бвропейських товариств (European Society of Clinical Nutrition and Metabolism (ESPEN), The International Academy ofNutrition and Aging (IANA), The International Association of Gerontology, Geriatrics — European Region (IAGG-ER)) також були залучеш до робочо'' групи з вивчення саркопенй'. У результата ро-боти п'яти товариств (EWGSOP, EUGMS, ESPEN, IAGG-ER, IANA) вперше було розроблено консен-
сус iз дiагностики саркопени. Згiдно з консенсусом, саркопешя — синдром, що характеризуеться прогре-сивною генералiзованою втратою маси та сили скелетних м'язiв i супроводжуеться ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухово! активностi, зниження якост життя, та може призводити до смерт (EWGSOP, 2010). Поширешсть саркопени значно варь юе (5—70 %) залежно вiд вiку, стаи та етшчно! прина-лежностi.
Саркопешя не входить у дшчу мiжнародну номенклатуру й класифiкацiю хвороб, але и включення пла-нуеться в наступному виданнi мiжнародних класифь кацiй хвороб.
Проведенi авторами дослщження виконанi згiдно iз планом науково-дослщних робiт Державно! установи «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» («Дефщит вiтамiну D та захворювання ыстково-м'язово! системи (остеопороз, остеоартроз) у людей рiзного вiку», шифр 56.09, номер держрее-страци 0109и0011721, термш виконання: 2012-2014; «Розробка та впровадження комплексно! системи дiа-гностики, лшування й профiлактики системного ос-теопорозу та його ускладнень у населення Укра!ни на рiзних рiвнях надання медично! допомоги», шифр 613, номер держреестращ! 0115и000613, термш виконан-ня: 2015-2017).
У методичних рекомендащях наведено алгоритм диагностики та профiлактики саркопени в осiб старших вшових груп.
Методичнi рекомендаций пропонуються для лiкарiв загально! практики — шмейних лiкарiв, терапевтiв, ге-рiатрiв, ревматолопв, ортопедiв, ендокринологiв.
Методичнi рекомендацГ! iз саркопен!! видаються в Укра!нi вперше.
© «Бть. Суглоби. Хребет», 2017 © «Pain. Joints. Spine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Дзерович Натал1я 1ван1вна, доктор медичних наук, ДУ «1нститут геронтологи' iMeHi Д. Ф. Чеботарьова НАМН Укра'1'ни», вул. Вишгородська, 67, м. Кш'в, 04114, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Nataliia Dzerovych, MD, PhD, State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS Ukraine", Vyshgorod-ska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: [email protected]
Дiагностика саркопенй
Згiдно з бвропейським консенсусом i3 дiагностики саркопенй', для встановлення дiагнозу «саркопешя» необхiдне визначення трьох основних критерй'в: маси, сили i/або функцiональних можливостей скелетних м'язiв. При цьому зниження маси скелетних м'язiв е обов'язковим критерieм. бвропейська робоча група з саркопенй' в ошб лiтнього вiку пропонуе використо-вувати вiдрiзну точку для визначення пресаркопенй' (першо'' стадй' саркопенй' — знижено'' маси скелетних м'язiв) — два стандартних вщхилення (SD) нижче вщ середнього показника в практично здорових молодих людей. Альтернативно використовують вiдрiзну точку для знижено'' маси скелетних м'язiв при значеннi ш-дексу апендикулярно'' знежирено'' маси (1АЗМ) нижче вщ 20-го перцентиля. Проте юнують протирiччя щодо дiагностичних критерй'в оцшки втрати знежирено'' маси з вшом. У бiльшостi дослiджень для встановлення пресаркопенй' використовують критерй' дiагностики за 1АЗМ, запропонованi в 1998 рощ R. Baumgartner: вiдрiзна точка для жшок — < 5,45 кг/м2, для чоловь кiв — < 7,26 кг/м2. Враховуючи значне медико-сощ-альне значення проблеми саркопенй' у свт, важливою е розробка критерй'в дiагностики стану в кожнш кра'ш для осiб рГзно'' стаи та вшу.
У вщдш клшчно! фiзiологii та патологй' опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологй' iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'ни» обстежено 390 практично здорових жшок вшом 20—87 роыв (серед-нiй вш — 57,50 ± 15,99 року; зрют — 1,62 ± 0,06 м; маса тта — 63,93 ± 8,98 кг, iндекс маси тла (1МТ) — 24,38 ± 3,19 кг/м2), яы залежно вщ вiку були роздь ленi на групи: 20-29 (n = 31), 30-39 (n = 36), 40-49 (n = 35), 50-59 (n = 82), 60-69 (n = 108), 70-79 (n = 79), 80-87 (n = 19) роыв. Показник знежирено'' маси ви-значали з використанням двофотонно'' рентгешвсько'' абсорбцюметри (ДРА) (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Для оцшки стану знежирено'' маси вико-ристовували 1АЗМ, який розраховуеться за формулою:
1АЗМ = знежирена маса верхшх та нижшх ктщвок (кг) /3picm (м2).
Розрахунок вгдрГзно'' точки знижено'' знежирено'' маси проводили наступним чином: при зниженш середнього значення 1АЗМ на 2 стандартних вщхилення в укра'нських жшок 20-39 роыв та при значенш 1АЗМ нижче 20-го перцентиля.
У результат дослщження встановленi такi вiдрiзнi точки пресаркопенй':
1. 1АЗМ < 4,86 кг/м2 — при зниженш середнього значення 1АЗМ на 2 стандартних вщхилення в укра'н-ських жшок 20-39 роыв.
2. 1АЗМ < 5,72 кг/м2 — при значенш 1АЗМ нижче 20-го перцентиля.
При використанш критерш, запропонованого R. Baumgartner в 1989 рощ (1АЗМ < 5,45 кг/м2), частота пресаркопенй' (знижено'' знежирено'' маси) в практично здорових укра'нських жшок вiком 65 роыв i старше становила 11 %, при значенш 1АЗМ нижче 20-го
перцентиля — 17 % (1АЗМ < 5,72 кг/м2), зниженш середнього значення 1АЗМ знежирено'' маси на 2 стандартних вщхилення в укра'нських жiнок 20-39 роыв (1АЗМ < 4,86 кг/м2) — 2,1 %. Таким чином, при використанш вищезазначених критерй'в вгдрГзно'' точки в ощнщ знежирено'' маси частота И варiюe вщ 2,1 до 17 %. При використанш загальноприйнято'' вiдрiзноi' точки (2 стандартних вщхилення порiвняно з показни-ком у жшок молодого вшу) 2,1 % жшок вiком 65 роыв
1 старше мають знижену знежирену масу, що здаеться нереалютичним. 1з подiбним протирiччям на сьогод-нi стикнулися декiлька науковцiв у свт. Враховуючи вищезазначене, все бтьше уваги останнiм часом за-слуговуюе використання саме вiдрiзноi' точки — 1АЗМ нижче 20-го перцентиля.
При порiвняннi отриманих даних з результатами свггових дослiджень вiдрiзноi' точки, визначено'' як
2 стандартних вiдхилення порiвняно з показником у жшок молодого вшу, отриманий критерiй 1АЗМ (4,86 кг/м2) в укра'нських жшок е нижчим порiвняно
3 даними дослщження Rosetta (1АЗМ < 5,5 кг/м2) та ви-щим порiвняно з даними дослщження KHNANES IV (1АЗМ < 4,59 кг/м2). Отримана вiдрiзна точка «1АЗМ нижче 20-го перцентиля» в укра'нських жшок (5,72 кг/м2) е подiбною до даних дослщження Health ABC Study (5,67 кг/м2). Припускаемо, що отримаш результати можуть бути обумовленi расовими характеристиками, особливостями фiзичноi' конституцй', хар-чування, рiвнем фiзичноi' активностi, якiстю життя та сощальними аспектами в рiзних кра'нах.
Таким чином, для встановлення дiагнозу пресаркопенй' за допомогою рентгешвсько! абсорбцiометрii' в укра'нських жшок старших вшових груп (старше 65 роыв) пропонуемо використовувати як критерш дiагностики 1АЗМ < 5,72 кг/м2 (при значенш 1АЗМ нижче 20-го перцентиля).
Профмактика саркопенй
На сьогодш основними напрямками профiлактики саркопенй' в ошб старших вшових груп е корекщя хар-чування та лшувальна фiзична фiзкультура. За результатами численних дослщжень, ефективнiсть фiзичних навантажень перевищуе результати iнших видiв лшу-вання саркопенй', що застосовувалися без поеднання з фiзичним навантаженням ^зш варiанти замiсноi' гормонально'' терапй', корекщя харчування та ш.). При цьому синтез бтка в м'язовiй тканиш зростае при од-ночаснiй корекци харчування та виконаннi фiзичних вправ.
За даними численних роби, ризик розвитку саркопенй' зростае в 2 рази при дефщита вггамшу D. Вста-новлено, що додаткове призначення вггамшу D особам старших вшових груп запобтае розвитку саркопенй', порушенням функцiональних можливостей i ризику падшь у пацieнтiв з вихщним низьким рiвнем виамь ну D. За даними H.A. Bischoff-Ferrari et al., сила скелетних м'язГв в1ропдно збiльшувалася на 17 % при терапй' вггамшом D. В оглядГ лiтератури L. Rejnmark показав позитивну дш вiтамiну D на силу скелетних м'язГв та ''х функцюнальш можливостг
Корекцiя харчування
За рахунок метаболiчних змш в opraHi3Mi oci6 лгт-нього вшу продукцiя бiлка в м'язовш тканинi е мен-шою порiвняно з особами молодого BiKy при вживанш однаково!' кiлькостi бiлка. У дослщженш Health, Aging and Body Composition Study встановлено, що особи лггнього вiкy, яй вживають найбтьшу ктьюсть бiлка за квартильним розподтом, втрачають на 40 % менше апендикулярно!' знежирено!' маси порiвняно з особами, яи вживають найменшу кiлькiсть.
Мiнiмальною кiлькiстю бiлка, завдяки якiй шдтри-муеться стан м'язово!' тканини, е 1 г/кг маси тта/день. Оптимальна кiлькiсть високоякiсного бтка — 25—30 г за один прийом ixi, що вiдповiдае 2,5—2,8 г лейцину, осктьки бiльш високий вмют бiлка не викликае сти-мyляцiю синтезу бiлка м'язово!' тканини.
Серед незамшних амiнокислот найбiльш потужний анаболiчний вплив на м'язову тканину мае лейцин. Результата дослщжень шдтверджують ефективнiсть сумь шей, збагачених лейцином, щодо вщновленняя втрати м'язово!' маси. Так, у дослiдженнi Solerte та iн. у 41 особи вшом 66—84 роки, яю протягом 18 мiсяцiв вжива-ли 8 г незамшних амшокислот, встановлено вiрогiдне збiльшення м'язово!' маси та збтьшення чyтливостi до iнсyлiнy. C.S. Katsanos при проведеннi порiвняльного дослщження встановив, що в осiб, яю вживали лейцин у дозi 2,8 г, спостер^алось вiрогiдне збiльшення синтезу бтка порiвняно з особами, яы отримували лейцин у дозi 1,7 г.
Згiдно з рекомендащями з харчування для пащ-ентав iз саркопенiею, впровадженими J.E. Morley та спiвавт., особам лiтнього вшу рекомендуеться вжи-вати бiлок у кшькосп 1,0—1,5 г/кг маси тта/день. За даними R. Rizolli, провтного вченого в галyзi досль дження саркопени', оптимальна кшькють бiлка мае становити 1,0—1,2 г/кг маси тта/день. Мiжнародна група дослiдникiв з визначення ктькосп необхiдного бiлка в ращош харчування при старiннi (PROT-AGE) також рекомендуе особам старше 65 роыв вживати бь лок у юлькосп 1,0—1,5 г/кг маси тiла/день незалежно вiд наявностi супутньо!' патологи'. Зпдно з рекоменда-цiями з харчування, для мешканщв Пiвнiчноï бвропи ылькють бiлка в рацiонi харчування для практично здорових лигах осiб мае становити 1,2—1,4 г бтка/кг маси тта/день. Серед обмежень у вживанш бтка, зпдно з рекомендащями експертно'1' групи бвропейсько-го товариства iз клiнiчного харчування та метаболiзмy (ESPEN), хронiчна ниркова недостатнiсть тяжкого ступеня. У даному випадку пащентам рекомендуеться вживати бток ктькютю 0,6—0,8 г/кг маси тта/день. Враховуючи даш лiтератyри та наведенi рекомендаций провтних учених свiтy щодо саркопени', добове спо-живання бiлка мае становити 1,2—1,5 г/кг маси тта/ день.
Джерелом високоякюного бiлка е продукта тва-ринного та рослинного походження. До продyктiв, багатих на бток тваринного походження, вiдносять: м'ясо, птицю, рибу та продукти моря, яйця, молочш продукти (молоко, кефiр, сир твердий, сир кисломо-
лочний, сир розсольний). Зпдно з даними деылькох дослщжень, саме бiлки молока, зокрема бток молоч-но1 сироватки, перевершують показники стимуляци' синтезу бiлка в м'язовш тканин порiвняно з шшими протешами в чоловiкiв лiтнього вшу. Сметана та вершки через високий вмют жиру не розглядаються як по-тенцшне джерело забезпечення тваринними бтками. Тваринний бiлок е повнощнним та краще засвоюеться людським оргашзмом.
До продyктiв, багатих на бток рослинного походження, вщносять: горох, квасолю, сочевицю, сою, горiхи та насiння тощо.
Вмiст бтка та лейцину в продуктах тваринного та рослинного походження наведено в табл. 1, 2 за 1.М. Скурихшим, В.А. Тутельяном (2002).
При збтьшенш споживання тваринного бтка, як правило, зростае кiлькiсть тваринного жиру в ращо-нi, переважно за рахунок прихованого жиру. Тому при плануванш рацiонy слiд надавати перевагу продуктам з меншою жирнютю. Наприклад, обирати рибу низько!
Таблиця 1. BMicm блка та амнокислоти лейцину в продуктах харчування тваринного походження (гна 100г продукту)
Продукт Бток Лейцин
Яйце 12,8 1,08
Яйце, бток 11,1 0,92
^р 3,2% 2,9 0,28
Бринза з коров'ячого молока 17,9 1,3
Сир камамбер 19,8 1,84
Сир голандський 26,3 2,3
Сир кисломолочний (творог) 18%, жирний 14 1,28
Сир кисломолочний (творог) 4,3% 11 1,12
Яловичина II категори 20 1,65
ПечЫка яловича 17,9 1,6
Язик яловичий 16,9 1,2
Свинина 20,4 1,5
Кури II категори 20,8 1,8
1ндички II категори 21,6 1,8
М'ясо кролика 21,1 1,7
Короп 16 1,8
Лосось (дикий) 19,84 1,61
Лосось (вирощений в умовах аквакультури) 20,42 1,62
Мойва 13,1 1,3
Сардина, консервована з кютками в оли 24,62 2
Скумбрiя 18 1,6
Трюка 16 1,3
Оселедець 19 1,6
Оселедець запечений 21,01 1,71
Судак 18,4 1,4
Телатя 26,15 2,04
Хек 16,6 1,19
Щука 18,4 1,4
Taблиця 2. BMicm 6'mKa ma aM^oKu^omu лейцину e npodyKmax xapчyeaння pocлиннoгo noxoдження (г нa TOO г npodyKmy)
Продукт Бток Лейцин
Гречана крупа 14 0,7
Рис 14 0,7
Крупа кукурудзяна 8,3 1,2
Горох 23 1,65
Квасоля 22,3 1,7
Пшоно 12 1,6
Вiвсяна крупа 11,9 0,8
Хлiб пшеничний зерновий 8,61 0,6
Батон нарiзний 7,40 0,5
Макаронш вироби вищого гатунку 12,3 0,9
Грецьк горiхи 15,6 1,2
Мигдаль 22,3 1,4
Картопля 2 1,28
Баклажани 1,2 0,80
Шпинат 2,9 0,2
Гриби б1ш свiжi 3,2 0,1
жирност (щука, судак, хек, телашя) або середньо'1 (ко-роп), а також нежирш сорти мяса. Слд надавати перевагу м'ясу птиц й обмежити вживання червоного та промислово переробленого м'яса (AHA/ACC Guideline on Lifestyle Management to Reduce Cardiovascular Risk, 2013). Слщ також видаляти видимий жир з порцш м'яса та зшмати шкурку Í3 птицi. Один раз на тиждень рекомендуеться вживати рибу жирних сортiв (лосось, оселедець, мойву, скумбрш). М'ясо та жирнi сорти риб можна запiкати без додавання ж^в.
При плануваннi меню слiд пам'ятати, що за один прийом ¿ж засвоюеться до 30 грамiв бiлка, тому вар-то розподiлити його вживання на илька прийомiв. Наприклад, на один прийом ¿ж з''1сти страву з яець, на шший — м'ясо або рибу, окремо — кисломолочш продукти. У середньому, щоб отримати 60 г тварин-ного бiлка, потрiбно спожити за день 150 грамiв сиру кисломолочного, 1 яйце та 120 г вщварено! яловичини. Яловичину можна замшити на 170 г курятини або 200 г риби, або поеднати страви з курятини або риби в еквь валентних сшввщношеннях.
Щодо вживання яець були певнi застереження мiжнародних кардiологiчних органiзацiй, яю реко-мендували обмеження ¿х споживання до 2—3 разiв на тиждень. Зазначеш обмеження стосувались жовткiв, багатих на холестерин. Однак уже в Dietary Guidelines for Americans (2010) наголошено, що вживання одного жовтка на день не впливае на рiвень холестерину кро-вi в здорових ошб. Що стосуеться яечного бшка, його можна споживати щоденно в кшькосп одного та бшь-ше й таким чином добирати необхщну кшькють бiлка до рiвня добово'1 потреби.
Важливо пам'ятати про споживання достатньо'1 кiлькостi овочiв — вщ 300 г на день i бшьше. Карто-пля не включаеться в зазначений обсяг. Ii споживання
n0Tpi6H0 обмежити. Разом i3 фруктами (200 г на день) 0B04i забезпечать оргашзм необхiдною кiлькiстю хар-чових волокон, вiтамiнiв i мiнералiв. Як наслiдок, це сприятиме засвоенню важливих HyTpieHTiB i3 тварин-них продукпв, нормалiзащï маси тiла та покращанню стану здоров'я.
Розрахунок шдивщуальноТ потреби в бiлках та n^6ip рацiону харчування при саркопенГ|
Розрахунок добово1 потреби в бiлку проводять не на фактичну, а на щеальну массу тiла. 1деальною масою тiла вважають ту масу, при якш у людини формуеть-ся найкраще вiдчуття психофiзичного благополуччя й при якш зменшуеться рiвень смертност та ризик розвитку захворювань, пов'язаних з масою тша. Для il визначення пропонуемо користуватись формулою В. Shah et al. (2006):
1деальна маса тла = З2 х 22,
де З — зрют у метрах, 22 — коефщент.
Як зазначалось, рекомендован норми споживання бшка, за даними рiзних авторiв, коливаються в межах 1,0—1,2—1,5 г/кг маси тша (Morley J.E. та сшвавт.; Rizolli R.; Мiжнародна група дослiдникiв з визначення необхщно1 кiлькостi бiлка у рацiонi харчування при старшш (PROT-AGE)). Ми рекомендуемо для розрахунку взяти верхш значення реко-мендованих величин — 1,2—1,5 г бшка/кг маси тша, беручи до уваги втрати бтка при кулшарнш обробш та стушнь його засвоення. Помножуючи величину Шеально!' маси тiла на рекомендованi величини споживання бшка при саркопенн' в г/кг маси тша, отри-маемо добову потребу в бшках для конкретно!' людини. Загальна добова потреба в бшках забезпечуеться поеднаним споживанням продукпв тваринного та рослинного походження. При цьому тваринний бь лок у рацюш мае становити 60 % вщ його загально! кшькость
Приклад 1. Чоловш 78 роыв. Зрют — 1,75 м, маса тша — 70 кг.
1деальна маса тша = 1,752 х 22 = 67,4 кг.
Добова потреба в бшках становить: 67,4 кг х 1,5 = = 101 г бшка на добу.
Якщо для розрахунку взяти величину 1,2 г/кг маси тша, для даного чоловша вона становитиме 81 г бшка. Тобто добова потреба для даного чоловша мае забез-печуватись при споживанш бшка в межах 81—101 г на добу, з якого тваринного бшка — 49—61 г.
Приклад 2. Жшка 65 роив. Зрют — 1,65 м, маса ть ла — 86 кг.
1деальна маса тша = 1,652 х 22 = 59,9 кг.
Добова потреба в бшках становить: 59,9 кг х 1,5 = = 89,9 г бшка на добу.
При коефщенл 1,2 г/кг маси тша потреба становитиме 72 г бшка на добу. Тобто для дано! жшки добова потреба мае забезпечуватись при споживанш бшка в межах 72—90 г на добу, з якого тваринного бшка — 43-54 г.
Приклад одноденного ращону. EHeproeMHicTb — 1870 ккал, бiлки — 95 г, жири — 89 г, вуглеводи — 176 г. Лейцину — 3,9 г, з яких 2,3 г i3 продукпв тваринного походження.
Сщданок: омлет паровий i3 2 яець, салат 200 г (зелень салату айсберг 100 г, зелень петрушки 5 г та бази-лшу 5 г, помГдори 50 г, червоний перець 35 г, рослинна олiя 5 г), тост iз щльнозернового хлiба — один шматок 40 г. Чай без цукру 200 г.
Другий сщданок: сир твердий 20 г, тост iз цГльнозер-нового хтба — один шматок 40 г.
Общ: суп овочевий на водi 300 г; фiле курки 100 г, за-печене у фользц каша гречана 200 г, салат 300 г (капуста 150 г, морква 50 г, болгарський перець 80 г, лимонний сш 10 г та оливкове масло 10 г для заправки). Чай зеле-ний без цукру 200 г або склянка води 200 г.
Пщвеч1рок: фрукти/ягоди 200 г, горiхи волоськ 3 шт.
Вечеря: сир кисломолочний 5% 200 г iз зеленню (крш 5 г, кiнза 5 г, петрушка 5 г), загальна ыльысть — 215 г. Чай зелений без цукру 200 г або склянка води 200 г.
Лiкувальна фiзична культура
Основним напрямком терапи в пацieнтiв iз сарко-пенieю е фiзичнi навантаження. Традицшно викорис-товують аеробнi вправи, що корисш для полiпшення стану серцево-судинно! та дихально! систем i позитивно впливають на сшввщношення жирово! та знежире-но! маси тГла.
Вiдомо, що силовi анаеробш фiзичнi навантаження чинять бiльш значний вплив на ыстково-м'язову систему, запобГгаючи розвитку остеопорозу та саркопени. Силовi фiзичнi вправи мають багато переваг для людей будь-якого вшу та, ймовiрно, особливо важливi для ошб лiтнього вiкy До переваг вщносять: збтьшення м'язово! маси, швидкост обмiну речовин, щiльностi кiстковоi' тканини, зниження ризику падшь та отри-мання травми. Проте на сьогодш iснуe багато питань щодо виду, частоти та тривалост силових фiзичних навантажень у профiлактицi та лшуванш саркопени. У дослiдженнi М.Н. Thomas, S.P. Burns (2016) не було виявлено вГрогГдних вщмшностей показникiв знежи-рено! маси та сили скелетних м'язГв залежно вГд частоти виконання силових фГзичних вправ. У деылькох дослщженнях було показано, що бГльш низька частота тренувань може бути настiльки ж ефективною, як i бГльш висока, у той же час шшГ дослГдники ствер-джують, що два або три силовГ тренування на тиж-день призводять до збiльшення площГ поперечного перетину чотириголового м'яза й лштьового згинача удвГчГ порГвняно з даними в ошб, як виконували одне тренування на тиждень. Вважаеться, що цикл занять (курс — 10—12 тижшв, тривалютю 30 хвилин, 2 рази на тиждень) призводить до значного збтьшення м'язово! сили в лггшх чоловшв i жшок.
Одним Гз комплексiв, який спещально розроблено A.J. Campbell i M.C. Robertson для профтактики падшь в ошб старших вшових груп, що складаеться з набору вправ для змщнення м'язГв, покращання статич-
ного балансування та прогулянки на свГжому повпрГ, е комплекс Отаго. Ефектившсть програми була ощне-на в чотирьох окремих контрольованих дослщженнях у дев'яти мютах Ново! Зеланди. Загалом участь у дослщженш брали 1016 учасниыв (23 % чоловшв) вь ком вГд 65 до 97 роыв, 810 учасниыв (80 %) були вшом 80 роыв i старше. Пащенти були включеш в програму 64 центрГв надання первинно! допомоги. Поширеною причиною надання згоди пащентом була рекоменда-щя лшаря. ПовГдомили про падшня в попередньому рощ 434 (43 %) учасники. Не включали ошб, як не були в змозГ ходити навколо свого будинку, отримували фГзютерапш в перюд дослщження або мали когштивш порушення. Ефектившсть програми схвалено в систематичному оглядГ Cochrane Collaboration.
У метааналГзГ, що поеднав результати вшх чотирьох дослщжень, у цГлому ефектившсть програми Отаго була представлена в зниженш частоти падшь на 35 % i зменшенш частоти травматичного пошкодження на 35 %. Бтьш ефективною програма була в ошб вшом 80 роыв i старше порГвняно з особами вшом 65—79 роыв, особливо щодо травматичного пошкодження вна-слщок падшь. Частота падшь знижувалася аналопчно в чоловшв i жшок (на 35 %), та бтьш ефективною програма була в ошб вшом 80 роыв i старше. За допо-могою тестав «шсти — встати» та «4-хвилинного тесту» було встановлено невГрогщне збГльшення сили скелетних м'язГв та покращення статичного балансування в старшш вшовш груш. Комплекс фГзичних вправ Отаго е безпечним, ефективним, практичним, легким у виконанш та не вимагае фшансових затрат.
Комплекс фГзичних вправ Отаго спещально розроблено для профтактики падшь. Вш складаеться з набору вправ для змщнення м'язГв, покращання статичного балансування та прогулянки на свГжому повпрг Вправи призначають шдивщуально, за виконанням !х слщкуе фамвець з фГзично! реабштаци. Програма роз-роблена спещально для виконання в домашшх умовах. Кожний пащент мае отримувати буклет з шструкщ-ями для кожно! вправи та манжет-обтяжувач на да-лянку гомтковостопного суглоба (починаючи з 1 кг), щоб забезпечити стшысть при виконанш вправ. Час, вщведений на вправи, становить близько 30 хвилин. Учасники мають виконувати комплекс вправ три рази на тиждень i гуляти на свГжому повпрГ принаймш два рази на тиждень. Щоб допомогти пащентам дотриму-ватися програми, учасникам рекомендовано вести що-денник, в якому вщзначають частоту виконання вправ та ймовГрш побГчш дГ!.
За рГвнем складносп видГляють чотири комплекси вправ: A, B, C, D. Комплекс вправ та !х ыльысть для пащента шструктор пщбирае шдивщуально на тдста-вГ 4 тестав статичного балансування. При виконанш тГльки першого тесту («дв ступш разом») призначався комплекс вправ А, першого та другого теспв («дв ступ-ш разом», «нашвтандем») — комплекс вправ В, першого — третього («дв ступш разом», «нашвтандем», «тандем») — комплекс вправ С, першого — четвертого тестав («дв ступш разом», «нашвтандем», «тандем», «на однш нозЬ>) — комплекс вправ D (табл. 3).
Таблиця 3. Тести статичного балансування
№
Назва та методика виконання теспв
№
Назва та методика виконання теспв
«Двi ступнi разом» — у положены стоячи патент намагаеться втримати рiвновагу протягом 10 секунд
«Тандем» — стопи патента знаходяться одна за одною на одшй лЫп, при цьому пацiент намагаеться втримати рiвновагу протягом 10 секунд
«Нашвтандем» — пацiент iз попереднього положення намагаеться втримати рiвновагу та здмснити рух на пiвстопи вперед, тест тривае 10 секунд
«На одшй нозЬ> — патент намагаеться в положенш стоячи на одшй нозi втримати рiвновагу протягом 10 секунд
Комплекс ф'вичних вправ Отаго (перекладено та адаптовано украшською мовою Поворознюком В.В., Дзерович Н.1., Поворознюк Р.В., Балацькою Н.1., 2013)
Повороти головою ДВСР
Рухи в шийному вщдт1 ДВСР
Розгинання спини ДВСР
Рухи тулуба ДВСР
Рухи в колшному суглоб1 ДВСР
— вих1дне положення: стоячи;
— повтьно поверить голову праворуч;
— повтьно поверить голову лторуч;
— виконуйте вправу 5 разт в обидва боки.
— вихщне положення: стоячи;
— поклад1ть долоню на пщборщдя;
— повтьно спрямовуйте пщборщдя назад;
— повериться у вихщне положення;
— повтор^ь виконання вправи 5 разт.
— вих1дне положення: стоячи;
— нижш кшцтки на ширин плечей;
— долон поклад1ть на нижню частину спини;
— прогшться в попереку;
— повтор1ть виконання вправи 5 разт.
— вих1дне положення: стоячи;
— долон поклад1ть на стегна;
— рухи в стегнах вщсуты;
— повтьно повериться праворуч насктьки можливо;
— повтьно повериться л1воруч насктьки можливо;
— повтор^ь виконання вправи 5 разт.
— вихщне положення: стоячи або сидячи;
— розмыть нижню кшцтку в колшному суглобЬ носок на себе;
— повериться у вихщне положення;
— повтор^ь виконання вправи 10 разт кожною кшцткою.
1
3
2
4
Bnpaeu з мaнжеmaми-oбmяжyeaчaми
Bпpaви, що впливaють
нa пepeдню гpyпy м'яз1в crema
CD
Bпpaви, що впливaють нa зaдню гpyпy м'яз1в cтeгнa CD
— виxiднe положeння: cидячи;
— cядьтe нa cтiлeць (З1 cпинкою);
— одягшть мaнжeтy нa вузьку чacтинy гомтки;
— pозiгнiть нижню кшщвку в колшному cyглобi;
— з^шть нижню кшцтку в колшному cyглобi;
— повтоpiть впpaвy_paзiв;
— одягшть обтяжyвaч нa вузьку чacтинy ¡ншо' гомтки;
— повтоpiть впpaвy_paзiв.
■ одягшть обтяжyвaч нa вузьку чacтинy гомтки;
■ виxiднe положeння: cтоячи;
■ долон поклaдiть нa опоpy;
■ з^шть нижню кшщвку в колшному cyглобi;
■ повepнiтьcя y виxiднe положeння;
■ повтоpiть впpaвy_paзiв;
■ одягшть мaнжeтy нa вузьку чacтинy ¡ншо' гомтки;
■ повтоpiть впpaвy_paзiв.
Bпpaви, що впливaють нa бокову гpyпy м'язт cтeгнa CD
Pyxи гомток з пiдтpимкою C
Pyxи гомток бeз пiдтpимки D
Пщйом пaльцiв нижнix кшщвок з пiдтpимкою C
Пщйом пaльцiв нижнix кшщвок бeз пiдтpимки D
■ одягн1ть мaнжeтy нa вузьку чacтинy гом1лки;
■ виxiднe положeння: cтоячи;
■ поклaдiть долоню нa опоpy;
■ пщшмпъ нижню юнщвку в cтоpонy;
■ повтоpiть впpaвy_paзiв;
■ одягшть обтяжyвaч нa вузьку чacтинy ¡ншо' гомтки;
■ повтоpiть впpaвy_paз¡в.
■ виxlднe положeння: стоячи;
■ поклaдiть долоню нa опоpy;
■ нижн1 к1нц1вки нa шиpин¡ плeчeй;
■ cтaньтe нa но«и;
■ повepнiтьcя y виxiднe положeння;
■ повтоpiть впpaвy 2O paз¡в.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ нижш к1нц1вки нa шиpинi плeчeй;
■ cтaньтe нa ноcки;
■ повepн¡тьcя y виxiднe положeння;
■ повтоp¡ть впpaвy 2O paзiв.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ поклaд¡ть долоню нa опоpy;
■ повтьно cтaньтe нa п'ятки;
■ повepн¡тьcя y виxiднe положeння;
■ повтоp¡ть впpaвy 2O paзiв.
— виxlднe положeння: cтоячи;
— нижн1 кшцтки нa шиpинi плeчeй;
— повтьно c^^e нa п'ятки;
— повepн¡тьcя y виxiднe положeння;
— повтоp¡ть впpaвy 2O paзiв.
Bnpaeu, спрямован'1 на пол'тшення координац'н pyxie
Згинaння в кoлiнниx cyглoбax з пiдтpимкoю AB
Згинaння в кoлiнниx cyглoбax
бeз пiдтpимки
BCD
Xoдьбa нaзaд з пiдтpимкoю B
Xoдьбa нaзaд бeз тдфимки D
Xoдьбa тa пoвopoти нaвкoлo oci BC
Kpoки в61к BC
Пoлoжeння
«п'яткa — пaлeць cтoпи» з пiдтpимкoю A
— виxlднe пoлoжeння: cтoячи;
— дoлoнi пoклaдiть нa oпopy;
— нижш к1нц1вки нa шиpинi плeчeй;
— пoвiльнo пepeйдiть y пoлoжeння нaпiвcидячи;
— кoли вaшi п'ятки пoчнyть пiднiмaтиcя, пoвepнiтьcя y виxiднe пoлoжeння;
— пoвтopiть впpaвy_paзiв.
— виxlднe пoлoжeння: cтoячи;
— нижш кшщвки нa шиpинi плeчeй;
— дoлoнi пoклaдiть нa crema;
— пoвiльнo пepeйдiть y пoлoжeння нaпiвcидячи;
— кoли вaшi п'ятки пoчнyть пiднiмaтиcя, пoвepнiтьcя y виxiднe пoлoжeння;
— пoвтopiть впpaвy_paзiв.
— виxiднe пoлoжeння: стоячи;
— тpимaючиcь дoлoнeю зa oпopy, зpoбiть lO кpoкiв нaзaд;
— пoвepнiтьcя в пpoтилeжний 61к тa, тpимaючиcь зa oпopy, пoвтopiть впpaвy;
— пoчинaeмo з lO кpoкiв.
■ виxiднe пoлoжeння: cтoячи;
■ зpoбiть lO кpoкiв нaзaд;
■ пoвepнiтьcя в пpoтилeжний 61к тa пoвтopiть впpaвy;
■ пoчинaeмo з lO кpoкiв.
■ виxlднe пoлoжeння: cтoячи;
■ y звичшй oбcтaнoвцi пpoйдiть пo кoлy зa гoдинникoвoю cтpiлкoю;
■ пoвepнiтьcя y виxiднe пoлoжeння;
■ пpoйдiть пpoти гoдинникoвoÏ cтpiлки;
■ пpи викoнaннi зaзнaчeнoÏ впpaви пpoвoдитьcя pyx зa фopмoю «S».
■ виxlднe пoлoжeння: стоячи;
■ дoлoнi пoклaдiть нa crema;
■ зpoбiть lO кpoкiв пpaвopyч;
■ зpoбiть lO кpoкiв лiвopyч;
■ пoвтopiть впpaвy_paзiв.
■ виxlднe пoлoжeння: cтoячи;
■ тpимaючиcь зa oпopy, пocтaвтe ст^пи нa oднy лШ1Ю;
■ знaxoдьтecя в дaнiй пoзицiÏ lO к^нд;
■ пoвepнiтьcя в шший 61к;
■ знaxoдьтecя в дaнiй пoзицiÏ lO ceкyнд.
Положeння
«п'яткa — пaлeць cтопи» бeз пiдтpимки B
Xодьбa по пpямiй лжи з п¡дтpимкою C
Xодьбa по пpям¡й лжи бeз пiдтpимки D
Положeння стоячи нa однш ноз1 з п¡дтpимкою B
Положeння cтоячи нa однш ноз1 бeз пiдтpимки C
Положeння cтоячи нa однш ноз1 бeз пiдтpимки D
Xодьбa нa п'яткax з пiдтpимкою C
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ поcтaвтe cтопи нa одну лшю;
■ знaxодьтecя в дaнiй позицп lO ceкyнд;
■ повepнiтьcя в ¡нший 61к;
■ знaxодьтecя в дaн¡й позицп lO ceкyнд.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ долонeю тpимaйтecь зa опоpy;
■ поcтaвтe стопи нa одну лшю;
■ зpоб¡ть lO кpокiв впepeд;
■ повepн¡тьcя тa повтоpiть впpaвy.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ поcтaвтe стопи нa одну лшю;
■ зpоб¡ть lO кpокiв впepeд;
■ повepн¡тьcя тa повтоpiть впpaвy.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ нижш кшцтки нa шиpинi плeч;
■ тpимaйтecь зa опоpy;
■ з^нпъ нижню кшцтку в колшному cyглобi;
■ нaмaгaйтecя yтpимaти пози^ю lO «кунд;
■ повepнiтьcя в пpотилeжний 61к тa повтоpiть впpaвy.
■ виx¡днe положeння: cтоячи;
■ нижш кшцтки нa шиpинi плeч;
■ з^шть нижню кшщвку в колшному cyглоб¡;
■ нaмaгaйтecь yтpимaти позищю lO ceкyнд;
■ повepнiтьcя в пpотилeжний 61к тa повтоpiть впpaвy.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ нижш к1нц1вки нa шиpинi плeч;
■ з1гнп"ь нижню к1нц1вку в колшному cyглобi;
■ нaмaгaйтecь yтpимaти позищю 3O ceкyнд;
■ повepнiтьcя в пpотилeжний 61к тa повтоpiть впpaвy.
■ виxlднe положeння: cтоячи;
■ тpимaючиcь долонeю зa опоpy, повтьно cтaньтe нa п'ятки;
■ зpоб¡ть lO кpокiв нa п'яткax;
■ повтьно c^^e нa cтопи, повepн¡тьcя в пpотилeжний 61к тa повтоp¡ть впpaвy.
Ходьба на п'ятках без пщтримки D
Ходьба на носках з пщтримкою C
Ходьба на носках без
пщтримки
D
Ходьба назад по прямш лн' D
Положення «сидячи — стоячи» з пщтримкою двох верхах кшцток AB
Положення «сидячи — стоячи» з пщтримкою одню верхньо''' кшцтки BC
Положення «сидячи — стоячи» без пщтримки CD
Ходьба по сходах D
■ вихщне положення: стоячи;
■ повтьно станьте на п'ятки;
■ зроб1ть 10 кромв на п'ятках;
■ повтьно станьте на стопи, повериться в протилежний б|к та повторпъ вправу.
■ вих1дне положення: стоячи;
■ тримаючись долонею за опору, повтьно станьте на носки;
■ зроб1ть 10 кромв на носках;
■ повтьно станьте на стопи, повериться в протилежний б|к та повторпъ вправу.
■ вихщне положення: стоячи;
■ повтьно станьте на носки;
■ зроб1ть 10 кромв на носках;
■ повтьно станьте на стопи, повериться в протилежний б|к та повторпъ вправу.
■ вихщне положення: стоячи;
■ поставте стопи на одну лшю;
■ зроб1ть 10 кромв назад;
■ повериться та повтор^ь вправу_разт.
■ вихщне положення: сидячи;
■ сядьте на сттець з пщломтниками;
■ спираючись на пщломтники, повтьно пщнЫться;
■ повтор^ь вправу_разт.
■ вихщне положення: сидячи;
■ сядьте на сттець з пщломтниками;
■ спираючись одыею долонею, повтьно пщнЫться;
■ повтор^ь вправу_разт.
■ вихщне положення: сидячи;
■ сядьте на сттець;
■ долон поклад1ть на зап'ястки;
■ пщымайтесь без опори;
■ повтор^ь вправу_разт.
— вих1дне положення: стоячи;
— тримаючись долонею за поручень, пщншться сходами вгору й униз_разт (ктьмсть сходинок_).
Застосування вiтамiну Р та лшувальноТ фiзкультури в корекцм вiкзалежних змiн скелетноТ м'язово! тканини в жiнок у постменопаузальному перiодi
На базi вiддiлу кшшчно! фiзiологii та патологи опо-рно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши» проведено досль дження, метою якого було ощнити роль вiтамiну D та лшувально! фiзкультури в корекци змiн скелетно! м'язово! тканини в жшок у постменопаузальному пе-рюда. Обстежено 38 жшок вiком в!д 53 до 82 роив (се-реднiй вiк — 67,00 ± 7,08 року, зрiст — 160,31 ± 6,83 см, маса тла — 63,25 ± 8,59 кг, 1МТ — 24,62 ± 3,09 кг/м2), якi були розподiленi на три групи: 1-ша — контрольна група (п = 10), 2-га — жшки, як! отримували вггамш D (п = 11), 3-тя — жшки, як! отримували вггамш D та ви-конували комплекс фiзичних вправ Отаго за рекомен-дацieю фахiвця з фiзичноi реабштаци (п = 17). У до-слiдження не включали осiб з тяжкою соматичною, ендокринною патологieю та ошб, як! приймають пре-парати, що впливають на стан м'язово! системи, а та-кож жшок, як! мали 1МТ > 30 кг/м2. Спостереження за пащентками тривало 12 мiсяцiв. Вiзити до центру з метою ощнки !х стану проводилися кожш 3 мiсяцi.
Обстежеш пацieнтки вiрогiдно не вiдрiзнялися за вь ком, антропометричними характеристиками, середшм рiвнем вiтамiну D у сироватш кровi, показниками зне-жирено! маси (за даними ДРА), сили скелетних м'язiв (за даними динамометр!!) та функщональним станом скелетних м'язiв (швидкютю ходьби) (табл. 4).
Жiнки 2-1 та 3-1 групи обстеження отримували щ-льову терашю вiтамiном D, що складалась iз двох ета-пiв: з прийому дози насичення, тривалють яко! розра-ховували шдив!дуально, та шдтримуючо! терапи, яку радили приймати женкам постiйно. Терапiя насичення включала в себе комбшоваш препарати кальщю (1000 мг кальщю та 800 МО вiтамiну D) та додатково 3000 МО вггамшу D щодня. Пiдтримуюча терапiя для пащентав з остеопорозом складалася з комбшованих препаратiв кальцiю (1000 мг кальщю та 800 МО вгга-
мшу D) та 1000 МО вггамшу D. Для обстежених ошб без остеопешчного синдрому пiдтримуюча терашя включала лише препарати вiтамiну D у дозi 2000 МО. Тривалють терапи насичення розраховувалася за допо-могою формули:
п = (100 - РВD) х МТ /100,
де п — тривалють курсу терапи насичення, дш; РВD — рiвень вггамшу D (25(ОН)D) у сироватш кров^ нг/мл; МТ — маса тта, кг.
При терапи вггамшом D у сироватцi кровi в обстежених групах жшок протягом 12 мюящв спостереження вiрогiднi вiдмiнностi рiвня 25(OH)D виявленi в 2-й та 3-й груш (2-га група: через 3 мю. р = 0,009, через 6 мю. р = 0,007, через 9 мю р = 0,005, через 12 мю р = 0,003; 2-га група: через 3 мю р < 0,001, через 6 мю р < 0,001, через 9 мю р < 0,001, через 12 мю р < 0,001 в!дпов!д-но). У 1-й груш жшок вiрогiдних в!дмшностей рiвня вь тамiну D не виявлено (через 3 мiс. р = 0,24, через 6 мю р = 0,49, через 9 мю р = 0,03, через 12 мiс. р = 0,27). Пдвищення рiвня 25(OH)D через 9 мюящв можна по-яснити сезонними коливаннями: вш пацieнтки дано! групи включеш в дослiдження в осiнньо-зимовий пе-рiод (листопад — сiчень) та в!дпов!дно через 9 мiсяцiв спостереження пащентки проходили обстеження на-прикшщ лiта та на початку осеш (серпень — вересень) (рис. 1).
При ощнщ якостi життя (шкала EuroQol-5D) протягом 12 мюящв у жшок 1-! та 2-! групи спостереження вiрогiдних в!дмшностей не виявлено, в жшок 3-! групи встановлено вiрогiдне покращання якостi життя через 9 та 12 мюящв спостереження (р = 0,03; р = 0,02 в!д-пов!дно).
При ощнщ апендикулярно! знежирено! маси в жь нок 1-3-! груп протягом 12 мюящв спостереження вь рогiдних вiдмiнностей не виявлено.
Сила м'язiв право! кисп при вимiрюваннi за допо-могою динамометр!! вiрогiдно збiльшувалась у 3-й гру-пi обстежених жшок через 9 мюящв спостереження (р = 0,01).
Група (п) 1-ша (10) 2-га (11) 3-тя (17) F P
Вт, роки 65,75 ± 6,56 68,73 ± 6,42 66,47 ± 7,86 0,49 0,62
Зрют, см 161,13 ± 4,61 161,82 ± 5,84 158,94 ± 8,21 0,65 0,53
Маса, кг 64,88 ± 8,53 65,18 ± 9,03 61,24 ± 8,39 0,88 0,42
1МТ, кг/м2 25,10 ± 4,01 24,89 ± 3,22 24,22 ± 2,65 0,27 0,76
Рiвень втамЫу D, нг/мл 18,53 ± 8,23 22,47 ± 8,98 26,31 ± 6,39 2,94 0,07
Апендикулярна знежирена маса, кг 15,96 ± 1,50 16,16 ± 2,35 15,56 ± 1,51 0,40 0,68
1АЗМ, кг/м2 6,15 ± 054 6,14 ± 0,62 6,17 ± 0,50 0,01 0,99
Знежирена маса всього тiла, кг 39,15 ± 3,37 39,04 ± 4,27 37,49 ± 3,04 0,93 0,41
Сила м'язiв право! кистi, кг 20,14 ± 5,77 27,30 ± 8,23 14,19 ± 6,75 1,85 0,17
Сила м'язiв лiвоi кистi, кг 16,17 ± 9,54 16,10 ± 9,31 13,07 ± 7,28 0,51 0,60
Швидкють ходьби, м/с 0,88 ± 0,20 0,94 ± 0,41 0,88 ± 0,31 0,14 0,87
Прим1тки: М — середне значения; Бй — стандартне в'дхилення.
Таблиця 4. Демограф'чш, антропометричнхарактеристики та показники знежирено)'маси в жшокзалежно в1д групи спостереження, М ± Бй
нг/мл 30
20
10
нг/мл 40
30
20
10
нг/мл 50
40
30
20
10
3 мк. 6 м1с. 9 м1с. 12 мк.
До □ П1сля
шт
3 м1с. 6 м1с. 9 м1с. 12 м1с. ■ До □ П1сля
В
тт
3 мк. 6 м1с. 9 м1с. 12 мк.
До □ П1сля
Рисунок 1. Динамка р1вня в'тамшу й (25(0И)й) залежно в1д групи та тривалост'1 спостереження: А — показники в жнок 1-1 групи; Б — показники в жнок 2-1 групи;
В — показники в жнок 3-1 групи Примтка: * — в'рог'дт в'дм'тност! (р < 0,05).
При ощнщ функцюнального стану скелетних м'язiв у жшок 3-1 групи було встановлено вiрогiдне покра-щання при використанш тесту статичного балансуван-ня на однш нозi (р = 0,01).
При аналiзi частоти падшь встановлено, що частота падшь у жiнок контрольно! групи вiрогiдно зросла через 12 мюящв, а саме: частота падшь один раз на рш зросла iз 13 до 50 % та частка пащенпв, якi не вщзна-чали падiнь, за перюд спостереження зменшилась iз 63 до 25 %. У пащенток 2-! групи частота падшь зменшилась: через 12 мюящв жшок, яы вщзначали падiння два рази на рш, не було виявлено порiвняно з початком дослiдження. Частка жшок, яы не вiдзначали падiнь, у 2-й груш мала тенденцш до зростання через 12 мюящв спостереження (на початку — 67 %, через 12 мюящв — 75 %). У 3-й груш частка обстежених жшок, яы не вщзначали падiнь, зросла за перюд спостереження в!д 41 до 50 %. Частота падшь у 3-й груш жшок вiро-пдно зменшилась: на початку дослщження частота падшь один раз на рш становила 24 %, два рази на рш — 12 %, три рази на рш — 18 %, чотири рази на рш — 6 % та через 12 мюящв спостереження частота падшь один раз на рш становила 29 %, два рази на рш — 21 %. Частоту падшь бтьше шж два рази на рш жшки 3-1 групи в ынщ дослщження не вщзначали (рис. 2).
Таким чином, у жшок, яы отримували комплексну терапiю вiтамiном D та лiкувальною фiзкультурою протягом 12 мюящв, спостериалось вiрогiдне покра-щання якостi життя, статичного балансування, сили скелетних м'язiв i зниження частоти падшь у жшок у постменопаузальному перюдг
Алгоритм дiагностики та профшактики саркопенм в осiб старших вшових груп
На пiдставi проведеного аналiзу лiтератури та отри-маних результат дослщжень, проведених на ба-зi ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», представлено алгоритм диагностики та профiлактики саркопенй в ошб старших вiкових груп.
З метою дiагностики саркопенй в ошб старших вiкових груп (старше 65 роыв) пропонуемо на-самперед проводити ощнку апендикулярно! зне-жирено! маси за допомогою ДРА. При значенш 1АЗМ > 5,72 кг/м2 у жшок (Поворознюк В.В., Дзеро-вич Н.1., 2016) та > 7,26 кг/м2 у чоловтв (EWGSOP, 2010) рекомендуемо пащентсга спостереження та по-вторне денситометричне обстеження через 1 рш. При значеннi 1АЗМ < 5,72 кг/м2 у жiнок (Поворознюк В.В., Дзерович Н.1., 2016) та < 7,26 кг/м2 у чоловшв (EWGSOP, 2010) проводимо оцiнку сили м'язiв кистей (динамометрiя) та функци (швидкiсть ходи за допомогою 4-метрового тесту) скелетних м'язiв. При в!д-хиленнi отриманих результатiв сили чи функци нижче референтних значень встановлюють дiагноз саркопенй, при вщхиленш всiх трьох показникiв — дiагноз саркопенi!' тяжкого ступеня. При вщхиленш тiльки показника апендикулярно! знежирено! маси в обсте-жуваного пацiента встановлюемо дiагноз пресарко-пени. Таким чином, при виявленш саркопенй пащ-ентовi надаемо наступнi рекомендаций нормалiзацiя
*
0
■х-
*
*
*
0
*
*
*
0
фактичного рацiону харчування (bmîct бiлка в рацюш харчування 1,2—1,5 г/кг/день) (Morley J.E. et al., 2010; Поворознюк В.В.), корекцiя недостатностi та дефщи-ту вiтамiну D, комплекс л^вальних фiзичних вправ (комплекс Отаго) та повторне обстеження (оцшка маси, сили та функцй' скелетних м'язiв) через 1 рiк. Алгоритм наведено на рис. 3.
Запропонований нами алгоритм надасть змогу оць нювати стан скелетно! м'язово! тканини та проводити профтактичш заходи щодо саркопенй'.
Висновки
Саркопенiя е герiатричним станом, що часто спо-стериаеться в осiб лiтнього та старечого вшу, знижуе ix фiзичнi можливосп, погiршуе якiсть життя, сприяе збшьшенню частоти падiнь i, вiдповiдно, ризику ос-теопоротичних переломiв. У зв'язку iз цим необхи-нi дослщження з вивчення поширеностi та факторiв
ризику саркопенй' в осiб старших втэвих груп, роз-робка методiв i засобiв дiагностики, профiлактики та лшування порушень функцiонального стану м'язово'1' системи.
Використання розробленого критерiю дiагнос-тики пресаркопенй' в жiнок старших вшових груп (1АЗМ < 5,72 кг/м2) надае можливють виявляти групи ризику ошб iз саркопенiею, якi потребують додаткових обстежень та лiкування.
Наведений у рекомендащях розрахунок шдивиу-ально! потреби в бiлкаx та пщ^р рацiону дозволить практичним лiкарям надавати рекомендацй' щодо ко-рекцй' харчування ошб старших вшових груп з метою профилактики та лiкування саркопенй'.
Комплексна терашя, що включае вггамш D та ль кувальну ф1зкультуру, протягом 12 мюящв сприяе в1ропдному покращанню якост життя, статичного балансування, сили скелетно!' мускулатури та зни-
□ Не було D1 раз на piK П2 рази на piK До початку спостереження
□ Не було D1 раз на piK П2 рази на piK 12 мкяфв спостереження
□ Не було □ 1 раз на piк □ 2 рази на piк До початку спостереження
□ Не було □ 1 раз на piK 12 мкяфв спостереження
В
□ Не було П1 раз на piK П2 рази на piK ■ 3 рази на piK Н4 рази на piK
До поча^у спостереження
□ Не було П1 раз на piK П2 рази на piK 12 мкяфв спостереження
Рисунок 2. Частота пад'шь (%) у ж'мок 1-3-Ïгруп спостереження до початку та через 12 мкяцв спостереження: А — показники в жшок 1-Ïгрупи; Б — показники в жнок 2-Ïгрупи; В — показники в жнок 3-Ïгрупи
Рисунок3. Алгоритм д'тгностики та профшактики саркопенй'в oci6старших в'шовихгруп Прим1тки:a — 1АЗМ — '¡ндекс апендикулярно) знежирено) маси; b — за даними В.В. Поворознюка, H.I. Дзерович (2016); c — Rosetta Study (Baumgartner R., 1989); d — EWGSOP, 2010 (Cruz-Jentoft A.J.); e — рекомендацП з харчування для оаб i3 cаркonенieю (Morley J.E. et al., 2010; ПоворознюкВ.В., 2016), ж—жнки, ч — чoлoвiки.
женню частоти падшь у жшок у постменопаузально-му перюда.
Розроблений i наведений у методичних рекомен-дащях алгоритм дiагностики порушень структурно-функщонального стану скелетно! м'язово! тканини та профтактичних заходiв в ошб старших вiкових груп i3 саркопешею заснований на розроблених критерiях дiагностики саркопенй, результатах дослiджень що-до ефективност вiтамiну D та лшувально! фгзкульту-ри. Алгоритм надасть змогу ощнювати стан скелетно! м'язово! тканини та проводити профтактичш заходи щодо саркопенй.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту штерешв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Dzerovych NI. Correlation between lean body mass and protein content in the diet of women of postmenopausal period: literature data and the results of own researches. Problemy osteologii'. 2014;17(4):30-36. (in Ukrainian).
2. Povoroznyuk VV, Binkley N, Dzerovycch NI, Povo-roznyuk RV. Sarkopenija [Sarcopenia]. Kyiv: Vipol; 2016. 180 p. (in Ukrainian).
3. Povoroznyuk VV, Pludovsky P, Balatska NI, et al. Defitsyt ta nedostatnist' vitaminu D: epidemiolohiya, di-ahnostyka, profilaktyka ta likuvannya [Deficiency and deficiency of vitamin D: epidemiology, diagnostics, prevention and treatment]. Donetsk: Publisher Zaslavsky OYu; 2014. 262 p. (in Ukrainian).
4. Povoroznyuk VV, Dzerovich NI, Sineok LL, Mus-ienko AS. Appendicular lean mass depending on the protein content in the daily diet in Ukrainian women in postmenopausal period. Problemy stareniia i dolgoletiia. 2015;24(2):185-192. (in Ukrainian).
5. Polyakov OA, Prokopenko NO, Semesko TM, et al. Udoskonalennya sposobu zhyttya (kharchuvannya, fizych-noyi aktyvnosti) lyudey pokhyloho viku, zaynyatykh na vyrobnytstvi. Rukovodstvo [Improvement of the lifestyle (nutrition, physical activity) of the elderly, employed in the production. Guidelines]. Kyiv: Ukrainian Center for Scientific Information and Patent and Licensing; 2013. 32 p. (in Ukrainian).
6. Kharchenko NV, Anokhin AG, editors. Dijetologija [Dietetics]. Kyiv: Meredian; 2012. 526 p. (in Ukrainian).
7. Bischoff-Ferrari HA, Dawson-Hughes B, Stock-lin E, et al. Oral supplementation with 25(OH)D3 versus vitamin D3: effects on 25(OH)D levels, lower extremity function, blood pressure, and markers of innate immunity. J Bone Miner Res. 2012 Jan;27(1):160-9. doi: 10.1002/ jbmr.551.
8. Povoroznyuk V, Dzerovych N. Sarcopenia in Ukrainian women: assessment and determination of lean body mass deficiency - Poster in WCO-IOF-ESCEO World Congress on Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskel-etal Diseases. Osteoporos Int. 2015;26(Suppl 1):S357. doi: 10.1007/s00198-015-3068-3.
9. Povoroznyuk V, Dzerovych N, Balatska N, Belinska A, Povoroznyuk R. AB1182 The role of vitamin D and exercises in correction of age-related skeletal muscle changes in postmenopausal women. Annals of the Rheumatic Diseases. 2017;76(Suppl 2):1469. doi: 10.1136/annrheumdis-2017-eular.5898.
10. Volpato S, Bianchi L, Cherubini A, et al. Prevalence and clinical correlates of sarcopenia in community-dwelling older people: application of the EWGSOP definition and diagnostic algorithm. J Gerontol A Biol Sci Med Sci.
2014 Apr;69(4):438-46. doi: 10.1093/gerona/glt149.
11. Yanai H. Nutrition for sarcopenia. J Clin Med Res.
2015 Dec;7(12):926-31. doi: 10.14740/jocmr2361w.
OTPMMQHO 01.12.2017 ■
Поворознюк В.В.1, Дзерович Н.И.1, Синеок Л.Л.2, Романенко М.С.2
1ГУ«Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина 2Лаборатория геродиететики ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Диагностика и профилактика саркопении
Резюме. Представлены методические рекомендации по диагностике и профилактике саркопении. Уделено внимание коррекции питания, использованию лечебной физкультуры, назначению витамина D с целью профилактики этого заболевания.
Ключевые слова: саркопения; диагностика; профилактика; лечебная физкультура; комплекс физических упражнений Отаго; витамин D
V.V. Povoroznyuk', N.I. Dzerovych',
L.L. Synieok2, M.S. Romanenko2
'State Institution "D.F. ChebotarevInstitute
of Gerontology of the NAMS Ukraine", Kyiv, Ukraine
2Laboratory of Gerodietetics of State Institution
"D.F. Chebotarev Institute of Gerontology
of the NAMS Ukraine", Kyiv, Ukraine
Diagnosis and prevention of sarcopenia
Abstract. The article presents the guidelines on the diagnosis and prevention of sarcopenia. Attention was paid to nutrition correction, the use of exercise therapy, the administration of vitamin D in order to prevent this disease. Keywords: sarcopenia; diagnosis; prevention; exercise therapy; OTAGO Exercise Program; vitamin D
