CC BY
25
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК: 616.728.3- 002 - 073.48 1ваницький 1.В.
Д1АГНОСТИКА ХВОРОБИ ГОФФА ЗА ДОПОМОГОЮ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ КОЛ1ННИХ СУГЛОБ1В
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
У статт{ наведет дат щодо широко розповсюдженого, але пор{вняно р{дко д{агностуемого за-хворювання - хвороби Гоффа, надат в{домост{ щодо анатом{чних передумов розвитку ц{ег патологи, кл{тчних метод{в д{агностики. Окрема увага надаеться ультразвуковому обстеженню суглоб{в як методу д{агностики вищеозначеног патологи. Надат результати власних спостере-жень, узагальнен л1тературш дан дозволяють зробити висновок щодо високог тформативнос-т{ ультразвукового обстеження в д{агностиц{ ц{ег патологи.
Ключов1 слова: колоний суглоб, хвороба Гоффа, ультразвукове обстеження.
У практик кожного лкаря, як ревматолога, так i терапевта або травматолога досить часто зус^чаються па^енти як похилого вку, так i вщносно молодi зi скаргами на бть та обмежен-ня рухомост у колшних суглобах, як не пщпа-дають пщ дiагностичнi критерп жодно'Г травми або артриту i е причиною значного зниження якост життя. Звичайно бтьша частина таких па-цiентiв тривалий час безрезультатно лкуються iз дiагнозом «деформуючий остеоартроз», який у даному випадку е неправомочним, осктьки причина хвороби обумовлена не змшами суглобо-вого хряща, а вторинним синовптом на фон па-тологiчних змiн внутрiшньосуглобових структур. Для колшних суглобiв такий стан порiвняно часто обумовлений патолопею жирових тiл Гоффа або хворобою Гоффа.
Хвороба Гоффа - лтоартрит або хрошчне запалення жирово' кл^ковини в дiлянцi крило-подiбних складок - тт Гоффа колiнного суглобу на фош 'х гтерплазп, що нерщко супроводжу-еться защемленням 'х мiж суглобовими поверх-нями кюток i блокуванням колiнного суглоба.
В 1904 р. А. Гоффа описав захворювання крилоподiбноl складки колшного суглоба, що у цей час мае його iм'я. «Я виявив дане захворювання при операцп на колшному суглобу коли я припускав наявнють ушкодженого менiска. Але мешски при розкриттi суглобу виявились штакт-ними. Однак я звернув увагу на велику пперпла-зiю жирово' тканини пiд зв'язкою надколiнка. Це спостереження показало, що ми маемо справу з досить типовою картиною захворювання. Якщо ми будемо препарувати здоровий колшний суглоб, то пщ зв'язкою надколшка побачимо двi крилоподiбнi i одну синовiальну складки. Першi представленi жировою тканиною, вкрит синовн альною оболонкою, що нагадуе собою м'яку ль пому, яка поширюеться вiд переднього краю ве-ликогомтково''' кiстки в порожнину суглоба.... Таким чином, мова йде про характерне захворю-вання, що найкраще позначити як запальну п-перплазш жирово''' тканини iз проростанням и щтьною фiброзною сполучною тканиною. Цей запальний процес, осктьки вщсутш якi-небудь iншi етiологiчнi моменти, зазвичай пов'язаний iз травмою. Гiпертрофований тяж надалi защем-ляеться мiж виростками стегново' та великого-мтково''' кiсток, що е новим стимулом для збть-
шення процесу запалення. » (Hoffa, 1904 цит. по К.Башурову, 1995)
Звичайно дiагностика патологiчних змiн внут-ршньосуглобових структур фунтуеться на клшн чнш картинi захворювання i променевих методах дослщження, до яких вiдносять оглядову рент-генографiю, комп'ютерну томографiю (КТ), КТ-мiелографiю, магнiтно-резонансну томографiю ( Ozkur А, Adaletli I, Sirikci А, Kervancioglu R, Ваугат М 2005). Можливостi традицiйного рент-гешвського дослiдження в дiагностицi патологи суглобiв важко недооцiнити. Водночас у дiагнос-тицi захворювань внутрiшньосуглобових структур, особливо на раншх стадiях, стандартне ре-нтгенологiчне обстеження малоiнформативне, хоча це не зменшуе променеве навантаження, отримане хворим. Контрасты рентгешвськ ме-тоди (дискографiя, мiелографiя) опосередковано дозволяють виявити м'якотканинний патолопч-ний субстрат, але небезпечн за рахунок усклад-нень, можливих при iнвазивних методах дослн дження, тому зараз практично не використову-ються. Виявити ураження внутршньосуглобових структур та оцiнити 'х стан на рiзних етапах розвитку патолопчного процесу дозволяють КТ i МРТ, але висока вартiсть обстеження та низька оснащенють лiкарень вщповщним обладнанням стають на завадi широкому використанню цих методiв обстеження.
Аналiз даних лiтератури i нашi спостереження свщчать, що ультразвукове дослщження рщ-ко використовуеться для дiагностики патолопч-них станiв внутрiшньосуглобових структур. Однак ультразвуковий метод швидко розвиваеться i останнiм часом активно впроваджуеться в дiаг-ностику захворювань опорно-рухово' системи (Юдж М. Н., 2007). Нестача простих i шформа-тивних методiв на первинному етап дiагностики диктуе необхiднiсть подальшого вивчення мож-ливостей застосування УЗД у дiагностицi хвороби Гоффа i визначення його мiсця серед iнших методiв променево' дiагностики. Все це i стало пiдставою для проведення нашого дослiдження.
Нами було обстежено 8 па^етчв (5 жiнок, 3 чоловшв) iз хворобою Гоффа колшних суглобiв. Дiагноз хвороби Гоффа встановлювався клiнiчно та пiдтверджувався МРТ дослщженням колiнних суглобiв. Середнiй вiк обстежених склав 54,2±7,3 роки. Для порiвняння нами була набра-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
на група з 23 па^енпв (15 жшок, 8 чоловшв) вщ-повщного вiку (55,1±6,8 роки) з остеоартритом колшних суглобiв, II рентгенолопчною стадieю, без вторинного синовпту.
Уам пацieнтам проводили ультразвукове об-стеження колшних суглобiв за загальноприйня-тою методикою (Коваленко В.Н., Борткевич О.П., 2010)
При обстеженн групи па^етчв з хворобою Гоффа був пом^ний характерний об'ективний симптом - виражена атрофiя чотириглавого м'я-за стегна на ураженш кiнцiвцi. При вимiрюваннi окружностi стегна вiдмiчалось достовiрне (р<0,05) зменшення довжини у порiвняннi iз здоровою кiнцiвкою у середньому на 1,9±0,4 см. У вах випадках вiдмiчалась типова припухлiсть колшного суглобу глибоко пщ надколшком \ по
Рис. 1 Кстовидно - фiбрознa перебудова жирового тла Гоффа при хворобi Гоффа
Таким чином, використання ультразвукового обстеження при патологи колшних суглобiв не ттьки доповнюе кл^чш методи обстеження, во-но мае перевагу серед шших променевих мето-дiв в диференцiйнiй дiагностицi мiж деформую-чим остеоартрозом та хворобою Гоффа. Ультразвукове дослщження доступне, високошфор-мативне, нешкiдливе для пацiента, дозволяе ви-явити складну для дiагностики хворобу Гоффа колiнного суглоба вже на раншх стадiях захво-рювання, проводити контроль лiкування та ди-намiчне спостереження за хворими. Перспективами подальшого дослiдження е диференцшна
обидвi сторони вiд нього.
При УЗД жирове тто у па^етчв з деформу-ючим остеоартрозом не виступало за меж1 суглобу i вiзуалiзувалось як однорiдна дрiбно - або середньо - комiрчаста структура середньоТ ехо-генностi з шжними перетинками, при енергетич-ному допплерiвському картуваннi вiдмiчались поодинокi дрiбнi судини. В групi пацieнтiв з хворобою Гоффа жирове тто було збтьшене в розмiрах на 3,2±1,4 мм у порiвняннi з контрлате-ральною кiнцiвкою, вiдмiчалося потовщення пе-ретинок, пiдвищення ехогенностi, в^^чалась неоднорiднiсть за рахунок кiстоподiбноT перебу-дови та фiброзу, пiд власною зв'язкою надколш-ка (у 5 па^етчв) та у верхньому заворот (у 6 пацieнтiв) визначався супутнш синовiiт.
Рис.2 Кстовидно - ф1брозна перебудова жирового тла Гоффа при хворобi Гоффа, множинш ксти.
дiагностика патологи внутршньосуглобових структур за допомогою ультразвукового дослн дження.
Лiтература
1. Башуров К.С. Болезнь Гоффа коленного сустава / К.С. Башу-ров // Травматология и ортопедия России. - 1995. - №4. - С.89-91.
2. Коваленко В.Н. Застосування МРТ i УЗД у дiагностицi остеоар-трозу / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич // Укр. ревматол. журн. -2010. - № 39. - С. 55-86.
3. Юдж М.Н. Ультразвуковые исследования костно-мышечной системы / Юдж М.Н. - М. : Видар-М, 2007. - 400 с.
4. Ozkur A. Hoffa's recess in the infrapatellar fat pad of the knee on MR imaging / A.Ozkur, I.Adaletli, A.Sirikci, R.Kervancioglu [et.al.] // Surg Radiol Anat. - 2005. - №27. - Р. 61- 63.
Реферат
ДИАГНОСТИКА БОЛЕЗНИ ГОФФА ПРИ ПОМОЩИ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ Иваницкий И.В.
Ключевые слова: коленный сустав, болезнь Гоффа, ультразвуковое обследование.
В статье описывается широко распространённое, но редко диагностируемое заболевание - болезнь Гоффа, приведены сведения об анатомических предпосылках развития этой патологии, клинических методах диагностики. Отдельное внимание уделено ультразвуковому обследованию суставов как методу диагностики описанной патологии. Приведенные результаты собственных наблюдений, обобщённые литературные данные позволяют сделать вывод о высокой диагностической ценности ультразвукового обследования суставов в диагностике описанной патологии.
Summary
DIAGNOSTIC OF GOFF DISEASE BY ULTRASOUND SCANNING OF KNEE JOINT Ivanytskyi I.V.
Key words: knee joint, Hoff disease, ultrasound scanning.
The article describes the widespread, but rarely diagnosed Hoff disease, provides the information about
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
the anatomical factors predisposing its development and clinical methods of its diagnosis. Special attention is paid to US scanning of joints as a diagnostic method for detecting this pathology. The results of our research, summarized published data allow us to suggest a high diagnostic value of US scanning in the diagnosis of the joint pathology.
УДК 616.346.2-002.1-089
Капустянський Д.В., Капустянська А.А., Лавренко Д.О. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБРОБКИ КУЛЬТ ЧЕРВОПОД1БНОГО В1ДРОСТКА ПРИ ДЕСТРУКТИВНИХ КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНИХ ФОРМАХ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою досл{дження було зменшення кшькост{ запальних ускладнень у хворих на гострий де-структивний апендицит. Для досягнення ц{е'Т мети було розроблено та впроваджено в практи-чну д{яльтсть споЫб обробки кукси червопод{бного в{дростка при деструктивних формах захворювання. СпоЫб полягае у демукозацгТ кукси в{дростка з обробкою TT розчином Октетсепт. Застосування запропонованого методу обробки культ1 червопод{бного в{дростка у хворих з де-структивними формами захворювання достов{рно зменшуе частоту тсляоперацшних ускладнень з 5,2% до Тх повнот в{дсутност1 в досл{днш грут.
Ключов1 слова: апендицит, кукса вщростка, демукозац1я, Октетсепт, л1кування.
Тема роботи е фрагментом науково-дослщноТ роботи ВДНЗУ «УМСА» «Х1рурпчн1 захворювання в сучасних умовах: особли-вост1 етюлогм, патогенезу, шычного переб1гу; удосконалення д1агностичноТ та л1кувальноТ тактики. Прогнозування ускладнень та оц1нка ефективност1 лкування.» (№ держреестрацп 0105V007074).
Гострий апендицит - це одне з найбтьш по-ширених хiрургiчних захворювань оргашв черев-но' порожнини.
Незважаючи на задовтьы результати лку-вання хворих на гострий апендицит (летальнють вщ якого складае 0,07 - 0,1%), нин зберiгаеться значна кiлькiсть його запальних ускладнень, що за даними л^ератури коливаеться в межах 0,3 -4,6% [4].
З метою вивчення структури i ктькосп запальних ускладнень при гострому апендицит та пошуку можливих шляхiв 'х усунення нами було вивчено результати хiрургiчного лiкування 437 хворих на цю патолопю, якi лiкувалися протягом 2010 року в хiрургiчному вщдтенш 1 МКЛ м. Полтави.
Було отримано наступнi результати. Всiм хворим було виконано апендектомю Класична апендектомiя iз розрiзу передньо' черевно' стш-ки за Волковичем-Дьяконовим виконано 419 (95,9%) хворим. При цьому ретроградна апенде-ктомiя виконана у 10 (2,3%) хворих. За показан-нями, якi були обумовлен перитонiтом, супут-ньою патолопею 5 (1,1%) хворим виконана се-редньо-серединна лапаротомiя та 3 (0,7%) хворим - нижньо-серединна лапаротомiя з послн дуючим видаленням червоподiбного вiдростка.
У 2 (0,4%) хворих разом з апендектомiею виконана резек^я дiлянки великого сальника i у 2 (0,4%) ж1нок видалена кюта яечника за показан-нями.
Пюляоперацшний перiод ускладнився внут-рiшньочеревною кровотечею у 1 (0,2%) хворого, виникненням сероми - у 7 (1,6%), запальним ш-фтьтратом черевно' порожнини - у 3 (0,7%), запальним шфтьтратом пюляоперацшноТ рани - у 4 (0,9%) та нагноенням шсляоперацшно''' рани - у 3 (0,7%) хворих.
В зв'язку з наявнютю вищезазначених пюля-операцшних ускладнень, бiльшiсть яких запаль-но' етiологiТ i спостер^алася переважно у хворих з деструктивними формами гострого апендици-ту, виникла необхщнють переглянути лiкувальну тактику. А саме, хщ оперативного втручання пщ час обробки кукси червоподiбного вщростка, оскiльки за лiтературними даними саме на цьо-му етапi можуть бути скоригованi фактори, що впливають на пюляоперацшш ускладнення [1,2,4,5,9].
У 63 (14,4% - серед загально'' ктькосп та 26,8% - серед па^ен^в з деструктивними формами захворювання) хворих на гострий апенди-цит проведено обробку культ червоподiбного вщростка за методикою, запропонованою автором дисертацшно''' роботи та проф., д.м.н. Куз-нецовим А.Я.
Вщомий споаб обробки культ червоподiбно-го вiдростка шляхом и занурення в просвiт купола слтоУ кишки за допомогою накладання кисетного та Z-подiбного швiв. Вiн виконуються з обробкою просв^у червоподiбного вiдростка при його вщаченш 5% спиртовим розчином йоду [9], який був застосований у 172 (73,2%) хворих на гострий деструктивний апендицит - контрольна група.
Найбтьш близьким за техычною сутнютю е споаб формування культ червоподiбного вщростка, при якому вщтинають вщросток вiд його основи, попередньо наклавши першу кптсу на основу та другу на вщсташ 5 мм у напрямку вер-хiвки вщростка, пюля чого ножицями вiдросток вщакають мiж клiпсами, а усi шари червоподiб-ного вiдростка коагулюють до клтси, що зали-шаеться [4].
Недолгом даного способу е те, що вш мало придатний для використання при апендектомп
