CC BY
13
УДК 616-07+617.75+616.8-009.17
Д1АГН0СТИКА ФУНКЩОНАЛЬНИХ 30Р0ВИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ СИНДР0М1 ХР0Н1ЧН01 ВТОМИ У СТУДЕНТ1В В ДИНАМ1Ц1 НАВЧАЛЬН0Г0 СЕМЕСТРУ
Сеньтв Н.Р., Мойсеенко Н.М.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет, м. 1вано-Франтвськ
Метою досл1дження е покращення д/агностики синдрому хрон1чноУ втоми (СХВ), котрий, на сьо-годн1шн1й день, е одшею з найб'льш поширених патолог1й, шляхом вивчення функи/ональних зоро-вих порушень в динам1ц навчального проиесу в 56-ти студент1в. Обстеження проводилось за до-помогою методу ор1ентувальноУ ощнки контрастноУ чутливост з використанням частотно-синусоУдальноУ тестовоУ реш'пки. В результатI проведеного 2-х етапного досл1дження встановлено, що тривале зорове навантаження впродовж навчального семестру у 26-ти студент1в(46,4%) призво-дить до появи ознак СХВ наприк1ни семестру. Одночасно спостер1гаеться зниження зорових фун-кщй у виглядI шдвищення порогу контрастноУ чутливост для високих частот на 30, 56%, для серед-н/х — 6,46% I низьких — 14,24%.
Ключов1 слова: зоровий аналЬатор, просторова частота,
Синдром хроычноТ втоми (СХВ) - одна з до-статньо поширених патологш сьогодення. Вели-чезна кшькють соц1ально-економ1чних, ф1зичних, еколопчних \ сощальних фактор1в призводять до зростання психоемоцшноТ напруги, виснаження, порушення функцюнування оргашзму, пщ впли-вом чого знижуеться ¡ндивщуальний пор1г ошр-носп особистосп, що призводить до попршення ефективносп д1яльносп, гальмування професш-ного розвитку, а це в свою чергу веде до появи синдрому хроычноТ втоми.[4]
Вперше як окремий д1агноз назва СХВ була запропонована в 1988 р. А. Ллойдом. \ в США був створений "Нацюнальний центр хрошчноТ втоми". [6]
Прогресування синдрому хроычноТ втоми су-проводжуеться негативним ставленням до прац1, систематичною втомою, розаянютю, зниженням ефективносп виконання професшних завдань[4].
Етюлопя \ патогенез цього синдрому залиша-ються нез'ясованими, а тому незрозумтим е вплив зорового навантаження на стан функцю-нування зорового анал1затора. Особливу увагу привертае до себе клш1чна симптоматика \ динамка прояв1в синдрому хрошчноТ втоми в студенев, котр1 навчаються в ушверситетах, де , окр1м розумового навантаження, яке включае в себе значне зорове напруження,е постшний контакт з людьми, що вимагае великих затрат емо-цшних ресурс1в \ ,вщповщно, пщвищення вимог до зорових можливостей та збтьшення витри-валосп з боку органа зору.
Отже, вивчення динамки стану функцюнуван-ня зорового анал1затора пщ впливом навантаження пщ час навчального семестру \ в процеа формування синдрому хроычноТ втоми е актуа-льним на даний момент \ потребуе бтьш детального дослщження.
Мета дослщження: покращити д1агностику СХВ шляхом вивчення функцюнальних зорових порушень в динамщ1 навчального процесу в студенев .
Матерали та методи дослдження
В ход1 дослщження було обстежено 56 пац1ен-т1в (112 очей). Дослщження проводилось протя-
синдром хроннноТ втоми, контрастна чутливють.
гом двох рош. Впродовж першого року проведено анкетування студенев 4-5 курав у два ета-пи - у вересы та в листопад!. Середнш вк скла-дае 21-23 роки.
Анкета складалася з трьох частин:
1. Паспортна.
2. Клшко-невролопчы симпто-
ми(використаш д1агностичш критерп синдрому хрошчноТ втоми, перегляд 1994р.):
А. Стшке або рецидивуюче вщчуття втоми, яке виникло вперше, чи вщзначаеться ч1ткий момент його появи, не е результатом тривалого навантаження \ не зумовлене соматичними захворю-ваннями. Вщчуття втоми суттево не зменшуеть-ся шеля вщпочинку лежачи \ призводить до сут-тевого зниження професшно!', соц1ально!' та осо-бистоТ' активность
Б. Одночасна \ стшка наявнють принайм1 чоти-рьох з таких симптом1в:
- порушення короткотривалоТ пам'ял \ конце-
нтрацп уваги;
- бть у горл1;
- чутлив1 шийы та пахвинш л1мфовузли;
- бть у м'язах;
- бть у багатьох суглобах за вщсутносп арт-
риту;
- бть голови нового характеру, локал1заци чи
важкосл;
- розлади сну, сон, який не дае вщчуття евн
жосп;
- погане самопочуття пюля навантаження,
яке утримуеться понад 24 годи-
ни [6].
3. Офтальмолопчы симптоми: Втома очей протягом дня (зв'язок з читанням, переглядом телепередач, роботою за комп'ютером, конспектуванням тексту, керуван-ням автомобтем);
В1дчуття печЛ (сухост1 або сльозотечО в очах п1-
сля зорового навантаження;
Порушення ч1ткост1 сприйняття предмете п1сля
тривалого напруження очей;
Вщчуття постшноТ втоми, незалежно в1д ф1зич-
ного навантаження \ напруження зорового аналн
затора, що зумовлюе значне зниження профе-сшноТ, соц1альноТ'та особистоТ'активносл.
На основ1 отриманих даних сформували наступи! групи обстежуваних:
- контрольна група (без ознак СХВ на першому та другому етапах дослщження) - 27 чоловк (48,2%);
- експериментальна група (з ознаками СХВ, як1 виявлялися на другому еташ) - 26 чоловк (46,4%);
- решта - група людей, як1 не ввшшли в насту-пний етап дослщження (з ознаками СХВ на першому \ другому етапах обстеження) - 3 чол. (5,4%).
На другому роц1 проводилось обстеження контрольно! та експериментальноТ групи в два ета-пи (у вересш та листопад!): о 8.00 ( до зорового навантаження, що включало в себе читання \ конспектування тексту, надрукованого комп'ютерним шрифтом 12 з ¡нтервалом 1,5 на вщсташ 30 см вщ очей) та 11.00 (пюля зорового навантаження); та в 12.00 (до зорового навантаження) \ 15.00 (пюля зорового навантаження). Дослщження проводилось з використанням таких метод1в обстеження, як в1зометр1я з корекцн ею гостроти зору (у вах пац1ент1в гострота зору з корекц1ею до 3,0D становила 0,9-1,0) та ор1енту-вальноТ оцшки контрастно! чутливосп за допо-могою частотно- синусо'щальноТ тестовоТ реш1т-ки(ЧСР) [5].
Методика полягала у вивченш змш порогу контрастно! чутливосп окремо для контрольно! \ експериментальноТ груп.
Частотно-синусоТ'дальна тестова реш1тка (ЧСР) являе собою зображення, що складаеться з семи вертикальних синусоТдальних реш1ток з1 змшним контрастом. ЧСР побудована так, що на вщсташ 1м вщ неТ охоплюеться весь д1апазон просторових частот вщ 0,5 до 32 цикп/град. Ко-жний синусоТдальний фрагмент реш1тки займае по горизонтал1 30мм. Ктькють синусоТдальних фрагменте наростае зл1ва направо вщ 1 до 32 в геометричнш проекцп з показником, що дор1в-нюе 2. Вздовж уах вертикальних лшш локальний контраст змшюеться р1вном1рно:вщ 0% на самому верху до 50% внизу. Значения контрасту на кожному горизонтальному р1вн1 розм1щуються вздовж л1вого краю даноТ ЧСР [5].
Порогов! значения контрасту складають час-тину, виражену у вщсотках.
Увесь 50%вщсотковий д1апазон роздтений на 5 пщд1апазон1в, вщм1чених горизонтальними 61-лими лш1ями. В середин! кожного пщд1апазону контраст змшюеться лшшно. Зверху вниз змша контрасту всередиш цих пщд1апазошв скпадае: 0-1,6%; 1,6-4,8%; 4,8-11,2%; 11,2-24%; 24-49,6% [5].
Уа просторов! частоти умовно можна подтити на низьк1 (0,5-7), середш
(8- 14) \ висом (14-32).
Таблиця розташовувалася на р1вн1 очей патента на вщсташ 1м. При цьому використовува-лось природне осв1тлення к1мнати \ апарат Рот-та, в який пом1щалась таблиця. Оцшювались по черз1 праве та л1ве око.
Для оцшки контрастноТ чутливосп ЧСР повню-тю закривалася листком арого паперу. Поступо-во вщкривали таблицю, зазначаючи р1вень, де пащент вщм1чав появу синусоТдальних фрагменте, що вщповщае вщсотку контрастности визна-ченоТ за вищезгаданою шкалою. Згщно даних л1-тератури, пор1г контрастноТ чутливосп, визначе-ний у вщсотках, е обернено пропорцшний вщсо-тку збереження контрастноТ чутливосп.
Результати обох дослщжень зображувались граф1чно у вигляд1 вщюграми та пор1внювалися з даними контрольно'! групи, як1 були прийнят1 за стандарт.
Результати та Тх обговорення
В результат! дослщження шляхом анкетування ознаки СХВ виявлено у 29-ти обстежува-них(51,8%). Серед них у 3-х оаб(10,3%) були виявлеш симптоми СХВ на першому еташ дослщження, а на другому еташ у 29-ти лю-дей(100%). Таким чином, експериментальну трупу склали 26 чоловк, як1 вщм1чали ознаки СХВ ттьки на II еташ досл1дження. Було обстежено 27 ос1б, як1 заперечували наявн1сть симптом1в СХВ на I I II еташ I котр1 склали контрольну трупу. Решта (3 чоловки) не ввшшли в подальш1 досл1дження, осктьки вказан1 патолог1чн1 симптоми, можливо, були пов'язан1 з ¡ншими сомати-чними захворюваннями.
Подальш1 досл1дження проводили за допомо-гою методу визначення контрастноТ чутливост1, результати якого подавались у вигляд1 вщеог-рами, окремо для високих, середн1х та низьких просторових частот.
Анал1зуючи динам1ку контрастноТ чутливосп для високих просторових частот(Рис.1), вщм1че-но, що на першому еташ(у вересн1) пор1г контрастноТ чутливосл(ПКЧ) становив 1,62±0,24%, а на другому еташ (листопад) 1,38±0,61% (р>0,05), що вказуе на в1дсутн1сть впливу тривалого навантаження на ПКЧ високих просторових частот в контрольна груп1. В експериментальн1й груш на I еташ(8.00-11.00) ПКЧ становив 1,6±0,22%, а шз-н1ше (12.00-15.00) - 10,78±2,36%, що на 8,68±3,71% вище, н1ж у контрольноТ гру-пи(р<0,05). В подальшому, у листопад! на 8.0011.00 ПКЧ дор1внював 6,7±0,65%, що на 5,1 ±0,41 (р<0,05) вище вщповщного показника у вересш, а також на 5,5±0,31%(р<0,05) бтьший в пор1внянн1 з контрольною групою. На 12.00-15.00 ПКЧ пщвищувався на 16,82±3,41%(р<0,05) в по-р1внянн1 з вщповщними показниками у вересн1 I на 27,08±1,71% (р<0,05) при сшвставленш з контрольною групою.
35 ^ 30
ГС5 „ ^
р. 25 1 20 15 10 5 О
1,62 1.
1,6?:
31,88
4,42
Ю,82
1,60 2,10 ^ 2Д38 о 55 1,38 1,76 1,32
8.00
11.00
12.00
15.00
вересень
-Експери ментальна група
8.00
11.00
12.ОО
15.ОО
листопад
Час обстеження год
—Контрольна група
Рис. 1 Динам1ка зм'!н контрастноУчутливост1 для високих просторових частот Таким чином, встановлено(Рис.2), що пщ впливом тривалого навантаження спостер1гаеться пщвищення ПКЧ до високих просторових частот на 30,56±2,41 % в експериментальнш груш.
Контрольна Експериментальна
група група
Рис.2 Р1зниця показник1в контрастно!'чу Динамка контрастно! чутливосп для середшх просторових частот була наступною (рис.3). У контрольна груш у вересш на 1 пар1(8.00-11.00) вказаш показники становили 0,24±0,12%, а на 2 пар1 1,67±0,31 %(р<0,05). В листопад! показник ПКЧ нормал1зувався \ становив 0,92±0,41%. В експериментальнш груш у вересш ПКЧ на 1 пар1 вщповщав початковому показнику контрольно! групи \ дор1внював 0,9±0,21%(р>0,05). На 2 пар1 спостер1гали пщвищення ПКЧ на 4,31 ±0,71% в пор1внянш з вихщним р1внем \ на 3,53±1,01% - з
(воет/ для високих просторових частот контрольно! групи. В листопад! на 8.00-11.00 ПКЧ становив 2,62±0,71%, що на 2,36±0,43% (р<0,05) вище вщповщного показника у вересш \ на 1,72±0,68%(р<0,05), шж у контрольнш груш. На 12.00-15.00 спостер1галося повторне пщвищення показника аналопчно параметрам у вересш. Р1зниця з контрольною групою становила 5,69±1,21%(р<0,05). Таким чином виявлено, що тривале навантаження в експериментальноТ' групи призводить до пщвищення ПКЧ для середшх просторових частот на 6,46±1,21%.
о
6,98
1,29
15.00
листопад Час обстеження, год
-Експериментальна -Контрольна
група група
Рис.3 Динам'ма зм/'н контрастноУчутливост1 для середшх просторових частот
Вивчаючи вщеограму показниш контрастно! чутливосп для низьких просторових частот, вщ-значено, що у контрольно! групи у вересш о 8.00-11.00 ПКЧ становив 0,86%±0,12%, а о 12.00-15.00 - 1,72±0,31%(р<0,05). У листопад! о 8.00 ПКЧ дор1внював 0,51 ±0,02%, пюля чого спостер1галось його пщвищення втри-ч1(1,85±0,06%)(р<0,05). На 12.00 вщм1чалось не-значне зниження ПКЧ до 1,26±0,42%(р>0,05), а в подальшому на 15.00 стр1мке пщвищення вдв1ч1 (2,38±0,72%). Встановлено зростання ПКЧ для низьких частот на 1,81±0,48% вщ вихщного р1в-ня(р<0,05). В експериментальнш груш у вересш у 8.00 ПКЧ становив 0,57±0,03%, шсля чого по-
25
казник збтьшувався до максимального значения на 15.00 \ дор1внював 6,35±1,34%(р<0,05). Рн зниця з контрольною групою складала в цей час 4,69±1,72%(р<0,05). В листопад! динамка ПКЧ для низьких просторових частот була хвилепо-д1бною так само, як \ в контрольно'! групи. Показ-ник збтьшувався вщ 5,16±1,82%(8.00) до 16,62±2,12%(15.00). при цьому р1зниця даних з контрольно! групи коливалась вщ 4,65±1,08% до 14,24±1,16% вщповщно(р<0,05). Таким чином, встановлено пщвищення ПКЧ для низьких просторових частот на 16,05±1,94%, що на 14,24±2,02% вище, шжу контрольноТ'групи.
16,62
2,38
8.00 11.00 12.00 15.00 вересень
8.00 11.00 12.00 15.00 листопад
-Контрольна група
-Експериментальна група
Рис. 4 Динам'жа зм1н контрастно!' чутливост'1 для низьких просторових частот
Отже, в результат! проведеного 2-х етапного дослщження встановлено, що тривале навантаження впродовж навчального семестру у 26-ти студент1в(46,4%) призводить до появи ознак СХВ наприкшц1 семестру. Одночасно спостерн гаеться зниження зорових функцш у вигляд1 пщвищення порогу контрастно! чутливосп для ви-
соких частот на 30, 56%, для середшх - 6,46% \ низьких - 14,24%.
Вщомо, що ¡снуе ч1ткий розподт частотно-контрастноТ' чутливосп на с™вц1 ¡, вщповщно, взаемозв'язок з корою головного мозку,а саме: центральна дтянка атмвки проектуеться на пе-рвинний центр зору, тод1 як и периферична час-
тина на вторинний зоровий центр [7].
Визначено, що висок1 частоти бтьш сприйнят-лив1 для центрально!' дшянки с™вки \ первинно-го зорового центру головного мозку. Тому, зниження чутливосп центрально'1 зони атшки може свщчити про попршення функцюнальноТ д1яль-носп ганглюнарних кштин ц1еТ частини атшки та кори головного мозку в проекци первинного зорового центру, а отже, це призводити в свою чергу до зниження точное^ виконання роботи, пов'язаноТ з напруженням зорового анал1затора та розвитком офтальмолопчних симптом1в [11].
Вщповщно, зниження чутливосп до низьких просторових частот вказуе на попршення функцюнальноТ здатносп периферичних дтянок атшки \ вторинного центру зору, що може вплива-ти на порушення гностичних властивостей (зда-тнють розшзнавати форму предмета), що значно попршуе стан вищоТ нервовоТ д1яльностк
Висновок
Отже, пщ час обстеження встановлено, що ос-новними ознаками порушення зоровоТ д1яльнооп при синдром! хрошчноТ' втоми у студенев е пщвищення порогу контрастно'! чутливосп втрич1 для високих просторових частот \ на 14,24 % для низьких просторових частот, що вщображае пе-реважне зниження функцюнальноТ здатносп центральних та меншою м1рою периферичних вщдт1в зорового шляху .
Це дае можливють стверджувати, що офталь-молопчш методи дослщження можна застосову-вати для д1агностики функцюнальних зорових порушень при синдром! хрошчноТ втоми.
Лтература
1. Волков В. В. Методика клинической визоконтра-стометрии/ В. В. Волков, Л.Н. Колесникова, Ю. Е. Шелепин // Офтальмол. журн. - 1983.- №3.- С.59-61.
2. Гецко Ю. Синдром хронической усталости / Ю. Ге-цко // Terra genealógica.- 2005. - №5.- С.20-45.
3. Гусарева М. В. Анализ пространственно- частотных характеристик изображений: Межполушарные различия / М. В. Гусарева, Я. А. Меерсон // Сенсор. системы. - 1989. - T.3. - С.280-288.
4. Калька Н. Особливост1 лрояву синдрому хроннноТ втоми у npaq¡BHHK¡B системи »людини-людина» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: /Www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvldu/2008_2/kalk an.pdf.
5. Рожкова Г. Таблицы и тесты для оценки зрительных споабностей / Г. И. Рожкова, В. С. Токарева. -М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2001. - С. 50-54.
6. Тумак I. Синдром хроннноТ втоми: сучасний погляд i досягнення / I. Тумак // Медицина св1ту: матер1али симпоз1уму (Липень 1998). -К., 1998. - С.22-28.
7. Bird, C. M. Contrast discrimination with sinusoidal gratings of different spatial frequency/ C. M. Bird, G. B. Henning, F. A. Wichmann //Journal of the Optical Society of America, Optics, Image Science, and Vision. -2002. - №19.- P.1267-1273.
8. Blackwell, K. T. The effect of white and filtered noise on contrast detection thresholds / K. T. Blackwell // Vision of research.- 1998. - №38. - P.267-280.
9. Foley, J. M. Contrast detection and near-threshold discrimination in human vision / J. M. Foley, G. E. Legge // Vision of research.- 1991.- №21.- P.1041-1053.
10. Goris, R. L. T., Zaenen, P., Wagemans, J. Some observations on contrast detection in noise / R. L. T. Goris, P. Zaenen, J. Wagemans.// Journal of vision. -2008. - V.8, №9. - P.1-15.
11. Henning, G. B. Spatial-frequency tuning as a function of temporal frequency and stimulus motion / G. B. Henning // Journal of the Optical Society of America A, Optics, Image Science, and Vision. - 2005. - № 5. -P.1362-1373.
12. Henning, G. B. Some observations on the pedestal effect / G. B. Henning, F. A. Wichmann // Journal of vision. - 2007. - V.7, №1:3. - P.1-15.
13. Lu, Z. L. Characterizing observers using external noise and observer models: Assesing internal representations with external noise / Z. L. Lu, B. A. Dosher // Psychological review. - 2008. - №115. - P.44-82.
Реферат
ДИАГНОСТИКА ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ЗРИТЕЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ ПРИ СИНДРОМЕ ХРОНИЧЕСКОЙ УСТАЛОСТИ У СТУДЕНТОВ В ДИНАМИКЕ УЧЕБНОГО СЕМЕСТРА Сенькив Н. Р., Мойсеенко Н. М.
Ключевые слова: зрительный анализатор, пространственная частота, синдром хронической усталости, контрастная чувствительность.
Целью исследования является улучшение диагностики синдрома хронической усталости (СХУ), который, на сегодняшний день, является одной из наиболее распространенных патологий, путем изучения функциональных зрительных нарушений в динамике учебного процесса у 56-ти студентов. Обследование проводилось с помощью метода ориентировочной оценки контрастной чувствительности с использованием частотно-синусоидальной тестовой решетки. В результате проведенного 2-х этапного исследования установлено, что длительные зрительные нагрузки в течение учебного семестра в 26-ти студентов (46,4%) приводят к появлению признаков СХУ в конце семестра. Одновременно наблюдается снижение зрительных функций в виде повышения порога контрастной чувствительности для высоких частот на 30,56%, для средних - 6,46% и низких - 14,24% .
Summary
DIAGNOSTICS OF FUNCTIONAL VISUAL IMPAIRMENT UNDER THE CHRONIC FATIGUE SYNDROME IN THE STUDENTS DURING THE TERM Senkiv N., Moyseenko N.
Key words: eye analyser, spatial frequency, chronic fatigue syndrome, contrasting sensibility.
The study was aimed to improve the diagnostics of chronic fatigue syndrome (CFS) which is considered to be one of the most widespread pathology today, by examining the functional dynamics of visual impairment in the learning process in 56 students. The investigation was carried out by examining the functional dynamics of visual impairment in 56 students during the course of academic year. The investigation was carried out by using the approximate estimation method of contrast sensation and sinusoidal test grating. 2-stage investigation helped us to find out the long-time visual loading during the term of an academic year results in the development of CFS signs in 26 (44.4%) students at the end of the term. Simultaneously, decrease of visual functions, and namely the raising the threshold contrast sensitivity to high frequencies at 30,56%, for medium - 6.46% and low - 14.24% was registered as well.
УДК 615.22 + 616.12-008.318 + 616-005.4 + 616.127
ВПЛИВ Л1В00БЕРТАЮЧ0Г0 130МЕРУ АМЛ0ДИП1НУ НА П0КАЗНИКИ ТУРБУЛЕНТН0СТ1 СЕРЦЕВ0Г0 РИТМУ ТА ДЕВ1АЦ11 СЕГМЕНТУ ST У ХВ0РИХ 3 БЕЗБ0ЛЬ0В0Ю 1ШЕМ1ЕЮ М10КАРДА
Середюк Н.М., Передрук Т.В.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет, 1вано-Франмвський обласний клш1чний кардюлопчний диспансер
В роботi наведенi результати холтер1вського мон'порування ЕКГ 66 хворих з неявною безбольо-вою iшемieю мiокарда. У 53 хворих спостерiгалась шлуночкова екстрасистолiя. Проведене нами досл'дження дозволило оцнити та порiвняти вплив лiкування i3 застосуванням базово)" терап'й ме-топрололом з аспiрином та S-амлодипiну на показники 'шемп м'юкарда та турбулентност'1 серцево-го ритму у хворих з безбольовою iшемieю м 'юкарда. Вщзначено, що застосування S-амлодипiну на фонi базово)" терап'й у хворих з безбольовою iшемieю м'юкарда сприяло нормал'!заци показник'в турбулентностi серцевого ритму та зменшення шлькостi та тривалостi ешзод'в депрес'й сегменту ST.
Ключей слова: безбольова ¡шемт мюкарду, турбулентнють серцевого ритму, початок турбулентное^, нахил турбулентное^, S-амлодипш.
Вступ
Турбулентнють серцевого ритму (TCP) е ви-значальним предиктором та вагомою прогности-чною ознакою щодо виникнення термшальноТ' серцевоТ' недостатносл та раптовоТ' кард1ально!' смертк Широке впровадження в д1агностичну практику холтер1вського мошторування ЕКГ (ХМ ЕКГ) вщкривае HOBi можпивосп щодо попере-дження ускладнень серцево-судинних захворю-вань, а також формулювання ч1ткого прогнозу ризику ix виникнення у хворих з безбольовою ¡шем1ею м1окарда (Б1М). При виконанш холтер1в-ського мошторування ЕКГ (G. Schmidt and all., 1999) було пом1чено, що за шлуночковою екст-расистолою слщують KopoTKi коливання тривалост! синусового циклу (RR ¡нтервал1в). Це яви-ще отримало назву турбулентное^ серцевого ритму. TepMiH TCP застосовуеться для визна-чення поняття про короткотривал1 коливання тривалооп синусового циклу, ям слщують шеля шлуночковоТ' екстрасистоли (ШЕ). Звичайно, в1дразу шеля ШЕ синусовий ритм прискорюеться, а полм знову сповтьнюеться, та ¡нтервали RR набувають значения, яке вони мали до екстрасистоли. Групою дослщниш на чол1
з G. Schmidt було запропоновано два показники TCP. Це - початок турбулентное^ (Heart rate turbulence "onset" - HRTO) та "нахил" турбулентное^ ритму серця (Heart rate turbulence "slope" - HRTS). HRTO - це величина при-скорення серцевого ритму пюля шлуночковоТ екстрасистоли, a HRTS - це ¡нтенсивнють сповтьнення серцевого ритму, яке слщуе пюля його пришвидшення [3, 5].
Мета роботи. Виявлення взаемозалежносл м1ж наявнютю у хворих безбольовоТ' ¡шеми' м1окарду та виникненням у них патолопчно!' турбулентносл серцевого ритму, а також дослщження впливу амлодишну на показники турбулентносл та дев1ацп сегменту ST у цих хворих.
Матерали та методи дослдження
У нашому дослщжеш проводився анал1з впливу npenapaTiB для лкування Б1М на TCP та девн ацп сегменту ST i вщповщно стратифковано хворих на групи ризику в залежносл в1д особли-востей антианпнальноТ' Tepaniï. Проанал1зовано показники ХМ ЕКГ у 66 хворих з Б1М. Xeopi були роздтеш на групи: 35 хворих, ям OKpiM базово'1'
