CC BY
37
Орипнальш статт
УДК 616.432-006.55-07+616.831-005.1-036
Д1агностика аденоми гшоф1за з шсультопод1бним переб1гом
Гук М.О.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Киш, Украша
Проаналiзованi результати лiкування 69 хворих з аденомою гiпофiза з iнсультоподiбним перебiгом. Вiдзначенi клiнiчнi складностi тд час встановлення дiагнозу та надання адекватно! допомоги хворим, зокрема, розлади сввдомоста рiзного ступеня, рiзноманiтнi зоровi та неврологiчнi порушення, гiпофiзарна недостатнiсть. ПацiGнтам з аденомою гiпофiза та внутрiшньопухлинною апоплексiGЮ показане швидке проведення дiагностичних заходiв. Комплексне обстеження мае включати рентгенографiю черепа, комп'ютерну (КТ) i маг-нiторезонансну (МРТ) томографш. В особливо складних ситуащях доцiльне проведення магшторезонансно! або селективно! ангюграфп.
Ключов1 слова: аденома гтоф1за, порушення кровообку в пухлит, тсулътопод1бний перебж, д1агностика, гтоф1зарна апоплекЫя, гтоттугтаризм.
Порушення KpoBoo6iry в аденомi гiпофiза, зважаючи на високу частку цих пухлин (2,722,5%) в структурi новоутворень центрально! нервово! системи, завжди привертало особливу увагу нейроонколопв [2-4, 6, 15]. Таш змiни в тканиш пухлини, як некроз, геморапчне про-сочування, крововилив, формування гематом та внутрiшньопухлинних геморагiчних шст, зумовлюють швидке збiльшення об'ему ново-утворення та змiни його взаемоввдношень з навколишнiми структурами мозку [1, 5, 8, 10, 15, 16]. Це спричиняе атиповий клшчний пере-6ir захворювання, а за наявност гормонально-неактивно! аденоми гiпофiза — бути першою ознакою захворювання. Рiзноманiтнiсть клшч-них проявiв такого «шсультоподiбного» перебiгу аденоми гiпофiза значно вiдрiзняе його вiд кла-сичного, поступово-прогредiентного та ускладнюе дiагностику захворювання [7, 14]. В зарубiжнiй лiтературi використовують термiн «гiпофiзарна апоплексiя» (pituitary apoplexy) для визначення сукупност симптомiв при порушенш кровообiгу в аденомi гiпофiза [12, 15]. Вiн включае раптове виникнення головного болю, нудоти, порушення свщомосп, появу або раптове посилення розладiв зору, появу окорухових порушень, менiнгеальних симптомiв тощо [8-11]. Значну увагу привертають рiзкий перехiд вщ гiперпродукцi! пухлиною гор-монiв або вщносно помiрного гормонального фону до гшотту!таризму з вiдповiдними клiнiчними симптомами. Визначення синдрому гiпофiзарно! апоплексi! (внутршньопухлинно! апоплексi!) спiрне через вiдсутнiсть четких дiагностичних критерi!в. Аналiзуючи подiбнi спостереження на матерiалi клiнiки, слiд вщзначити, що, незва-жаючи на прогрес у дiагностичному оснащеннi
лiкувальних закладiв Укра!ни, це захворювання розпiзнають погано та з великим, часто критич-ним затзненням на всiх етапах надання медич-но! допомоги. Значною (понад 45%) е частота встановлення помилкового дiагнозу (меншгоенце-фалiт, шсульт, розрив мiшкоподiбно! аневризми). Помилки в дiагностицi та пiзне направлення до спецiалiзованого нейрохiрургiчного закладу значно попршують якiсть лiкування хворих з iнсультоподiбним перебiгом аденоми гiпофiза. За тзнього втручання частiше зберiгаеться глибоке порушення зорово! функцп та стiйкi окоруховi симптоми. З огляду на це, нами проаналiзованi клiнiчнi особливостi таких спостережень. При цьому не включали у дослвдження хворих з безсимптомним порушенням кровооб^у в аде-номi гiпофiза, яке виявляли як штраоперацшш знахiдки у виглядi геморагiчних шст, поодино-ких вогнищ некрозу в пухлиш та казу!стичнi крововиливи в аденоматозно-незмшений гiпофiз (за даними МРТ). Тобто, нами вивчеш спостереження аденоми гiпофiза, у яких на rai повiльного росту пухлини виникали раптов^ рiзкi змiни клiнiчного переб^у захворювання, що значно ускладнювало дiагностику, потребувало термшо-вого медикаментозного лшування та невщклад-ного виконання хiрургiчного втручання.
Погоджуючись з новими тенденщями у зарубiжнiй лiтературi, ми використовували поняття «гiпофiзарна апоплексiя» в бшьш вузь-кому, ендокринно-функцiональному аспектi як стан значного пригшчення гормонально! функцп гiпофiза внаслiдок гострих некротичних або гемо-рагiчних змiн, якi виникали в аденомi гiпофiза [12, 13, 16]. Слщ вiдзначити, що такий стан не завжди виникае за iнсультоподiбного переб^у аденоми
гiпофiза, проте, вдаграе ютотну роль у форму-вант клШчних проявiв захворювання, зниженнi ефективностi хiрургiчного втручання i, як насль док, якост життя хворих пiсля операцп.
Матерши i методи досл1дження. Вивчет результати лiкування 69 пацiентiв з аденомою гiпофiза з iнсультоподiбним переб^ом за перiод з 1994 по 2004 р. Жшок було 36, чоловтав — 33, BiK хворих у середньому 41,6 року, наймолод-шому пацiенту було 19 рошв, найстаршiй жiнцi
— 64 роки. Гострий, iнсультоподiбний початок був першим проявом аденоми у 62 хворих, у 7
— вш виник на rai продовженого росту аденоми гiпофiза (причому, первинно, до першого оперативного втручання таких епiзодiв не було). За даними катамнестичного аналiзу з 62 первинно оперованих хворих з аденомою гшо-фiза з iнсультоподiбним перебiгом у 5 у строки вщ 2 до 8,5 року виявлений продовжений рют новоутворення, вщзначений гострий шсульто-подiбний епiзод.
Повне клiнiко-iнструментальне обстеження хворих включало невролоичне, офтальмоло-гiчне, отоневролоичне дослiдження, рентге-нографiю черепа, КТ, МРТ, магнггорезонансну ангiографiю, тотальну або селективну ангюгра-фiю, ультразвукове дослвдження (УЗД) судин головного мозку. Ендокринний статус ощнювали за клiнiчними показниками, а також результатами бiохiмiчних та радЫмунних дослiджень (визначали концентрацда гормонiв у сироватцi кровi до операцп та тсля не!). Для аденоми гшо-фiза на стадп спостереження i консервативного лiкування визначали вмют гормонiв у сироватцi кровi ще до гострого епiзоду.
У 69 хворих виконат 73 операцп з вико-ристанням рiзних модифшацш транссфено!-дального доступу та мiкрохiрургiчноi технiки. Первинно оперованi 61, повторно — 12 хворих. Хiрургiчнi втручання в уих хворих виконанi за неввдкладними показаннями (вираженiсть та прогресування загальномозкових симптомiв, пригнiчення свiдомостi, критичне порушення функцiй зору), у 76% — у строки вщ 3 до 21 доби ввд початку захворювання. В одте! хворо! операщя вiдкладена через соматичнi проти-показання. В уах спостереженнях структура аденоми верифшована за даними истолоич-ного дослвдження. Змiни в аденомi гiпофiза, що призвели до раптового ускладнення переб^у захворювання, оцiнювали за штраоперацш-ними даними та результатами истолоичних дослiджень. У 29 хворих аденома гiпофiза була хромофобною, в 1 — еозинофшьною, у 32 — перехвдного (змiшаного) типу, у 3 з них
— вщнесена до фетального типу («Крауза»), у 6
— тканина пухлини була суцшьно некротизо-вана або ж була виповнена гемолiзованою кров'ю
(внутрiшньопухлинна гематома), у зв'язку з чим визначити гютолоичну приналежтсть клiтин аденоми гiпофiза було неможливо.
Результати та 1х обговорення. Пiд час оцiнки клшчних проявiв захворювання хворi розподiленi на двi умовнi групи: з гострим та тдгострим початком захворювання. Провоку-ючими чинниками у хворих обох груп були переважно стрес та тдвищення артерiального тиску. Вони виявленi у 60% хворих. У 2 хворих iнсультоподiбний етзод вiдбувся протягом першого мюяця пiсля пологiв, у 4 — на тлi засто-сування бромкриптинових препараив.
До 1-1 групи з гострим початком включен 38 (55%) пащенив. У них раптово виникали рiзкий головний бiль, втрата свщомоста, переважання загальномозкових симптомiв над зоровими та окоруховими порушеннями. У цих хворих дiагностовано аденому гiпофiза з великим екс-траселярним поширенням, стисканням супра-селярних структур та дна III шлуночка.
У 2-й груш з тдгострим початком у 31 (45%) пащента вщзначеш головний бшь, нудота, якi виникали та прогресували протягом доби, без порушення сввдомоси, проте, супроводжува-лись появою зорових, окорухових та iнших розладiв.
У 1-й групi захворювання характеризува-лося бiльш тяжким перебiгом. Встановлення дiагнозу за такого стану було ускладнене. Частше хворих госпiталiзували у клшжу пiсля лiкування в невролоичних та нейрошфекцш-них стацiонарах з приводу меншгоенцефалггу або гострого порушення мозкового кровооб^у; 12 з них — переведет з шших нейрохiрургiч-них клiнiк пiсля виключення дiагнозу розриву артерiальноi аневризми за даними ангюграфп. Пацiенти 2-1 групи поступали до клшжи в бiльш тзт строки. Аденома гiпофiза була у них порiвняно менших розмiрiв, проте, у бшьшосл виявляли ознаки параселярного росту та шва-зивностi пухлини.
У 44 (64%) пащентав спостертали прогресування розладiв зору, що вже юнували, у 18 (26%) — вони виникали на тлi збережених зорових функцш, у 7 — зорових порушень не було. Не в уих спостереженнях виражетсть зорових розладiв корелювала з штенсивтстю супра-селярного поширення пухлини. Це пов'язане не тшьки з безпосередтм стисканням зорових нервiв пухлиною, яка значно збшьшилась, а й з порушенням кровообiгу в зорових нервах, трактах, зоровому перехреси, при масивних крововиливах в пухлину. За переднього варiанту розташування зорового перехресту (у 4 хворих) порушення гостроти зору практично не спос-терзали, порушення полiв зору були атиповими, у виглядi перифершних та парацентральних
скотом (у 3). У бшьшосл пащент1в порушення пол1в зору були типовими для аденоми гшоф1за, а саме у вигляд! бггемпорально! та одноб1чно! темпорально! гем!анопсп. Слад ввдзначити !х швидке виникнення — протягом доби (пащент сам звертае на це увагу), а також те, що поява гем1анопсп може передувати зменшенню гостроти зору.
Окорухов! розлади спостер1гали у 27 (39%) хворих 1 були представлен! переважно (у 22) одноб1чною тотальною офтальмоплепею. Р1дше спостер1гали !зольоване ураження III або VI пари черепних нерв1в (ЧН). Вираженють окору-хових розлад1в вщображае ступшь параселяр-ного поширення та швазп пухлиною печеристих синуив. Спочатку виникае ураження III пари ЧН, дал1, частше на другу добу, приеднуеться ураження IV та VI пар ЧН. Двоб1чне ураження виявлене у 2 спостереженнях та, все ж, воно вщзначалося певною латерал1защею.
1ншими клш1чними ознаками шсультопод1б-ного переб1гу аденоми гшоф1за були: меншгеаль-ний синдром (у 8 хворих), псих1чш розлади (у 4), твкульний шсульт з вщповщними симптомами — гемшарез, афаз1я (у 2), судороги (в 1), ураження шших ЧН (першо! гшки тршчастого нерва — в 1 хворого).
Гормональш порушення у 19 хворих про-являлися синдромом гшерпролактинемп з ввдповвдними ознаками аменоре!-галакторе!
— у жшок та !мпотенщею — у чолов1шв, у 8
— синдромом акромегалп. В одного пащента аденома проявлялася клш1чними ознаками хвороби 1ценко-Кушинга, що шдтверджене виявленням високого р1вня АКТГ у сироватщ кровь У 4 хворих з акромегал1ею ввдзначено також аменорею, тобто, аденома гшоф1за проявляла змшану секреторну активнють. Ознаки цукрового д1абету спостер1гали у 2 хворих, у 4
— транзиторш прояви нецукрового д1абету.
У 41 (59%) хворого новоутворення не проявляли гормональну активнють. У бшьшосл з них гострий судинний ешзод став початком захворювання. Значний вплив на переб1г захворювання та ускладнення д1агностики справляв лпоштуггаризм, який лею чи шшою м1рою проявлявся у 43 (62%) хворих, що значно бшьше, шж за «класичного» переб1гу аденоми лпоф1за (5-6%). Прояви нецукрового д1абету розцшеш нами як ознака стр1мкого стискання лшки гшоф1за та лпоталам!чно! дшянки мозку. Недостатнють гормошв лпоф1за оцшювали за зниженням !х р1вня у плазм! кров! за допо-могою радю1мунного методу. Визначали вмют кортикотропшу (АКТГ), тиреотропшу (ТТГ), соматотропшу (СТГ), пролактину, кортизолу. При зниженш р1вня гормошв до нижньо! меж1 норми 1 менше з характерними клш1чними
проявами у вигляд! слабосл, артер1ально! гшо-тензп, сухосл шшри, лпоглшемп, були шдстави припускати наявнють гшоф1зарно! апоплексп з ендокринно-функщональними порушеннями. За наявносл гормонально активно! аденоми гшоф1за досить часто патолопчно високий р1вень секрецп пухлиною СТГ та пролактину тсля порушення кровооб1гу в пухлиш знижу-вався до нормального р1вня ! менше. В багатьох ситуащях гшоф1зарна апоплекая з проявами гшоштуггаризму потребуе проведення замюно! терапп, особливо шд час тдготовки хворого до х1руричного втручання.
В ус1х спостереженнях аденома гшоф1за поширювалася за меж1 турецького идла. Тобто, спостер1гали змши на звичайних рентгеногра-мах черепа, що мае важливе диференцшно-д1агностичне значення вже на догоспггальному еташ.
Вс хвор! обстежен! з використанням КТ та МРТ. Обстеження проводили в р1зш строки: в1д 24 год до 2 мю пюля гострого початку захворювання, що позначалось на шформативносл дослвджень. КТ е досить чутливим методом д1агностики аденоми гшоф1за, проте, мае певш обмеження: артефакти в1д шсток полршують шформативнють зображення; сонш артерп, зоров1 нерви та зорове перехрестя р1дко можна в1зуал1зувати; неможливе проведення обстеження у фронтальнш площиш. За даними КТ при аденом! гшоф1за з шсультопод1бним пере-б1гом за умови гемораичного просочування чи наявност! гематоми ознаки под1бн1 до таких за типово! еволюцп внутр1шньочерепного кро-вовиливу, в1д г1пер- до лподенсивносл. Сл1д в1дзначити лише в1дносно бшьшу тривал1сть (до 14 д1б) лперденсивно! фази, що пояснюеться додатковим надходженням кров1 в порожнину внутр1шньопухлинно! гематоми, що формуеться (рис. 1). Щодо вогнищ некрозу, ¿шемп, част-кового гемораичного просочування тканини пухлини за невеликих розм1р1в аденоми, то шформативнють КТ була невисокою, а шсля внутр1шньовенного введення контрастно! речо-вини (у 6 спостереженнях) виявлено неоднорщ-нють структури пухлини, що, на жаль, не в ус1х спостереженнях давало шдстави стверджувати наявн1сть внутр1шньопухлинних дисгем1чних зм1н.
МРТ в д1агностищ аденоми г1поф1за б1льш !нформативна, надае можливють виконати обстеження в багатьох площинах, дозволяе швидко ! точно отримати шформащю про кон-ф1гуращю пухлини, особливо — при швазп печеристого синуса. В1зуал1зувати положення внутр1шшх сонних артер1й краще можна за даними МРТ завдяки зникненню сигналу в1д штенсивного кровотоку. Ця шформащя важлива
Рис. 1. КТ хворо!" К., 29 poKiB, проведена без контрастування на 2-гу добу шсля гострого початку головного болю, пригшчення свiдoмoстi, зниження гостроти зору на обидва ока. Формування сфе-рично! piзкo гiпеpденсивнoi ендосупраселярно! гематоми.
для визначення вщсташ мiж iнтракавернозними дшянками внутрiшнiх сонних артерiй, тобто, для ощнки можливостi застосування транссфе-но!дального доступу. Дiагностичнi можливостi МРТ значно вишд для вiзуалiзацii зорового перехрестя i визначення компресп III шлуночка. МРТ виявилась iнформативнiшою за КТ для визначення структурних особливостей пухлини, наявност кiст, крововиливiв з формуванням внутршньопухлинно! гематоми, яка згодом трансформувалася в геморапчну кiсту (рис. 2). Про наявнють пiдгострих або хрошчних крово-виливiв свiдчили дшянки гiперiнтенсивностi на Т1 i Т2 зважених зображеннях, виявленi у 63 з 69 хворих, яким проводили МРТ. У найгостршш стадп внутршньопухлинного крововиливу (у строки до 48 год ввд гострого початку захво-рювання) МРТ проведена у 12 хворих. Це були хворi переважно у стадп спостереження з вже встановленим дiагнозом аденоми гiпофiза. У 7 з них змши штенсивност сигналу не виявленi,
тому дослвдження проводили у динамiцi. Почи-наючи з 3-4-i доби захворювання, виявляли фрагментарш пiдвишення сигналу на Т1, що вщ-повiдало початку ввдкладення гемосидерину.
В 4 спостереженнях явш ознаки крововиливу в пухлину не виявлеш, проте, за даними МРТ ввдзначена внутрiшньопухлинна неод-норщнють iнтенсивностi сигналу (рис. 3). Пос-тiйне пiдвишення сигналу в Т2-режимi свiдчить про збiльшення вмiсту «вшьно!» води, тобто, ця неоднорiднiсть може бути розщнена як формування дшянок некрозу в тканинi пухлини. Щ вогнища виявленi також за даними КТ у виглядi обмежених гшоденсивних дiлянок, формування вогнищ некрозу в пухлиш пiдтверджене iнтра-операцшно та за даними гiстологiчного дослщ-ження. Таким чином, поряд з високою здатнiстю до верифiкацii невеликих крововиливiв, гемо-рагiчного просочування тканини пухлини, МРТ дозволяе виявляти формування вогнищ некрозу за вщсутности явних ознак крововиливу.
Рис. 2. МРТ. Т2 зображення хворо! Ш., 54 рошв на 18-ту добу пiсля гострого початку захворювання.
Рис. 3. МРТ. Неоднорщшсть сигналу, що дозволило припустити формування вогнища некрозу в аденомь
За тяжкого стану хворого та наявнос^ субарахнощального крововиливу сучасну МРТ доповнювали магнiторезонансною ангiографieю (рис. 4). Це давало змогу одночасно ощнити стан судин, наявнють вазоспазму, виключити аневризму, що мало важливе значення для планування оперативного втручання.
Незважаючи на вiдносно бшьшу шформа-тивнiсть МРТ, нiж КТ, вважаемо, що дiагноз мае базуватись саме на результатах комплексного обстеження пащента з порiвнянням даних цих двох шструментальних методiв. При цьому вщдалеш строки проведення дослвджень (понад 2 тиж) та невелик розмiри пухлини бiльшою мiрою впливають на iнформативнiсть КТ.
Розподiл хворих з аденомою гiпофiза за iнсультоподiбного перебiгу залежно вiд 'i'i поши-рення на основi комплексно'i ощнки даних КТ та МРТ представлений в таблищ.
Розподш хворих за поширенням аденоми ri-поф1за (дат КТ та МРТ)
Тип аденоми riпофiза за поширенням Шльк^ть хворих
Переважно ендоселярна та ендо-супраселярна 30
З переважним ендошфра- та ендо-параселярним поширенням 11
Значне екстраселярне поширення (одночасно шфра-, пара- та супра-селярш напрямки росту пухлини) 26
Велетенська аденома гшоф1за 2
Разом 69
Слад зауважити, що не в уих спостережен-нях комплексне клшшо-шструментальне обстеження, що включало рентгенографда черепа, КТ та МРТ, давало змогу провести диферен-цшну дiагностику з мiшкоподiбною аневризмою внутршньо! сонно! артерii, наприклад, за тотального крововиливу в ендосупраселярнш аденомi гiпофiза з формуванням кулеподiбноi гематоми. В таких ситуащях проводили селек-тивну ангiографiю (у 9 спостереженнях). У 2 при виникненш твкульного iнсульту, виявлений
Рис. 4. Магшторезонансна анriоrрафiя. Харак-Tepii змпти (шдйом сегмента А1).
вазоспазм середньо! та передньо! спинномозко-вих артерiй. В ycix хворих проведено ангюгра-фда, виявлений характерний наметоподiбний пiдйом сегмента А1.
Висновки. 1. Аденома гiпофiза з шсульто-подiбним перебiгом потребуе термiнового вста-новлення дiагнозу та проведення диференцшно! дiгностики.
2. Ощнка темпу та вираженостi порушень зору, ендокринно-обмшних змiн, характеру поширення пухлини, виявлення вазоспазму дають шдстави для здiйсненення термiнового оперативного втручання та проведення адекватно! медикаментозно! подготовки.
3. Своечасне встановлення дiагнозу дозволяе вчасно направити хворого до спецiалiзованого лiкувального закладу, виконання операцп в оптимальнi строки.
4. Необхщно поеднувати детальне клшшо-неврологiчне обстеження з проведенням рен-тгенографп турецького свдла, КТ, МРТ з !х комплексною оцiнкою.
5. При необхвдност диференцiйноi дiагнос-тики з артерiальною аневризмою слiд проводити додатковi дослвдження: магнiторезонансну та селективну ангiографiю.
Список лгтератури
1. Вайншенкер Ю.К. Кровоизлияния и некрозы в аденомах гипофиза (синдром питуитарной апоплексии): Автореф. дис. ... канд. мед. наук:14.00.28. — СПб, 2001. — 19 с.
2. Гайдар Б.В., Гофман В.Р., Черебилло В.Ю. и др. Опухоли хиазмально-селлярной области // Практ. нейрохирургия. — СПб, 2002. — С.446-475.
3. Григорьев А.Ю., Зуев А.А., Воскобойников В.В., Кузнецов Н.С. Ближайшие и отдаленные результаты хирургического лечения больных акромегалией // Нейрохирургия. — 2005. — С.23-27.
4. Кадашев Б.А., Трунин Ю.К., Корниенко В.Н., Калинин П.Л. Поэтапное применение транскраниального и транссфеноидального хирургических доступов в лечении аденом гипофиза // Вопр. нейрохирургии. — 1996. — №4. — С.6-9.
5. Мелькишев В.Ф., Камалова Г.М., Вайншенкер Ю.К. Питуитарная апоплексия как причина летальных исходов у больных с аденомами гипофиза // Акту-
альные проблемы неврологии и нейрохирургии: Сб. науч. тр. — Ростов н/Д, 1999. — С.54-55.
6. Пацко Я.В., Возняк A.M., Гук А.Н., Пазюк В.А. Аденомы гипофиза у лиц пожилого возраста. Опыт хирургического лечения 102 больных // Вопр. нейрохирургии. — 2001. — №4. — С.14-18.
7. Портной Л.М., Калинин А.М., Шумский В.И. и др. Опыт применения мобильной рентгеновской компьютерной томографии в диагностике аденом гипофиза // Вопр. нейрохирургии. — 1994. — №4.
— С.33-35.
8. Arafah B.M., Harrington J.F., Madhoun Z.T., Selinan W.R. Improvement of pituitary function after surgical decompression for pituitary tumor apoplexy // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1990.
— V.71. — P.323-325.
9. Catenoix H., Nighoghossian N., Honnorat J. et al. Necrosis of a hypophyseal adenoma and ischemic cerebral vascular accident // Rev. Neurol. (Paris).
— 2002. — V.158, N6. — P.734-736.
10. Chacko A.G., Chacko G., Seshadri M.S. et al. Hemorrhagic necrosis of pituitary adenomas // Neurol. India. — 2002. — V.50, N4. — P.490-493.
11. Challa V.R., Richards F., Davis C.H.Jr. Intraventricular hemorrhage from pituitary apoplexy // Surg. Neurol. — 1981. — V.16. — P.360-363.
12. Chen S.T., Chen S.D., Ryu S.J. et al. Pituitary apoplexy with intracerebral hemorrhage simulating rupture of an anterior cerebral artery aneurysm // Surg. Neurol. — 1988. — V.29. — P.322-326.
13. Clark J.D.A., Freer C.E.L., Wheadey T. Case report: pituitary apoplexy: an unusual cause of stroke // Clin. Radiol. — 1987. — V.38. — P.75-79.
14. Knosp E., Steiner E., Kitz K., Matula C. Pituitary adenomas with invasion of cavernous sinus: a magnetic resonanse imaging classification compared with surgical findings // Neurosurgery. — 1993.
— V.33. — P.610-618.
15. White W., Uu S.S. Pituitary apoplexy // Neurovascular Surgery / Eds. L.P. Carter, R.F. Spetzler. — N.Y.: McGraw-Hill, 1995. — P.497-519.
16. Zayour D.H., Selman W.R., Arafah B.M. Extreme elevation of intrasellar pressure in patient with pituitary tumor apoplexy: relation to pituitary function // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2004. — V.89, N11. — P.5649-5654.
Диагностика аденомы гипофиза с инсультообразным течением Гук Н.А.
Проанализированы результаты лечения 69 больных с аденомой гипофиза с инсультообразным течением. Отмечены клинические трудности при установлении диагноза и оказании адекватной помощи больным, в частности, нарушение сознания различной степени, различные зрительные и неврологические расстройства, гипофизарная недостаточность. Пациентам с аденомой гипофиза и внутриопухолевой апоплексией показано быстрое проведение диагностических мероприятий. Комплексное обследование должно включать рентгенографию черепа, компьютерную и магниторезонансную томографию. В особо сложных ситуациях целесообразно проведение магниторезонансной или селективной ангиографии.
Diagnosis of pituitary adenoma with apoplectic course Guk N.A.
Results of 69 patients with apoplectic course of pituitary adenomas treatment were analyzed. A lot of clinical difficulties for proper diagnosis and adequate treatment such as various kinds of disease acute onset, mental deterioration, visual loss, cranial nerves palsies, pituitary insufficiency were found. Patients with pituitary adenomas and intratumorous apoplexy need rapid diagnostics. The complex study of those patients must include plain craniography, CT and MRI. MR-angio-study or angiography may solve the most complicated cases (differentiation from aneurysms).
Коментар
до статт/ Гука М.О. «Д/'агностика аденоми гiпофiза з '¡нсультопод'бним перебгом»
Стаття присвячена актуальнш клЫчнш темi iнсультоподiбного переб^у аденоми гiпофiза. Викладення та аналiз обраного матерiалу, видтення окремоТ самостшно! групи хворих з iнсультоподiбним переб^ом аденом спираеться на великий матерiал 1нституту нейрохiрургiТ з лкування хворих з аденомою гiпофiза за перюд з 1994 по 2004 р. Пщнято проблему несвоечасного розтзнавання патологи, викладен особливост клшко-невролопчного та шструментального обстеження таких хворих. Обгрунтовано необхщнють комплексно!' оцшки отриманих даних в рамках запропонованого алгоритму обстеження хворих з можливктю проведення додаткових дослщжень з метою диференцшно! дiагностики. Доповнення класифкацшних понять групами гострого та шдгострого переб^у захворювання виглядае лопчним, особливо при вiдмовi вщ застосування дещо застартого та ч^ко не визначе-ного термшу «гiпофiзарна апоплекая». Застосування поняття «аденома гiпофiза з iнсультоподiбним переб^ом» та клЫчно-акцентованого пщходу до рiзноманiтних проявiв порушення кровооб^у в аденомi привертае увагу до своечасно! дiагностики нетипових варiантiв переб^у захворювання, коли виникае потреба у швидкш змЫ стандартно! лкувально! схеми. Подальше дослщження таких хворих передбачае оцшку як найближчих, так i вщдалених резулыа^в !х комплексного лкування.
Я.В.Пацко, д-р мед. наук, професор
