Научная статья на тему 'ДіАГНОСТИЧНі КРИТЕРії РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ У НЕМОВЛЯТ іЗ ПОЗИЦіЙ ДОКАЗОВОї МЕДИЦИНИ'

ДіАГНОСТИЧНі КРИТЕРії РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ У НЕМОВЛЯТ іЗ ПОЗИЦіЙ ДОКАЗОВОї МЕДИЦИНИ Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
158
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Мартинюк В. Ю., Назар О. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ДіАГНОСТИЧНі КРИТЕРії РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ У НЕМОВЛЯТ іЗ ПОЗИЦіЙ ДОКАЗОВОї МЕДИЦИНИ»

Материалы конференции /Proceedings of the Conference/

Дети с ЦП, имеющие эпилептический синдром или эпилептические корреляты на ЭЭГ («субклиническая эпилепсия»), в центре получали комплексную терапию, включающую применение нейропротекторных и нейро-трофических средств.

В терапии больных ЦП с эпиприступами в зависимости от их характера использовались препараты вальпроевой кислоты, карбамазепин, сукцинимиды. При резистентных к традиционным антиконвульсантам пароксизмах назначались кеппра, ламиктал, топамакс или комбинации препаратов.

На период реабилитации в центре больным с судорожным синдромом увеличивали дозу антиконвульсанта на 10—20 % от ранее потребляемой суточной дозы, а больным с «субклинической эпилепсией» назначался коротким курсом один из антиконвульсантов (преимущественно вальпроат), что исключало в значительной степени вероятность возникновения эпилептического припадка. Увеличение дозы антиконвульсантов позволило использовать в лечении детей такие ноотропные препараты с иммуномодулирующим эффектом, как цереброкурин, дельталицин, кортексин. Под контролем концентрации антиконвульсантов в сыворотке крови (аппарат «Милихром») проводили коррекцию противо-судорожного лечения.

Назначение или увеличение дозы одного из антикон-вульсантов на период реабилитации позволило активно использовать все разновидности рефлексотерапевтического воздействия, не ухудшая при этом состояния больного.

Выводы. Таким образом, наличие судорожного синдрома у детей с церебральными параличами не является абсолютным противопоказанием к их реабилитации. Детям при наличии редких пароксизмов необходимо проводить реабилитационные мероприятия на фоне увеличения суточной дозы антиконвульсанта на 10—20 % от ранее потребляемой, а больным с эпиприступами в анамнезе — на фоне приема коротким курсом малых доз противосудорожных средств, что позволяет не только использовать нейропротекторные препараты, но и проводить сеансы рефлексотерапии (иглоукалывание аку-пунктурных точек и зон скальпа, лазеро- и мезотерапия).

УДК 616.8-009.2-053.3-07+61-08-035

МАРТИНЮК В.Ю., НАЗАР О.В. ДЗ «Укранський медичний центр реаблтацИ дтей з органчним ураженням нервовоI системи Мнстерства охорони здоров'я Укра'ни», м. Ки1в

д|агностичн1 критерп рухових порушень у немовлят ¡з позицм доказово! медицини

Ушфшований клМчний протокол медично! допо-моги та медично! реабштаци, розроблений на основi адаптованих клшчних настанов «Церебральний паралiч

_1ш

та iншi оргашчш ураження головного мозку у дггей, яы супроводжуються руховими порушеннями», створений iз метою стандартизации надання медично! допомоги дтям з обмеженими можливостями на засадах доказово! медицини (наказ МОЗ Укра!ни № 286 вщ 09.04.2013 р.).

Рейтинг сили доказiв:

А — вагомий доказ визначаеться як доказ, отрима-ний iз двох або бшьше дослщжень, що вщповщають критерiям достатнього доведення ефективносп, е високояюсними та вищою мiрою застосовними до предмету, i такий доказ е послщовною та надшною основою рекомендаци.

В — помiрний доказ визначаеться як доказ, отрима-ний iз щонайменше одного дослщження, що вщповщае критерiям достатнього доведення ефективносп, е високоякiсним та вищою мiрою застосовним до предмету, i такий доказ слугуе основою для надання рекомендаци.

С — обмежений доказ визначаеться як доказ, отрима-ний iз щонайменше одного дослщження, що вщповщае критерiям достатнього доведення ефективносп, мае помiрну якiсть або застосовнють до предмету, i такий доказ слугуе основою для надання рекомендаци.

Б — сптьна думка ради спещалютав.

Згiдно з рекомендацiями необхщно, щоб усi новонародженi були перевiренi на наявнiсть факторiв ризику та можливих патологiчних клiнiчних симптомiв, яю вказують на ризик формування рухових порушень у немовлят, iз метою раннього !х виявлення (рiвень доказовост А).

До основних клiнiчних симптомiв, якi вказують на можливiсть формування рухових порушень у немовлят, вщносяться:

— тяжкий стан у ранньому неонатальному перюдц

— наявнiсть вогнищевих неврологiчних симптомiв, епiлептичного синдрому;

— подовжеш термiни редукцй безумовних рефлекшв, вроджених тонiчних рефлексiв, затримка темшв формування постуральних рефлекторних механiзмiв, необхщних для виконання будь-яких рухових акпв;

— змiни м'язового тонусу: довготривала м'язова гшотошя пiсля народження, затримка нормалiзацi! м'язового тонусу пiсля 3—4 мюящв життя, формування патологiчних поз та установок, що унеможливлюють виконання цтеспрямовано! ди;

— вiдставання в статокшетичному, психiчному та передмовленневому розвитку дитини у перiодi немов-ляти;

— наявшсть органiчних змiн головного мозку за даними методiв нейровiзуалiзацi! (комп'ютерна томография, магнiтно-резонансна томографiя головного мозку).

1зольований патологiчний руховий патерн не е абсо-лютним предиктором несприятливого невролопчного розвитку дитини. Чим бiльша кшьысть патологiчних рухових патернiв у новонародженого, тим бшьша

164

Международный неврологический журнал, ISSN 2224-0713 № 3(65), 2014

fiNJj

ймовiрнiсть розвитку неврологiчних порушень протя-гом першого року життя. Проблеми, яы зберiгаються протягом перших трьох мiсяцiв життя, швидше за все, прогнозують розвиток неврологiчних порушень в по-дальшому (рiвень доказовостi А).

Патолопчш клiнiчнi симптоми включають: пору-шення тонусу м'язiв; нетипову послгдовшсть розвитку рухових навичок; атиповi моделi руху; якiснi вiдмiнностi в моторному розвитку; порушення якостi руху й пози; наявнють патологiчних рефлексiв (рГвень доказовостi А). Спостереження за невролопчним розвитком ди-тини, особливо в першi 4—5 мiсяцiв життя, можуть на-дати важливу iнформацiю про стан рухового розвитку дитини (рГвень доказовостi А). Вiдеоспостереження може бути корисним для контролю рухового розвитку дитини. Безпосередне вгдеоспостереження дае змогу об'ективно оцiнити спонтанну рухову активнють та iгрову дiяльнiсть дитини в природних умовах. Запис вщео може здшснюватися в рiзних умовах i ситуацiях. Та-кож це може допомогти батькам навчатися спостерiгати за руховим розвитком дитини, збирати й надавати шформацш фамвцям при порушеннях розвитку дитини (рiвень доказовостi А). Важливо визнати, що батьювське занепокоення може бути добрим показником рухово! проблеми в дитини. Коли батьки висловлюють заклопоташсть, необидно стежити за розвитком дитини (рГвень доказовостi В).

Систематичне невролопчне обстеження недоноше-них дггей протягом перших 4—5 мюящв життя дае змогу вчасно дiагностувати затримку розвитку та руховi порушення. Вщсутнють патологiчних змiн м'язового тонусу в певний гестацшний перюд не завжди свiдчить про нормальний розвиток дитини в подальшому. Наприклад, у недоношених дiтей, яю розвивалися з гiпотонiею, може спостерiгатися тдвищення м'язового тонусу в динамiцi, i так! дiти можуть виглядати вщносно здоровими пiд час цього переходу (рГвень доказовостi А).

Недоношенi дпи, у яких були виявленi змши в неврологiчному статусi та ознаки органiчного ураження головного мозку тд час проведення ультразвукового дослiдження, найбгльш схильш до формування затрим-ки розвитку та шших порушень (наприклад, рухових, сенсорних, когштивних). Рання затримка рухового розвитку в немовлят часто асоцшеться Гз затримкою розвитку когштивних функцш (рГвень доказовосп А). Для бгльш зрглих недоношених дггей було б доцгльно застосовувати стандартизоване невролопчне обстеження в перюд новонародженосп з метою виявлення дггей Гз ризиком формування рухових порушень (рГвень доказовосп А).

Таким чином, динамГчне спостереження за дтьми рекомендуеться проводити з штервалом 1—3 мюящ протягом першого року життя (рГвень доказовост А). До-вготривале спостереження дггей Гз факторами ризику та клИчними проявами рухових порушень необхгдне, бо затримка розвитку дитини стае бгльш помггаою до 1

Материалы конференции /Proceedings of the Conference/

року життя. У дггей i3 затримкою рухового розвитку часто спостертаеться затримка псимчного та мовленневого розвитку ^вень доказовостi A). Оцшювати руховий розвиток дитини рекомендуеться з урахуванням основних етапiв формування рухових навичок ^вень доказовостi A).

УДК 616.8+616.89-008.447]-06-053.2/.6-036.81:159.9(477)

МИХАЙЛОВ Б.В.1, ВОДКА М.Е.2, АЛИЕВА Т.А.1, ВАШКИТЕ И.Д.1

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования

2 Международный благотворительный фонд Александра Фельдмана

комплексная система психосоциальной реабилитации коморбидности неврологических и поведенческих расстройств удетей и подростков в украине

Актуальность. Проблема детского и подросткового психического здоровья в Украине — это одна из наиболее актуальных проблем в здравоохранении страны. Именно психические расстройства в детском и подростковом возрасте являются одной из основных причин увеличения общей заболеваемости и, как следствие, смертности детей.

Неуклонный рост и распространенность психических расстройств непсихотического регистра у детей и подростков в мире, и в Украине в частности, способствуют поиску новых способов их ранней диагностики, лечения и психокоррекции.

Особое место занимают расстройства психологического развития, нарушения эмоционального и поведенческого состояния (рубрики Р80-Р90). Дети и подростки с психическими и поведенческими нарушениями неврологического спектра составляют группу риска в социуме, что детерминирует их дальнейшую склонность к социальной дезадаптации, нарушению семейных взаимоотношений, повышению риска пребывания в аддик-тивной среде и употреблению психоактивных веществ.

В настоящее время в Украине актуальна потребность в создании полноценной системы психосоциальной реабилитации детей и подростков с различными нарушениями психического и поведенческого развития, сочетанных с неврологическими расстройствами.

Все вышеизложенное послужило причиной создания принципиально нового подхода к психосоциальной реабилитации детей и подростков. Международным благотворительным фондом Александра Фельдмана на территории Есорагк создан Центр психосоциальной реабилитации для детей и подростков с психологическими, эмоциональными и поведенческими расстройствами. В Центре созданы условия для восстановления биопсихосоциальной гармонии ребенка и семьи в условиях современной урба-

№ 3(65), 2014

www.mif-ua.com

165

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.